Skip to main content

Full text of "Хрестоматія з історії української мови X-XIII ст."

See other formats


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ 
НАУК УКРАЇНИ 



ІСТОРІЯ 

УКРАЇНСЬКОЇ 

мови 



НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ 
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 


Василь Німчук 


ХРЕСТОМАТІЯ 

З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 
X - XIII ст. 


Київ - Житомир 2015 




ББК 81.411.1 
УДК 811.161.1(09) 
Н67 


Це перше у вітчизняній медієвістиці найповніше зібрання пам’яток української мови 
найдавнішого періоду (X - XIII ст.), значна частина яких публікується вперше. Усі 
представлені в «Хрестоматії» тексти докладно паспортизовані. У коментарях до кожного 
тексту подано стислі відомості про нього, зокрема зазначено оригінал, першодрук, фотокопія 
чи пізніші наукові (зокрема і факсимільні) видання, на основі яких публікується пам’ятка, 
сказано, де зберігається манускрипт. Уміщені в «Хрестоматії» тексти можна буде 
використовувати на заняттях з історії усіх структурних рівнів української мови та історії її 
літературного узусу у світських навчальних закладах, а також у духовних семінаріях та 
академіях, де читаються відповідні курси церковнослов’янської мови східнослов’янської, у 
тому числі вітчизняної редакції. 

«Хрестоматія» стане в пригоді не тільки тим, хто вивчає історію української мови, а й 
усім, хто цікавиться історією української літератури та культури взагалі. 


Відповідальні редактори: 
д. ф. н. П. І. БІЛОУСЕНКО 
к. ф. н. Н. В. ПУРЯЄВА 

Рецензенти: 

д. ф. н. В. М. МОЙСІЄНКО 
д. ф. н. В. Ю. ФРАНЧУК 

Затверджено до друку вченою радою 
Інституту української мови НАН України 

Книгу видрукувано завдяки фінансовій 
допомозі видавничого фонду Наукового 
товариства ім. Шевченка в Америці 


I8ВN 978-966-655-802-5 


© В.В. Німчук, передмова, упорядкування, 
коментарі 



ЗМІСТ 


Передмова 


X століття 

Давньосхіднослов’янські найменування в арабських джерелах IX X ст. 


«Про управління імперією» Костянтина VII Порфирогенета 
(Багрянородного) 948 - 952 років 


Напис на корчазі X ст. 


Написи на княжих монетах кінця X - початку XI ст. 


XI століття 

Напис на мечі першої половини XI ст. 


Напис першої половини XI ст. на Спасо-Преображенському соборі 
в Чернігові 


«Слово о законі і благодаті» митрополита київського Іларіона середини 
XI ст. у списку XV ст. 


Графіто 1052 року про грім ранньої весни 


Остромирове Євангеліє 1056 - 1057 років 


Підпис Анни Ярославівни 1063 року 


Напис на Тмутороканському камені 1068 року 


Напис-графіто XI ст. (70-ті роки ?) про князя Святослава Ярославовича 


Збірник Святослава 1073 року 


Збірник Святослава 1076 року 


Архангельське Євангеліє 1092 року 


Напис-графіто XI ст. (1097 рік ?) про мир на Желяні 


Мозаїчний напис у соборі Михайлівського Золотоверхого монастиря в 
Києві 1108 - 1113 років 


Мстиславове Євангеліє 1095 - 1117 років 


Напис на змійовику («Чернігівська гривна») кінця XI або початку XII ст. 


8 

16 

17 

25 

27 

30 

31 

33 

40 

41 

56 

57 

58 

59 
68 
73 
86 

87 

88 
100 


5 























Мінея XI ст. (Мінея Дубровського) 

.. 101 

Напис-графіто XI ст. про смерть єпископа білгородського Луки 

. 104 

Псалтир XI ст. із ворожильними приписками того ж часу (Бичковський 
Псалтир) 

. 105 

Реймське Євангеліє XI ст. 

. 113 

Синайський Патерик XI ст. 

. 118 

«Слова» Григорія Богослова (Назіянзина) XI ст. 

. 123 

Супрасльський збірник XI ст. 

. 127 

Тлумачний Псалтир Феодорита Кирського (Чудовський Псалтир) XI ст. 

. 131 

Хроніка Георгія Амартола в перекладі XI ст. у списку XIII ст. 

. 138 

Руська правда XI - XII ст. за списком 1282 року 

. 143 

XII століття 

«Повчання» Володимира Мономаха початку XI ст. у списку 1377 року . 


Напис-грамота початку XII ст. про купівлю Боянової землі 

. 156 

«Повість временних літ» початку XII ст. за списком Лаврентіївського 
літопису 1377 року 

. 158 

«Хоженьє Данила, Руської землі ігумена» початку XII ст. у списку XV ст. 

. 169 

Грамота близько 1130 року великого київського князя Мстислава 
Володимировича та його сина Всеволода 

. 172 

Галицьке (Крилоське) Євангеліє 1144 року 

. 174 

Напис на чарі чернігівського князя Володимира Давидовича до 1151 року 

. 194 

Написи на хресті Єфросинії Полоцької 1161 року 

. 195 

Добрилове Євангеліє 1164 року 

. 197 

«Слово о полку Ігоревім» кінця 80-х років XII ст. за першою публікацією 
1800 року 

. 218 

Устав князя Володимира про десятини, суди та про людей церковних XI - 
XII ст. у списках XIV - XVI ст. 

. 221 


6 
























226 


Устав князя Ярослава про церковні суди XI - XII ст. у списках XV ст. 


Напис на прясельці XII ст. 


Київський літопис XII ст. за Іпатіївським списком близько 1425 року 


«Слово на Антипасху» Кирила Турівського XII ст. у списку XIV ст. 


Виголексинський збірник кінця XII ст. 


Устав студійський кінця XII ст. 


Служебник Варлаама Хутинського кінця XII - початку XIII ст. 


Звенигородська берестяна грамота кінця XII або початку XIII ст. 


Успенський збірник кінця XII - початку XIII ст. 


XIII століття 

Георгієве (Галицько-Волинське) Євангеліє 1264- 1301 років 


Запис Нова (Ієва) близько 1269 року 


«Повчання» Георгія Зарубського у списку XIII ст. 


Євсевієве Євангеліє 1283 року 


Житіє Сави Освященного XIII ст. 


Холмське Євангеліє кінця XIII ст. 


«Слово» Серапіона XIII ст. у списку XIV ст. 


Запис XIII або XIV ст. в Галицькому (Крилоському) Євангелії 1144 року 


«Шестоднев» Йоана Екзарха Болгарського XI - XIII ст. у списку XIV ст. 


Галицько-Волинський літопис XIII ст. за Іпатіївським списком близько 
1425 року 


«Слово про погибіль Руської землі» XIII ст. за списком XV ст. 


235 

236 
248 
257 
261 
265 
268 
269 

276 

290 

292 

294 

310 

314 

326 

329 

330 

335 

347 


7 























Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


ПЕРЕДМОВА 


Якою б великою не була кількість опублікованих рукописів та перевиданих 
стародруків, завжди відчувається потреба в одно- чи багатотомних зібраннях 
зразків мови, засвідчених у різні відрізки (століття, рік-місяць, рік-місяць-день) 
її буття, щоб мати змогу (не в однаковій, на жаль, повноті) спостерігати 
динаміку її структурних рівнів. Хрестоматії таких зразків украй потрібні для 
практичних занять студентам, які вивчають історію формування структури 
української мови та історію літературної української мови. Крім того, вони 
стають у пригоді й науковцям, особливо, якщо містять першопублікації 
манускриптів чи перевидання рідкісних стародруків і першодруків. 

Уже з самого початку XIX ст. старовинні українські тексти потрапляли до 
хрестоматій російських авторів, що не диференціювали східнослов’янських мов 
як самостійних. Особливо багато пам’яток нашої мови вмістив у книзі 
«Историческая хрестоматия церковнославянского и древнерусского язьїка» 
знаний історик мов Ф. Буслаєв (Москва, 1861,11+ 1632+ VIII с.). Вартісну 
підбірку уривків із давньоруськоукраїнських пам’яток із докладними 
коментарями надрукував професор О. Соболевський в «Очерках из истории 
русского язьїка» (К., 1884. — Ч. 1. — 90 с.). 

Досить рано з’явилися й історико-мовні хрестоматії із суто українськими 
текстами. Однією з перших є «Хрестоматія церковно-словенская и 
древнерусская вь пользу учениковь вьішшои гимназїи вь ц.к. Австрійской 
державі.» Я. Головацького (Відень, 1854. — 358 с.). 

Невелику хрестоматію «Образцьі письменного язьїка с признаками 
малорусского наречия» опублікував П. Житецький як додаток до монографії 
«Очерк звуковой итории малорусского наречия» (К., 1876. — С. 353—376). Вона 
охоплює період XIV - XVIII століть. Повністю надруковано кілька грамот, інші 
тексти - уривки з порівняно великих пам’яток. Абсолютну більшість у цій 
хрестоматії складають уже друковані тексти. Проте кілька уривків є першими 
виданнями манускриптів. Матеріали розміщено в хронологічній послідовності, 
паспортизовано, але ширші відомості про тексти відсутні (зазначено лише місце 
зберігання рукописів). 

За небагатьма винятками, тільки оригінальні давньо- і староукраїнські 
пам’ятки подав у своїй книзі «Хрестоматія староруська для вьісшихь клясь 
гимназіяльньїхь» (Львів, 1881. - С. З 425) львівський професор О. Огоновський. 
Вона починається літописними текстами договорів Русі з греками й 
завершується віршами зі збірки К. Зіновієва. Кожен текст супроводжується 
докладними лінгвістичними та ін. коментарями. Але про те, звідки взято текст, 
де зберігається пам’ятка, автор не сказав. До хрестоматії пам’яток української 
мови автор долучив «Оглядь исторично-литературньїй» (с. 426—430), «Додатокь 
граматичний» (с. 431—472; тут — давні парадигми змінних частин мови), 
«Словарець» (с. 473М88). 


8 



Передмова 


Збірку текстів окремою книжкою надрукував закарпатський філолог і 
церковний діяч Є. Сабов: «Христоматія церковно-славянскихь и угрорусскихь 
литературньїхь памятниковь сь прибавленіемь народньїхь сказокь на 
подлинньїхь пар'Ьчіяхь» (Ужгород, 1893. - 182 с.). Вона упорядкована за 
мовним і хронологічним принципами, охоплює пам’ятки XI - XIX століть. Тут 
виокремлено: «ДревігЬйшіе памятники церковно-славянского язьїка» (уривки з 
Остромирового та кілька рядків із Реймського Євангелій), ч. І: 
«Церковнославянскій язьїкь старий и новий» з підрозділами «Изь писанньїхь 
памятниковь церковно-славянского язьїка. Домашніе памятники»; «Изь 
старопечатньїхь памятниковь», ч. II: «Церковно-славянскій язьїкь подь 
вліяніемь угрорусскихь мТстпьіхь говоровь» з підрозділами: «А) Писанньїе 
памятники... Б) Печатньїе памятники», ч. III: «Угорско-русскій литературньїй 
язьїкь оть Духновича до нов'Ьйшихь времень». Хронологічну послідовність у 
підрозділах витримано, але мовна віднесеність текстів XV - XVIII століть є 
доволі дискусійною. Одначе попри все це «Христоматія» Є. Сабова - дуже 
цінна. Вона містить публікації малодоступних нині друків та багатьох 
старовинних манускриптів, доля яких тепер невідома. Друковані пам’ятки в 
«Христоматії» Є. Сабова паспортизовано: вказано заголовки книжок, рік, місце 
їх публікації; уривки з журнальних першовидань - на рік і номер. Публікації 
рукописів Є. Сабов паспортизує, називаючи бібліотеку, де зберігається рукопис, 
власника пам’ятки. Поодинокі уривки з пам’яток (зокрема Скотарського 
Євангелія 1588 року, Гукливського літопису XVII - XVIII століть) не 
супроводять жодні відомості. 

Будучи приват-доцентом Харківського університету, знаний лінгвіст- 
історик М. Дурново в 1914 р. в Москві надрукував «Хрестоматію по исторіи 
русскаго язьїка. Пособіе при преподаваніи русского язьїка вь вьісшихь 
учебньїхь заведеніяхь» (Вьіп. І. Памятники XI - XV в. - 48 с.), додавши до 
текстів невеликий словник. Майже половина відібраних текстів є пам’ятками 
української мови. 

«Виїмки из угорськоруського письменства XVII - XVIII ст.» О. Рахівського 
(псевдонім філолога-закарпатця О. Бонкала) для учнівства Закарпатської 
України (Руської Крайнії) були видані 1919 р. в Будапешті на правах рукопису. 
Хрестоматія містила вже публіковані тексти XVII - XVIII століть із Закарпаття 1 . 

Відомий філолог І. Свєнціцький у своїх «Нарисах з історії української 
мови» (Львів, 1920) упереміш із власне фаховим викладом особливостей 
української мови наводить короткі документи й записки та уривки з великих 
манускриптів XII — XVII століть. Важливо, що вчений здебільшого вказує не 
тільки на місце зберігання пам’яток, але й шифри, під якими вони зареєстровані 
у сховищах. 


1 Яворский Ю.А. Литературньїе отголоски «русько-краинскаго» периода в Закарпатской Руси 
1919 года // Карпаторусский сборник. Подкарпатская Русь в честь президента Т.Г. Масарика 
(1850 - 1930). - Ужгород, 1930. - С. 85-87. 


9 






Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 




Неперевершеним досі хрестоматійним виданням є праця академіка 
А. Кримського «Хрестоматія з пам’ятників письменської староукраїнщини XI — 
XVIII вв.», додана до його студії «Українська мова, звідкіля вона взялася і як 
розвивалася», що надрукована в книжці: Шахматов Ол., Кримський Аг. Нариси 
з історії української мови та хрестоматія з пам’ятників письменської 
староукраїнщини XI - XVIII вв.» (К., 1922. — С. 129—182). Укладати 

«Хрестоматію» А. Кримському допомагав В. Дем’янчук (як зазначено в 
передмові до цієї книжки). Хронологічні межі опублікованого в першому 
виданні матеріалу — IX — XVII століття (починаючи від східнослов’янських слів 
у творах давньоарабських географів та істориків IX - X століть, уривку зі 
знаного твору «Про управління імперією» візантійського імператора 
Костянтина VII Порфирородного). У другому виданні «Хрестоматії» (К., 1924. - 
С. 183—195) додано й уривки з творів XVIII ст. Публіковані тексти 
супроводжуються відомостями про їхніх авторів, місце зберігання 
манускриптів, шифри рукописів в архівосховищах, вказівками на використані 
видання, проте, на жаль, у наведенні такої інформації немає послідовності. 

Дуже стислу «Історичну хрестоматію» додав П. Бузук до свого «Нарису 
історії української мови (Вступ, фонетика, морфологія з додатком історичної 
хрестоматії)» (К., 1927. — С. 86-94). Видання охоплює період XI — XVIII століть, 
але майже половину його складають коротенькі уривки з пам’яток XI — 
XIII століть. Лише при окремих текстах наведені відомості про місце й шифр 
зберігання пам’ятки, зроблено покликання на використані публікації. 

Чудові зразки пам’яток української мови XI ст. подав І. Огієнко в 5-му томі 
своєї монументальної «Історії церковнослов’янської мови: Найважніщі 
пам’ятки церковнослов’янської мови. Пам’ятки старослов’янські X - XI віків» 
(Варшава, 1929), де в підрозділі «Старослов’янська мова української редакції» 
(с. 103—188) першої частини стисло, але змістовно викладено архівографічну, 
кодикологічну, археографічну характеристики манускриптів, а в другій 
частині - «Альбом знимків з пам’яток X - XI віків» (с. 214—392) відтворено 
фотокопії відповідних рукописів. 

На жаль, малодоступними нині є праці В. Сімовича «Староболгарська 
хрестоматія з додатком вибору з пам’ятників старо- та середньоукраїнської 
мови» (Прага, 1926) 2 та «Хрестоматія з пам’ятників староукраїнської мови 
(старого і середнього періоду до кінця XVIII ст. з додатком вибору зі 
староболгарських пам’яток зі словничком» (Прага, 1932. - 438 с.). 

«Хрестоматію з пам’ятників староукраїнської мови» В. Сімович уклав і 
літографічним способом видав, будучи професором Українського вищого 
педагогічного інституту ім. М. Драгоманова в Празі, для практичних занять 
студентів. Уривки зі старослов’янських «класичних» текстів та Остромирового 
Євангелія написано від руки відповідно глаголицею і кирилицею. Кириличним 


2 Сімович В. Українське мовознавство / Упоряд. і вступ, стаття Ю. Шевельова. - Оттава, 1981. - 
С. 51. 


10 



Передмова 


шрифтом подано уривки «Зі староукраїнських пам’ятників» XI - XIV стст. 
Уривки із староукраїнських пам’яток пізніших часів надруковано гражданкою 
на машинці. Тут представлено понад 100 пам’яток української мови. Тексти 
безпосередньо не паспортизовано, але в післямові дано список друкованих 
джерел і зазначено, з якої книги чи статті взято відповідний матеріал. 

«Хрестоматія з пам’яток X - XVIII ст.» (фактично XI - XVIII століть, бо з 
X ст. тут немає жодного матеріалу) додана до книги М. Грунського та 
П. Ковальова «Нариси з історії української мови» (Львів, 1941. - С. 243—328). 
Уперше до хрестоматійних матеріалів тут долучено «Словник українських 
стародавніх, місцевих та іншомовних слів...» (с. 329-347). Характеристики 
пам’яток, як також відомості про авторів, тут відсутні; джерела, звідки взято 
надрукований матеріал, наведено непослідовно. 

В Ужгороді 1943 року вийшла друга закарпатська регіональна хрестоматія 
пам’яток - «Вьіборь изь старого руського письменства Подкарпатя (оть 
пайдавн'Ьйшихь початковь до середини XIX в.)», що її уклали М. Лелекач та 
М. Ґриґа (136 с.). Вона містить коротенькі уривки з «класичних» 
старослов’янських пам’яток (Зографського Євангелія як зразок глаголичного 
письма; Синайського требника), по кілька рядків із Остромирового та 
Реймського Євангелій, невеликі уривки з місцевих пам’яток XIV — XVI століть. 
Найповніше тут представлена підкарпатоукраїнська писемність XVII - 
XVIII століть; зразків першої половини XIX століття - небагато. Вступні 
зауваження до тематичних груп пам’яток містять стислі загальні відомості з 
історії письменства та про окремих давніх авторів. Абсолютну більшість текстів 
узято з інших публікацій, але трапляються тут і першопублікації за рукописами. 
Проте у «Виборі...» відсутня вказівка, чиї саме публікації використано в 
книжці, де зберігаються використані манускрипти й стародруки. 

На ротапринті накладом 560 примірників для студентів філософського 
факультету Карлового університету в Празі 1954 року вийшла у світ 
«СЬгехІотаНе икгащшкусЬ їехїй ге зоисазпе а зіаге икгаї'іпхке 1 іГегаГигу з ргіІоЬои 
ика/ек 2 Ьізїогіске тіцупісе а сііаіекіокщіе» І. Панькевнча, що, крім старовинних 
текстів художніх творів, містить невеличкий (с. 293—306) підрозділ «Тексти з 
пам’яток української мови XI - XVIII вв.». Надруковані пам’ятки, за кількома 
винятками, не супроводжуються жодними археографічними чи 
архівографічними зауваженнями, їх немає навіть при тих, які І. Панькевич, 
здається, опублікував тут уперше (зокрема уривок «З проповідей Івана 
Капішовського, пароха Ортутови, з 1640 року»). 

У повоєнний час вийшла друком «Хрестоматія з історії української 
літературної мови» (К., 1954. - 95 с.) А. Москаленка. При ній є «Словничок 
старих та незрозумілих слів» (с. 90—92). Матеріали згруповано за розділами, 
котрі відповідають тодішній періодизації історії писемної мови: епоха Київської 
Русі та феодальної роздробленості (тут подано уривки з текстів XI - XIII століть 
або списків із них), доба формування української народності (зразки мови XIV - 
середини XVII століть), доба формування української нації (середина XVII - 


11 






Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


кінець XVIII століть). На відміну від попередніх хрестоматій, тут не вміщено 
жодного тексту, який би ще не був опублікований. За нечисленними винятками, 
в кінці передруків наведена вказівка на їхні джерела. Книжка А. Москаленка 
призначена для практичних студій студентів-філологів. 

Відсутність великої збірки текстів з історії української мови певного мірою 
надолужувала «Хрестоматія давньої української літератури (до кінця 
XVIII ст.)», яку упорядкував академік О. Білецький, що витримала три видання 
(вид. 3-є, доп. - К., 1967. - 783 с.). 

Такі ж функції хрестоматії нині фактично виконують посібники для 
практичних занять з історії писемної мови: О.П. Блик - «Історія української 
літературної мови: практичні заняття. Навчальний посібник» (К., 1987. —208 с.); 

H. Д. Бабич - «Історія української літературної мови / Практикум» (Львів, 
1983.- 244 с.); В.Л. Конобродська - «Історія української літературної мови / 
Практичні заняття» (Житомир, 2002. - 199 с.), О.І. Ніка - «Історія української 
літературної мови. - Ч. І. Навчальний посібник» (К., 2005. - 140 с.); 

B. В. Денисюк, О.Ю. Зелінська — «Збірник текстів з історії української мови» 
(Умань, 2007. - 415 с.); О.І. Ніка - «Історія української літературної мови. 
Навчальний посібник» (К., 2013. - 314 с.). 

Варто згадати, що професори Сеґедського університету в Угорщині 

I. Г. Товт і М. Кочиш уклали й надрукували хрестоматію з історії української 
мови - «Цкгап пуеКтбПепеІі з/б ує іщуи)іетепу» (8/е§еб, 1998. - 113 с.), яка 
містить уривки з пам’яток або цілі тексти XI—XVII ст., котрі супроводяться 
стислими відомостями про публіковані пам’ятки, а також відомостями про 
місця зберігання манускриптів і вказівками на джерела, із яких залучено 
метаграфовані матеріали. Поодинокі витяги з рукописів опубліковано вперше. 
Ця хрестоматія містить діалектні записи з усіх трьох наріч української мови. 

У рамках радянської концепції єдиної давньоруської мови багато пам’яток 
із півдня Київської Русі і навіть по одній староукраїнській грамоті XIV ст. 
вміщено в знаних працях навчального типу російських фахівців: 

C. П. Обнорский и С.Г. Бархударов. Хрестоматия по истории русского язьїка. 
(Изд. 2-е. - Ч. І. - М., 1952), В.В. Иванов, Т.А. Сумникова, Н.П. Панкратова. 
Хрестоматия по истории русского язьїка. (М., 1990). 

Наша праця є першою книгою багатотомного проекту «Історія української 
мови. Хрестоматія», яка охоплює давній період розвитку структури (системи) 
нашої мови від Х-го до XIII ст.ст. Деякі тексти публікуємо вперше. 

Матеріал у ній подано в хронологічному порядку за століттями: X, XI, XII, 
XIII ст., без розподілу пам’яток за функціональними стилями (така його 
класифікація доцільніша в томі, присвяченому писемно-літературним узусові чи 
нормі). 

У межах століть ми намагалися подати той самий текст із списків Євангелія, 
щоб можна спостерігати рух мовної системи. 

У нашій книзі користувач знайде найдавніші українські вкраплення або 
запозичення в іншомовних неслов’янських пам’ятках, українські елементи у 



© 7 ^ 


12 




Передмова 



старослов’янських текстах, переписаних, перекладених або створених у 
Київській Русі, оригінальні давньоруськоукраїнські твори різних жанрів і 
стилів, живомовні написи XI - XIII століть на різноманітних речах, зокрема на 
стінах храмів. 

За весь період існування лінгвоукраїністики не було скомпоновано й 
надруковано окремої та повної хрестоматії, яка б охоплювала пам’ятки 
української мови від найдавніших часів до кінця староукраїнського (за іншою 
класифікацією - середньоукраїнського) періоду. 

На початку 1970-х років ми запропонували проект багатотомної академічної 
«Історії української мови». Підготовлені за всіма лінгвістичними правилами 
публікації пам’яток хрестоматії мали становити останні, заключні книжки серії 
(інші томи: 1. Фонетика. 2. Акцентологія. 3. Морфологія. 4. Синтаксис. 
5. Словотвір. 6. Лексика. 7. Фразеологія. 8. Антропонімія. 9. Топонімія. 
10. Літературна мова. 11. Походження української мови та ін.). Кожен том 
«Історії української мови» є автономною книжкою. Із різних причин ще й досі 
не вдалося реалізувати весь проект «Історія української мови», і нашу 
«Хрестоматію» укладено ще до завершення опрацювання серії. 

«Хрестоматію» задумано як кількатомне видання, що в ньому мають бути 
представлені насамперед неопубліковані манускрипти, рідкісні стародруки або 
їхні частини. Проте не можна оминати пам’яток (чи витягів із них), що вже були 
опрацьовані й надруковані на наукових засадах, бо чимало з таких видань стали 
раритетними або є конче потрібні для відтворення цілісної картини розвитку 
структури української мови та її писемно-літературної форми. 

У коментарях до кожної пам’ятки подано стислі відомості про неї, у тому 
числі зазначено, на основі якого оригіналу, першодруку, фотокопії чи пізніших 
наукових (зокрема і факсимільних) видань публікується текст, сказано, де 
зберігається манускрипт. А поважний список фахової літератури про конкретні 
писемні пам’ятки XI - XII століть користувач знайде у виданнях: «Сводньїй 
каталог славяно-русских рукописних книг, хранящихся в СССР. XI - XIII вв.» 
(Москва, 1984), «Словарь книжников и книжности Древней Руси. - Вьіп. 1 (XI 
первая половина XIV в.) / Отв. ред. Д. С. Лихачев (Ленинград, 1987), до яких і 
ми часто зверталися. 

Різночитання та інші зауваження до видаваних текстів наведені в примітках. 

Тексти метаграфовано за «Правилами видання пам’яток, писаних 
українською мовою та церковнослов’янською української редакції. Ч. 1. 
Проект (Київ, 1995), що ми їх уклали на основі власного та чужого досвіду. 

Уміщені в «Хрестоматії» тексти можна буде використовувати на 
практичних заняттях з історії усіх структурних рівнів української мови та 
історії літературної норми — у світських навчальних закладах, зокрема у вишах, 
а також у духовних семінаріях та академіях, у яких читаються відповідні курси 
церковнослов’янської мови східнослов’янської, в тому числі вітчизняної 
редакції. 


13 







Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 


Уже готуються до публікації другий том «Хрестоматії», що охоплює 
пам’ятки XIV — XV ст., який уклала Г.В. Воронич, і третій том її, котрий 
містить матеріали XVI — XVII ст., опрацьовані І.П. Чепігою. 

Після виходу у світ усіх томів серії «Історія української мови. Хрестоматія» 
доцільно створити однотомник «Хрестоматія з історії української мови» й 
укласти короткий словник, який охоплював би нині не вживану лексику, наявну 
в усіх томах «Хрестоматії». 

«Хрестоматія» стане в пригоді не тільки тим, хто вивчає історію української 
мови, а й усім, хто цікавиться історією української літератури та культури 
взагалі. 


Автор глибоко вдячний 
редакторам книжки П. І. Білоусенкові та Н. В. Пуряєвій, 
яка до того ж ретельно вичитала верстку «Хрестоматії», 
а також В. М. Мойсієнкові за вичитування верстки та 
організацію друкування книги. 

Автор і редактори «Хрестоматії» 
висловлюють щиру подяку 
Науковому товариству імені Шевченка в Америці. 


14 






Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 

ДАВНЬОСХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКІ Н АЙ МЕНУВАННЯ 
В АРАБСЬКИХ ДЖЕРЕЛАХ ІХ-Х СТ. 



Важливі матеріали для історії слов’янських та інших мов містять твори 
арабських істориків та географів IX - X століть. Специфіка арабської 
орфографії не дозволяла точно передавати іншомовні слова, тому транскрипція 
зафіксованих слов’янських матеріалів, а відповідно і їх інтерпретація, часто 
дискусійні. Як на джерела з історії української мови на них уперше звернув 
увагу академік А. Кримський. Видатний україніст і сходознавець, він дав 
авторитетну транскрипцію слов’янських лексем, що зафіксовані арабським 
письмом. Нижче публікуємо уривки з творів арабських авторів у перекладах 
А. Кримського з його транскрипцією слов’янських назв за працею: 
Кримський А. Українська мова, звідкіля вона взялася і як розвивалася 
// Шахматов О., Кримський А. Нариси з історії української мови та хрестоматія 
з пам’ятників письменської староукраїнщини XI XVIII вв. - К., 1922. — С. 131—132. 

Арабський географ ібн Хордадбег (844 - 848) зазначив: «Царі турків, 
тибетців і хазарів - кожен з них “хацан”... Цар склабіїв - с/'нсіз (= князь)» 
{Кримський А. Зазнач, праця. — С. 131). 

Арабський географ ібн Русте (бл. 903 р.) писав: «У склабіїв робиться з 
дерева щось ніби глеки, де вони держать і бджіл і мед, і оте звуть вони ’л-с-дж» 
{Кримський А. Зазнач, праця. -С. 131). 

Мандрівник ібн Фадлан (922 р.) у підрозділі про волзьких болгарів 
занотував: «Як пообідали, то цар загадав принести питво з меду, яке вони звуть 
’л-с-дж-у» й засвідчив: «їжа в хазарів — то побільше риж та риба, а все инше, 
що в них є, надвозиться до них з Руси (“Рус”), з [волзького] Болгара та Куяби 
{“Куйабе” = Кьієвь)» {Кримський А. Зазнач, праця. — С. 132). 

Примітка. А. Кримський зробив зауваження, що назву напою у творі ібн Фадлана 
можна вимовляти «саджу» («саджьу»), «содж[ь]у», «сидж[ь]у», «садж[ь]\у», «содж[ь]\у», 
«сидж[ь]\у» (= сонь? сьічь?). Але пор. давньосхіднослов’янське цТжк «розчин для 
приготування киселю». 

Славетний арабський історик і мандрівник Масуді (помер 956 р.) наводить у 
своїх творах дуже цінні відомості про слов’ян на підставі оповідей інших 
мандрівників, а також купців (у тому числі, можливо, й слов’янських). Твір 
«Золоті луги» (947 р.) містить, зокрема, повідомлення: 

«Склабії (= слов’яни) - їхні оселі в північних краях... Одно з їхніх колін 
колись мало владу [над усіма іншими], цар його звавсь Маджек, а само коліно - 
Влінана... Ще є коліно, на ім’я Дульабе (= ДііїгЬби), а цар їх зветься 
Ванджславе». «Найперший поміж царями склабіїв - цар аль -Дір (вар. аль- 
Діра )» {Кримський А. Зазнач, праця. -С. 132). 

Примітки. Етноніми й антропонімії, зафіксовані у творі Масуді, одні дослідники 
відносять до східнослов’янських, інші - до західнослов’янських {Рорре А. Маіїгак // 
81о\¥пік зІагойуШозсі 8Іо\¥Іагі8кісЬ. - Т. 3. - \¥гос1а\у, 1967. — 8. 150 - 151). Маджек, 
імовірно, - це *Месікь | *Меськь (скорочене ім’я *МесІ8Іауь), Влінана - це, напевне, 
*уоІупепе, а Ванджславе - *У$се8Іа\>ь. 


16 



Про управління імперією» Костянтина VII Порфирогенета... 





«ПРО УПРАВЛІННЯ ІМПЕРІЄЮ» 
КОСТЯНТИНА VII ПОРФИРОГЕНЕТА (БАГРЯНОРОДНОГО) 

948 - 952 РОКІВ 


Візантійський імператор Констянтин VII Порфирогенет (Багрянородний) 
(905 - 959) у дитячому віці був коронований батьком Леоном VI Мудрим, але 
фактичним імператором став тільки з 944 року. Епоха його цісарювання 
відзначається піднесенням Візантійської імперії, розквітом мистецтв і наук 
(зокрема, він був ініціатором створення великої історичної енциклопедії). 
Костянтин VII Порфирогенет є автором кількох праць, серед яких найвідомішу 
адресував своєму синові Романові, яка в науці відома під латинською назвою 
«Бе асітіпізїгапсіо ітрегіо» — «Про управління імперією». У ній зібрано 
відомості про народи, землі яких у X ст. сусідили з Візантією, їхні країни, 
історію. В добу життя Костянтина VII Порфирогенета з Візантією мала активні 
стосунки Київська Русь (походи й договори князя Ігоря, хрещення княгині 
Ольги 955 р. у Константинополі). Цілий 9-й розділ («Про росів...») у книзі «Про 
управління імперією» Костянтин VII Порфирогенет присвятив давнім східним 
слов’янам. Тут зафіксована низка наших давніх топонімів, етнонімів, кілька 
апелятивів. Але записи недосконало передають слов’янську фонетику. До того 
ж вони могли бути спотворені при переписуванні. Хто давав відомості 
імператорові про Східну Славію, — невідомо. Не виключено, що це була 
людина, знайома зі старослов’янською мовою або живим мовленням південних 
слов’ян. 

Уривки з твору Костянтина VII Порфирогенета «Про управління імперією» 
наводимо за публікацією: Константин Багрянородньїй. Об управлений 
империей / Текст. Перевод. Комментарий / Изд. 2-ое. Под ред. чл.- 
кор. АН СССР Г. Г. Литаврина и чл.-кор. АН СССР А. П. Новосельцева. - М., 
1991. - С. 45—50. Тут же наведені різночитання та кон’єктури грецького тексту, 
коментарі до кожного слов’янського слова-вкраплення, література про твір та 
наукова література, пов’язана з перекладом тексту, інтерпретацією топонімів, 
етнонімів, апелятивів. Московська публікація грецького тексту грунтується на 
критичному виданні, що його підготував угорський візантолог Д. Моравчик: 
Сошіапїіпе Рогрйікщепіїш. І)е асітіпіхігапсіо ітрегіо (А'азЬііщІоп, 1967). На 
підставі зазначених публікацій наводимо різночитання, що стосуються 
східнослов’янських лексем. Використовуємо український переклад першого 
уривку, який зробив А. Кримський у хрестоматії при праці: Українська мова, 
звідкіля вона взялася і як розвивалася // Шахматов О., Кримський А. Нариси з 
історії української мови та хрестоматія з пам’ятників письменської 
староукраїнщини XI - XVII вв. — К., 1922. - С. 135—141. Другий уривок подаємо 
у власному перекладі. 


13 Г Р 9. Пері тю у алб 'Рюаіа<; єрхоцєуюу 'Р65<; цєта 

ТЙУ ЦОУО^бІСОУ 8 V К 0) V о І а V І V V ОН Я 6 ІЄ І . 

"Оті та алб тгЦс; є^со 'Рюоіа<; цоуо^ніа катєрхоцєуа єу 
КюуатаутіуонлоХєі єісп цєу алб тоб ІЧгроуар6а<;, єу ю 
ЕфЕУбооДІарос;, б г> І б с; ’їуу юр, тоб архоутої; ' Рюаіа<;, 
єкаОє^єто, єісп 5є каї алб то каотроу тру Міііуіокау каї 


17 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 



алб Твіїобт^ау каі Т^вруїуюуау каі алб той Воиавурабв. 
Табта обу алаута біа той лотацоб катєрхоутаї 
Аауаярвю;, каї єліаиуауоутаї є І д то каатроу | то Кіоара, 
10 то єлоуоца^оцєуоу ЕарРата;. ОІ 5є Екіарої, оі 

яактіютаї абтюу, оі КріРцтащуоі Хєуоцєуоі, каї оі 
ЛвУ^ауг[уоі каї аі Хоілаі | £к>.арііуіаі від та орг| абтюу 
колтоиоі та цоуо^иХа єу тю тоб х £1 Р® У0 ? каїрю, каї 
к а т а р т іа а у т є ; абта, тоб каїроб а у о іу о ц є у от>, цуїка 
15 5іаХі)9г| 6 лауєто;, від та; ліцоіоу обаа; Хіцуа; 
єіаауонаіу абта. Каї єлєібї) єкєїуаі єіаРаНоиаіу від тоу 
лотацбу тоу Аауаяріу, алб тюу єкєїає обтої від тоу абтбу 
лотацбу єіоєрхоутаї, каї алєрхоутаї від тоу Кіора, каї 
аброїшіу від тцу є^артісіу, каї алєцлоХобсіу абта від 
20 тобі; ' Рю;. ОІ 5 є ' Рю; акафібіа каї цоуа табта 

ауора^оутє;, та лаіаіа абтюу цоуо^иХа катаХбоутє;, є^ 
абтюу Ра^Хонаіу пеХХад каі окарцоб; єі; абта каі Хоіла; 
| хР £ і а ? *** б^оліі^оиоіу абта. Каі ’іонуіон ццуо; біа 
тоб лотацоб Аауаярвю; алокіуобутє;, катєрхоутаї єі; то 
25 Вітвті^вРц, блєр ваті лактіютікбу каатроу тюу 'Рю;, каі 
аиуа&роі^оцєуоі вкєїає цєхрі 5ї>о каі тріюу гщєрюу, цуїка 
ау алаута алоаиуах9юаі та цоуо^иХа, тотє алокіуобсиу, 
каі катєрхоутаї біа тоб єіргщєуои Аауаярвю; лотацоб. 
Каі лрютоу цєу єрхоутаї єі; тоу лрютоу фрауцоу, тоу 
ЗО єлоуоца^оцєуоу ’Еааоі)яг|, б єрцг|уєбєтаі 'Рюаіаті каі 
ЕкіаріїУіаті 'цї| коїцаааі' б 5є тобтоа (ррауцб; тоаобтоу 
єатіу отєуо;, баоу то лХато; тоб т^икауштцріоі) ' цєаоу 5є 
абтоб лєтраї єіаі рі^іцаїаі | б\|/г|Хаі уцаіюу бікцу 
алофаіуоцєуаі. Про; абта; обу єрхоцєуоу то ббюр каі | 
35 лігщциробу какєї9єу алокргщуі^оцєуоу лрб; то катю 

цєро; цх оу цєуоіу каі фброу алотєХєї. Каі біа тобто цєаоу 
абтюу об тоїцюаіу оі 'Рю; 5ієХ9єЇу, аііи лХг|аіоу 
акаХюааутє; каі тоб; цєу ау9рюлоа; єкРаХоутє; єі; тцу 
^црау, та 5є Хоіла лрауцата єаааутє; єі; та цоуо^аіа, 

40 єі9’ обтю; унцуоі тої; лоаіу абтюу фціафобуте; ***, їуа ці) 
тіуі АЛ9ю лроакробаюаіу. Тобто 5є лоюбаїу оі цєу лХюра, оі 
5є цєаоу, оі 5є каі єі; тцу лрбцуау цєта коутаріюу 
коутоРєпоцєуоі, каі цєта тоїабтгі; аласц; акріРєіа; 
бієрхоутаї тоу тоюбтоу лрютоу фрауцбу біа тц; уюуіа; 
45 каі тц; 6x9ц; тоб лотацоб. 'Нуіка 5є бієХТюаі | тоу 

тоюбтоу фрауцоу, лаХіу алб тц; <;гща; ауаХацРауоцєуоі 
тоб; Хоілоб; алолХєоиаі, каі катєрхоутаї є і; тоу єтєроу 
фрауцоу, тоу єліХєуоцєуоу 'Рюаіаті цєу Обірораі, 
ЕкХаРцуіаті 5є ’ОатроРооУіярах* блєр єрцг|уєї>єтаі 'то 
50 уцаіоу тоб фрауцоб’. "Еатіу какєїуо; бцою; тю лрютю, 
Ха^єло; тє каі биабіє^обо;. Каі лаііу єкраіоутє; тоу 
Хабу біаРіРа^онаі та цоуо^и^а, ка9ю; каі лротєроу. 


18 





«Про управління імперією» Костянтина VII Порфирогенета... 


' Оцоїю; 5 є бієрхоутаї каі тоу трітоу фрауцоу, тоу 
Х єуоцєуоу Гєіаубрі, о єрцг|уєбєтаі ^кХаРцуюті 'цхо; 
55 фрауцоб’, єі9’ обтю; тоу тєтартоу фрауцоу, тоу цєуау, 
тоу єліХєуоцєуоу 'Рюоіоті цєу ’Аєіфор, Ек^аРг|УіотІ 5 є 
Хєасі|т, біоті фюХєбоооіу оі лєХєкауоі є і д та Хі9аріа тоб 
фрауцоб. ’Еу тобтю ооу тю фрауцю окаХюуоооіу алаута | 
є І д тру у ц у 6р9олХюра, каі є^єрхоутаї ої юрюцєуоі 
60 аубрє; фііХаттєіу тру ріу^ау цєт’ абтюу, каї алєрхоутаї, 
каї та; ріу Аад оотої біа тобі; Пат^іуакіта; аурблую; 
фіііаттоіктіу. Оі бє Хоілоі та | лрауцата, алєр єхоооіу єі; 
та цоуб^оХа, ауа^ацРауорєуоі, та і|/т>хбріа цєта тюу 
аХбоєюу біа тоб <;г|роб абта біаРфа^оиоі ціХіа є^, єю; ау 
65 5ієХ9юоі тоу фрауцоу. Еі9’ обтю; оі цєу оброутє;, оі бє 
каі єі; тоб; юцоо; Раота^оутє; та абтюу цоуб^о^а єі; то 
тоб фрауцоб єкєТ9єу цєро; біаРіРа^оооіу ’ каі обтю; 
рілтоутє; абта єї; тоу лотацбу каі та лєт^іцєута абтюу 
8 цР^г|ок6цєуоі, єіоєрхоутаї, каі ао9і; єуалолХєоооіу. 
70 ’Алєрхбцє|уоі бє єі; тоу лєцлтоу фрауцоу, тоу 
єлоуоца^бцєуоу 'Рюоіоті цєу Вароофбро;, ІкІаРцуюті бє 
Вооіуцярах, біоті |ієуа!г|у >лцуг|у алотєХєї, лаііу єі; та; 
тоб лотацоб уюуіа; та абтюу цоуб^оХа біаРіРаоаутє;, 
ка9ю; каі єі; тоу лрютоу фрауцоу каі бєбтєроу, 
75 катаїацРауоооі тоу єктоу фрауцоу, Хєубцєуоу цєу 

'Рюоіоті Аєауті, ХкІаРрушті 5 є Вєробт^іі, б єотіу 
'Р раоца уєроб’, каі біаРаіуоооі каі абтбу бцоїю;. Каі 
алб тобтоо алолХєоооі каі лрб; тоу єрбоцоу фрауцоу, тоу 
єліХєубцєуоу 'Рюоіоті цєу Ітробкооу, 2к1аРг|Уіоті бє 

8 0 Хаярєі^, б єрцг|уєбєтаі ' цікрб; фрауцб;’. Каі 

біаРаіуоооіу єі; то Хєубцєуоу лєраца тоб Краріоо, єу ю 
біалєрюоіу алб 'Рюоіа; оі ХєроюуТтаї | каі оі 
Пат^іуакїтаї є лі Хєроюуа, єхоу то абтб лєраца то цєу 
лХато;, оооу тоб іллоброціоо, то бє біро; алб катга єю; 
85 бтоіі лрокблтоооіу бфаХої, оооу каі ф9а(^єіу оауїттау тоб 
то^єбоуто; єу9єу єкєіоє. '09єу каі єі; тоу тоюбтоу толоу 
катєрхоутаї оі Пат^іуакТтаї, каі лоХєцобої тоб; 'Рю;. 
Мета бє то 5іє19єїу тоу тоюбтоу толоу тру уг|ооу, тцу 
єлі!єуоцєуг|у | б "Аую; Гргіубріо; катаХацРауоооіу, єу ^ 
90 уцоф каї та; 9т>оіа; абтюу єлітєХобоїу біа то єкєіоє 
їотао9аі лаццєує9г| брбу, каі 9боиоі лєтєіуоо; ^юута;. 
Пг|уубоооі бє каі оауїтта; уорб9єу, аХХої бє каі ірюціа 
каі крєата, каі є^ юу єхєі єкаото;, ю; то є9о; абтюу 
єлікратєї. 'РІлтоооі бє каі окарфіа лєрі тюу лєтєіуюу, 

9 5 єїтє офа^аі абтоб;, | єїтє каі фауєїу, єїтє каі ^юута; 

єаоєїу абтоб;. ’Алб бє тоб уцоіоі) тобтоо Пат^іуакітіїу 
оі 'Рю; об фоРобутаї, єю; ау ф9аоюоіу єі; тоу лотацбу 
тоу Хєііуау. ЕЇ9’ обтю; алокіуобутє; є^ абтоб цєхрі 




19 






Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


тєааарюу ццєрюу алолХєонаіу, об катаХаРюаіу є І д 

100 тцу Хіцуцу тоб лотацоб атбцюу обаау, єу ?) єстіу каї ц 
уг|ао<; тоб 'Ауіоо АІ9єріоо. Ката^арбутєі; ооу обтої іг)у 
тоіабтг|У уцсоу, лросауалабоїшіу єаотобі; єкєїає єю<; <5бо 
каї тріюу гщєрюу. Каї лаХіу та абтюу цоуб^и^а, від ооа^ 
а у ХІлюутаї хР £ іа<;, лєрілоюбутаї, та тє арцєуа каї та 
105 катартіа каї та абхєуіа, алєр єліфєроутаї. ’Елєі 5є то 
атбцюу тоб тоюбтоо лотацоб єатіу ц тоіабтг| Хіцуц, 
каЗиі^ єїрг|таі, каї | кратєї цєхрі Т Л? 9аХааагц;, каї лрб<; 
тцу ВаХаааау кєїтаї ц уг|ао<; тоб 'Ауіои АІВєріои, єх тму 
єхєїає алєрхоутаї л р о д тоу Дауаатріу лотацоу, каї 
110 біааюВєутєі; єкєїає лаХіу ауалабоутаї. 'Нуїка 5є уєуцтаї 
Каїром єлітцбєюі;, а лоакаХюсаутєі; єрхоутаї від тоу 
лотацоу тоу єліХєубцєуоу ’'Аалроу, каї бцоїюі; какєїсє 
ауалаооацєуоі, лаХіу а локіуооутєі; єрхоутаї від тоу 
Ієііуау, від то тоб АауооРіои лотацоб Хєубцєуоу 
115 ларакіабюу. Каї єсод об 5ієХ9юаі тоу ІєХіуау | лотацоу, 
ларарєхоїшіу абтоїі; оі Пат^іуакїтаї. Каї єау лоПакц ц 
г|аі.аааа цоуо^оіоу від тцу уг|у алорріі|/г|, акаХюуоосіу 
біа, їуа т оїд Пат^іуакітак; аутілара|тах9юаіу бцоб. 
’Алб 5є тоу Ієііуау об фоРобутаї тіуа, аНа тцу т г| д 
120 Вот>Хуаріа<; уцу єубиаацєуоі, від то тоб Аауонріоі) 
атбцюу єрхоутаї. ’Алб 5є тоб Аауооріоо катаХацРауооаіу 
від тоу Ксоуолау, каї алб тоб Ксоуолй від Кюуатаутіау 
*** від тоу лотацоу Варуа<;, каї алб Варуаі; єрхоутаї від 
тоу лотацоу тру Діті^Іуиу, алєр л а у т а є І о І у г| т д 
125 ВонХуаріаі;. ’Алб 5є тцд Аіт^ІУаі; від та тцд МєогщРріаі; 
цєрг| катаХацРауоооіу, каї обтюі; цєхрі тобтсоу б 
лоїіиябоуоі; абтюу каї лєріфоРої;, босбіє^об 6<; тє каї 
Хаієлбі; алолєраіуєтаї ліобі;. 'Н 5є х^Р^Рі 0 ? т ® у абтюу 
'Рю<; каї акХгща біауюуц єатіу абтгц 'Нуїка б РІоєцРріоі; 
130 ццу єісєХ9г|, єб9єю<; оі абтюу є^єрхоутаї архоутєі; | цєта 
лаутюу тюу 'Рю<; алб тоу Кіароу, каї алєрхоутаї є І д та 
яоіббіа, б Хєуєтаї убра, цуону є і д тад ЕкІаРц V і а д тюу тє 
ВєрРіауюу каа тюу Арооуоорітюу каї Кріріт^юу каї тюу 
ЕєРєрІюу каї Іоілюу Ек^арюу, оітіуєі; єіаіу лактіютаї 
135 тюу 'Рюі;. Ді’ біоо 5є тоб х 8 Ч-і®уоі; єкєїає біатрєфбцєуоі, 
лаііу алб ццубі; ’АлріАлои, біа^ооцєуоі) тоб лауооі; тоб 
Аауаярєюі; лотацоб, катєрхоутаї лрбд тоу КІаРоу. Каї 
єІ9’ обтюі; алоХацРауоутаї та абтюу цоуб^и^а, каЗи^ 
лроєірг|таі, каї є^олХл^оутаї, каї л р б д 'Рюцауіау 
140 катєрхоутаї. 

"Оті оі Ооі^оі ббуаутаї тогд Пат^іуакітак; лоїєцєїу. 


20 




«Про управління імперією» Костянтина VII Порфирогенета... 


Переклад тексту А. Ю. Кримського 1 

Розділ IX 

Про русів, як їдуть вони на однодеревках-човнах з Руси до 
Константинополя 

Котрі човни-однодеревки приходять із зовнішньої Руси до 
Константинополя, - бувають поміж ними із Немогарди [= Новгорода], що в ній 
сидів Сфендостлав, син Інгоря, князя Руси. А нині знов - ідуть із города 
Мілініски [= Смоленська], і з Теліюци [= Любеча], і з Цєрнігоги [= Чернигова], і з 
Вусеграде [= Вишгорода]. Ото-ж усі вони пливуть рікою Данапром [= Дніпром], 
і збіраються під городом Кіоава [= Ккієк'к], що має назву Самватас. А 
слов’яни, їхні данники, що називаються: Кривітеїни [= Кривичі] та Ленцаніни 
[= Лжчлни?], та й инші слов’яни по своїх горах вирубують зімовою добою 
однодеревки, оброблюють їх, і як надійде пора, що потане лід, спускають їх у 
поблизькі плеса. А що отакі [плеса?] впадають до ріки Данапру, то вони таким 
чином увіходять до самої ріки і прибувають до Кіови, а тут витягають їх, 
підвішують - і продають їх русам. Руси купують самісінькі кадуби, а тоді 
розбірають старі свої однодеревки, забірають з них весла і уключини й инакше 
знадіб’я і риштують ції. У червні місяці вони, вирушаючи вниз рікою Данапром, 
прибувають до Вітецеві [= Витичева] - місто це платить данину русам. 
Гуртуються вони тут два-три дні, поки поз’їздяться геть-усі однодеревки; тоді 
знову рушають у дорогу і спускаються згаданою рікою Данапром. Найпередше 
прибувають вони до першого порога, що зветься [н \Ессупі а це визнана по- 
руськи та й по-слов’янськи: «не спи» [нє С'кіш]. А його поріг заввужки буде 
такий, який завширшки майдан-ціканістерій, а в середині його стирчать скелі 
високі, що виглядом своїм скидаються на острови. Вода, підходячи до цих-о 
скель і набігаючи вщерть і ринучи звідтіля далі вниз, зчиняє великий гук і 
страх. І через це руси не зважуються проходити через їхню середину, а 
причалюють поблизу, висаджують людей на суходіл, а все инше знадіб’я 
залишають в однодеревках, тоді голі налапують дно власними ногами, щоб 
човни не наскочили на яку скелю. Й отак, пхаючи човни палицями, одні 
підпихаючи ніс, другі - середину, а тії знов — керму, проходять з отакою 
величезною якнайпильнішою обережністю той перший поріг, краєм і берегом ріки. 

А як проминуть вони цей поріг, то, знову забравши тих із суходолу, пливуть 
далі і прибувають до другого порога, що називається по-руськи Ульворсі 
[= Ноїтїогх], а по-слов’янськи — Островуніпрах [= Острокмікш прлгь], а це 
визначає: «острів порога». І цей поріг - такий, як перший: трудний і 
непрохідний. І знову, висадовивши людей, переправляють однодеревки так, як 
попереду. Отак само проходять і третій поріг, що називається Геландрі [= сканд. 
Оеііапсігі] - а це визнана по-слов’янськи: «гомін порога». Далі так само й 
четвертий поріг, великий, що зветься по руськи Аіфар [пор. голанд. 6уеуаг= 
бусел], а по-слов’янськи Неасіт [= Пєасьіть], бо на скелях цього порога 
гніздяться неясити-пелікани. А на цьому порозі вони геть-усі човни витягають 



0^1 


1 Правопис перекладача збережено. 


21 






Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 



на тверду землю; тоді вибрані люди виходять одбувати сторожу коло них і 
одходять; а сторожу одбувають вони безперестанку, оберігаючися од 
пацінакійців [= печенігів]. Решта, вибравши з однодеревків усе, що там мають, 
суходолом переводять невольників у кайданах, миль шестеро, аж поки 
перейдуть поріг. Тоді так само, хто — тягнучи волоком, а хто — переносючи на 
плечах свої однодеревки, перетягують їх на другий бік порога, тут спускають їх 
у ріку, зносять у них свою поклажу, входять сами та й одразу одпливають. 
Прибувають до п’ятого порога, що називається по-руськи Варуфорос 
[= ВагиГогз], а по-слов’янськи Вульніпрах [= Еольньш праг'к] — бо кінчиться він 
великим плесом, і знову перетягають свої однодеревки по краях ріки так, як на 
першому порозі і на другому, і доходять отак до шостого порога, що 
називається по-руськи Леанті [= із 1 а є] а п сі і ], а по-слов’янськи Веруці [= вьржчь, 
вьржчьи] — а це значить “кипіння води». І цей минають вони так само і пливуть 
од нього до сьомого порога, що називається по-руськи Струвун, а по- 
слов’янськи Напрезі [= нлпрАЗи] — а це визнана «малий поріг». І доходять до 
так званого броду крарійського [Кичкаса], де херсонці переходять з Руси, а 
пацінакійці [= печеніги] до Херсона. А завширшки цей брід як іподром, 
заввишки знов - наскільки можуть очі сягнути, чи наскільки може долетіти 
стріла, як стріляти звідтіля сюди. Тим-то на отакому місці сходяться пацінакійці 
і нападають на русів. 

А як зминуть оцеє місце, то доходять до острова, що називається святий 
Григорій [= Хортиця]. На цьому острові приносять вони свої жертви, бо на 
ньому стоїть превеличезний дуб; а приносять вони в жертву живих птахів. 
Навкруги застромляють вони іще стріли, а дехто й хліб кладе і мнясо чи що хто 
має, бо такий у них звичай. А за птахів жеребок кидають: чи зарізати їх і з’їсти, 
чи живих пустити. Од оцього острова руси не бояться вже ніякого пацінакійця, 
поки дійдуть аж до ріки Селіни [= дунайського гирла Сулини]. Одпливши 
звідціля [з того острова], пливуть днів четверо, доки доїдуть до лиману, що 
править за гирло ріки і що в ньому єсть острів святого Етерія [= Березань]. 
Дійшовши до цього острова, вони одпочивають днів двоє-троє і дороблюють у 
своїх однодеревках котре їм бракує знаряддя: вітрила, щогли, керми — а їх вони 
мають з собою. А що гирло цієї ріки, як це зазначено, це і єсть отой лиман і йде 
він аж до моря, а над морем лежить острів святого Етерія, то вони звідтіля 
пливуть до ріки Данапру [читай: Данастру = Дністра], а допливши щасливо 
туди, знову одпочивають. А як випаде добра погода, вийдуть на беріг і йдуть до 
ріки, що називається Аспр [= Біла], і так само там одпочивши, знову 
одпливають і припливають до Селіни [= Сулини], до так званого гирла ріки 
Дану вія [= Дуная]. І поки минуть ріку Селіну, їх переслідують пацінакійці 
[= печеніги]. І як море,- а бува це частенько - приб’є однодеревки до суходолу, 
то всі вони виходять на беріг, щоб стати разом проти пацінаків, а од Селіни не 
бояться нікого, але дібравшися до болгарської землі, входять до гирла Данувія. 
А од Данувія прибувають до Конопи, а з Конопи до Константії, до ріки Варни, а 
од Варни прибувають до ріки Діціни [= Дичини] - а все це в землі болгарській. 
А од Діціни прибувають до меж Месемврії, і коло них кінчиться їхня 
многостраждальна, небезпечна, безвихідна і тяжка плавба. 


22 





«Про управління імперією» Костянтина VII Порфирогенета... 


А зімове життя русів важке, а саме: як настане місяць листопад, то зараз їхні 
князі виходять з усіма русами із Кіава і йдуть на полюдіа [= полюддя], що 
називається гюра, до слов’янських земель Вервіянів [= деревлян] і Другувітів 
[= дреговичів] і Кривиців [= кривичів] і Сервіїв [= сіверян] і инших слов’ян, 
котрі платять русам данину. Цілісіньку зіму харчуються вони там, а як знову у 
квітні місяці скресне крига на ріці Данапрі , вони вертаються до Кіава. А тоді, 
надбавши собі однодеревки так, як це зазначено, опоряджують їх і їдуть до 
Романії [= Візантії]. 

А узи можуть воюватися проти пацінакійців. 


Примітки. 4. Допускають, що в найменуванні Новгорода друга частина позначена 
давньоскандинавським впливом - -§ап!г-. Гадаємо, що перший елемент урбоніма 
спотворений під впливом гр. уєро^ = 1. «пасовисько», 2. «гай, лісок». 6. У назві 
Смоленська дослідники допускають пропуск початкової гр. £ (с). Реконструюють текст 
із назвою міста Любеча (Любьчд) — тє Люі)[Р]т£ау, де гр. тє - «і, та». Можна виправляти, 
гадаємо, т на Р — тє ЛкшРЦху. У назві Чернігова допускають кон’єктуру Т^єруіуошсгу. 7. 
Кінцевий є у передачі найменування Вишгорода, можливо, недосконало передає 
редукований ’к. 9. У назві Києва кінцевий - а, допускаємо, - форма слов’янського 
родового відмінка. 10. Давно дискутується ідентифікація оніма ЕсщРатсц. Досі 
переконливо не локалізований. Нині гідронім Субот - назва річки, яка є правою 
притокою р. Кам’янки, що впадає в р. Рось — правий доплив Дніпра - функціонує у селах 
Малополовецьке, Михайлівка Сквирського р-ну Київської обл. (Словник гідронімів 
України. - К., 1979. - С. 538), а ойконім Суботів — це назва міста, в якому була 
резиденція гетьмана Б. Хмельницького, розташованого в Чигиринському районі 
Черкаської області (через Суботів протікає річка Субота, або Суботь, Суба). До Києва 
територіально ближча річка в Сквирському районі, зате поселення Суботів далеко 
ближче до Дніпра, шлях яким із Варяг у Греки описує Костянтин VII Порфирогенет. 
Пор. ще с .Суботці Знам’янського району Кіровоградської обл. 12. Досі точаться 
дискусії, яке плем’я тут засвідчується під назвою Лєу^аутууоі. Допускають, що це — 
*1осапе («лучани») або Чеф’апе. Не виключено, що *Цф'апе (від *ЦсІо «необроблене 
поле, діал. лядо»), є старою назвою полян, подібно як аналогічна старовинна назва цього 
кореня ліахт», (ліддксккш) пізніше замінена на поляк ( польський ). 25. Засвідчений тут 
топонім Вітєт(щрг| містить кінцевий голосний, яким недосконало передано кінцевий ж? 
У наших літописах назва виступає в формі Витичевл.. Нині Витачів - місто 
Обухівського району Київської області. ЗО. Допускають гаплографію літери V при 
написанні сполуки єтгоуора^орєу Мєааоготт], тому вийшло спотворене ’Еааогжг]. 49. 
Тобто Островьньїи прахь (через х передано гортанний? г: прагь ). 54. Справжню 
слов’янську форму-відповідника назви ГєХсгубрі в науці досі не запропоновано. Пор. 
укр. діал. галянрда, халяндра «циганський танок» (Білецький-Носенко П. Словник 
української мови. - К., 1966. - С. 93), голосьньїи «голосний», сучасну назву порога — 
Звонець. 57. Пор. ст.-сл. нєьхсьіть, д.-укр. нєгасьіть «пелікан», сучасну назву порога 
Ненаситець, Ненаситецький. 73. У слов’янській назві порога більшість дослідників 
убачають корінь вл.лнд «хвиля», отже в'кдмкнкіи, деякі - корінь вол-, тобто волкнкін. У 
грецькій фіксації можлива гаплографія останнього складу — *Вог)7дщуг|-. Шведський 
дослідник К.-О. Фальк допускає, що тут маємо прикметник водьньїи з українським 
переходом о в у (Раїк К.-О. Опергіогзатаз патп і кеізаг Копзіапііп VII Рогїутодеппеїоз’ 
Бе асітіпізігапсіо ітрегіо. — Би псі, 1951. - 8. 166-171), що сумнівно, адже в XX ст. 


23 




Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 

засвідчено назву цього порога як Вовніг, або Вовнізький. Остання форма дозволяє 
реконструювати невдало записане в Костянтина VII Порфирогенета -*ВоіЛуг|у-? 
76. Загальноприйнятою є інтерпретація слов’янського найменування шостого порога як 
вьржчьи або ккроучкн. Не можна впевнено сказати чи гр. Вєробтфі відбиває вже перехід 
носового о в у, чи в гр. написанні помилка переписувача ц замість V - Вєроутфр 
80. Написання Милрєці) звичайно інтерпретують як ндпрлзи < *паргс 7 І «напряжи, 
напружи». Щоправда, «значення» його зовсім не в’яжеться з поданим у автора - «малий 
острів». 132. Тут, без сумніву, східнослов’янський термін подіодкіа, -иіа (називний- 
знахідний множини, іменника полюдкк, -ик). Можливо, й слов’янським є слово упри - 
ікірл, гьіріа, пор. гиря, діал. гирйти, герити «тратити; нищити; продавати за безцінь»; 
праслов’янське *§уга, *§)’г’а, що в слов’янських мовах виступає з різноманітними 
значеннями (див.: Зтимологический словарь славянских язьїков / Под ред. 
О. Н. Трубачева. — М., 1980. — С. 222). 133. Майже всі дослідники сходяться на тому, що 
в пам’ятці йдеться про деревлян (у гр. тексті помилково Вєр|3шу<»у замість Аєр|3шу<»у), 
дреговичів, кривичів та сіверян. 

’іотєоу оті аї тєооарєі; тшу ПатіДуакітаЇу уєуєаі, цуоиу 
то 9єца КоцартЩт^обр каї то 9єца £црот>каХлєг| каї то | 
9єца ВоротаХцат каї то 9єца Вои^ат|(Щл 6 у, кєїутаї 
лєрау тоб Дауалрєан; лотацоб лро<^ та ауатоХікютєра каї 
Рорєіотєра цєрц, єуалорХєлоута л р о <5 тє ОоіДау каї 
Ха^аріау каї ’АІауіау каї тру Хєрааіуа каї та Хоіла 
кХіцата. АІ 5є аХХаї тєооарєі; уєуєаі кєїутаї єу9єу тоб 
Аауалрєам; лотацоб лрсх; та битікютєра каї арктікютєра 
цєрр, тонтєатіу то 9єца Гіа^іхолоу ліроіа^єі ті) 
ВоиХуаріа, то 5є 9єца тоб катсо ГбХа ліраіа^єі ті) 
Тоцркіа, то 5є 9єца тоб Харарбр ліраіа^єі ті) 'Рюоіа, то 
5 є 9єца ’іарбієртіц ліраіа^єі тої<; блофорок; 

Х<Ьра <5 ті)'Рюспаї;, тої<; тє ОоітІуои; каї Аєррієу{уоі<; 
каї Лєу^єуіуои; каї тої<; Хоілоїі; ІкХаРок;. 

Треба знати, що чотири роди пачінакітів, а саме: фема Куарціцур, фема 
Сірукалпеї, фема Вороталмат і фема Вулацопон, розташовані по той бік ріки 
Дніпра в напрямку до країв східніших і північніших, навпроти Узії, Хозарії, 
Аланії, Херсона та інших Кліматів. Решта ж чотири роди розташовуються по 
цей бік ріки Дніпра, в напрямку до західніших і північніших країв, а саме: фема 
Гіазихопон сусідить із Булгарією, фема Нижньої Гіги сусідить із Туркією, фема 
Харавоі сусідить із Росією, а фема Іавдіертім сусідить із підплатіжними країні 
Росії місцевостями, з ултинами, дервленинами, лензенинами та іншими 
слов’янами. 

Примітки. 11. Ултинів Костянтина VII Порфирогенета звичайно ототожнюють із 
давнім племенем уличів. Дервленини - це деревляни, а лензенини - * 1 есІ 2 апе, або 
*І£СІ]’апе,- старовинна назва полян (див. коментар 10 до попереднього уривка). 


5 


10 




24 



Напис на корчазі X ет. 




НАПИС НА КОРЧАЗІ X СТ. 


Виявлений на черепках від верхньої частини корчаги в могилі біля 
с. Гньоздово неподалік м. Смоленська. Археологи датують поховання то 
першою, то останньою чвертю X ст. ( Авдусин Д. А., Тихомиров М. Н. 
Древнейшая русская надпись// Вестник АН СССР. — 1950. - №4. — С. 76; 
Авдусин Д. А. Таинственньїй ІХ-ьій век // Знание — сила. - 1961. - № 1. - С. 74; 
Корзухина Г. Ф. О гнездовской амфоре и ее надписи // Исследования по 
археологии СССР. - Л., 1961. — С. 226), навіть IX ст. (Наровчапюв С. 
Письменность на Руси // Наука и жизнь. - 1970. — № 3. — С. 42). Реставрована 
корчага з написом зберігається в Смоленському краєзнавчому музеї в Росії. 

Упевнено читаються в пам’ятці перші чотири букви гороу- та остання літера 
л. Неясно накреслений знак (знаки?) між ними спричинили різні читання й 
тлумачення епіграфеми. 

Перші дослідники й публікатори напису Д. А. Авдусін і М. Н. Тихомиров 
(Зазнач, праця. — С. 76 та ін.) читають текст: 

гороухща «гірчиця». 

П. Я. Черньїх читає епіграфему: 


гороушнл, 

вбачаючи в ній форму називного відмінка множини прикметника середнього 
роду, допускаючи пропуск редукованого к після ш. Він тлумачить текст: 
гороушнл (із гороушьнл) «гірчичні», при цьому розуміється пропущений 
іменник зьрнл (Черньїх П. Я. Две заметки по истории русского язьїка// 
Известия АН СССР. - Т. 9. - Вьіп. 5. - 1950. - С. 400; Черньїх П. Я. Язьік и 
письмо // История культури древней Руси: Домонгольский пери од. — Т. 2: 
Общественньїй строй и духовная культура. — М.; Л., 1951. - С. 136). 

Ф. В. Мареш запропонував таке розшифрування пам’ятки: 

гороух '| гл «Горух (ім’я) писав» 

(Маге§ Р. V. Буа оЬеуу хІагусЬ зІоуашкусЬ парізй (у 888В и 8то1ешка а у 
Витипзки) // 81ауіа. - В. 20. - 8е§. 4.- 1951.-8. 508). 

А. С. Львов уважає, що автор графіто спочатку написав на корчазі: 

гороущл. 


25 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 


а відтак переробив на 


гороунщл «горюча рідина» 

(Львов А. С. Еще раз о древнейшей русской надписи из Гнездова // Известия 
АН СССР / Серия лит-ра и яз. - Т. ЗО. - Вьіп. 1. - 1971. - С. 50-52). 

Р. Якобсон читає і тлумачить епіграфему так: 

гороунл (розуміється: к’ьрчагл), тобто «(корчага) Горуна, Горунова» 

(Р. Якобсон. Гороуна кьрчага // В памет на професор Стойко Стойков / 
Езиковедни изследвания. — София, 1974. - С. 562—564). Версію Р. Якобсона 
підтримував О. М. Трубачов ( Трубачев О. Н. В поисках единства. - М., 1992. - 
С. 166-177). 

Л. П. Жуковська висловила припущення, що на корчазі недосконало 
передано давню словоформу 

горюча «пальне» - рос. «горючеє» 

(Жуковська Л. П. Гіпотези й факти про давньоруську писемність до XII ст. // 
Літературна спадщина Київської Русі і українська література XVI — XVIII ст. - 
К„ 1981.-С. 13-14). 

Усі зазначені читання, а з ними й тлумачення, - дискусійні. Важко 
допустити, що писець пропускав редуковані голосні та ін. Бездоганно не 
доведено існування давніх імен Горух'ь. Горуїгк. 

Допускаючи, що дискусійна частина епіграфеми - між буквами оу та л, на 
нашу думку, це літера н (так гадали й Ф. В. Мареш та Р.Якобсон), напис 
читаємо: 


гороунл «гірчиця». 

В українських говірках досі функціонує слово горунка «гірчиця (Біпаріз 
агуепзіз Б.)», «ріпак (Вгаззіса париз Б.)» (Словар української мови / За ред. 
Б. Грінченка. — Т. 1. — К., 1907. — С. 316; Макотескі 8. 81о\упік Ьоіапіс/пу 
Іасіпзко-таїогизкі. - Кгако\у, 1936. - 8. 346, 61). Наше діалектне слово - 
первісно демінутив із суф. -к-а від горуна. На Смоленщину корчага могла 
потрапити з півдня Русі. 


26 




-аг г - 


Написи на княжих монетах кінця X - початку XI єт. 

НАПИСИ НА КНЯЖИХ МОНЕТАХ 
КІНЦЯ X - ПОЧАТКУ XI СТ. 


І. Легенди-написи на золотих і срібних грошах великого князя київського 
Володимира Святославовича (980 - 1015) датуються між 988 роком - часом 
офіційного хрещення Русі (на аверсах - лицевих боках монет - володаря 
зображено з хрестом у правиці; хрест викарбовано й на головному уборі 
(короні?) князя; на реверсах, зворотних боках, окремих монет викарбоване 
зображення Ісуса Христа з відповідним текстом) та 1015 роком, коли князь 
помер. 

Тексти монет Володимира Святославовича та інших князів даються за 
прорисами в кн.: Толстой И. И. Древнейшие русские монетьі Великого 
княжества Киевского: Нумизматический опьіт (СПб.,1882); Сотникова М. 77., 
Спасский И. Г. Тьісячелетие древнейших монет России / Сводньїй каталог 
русских монет X - XI веков (Л., 1983). 

На Володимирових золотниках викарбовано легенди: 

1. ьллмирш нл столь (аверс), 

їсус'к христис’к (реверс) {Толстой И. И. Зазнач, праця. - С. 3; 

Сотникова М. П., Спасский И. Г. Зазнач, праця. - С 115. — № 1,- 

С. 117. -№ 3). 

2. вллимир л се є злто (аверс) {Толстой И. И. Зазнач, праця. - С. 4; 

Сотникова М. П., Спасский И. Г. Зазнач, праця. С. 118. - № 5). 

3. ьлзоилиірчь л се єго злто (аверс) {Сотникова М. П., Спасский И. Г. 

Зазнач, праця. — С. 120. — № 6.). 

На срібниках Володимира Святославовича читається: 

4. вллдимирщ нл стол'к (аверс) (Там само. - С. 121. - №7; С. 123. 

№ 12). 

5. + вллдилиірч. л се его срєкро (аверс), 

їсусш христосш (реверс) (Там само. - С. 128. -№ 19). 

6. влмрш нл стол'к (аверс) 

л се его срєкро (реверс) (Там само. - С. 164. -№ 124). 

7. кллдилмір'к нл (аверс) стол'к 

л сє его срєкро (реверс) {Толстой И. И. Зазнач, праця. - С. 44; 

Сотникова М. П., Спасский И. Г. Зазнач, праця. - С. 177. - № 167). 

8. + влдимирє сере (аверс) 

кро + сшватого влснла (реверс) (Там само. - С. 79, 179. -№ 175). 

На деяких срібниках Володимира Святославича дослідники вбачають е на 
місці етимологічного Г Ь: 

+ влллимірщ нл столе (аверс) 


27 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 




(Сотникова М. 77, СпасскийИ Г. Зазнач, праця. - С. 128. — № 18; С. 178. - 
№ 171; С. 179.-№ 174). 

На жаль, на фотографіях зазначених монет тексти дуже нечиткі. Написання 
є на місці наголошеного 'к викликає роздуми щодо точності читання легенди, 
яке запропонували видавці давніх грошей. 


II. Легенди на срібних монетах Святополка (Окаянного) Володимировича 
(згідно з деякими дослідниками — Ярополковича, який був його справжнім 
батьком. - див.: Сотникова М. 77, Спасский И. Г. Зазнач, праця. - С. 82 - 83), 
що княжив у Києві в 1015 — 1016 і 1018 роках: 


1. стоплкш... нлстол+ (аверс) 

+ л сє его сєрєкро (реверс) (Сотникова М. 77, Спасский И. Г. Зазнач, 
праця. - С. 181. - № 180). 

Примітки. Фіналь першого слова на прорисі дослідників монет невиразна. 
І. 1. Толстой читає легенду так: стопл'ькк'ь... (Зазнач, праця. - С. 48). 

III. Написи на монетах великого київського князя Ярослава 
Володимировича (Мудрого). Прийнято вважати, що срібники Ярослава 
Мудрого карбовано в час його князювання в Новгороді (Великому), до 1019 
року. Одним із доказів на користь такого міркування висувають наявність в 
окремих написах букви ’к після с, що ніби в формі сшрєкро відбивається 
новгородська повноголосна форма сєрєкро. Проте такий фонетико-правописний 
варіант наявний і на монетах Володимира Святославича та Святополка 
Окаянного, безсумнівно, виготовлених у Києві. До того ж форма серебро 
зафіксована у староукраїнських текстах і функціонує в сучасних українських 
говорах (Німчук В. В. Давньоруська спадщина в лексиці української мови. - 
К., 1992. - С. 139 - 140). Гадаємо, що Ярослав Мудрий почав карбувати свої 
гроші після того, як став великим київським князем (як це робив його 
попередник Святополк). На Ярославових грошах чітко викарбовано: 


1. іаросллвлє срєкро (реверс), 

1. іакосллвлє срєкро (реверс), 

2. іаросллвлє сьрєкро (реверс). 

(Сотникова М. 77., Спасский И. Г. Зазнач, праця. — С. 198. —№224; С. 199. - 
№ 225; С. 197. -№222; Толстой 77. 77. Зазнач, праця. - С. 61). 

Примітки. 1. І. 1. Толстой також читає: + іакосллв+лє Срєкро (Зазнач, праця. - 
С. 62). 


28 







У кінці 90-х років XIX ст. біля Фощуватої (Хвощуватої ?), неподалік 
Миргорода, на Полтавщині, знайдено меч, який датують 1000 - 1050 роками. На 
ньому виявлено напис із двох боків, виконаний інкрустованим у метал 
замаскованим дротом. Техніка виконання напису та величина букв нагадує 
накреслення каролінгських мечів X ст. Оскільки встановлено, що на мечах IX - 
XI століть зазначені імена ремісників, а не власників, достовірним треба 
вважати, що зброю виробив вітчизняний коваль. Епіграфему дослідив і 
опублікував А. М. Кирпичников (Советская археология. - 1965. -№ 3. — С.196— 
201). На мечі добре читається назва професії майстра: 

коваль. 

На протилежному боці меча наведено ім’я ремісника, що складалося, 
очевидно, з шести літер. Однак напис погано зберігся (ушкоджений корозією). 
В епіграфемі чітко виступають друга буква ю й остання (шоста ?) — л. Перша 
буква — найімовірніше, л (не виключено, що й д). Судячи з залишків знаків, 
третя й четверта літери, мабуть, відповідно д та о. З п’ятої літери не залишилося 
нічого. Це могли бути зображення широких чг або ш. Гіпотетично антропонім 
читається: 

людотл або людошл. 


зо 



Напис першої половини XI ст. на Спаєо-Преображенеькому соборі... . 


НАПИС ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XI СТ. 

НА СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКОМУ СОБОРІ В ЧЕРНІГОВІ 


На стіні південного фасаду Спасо-Преображенського собору в Чернігові 
виявлено епіграфему з двох рядків. При реставрації собору графіто дуже 
пошкоджено. Перший рядок, що зберігся краще за другий, виділено двома 
горизонтальними лініями (залишки обрамлення ?). Його довжина - 110,5 см; 
висота букв - близько 7 см. Текст міститься на висоті близько 2 м 80 см від 
первісного рівня грунту. Написати епіграфему, стоячи на землі, було 
неможливо. Імовірно, її зробили ще в період будівництва споруди. Варто 
зазначити, що в «Повісті временних літ» під 1036 роком повідомлено, що 
покійного чернігівського князя Мстислава Володимировича поховали 
«положиша и [в церкви] оу ста(г) Сгїса. юже [б'к] самь заложиль. б'к бо вьздано 
єга при немь. вьзвьіше гако на кони столице [рукою] досащи» (Полное собрание 
русских летописей. — Т. 1, — М., 1962. — С. 150). 

Напис уперше опубліковано в статті В. В. Німчука «Початки літературних 
мов Київської Русі» (Мовознавство. - 1982. - № 2. - С. 23). Удруге його 
надрукував із численними друкарськими (?) помилками С.О. Висоцький у 
спеціальній розвідці «Епіграфічна знахідка з Чернігова» (Археологія. - 1984. - 
№48.-С. 92). 

С. О. Висоцький датує пам’ятку кінцем XII — початком XIII ст. на підставі 
своїх спостережень над палеографічними особливостями письма, особливо 
того, що буква 'к тут має коромисло на рівні рядка, а також того, що 
антропонім-ім’я святого має форму Юрии, а не Гєоргии. Автор припускає, що в 
написі йдеться про новгородського архиєпископа Іллю, який нібито гостював 
тоді в Чернігові. Проте в епіграфемі немає нічого такого, що різко суперечило б 
написанням букв в XI ст. Літера 'к з коромислом на рівні або трошечки нижче 
верхньої лінії рядка трапляється в Остромировому Євангелії 1056 — 1057 років, 
а в Ізборнику (Святослава) 1073 року вона зафіксована безліч разів. Букву 'к із 
коромислом ледь нижче верхньої лінії рядка спостерігаємо навіть у пам’ятках 
X ст., зокрема в написі болгарського царя Самуїла 993 року. 

Оскільки форми з початковим й зазначеного антропоніма властиві не тільки 
для всіх східнослов’янських мов, є підстави вважати, що вона дуже давня. 
Виникла на основі середньогрецької Гєсоруюс;, у якій у вимовлявся як гортанний 
звук. Вважається, що форма типу Юрии виникла внаслідок усного, а не 
книжного шляху запозичення імені (Фасмер М. Зтимологический словарь 
русского язьїка / Перевод с нем. и доп. О. Н. Трубачева. — Т. 1. — М., 1964. - С. 
402). На питання, чи була форма Юрьи в живому мовленні середини XI ст., 
відповідь може бути позитивною, адже пам’ятки XI ст. (щоправда, в пізніших 
списках) зафіксували перехідну форму початку слова з ю, у в першому складі: 
[під 1030 роком] [Ярослав] постави градь Юрьєвь (ПСРЛ. — Т. 1. — С. 149; та ін. 
списки: Гургєвь ); [під 1096 роком] Придоша Половци к Гургеву... Гюргевци же 


31 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 

изб'Ьгоша и идоша Києву... Гюргевь зажгоша Половци тощо (Там само. — 
С. 229), Гюрлу та Роговичь. Новгородець (Там само. - С. 234). Такі форми 
засвідчують й оригінали початку XII ст.: оть гюргєл (Арциховский А. В., 
Янин В. Л. Новгородские грамоти на бересте / Из раскопок 1962 — 1976 годов. - 
М., 1978. — С. 32). У «Повісті временних літ» під 1107 роком задокументовано 
антропонім із початковим ю: пога Володимерь за Юргл. Аєпину дщерь (Там 
само. - С. 282). 

Відсутність різночитань в інших списках «Повісті» може свідчити, що тут 
виступає живомовна форма назви кінця XI — самого початку XII ст., а це вказує 
й на існування її в попередні часи. При цьому варто зауважити, що форми з 
початковим | досліджуваного слова характерні також для хорватської, 
словенської, чеської й словацької мов (3кок Р. Еііто1о§Ц8кі г]'еспік ЬгуаІ8ко§а ііі 
8ір8ко§а )е 2 Іка / Игесі. акай. М. Беапоуіс і ЬДопке. - Кп. 1. - 1971. - 8. 560; 
ВеЛа] Р. Еіітоіозкі зіоуаг зіоуспзкееа і'е/іка. - Кп. 1. — Ь]иЬ1|апа, 1976. - 8. 234), 
предки носіїв яких мали безпосередній зв’язок із місією слов’янських апостолів 
Кирила й Мефодія. Можливо, жива вимова антропоніма кирило-мефодіївських 
часів звідси поширилася й на Русь, хоч не виключений незалежний аналогічний 
розвиток звукової оболонки імені на давньому східнослов’янському грунті. 
Найстаріше свідчення (щоправда, небездоганне) існування форми зів хорватів 
виступає під 1086 роком (Вкок Р. Зазначена праця. — 8. 560). 

На тих частинах епіграфеми, що їх не ушкодили при розкритті 
реставратори, не видно жодних слідів, які б свідчили про тривалий уплив на 
нього метеорологічних чинників. Мабуть, цей неофіційний напис зроблено ще 
тоді, коли собор був у процесі будівництва, проте незабаром текст було 
затиньковано. 

У цьому чи не найдавнішому зі збережених настінних написів удається 
прочитати: 

МСЦЛ ДПриЛА 0\[ КГ ДНК ОБ'ЬДЛЛТ» ІЛЬА П.ГО ЮрЬА 0\[ СіБІ Д0Л\[л] 

...ЛЛВ Л.ЛТ» пир... ЗІ МЦЛ М...ДТ» 0\[ им... 

Примітки: Трьома крапками в публікації відзначено втрачені або дуже ушкоджені 
букви. 1. У слові лприлл - лігатура перших трьох літер. Дату дня можна читати і як вТ, 
але й і<г (Висоцький С. О. Зазнач, праця. — С. 92), що більш імовірно, бо 23 квітня 
відзначалося християнське свято мученика Георгія, ім’я якого в написі згадується в 
народній формі юрки: ильа іі[оігк нл свато]го юрьл ... 2. Частина дати - це букви- 
цифри мв, можливо, [ 5 ф>]мв ді'Ьтд], тобто 6542, отже, 1034 року християнської ери. 





32 





«Слово о законі і благодаті» митрополита київського Іларіона... 




«СЛОВО О ЗАКОНІ І БЛАГОДАТІ» МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО 
ІЛАРІОНА СЕРЕД ИНИ XI СТ. У СПИСКУ XV СТ. 


Перший митрополит київський із русинів Іларіон - знаний письменник, 
оратор, церковно-політичний діяч Русі XI ст. З життєпису Іларіона відомо дуже 
мало. У «Повісті временних літ» під 1051 роком зазначено, що великий князь 
Ярослав Володимирович, який дуже любив церкву св. Апостолів на 
Берестовому, зібрав при ній багато попів, серед яких був «мужь благь и 
книжень и постникь» пресвитер іменем Ларіон, який любив ходити на пагорб 
коло Дніпра, де він викопав «печерьку малу». Синод руських єпископів 1051 
року обрав Іларіона київським митрополитом. Він брав участь у складанні 
церковного судебника князя Ярослава, на початку якого сказано: «Се азь, 
кн(я)зь великьш Мрославь, с(ьі)нь Володимеровь, по данию ш(т)ца своєго 
сьгадаль єсмь с митрополитомь києвьскимь и всеа Роуси Иларишномь, 
сложихомь греческьш номоканонь...» (див.: Древнерусские княжеские устави 
XI- XV вв / Изд. подгот. Я. Н. Щапов. - Москва, 1976. — С. 93—94). Під 1055 
роком у Новгородському першому літописі згадується вже київський 
митрополит-грек Єфрем. Яка доля спіткала Іларіона - не знати. Коли залишився 
в живих, то, можливо, повернувся в Києво-Печерський монастир. 

«Слово» Іларіона - це перша пам’ятка давньоруськоукраїнського 
ораторського мистецтва. Написане, думають, до 1050 року. Збереглися уривки з 
нього з XIII ст., а найраніші збережені списки відносяться до XV ст. Твір 
видавався багато разів. 

Лінгвістичне видання пам’ятки кількох редакцій із різночитаннями здійснив 
О. М. Молдован у книзі: «Слово о законе и благодати» Илариона 
(Москва, 1984). Звідси передруковуємо першу редакцію «Слова» за списком у 
збірнику другої половини XV ст., що зберігається в Державному історичному 
музеї в Москві (шифр: Син. № 591, арк. 168а - 195а), звірену з фотопублікацією 
в книзі «Идейно-философское наследие Илариона Киевского» (Москва, 1986. -Ч. 1). 

О закоітЬ мшус'кодук дап'к|'кд\'ь. и щ бдгодйти и істи|ітЬ і су христомь 168 а 
бьівшїи. и | како законь штиде блггіть | же и истина. всю землю испо|лни. и іскра вь 
вса іазьїкьі | простресА. и до нашего іазьі|ка роускаго. и похвала кага|ноу нашемоу 
влодимероу. | &’ него же крїцени бьіхомь. | и млтва кь бгж. О всеа зє|мла нашеа. гй 
блгсви шч. --І 

Благословлень гь бь иїлевь. | бь христїанескь. їдко посвіти и сьтвори избавленїе 
| людемь своимь. їдко не пре|зрТ до конца твари своеа| идольскьшмь мракомь 
шдс|ржим'к бьіти. и б г ксовьскьі|имь слоужеванїемь гьібноу|тиі • — 

Нь шправд'к прсжсіе | плєма авраамле скрижальЦми и закономь. посл'кжЦс | же 168 б 
сномь своимь вса ідзьікьі | сгїсе. еуаглїемь и крщенїемь. | вьвода а вь шбновленїе 
па|кьібьітїа. вь жизнь в'І;чь|поую. •— да хвалимь его | оубо и прославлАемь. 
хвали|мааго Ю аггль бсспр'кста|пп. и поклонимса емоу. | емоу же покланАютсА 


33 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 




херувими и серафими, їдко пріфрА призри на люди своа. | и не соль, ни в'кстпикь. 
нь | самь спсе ньі. не привид'Іфіїемь пришедь на землю. | но истин‘но. пострадавьі | 
за ньі плотїю и до гроба. | и сь собою вьскр'ксив ньі. •— | 

Кь живоущїмь бо на земля че|лов г Ькомь. вь плоть а>.тк|вьсА приде. кь соущїмь | 
169 а же вь ад г к|. распАтїемь и вь || гроб'к полежанїемь сьниде. | да оібои и живїи и 
мертвій по|знають поскщепїс своє, и бо|жїе гірихожРепїе. и разоум'кють | їдко ть 

ЄСТЬ ЖИВЬІИМЬ и мртвьі|имь. кр'кпокі) и силень бь. •- І 

Кто бо великь їдко бь нашь. ть | единь творли чюдеса. положи | законь. на 
прооуготованїе исти|ігк и блгрти. да вь немь о>бьі|кнеть члчьско естьство. оі 
мно|гобжества идольскааго оукла|нАідсА. вь єдиного ба в'крова|ти. да їдко сьслідь 
сквернень | члчьство. помовень водою. | закономь и аібр'кзанїемь прї|иметь мл'кко 
блгод'кть и | крщенїа. законь бо гір'І;дьте|чА б'к и слжга блгод'кти и | істині, истина 
же и блгдть | слоуга боуді/щемі/ в'ккоу. жи|зни нетл г Ьн‘н г Ьй. •— || 

169 б Мко законь привожрааше вьзако|неньіа. кь блгод'ктьномлі | крщенїю. крщенїе 

же сньї своа | пр'кпЙцаеть на в'іічиліго жи|знь. Мапгск бо и пророци.ці хри|ств'к 
пришествїи пов'Ьдаїахж. хе же и апсли его а’ вьскрсе|нїи и «і бждоущїимь в'І;п г І;. •— 
| еже поминати вь писаній се|мь. и пророчьскаа гіропов'кдапїа | о хг'к и апсльскаа 
оученїа ці бжд^|щїимь в'кп'к. то излиха єсть. | и на тьщеславїе ськланАїдсА. •— | 

Єже бо вь ип'кї книгах писано, и | вами в'кдомо. ти сде положи| ти. то дрьзости 
«їбразь | єсть и славохотїю. •— | 

Ни кь нев'кджщїимь бо пише|мь. нь пр'кизлиха насьішть|шемсА сладости 

170 а книжньїа. | не кь врагомь бжїемь инов т к|рньіимь. нь сам'кмь сномь || его. не кь 

страп‘пьіимь. нь кь|насл г кдникомь нбснаго црьства. •— | 

Но Ц) законі ма’ускемь даігк| г кмь. и а' благо.ткти и істи|ігк христосомь бьівшїи. 
но|в'ксть сї єсть, и чти> оусігк за|конь. что ли блгдть. пр'кжде | законь. ти по томь 
блгрть. | пр'кжде ст'кпь. ти по томь | истина. Ч'бразь же людемь моимь людїе мои || 
182 б вьі. и ти ми рекжть гь бь нашь | еси тьі. и тако страіОпн сжще. | людїе бжїи 
нарекохомсА. и | врази бьівше сьінове его про|звахомьсА. и не ^деискьі хлі|лимь. нь 
хрттїаньскьі благо|словимь. не сьв'кта твори.й | їдко распАти. нь їдко распА|томж 
поклонитиса. не распи|наемь спса. нь ржкьі к не млі | вьзд'кваемь. не прободаемь | 
ребрь. нь Ю них пїемь источь|никь петл'кпїа. не тридесА|ти сребра вьзимаемь на 
немь. | нь дрлігь држга и всь животь | нашь томлі пр'кдаемь. не | таимь вьскрсенїа. 
нь вь вс'кх | домех своих зовемь хс вьскрсе | изь мртвьіих. не глемь їдка’ | оукрадень 
бьіс. но їдко вьзнєсє|са йде же и б'к. не нев'крії’емь. | нь їдко петрь КЬ ПСМЛІ глемь || 
тьі еси хс снь ба живааго. сь фо|мою. гь и бь тьі еси. сь ра|збоиникомь. помани ньі 
пі | вь црствїи своемь. и тако в'І;|рлііоіцс кь нємлі. и стьіихь | оць седми сьборь 
пр'кдапїс | держаще. молимь ба и еще. | и еще посп'кіпити и направи|ти ньі на пліть 
запов'кдїи | его. и сьбьістьсА а> нась ідзьі|ц г кх реченое. ГОкрьіеть гь мьі|шьцлі свою 
стлію, пр'кс) 1 вск|ми ІДЗЬІКЬІ. и ОузрАТЬ вси| конини зємла. спсенїе еже й | ба 


34 





«Слово о законі і благодаті» митрополита київського Іларіона... 

нашего. и држгое живж | азь глть гь. їдко мігк покло|нитса всако кол'кпо. и всакь | 
ідзьїкь испов'іістьса аж. | и ісаино. всАка дебрь исполни|тса. и всАка гора и хол‘мь 
сь| мирите а. и бждоуть кри|ваа вь праваа. и иістрїи вь пжти || гладькьі. и ідвитса 183 б 
слава гна. | и всАка плоть оузрить сгїсе|нїе ба нашего. и данїиле. вси | людїе племена 
и ідзьїци. томі*’ | поработають. и двдь. да испо|в'кдатсА тоб’к людїе бже. | да 
испов'кдатсА тоб'к людие | вси. да вьзвєсєлатса и вьзра<Зу|ютсА ідзьїци. и вси 
ідзьіци вь|сплепгктс ржками. и вьскли|кн т Ьте бж гласомь радости. | їдко гь вьішнїи и 
страшень. | црь великь по всеи земли. и по | мал'к. поите бж нашемж по|ите. поите 
црви нашем^ поите. їдко црь всеи земли бь. | поите раздшно. вьцрисж бь | надь 
ідзьікьі. и вса зємла да І поклонить ТИ СА и поеть тоб'к. | да поеть же имени твоемж І 
вьішнїи. и хвалите га вси | ідзьіци. и похвалите вси лю|дїе. и еще ® вьстокь и до || 
западь. хвално има гне. вьі|сокь над вс'кми ідзьікьі гь. | надь небесьі слава его. по 184 а 
име|ни твоемж бже. тако и хва|ла твоа на кньцих зємла. оу|сльіши ньі бже спсителю 
на|шь. оупованїе векмь конце|мь земли. и сжгцїимь вь мо|ри далече, и да познаемь 
на зе|мли пжть твои. и вь вс'кхь | ідзьїц'кх спсенїе твоє, и цре зе|мьстїи. и вси людїе. 
кнази | и вси еждїи земьскьш. юнопгк | и двьі старци сь юнотами да | хвалАть има 
гне. и ісаино. | посл лопайте мене людїе мои | глть гь. и цре кь ми'І; вьнж|шите. їдко 
законь ГО мене изи|деть. и еждь мои ев'кть стра|намь. приближаетсА скоро | правда 
моа. и изьідеть їдко св г І;|ть спсенїе моє. мене а’строви || жиджть. и на мьішьцю мою | 184 б 
страньї оуповають страньї | оуповають. хвалить же по|хвалньшми гласьі. римьскаа 
страна петра и паоула. има же | в'кроваша вь ісс хса сна бжїа. | асїа і ефесь и паомь. 
іа’ан'на | бгеловьца. індиа оа’мХ’. епг|петь марка, вса страньї и гра|ди и людїе. чтжть 
и славАть. | коегождо ихь оучителА. иже | наоучиша а православний в'І;|р'к. 
похвалимь же и мьі. по сиїл'к нашеи. мальшми похва|лами. великаа и дивнаа 
сьтво|рьшааго. нашего оучителА | и наставника, великааго ка|гана. нашеа земли 
володиме|ра. вьнжка старааго игорА. | сна же славнааго свАтослава. | иже вь своа 
л'кта владьічествХ’Іюіпс. мжжьствомь же и хра||борьствомь проелліша вь стра|нахь 
многах:. и поб'кдами и кр'к|постїю поминаютсА пьпгк | и словжть. не вь хл^д'к бо и 
не|в г кдом т к земли владьічьство | ваша, нь вь ржськ'к. ідже в'к|дома и сльїшима єсть, 
векми | четьірьми конци земли. •-І 

Сїи славньш Ю славньшхь ро|жьсА. благородень й блгоро|дньіш:. кагань нашь 
влодиме|рь. и вьзрасть. и оукр'кггк|ві. й д'ктескьш младости. \ паче же вьзмлжавь. 
кр'І;по|стїю и силою сьвершаїдсА. | мжжьствомь же и сьмьісло.и' | гір'кдьсп'ка. и 
единодержеіць бьівь земли СВОЄИ, ПОКОри|вЬ ПОДЬ СА «ІКрЛіГЬНАа стра|ньі. ІЛ>ВЬІ 
миромь. а непокори|вьіа мечемь. и тако емж вь | дни свои. живжщю. и землю || свою 185 б 
пасл'опХ’ правдою. мж|жьствомь же и смьісломь. | приде на нь москшсиїс 
вьі|шнАаго. гіризр'к на нь всеми|лостивое а’ко блгааго ба. и | вьсїа разжмь вь ердци 
его. | їдко раз легкій ежетлі и|дольскьш льсти вьзьіскати | єдиного ба сьтворьшааго | 
всю тварь. видимало и неви|димжю. паче же сльїшано | емж б'к вссгсіа. іл> 
б-гігов'крі>|пїи земли грсчьск'к. христо|любиви же и сильїгк в'крою. | како єдиного ба 
вь троицї| чтХ’ть и кланАютсА. како | вь них д'кютсА сильї и чюде|са и знаменїа. 




35 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 

како црїсви | люди исполненьї. како вси | гради блгов'крьни. вси вь | млтвах 
пре<Тстоідть. вси бго|ви пр'кстоідть. и си сльшіа || вьждела срдцемь. вьзгор'к 
дж|хомь. їдко бьіти емж. хр1,етїа|пж и земли его. еже и бьість. | ббу тако изволившж 
члчьское | естьство. сьвл'кчс же са оубо | кагань нашь и сь ризами ве|тьхааго члка. 
сьложи тл т к|н‘наа. (СтрАсе прахь пев'крїа. | и вьл'кзе в стжю коуггкль. | и породисА 
Сі дха и водьі. вь ха | крстивсА вь ха абл'кчесА. | и изиде &’ куп'кли 
б г клошбра| зжідса снь бьівь нетл т кнїа. | снь вьскр'кшенїа. има прї|имь в'кчпо 
именито на родьі | и родьі. василїи. им же напи|сасА вь книгьі животньїа. | вь 
вьішнїимь гра.тк и нетл г к|н і н г кимь. іерслм’к. семоу же | бьівьшж. не досел'к стави| 

186 б блгов'крїа подвига, ни а’ там | токмо ідви сжщоую вь немь || кь бж любовь. нь 

подвижєса | паче, запов'кдавь по всен земли | и крьститисА вь има оща | и єна и 
стто дха. и їдено и велегла | єно вь вс'кх град'кх славитисА | ст'ки троици. и вскмь 
бьі|ти хрстїаномь. мальїи.й и вели|кьіимь рабомь и свободньиш" | рабомь и 
свободпьіи.й. жннилГ. | и старьіи.й. боїдромь и простьі|и.й. бгатьіи.й. оубогьіимь. •— | 
и не бьі ни єдиного ж противА|щасА блгочстномж его пове|л'кпїіо. да аще кто и не 
любо|вїю. нь страхам поповел г квшаа|го крещаахжсА. понеже б'к. | блгов т крїе его сь 
властїю сь|прАжено. и вь єдино времА. | вса зємла наша вьслав'к ха | сь ощемь и сь 
стьіимь дхомьл—| тогда начать мракь идольскьіи | (С нас (Сходити, и зор'к 

187 а блго||в г крїа ідвишасА. тогда тма | б'ксослЙ'анїа погьібе. и слово | еігагльское землю 

нашю осїа. •— | 

капища розр&’шаах&’сА. и црквї | іюставлАахжсА. идоли сь|крЙііаахжсА. и 
иконьї стьіих | ідвллахжсА. б'кси проб'кга|ахХ’. крсть градьі сщаше. •— | 

Пастоуси словесньшхь отець | хвь єпископи, сташа гір'кй стьі|имь оштаремь. 
жертві бе|скверньнЙо вьзносащє попо|ве и дїакони. и весь клирось. | оукрасиша и 
вь л'кпотж а>.тк|ша стьіа цкви. апсльскаа тр^|ба. и еігагльскьі громь. вси гра|дьі 
атласи, темїань бж вьсп&’|щаемь. вьзджх «їсти. мана|стьіреве на горах сташа. 
черно|ризьци ідвишасА. мЙки и же|ньі. и малїи и велицїи вси людне. | исполнеше 

187 б стьіа цркви. вь||славиша глінс. единь сть | единь гь Тс хс вь слав# бж бц^ | аминь. хс 

побуди, хс адол'к. | хс вьцрисА. хс прослависА. | великь еси гй и чюдна д'кла | твоа 
бже нашь слава теб’к. •— | 

Тебе же како похвалимь а че|стньш и славньш вь земле|ньіих влбках 
пр г кмжжьстве|ньш василїе. како доброт'к | почюдимса. кр'кпости же | и сил'к. 
каково ти блгодарїе | вьздадимь. їдко тобою по|знахомь га. и льсти идольскьіа | 
избьіхомь. їдко твоимь по|вел г кнїемь. по всеи земли | твоеи ХС СЛаВИТСА. ЛИ ЧТО І ти 
приречемь хрстолюбче. •— | дрХ’же правд'к. сьмьіслй’ м'к|сто. милостьіни гігкздо. | 

188 а како в/крова. како разгор'к|сА вь любовь хвж. како вьЦсєлиса вь та разЙиь. вьіше | 

разЙиа земленьшхь мудрець. | еже невидимаго вьзлюбити. | и а нбсньшхь 

ПОДВИГИЙШСА. -- І 






36 




«Слово о законі і благодаті» митрополита киівеького Іларіона... 

Како вьзиска ха. како предасл | смХ’. пов'кждь намь рабомь | твоимь. пов'кждь 
оучителю | нашь. ©клідоу ти прнпахпХ’ | вона стго дха. СжХ’дХ’ испи па|мАти 
бждоущал жизни | сладкЙо чашж. ГОкждж вь|к^си и вид'І; їдко блгь гь. не ви|диль 
еси ха не ходиль еси по немь. како.’ оуче|никь его иібр'ктесА. ини. ви|д'квше его не 
в'кроваша. тьі ж | не ви.гквь в'крова. по исти|ігк бьіс на теб'к блженьство | га їса 
реченое кь фом'к. блаже|ни не видавше и в'кровавшс. •— | 

Т'іімь же сь дрьзновенїемь и неісжмен'но зовемь ти. щ блаже|ниче. самомХ’ та 
спсж парск‘шХ’ Ц блажень еси гдко в'крова кь не|м#. и не сьблазнисА № немь. | по 188 б 
словеси его нельжн&’оумж. | и блажень єсть иже не сьбла|знитьсА и.’ міг!;. в'кджщеи 
| бо законь и пророкьі. распАша и. | тьі ж ни закона ни проркь почита|вь. распАтомХ’ 

ПОКЛОНИСА. -- І 

Како ти ерг)цс разверзесА. како | вьниде вь та страхь бжїи | како пршгкписА 
любьвї его. | не ви.тк апсла пришедша вь зе|млю твою, и нищетою свое|ю и наготою 
гладомь и жа|жДсю ердце твоє на сьм'кренїе | клонАща. не ви.тк б'ксь изь|гонимь 
именемь і с\г хвомь. | болАщїихь сьдрав'кють. | н'кмьіихь глють. іЛ)гна на | хладь 
прилагаема. мртвьіш: | вьстають сихь вс'кх не вид т к|вь. како оубо в'крова. дивно 
Ц чюдо. ини цре и властеле. вида|щє вса єн бьівающа й стьш|хь мЙкь. не 189 а 
в'кроваша. нь | паче на мжки и стрети пр'кда|іпа ихь. тьі же а’ блажениче | безь 
вс'кхь сихь. притече кь | хж. токмо ГО блгааго сьмьі|сла и щетрооумїа разЛгквь | 

ГДКО єсть бь единь творець. | невидимьіимь. и видимьпш. | нбеньшмь и земленьїимь. 

| и їдко посла вь мирь сгісенїа ра ди | вьзлюбленаго сна своего. си | помьісливь 
вьниде вь стХ’ю | кжп'кль. еже иігкмь оуродь|ство мнитса. тоб'к сила | бжїа 
вьм'кписА кь семЬ’ ж | кто испов'ксть многьіа твоа | нощньїа милостьіна. и дне|вньіа 
щедротьі. ідже кь оубо|гьіимь творАаше. КЬ си|рьіимь КЬ боЛАЩЇИМЬ. КЬ || 189 б 
дьл‘жньшмь. кь вдовамь | и кь вс'кмь требЙощїмь | милости. сльїшаль бо б'к | гль 
гланьш кь данииломь | кь наоуходоносороу. сьв'кть | мои да боудеть ти го.тк црїо | 
наоуходоносоре. гр'кхьі твоа | млстинами илгкети. и не|правдьі твоа щедротами | 
нищїихь. еже сльїшавь тьі | а’ честьниче. не до сльїшанїа | стави гланое. нь д'кломь 
сь|конча. просАщїимь подаваа. | нагьіа а’.ткваА. жадньїа и | альчньїа насьіщаА. 
6 олащї|имь всакхс оут'кшенїе посьі|лаа. должньїа искжпаА. | работньїимь 
свободі даА. | твоа бо щедротьі и милостьі|на. и нн'к вь члвц'кхь поми|наемьі 
ежть. паче же прес) бго|мь и аггломь его. еід же рад и || доброприлюбньїа бгомь 190 а 
мило|стьіна. много дрьзновенїе І им'кеши кь немХ’. їдко присньш | хвь рабь. 
помагаеть ми слове|си. рекьш. милость хвалитсА | на еждь. и милостьіни мй’жй’. | акьі 
печать сь нимь. в'крп г І;|е же самого га гль. блжени ми|лостивїи їдко ті; помилованії | 
боуджть. ино же ідслгке и в г к|рігке послоушьство приведемь | «і теб'к. © стьіихь 
писанїи. | реченое Сі іакова апсла їдко щбра|тивьш гр'кіппика. й забл^|ж0енїа пжти 
его. сгісеть дшж | емрти. и покрьіеть множе|ство гр'кховь. да аще едино|го члка 
«.'брати вь 11 їжоумЬ’ | толико вьзмездїе ГО блгааго | ба. то каково оубо спсенїе и>|бр'кте 





37 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 



190 б Ц ці василїе. како бр'к|мл гр'кховпос расьіпа. едног иібративь члка ГО заблЙкде|нїа 

идольскьіа льсти. ни дсса|ти. ни града. нь всю область | сїю. показаеть ньі и 
оув г крл|сть самь сгїсь хс. какоїд та | славьі и чьсти сподобиль єсть | на нбскхь. тла. 
иже испо|в'ксть ма пр'ксі члкьі. испо|в г І;мь и і азь пр'кс/ иїцемь могти. | иже єсть на 
небескх. да аще | испов'Ьданїе прїемлеть «і | соб'к ГО ха кь боу бцж. испо|в т кдавьи 
его токмо гір'Ііс) че|лов'ккьі. колико тьі похва|лень и> него имаши бьіти. | не токмо 
испов'кдавь. їдко | снь бжїи єсть хс. нь испо|в г кдавь. и в'крХ’ его оуста|вль. не вь 
единомь сьбор'к | нь по всеи земля сен. и цркви | хви поставль. и слоужитє|ЛА емж 

191 а вьведь. подобниче || великааго коньстантина. ра|внооумие. равнохолюбче. 

равно|честителю слоужителемь его. | нь сь стьшми ищи никеиска|аго сьбора законь 
члкомь пола|гааше. тьі же. сь новьшми на|шими ищи епскпьі. сьнима|ідсА часто, сь 
многьімь сь|\гІфспїсмь сьв'ЬщаваашесА. | како вь чшркхь сихь ново позна|вшїихь 
га. законь оустави|ти. ишь вь елнн'кхь и римлА|н т кх црьство боу покори, тьі же | вь 
роуси. оуже бо и вь ичгкхь | н вь нась хс цремь зовєтса. •— | ишь сь матерню своєю 
еленою | крсть иі іерслма прннесьша | по вссмХ’ мироу своем^ раславь|ша 
раславьша. в'Ьрж оутве|рдиста. тьі же сь бабою тво|ею ишь гою. прннесьша крсть | СС 
1916 Ц новааго іерслма констАнтнна града. по всеи земля своеи по|ставив‘ша оутвердиста 
в'ЬІрж. его же оубо подобникь сьіи. | сь т'кмь же єдиноа славьі и | чести и’бешьпика 
сьтвори|ль та гь на небес'Ьхь блгов г Ь|рїа твоего ради, еже им'І; вь | жигют'к своемь. 
добрь паст&’Іхь блгов г крїю твосмХ’ и> блаже|ниче. стаа цркви стьіа бца ма|рїа. ідже 
сьзда на правов г крь|н г ки и’спов'к. йде же и моужь|ственое твоє т'кло іїїгк лежши | 
жида троубьі архагтльскьі. •— | 

добрь же з'кло и в'крет. посл^хь снь твои геи’ргїм. его ж сьтво|рн гь 
нам'кстннка по тсб'к. | твоемж владьічьствж. не р^шаща твои.ї оуставь. нь 
оутве|ржающа. ни оумалАюща тво|см>/ блгов г крїю положенїа но | паче прилагающа. 

192 а не сказаша || нь оучинАюща. иже недоко|ньчанаА твоа наконьча. акьі | соломонь 

дадвдва. иже диш | бжїн великьш стьіи его пр'к|млстрости сьзсіа. на стость | и 
иісщенїе граду твоем^. юже | сь. | всакою красотою оукрасн. | златомь и сребромь. и 
каме|нїемь драгьшмь. и сьсждьі че|стньіими. іджс цркви дивна | и славна вскмь 
ижр^гьниимь | странамь. їдко же ина не и’обрА|іиетсА вь всемь поллшощи | 
зсмп'к'кмі). ию вьстока | до запада. и славньїи градь | твои кьіевь. величьствомь | 
їдко в'кпцсмь и’бложиль. | пр'кдаль люди твоа и градь. | ст'ки всеславнїи скор'ки на 
по|могць хрстїаномь ст'ки бігк. | єн же и црквь на великьшхь | врта'кх сьзда. вь има 
192 б Ц первааг гдьскааго празгіпика. стааго | блгов т кщенїа. да еже ц'кло|вапїс архагтль 
дасть двци. | бждеть и граду семоу. кь ичіом | бо. радунсА и'брадованаа гь с то|бою. 
кь градоу же. радунсА бла|гов'крпьіи граде гь с тобою. | вьстани и> честнаа главо. | й 
гроба твоего. вьстани. | ГОрАси сонь, ігкси бо оуме|рль нь спиши, до и’бьшааго | 
вскмь вьстанїа. вьстани. | ігкси оумерль. ігк? бо ти л'к|по оумр'кти. в'кровавшХ’ | вь 
5Їса живота всемоу мироу. | ГОрАси сонь, вьзведи иши. | да видиши. какоА та чьсти | 
гь тамо сьподобивь. и на | земля не беспамАтна и>ста|виль сномь твоимь. вьста|ни 


38 




Слово о законі і благодаті» митрополита київського Іларіона... 


виждь чадо своє геїургїа. | виждь оутробж свою, виждь || милааго своего. виждь его 193 а 
же | гь изведе Се чресль твоихь. | виждь красАщаого столь зе|мли твоеи. и 
вьзрадуисА и вь|звєсєлиса. кь семж же виждь | и блгов'крнй’ю СНОХЖ твою ери|н^. 
виждь вьноукьі твоа и | правноукьі. како живжть. | како храними соуть рдемь. | како 
блгов'Іфїе держать. | по пр'кдаїднїю твоемФ како | вь стьіа цркви частать. | како 
славАть ха како покла|нАютсА имени его. виждь же | и градь величьствомь сїаю|щь. 
виждь цркви цветЙци. | виждь хрстїаньство растжще. | виждь град* иконами стьіихь 
| июв'кщаемь и блистающесА. | и тїмїаномь «їбоухаемь. и | хвалами и бжственами и 
ігіфіїи стьіими «їглашаемь. И си вьса вид'квь вьзрадЙісА и | вьзвєсєлиса. и 
похвали бла|гааго ба. вс'кмь симь строи|телА. вид'к же аще и не т'к|ломь. нь дхомь 
показаеть | ти гь вса си. а’ нихь ж радуисА | и вєсєлиса їдко твоє в'крпос || вьсїание. 
не исжшено бьість | зноемь нев'крїа. нь дождемь | бжїа ііосггкіпепїа. расположе|но 
бьість много плодігк. •— | 

радуисА вь влдкахь апсле. не ме|ртвьіа т'клссьі вьскр'кшав. | нь дшею ньі мртвьі 
оумерь|шаа недЙюмь идолослЙке|нїа вьскр т ксивь. тобою бо | «їбожихомь. и живота 
ха | познахомь. ськорчени б'к|хомь ГО бесовьскьіа л‘сти. | и тобою прострохомсА. и | 
на пліть животньїи насталихомь. сл'кпи б'кхомь || Се б'ксовьскьіа льсти. и тобою | 194 а 
прострохомсА. сердечньїими | «їчима. а’сл'кплепи невид г к|нїемь. и тобою 
прозр'кхомі). | на св'кгь трислнчьнаго божь|ства. ігкми б'кхомь. и тобою | 
проглахомь. и іїїгк оуже ма|лї и велиц'ки. славимь єдиної сліщи^ю троицлі. радуисА 
оу|чителю нашь и наставниче | блгов'крїю. тьі правдою б'к | а’бл'кчспь. кр'кпостїю 
пр'кіпоідсань. истиною а'боуть. | сьмьісломь в'кнчань. и ми|лостьінею їдко гривною 
и оутва|рью златою красжідсА. •— | 

Тьі б'к и> честнаа главо. на|гьіимь а’Д'кпїе. тьі б'к ал*чь|ньшмь кьрмитель. тьі | б'к 
жаждющїимь оутроб'к | оухлажденїе тьі б'к вьдови|цамь вдовицамь помощнил || тьі 194 б 
б'к стран*ньіимь покои|ще. тьі б'к бескровньїимь | покровь. тьі б'к а>6идимьі|имь 
застліішикь. оубогьі|имь «їбогащенїе. им* же бла|гьіимь д'кломь и ін'кмь | вьзмездїе 
прїемлА на не|бес г кхь. блага ажє оуготова | бь вамь любАїцїимь его. | и зр'кнїа 
сладкааго лица его | насьіщаідсА. помолиса «і зе|мли своеи. и а’ людсх вь нихь | же 
блгов'крно влдчьствова. | да сьхранить а вь мир'к. | и блгов'крїи пр'кдан'к'кмь | 
тобою, и да славитсА вь неї/ | правов'крїе и да клєнєтса | всако еретичьство. и да 
сь|блюдеть а гь бь СС всАкоа | рати и пл'кненїа. СС глада. | и всАКоа скорби и 
сьт^ждеінїа і паче же помолиса ці сьгк | твоемь. блгов'крн'кмь каїган'к нашемь 195 а 
геа’ргїи. вь | мир'к и вь сьдравїи, поучи|н^ житїа пр'кплліти. и вь | пристанищи 
нбснааго зав'кітрїа пристати, невр'кдно | корабль дшевньї и в'крж сь|храньшлі. и сь 
бгатество.й | добрьшми д'кльї. безь бла|зна же бгомь даньїа емж лю|ди 
оуправивьшлі. стати | с тобою непостьідно пр'кд пр т к|столомь вседрьжителА | ба. и 
за трлідь паствьі лю|дїи его. прїати Се него в'кнеіць славьі нетл'кнньїа. сь | вс'кмь: 
праведньшми трлі|дившиимсА его ради. •— 


39 




Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


ГРАФІТО 1052 РОКУ 
ПРО ГРІМ РАННЬОЇ ВЕСНИ 


Графіто виявлено в центральному нефі київського Софійського собору на 
третьому від вівтаря південному хрещатому стовпі під зображенням 
св. Пантелеймона. Запис складається з семи рядків, але добре збереглися не всі. 
Пам’ятка опублікована в книжці: Вьісоцкий С.А. Древнерусские надписи Софии 
Киевской XI — XIV вв. — Вьіп. 1. - К., 1966. — С.17 (фото - табл. III, прорис - 
табл. IV). У графіто читається: 

в'т» 5 ф % 
мл 1 р К’К г 
розгржмє' 

ВТ» Т& ч днє 
5 к г І; же в ’ т» м 
стго мчкл 

ЄіргрОПИА 

Примітки: 2. Після г (= 3), очевидно, було слово дкнк. 3. Останню букву можна 
сприймати і як Т, тобто ро.згкрдгк' «розгримів(ся)» чи «розгриміло(ся)». 5. Сполука 
букв в т т> — скорочене написання слова в'ктор'кк'к. У 1054 році третє березня припадало 
якраз на вівторок (див.: Черепнин Л.В. Русская хронология. - М., 1944. - Табл. X). 
Написання д\, напевне, варто розшифровувати як скорочення д\| оучємикд], а не вбачати в 
ньому цифру «40». 


40 



Оєтромирове Євангеліє 1056 - 1057 років 




ОЄТРОМИРОВЕ ЄВАНГЕЛІЄ 
1056 -1057 РОКІВ 



Найдавніша слов’янська пам’ятка, що містить пряму дату написання — 
1056 - 1057 роки (наведена в післямові). Євангеліє — короткий апракос (тексти, 
що читають у неділі та свята). Книгу переписав диякон Григорій для 
Остромира, який був посадником київського князя в Новгороді. Книгу, мабуть, 
створено в Києві: важко уявити інший скрипторій середини XI ст. поза Києвом 
(тут лаврський та софійський книжні центри), де б працювали такі 
висококваліфіковані каліграфи й художники, як ті, що створили цю пам’ятку. У 
всякому разі в Остромировому Євангелії не виявлено характерних рис 
новгородського діалекту, зокрема так званого цокання. 

Книга оздоблена багатоколірними мініатюрами, заставками, великими й 
малими ініціальними буквами з використанням золота, що мають велику 
мистецьку вартість. Написана на пергамені великим уставом у два стовпці. 
Налічує 294 листи в 1° (в аркуш). Зберігається в Державній публічній бібліотеці 
ім. М. Салтикова-Щедріна в Санкт-Петербурзі (г.п. 1.5). 

У 1843 р. пам’ятку видав друком О. Востоков у Петербурзі під назвою 
«Остромирово евангелие 1056 - 57 года. Є приложением греческого текста 
евангелий и с грамматическими обьяснениями». До публікації додано 
словопокажчик. Фотолітографічне видання пам’ятки коштом І. Савинкова 
вийшло в Санкт-Петербурзі 1883 року (2-е вид. 1889 року). 

Високого рівня факсимільна публікація побачила світ 1988 року в Санкт- 
Петербурзі (тоді - Ленінград) зі вступною статею М. М. Розова. За цією 
публікацією метаграфовано тексти Остромирового Євангелія. 


103 зв. 
а 

Л. IX, Ет. вр'ЬмА оно • 

57-62 кжість иджііі І о\" 

шсоу ПО ПЖТИ 
рєчс ігЬкжі 
5 И КТ. І ІІСМОу 

идж по тєегЬ • іа 
мо же колиждо и 
Д£ШИ ГТІ и рече к 
МОЇ/ - НІС ЛИСИЦА 

ю іазвинжі имжть • 

И ПТИЦА НБСЬН'ЬІ 


104 

а 

(а птЬздл Л СЇЇ'К 
члчьскжш не и 
МЛТЬ К'КДЄ глл 
15 В'КІ ПОД’ККЛОІІН 

ти рече же дроу 
гоуоумоу ходи 

В’КСЛ'ІІД'К мене 

онж же рєчє гіі. по 

20 ВЄЛИ ЛІН дрєвлк 

ПІКД'КПІОу • погрє 
ТИ ОЦЛ ЛГОІО’О рє 
Ч€ же ішоу НІС остд 


41 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 



25 


ЗО 


35 


40 


Л. XII 
16-21 

45 


50 


55 


И 

ВИ ДДрьЧЧСЬІІА по 
грети СВОІА Л\рь 
ТВЬЦА ТЧ»І же 
ШЬДЧ» • ВЧ»ЗВ т ЬіЦа 
п црствик БЖНК 
рече же и дроі/гч»і 
104 
б 

И НДЖ ПО ТеЕ'Ь 
т • древліе же по 
вели ми • О'гке'і; 

І (ІЛ'І'И МИ СА ИЖЄ 
СЖТЬ ВЧ» Д 0 М 01 / - мо 
кмь рече же КМ 01 / - 
НІС ННКЧ»Т 0 же 
ВЧ»ЗЛ 0 ЖЬ рліК'КІ 
СБОКІА НЛ рлло • И 
ЗЬрА ВЧ»СПАТЬ' 

оі/чіравлкнч» ксть • 

вч» црствик БЖНК -- 

104 

а 

Рече гь • притч» 

ЧЖ СПІЛІ ЧЛК 01 / - 

ігЬкокмої/ - вогл 
тої/ - 01 /Г 0 БЬЗИ 
104 зв. 
а 

СА НПВЛ • и П 0 МЧ.І 
ШЛІЛЛШЄ ВЧ» СЄВ'іі 

гліа чьто сч»тво 
рж • іако не имамч» 
кч»де сч»вьрати ПЛО 
ДЧ» Л\ОПХЧ» и рече 
се сч»творж • рлзо 

рж ЖИТЬНПЦА 

моїа- П БОЛЬША сч» 
зиждж • и сч»верж 
тої/ - вьсл жита мо 
іа- и влагаїа моїа • 
и рекж дши моки 


60 


65 


70 


75 


Л. X, 
19-21 


80 


85 


90 


104 зв. 
а 

дііТе • ішаши мч» 
ного довро ЛЄЖА 
ціе • на мч»нога л'Ь 
та почиваи • 'Ьждь • 
пии • весели СА ре 
б 

че же кмої/ - вч» ве 
зоумьне • ВЧ» СИІЖ 

11011ІК ДІЇЇЖ ТВОІЖ 

истАзають отч» 
теве а іаже оі/то 
това комої/ - вждж 
ть тако сч»вира 
іаи сев'Ь • а не вч» вч» 
вогачЛііАн се гліа 
вч»згласи • им'Ьіа 
и оі/чни слч»ішати 
да слч»ішить •— 

104 зв. 
б 

Речеть гь • оірче 
никомч» сво 
имч» се дахч» ва 
мч» власть на 

105 

стжпати на 
змлніа и скор” 
пиіа - н на вьсж 
силж врагої/ - и 
ничьто же васч» 
не вр'Іідич’к ова 
че • о семь не радої/ - 
ите са • іако доі/ - 
си вамч» повиної/ - 
їжть са радоі/чіте 
же са • іако имена 
ваша написана 
сжть на невесехч» 
в’к т’ь часі» вч»здра 


42 




ДОВа СА ДХЖМЬ НІС • 
95 Н рЄЧ€ НСПОВ'Ьда 

ІЖ ТИ СА ОЧЄ • (ТІ НЄ 
БЄСИ И ЗСМЛН • іа 

б 

ко оіргаилж КСН 

СЄ • ОТЖ (ір'ІІЛДЛІДР'КІ 
100 ІІХ’І> И раЗОуМЬНЖ • 
НО ОТЖКрЖІ се младе 
ньцелдж еи оме • іа 
ко тако вжість вла 
говолкник пр'Ьдж 
105 ТОБОІЖ -- 

105 

б 

Л. XIII, Еж вр'ЬмА оно • 
10-17 Б'Ь ОіріА ІЇІС • 
на іединомь 
ОМЧ» СЖБО 
110 риціь вж сж 

БОТЖІ и се жена • 
ДХМ» идджціи не 
джжьнж • ні- д'І; 

105 зв. 
а 

Ч”к и В'І; сжлжка • 

115 и нел\огжціи вж 
склонити СА оти 
нждж оірьр'Ьвж 
же їж ніс • пригла 
си и рече ки жено • 
120 отжпоі/чрена іе 

си отж неджга тво 
кго и вжзложи на 
ніж ржц'Ь • и ави 
іе просм’р'І; са • и сла 
125 БЛ'каше ва отж 
в'Ьціавж же архи 
сіріагогж • него 
доі^ьл • занк вж сж 


вотж исц'Ьли шс • 
ізо глааше народоу 

шесть дьнии ксть- 

105 зв. 
б 

вж ніа же досто 
ить Д'клам’и 
вж тжі оуво при 
135 х°А А Ч І£ цілите 

са • а не вж дьнь сж 

ВОТЬНЖІН ОТЖВ'Ь 

ціа кж і пслдолі" гь 
и рече лицелгЬри 
мо кжждо васж вж сж 
вотж • не о г гр г кі ми 
ТЬ ЛН ВОЛОІ/ - сво 
кго • или осьла о 
тж іаслии • и ведж 
145 напаїакть сиїж 
же джціере авраа 
л\ліж сжціж • їж же 
сжвАза сотона • 
се осмок на дєсатє 
106 
а 

150 л'Ігго • не подова 
аше ли раздр'І; 
шити кіа отж 

І АЗА СЄ (А • ВЖ ДЬ 
НЬ СЖВОТЬНЖІН 

155 и се гліжціоу К 
мої/ - • стжід'Ьа 
ХЖ СА вьси проти 

БЛ'кіЖЦІИИ СА к 

Л\ 01 /" • и вьси лю 
160 дик радоваахж 

са • о ньсі^к сла 
вьнжшхж • вжі 
ваїжціиихж отж 
нкго • •— 


Примітка. 81. змлиіа - так у рукописі; треба змиіа. 


43 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


155 

б 

Мт. XXVI, Рече гь • кт» сво 
1-20 имт» оучени 
КОМТ» В’ЬсТЄ 
ілко по дт»воіж 
5 дьноу плсул 
ЕЖДеТЬ И Сії’І» 

155 зв. 
а 

ЧЛВЧЬСКТ»ІИ пр’Ь 

дать вждеть 

НЛ рлСПАТИК 
10 ТОГДЛ СТ»Бьрл 
ША СА лрхиере 
и и кт»нижь 
ници и стлрь 
ци людьстии • 

15 НЛ дворт» лрхие 
реовт» • нлрицл 
іемллго клміл 

фл И С’ЬВ’ЬфЛША 
СА • ДЛ іїіСЛ ИМЛ» 
20 ТЬ ЛЬСТИІЖ и 
ОуБИІЖТЬ И ГЛЛ 
Луж же НТ» не ВТ» 
прлздьникт» • 

ДЛ не МТ»ЛТ»ВЛ 

б 

25 БЖДЄТБ В’К ЛЮ 

ДКХ’Б иїсоу же 

ЕТ»ІВТ»Ш0у В’К 
БНтОтЛІ ІНН • В’К 

ДОМОу симонл 
зо проклженллго • 
пристжпи К’К 
НКМОу женл • 
ІШЖфН лллвл 
С’І’Р’К мура дрл 
35 ГЛ И В’ЬЗЛШЛ 
НЛ ГЛЛВЖ ІЄМ0у 
ВТ»ЗЛЄЖАфОу 


внд’кв’кше же 
оученици іего • 

40 НЄГ0Д0ВЛША 

гліжфе • чесо рл 

ДИ Г’ЬІБ’ЬлЬ си 

156 

а 

можллше БО • се 
муро продано 
45 б тати НЛ мт» 
ноз’Ь • и дано 
в тати ниціии 
мт» рлзоум’Ь 
вт» же ніс рече и 
50 МТ» ЧЬТО ’і’роу 
ждліете женж • 
Д’ЬлО БО довро 
ст«д’І;ла о м’ьн’Ь 
вьсегдл БО ни 
55 І ( ІА(А СТ» С0Е0ІЖ 

имлте • мене 
же не вьсегдл 
имлте ВТ»ЗЛІ 
ІЛВТ»ШНІЛ БО 

60 муро се • нл чгЬ 

б 

ло мок • нл погре 

БЄНИК МА СТ»ТВ0 
ри лмин • ГЛІЖ 
валет» • идеже л 
65 ціе пропов’Ьдл 
но вждеть евл 
нгелиіе се • вт» 
вьсемь мир’Ь • 
речеть СА и іеже 
70 ст»твори си • вт» 

ПЛМАТЬ ІЄІА 
ТОГДЛ шьдт» к 
ДИНТ» ОТТ» 0Б0ІЖ 
НЛ ДЄСАТЄ • НЛ 
75 НариЦЛіеМТїИ ию 


44 





Оєтромирове Євангеліє 1056 - 


ДА ИСКдриОТЬ 
СК'КІН • К’К дрх« 

ЄреОМТ рече чь 

156 зв. 
а 

ТО ХОЦІЇТ’Ї Д\И ДА 
80 ТИ • И АЗТ» ВЛМТ» 

пр’Ьддмк и о 

НИ ЖЕ ПОСТАВИ 
ША ІШ01/ - -л- С’К 

рекрьникт. • и о 
85 Т'К толи • искдд 

ШЄ ПОДОБЬНЛ 
вр'клДЄНЄ • ДА І (ТО 
пр’Ьддстк в’к 
икрк'кін же дь 
90 нь опр’Ьсн’ькт» 
приСТЖПИША 
Оіріеници К’К 
ИІСОВИ глюціє 
КМ01/" К’КДе ХО 
95 Ц1ЄШИ 01/Г0Т0 
ВАІЄМТ» ТЄБ'Ь 

б 

’ІіСТИ ІІДСХЖ о 

ігк же рече ид’І; 
те В’К грдд’к К’К 
100 ІЄДИН0Л101С • и 

рьц’Ьте ігмої/ - 
обитель глк 
ть • вр'І;л\А лло 

К БЛИЗТ» КСТЬ • 
105 01/" ТЄБЄ С’К'І’ВО 
рж (ІДСХЖ С’К 01;’’ 

ченикжі свои 

МИ И С’К’І’ВОрн 
ША Оіріеници • 

110 їдко же повел’Ь 
ИМТ» ніс • 01/Г0 
ТОВАША ПАСХЖ 

вечерої/ - же БЖІ 

ВЖШ01С • К’КЗЛе 


115 

Й. XIII, 
3-17 


120 


125 


130 


135 


140 


145 


150 


1057 років . ?*5 . 

. 

157 

а 

же С’К ОБ'ІІДДА НА 
ДЄСАТЄ ОіріЄІІИ 
кома в’кд’кі 
же ЙІС ' ЇДКО ВБСІА 
ДАСТЬ КМОу оць 
к’к ржц'Ь • и їдко 

ОТ’К БА ИЗИДЄ • 

И КТ БОЇ)' идеть • 
вжстл ст» вечерл • 

И ПОЛОЖИ риЗ’КІ • 
и приимт» ЛЄІІТІ 
И пр’ЬпОІАСА СА 
ПО ТОМЬ же К’КЛІ 
ІА ВОДЖ К’К 0\ ; 'Л\’КІ 

влльницж • и 

ІІДЧАТ’К 01,'ДІ’КІ 

вати иоз’Ь оі;' 
чєникомт» • и о 

б 

тирдти ЛЄІІТІ 
кмк • имк же Б” І; 

пр’ЬпОІАСАН’Ь 

приде же К’К си 
М0Н01/ - петрої,' • 

И ГЛА КД\0\;' Т’К 
ГИ • Т’КІ ли мо 

И ОІі'ДД’КІКІІІИ 

иоз’Ь • от’кк’І; 
ціл шс и рече к 

моу ІЄЖЄ АЗ’К 

творж • ТЖІ не 
в’Ьси ігкш’І; • 
рдзоі/'л\ г Ьіеши 
же ПО СНХ’К глд 
іемої/ - петр’К 
не оірижікши 

I І0Г0\;' ДДОІОО К’К 


45 





157 зв. 
а 

Б'ІЖ'Ь ОТ’КК'Ь 
ЦІЙ ІСЛ\0\;' іїіСЬ 
ЛЦІЄ Н€ 0\;'Л\'КІІЛч 
ТЄБЄ • НЄ ИЛ\ЛД 
155 ШИ ЧАСТИ СЬ 
ЛГЬНОІЖ ГЛД К 
Л\01/" СКЛЛОІІ Т К ПЄ 
трт ГИ • НЄ НО 
З'Ь Л\ОИ Т’ЬК’Ь 

160 л\о нт и ржц'к 

И ГЛДВЖ ГЛЛ к 
моу НІС ИЗЛГЬ 
ВЄНТІИ • не тр'Ь 
Б01/"КТЬ • Т’КК’Ь 
165 Л\0 НОЗ'Ь ОІрМТІ 
ТИ КСТЬ БО ВЬ 
СЬ ЧИСТТ И ВТІ 
ЧИСТИ КСТЄ ІІ'К 

б 

не вьси • в'Ьд'Ь 
170 ЛШЄ БО пр'Ьдліж 
Ц1ЛЛГО и сєго рл 
ди рече • їдко не 
вьси ксте чисти 
кгдл же оірмті 
175 поз'І; их'к • при 
ІАТ’К риЗТІ СВО 
(А • И ВТЗЛЄЖЄ 

пакті и рече и 
ЛСЬ В'Ьсте ли • чь 
180 ТО С'КТНОриХ’К 
валгь • в'кі зове 
те Л\А Овійте 
ль и гь • и довр'Ь 
ГЛКТЄ КШЬ БО 
185 ЛЦІЄ ОІ^БО ДЗТ 01/" 
мтіхт вашн но 


158 

а 

З'к • гь н оучитє 
ль • И В'КІ длтжь 
ни ксте • дроугь 
190 ДрОІ/ТОІ/ - ОІрМ'ЬІ 
вати поз'І; о 
враз'ь во дах’ь 
валгь • дд їдко 
же аз/ь сьтворн 
195 ХТ> вллгь • И ВТІ 
творите алш 
н • алшн • гліж 
вал\’ь ігксть 

рдвт БОЛИИ ГО 

200 сподина свок 
го ни аїіл'к бо 

ЛИИ ІІОСЛДВ'К 

шдаго и аціе си 
в г І;сте • влдже 

б 

205 НИ ксте ЛЦІЄ ТВО 
Мт. XXVI, рите іа и 'Ьдж 
21-39 цієлеь илсь рече • 
алчіи'к • гліж ва 
л\'к їдко кдиіі'ь 
210 от’к вдсь пр'кда 
СТЬ ЛЛА И скр’ь 
баціє з'Ьло • на 
ЧАША глати к 
Л\01/" КДИІІ'Ь К’Ь 
ЖЬДО НХ’Ь • едд 
215 ДЗ'Ь ксл\ь ги • о 
НТ же ОТТВ'ЬціЛ 
В’К рече • ОЛЗОЧНВ'КІ 
И СТ ЛГЬНОІЖ вт 

солило ржкж • Т'К 
220 л\а продасть 

СІТ’Ь же ЧЛЧЬСКТІ 


46 





г Оєтромирове Євангеліє 1056 - 

1057 років 


158 зв. 


159 


а 


а 


и ндеть • гако 


Гр'ІІХОК’Ь • ГЛІЖ 


же ксть писано 


же валгь іако 


о пкддь лкнгЬ 

260 

не имлмж пи 

225 

же ЧЛК01/ - 'І'ОЛЛОЛ,' • 


ти оіркс отт» се 


НЛДЬ же СП’К чло 


го плода лозьна 


в’Ьчьск’ьш пр’Ь 


аго • до того 


дакть са довр’Ь 


дьне • кгдл и пи 


К ІСЛ\0\;' БЖІ Е’ЬІ 

265 

їж ст валін но 

230 

ло • аціс бжі не ро 


в’к • в’к цретви 


ДНЛ'К СА ЧЛК’Ь 


и оца ддокго и 


чгь отв’Ьціа 


В'ЬСП’Ьв'ЬШЕ • и 


в’к же июда • пр'к 


ЗНДОША В’К 


даіАи кго рече 

270 

горж КЛЕОНЬ 

235 

Еда аз’ь ксмь ра 


скж тогда гла 


в"ви • гла ісл\о\;' 


НДД’Ь иїс • вьси 


т’кі рече ’Ьдж 


вті стБлазни 


цієлгк же им т к • 


ТЕ СА 0 ЛГКН'Ь • 


приилгь иїс хл'Ь 

275 

В’К СНІЖ Н0Ц1К 


б 


б 

240 

БТ» • и влагосло 


писано бо ксть • 


вивт • и пр’Ьло 


поражж пас'Г'кі 


МИ И ДЛЇДЛШЄ 


ріа • и разиджть 


ОірЕНИКОДТЬ 


са овьца стада 


своилгь и рече 

280 

по втскрксновс 

245 

приймете и ’Ь 


нии же ДЛОКДЛЬ 


ДИТЕ се ксть чгв 


варіж вті вт га 


ло л\ок и прии 


лилси от’кв'І; 


М Т К ЧЛШЖ Х^Л 


((іав’к же нс'і’р’к • 


лж вжздлвж • 

285 

рече кмої/ - аціс 

250 

дасть идгк гліа • 


н вьси сьБла 


ПННТЕ ОТТ МІГ 


ЗНАТЬ СА 0 ТЕ 


(А вьси СЕ КСТЬ 


Б'к аз’ь • нико 


кртвь л\оіа • но 


ЛН ЖЕ НЕ С’ЬБЛа 


вааго завита • 

290 

ЖНІЖ СА РЕЧЕ 

255 

проливакліаіа 


ЖЕ КЛ\0\[* НІС А 


за лгкпог’кі • в'к 


ЛІНІЇ • ГЛІЖ ТЕЕ'Ь 


оставлкник 


іако вт» сиїж но 




47 






Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 




159 зв. 
а 

ціь прожде дд 
295 ЖЕ К01;'Р'Е НЕ К'К 
зглдсите • три 
крдтта отжве 

рЖЕШИ СА Л\£Н£ 
ГЛД ІСЛ\0\;' (ІГІ’Р’Ь 
300 ДЦІЕ Л\И СА при 
ловить • ск то 

БОІЖ ОІ/'Мр'ЬтИ 
НЕ ОТ’ЕБЕрГЖ СА 
Т£Е£ ТДКОЖДЕ 
305 и веси оучЕни 
ЦИ рЕКОША ТО 
гдд придЕ С'Е ни 
л\и иїс • вж весе 
ндрицдкліжю • 

310 ГЕтОтСИЛІАНИИ • 

И ГЛД оі'чеііи 

б 

К0Л\Ж САД'ЬтЕ 
ТОу • доиедеже 
11ІЖДЖ • поліолю 
315 СА ТДЛіО И ПО 
ил\ж ПЕтрд • и о 
ЕД СИЛ ЗЕВЕДЕО 
вд • идча'і”к та 
жити и ск'і>рк г І; 
320 ТИ ТОГДД ГЛД 
ИМЖ НІС ІірнСК’К 
рБЕНД КСТЕ Д01/ - 

ШД Л\0ІД до сж 
ллЕрти пожи 
325 Д'ЬтЕ СЕДЕ • И БЖ 
ДИТЕ С'Е ЛІЖНО 

їж и пр'ЬиіБдж 
л\дло • ПДДЕ ни 

ЦЕ • МОДА СА И 

160 

а 

330 ГЛІД ОЧЕ ЛІОН • Д 


ЦІЕ В'ЕЗЛіОЖЕПО 
КСТБ • ДД ЛІИЛіО 
ЙДЕТЕ ОТ’К ліене 
МДШД СИ ОБЛЧЕ • 
335 НЕ ЇДКО ЖЕ ДЗ'К ХО 
ЦІЖ • І ГЕ ЇДКО ЖЕ 

Л. XXII, Т'КІ • 

43-45 ідви же са 

ІСЛ\0\;' ДЇТґЛ’Е С’К 
340 НЕСЕ оі,'кр г І;пліл 
ІА II Н БЖІВЖ ВЖ 

подвиз'І; • при 
л'кжЕіі'Іас л\о 

Л'ЬдиіЕ СА И ЕЖІ 
345 СТЕ ПОТЖ КГО • 
їдко кдпл'І; кр’Е 

ВИ • КДПЛІЖЦІА 
(А НД ЗЕЛІЛЮ И 

б 

ВЖСТАВЖ ОТ’Е Л\0 
350 литва»! • приДЕ 
КЖ ОуЧЕНИКОЛГК 
И ОБРОТЕ ІА СЖПА 

Л. XXVI, 111 а 

40-44 и глд снліО 

355 Н01/ - П€ТрО\[* ТД 
КО ЛИ НЕ Б'КЗЛЛО 
ЖЕТЕ КДИНОГО ЧД 
СД ЕЖД'ЬтИ С'Е ЛІТ 
ІІОІЖ • БЖДИТЕ И 
360 ЛіОЛИТЕ СА • ДД 
НЕ ВЖНИДЕТЕ В’Е 
НАПДСТЕ ДХЖ 
БО КСТЕ Е’КДР'К 
Д ПЛЖТБ ІІСЛіО 
365 ЦІЕНД ПДКЖІ 
ВЖТОрОК ШЕ 
ДЖ • ІІОЛіОЛН 

160 зв. 
а 

СА ГЛІД ОЧЕ Л\0 
Н ДЦІЕ НЕ Л\ОЖ£ 


48 



Оєтромирове Євангеліє 1056 - 1057 років 


370 ТЬ СИ ЧАША МИ 
МОИТИ ОТТ ЛЛЄ 
НЕ АЦ1С не ПИК 
К№ • БЖДИ БОЛІД 
ТВОІА И приШЬ 
375 ДТ ПАКТ»! ОБр'ЬтЄ 
(А СТПАфА 
Б'ЬСТЄ БО ИМТ 


ОМИ 0ТАГТЧЄ 

ігЬ и остдви 

380 ВТ ІА • ПАКТІ ШТ 

б 

ДТ ПОМОЛИ СА 

трєтише • то 
жде слово рєкт 


Примітки. 4. У слові дтвоїж кінцеве їж замість ю. 36. Слово втзлєжацюі/' - так у 
рукописі; треба втзлеждіро\/\ 73. У слові обоіж кінцеве їж замість ю. 74. У слові 
ндрицдкмти закінчення ти замість тій. 88. У слові пьрвтіи ьр зам. - рь. 92. У слові 
глюїрє ю зам. їж. 250. У слові гліа іа зам. іа (?). 265-266. У слові новт т помилково; 
треба ново. 300-301. У слові прилоучити зам. оу - ж (?). 314. штдт замість шьдт; у 
слові помолю са кінцеве ю замість їж. 346. каил'Ь - так у рукописі; потрібно капліА. 348. 
У слові землю кінцеве ю замість їж. 380-381. штдт замість шьдт. 



204 зв. 


ХТ ИДЖЦ1ЄМА • 


б 


ІАВИ СА IIIГІІЛЛЬ 

М. XVI, 

Етскрьст иїс • 

25 

оврдзтмь • и 

9-20 

ЗА Оіргрл ВТ 


ДЖЦІЄМА НА се 


ПЬрВТІ СЖБ0 


Л0 И ТА ШТДТ 


ТТІ • ІАВИ 


ША • ПОВ'ЬддСТА 

5 

СА прожде 


прочиимт • ни 


мдрии МАГДА 

зо 

он'Ьмд в'кр'кі 


ЛТІНИ • нз ніе 


ІАША ПОСЛ'ІІДЬ 


(А ЖЄ ИЗГТНА 


же • ВТЗЛЄЖА 


СЄДМЬ Б'ЬсТ 0НА 


ціємт ИМТ К 

10 

же шьдтши • 


ДИНОМО^ НА 


ВТЗВ'ЬСТИ БТІ 

35 

ДЄСАТЄ ІАВИ СА • 


втшиимт ст 


б 


НИМЬ • ПЛАЧЖ 


и поноси нев'Ь 


ЦІЄМТ СА И рті 


рьствию ИХТ 

15 

ДАІЖЦ1ЄМТ 0НИ 


и жєстосрьдию 


же СЛТІШАВТШЄ 


їдко вид'кнт 


їдко живт іесть • 

40 

ШИИМТ КГ0 ВТ 


205 


СТАВТША ИЗ МЬ 


а 


ртвтіхт не в г І; 


И ВИД'ЬнТ БТІ 


рОВАША Н ре 


СТЬ 0ТТ НКІА • 


че ИМТ штдт 

20 

не В'ЬрОВАША • 

45 

ше ВТ вьсь ми 


ПО СИХТ же • дт 


рт • пропов'Ьдд 


н г І;ллд отт ни 


итє єі/англик 


49 




Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 





50 


55 


60 


65 


вьсеи твари 


ихт не вр’Ьдитк 

иже в'Ьрж ил\е 


на нєджжьн’ьі 

ть и крьстить 

70 

ІА рліК'КІ В'КЗЛО 

СА СіТсеї ГК БЖДЄ 


жать • и С'ьдра 

ть а иже не и 


б 

меть в'Ьр'ьі • о 


ВИ ЕЖДЖТЬ гь 

205 зв. 


же ніс- по глани 

а 


И КГО К’К 1 ІКАТЬ 

СЖЖДЄІ І'Ь БЖДЄ 

75 

в’ьзнєсє са на не 

ть знаменній 


бо и сЬде • одєснж 

же в’Ьровав’ьши 


їж Ба онн же н 

іш’к • поса’Ьдк 


зіньд'ьте • про 

ствоіржть си и 


пов’Ьдйша вь 

менемь моимь • 

80 

сждоу гоу посігк 

в'кскі иждєнж 

ТЬ • ІАЗ’ЬІК’ЬІ ВТ 


ШЬСТВОІ/'ІЖЦІОІ/' • 



и слово оіргврь 

ЗГЛІЖТЬ НОВ'КІ 


жаіжі(іо\|' • посл’Ь 

в’к ржках’к злш 

іа к’кзклїжтк 

85 

ДЬСТВОуїЖЦІНИ 

л\и зналіении 

аїре и стмьрть 

НО ЧЬТО ИСПИІЖ 

ть • ничьто же 


амиї гь • •— 


Примітки. 27. игкд'к замість ііікд’к. 44. ш’ьд’ь замість шкд’к. 82-83. У слові 
оіргврьжаїжіроїс ж замість жд. 


Л. II, 
1-20 


5 


10 


15 


249 зв. 


б 

а 


галилеа из гра 

Ет дьни онті • 


да назаретОтЬ 

нзиде повел'І; 


ска • в'к иоудєіж • 

ник от’ь кеса 


в’к град’к дав’кі 

ра аі/госта • 

20 

довт • иже нари 

написати 


цакть са витОтле 

вьсж вьселкнж 


елгь • занк же в’к 

їж се напнсанн 


аше от’ь дол\оу 

К • пьрвок Б'КІСТЬ • 


И ОТ’Ь О’ГЬЧЬСТВИ 

владжірої/ - сури 

25 

іа двдва • напи 

КІЖ Кі/'риниоїс 


сати са • ск л\ари 

и ид’Ьахж вьси 


кіж окржченоїж 

написать са 


КЛ301’ женоїж • сж 

К’КЖЬДО В’К свои 

град'к в'кзиде 


іреїж • непраздь 

же ІІОСиф'К ОТ’Ь 

зо 

ІІОІЖ Б’КІСТЬ же ’ 


50 




КГДА БЖІСТА ТО^ • 
ИСПЛЖНИША СА 

дкиик родити 

250 

а 

кн и роди сит 
35 свои пкрв’кнк 
цк • и повитж 
КГО и положи и 
в’к іаслех’к за 
нк не к'І; ил\а 
40 ЛгксТА ВЖ ОБИ 
т’клк и пастоу 
СИ Б'ІІЛХЛІ В’К то 
и же страи’к бж 
ДАфе • И етр’Ьгж 
45 Ції • стрлжж НО 
фкнжіж • о ста 
Д’к свокл\к и се 
англж гик • ста 
оу пих’к и сла 
50 ва гніа осига (А 

И ОІ’БОІЛША СА 

б 

страх’клж вели 
ІШК • и рече ил\ж 
англж не воите 
55 са • се бо влаї ов’к 
стоуїж вал\ж • ра 
дость великж • іа 
же вждеть ВКС'Ь 
л\ж людкліж іа 
60 КО роди СА ВАЛ\Ж 
ДБНБСБ • СІТс'К іеже 
іесть хж гк вж гра 
Д’І; дав'кідов’І; 
и се валгь знаме 
65 НИК ОБрАфЄТЄ 
лмаденкцк по 

ВИТЖ • ЛСЖАфК 

в’к іаслех’к и в’к 

НЄЗААПЖ • Б’КІСТК 


250 зв. 
а 

70 ск англолгк літ 
ножкетво вои 

ІІБСКП'КІИХ’К • 
ХВАЛАЦІИИХ’К 
БА И ГЛІЖфИИ 

75 X’ 1 ' слава в’к в’кі 

ШКНИХЖ ЕО^ и 
на зел\ли мирж • 
в’к члвц’Ьх’к бла 
говолкник и 
80 Б’КІСТК • іако оти 
ДОША ОТ’К ІІНХ’К 

на ибо англи • и 

ЧЛфІ ІІАСТОІ’СН 

реКОША ДрОІ/ГЖ 
85 К’К ДрО^ГО^ ’ пр’Ь 
ИД’кліЖ 01|"Б0 до 
витОтлеема и ви 

б 

ДИЛГК ГЛЖ СК Б’КІ 

вжшии • иже гк 
90 екказа налгк 
И приДОША ПО 
ДВИГКШЄ СА И 

окр’ктопіА л\а 
риїж же иосифж 
95 и л\ладенкцк 
лежАфк в’к іа 
елкх’к вид’Ь 
втіш же • ежка 
заиіА о гл’Ь • гла 
100 ІІ’кслЛК • 0 ОТрОЧА 
ти сел\к и виси 
слжішавжше ди 

ВИША СА • о гла 

нжіхж отж пастор 
105 Х’ к К'Б нил\ж л\а 

251 

а 

рніа же • вкса сж 


51 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 



БЛЮДДДШЕ ГЛ'КІ 
СИ СТЛаГДІЖЦІИ 

вт срдци свок 
по мь и вт»зврл 

ТИША СА Ий 
СТОІ’СИ • СЛЙВАЦІЕ 


Бй • 0 ВЬС’Ьх’Ь 
ЖЕ СЛТІШйША 
115 И ВИД’ЬіИА • їдко 
ЖЕ ГЛДНО В'КІ 
СТЬ К’К І ІИЛГЬ ^ 




Примітки. 10. У слові к^ринної/ - кінцеве о\[ замість ж. 40—41. в'к обитель - так у 
рукописі; має бути гек обит’Ьли. 49. о\[ замість іск. 96—97. в’ь іасльх'ь - так у рукописі; 
пор. вище вт іаслЕХт. 101. виси - так у рукописі; потрібно вьси. 



274 зв. 

а 


КЛГЬ Д'КЛ'КЖ'К 

НИКОЛГЬ НйШИ 

Л. XI, 

В’К вр'ЬмА оно • 

зо 

ЛГЬ И НЕ ВЖВЕДИ 

1-13 

пристжпль 

ШЕ К’К иТС\;'С0\;' 

Оірт ЕНИЦИ 


ІІйС’К К'К НйПй 

СТЬ • ІІ'К ИЗБДВИ 

НТІ ОТТ НЕПриїй 

5 

КГ0 р’кіПА 


зни и рече К’К 


ІСЛ\0\;' ГИ 1 ІД0\" 

ЧИ ІГКІ (МОЛИТИ 

СА • їдко ЖЕ ноант 

илоучи оірієни 

35 

ИИЛГЬ • К'КТО ОТ’К 

КйС'К ил\ать дроу 

б 

гь • ЙДЕТЕ К’К нк 

10 

КТІ СВОЇЙ рече 
же нл\’к кгдл л\о 


ЛЛОЛі" полоі^ноіри • 

И РЕЧЕТЕ ІОМОІ’ 


ЛИТЕ СА ГЛІІТЕ 

Очс ПЛІІІК НЖЄ К 

СИ НЛ НБСЕХТ» • ДД 

40 

дріркс • ДДЖДЬ л\и 
К’К здилгь три 
ХЛ’кк'ЬІ • ЕЛЬЛЛД ЖЕ 

15 

СВАТИТЬ СА И 

Л\А ТВ0К • ДД при 


дроі/тт» Л\И приДЕ 

С’Ь ПЖТИ К’К ЛГЬН’Ь • 


ДЕТЬ црьСТВИІЕ 

ТВ0К • ДЛ В ЖДЕ 

275 

а 

ТЬ ВОЛІЙ ТВОЇЙ • 

45 

И НЕ ИЛІДЛ/ГЬ ЧЕСО 

положити пр’І; 

Д’Ь НИЛГЬ И Т’Ь и 
З’ЬЖТрьіЖДОу ОТ’Ь 
к’І;і|іак т ь речете 

20 

ЇДКО Нй НЕСИ И Нй 

ЗЕЛ\ЛИ • ХЛ’ІІВ'К 

НЙШБ НДСЖЦІЬ 

НТІИ • ДДЖДЬ Нй 

ЛГЬ ДБНБСБ • И 0 

50 

НЕ твори ЛІН трої^ 

ДД ОірКЕ двьри 
затвор ситі ежть • 

И Д’ЬтИ МОІА С’Ь Л\’Ь 

поїж нд ложи ежть ■ 

275 зв. 

25 

СТДВИ НДЛГЬ Д'К 


а 


Л’ЬГ’ЬІ НЙША • ІД 

КО И МТІ ОСТДВЛІД 

55 

не люгоу к’кста 

ТИ дать ТЕБ’Ь 


52 





Оєтромирове Євангеліє 1056 - 1057 років 


ГЛІЖ ЖЄ ВаМТ« аЦІЄ 
не дасть кл\о\;' вт 
став т ь • занк ксть 
60 дроі/тт ІСЛ\0\;-' • ІІ’Ь 
За БЄ30ЧБСТВ0 к 
го • в’ьстав'ь дасть 
кмоу клико ’і’р'І; 
воукть и аз’ь ва 
65 м т ь гліж просите 
и дасть са валіз, 
иціате и оврлціе 
те оудараите • 
и оттврьзеть СА 
70 валі’ь вс'кк’к бо 
прОСАИ прикмлк 
ть • И МЦІАИ овр’к 
б 

таїеть • оудараїж 

ЦІОІрЗІрМОІС ОТ’І. 

75 врьзеть СА К0Т0 
рааго же отт васк 
оць втспросить 


сіть свои хл'Ька • 
еда камень пода 
80 сть ісл\о\;' пай 

ртікті • еда в’ь р'кі 
бт»і м’ксто пода 
сть кмоу змию 
или аїре просить 
85 аица • еда подасть 
(сл\о\;' скоріїиїж 
аїре о\'і;о в'ьі з'ь 
ЛИ СЖЦ1Є • ОІ/’М’кк 
те даіаниіа вла 
90 гага чадомт ва 
276 
а 

шилі’ь даіати • 
кольми паче оць 
вашь С’ь нвсе да 
сть • ДХ’Ь СТ’ЬІИ 
95 прОСАЦІИИМТ» 01;-" 

ніего •— 


Примітки. 10. У слові своіа іа зам. іа. 33-34. У слові неприіазни га зам. іа (?). 44. У 
слові м’кігк ’к замість ь. 67. У слові ищате а замість ’к (?). 73-74. Слово 
оудараїжі і фуоумоу - так у рукописі; треба оударАїжщої/’О ул\ оу. 83. У слові змию буква 
ю замість їж. 


283 зв 
а 

Л. IX, Ет вр’кмл оно • по 
28-36 имт» шс • петра 
и иоана • и иіако 

б 

ва б'кзидє на го 
5 рж помодичгь СА 
и бтість • іегда мо 
діааше СА • вид'І; 
ник дица кго ино • 
и од’кпик кго в'к 
10 до • БДИСЦаїА СА 
и се мжжа Д'ьва С'ь 
і іим’ь гдіжіра га 


же в’кста моусеи • 
и идиіа іавдьша 
15 са в’ь сдав’к гда 
ста же исход'ь кго • 
иже хот'каше ко 
ньчати в’к иер'са 
дим’к пе'і’р'к же 
20 и сжціаіа С’ь нимь • 
в’кахж отагьчє 
284 
а 

НИ С’КП’КДІЬ 01^ 
БОІ/'ЖДЬШе же СА 
вид’Іа 11 а сдавж 
25 кго • и ока мжжа 


53 




Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 



Дв-' .«є-— 

ґ у 


СТОІАфА СЖ НИ 
Л\Ь И БЖІСТЬ • К 

гда рлзлжчистл 

СА ОТЖ ІІІСГО ре 

зо чє пєтрж КЖ иісо 

ВИ НАСТЛВЬНИ 
ЧЄ • докро КСТЬ НА 
Л\Ж СЬДЄ ЕЖІТИ 
И СЖТВОрИЛДЖ 
35 скиниіа три 

кдиі ілі тєв'к • и 
кдинж л\оусии • 
и кдинж илии 
не В'ЬдЖІ кже ГАД 

б 

40 ше се же ІСЛЛОЛ," ГАК» 
ф01/" БЖІСТЬ ОБЛА 
кж и освни ІА * И 01[* 
ЕОІЛША же СА ВЖ 


ШЄДЖШ€Л\А же 01 гк 
45 Л\А ВЖ ОБЛАКЖ • И 
ГЛАСЖ БЖІСТЬ ИЗЖ 
ОБЛАКА ГЛІА СЄ К 
СТЬ СЇТ'К Л\0И ВЖ 
ЗЛЮБЛІЄНЖІИ • ТО 
50 ГО П0СЛ01/ЧИАИТЄ 
И КДА БЖІСТЬ ГАД 
СЖ • овр'кте СА ИЇС К 
ДИНЖ И ТИ ОІрМЖ 
ЛЧАША И НИКО 
55 ЛЛОЛ," же не В'ЬЗВ'к 
СТИША • ВЖ ТЖІ 

дьни ничесо же 

284 зв. 
а 

0 Т'ІІХ’К • ІАЖЄ ви 

д г І;і 11 а :) • •— 


Примітки. 10. баисцаіа са - так у рукописі; у Мстиславовому Євангелії баистаіа 
са. 18-19. иєрсдлилгв - так у рукописі; треба иеро^сллидгі;. 40. У слові гаю ю зам. їж. 
42. Третє слово іа зам. іа (?). 


294 

б 

Олдвл ТЄБ'Ь ГЇІ црю НБСЬНЖІИ • їдко сжподо 
БИ Л\А НАПИСАТИ ЄІр\ИЄ СЄ • ПОЧАХЖ ЖЄ Є 
ПИСАТИ • Еж л4 • ДЗ'ф’-ІД- Л ОКОНЬЧА 
Хж є вж л4 • ф|"є- Напис дхж же єу 
5 лие се • рЛБОу ЕЖИЮ НдречеНОІ/ - СЖфОІ/ - 
вж крфєнии иосифж • а лшрьскжі остро 
Л\ирж • БЛИ30К01/ - СЖфОІ/ - ИЗАСЛЛВОу КЖНА 

294 зв. 
а 

зоу • ИЗАСЛЛВОІ/ - же КЖНА301/ - ТОГДА 
пр'ЬдрьЖАЦІОІ/' ОБ'Ь ВЛАСТИ • и оцл своє 
ю го ідросллвл • и врдтд своего володилшрл • 

САЛ\Ж ЖЄ ИЗАСЛАВЖ КЖНАЗЬ • прлВЛІДА 

ше столж оцл своего ілросллвл КЖіев'Ь • 

Л врдтд своего столж поржчи прдвити • 
близокоі/ - своєл\оу остролшрої/ - НОВ'Ь 
15 городі. МжнОГА же А 1 ! • ДлрОуи БЖ СЖ 


54 



Оєтромирове Євангеліє 1056 - 1057 років 


ТАЖЛВ'ЬШОІ/'МОу Є^АИЕ СЕ • НА ОіргЬ 
шение мтногалль дшдлгь крстніл 

НЬСКЛЛ\Т» • ДДИ ЕМ01Ґ ГЬ ЕТ» БАННЕ СТЖІ 

— .. “р 

ХТ» • ЕВЛНГЛИСТТ» • ИІОДНД • ЛІАтОтЕА • 

20 лої^к'кі • л\лр • и ст'кіх’н прлоць • Акра 
дл\д • и їслкл • и їслковд • саліоліоі/ - 

ШО\[ • И ПОДрОірКИЮ ЕГО тОтЄОфл 
ІГІІ • И ЧАДОЛТК £Ю • И ПОДрОірКИЕЛП. 
ЧАДТ» ЕНЗ • СЖДрлВЬСТВОІ/'ИТЕ ЖЕ ЛІТ» 

25 НОГД • СЖДрьЖАЦІЕ ПОрОІ/'ЧЕНИЕ 

б 

свое амшгь -— 

АЗ'Ь ГРИГОРИИ ди 
їдко • написах^ ЄулнЕ е • дл иже го 
РЛЗІгЬе СЕГО НАПИШЕ • ТО НЕ МОЗИ 
ЗО здзьр'Ьти (ИЬН'Ь гр'Ьшьникої/' • 

ПОЧДХЖ ЖЕ ПИСАТИ • Л\ЦА • ОКТА • 

КА • НА ПАЛ\А • ИЛДриОНА • А ОКО 

Т '£' „ «р 

НЬЧА • Л\ЦЛ • МЛИІД • ВТ» • ві- НА ПА • 

ЕПифдНА Л\0ЛЮ ЖЕ ВБС'Ьх' 1 » п0 

35 ЧНТДІЖЦІИХТ» • НЕ МОЗ'ЬтЕ КЛА 

ти • нт» испрдвльшЕ • ПОЧИТАЙТЕ 

Тдко БО И СТ'КІ АПЛТ» ПАІ/'Л'Ь ГЛЕ 

ть. Бате • А не кльн'Ьте 

АМИНТ, — 




55 




Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


ПІДПИС АННИ ЯРОСЛАВІВНИ 
1063 РОКУ 


Дочка великого князя київського Ярослава Мудрого Анна (між 1024 і 1032 - 
близько 1075) була одружена з французьким королем Генріхом І (1008- 1060). 
Уже вдова, вона підписалася кириличними літерами під латиномовною 
грамотою 1063 року, яку видали від імені її неповнолітнього сина короля 
Франції Филипа І (1052— 1108). Зберігається в Національній бібліотеці в 
Парижі (колекція з Пікардії, т. 294, док. 38). Фотокопію підпису опублікував 
Ю. Ф. Карський у кн. «Славянская кирилловская палеография» (Л., 1925 (2-е 
вид. - М., 1979). - С. 125). Ю. Ф. Карський писав, що підпис відбиває тодішнє 
французьке звучання латинського Аппа ге§іпа «Анна королева» (див. ще: 
Мельников Е. И. К вопросу о звуковом значений буквьі ь в древнерусской 
подписи 1063 года// 81ауіа. - К. 27. - 8е§. 4. - РгаЬа, 1959.- 8.507-515). У 
другому слові дехто вбачає пропуск фрикативного приголосного [г]. 
Публікується за знімком у праці Ю. Ф. Карського. 


А МННиИ 

АНА Р^ИНА 


56 



(£5 


Напис на Тмутороканеькому камені 1068 року 

НАПИС НА ТМУТОРОКАНСЬКОМУ КАМЕНІ 
1068 РОКУ 




Восени 1792 року на Таманському півострові знайдено мармурову плиту, 
на одній із граней якої виявлено напис у два рядки, що містить пряму дату — 
1068 рік. У ньому йдеться про те, що тмутороканський князь Гліб, син 
чернігівського князя Святослава, по замерзлому морю міряв відстань від 
Тмутороканя до Корчева (Кщрчєвл; нині - Керч). Звідси й назва пам’ятки. 
Текст публіковано й коментовано багато разів. Висловлено навіть 
необгрунтовані сумніви в автентичності епіграфеми. Непідробленість напису 
довела А. О. Мединцева в спеціальній праці: Медьінцева А. А. Тмутараканский 
камень (М., 1979); тут наведена і основна література про пам’ятку. 

За фотографією й прорисом А. О. Мединцевої транскрибуємо текст: 


| :•: вт» л'Ьто - з ^.0 «з ін А «з гл'Ьвт» кназь м'Ьрилт» м° 
по леді/ Й ЧТЬЛЙЛгОрОКйНА ДО КЖрчЄВЛ ■ 'Т И • ^Д- САЖЄ 


Примітки. 1. Літера 5 написана всередині букви 0. Дата 6576 - від створення світу 
(1068 рік по Різдві Христовім). За нею- скорочення ін(д)[иктл]. Кінець напису 
відбитий, тому немає кінцевого складу в слові м(о)[рє]. 2. Місто К т ьрчєвт> існувало на 
території сучасного м. Керч у Криму. Буквами позначено цифри 10000 і 4000. Через 
пошкодження плити немає двох кінцевих букв у слові сажє[ігь], тобто «сяжнів». 


57 




Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 


НАПИС-ГРАФІТО XI СТ. (70-ТІ РОКИ?) 
ПРО КНЯЗЯ СВЯТОСЛАВА ЯРОСЛАВОВИЧА 


Графіто виявлено в центральному нефі на другому від вівтаря південному 
хрещатому стовпі. Вперше опублікував С. О. Висоцький (Вьісоцкий С. А. 
Древнерусские надписи Софии Киевской XI - XIV вв. - Вьіп. 1. - К., 1966. 
С. 41 42). На думку дослідника, епіграфема стосується великого князя 
київського Святослава Ярославовича (що з його ім’ям пов’язані Збірники 1073 і 
1076 років). Помер князь 27 грудня 1076 року. Напис дуже пошкоджений. 

Публікуємо перші два рядки за фотокопією С. О. Висоцького, звіреною з 
оригіналом. 


Д4ЄТД КТШАЖИДТ» свдтослдвт» 
ліца мдрЗгь дьнь рої/тд в[т»дл]нд 

Примітки: 1. В імені князя в початковому складі помилково написано д замість а 
або ід. 2. Перед словом ліца, можливо, повинне бути число. У такому разі складне 
сплетіння літер можна читати мдртд к'ь дьнь. 3. Останнє слово ушкоджене, але 
читається досить упевнено ЯК ВЖДДНА. 


58 




Збірник Святослава 1073 року 


ЗБІРНИК СВЯТОСЛАВА 1073 РОКУ 


Збірник Святослава 1073 року, або Святославів збірник 1073 року, після 
Остромирового Євангелія належить до найдавніших слов’янських книг, що 
мають пряму дату. Видатна пам’ятка мови, книжкового мистецтва, живопису. 
Це великий рукопис на пергамені іп Мі о, який налічує 266 аркушів (532 стор.). 
Написаний уставом, у два стовпці. Протограф пам’ятки - переклад із грецької 
мови на старослов’янську візантійського збірника IX або початку X ст., 
здійснений на півдні Славії, найімовірніше, на замовлення болгарського царя 
Симеона (в одному зі списків у післямові наведений цей антропонім). Збірник 
1073 року переписаний у Києві; названий за іменем великого київського князя 
Святослава (1073 — 1076), яке в пам’ятці зафіксоване чотири рази: на мініатюрі з 
зображенням Святослава з родиною; в похвалі князеві Святославові, вміщеній 
на початку та в кінцевій частині книги; в післямові писця Йоана (Івана). При 
цьому варто зазначити, що в похвалі в кінці книги ім’я Святослава написане (це 
тепер остаточно доведено) по вискобленому. Одні дослідники припускають, що 
первісно тут було написано ім’я болгарського царя Симеона, інші - ім’я 
старшого брата Святослава, київського князя Ізяслава. Мабуть, спочатку було 
написано похвалу князеві за післямовою дяка Йоана, а потім її повторено на 
початку книги й пишно оздоблено. 

Збірник - середньовічна енциклопедія, що містить твори церковних 
письменників IV - IX століть, у тому числі Отців Церкви, на найрізноманітніші 
теми, пов’язані з християнським віровченням, виписки з Біблії тощо. У 
Збірнику 1073 року є й чимало творів на світську тематику, зокрема трактат 
Георгія Хировоска «О образ'кхь». Нині відомо 22 списки (більшість - 
східнослов’янські) Збірника, однак всі вони відрізняються від книги 1073 року й 
між собою. Пам’ятку відкрили 1817 року П. М. Строєв та К. Ф. Калайдович у 
бібліотеці Воскресенського монастиря біля Москви (нині м. Істра). Тепер вона 
зберігається в Державному історичному музеї в Москві - шифр: Син. 1043 (Син. 
31-д; до 1920 року книга зберігалася в Синодальній бібліотеці в Москві). 
Уперше фотолітографічним способом повністю видана в Санкт-Петербурзі 1880 
року обмеженим тиражем (360 примірників). Чудове факсимільне видання 
Збірника 1073 року побачило світ у Москві 1983 року під назвою: «Изборник 
Святослава 1073 года / Факсимильное издание». У комплекті з ним вийшла 
книжка «Изборник Святослава 1073 года / Научньїй аппарат факсимильного 
издания», в якій вміщено наукові дослідження пам’ятки та основна література 
про неї. Уривок зі Збірника Святослава 1073 року наводимо за факсимільною 
публікацією 1983 року. 

Варто зауважити, що в Збірнику 1073 року значки ‘та ’ над літерами 
переважно вказують на йотацію голосного, м’якість приголосного та на пропуск 
редукованого голосного. Привертає увагу знак ' над літерою р. Так, можливо, 
передано палатальність приголосного. 


59 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 



23 

б 

Г 0 стмих’к и «шіркскмих’к 
шести сьвор'кх'ь — 

ІІЬрВЬШ С'ЬБОр’Ь БЬІСТЬ 01,'СЄ 
ДІЙ їм НІ Б'Ь никей С'КІІІК 
5 Д'МІІИИХ’К СА • ТЧИ • СТЬІЙ 
Х’К рць- при КЩНСТаНТП 
іі'і; велпкааго црства • к 

л\оу же старійшин к'к 
ша селвестрт» папа рпл\ь 
ю скьій- лштрофаігь колі 
стлнтиііа града • але 
г'іаіідр'ь алеЗандрьска 
аго • а/'СтатОгИЙ антио 
Хийа • лчакарий • ероуса 
15 лнліьскьій ■ на ариа попа 
23 зв. 
а 

але'іаіідркскадго- х°'Г 
ліашта ежнк слово- акьі 
зьданпи й йносої/чрь 
на оцїо • й іако же к'к йно 
20 гда кгда не К'І; славАїпа- 
нго же йзвьргьшп про 
кліа сь кдпноліьісльни 
кьі іоо • сна же ндпно 
сжштьна • й с т ьвезнача 
25 льна Рцю • й ва йстнна 
й творьца вс'Ьх' 1 » право 
к'кркігі; ої/хтавивт»- о 
вразп же й стоі/тк па 
схо\" • праздьноватп 
зо налгь • по дьржиліоі/'Оі/ - 
лло\" овьічаїж — 


їа Отк хрістїзса даже й до 

пьрвааго • еьвора • тій • 
Л'ІГГЬ бьі • в — 

35 Ежторьій сьворт» БЬІСТЬ 
в’к кпінстантинй гра 
д'к • рн стх’ь оць • при 
тОтЄОдсосид велпкааго 
црстїгЬ- ісл\о\;' же в'Іпма 
40 стар'Ьйший • тилил^ОтЄ 
й алеЗандрьскьій • дьр 
жа й налгЬстьк • даліа 
сово папьі рьлльскаа 
го- п ліелетпй антио 
б 

45 Х И ПС КЬ| И • Й КІ/'риЛ'Ь Й 
ероусалпліьскьій • й 
грпгорпй БОГОСЛОВЬЦЬ • 
на ліакедонпіа епіскщ 
па константпнА гра 
50 да- хоуліашта стьій доу 
Х’ь • акьі зьданпи йно 
соуштьна • оцїо й сіїоу- 
его же йзвьргь прокліа 
ск т г І;л\ь же й савелпіа 
55 й аполинарпіа- стьій 

же ДХ'Ь Б'Ь сохніть • жп 
вотворнв’к • й йдпносоу 
штьігь оцїо й спої/ - • про 
повода прннлижив’ь 
60 К’Ь ПОЛОЖЄНОуОуМОу от 
ІІИКеГіСКЬІНХ’Ь ОЦЬ • С'К 
логь о ст'келіь де і; • вже 

ГОСПОДЬСТВЬНЬІЙ- й жп 

вотворьньїй й прокоп — 


Примітки. 25. В останньому слові лігатура н із н. 34. Очевидно, після слова бьі 
пропущено дату; літерне позначення в указує на другий собор, про який ідеться далі. 
43. Написання рьмьскааго, мабуть, помилкове; потрібно римьскааго. 


60 




Збірник Святослава 1073 року 



Феодоритово О'гь ц’к 
льбьньійхт» 

В’ь кгугіт’Ь л\но 
ГО Н’ЬкОЛИКО йздрд 
5 ЙЛЮ ПОЖИВ’ЬШЖ 
вр’ЬмА й зльїГл 
нрлвьі тоземь 
ць приймтшж й жрь 
ти коїрмиромт й Б’Ь 

СОЛЛ’Ь 

160 зв. 
а 

ю от’ь т’Ьх’ь навьі 
КТШЖ йгрлти й пл А 

СЛТИ Й ГОІ’СЛЬЛИІ лл 

спкиїіскьіилли 
глоірмити СА Й В'К 
15 тьі нрлвьі в'нл'І; 
ЗТИІЛ СВОБОДИТИ 
Б'КСХО'гкв’Б В'К ІІ’Ь 

не вс’клл’ь жрьти нї 
ПЛКЬІ ЛТЖЄЙМЄІ її 
20 тьійлгь кп/тіть 

СКЬІИЛЛ’Ь ЕГОЛІ’К 
ІІ’Ь Ч’0Л\0\" ЧГЬЧЬІЖ • 

кіжптьскьна при 

НОСИТИ БОГЬІ • БГЛ 
25 БО творлхоу пр'кже 
Й БОЛТ КГ01/ТГГА • не 
Й ОВЬЧА • Й КОЗОІ/ - Й 
ГОЛОІ/’БИЦЖ • Й гр’ЬЛИ 
ЦЖ ■ Й ЙНБІ прино 
зо сьі не гадол\ьіх т ь нї 
ПеЧИС'І’ЕіЙХ'Е нлри 
ЦАКЛІЬІХ’Ь • дл не тН’ 
ЖАТЬ Ої-ТСО • ЛКЬІ ОВЬІ 

члй ткх’ь вс’Ьх’ь и’ 1 ' 
35 зврдйеннід лльпп 


ЛЛЬІЙЛЛ’Ь БОГОЛЛ’Ь- 

оттрече жрьти • се 
в’Ь же жрьти ЗАКОІГЬ 

б 

ОТТАВИ клюї/ - же прь 
40 В’кЙ СЛМИ КЛйЙАХОІ/ - 
СА • ОТТ І ІЛД’ЬЗЛІЛЬ 
ІІЬІЙХ’Ь • волт й козХ’ 
Й ОВЬЦЖ • А отт йти 
ць й гр'ьлнцж Й ҐОлХ’ 
45 БЬ жьрти же НЄЛЮ 
шти ради жьроушти 

ЙХ’Ь ПОПОІ/ХТИ В’К чь 
ТОМАІА же О'ГЬ ІІИХ'Ь- 
ЗАКЛЛТИ же П0ВЄ 
50 Л'Ьв'Ь • ДА ОТТ ЗАКА 
ЛЛНИІД ИЛВЬІКИОу 

ть- вт не лііі’кти жь 
рОЛІЬіЙХ'Ь • дд не сего 

Д’ЬлА Й СВННАІА Л\Л 
55 СД ВТЗБрдЙАХОІ/ - НЬ 

сти- ЙМЬ же ТО Т'ЬЧЬ 
їж кп/тіт т Ьне нЬда 
Хоу йігкх'ь окьі в'ь 
В'ЕЗДЬрьЖАШТе СА 
60 нечистотьі БО ТЬІ лль 

ігвти ЗАКОНОО^СТА 
ВНВ'К (Асти повел'к 
воготворимлід ЛКЬІ 
6'І”Ь ІІИХ’Ь иЬдожд 

65 ДА не жрьтвьнддго 
01,310 Й ГОуСЛЬНАДГО 
ГЛАСА Тр'ІІВО^ІА В’Ь 

жьрьти повел’к • й к 
рТГАНЬІ Йгрдти ІІ'Ь 
70 ІіелЮІІІТИ ЙХ’Ь елю 
трл й вет’ьхьил в{і> 

ДЬІ ЙСЦ’ЬлАІА- ТО ТА 
КО ОТТАВИ 


Примітки. 23. У першому слові пропущено букву г; це вказує на гортанний 
характер звука в мові писця. 26. Помилково написано кгоірітл • не замість кгоі^птіане. 
41. У слові ндд'ьзлільньїгіх’ь помилка; потрібно надтзєлільньійх'ь. 


61 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


162 




§5 Кага 1 ли колика сої/ть 
БОЖЬСТВЬНЛЛГО ЙЛИ 
іа й ййлисЬіа • гаже 
в’к доусЬ д’Ьйства- 
5 Илиіа оі/во седмь ство 
ри д’Ьйств’ь іаже сж 
ТЬ СИ • Л три Л’Ь’Г’Ь нл 
веде еєзд’ьждьй • в- 
МОІ/'Ц’Ь втсздрастени 
10 І( МЛЛ’Ь й масло мно 
ГО СЬТВОрИ • г- отро 
ка в’кдовича в’ьскр’Ь 
си • д- огнь сі> неве 
се скпесе нл жрьтвЬ’- 
15 Є- ДЖЖДЬ С’введе • §• 

Й ЩГНЬМЬ ПАТБДЄСА 

тьньна стар’Ьйши 
НЬІ С’К ОБЛЛСТИІЖ по 
ПЛЛИ • З- Йкр’КДЛІ І’Б 
20 розділи • клйс’Ьй же 
ді • а- гікр’ьдаи’ь розд’Ь 
ли • в • йсцили непло 

ДЬНБІІЛ Й ОІрилрАІЖ 

штиіа водьі • 7- д’Ьти 
25 рої/гліжшта СА Д’ЬВ’Ь 
ма медв’Ьма погої/" 

БИ • МБ- Д • р’ЬкОІ/" ВО 
далі" б наведе в’к ве 
ЗДТ»ЖДЬЙ • Т01/Т1ЖДЄ 

зо й пое'Ьдоі/" "і"клік нл 

МОЛВИТЬІ С’К'І’ВОрн 


в’к • е- масла мало на 
множьство в’кздра 
СІТІ- вештадт» жеігк 
35 чада родити створи- 
■§■ ТОГО 01/Мкр’КІ ІІЛ 
в’ьскр’Ьси з варени 
и с’ьмрьтьно йсц’Ь 
ли по пр’Ькр'ьмени 
40 й скта М01/ЖБ В’К ГЛЛ 
д’к хл’квкі • и • й сочи 
в’клік малжмь іако 
же йзбьіти не 
ймлнл сірина очгь 
162 зв. 
а 

45 проказьі йсц'Ьли- 
7 • гийзиїж слоі/тої/" 

В’К нейманової/" про 
казої/" овл’кче Та- же 

Л’ІІЗО ЙЗ ВОДЬІ В’К 

50 сплоі/ти створи- вГ- 
і іевид'Іа іикллк ра 
тьникьі овл’кче • 

І7- обилкк пвшени 
ца й (ачвмБіка про 
55 ГЬНЛ В’К ратьникьі 
створи- иропов'кда 
в’к й С'ьмрктк не в’І; 
ровав’кшааго -дї- в’к 
звьрженаго мрь 
60 твьца на ской чгЬло 
в’кскр’кси- 


Примітки. 7. У сполуці три Л'к’гк іменник стоїть у формі родового відмінка, як і 
при патк, шести тощо. 22. У слові исцили після ц написано и на місці 4; під впливом 
попередньої чи наступної букви. Не виключено, що тут відбито вимову 'Ь як звука, 
близького чи тотожного з [і]. 26. У другому слові пропущено склад; треба мєдв’Ьдома. 
34. У написанні кештад’к відбито асиміляційні зміни на межі прийменника та іменника: 
ІЗ Без (весі ЧЛД'К. 


62 




Збірник Святослава 1073 року 


214 

а 

рій ІЙко вт трий ЧННЬІ й 
оустройниід рдзд'ЬЯ 

ТЬ СА • С'ЬПДСйЙЛІИЙ •> 
СЬКЛЗАНО К К’К ТОЛІЬ 

5 йже нд йреси 

Рече БО ЙСДЙіА • йліь же 
к бврлзтліь НЄБ0 ново 

Й ЗЄЛ1ЛА НОВА • ІАЖЄ А 

зт творю • пр’Ьвьівл 
10 ТИ • Пр'Ьд'Ь С0Б0ІЖ ГАЄ 
ТЬ гь • тдко же стдне 

ТЬ С’ІіЛІА ВДШЄ Й ЙЛЛА 
ВАШЄ • Й ЙЙІАЙНТ» В’К 
ОБАВЛЄНИЙ рече • ВИ 

б 

15 Д’Ьх’Ь неЕ0 НОВО ■ И зе 

лілю нової/ - • й грдд’к 

СТЬІЙ ЙЙрОІ/СДЛИЛІ’К • 
НОВ’К ВИД'ІІХ’К СТ>Х0ДА 
ШТЬ СК НЄБЄСЄ ОТ’Ь БА • 
20 ОІ/ГОТОВЛНТ ДКЬІ не 
в’Ьстої/ - люїркж свої! 

Л101/ - • Й СЛЬІШДХ’Ь глд 
ск кєлик’к рекоі/тнть • 
се хрлліт» вжни ск че 
25 ЛОБ’ІЖЬІ • Й вьселить 

СА С’К йиліи Й ЕГЬ С’К йї 
ЛІН Е01/ДЄ • ЙЗГОІ/'БН 

ТЬ ОТ’К ІІИХ’К ВСАК01/ - 
СЛЬЗОІ/ - ОТ ОЧЬІЖ НЛІ’К- 

ЗО й скліркти оі/же не ЕХ’ 
де • ІАКО ПрьВАІА ОТГЬЙ 
ДОША • Й ВИД'ІІХ’К грд 
Д - Ь ІІКрОІ/'СЛЛІІЛІ’Ь • й 
ЛЮІ/ТНТЬ СЛАБОЇ/ - ОТ’К 
35 БА • Й ОСНОБАННІД СгЬ 
НАЛІТ ІО’О • КЛЛ1ЄІ ІИК 


ЛІЬ ЧЬСТЬНЬІНЛІ’К 01/ - 
крлшенл- Й СТЬГНЬІ 
ЗЛАТОЛІЬ ЧСТЬЛІЬ ДКЬІ 
40 СТККЛ’КЛІК ЕЛ’ЬшТКНО 
ЛІЬ • й црьктви вт не 
Й не ВНД'ІІХ’К ІАКО гь й 
й црькьі ЙСТК • Й не В’К 
214 зв. 
а 

Л’ЬзЄТК В'К НЖ ВЬСАКД 
45 НЄЧИСТОТА • Й ВСАК’К 
творлй скдр'кдьй Й Л'К 
ЖЖ • НТ ТОЧЬІЖ НАПН 

САННЙ В’К К’КННҐДХ’К 
ЖИЗНЬНЬІИХ'К • йгрд 
50 Д'К Т'К не тр'ккоі/іггь 

СЛ'КНЬЦД • НН ЛОІ/'НЬІ • дд 
СНІАІЖТЬ В’К йей • БОЖН 
ІА БО СЛАВА ОСК’ІІТИ ІЖ- 
Й НОШТЬ К’К селюї/ - не вХ’ 
55 де В’К йеліь- ГЬ БО СБ’ІІТИ 
ТЬ ІІДД’К йиліи • й цсрь 
СТВОІ/ТЖТЬ В’К В’ІІКЬІ 
В’ІІКОЛІ’К- Т’КҐДД БО С’К 
ПОДОБЛЄНИ ЖНТЬІА НЄ 

60 бєсьнааго ТОЇ/ - В’КЛІ’к 

СТАТЬ СА • ОВН БО ПОрО 

ДЬНОІ/'ІЖ пиштж при 
ЙЛІОІ/ТЬ • ОВН же СТ01/ - 
ІЖ ЗЄЛ1ЛЮ Й СВ’ІІ’ГЬЛЬ 

65 ство грддд того при 

ЙЛІОІ/ТЬ • С’К БЬСІІЛІИ 
СОІ/'ШТНИ™' БЛГЬІЙЛІИ • 

К’К йеліь • ІІОДАЙЛІЬІЙ 
ЛІН 6Т’К БА вьсьжде БО 
70 СПС’К ВНДОЛІ’К ЕОІ/’Де ІА 
КО же ДОСТОННЬНН Б01/ - 
ДОІ/ТЬ ВИДАШТНИ к 

б 

ГО • БОІ/ДЄТЬ же рдзнь 


63 




Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


ство то присвойниіа- 

75 ТБОрАШТІІПХ'К ПЛО 

ДВІ • по • р- й йжє • й 

Л • ОЧГЬ ПІІХ’К же ОВИ Нй 
невесл вт»зндоі/ть • о 
ВИ же Б'К рай ЖИТИ Нй 
80 ЧЬНОІ/ТЬ- ОВИ же вт» 


град - 1; вєсєлать СА- Дй 
сего ради й рече гь вт» 
очїїп'к ллой лміоґкі 
ОБИТ'Ь лИ сої/ть- все 
85 БО Й БОЖИЙ • ЙЖЄ ВЬСЬ 
леь П0Д0БН0Й жили 
ште подаїс 


Примітки. 2. Очевидно, пропущено букву а (після л) в слові разд'ЬлАТь: на це вказує і 
знак пом’якшення. 25. У слові вьсєлить са першу літеру ь написано на місці т. 39. Після 
літери ч (в слові чстьмь) «розмито» помилково написану літеру ь. 


250 зв. 
а 

рпд ш) далілскні іа 6 маке 

доньскьійх'ь мци 
Х"ь- 6 г і"к црквьнааго 
пр'їідйпжд 

5 ГлІОТЬ БО ЙЛИ не СЖ 
штл джванадеСА 
те животьі зв'Ь 
здами на невеси про 
тивьной пошьсти 
ю й йлюї/чнта • слонь 

цж же й лоїргі; • й йігі; 
л\ т ь пати планито 

ЛП» • Й • ЬВ- ЖИВОТЬІ 

пр'ЬхОДАШТй • седлли 
15 той • седлш же плани 
т’к сжть ймена се • 
сл’кпкце лої/па • зеї/ - 
с йрмис арис • афро 
дити кронос • пла 
20 нитьі же наричж 

ть га • ймь же С'і’рап'к 
невесе пошьй™' ЄІЛ\ 0 \;' 
б 

ть. йсть же по коклій’ 
жьдо поіасж йдиігь 
25 отт» -з- планитт а- 
на прьв'кішь й на вві 


шьшиилеь • кронт» • в- 
на в'в'і’ор'І;л\ь же ди 
й • г- на третиимь же 
зо арей. * .д. на четвь 
рьчгвмь же сл’впьце • 
на па'і”і;л\в же афро 
днтн.?.§. на шесчгЬ 
лік же • крл\кк • з • на 
35 седлгЬймь же й дол г І; 
шьнййлгь лої/і 101;-' -С 
да слтшьце оі/бо по 
КОЙМО!/ - жьдо живо 
тої/ - ходить ліць • а- 
40 й на джванадеСАте 
мца- ова на дєсатє 

МИНОІ/'ЙТЬ ЖНБОТ’Ь • 

ЬВ • же ЖНВОТ’Ь сжть 
йліена • й т г І;х’ь лііці 
45 а- овьі сь ліца марта 
ка- приймлеть сл’ь 
ньце- в- тельць л\'к 
САца априлА- в'ь кг 
д- рак’ь . йоі/і і а кд 

50 Є- ЛЬВ’Ь • ЇОІ/'ЛА В'Ь КІ 

5 - д'Ьвица . ауп/хта 

251 

а 

вт» • ке • з- іарьлеь • сете 


64 





Збірник Святослава 1073 року 



55 


60 


65 


70 


75 


крл вж • ке . и . скор 

ПИ 0 С • ОКТОврА • ке- 
т 57 стр'Іільць • ногакрА- 


вж • ке-Т. козьльрогь- 


деклврА вж ке- іл- во 


ДОЛ'ІІНІ Ц, . ЇКНЖулрА- 
ВЖ . К. ВЇ- рикл . фефІ 
врллрл • к- лоїдга же по 

К 0 КМ 01 / - жьдо лгЬса 

ЦЖ пр'ІіХОДИ ннжь 
ши сжнгги- й вж ско 

ЙЛЯКМЬІ 

р'І; обьходашти- га 

ИХЬБрЛ 

К 0 же БО ЛІІГІ’е сжтво 
риши- кроять оіргрь 
вж йномь кроуз'Ь- ж 
трьйий кроі/тж мл 

Л'ІІИ СА ОБрАШТе • ТА 
коже й течений лоу 
ньной ннжьшн сж 

шьнж 

ШТИ хоуждий ЙСТЬ 
й овидеть СКОр'ІіК 


рте 

Мци ПО риЛ\ЛАНЄЛ\Ж 

6 рлзличьньїйхж 



А млртл • ЛЛ • СЛАДЖКО А 
ЖДЬ Й пий • в- лпри 
ЛА Л- Р'ІІІІКІ не нЬжь 

г млига • лл- порсАте 

б 

80 не гаждь • Д. НОІ^НА л 

ВЖ ЧАС'К ВЖТОрЬШ пи 
Й ВОДЬІ МАЛО • Є- Й\ДИ 

га • лл- вжздьржи са 6 

ж 

тж лфродисий • 5 - СЛ[ 

85 горста • сл'Ьзл не гаждь 
з • сєтемврл .л- лга'Ькл 
не гаждь • И- ОКТАВрА 
лл • не гаждь ОЦЬТАНЛ 
тОЇ- ОКТАВрА • Л- не МЬІ 
90 Й СА ЧАСТО -Т- ДеКАБрл 
ЛЛ • КАПОІ/ХТЬІ не А ждь- 
іл • йкноі/'лрл • лл вж чл 

С’К • В- ПИЙ ВИНЛ Ц'ІІЛЛ 
МАЛО • ВЄ- фе^роі^ірл 
95 ки • сеуклл не гажь 


Примітки. 15. С. П. Обнорський та С. Г. Бархударов у другому слові сполуки 
сєдми той вбачають узгодження з числівником як із іменником жіночого роду. 18. Буква 
С (у слові лрис) у факсиміле невиразна. 19. Буква к (у слові кронос) пошкоджена. 20. У 
першому слові в С. П. Обнорського та С. Г. Бархударова в кінці дається и (Зазнач, праця 
— С. 20), але у факсиміле читається ьі. 21. У факсиміле у слові стрднж кінцева буква 
невиразна. С. П. Обнорський та С. Г. Бархударов (Зазнач, праця - С. 20), а також 
В. В. Іванов, Т. О. Сумникова та Н. П. Панкратова (Хрестоматия по истории русского 
язьїка. - М., 1990. - С. 20) тут читають ж. 30. Знак у, — очевидно, модифікована 
помилково написана ч: наступна літера під титлом має числове значення чотири. 33. 
Знак ? — мабуть, модифікована помилково написана буква ч. 36. Після другого слова в 
кінці рядка намальовано схематичне зображення місяця в кінці останньої чверті. 62. 
Привертає увагу відсутність -ть у словоформі пр’Ііуоди. 65-66. Словоформа сжтвориши, 
можливо, помилкова: замість сжтворивжши (?). 76. У факсиміле не видно титла над 
буквою А на початку рядка (А млртд), яка має цифрове значення. 


65 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 



2 зв. 

великий ВТ» КНАЗИХТ» КНАЗЬ сто 
СЛЛК'К • вжждєлдниємь З'ІІЛО К'КЖ 
делдшк • дьрждливьій ВДКД ОБДВЇ 
ти- покржвєньїід рдзоірмьі вт» г 

5 ЛЖЕИІгЬ- Л\НОГОСТр г ЬП г ЬТЬНЬІХ г Ь 

снх'к кпнгк • пр г Ьл\ждрдго ВАСИЛІ' 

А К'КрДЗЖЛІ'ІіХ'К • повел'Ь литЬ не мі/ 
дроу в'Ьдинз • пр т Ьл\ т Ьноі/' сжтворйи 

Р'ЬчИ ЙНАКО • НДБЖДАЦІА ТОЖЬСІО 

ю рдзжмт» его • іджє дкьі ежчєла лю 
ЕОД'ЬлЬНА- С’Б ВСАК0'° ЦВ'ЬтА \|/"ДІІП 
НЗ СЖБьрдВТ» дкьі вт» единт» сжТ. в ве 
льмьісльноє срце своє • проливдеть 

ДКЬІ С’КТК СЛАД'КК’К • ЙЗ’К ОІ/'СТТ» свой 
15 Х' 1 » пр'ЬдТ» БОЛАрБІ- НД В г ьрлЗОІ/'М т Ь 

НИЄ ТгЬхТ» МЬІСЛЬМТ» • (АВЛІАІА СА й 
ЛГЬ НОВЬІЙ ПТОЛОМ'ЬЙ- не В'ЬрОНЗ ІІ’К 
желдние пдчє • й створд Д'ЬліД мно 

ГОЧЬСТЬНЬІЙХТ» • БЖСТВЬНЬІХТ» кт» 

20 НИГЬ ВС'Ьх' 1 » • ИМИ же й СВОІД КЛ'Ь'Й 
ЙСИТЛИБ • В т ЬчьН01/'НЗ СИ ПЛМАТЬ ст» 

твори • ежє плмаТі виноу вт»сприАЙ 

2 

Б ЖДИ ХРІСТОЛКЗБИВ т ЬЙ ДІЇЇИ ТКОІОІ ВТ» ОТ'КЛІКІІІТе 

ний в г Ьньцел\т» непр г ЬБрьдол\ьій В'ЬкЖ В'ЬкО 
мж дмшгк 


Примітки. Останні три рядки похвали князеві Святославові містяться, як бачимо, 
на 2 арк. останнього факсимільного видання пам’ятки, а початок і більшість тексту - на 
звороті 2 арк. Можна гадати, що первісно початок похвали був лицевим боком 2 арк.; а 
зворотом його - бік із зображенням Христа Спаса, над яким написано кінцеві три рядки 
похвали. При цьому необхідно відзначити, що дослідники Збірника 1073 року на вагомій 
підставі припускають, що аркуш із Христом-Спасом був вставним (Костюхина Л. М, 
Шульгина 3. В. Описание рукописи Изборника Святослава 1073 года// Изборник 
Святослава 1073 года / Научньїй аппарат факсимильного издания. - С. 60, сноска 9). 7—8. 
У слові м&’дроїс перша літера — лігатура м та V. 18. У першому слові пропущено склад; 
треба жєлдникмь. 22. У слові кіш о у лігатура и та н. 


66 



Збірник Святослава 1073 року 


263 зв. 
а 

Д КОИЬЦЬ ВЬС'ЬлП» КНИГА 

Л\Т»- 0 ЖЄ ТИ СОЕ'Ь не ЛЖБО- 

того й дроі/тої/ - не твори 
Ет» Л'ЬтО • г 5 <рпд • НАПИСА 

ЇІОНИТ» ДИЛКТ» ЙЗБО 

рьникт» сь- велИКОІ/'ОІ/' 
моу КИАЗЮ СТОСЛЛВОІ/ - І — 

б 

Еелнкьін ВТ» КНАЗЬХТ 

КНАЗЬ СВАТОСЛЛВТ» 

Ет»жделдниІшь- з'Ьло 
вжжделдвт» 

Дрьжддливьій ВЛАДЬІКА V 
обавити 

Покрт»веньнл рлЗОІрМЬІ 
в’к глоі/'еин г Ь 
МнОГОСТр'ЬП'ЬТЬНЬІХ'Ь 
сихт» кжнигь 

Пр г Ьл\ЖДрААГО БАСИЛА V 

вжрдзо^'Ьх'ь •• V 

Повел'Ь лигк- нк люу 
дрої/ - в'Ьдиїж 
Пр т Ьл\ т Ьноі/' ст»творитї 
Р'Ьчи- йндко 
Набждаштє ТОЖЬСТВО 
рдзо^мт его 

ІПже АКЬІ БТ»ЧЄЛА ЛЮБО \- 
дульна 

От» ВЬСАКОГО ЦВ'Ьтд гісднїоу 
0 т»вьрдвт» АКЬІ ВТ» ЙДИ •> 


нт» ст»тт» 

Ет» велт»лшсльной срь 
дьце свой 

Проливдйть АКЬІ етї 
слдджкт» 

Из оі/'стт» свойхт» пр'Ь 
дт» БолАрьі 

264 

а 

На вт»рАзоул\и""к т'ііх’і» 
л\ьіслел\т» 

ІПВЛАІА СА ЙЛЛТ» ИОВЬІИ •> 

іітолел\ей 

Не в'Ьроїж нт» желдний 
л\ь пдче 

И СТ»Б0рд д'Ьла ЛШОГОЧЬСТЬ 

ньійхт» 

Еожьствьньїйхт» кт» 
нигт» вьс'Ьх' 1 » •• 

Ил\и же Й СВОІД ПОЛДТЬІ 
испт»лт»нь 

Е'ЬчЬИОІ/'ІЖ СИ ПЛЛ\АТЬ 

ст»твори 

Єже ПЛЛЛЛТ'И винж ВТ» 
сприіАти 

Е ЛІДІЇ ХРИСТОЛЮБИВІ 

и его дїии 

Ет» отт»л\ьштений в'Ьй 
цел\т» 

Елдженьїйхт» й стьш 

Х’і» л\жжь 


67 


























Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 




ЗБІРНИК СВЯТОСЛАВА 1076 РОКУ 


Відомий і під іншими назвами, зокрема як Ізборник 1076 року, Ізборник 
Святослава. Пергаменна книга в 4°, написана уставом в один стовпець, налічує 
277 арк. (перший аркуш і зворотній бік останнього аркуша — не заповнені 
текстом). Текст погано зберігся, частково поновлений у XIV - XV ст. У кінці 
50-их років XX ст. було здійснене оптико-фотографічне дослідження пам’ятки 
(Д.П. Ерастов) і переконливо прочитано багато вицвілих й нечітких місць 
рукопису. Оздоблення скромне. Збірник 1076 року складено в Києві на основі 
книг княжої бібліотеки. Містить уривки зі Святого Письма, твори Отців Церкви 
та ін., перекладені з грецької мови, очевидно, на півдні Славії; в окремих 
текстах відчутне редагування давньокиївських книжників. 

Пам’ятка зберігається в Державній публічній бібліотеці ім. М. Є. Салтикова- 
Щедріна в Санкт-Петербурзі, шифр: Зрм. 20. 

Уперше Збірник 1076 року опублікував В. С. Шимановський (СПб., 1887; 
1894), але незадовільно. Критичне видання пам’ятки з урахуванням оптико- 
фотографічного її обстеження вийшло в Москві 1965 року - «Изборник 1076 
года/ Изд. подгот. В. С. Гольїшенко, В. Ф. Дубровина, В. Г. Демьянов, 
Г. Ф. Нефедов». Тут же вміщено результати детального кодикологічного й 
археографічного обстеження пам’ятки та повний покажчик словоформ. Текст 
видано сторінка в сторінку. 

За цим виданням публікуємо уривки зі Збірника 1076 року та повідомлення 
писця Йоана (Івана). У публікації пам’ятки в круглі дужки взято букви, 
надруковані у виданні на місці відсутніх у рукописі малих киноварних ініціалів; 
в ламані (кутові) дужки взято букви або текст, що читаються з труднощами (або 
зовсім не читаються неозброєним оком), читання якого, однак, перевірене або 
відновлене за допомогою фотоаналізу). 


101 зв. і сго василша како подоба 
кть члвкоу бьіти: ф: „ 
Л'Інго ксть члвкоу иугкти 
паче вьсего житша: 

5 да не прилежить и 
м'кпьи ткло • нь гкле 
СИ ВЬЗДЬрЖАНИК • оудо 
бреник норовоу • гласоу 
оумиленик ї оудобреншє: 

10 ’кдСПИК и нитик без го 

вора сь оудьржАникмь ■ „ ' 
Пр'кдь старьци мьлчани 


к • пр^дь моудрьшми по 

102 СЛОуПІАНИК • СЬ ТЬЧЬНЬІИ 

ми любьвь иугкти • сь 
мьньшиими лжбьвьно 
к сьв'кщаиик • „ 

5 Оть пльтьскьшхь и любо 
сластьньшхь вештии 
б'кгати • мало глати • а 
миож’кк разоум'квати • 
не дьрзоу бьіти словь 
10 мь • ни ир'кр'кковати вь 


1 Лігатура з т і и. 


68 



Збірник Святослава 1076 року 



людьхь • „ •— 

Не скоро вь см'кхь вьпада 
ти • сором Аживоу бьіти • 

102 зв. долоу очи ігугкти а го 

р'к • не противоу отьв'кща 
вати - „ •— 

Послоушьливоу бьіти до сь 
5 мьрти • ТрОуЖАТИ СА ДО 
сьмрти поминати присно 
страшьнок и вьторок прї 
шьствик • и днь сьмьрть 

НЬІИ - ,, •— 

10 О надежди радовати са • 
молити са непр’кстань 
но • при вьсемь ба хвалити 2 • 
(В)ь скьрбьхь тьрігкти: кь 

103 вскмь сьм'креноу бьіти • 
величАниіа б'кгати го 
в'кипоу бьіти - ,, •— 

Блюсти срдце ОТЬ ПОМЬІ 
5 ель зьльїихь • сьбирати 3 
им'кпик на нбсьхь • за 
конь хоронити • любити 4 
га вьс'кмь ердцьмь • и блї 
жьнАаго іако самь са • ,, •— 

10 И самомоу са испьітати 
о помьісл'кхь и о д'кл'кхь 
по вса дни: ,, •— 

Не оплитати са лихьіми 
103 зв. р'кчьми • и не искати жи 
іа л'кпивьіихь • нь тькь 
мо подражАти га стьіи 
хь оць • „ — 

5 Радовати са сь исправль 
шими доброноровик • 
и не зави.ткти • сь стра 

2 Лігатура з т і и. 

3 Лігатура з т і и. 

4 Лігатура з т і и. 


жжштими страдати • 
и сь плачюштиими з'к 
10 ло плакати са • 

Осоуженоу бьіти неже осоу 
дити • ни же ПОНОСИТИ «1 
браШТАЮШТЖ СА ОТЬ 

104 гргкхь: ф : ,, •— 

Николи же себе правьдьна 
творити • нь гр'кіпьші 

ка себе им'кти пр г кд в бь 
5 мь и члвкьі: ,, •— 

Оучити ненаказаньиа • 
оув'кштати малодшьньї 
іа: слоужити больньїмь • 

НОГЬІ СВАТЬІИХЬ оумьі 

10 вати: ,, •— 

Страньньїихь и братолж 
бьи прилежАти • СЬ ІСДИ 
нов т крьньіими мирь и 

104 зв. м'кти: ф : •— 

Претил'7> члвїсь отьвраштА 
ти са • книгьі пр'кданьї 
іа почитати • а вь ськрь 
5 веньиа отиноудь не при 
ницати: ф : •— 

О оци и сії'І; и егкмь доус'к 
не пьітати • нь кдиносоу 
штьноу стоую троиплі сь 
ю дрьзновеншшь глаго 
лати: ф : •— 

КрьштАти са ксть л'кгю 
іако же пріїАхомь: и не 

105 КЛАТИ са отиноудь • и не 
даіати еребра свокго вь 
лихвоу • ни иного ничь 
со же на оумпожепмк 

5 пишта: ,, •— 

Б'кгаи пшаньства • и оть 
печалии житша сего: 
не бес'кдоуи лоуками о 


69 








тин&’дь ни а’ комь же 
ю глати: ,, •— 

И никако же послоуніА 
ти клеветаншд: нь вь 
се сь испьітаннкмь: 

[••■] 

269 о милостив'Ьмь созомен'Ь • 

и о томь како даіди нищемоу 
•р- рицею прийме • •— 

5 Б'к ігккьіи члвїсь живьі 

и вь нкроусалим< т Ь>* со 
зомень именьмь: 

ТЬ ИДЬІИ КДИНОІЖ скво 

<з’к градь • оузьр>іі нища 
10 нага и печАльна • и сь 
влькь са дасть <кмоу> 
одеждю свою • и йде вь 
ДОМЬ СВОЇ! • и днь гір'к 

269 зв. клониль са б'Ь на отьве 

черню „ — 

И леть мало оусьноувь: вї 
,тк вь сьігк • їдко еобр'ктс 
5 СА вь дворьци пр'кчюдь 
ігк • и вь немь 6 ашє св'к 
ть безм'Іфьпьіи чисть • 
и пв'ктове мьнози раз 
личьни • и садове вьса 
ю ции: ,, •— 

И ви.ткхь же иньї оградьі: 
ідже блахоу а'брасли о 
ть горьі до долоу • пло 

270 дьі добровоньньїими и 
красьньшми • и в'іітвї 

к приклонило СА б'к до 
ЗЄМЛА • дроугь дгоуга 
5 добр'Ьк: „ — 

Пьтица же многообра 
зьньі скдАхоу вьрх^ 

ЇХЬ • ІГІІСПЬ ПОЮШТА сла 

дькоу • дроуга кь дрХ’ 


10 з'Ь прикланАюшти са • 
МЛЬЧАНИІД не имоу 
ште: „ — 

ІЙко же гласоу сльїпіАноу 

270 зв. бьіти ОТЬ ЗЄМЛА до нбе 

се • садове же кол'кбаа 
хоу са стоідште вь сла 
в г к велиц'Ь: ,, •— 

5 Источьннци же ТСЧАахХ’ 
їдко н доуга вь красоу 
стоідшти: , *— 

Сн же кмоу ВИДАШТЖ • 
приде кь немоу ігккьі 
ю и оуношА красьнь з'кло • 
игїїа кмоу поиди вь с 
л'кдь мене • онь же йде 
вь сл'кдь кго ■ н прндо 

271 с<т>е кь стоборию золоть 5 
мь покрьвеноу • и пола 

тьі з'кло славьньї и кра 
сьньї ■ и зьрАштю созо 
5 меноу тамо: , •— 

И се изидоша не полать 
т'кхь моужи крнлати • 

СВЬТА<Ш>ТЄ СА ЇДКО И СЛНЬ 

це ■ носАінте лар'к • д • рн • 
ю о кокмьжьдо лари слоу 
ЖАШТе -Д 

Ібгда же пр'кчіодьпькд тьі 
двьри миноваахоу ань 
271 зв. гелн: 

Разоум'к созомень їдко 
кь немоу блхоу идоу 
ште • и кгда приндоша 
5 кь стоборию ономоу • 
и противоу созоменоу 
сташА: ,, •— 

Сьньмьше <же ла>р т к сь ній 
н свонхь • н <п>оставльше 

5 Лігатура з т і ь. 


70 




Збірник Святослава 1076 року 


_-у 



ю 'Ь жьдаахоу н'Ькокго 
всльмож'к прити кь 
нимь • и ви. гк созоме 
нь • и се моужь крась 

272 нь з’Ьпо • и доброобра 
зьнь вельми • ИЗЛ'Ь 
зь ис полат'Ьхь прии 
де кь англомь носа 
5 штиимь лар'І; • и гла 
имь:,, •— 

Отькрьште лар'к и пока 
лгЬте гд члвкоу ономоу 
чьто кмоу хранАть свї 
10 ть за кдин^ свитоу • 
зане помилова нагаа 
го оньсицю: ,, •— 

И тоу абик отькрьішА 

272 зв. кдинь • оть златьіхь о 

н'Ьхь ларевь: ,, •— 

И начАША искладати: 
срачшгі; и свитьі цсрь 
5 скьид: и оскрильї кра 
сьньї и различьньї ви.тк 
никмь • и простирахХ’ 
пр'кдь нимь глжште • 
воле ги созомени: оуго 
10 дьна ли ти соуть пр'Ь 
дь очима: ,, •— 

Онь же глааше ■ ігксмь 
достоинь ни на ст'кпь 

273 свить сихь зьр'кти • 
кажюштемь же имь 
св'ктьлька и пьстрьиа 
и златьпа ризьі • и вь 

5 зиде число ихь до тьі 
сашта: ,, •— 

Ібгда же показапіА кмХ’ • 
кже глеть • р • рицею п 
рииметь ■ и животь 
10 в'кчьпьіи насл'Ьдоу 


кть • за кдиноу сви 
тоу • гла кмоу аггль • 
тсб'к глаголю соло 

273 зв. мене: „ — 

Се кол<и>ко ти оуготовахь 
благьшхь <за к>д<иноу> с 
витоу • кже ви.тк ма на 
5 га и оумилосрьди са и о 
бліічс МА • иди оу<бо> и т 
<вори та>кожде и вьзда 
СТЬ ТИ СА • р • рицею • се СЛЬІ 
ШАВЬ со<зомень гла к> 

10 моу страхьмь одьр<ь> 
жимь и радостьюгла 
кмоу: „ — 

Да <тако ли> ксть иже ми 

274 лостьіню творАть оубо 
тьіимь • и гла емоу еи • 
всакь бо облачАїаи оу 
богааго хса облачить • 

5 и всакь сьвлачАїа ха 
сьвлачить • или накь 
рьмлАїа хса накрьми 
ть и прииметь: ,, •— 

Се же ти заповідаю не р<а> 
10 екай СА николи же о ми 
лостьіни • ни поноси ни 
штю їдко даль кмоу к 
си чьто • еда вь мьздьі 

274 зв. м'Ьс-^тЛо соугоубоу тьште 
тоу вьсприимеши • <ВЬСА> 

кь <бо> даіди млстьіню и 
раскавь са и поносивь 
5 мьздоу си погоубить • 
и се сльішавь созомень • 
вьспрАноувь И ДИВЛАа 
ше СА ЧЮДА СА ВИД'кпИІО • 

и помьішлАаше гла 
10 аште си тако • то и дроу 


71 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 



гоую дамь свитоу нищи 


никмь пожьнеть жиз 


имь • и вь дроугоую но 

ЧЬ ВИД'ІГ ть же сьнь • 

5 

нь в г І;чьпо\тж: ,, •— 

ІЙко же самь гь 6 вь куаіТге 

275 

И бьість милостивь з’кяо 
на оубогьпа • іако сльіпіа 
ти вьскмь коньцемь 


лин глеть • Бллши мило 

стивии іако ти помило 
ловани боудоуть: ббу 


ЗЄМЛА • млстивок кго 

10 

<же> нашемоу слава і ньіиа 

5 

житик и штедротьі • іа 

же на всакомь члвірЬ: 
и бьість Й'ОДЬНЬ ббу и 


КоИЬЧАША СА КИИГЬІ СИА 

роукою гр'кшьпааго и 
о<ана> ■ избьрано из мь 


члвкомь: ,, *— 

Иже всхочеть самоволь 

276 

ногь книгь кнаж<ихь> 7 
йде же криво братик 

10 

ствьмь и льготою бе 

с троуда спсти дшж 


исправивьше чьт'кте 
блгсловите а не кльїгі; 


свою • млстьінею можеть 

спсти їж милоуіаи бо 

5 

т<е:> <аминь> 8 9 

Коичахь книжькьі сиіа 
вь л'ЬдТ <Ф з ф' п д ■>’ л'кто 

275 зв. 

н<иш>та ббу вь заимь да 
<к>ть • и с'Ьіаи сь блгсл<о> 


при стослав'Ь киа 
зи роусьскьі зе 


вленикмь і сь блгслвле 

10 

мла: ами 

нь 




6 В рукописі так - гь. 

7 Кінець слова (кнаж<ихь>) промазаний 
настоєм дубового горішка, читається дуже 
важко і озброєним оком. 

8 Кінець слова (аминь) читається лише 
озброєним оком: вицвіло чорнило. 

9 Дата <* 5 ф п Д ■>) в плямі від настою 
дубового горішка, яким була промазана для 
відновлення вицвілого чорнила. Озброєним 
оком видно, що п переправлена в рукописі 
на н. 


72 






Короткий апракос. Пам’ятка в 4° налічує 178 пергаменних аркушів, 
заповнених в один стовпець. Первісна книга збереглася не в повному обсязі 
(особливо значні втрати на початку). Найдавніша частина кодексу — арк. 1—177 - 
написана трьома почерками. Перший писець (арк. 1—76 зв.) — невідомий; другий 
переписувач (арк. 77—175) залишив своє ім’я - Мнчько (Минька ?) на 175 
аркуші; третій писець (арк. 175—177) - пресвітер Петро (?), який подав дату 
завершення переписування Євангелія: 6600 рік, тобто 1092 рік по Різдві 
Христовому. Орфографію Мичка характеризують пропуски букв ь, ь (на місці 
занепалих редукованих голосних — справжніх, етимологічно виправданих та 
гаданих), які він позначає двома крапками над наступними приголосними 
(можливо, дві крапки — результат модифікації до невпізнання паєрка). Арк. 
177 зв. заповнено почерком ХІІІ/ХІУ століть, а підшитий до книги арк. 178 - 
почерком XII ст. Оздоблене киноварними ініціалами старовізантійського типу. 
Над киноварною заставкою (арк. 123) написано: а люба заставицє искажє пю. 
Абсолютна більшість заголовків та календарних вказівок написані киновар’ю. 

Пам’ятка зберігається в Державній російській бібліотеці в Москві, шифр: 
М. 1666. Рукопис привезено з Архангельська (звідси й назва Євангелія) та 
куплено в Москві 1877 року. У 1912 році пам’ятку видано в Москві способом 
трикольорової фотоцинкографії з повного імітацією оправи й кожної сторінки: 
«Архангельское евангелие 1092 / Изд. Румянцевского музея». За цією 
публікацією наводимо уривки з пам’ятки (написані 1-м і 2-м почерками). 
Використано транслітерацію Л. П. Жуковської, яка підготувала пам’ятку до 
видання (див. публікацію «Архангельское Евангелие 1092 года: Исследования, 
древнерусский текст, словоуказатель» (М., 1997)). Із лінгвістичних досліджень 
пам’ятки варто відзначити статтю П. П. Бузука «Про мову найдавнішої 
української євангелії» (Записки Історико-філологічного відділу УАН. - К., 
1927.-Кн.12.-С. 1-11). 

76 зв. 

Сж(в)* сжіропж єуа* Сі мат' 0 ' гла. мв 

Мт. VI Рече гь вжнимантє млтжіна ваша* 

1-2, 6-13 не творите предж члвкжі* да видими 

ими в ждете* аще ли же НИ МЖЗДЖІ не и- 
5 мате сС оца вашего иже єсть на нв’сь- 
Хж* кгда бо твориши млтжіню* не вж- 
стржви предж собою* іако оі/'покржіти* 
творлть ВЖ СЖНЬМНЩНХЖ* и вж сть- 
гнахж* да прослав ать са Сі члвкж* 


73 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 



ю лмииж глю вам- вжсприимжть мь- 

ЗДО^ СВОЮ- ТЖІ ЖЕ КГДА МОЛИШИ СА ВЖ- 
НИДИ ВЖ КЛ'Ьть твою- и здтвори двь- 

76 

Мт. VI ри СВ0ІА- И П0М0ЛИСА оцю твокмж 

ВЖ ТЛИН'б- И ОЦЬ ТВОИ ВИДАМ ТА вж 
15 ТДШГІІ- ВЖЗДАСТЬ ТЕБЕ ІАВ'Ь- МОЛА- 
ІЦЕ Ж( СА НЕ ЛИХО ГмЬтЕ- ІАКО И ІА- 
ЗЖІЧЬНИЦИ- МЬНАТЬ БО СА ІАКО 
В’К МЖНОЗ'ЬгЛАНИИ СВОЕМЬ 0 \ г - 
СЛЖІШАНИ ЕЖДЖТЬ* НЕ ПОДОБИТЕ- 
20 СА Ої/ЖО ИМЖ* В'ЬСТЬ БО ОЦЬ ВАШЬ 

ИХТ же тр'Ьвоі/'ЕТЕ • пр'Ьжс про- 

ШЕНИІА ВАШЕГО• СИЦЕ 01/Ж0 МОЛИТЕ 
СА ВЖЇ- Оч£ НАШЬ НЖЕ ЕСИ НА НБСХТ»- 
ДА СТИТЬСА ИМА ТВОК • ДА приДЕТЬ 
25 црТВИК ТВОК- ДА Б01/"Д£ТЬ ВОЛА ТВО- 

ІА- ДКА НА НБОІ И НА ЗЕМЛИ- ХЛ'ЬвЖ НА¬ 
ШЬ НА СОуїЦЬН'ЬІИ ДНЬ- ДАЙ НАМ ДНЬ- 
И ОСТАВ И НАМЖ ДЖЛГЖІ НАША- ІАКО И 
М'КІ ОСТЛВЛАКМЖ ДЖЛЖЬНИКОМЖ 
ЗО НАШИМЖ- И НЕ ВЖВЕДИ НАСТ ВЖ НАПА¬ 
СТЬ- НЖ ИЗБАВИ НЖІ ГО НЕприіАЗНН- 
ІАКО ТВОК КСТЬ црТВО- И СИЛА И СЛА¬ 
ВА ОЦЛ И СНА И СТГО ДХА ВЖ В'ЬкЖІ дми- 

77 

[...] Ооі/"- А- ПО- Н СТГО тОтЕ- 
содорд Еі/'д го мдркд 

М. II, Еж 0Н0 вр£- ХОЖЛШЇ Ісж вж сої/жотоу- скво 

23-27 З'Ь С'Ьіаниіа- и ндчдшд оучсннци к- 

5 го поіргь творити- вжстьрглюїЦЕ 

КЛЛСЖ- Н фдриСЕН ГЛАХОІ/ - КМОІ/ - 

видиши ли что си творлть- вж сої/ - - к- 

ГО ЖЕ НЕ ДОСТОНТЬ- Н ГЛАШЕ ИМЖ- Н'Ьс- 

те ли николи же чли- что сжтвори двд 

10 КГДА ТрЕБОВД- И ВЖЗАЛКЛ СА САМЖ- И И- 
Ж€ БАХОу СЖ НИМЬ- КАКО ВЖНИДОШЛ 
ВЖ хрлмж ВЖНИ- при АВИДтОтДр г Ь др- 


74 





Архангельське Євангеліє 1092 року 


15 

Хиереи- и хл'Ьежі предьложениід сж- 
н-Ьсть- ихж же не достоіддше іасти 
тжклю иереомж- И ДАСТЬ и соущии- 

М. III, 


мж сж нил\ь* и гллше илгь» соувотд 
ЧЛВКЛ РАДИ ЕЖІ- А не ЧЛВКЖ СОІ/ЖОТЖІ 
рдди • т-Ьліь їж к сть сїїж члвчь соувот-Ь 

И ВЖНИДЄ ПАКТІ ВЖ СЖИЬЛ\ИІЦЄ- И Б'Ь 

1-5 

20 

члвкж тоу и роукл КГО К'к С0ух л ' и ИА- 

М. III 


77 зв. 

зирллхоу КГО- ліде вж соувотої/ - иц-Ь- 


25 

ЛИТЬ КГО- ДА ВЖЗГЛЮТЬ НА ИЬ- 

И ГЛА ЧЛВК01/ - ИЛ\0\'( 1 соу- 

Хоу рої/тоу- стани посред'І; ихж- и 

ГЛА илгь- что достоить вж соувотоу 


ЗО 

довро ли сжтворити- или зло сжтвори¬ 
ти-ДШЮ СЖПАСТИ ЛИ П0Г01/ЖИТИ- ЦІ¬ 
НИ же МЖЛЧАХОу И ВЖЗр'ЬвЖ НА ІГА СЖ 
гн г Ьвжл\ь- СКьрБА о оклліеніении 
срць ИХЖ- и глд члвкої/ - - простьри роу- 

Й. І, 


коу свою- и простре- И ОІ/ТВЬРДИСА роу- 
КД КГО Ц'ІІЛД- дкжі дроугдід- 
Не -А- СТХЖ прркж Ю І стид 

44-52 


Еж оно вре- вжхот-Ь Гс изити вж гали 


35 

лею- и йівр-Ьте фплипл И ГЛА іелюї/ - - и- 


40 

ди по л\н г Ь- ь"І; же филипж &’ виють - 
саиджі грддл• дндреовд и петровд- 
ОБр-Ьте филипж НйфйИДИЛД- И ГЛА 
кл\оу- КГО же ПИСА люсии вж здкон-Ь 
и пррци- овр т Ьтохол\ж ісд- сил ишси- 

Й. І 


фовд- иже Й ИАЗДретОтА- ГЛА КЛ\0\" 
НАтОтДИДИЛЖ- Й ИЛЗЛр ЄтОгЛ люжеть 


45 

ли что довро вжіти- ГЛА ішоу фили¬ 
пж- приди и вижь- вид-Ьвж же ІС ИА- 

тОтДИАИЛД- ИДОуЩА КЖ СОЕ'ІІ- ГЛА ІСЛГХ’ 


50 

се вж истиної/ - иличгЬнинж- вж ніе- 

Л\Ь же ЛЬСТИ нж- ГЛА ІЄЛЮ1/ - НДтОтДИДИ- 

лж- кдко л\а зндіеши- йк-іііца іс и рече 
клюу преже ДАЖЄ не ВЖГЛАСИ ТЄЕЄ фи- 
ЛИПЖ С01/ТЦЛ ПОДЖ СЛЮКОВИЮ ВИД-ІІХ’Ь 




75 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


ТА- ГОв-Ьщй НАфАНйИЛТ» И ГАЛ КЛЮІ/ - • 
рлвви ТЬІ кси сіть вжни- ТЬІ кси црь 
излкв-ь- Ків-Ьща ІС и ре клюу- ЗАНК р-Ь- 
ХТ ти- ІАКО ВИД-ЬхТ ТА подт» слюкови- 
55 ю- В-ЬрОуКШИ и больша сихт» оузьриши- 

И ГЛА ІСЛЛОЛ^ • ЛЛШТ» ЛЛШ'Ь ГАЮ ВДАТЬ • ГО- 

сєл-І; оузритє нво ГОвьрто- и дін л-кі 

БЖИІД В-ЬСХОДАІЦА И СТ»Х0ДАЩЛ НЛ- 

Д'Ь СНА члвчьскаагш- 

80 


[...] ні -г- єул- я мл#: 


М. VIII, 
34-39 


5 


М. VIII 


10 


15 


М. IX 
1 

20 


РІе гь своилть оучєниколть • ИЖЇ 
хоіцеть в-ь СЛ-Ьд-Ь МЇНЇ ИТИ- ДА 
ГОвьржеТБСА СЄБ€- И ВЖЗЛІЄТЬ Крь 
СВОИ- И ИДЄТЬ ПО ЛШ-Ь- ИЖЄ БО АЩЄ 

ХОІЦГІ’К дшю свою спсти- погоуви- 

80 зв. 

ТЬ ю- А ИЖЄ ПОГОуБИТЬ ДШЮ СВОЮ МІ¬ 
НІ рдди И ЄуААИА • т-ь СПСЄТЬ ю- КАІД 
оуво пользд ксть члвкоу ащє при- 
оврлщєть- вьсь лшрь А дшю свою 
ичцєтнть • ЛИ ЧТО ПОДАСТЬ члвк-ь 
ИЗЛгЬнОу НА ДШИ СВОКИ- ИЖЄ БО л- 
Щ€ ПОСТЖІДИТЬСА МЇНЇ- И люнх’ь 
словєст»- в-ь рОД'Ь СШЬ прелЮБОД'Ь- 
пн г Ьл\ь- п гр г Ьшьн г Ьл\ь • И СІТЬ члвчь 
пост-ьід-ьітьса кго- кгда придє- 
ть в-ь слдв-Ь оцд свокго- ст» англ-ьі 
ст-ьіилш- п глдшї илть- ллшн-ь- 
ГАЮ ВДАТЬ • соугь ІІ-ІЩИИ И ГО сьдє 
СТОІАЩИИХЖ- ИЖЇ нї илюуть в-ь- 
коусить ст»л\ьрти- ДОНДЇЖЇ ВИДА¬ 
ТЬ црство ЕЖИК• ІіриШЬД'ЬШЄ Е’Ь сїл'к 


76 



Архангельське Євангеліє 1092 року 




Л. XXIII, 
32-49 


Л. XXIII 


Л. XXIII 


110 

[...] еуа- ЇЇ- й лоук-ьі ;• - 

Е-ь оно вре- ведена в-ьіста ст» ісмь- и- 
нл два злод'Ьіа• оунит-ь- и кеда 
приведоша на м-Ьсто- нарица- 
5 кмок краникво- тоу распл- 

ша кго- и злод-кіа • сивого оу- 
бо десноую- а дроугааго о шю- 
юю- і"с’к же глааше- оче Кіпоусти им-ь • 
не видать бо са что творлще- разд'Ь- 

110 зв. 

ю лгающе- р-ьізжі его- метауоу жереви- 

га- и стоіауоу людиіе зрлще- подра- 
жауоу же кго кнази • глюще ст» ни¬ 
ми- ші'кі іесть спсл-ь- да спсть и се¬ 
не- аще сь іесть хет» - сЇЇт» вжи извра- 
15 н-ьіи- роугауоу же са кмоу и вои- 
ни- пристоуплюще- и оцьт-ь при¬ 
нос АЩЄ кмоу и глюще- аще т-ьі к- 
си црь июдеиск-ь- сгіси са сам-ь- в-Ь 
же и написаний написано надт» 

20 нимь- к-ьнигами елиньсками- 

и римьсками- и жйвькми- сь к- 
сть црь иоудеиск-ь- кдинт» же ГО 0 - 
в'кпіен'ьих’ь • здод'ки • хоуллше 
кго гліа- аще 'і”кі іеси хет» спси са 
25 сам-ь и наст»- ГОв-Ьщав-ь же дроу- 

г'кіи- пр-ЬтАше кмоу гліа- ни ли 
т-ьі воиши са ва- іако в-ь том-ь же 
осоужении іеси- да в-Ь оуво в-ь пра- 
вьдоу достойна во по д-Ьлом-ь 
зо паю пркмлкв-Ь- а сь нічто же зла 

111 

не С’ьтнорн • и глаше іски- помани 
мга ги кгда придеши в-ь цретво 
твоіе- и рече кмоу іс-ь• амнт» гаю 
тов-Ь- днь ст» мною воудеши в-ь 


77 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 


35 рли- Б'Ь Ж£ ГОДИНА АКТА ШеСТАІД- 
И ТЬМА БЖІ ПО ВСЄИ 3€Л\ЛИ' ДО Г0- 

ДЖІНЖІ [!] дєвачгьпд- И полеьрче СЖ- 
лнце- И ЗАПОНА ЦрКВЬНАІА- рдЗДрА 
СА НА ДВОК- СЖ ВЖІШЬНІАГО КрліД- 
40 ДО НИЖЬНІАДГО- И ВЖЗГЛАШЬ ГЛЛСЖ- 

леь велнкжілеь- іс рече- оче вж роуц-Ь 
твон- преддю ДХ.Ж леон- н се рекж- 
ИЗДЖШЄ- В'кд'ІІВ’К же СЖТЬНИКЖ • 
БЖІВЖШЄІЄ- прослдвн БА ГЛІД- ВЖ И- 
45 СТИНОу ЧЛВКЖ СЬ • ПрлВЬДЬНЖ Б-Ь- 
н вен прншьджше ндродн НА позо- 
рж СЬ- ВИДАЩЄ БЖВЛЮІЦАІД- БЬЮ- 
ще пьрсн СВОІА- вжзврдщдхої/- СА- 
СТОІДХОу же вен зндіеленї іего • нз- 

50 ДАЛЄЧА- И ЖЄНЖІ прнШЬДЖШАІА 

по ніелеь- отж ГЛЛИЛЄІЛ • зрлще СИХТ» 


Примітки. 10. ржізжі - так у факсиміле. 14. Стягнення (гаплографія) ии у 
передостанньому слові; замість вжни. 16. Пор. прнстоісплюїре в Мстиславовому 
Євангелії. 21. Пропущено в флексії -а; потрібно жнвькдми. 43. Пор. внд-Ьвж же в 
Мстиславовому Євангелії. 


116 

[...] Еж ПА вели- не- НА лнтісргии 

й лєдтьтОгєд 


Мт. XXVII, 
1-38 

5 


10 


Еж йіно врелид- сжв-Ьтж СЖТВО- 
НША ' ВСИ лрхнерен И КНИЖЬ- 
ници- н стлрьци людьсцнн- 

НА ІСА- ЇДКО ДА ОББИТИ ІЄГ0- 

н сжвазлвжшє іего- ведошд н предд- 
шд н поньскоуоулеоу ПИ- 
ЛАТОу нгелеоноу ТЖГДА 
внд-Ь нюдд- преддвжн кго- їд¬ 
ко 0С0І/-ДИШД н- рлСКДІАВЖСА ВЖЗ- 
врдтн -л- ереврьннкж- лрхиерей)- 
лгь- н стдрьцел\ж глід- с т м’р г ктих'ь 
преддвж кр-ьвь неповнньноу- ОНИ 


78 



Архангельське Євангеліє 1092 року 




15 


20 


25 


ЗО 


35 


40 


Мт. XXVII 


45 


50 


ЖЕ рекошл- ЧТО КСТЬ НАЛГЬ- Г І”КІ оу- 
зрншн- и повкргь в-ь црквви- ср€- 
Бркник-ь- Кіиде И ШЬДТ» 01/"ДЛВИ 
СА- лрхисрси ЖЕ ВЖЗЬЛГЬШЕ СрЕБрО 
рЕКОША- НЕ ДОСТОЙНО КСТЬ • ВЖЛ0- 
ЖИТИ кго в-ь кровон-ь- ПОНІЕЖЕ Ц'Ь- 

116 зв. 

на кржв£ КСТЬ- С'ЬВ'ЬтТ» ЖЕ СЖТВОрьШЕ- 

КОІ/ТИШа ИЛ\Ь СЕЛО СКОІ/'Д'ЬлЬНИЧЕ- 

ВТ» ПОГрЕБЕНЬК СТрАНЬНЖІИЛГЬ- 

ЧгЬліЬ ЖЕ НлрЄЧЄ СА СЕЛО ТО’ СЕЛО 

кржви ДО СЕГО ДНЕ- ЧГЬГДА СЖЕЖІ- 

СТЬ СА- рЕЧЕНОЕ пррКЛІЬ • ИЕрСЛІИЕ- 

Л\Ь ГЛЮІЦЕЛІЬ- И приіЛША -л- срЕкрь- 

ник-ь- ц-Ьноу ц-Ьнкнааго- КГО ЖЕ 
ц-Ьниша- &’ снв-ь излв-ь- и длшл 
га- на сел-Ь скоі/туЬльничи- гако 

ЖЕ СТЖАЗА Лін-Ь ГЬ- ІС ЖЕ СТА И Пр£- 
ДЬ ГЕЛЮНЖЛІЬ- и в-ьпроси кго и- 
гслюнт» гліа- т-ьі ли кси црь ию- 

ДЕИСК-Ь- ІС ЖЕ РЕЧЕ КЛ\0\" Т'КІ ГЛК- 

ши- и Егда глаахої/ - на нь- архиЕ- 
рси- и старьци- ничто же не Ків-Ь- 
іцаваше- т-кгда гла кл\оу пила- 
чгь- не сл-ьшиши ли колико на 

ТА С г ЬВ г Ьд т Ьт£ЛЬСТВ01/ - ЮТЬ • И НЕ 

сСв-Ьща кл\оу • ни к-ь кдиноліоу 
глої,-- іако дївїти са игеліоноі/ - з'к- 

ло 

117 

НА ВСАК-Ь ЖЕ ДНЬ ВЕЛИКЖ- ОБЖІЧАИ 

б-Ь игЕліоної/ - - сСпоучати народоу 

ЄДИНОГО СЖВАЗЬНіа КГО ЖЕ ХОТА- 
Х0\[ плинне же чгьгда- сжвазьніа 
нарочита- нарицакл\А варава- 
Сжврав-ЬШЕЛП» ЖЕ СА ИЛГЬ- РЕЧЕ И- 
лі-ь пилат-ь- кого хочете Кі обою- 
ГОпоущю валгь- варавоу ли- или 
і"са- нарнцлкллллго хса- в г І;даі 11 е 
бо- іако зависти ради прЕдаша 




79 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 




КГО- С'ЬдАЩЮ же клюу на ссуди¬ 
ти- посла к-ь нклюу жена своіа 
глюїци- ничто же тоб-Ь- и правь- 
55 дьникоу толлоу МНОГО БО постра- 

даут»- днь вт» стн-Ь іего ради- аруи- 
ереи же и старьци- наоустиша на¬ 
роді»- да испрослть вараву іса же 
да погоувАТь- еСв-Ьіцавт» же иге- 
60 леонт» ре илгь- кого хощгге ГО 0Б0- 
ю да Кіпоуїцю валет»- они же реко- 
ша варавоу гла илгь пилатт»- 
117 зв. 

Мт. XXVII что ЖЕ сттвороу исоу нарицаклюу хоу 
ша вси- да расплтт» воудеть- иге- 
65 леонт» же рече илгь- что же зло ство¬ 
ри- они же излиуа в-ьпьіахоу глю- 
ще- да распАТТ» воудеть - вид-Ьвт» 
же пилатт»- іако ничто же не оусп-Ь- 
кть- нт» паче лгьлва вт»іваіеть- при- 
70 илет» водоу оулеьі роуіуі; • преда на- 
родолет» гліа- неповиньнт» кслеь 
К5 крт»ви сего правьдьника- вт» оу- 
зрите- и Ків г Ьіцавт»ше вси люди- 
іе рекоша- крт»вь кго на наст» и на 
75 чад-кх’і» нашнут»- тт»гда ССпоусти 

илет» варавоу іса же вивт» преда и- 
лгь- да кго распьноуть- тт»гда вои- 
ни игемонови по илет»ше Іса на соу- 
дищи- ст»вьраша на нь всю спироу 
80 и ствлекоша кго- улалеидою чьр- 

влкною йід-Ьша кго- и исплетт»ше 
в-Ьньць- ІС тьрниіа- втзложиша 
на главоу кго- и трт»сть вт» десни- 
Мт. XXVII цю кго- и покланіающе са предт» ни- 
леь- роугауоу са клеоу глю- радоуи- 
85 са црю иоудеискт»- и пльвавтше 
на нь вт»заша трт»сть • и Биіауоу 
кго по глав'к- и кгда пороугаша 
са клеоу ствлекоша ст» нкго ула- 
леидоу и ОБлекоша кго вт» рт»ізт»і 


80 



Архангельське Євангеліє 1092 року 




90 


95 


100 


Мт. XXVII 

105 

Л. XXIII 
39-43 


по 


115 


Мт. XXVII 120 
39-40 


СВОЇЙ- И ВЕДОШД И Нй рдСПАТЬК- и- 
СХОДАЩЕ ЖЕ- ІЛІкр-ЬтОШй ЧЛВКД- 
КуриНЕИСКД- НМБНБМБ СІІМОІІй • 

СЕМ01/" зйд-Ьшй понести крь кго • 
и пришьд-ьше Нй Лі-Ьсто- Нйри- 

ЦАКМОК ГОЛ’КГОтОтй- КЖЕ ГЛКТЬ 
СА Л'КБОВО М'ІіСТО- ДЙШЙ кмоу 
пити оцьт-ь ст зт»лчью сжм-Ьше- 

ІГН • И К’ККОушК НЕ ХОТАПІЕ ПИТИ • 
рйСПЬН-ЬШЕ ЖЕ кго- рйЗД'ЬлИШй ри- 
ЗЖІ кго- метдв-ьше жрекьій- И С'Ь- 
ДТ»Ш£ СТреЖйХОЇ/ - кго тої/ - - и положи- 
Шй НАДТ» ГЛАВОЮ кго- ВИН01/" НйПИ- 
СйНОІ/ - - СЕ ксть црь иоудеиск-ь 
118 зв. 

Т-ЬГДй рйСПАШй СТ» НИМБ ДВА рй- 
ЗБОИНИКй- КДИНОГО 1ЛІ ДЕСН01/"- 
ю- й КДИНОГО йі шююю- кдин-ь 
же ГО ПОВ-ЬшЕН-ЬІИХТ- злодій- 
ХОІ/’ДАШЕ ГЛІЙ- ЙЩЕ -|”НІ кси уст • 
СПСИСА СДМТ»- И НАСТ- сСв-Ьщдвт» 

ЖЕ дроі/т-ьш- пр-ЬтАШЕ КМ01/" 

ГЛІЙ- НИ ЛИ ТЬІ БОИШИСА БА- Ій- 
КО ВТ» ТОЛІЬ ЖЕ ОСОїрКЕНИИ кси- и 
В-|; 01/"Б0 в-ь прйВЬДОІ/ - - достойно 
по д-Ьлом-ь нйю- в-ьсприкмлкв-Ь- 

й СЬ НИЧТО ЖЕ ЗЛА НЕ СТ»ТВ0риВТ»- 
И ГЛЙІІІЕ ІСВИ- ПОЛІ ЛИН МІЙ ги к- 

ГДй придеши В’К црство твок- 
И рече КМ01/МС- АМІҐЬ ГЛЮ ТОБ-ІІ- 
ДИБ СТ» МНОЮ Боудеши ВТ> рйИ- 
мимоходащеи же хоулАхоу к 
ГО ПОКЬІВйЮІЦЄ ГЛЙВЙМИ свои- 
ми- И ГЛЮЩЕ- 0\/"й- рйЗйрАІйІІ црь- 
к-ьвь- и трьми дньми- СЖЗИДй- 
Ій СПСИ СЕБЕ- ЙЩЕ СИТ» БЖИИ КСИ- 


Примітки. 7. Слово ведошд написане на полі книжки. Хрестик над словом указує, 
після котрого слова треба читати ведошд. 16. Помилкове написання двох в у словоформі 
црквви. 20. Написання кровоігк - помилкове; у «класичних» старослов’янських текстах 
кдр-ьвднд. Пор. коркоігк у Мстиславовому Євангелії. 31. Можливо, що зайвий знак и 


81 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 



після ста має якесь відношення до слова игємонт, що, однак, у пам’ятці виступає без 
початкового голосного. 43. Пор. оттпоі/-ціати у Мстиславовому Євангелії. 63. 
Пропущену частку же писець написав над рядком малими літерами. 64. шд - частина 
слова, в якому пропущено початок, пор. у Мстиславовому Євангелії: глашл всі'. 84. 
Недописане слово глюціє. 86. У слові втзаша після з буква д — помилка; потрібно 
в-ьзаша. 89. р таз та - так у факсиміле. 124. Після слова вжни витерто помилково ще раз 
написане слово сіїн (примітка Л. П. Жуковської). 


126 зв. 

[...] СІ/А* НА АИТ^р- ГО ЛОуКЬЄ- 


Л. X Е-ь щно врє- в-ьнидє їс в-ь вьсь єтє- 
38-42 рої/ - - женд же н-Ькдід илієнь- 

Л\Ь ЛІАртРтД- приІАТЬІ И ВТ Д0- 

5 л\-ь свои- и сен в-Ь сестрд именьмь- 
МАрІІІА * ІАЖЄ С'Ьд'ЬШИ при Н0Г01/ - 

їсвоу слтішдшє слово іего- лілр-ь- 

тОтД же ЛГЬЛВАШЄ 0 ЛШОЗ'Ь СЛОірКЬ- 
Б'Ь- стлвтши же рече- ги- не роди- 
10 ШИ ли- ІАКО сестрд Л\0ІА ЄДН- 
Н01/ - ЛЛА 0СТАВИ- слоужити ТИ • 
рьци оі/то ки дд л\и полюжєть- 
ГОв-Ьщавт» же їс рече ієн- лідрт- 

тОтА- ЛідртОтД • ПЄЧЄШИ СА И ЛІТЛВА- 

15 ше 0 Л\Н03 Т Ь- лїр'ніА БО ЕЛГ01/-Ю ЧА¬ 
СТИ изврд- ІАЖЄ не Юилієткса 
Л. XI ЇС НІЄІА- Б ТІ же КГДА ГЛАШЄ СЄ • ВТ- 
27-28 здвигьши глл етерд женд- ЇС 

ндродд рече іел\оу- блжнок чрево 

20 НОШБШЄК ТА- Н СЬСЬЦЛ ІАЖЄ КСН 

стслл-ь- онт же рече- т-Ьліь же БЛА- 
жени- слтішдщеи слово вжни- 
и ХРЛНАЩЄ к •>— 

151 

Л. III Е-ьі ГЛТ ВЖНИ К'К йодної/ - • здхдри- 
2-18 иної/- сної/ - вт поусттіни • и при- 
де в-ь ВСЮ стрдної/- И0І/-ДЄИСК0І/-- 
прОПОВ-ЬддіА КрЩЄНИК НА П0- 
5 кдідник гр-Ьхов-ь и вт ГОпоі/тце- 


82 




Архангельське Євангеліє 1092 року 




ник- їдко ЖЄ КСТЬ ПИСДНО в-ь кни- 
ГЛХТ» словест исдид прркд глю- 
ІЦй- глд в-ьпьюіцддго в-ь поус- 
Т'І,ІІИ • 01/Г0Т0ВДИТЄ 1101,'ТК гнь- 
ю прдв-ьі творите СТЬЗА кго- ВСА- 
КД ДЬБрь ИСИТЛИИТЬ СА- И ВСА- 

КД горд И Х'ЬЛЛІ'Ь сжлі-врить СА- 
И БО^ДОІ/ТЬ стр-ьпттьидід В’К 
прдвд- и остриід в-ь поірги глдд-ь- 
15 Д’КК’КІ- и оузрить ВСАКД плтть • 
сгісеник БЖИК- ГЛДША же ИСХОДА- 
щил\т> идродолгь- крутити СА 
сС НКГ0- ИІДДДИА ЄХИДН0ВД- к-ь- 
то сткдзд вдл\-ь- в-Ьждти ГО 
20 грАДоуїцддго гн-Ьвд- сжтвори- 

151 зв. 

Л. III те оуво ІІЛОД'Ь ДОСТОНН’К по- 
кдгднию- и не ндчиидите глд- 
ти в-ь сев-Ь- оцд иледлі-ь дврд- 

ДМД- ГЛЮ БО ВДДГ’Б • ЇДКО М0ЖЄТБ 
25 Б-Б- ГО КДМЄНИІД СЄГ0 ВТЗДВИ- 

ГН01/ТИ ЧДДД дврддмоїр 0\|'же 
БО и сек-ьірд при корений дре- 
вд лежить- ВСАКО оуво дрсво 
не творАщек плодд доврд- 
ЗО ПОСУКАЮТЬ к и в-ь огііь в-ьл\е- 

щють к- в-ьпрдшддхої/ - же и 
идроди глюїце- оучителю что 
ст»творил\т»- сСв-Ьщдв-ь же глд 
нл\ т ь • Ил\'кідн дв-І; ризи подд- 
35 сть иеиліоі/чцоїрмоу- илі-Ьіди 

врдшьид тдко же дд творить- 
придошд же и мьггдре кр"сти- 
т-ь СА- и рекошд к-ь НКЛ\0\р 0\[- 
чителю- что сттворилп»- ОНТ» 

40 же рече к-ь нил\-ь- иичто же во¬ 
ле повел-Ьнддго вдл\-ь творите- 


83 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


152 

Л. III Е-ьпрАШдлхоу же и воиии глющє- 
и м-ьі что ст»творим-ь- и рече к-ь 
иим-ь- иикого же не ОБИДИТЄ- 
45 ни оклєвєтлитє- и дов-ьлии 
воудете оврокьі ВАШИМИ- ЧЛ- 
юіцємт» же людьм-ь- и пом-ьі- 
ШЛІДЮІЦЄМТ»- в'еЬмт»- в-ь срцхт» 

СІЇ ИІЛІАН-Ь • ЄДА ЧГЬ КСТЬ ХСТ» • ГО- 
50 В-Ьщд же ИМТ» ИИДІ'К ГЛІД- АЗТ» 
оуво крщднз Б'КІ ВОДОЮ- ИДЄ'і’К 
же кр-Ьплии мене- кмоу же н-Ь- 
СМЬ ДОСТОИНТ» Йр'ІІШН'І’И р Єме¬ 
не едпогоу кго- Т’К В'КІ КОСТИТЬ 
55 ДХМК СТ-ЬИМЬ И ЇЛІГНЬМЬ • іемоу 

же лопата в-ь роуц'Ь кго- н потрє- 
ВИТЬ ГОумЬНО своіе- н сжвереть 
пьшєиицю свою- А ПЛЄВЬІ ежжь- 
жеть огньм-ь негденм-ьмь- 
60 многд же инд влгов-Ьствоуїд 

ГЛЛШЄ К’К ЛЮДЬМТ»-:— 




Примітки. 3. Пор. стрдноу їердднкско\'Ю в Мстиславовому Євангелії. 23. У 
другому слові літера е у факсиміле невиразна. Можна читати й сов-к. 45. Пор. док-клкни 
у Мстиславовому Євангелії. 51. У другому слові титла немає в факсиміле. 


162 

Мца то- в-ь -тОт- стго проркд ИСДИА- И мчнкд 
хрьстофїлірд еі/'днглне- ГО лоук-ьі 


Л. XI 
1-4, 9-13 

5 


Л. XI 
1-4, 9-13 


Е-ь оно времіА- прндошд к-ь ІСОІ/ - 
оучєницн кго- н р-Ьшд ІЄМ0І/ - 

ги- ндоучи НЬІ МОЛИТИ СІА- 

162 зв. 

ЇДКО же ИОАНТ» идоучи ОучЄНИ- 
к-ьі СВОІА * рече же ИМ-Ь- КГДА М0- 
лите СА ГЛ-Ьте Оче НАШЕ И- 


же ИСИ НА НВСХТ»- ДА СТИТЬ СА 
10 ИМА ТВОіе- ДА придеть ІфСТВИ- 


іе ТВОіе- ДА В0ДЄТВ ВОЛІА ТВОІД- 


84 



- , 0 Архангельське Євангеліє 1092 року 

гако на нвої и нл зеліли- хл'к- 
ЕТ» ПаШЬ ДНЄВЬНТ»ІИ- дли на¬ 
літ» ВСАКТ» днь- и остл наліт» 

15 гр-кхьі наша- іако ліьі оста- 
влгаклп»- дт»лжьниколп» на- 
шиліт»- и не вт»веди наст» вт» 
напасть- нт» извави нт»і- іС 
непригазни -і— 

20 И азт» гак» валіт»- просите и да¬ 
сть са валі-ь- иіц-кте и оврАіце- 
те • т-ьлц-кте и Ківьрзеть СА 
валіт»- ВСАКТ» БО прОСАИ прик- 
ЛІЛІГІ’Ь • и ищаи ОВрАЩСТЬ- и 

25 т-ьлкоі/чцюоірпої/ - Ківьрзеть 

са- котораго же васт» оца- вт»пр 

163 

Л. XI сить сіть твои Х'і'Ііва- еда каліе- 
нь подасть іелюу- ли ривьі- еда 
вт» рьівьі лгкето- подасть кліоу 
зо зліию- ли аще просить іаицА- 
еда подасть кліоі/ - скорпии- а- 
ще оуво вьі зли соуще оірп- ки¬ 
те даниіа влагаїа даіати- ча- 
доліт» вашиліт»- кольліи паче 
35 оць вашь- нвсїтьіи- дасть дхт» 

ВЛГТ»- прОСАЩИИЛП» 0 \[ ниго -і— 

Примітки. 11. Треба да воі(-деть. 14. Передостаннє слово недописане. Потрібно 
остави. 28. Передостаннє слово так у факсиміле: ривт»і. 


85 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


НАПИС-ГРАФІТО XI СТ. (1097 РІК ?) 
ПРО МИР НА ЖЕЛЯНІ 


Графіто виявлено праворуч від південного давнього входу до Софії 
Київської. Публікатор напису С. О. Висоцький припускає, що напис зроблено 
4 грудня 1097 року ( Вьісоцкий С. А. Древнерусские надписи Софии Киевской 
XI - XIV вв. - Вьіп. 1. - К, 1966. - С. 24—25). 

Гадаємо, що цифра-буква д у другому рядку вказує на рік, тобто < З-Х-Д = 
6604, тобто 1096 рік по Різдві Христовім. За цією датою в «Повісті временних 
літ» відразу починається оповідь про пропозицію тоді великого київського 
князя Святослава Ізяславовича і переяславського князя Володимира 
Всеволодовича Мономаха чернігівському князеві Олегові Святославовичу про 
укладення миру в присутності єпископів та ігуменів. Олег із погордою відкинув 
її. Тоді Святополк і Володимир розпочали проти нього війну. Олег утік до 
Стародубу, який князі взяли в облогу. Тому він змушений був просити миру й 
приїхати з братом Давидом для його оформлення, але не дотримав свого слова. 
Після тривалих міжкнязівських усобиць Олег зазнав ще однієї поразки в Рязані 
від новгородського князя Мстислава. Переможець Мстислав пожалів Олега і 
звернувся до нього зі словами: 

не б'кгаи никано • же • но послиса ко братьи своеи с молбою • не лишать 
тебе Русьскои земли • а газь послю кь шцю молите ж ш тоб'к ■ Шлегь же 
шб'кщасА тако створити... се же бьГ исходащю л'к' 1 , з-хд- иньдикта -д- на 
польї (Повесть временньїх лет по Лаврентьевскому списку / Изд. Археогр. 
комиссии. -СПб., 1872. — С. 230). 

Цим закінчується літописна нарація про 1096 рік. Мабуть, на цей раз Олег 
послухав поради й разом із князями Святополком та Володимиром уклав мир на 
Желяні (недалеко Києва; тепер у межах столиці України). 

У наведеному вище уривку з літопису привертає увагу четвертий із 
половиною індикт. Л. Є. Махновець, перевівши дату з вересневого на січневе 
літочислення, установив, що в пам’ятці йдеться про першу половину березня 
1097 року (Літопис Руський за Іпатським списком / Переклав Л. Махновець. - 
К., 1989.-С. 146). 

Графіто публікується за фотографією зі згаданої книжки С. О. Висоцького; 
його звірено з самим написом у Софійському соборі. 

лСцА ДЄКЄМБрж 

вт» д- є соТіоришА 

мирж Нй ЖЄЛАНИ 

СВАТОГГЬЛКЖ ВОЛО 

5 дилшрт» и ольгь. 

Примітки. 4. У публікації С. О. Висоцького (Зазнач, праця. - С. 25) помилково 
пропущено кінцевий т» в імені Сватоп т ьлк г ь. 


86 





. Мозаїчний напис у соборі Михайлівського Золотоверхого монастиря... 


МОЗАЇЧНИЙ НАПИС У СОБОРІ 
МИХАЙЛІВСЬКОГО ЗОЛОТОВЕРХОГО МОНАСТИРЯ 
В КИЄВІ 1108 - 1113 РОКІВ 


У «Повісті временних літ» під 1108 роком сказано, що князь Святополк 
заклав у Києві церкву святого Михаїла Золотоверху, а під 1113 роком 
занотовано, що благовірного князя Святополка (в хрещенні - Михайла) 
поховано в ній. Величний собор усередині був оздоблений фресковим та 
мозаїчним живописом. За тоталітаризму, в 1934 - 1936 роках собор було 
зруйновано. На щастя, зусиллями мистецтвознавців-патріотів частину 
справжніх шедеврів давнього живопису (ту, що була розкрита до початку 30-х 
років минулого століття) врятовано від руйнації. Більшість їх нині зберігається 
в одному з приміщень Софії Київської. На стіну цього приміщення перенесено 
монументальну мозаїку «Євхаристія» з вівтарної частини собору 
Михайлівського Золотоверхого монастиря. Над зображенням апостолів, яких 
причащає Ісус Христос, процитовані слова Спасителя, що їх Він промовив на 
Тайній Вечері. Напис викладено в два рядки великими буквами, з багатьма 
лігатурами. Євангельська цитата не дописана, бо художник поплутав у кінці 
тексту окремі слова, а для інших не вистачило місця. Текст напису наводимо за 
оригіналом, що зберігається в музейній кімнаті Софійського собору в Києві, але 
враховуємо автентичні знімки мозаїки, зроблені до руйнації святині й 
опубліковані у виданнях: Срезневский И. И. Древние памятники русского 
письма и язьїка (X - XIV веков) / Приложение: Снимки с памятников. — СПб., 
1863. - Є. 23 (№14); Прахов А. В. Киевские памятники византийско-русского 
искусства: Доклад в Московском археологическом обществе 19 и 20 декабря 
1885 г. // Древности. Трудьі Московского археологического общества. - Т. 11. — 
Вьіп. 3. - М., 1887. - Табл. VI; Грабарь И. История русского искусства. — Вьіп. 
19. [Муратов П. П. История живописи. -Т. 1]. — М., 1914. -Є.124—125. 

+ пріилгЬтє и іадитє се ксть чгЬло моє лшмимоє ^а втп вт» ^ставленик 
гр'Ьхов 

пійте ГО НЄА вьси сє ксть кржвь моїй НОВАГО ^АВ'ЬтА І ^ЛВ'Ьтл І^ЛІВАЄМАА 
^а втп ^а 

Примітки. 1. У слові іадитє лігатура т і е. У слові ксч'к - лігатура т і ь. У 
зазначених публікаціях І. І. Срезневського, А. В. Прахова та П. П. Муратова виразно 
читається гр'Ьх® 6 - Нині на мозаїці бачимо: грєхов. Очевидно, при знятті мозаїки зі стіни 
Михайлівського Золотоверхого монастиря напис було пошкоджено і при встановленні 
мозаїки в окремій кімнаті Софійського собору в Києві при відновленні епіграфеми в 
цьому слові зроблено помилку (замінено Т на є!). 2. У слові поваго лігатура а та г. У 
повтореному слові ^аг.Тч'а й у сполуці в’м лігатура а та в. 


87 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


МСТИСЛАВОВЕ ЄВАНГЕЛІЄ 
1095 -1117 РОКІВ 


Євангеліє — повний апракос. Книга іп 1°, написана на 213 пергаменних 
аркушах уставом у два стовпці. Оздоблене мініатюрами - зображеннями 
євангелистів, заставками, ініціалами. Заголовки читань написані золотом. Як 
зазначено в післямові до пам’ятки. Євангеліє переписане для сина Володимира 
Мономаха князя Мстислава, коли він княжив у Новгороді. На основі часу 
князювання Мстислава в цьому місті манускрипт датується 1095 — 1117 роками. 
З 1125 року Мстислав Володимирович був великим князем київським. 
Пам’ятка, очевидно, написана в Києві, куди після оправлення й оздоблення 
рукопису в Константинополі з книгою повернувся золотописець Жаден, що 
зазначено в записі в кінці Євангелія. 

Зберігається в Державному історичному музеї в Москві, шифр: Син. 1203. 
Під назвою «Апракос Мстислава Великого» пам’ятка повністю опублікована (з 
покажчиком словоформ). До видання підготували її Л. П. Жуковська, 
Л. А. Владимирова, Н. П. Панкратова, за редакцією Л. П. Жуковської (М., 1983). 
За цим виданням наводимо уривки з Євангелія та записи. 

81 в 

Рече ГЬ. Чл(о)вКШ ітЬк'ЬШ 

Б'Ь БОГДТШ. И ОЕЛДЧДД 
ШЄ СА ВШ БДГЬрАНИЦЮ И ЧЬ 
рвЛКНИЦЮ ВЄСЄЛА СА НД ВСА 
ДНИ СВ'ЬтьЛШІ . НИЦІЬ ЖЄ Б'Ь 

ітЬкто нл\єньл\ь лдздрь. и 
ЖЄ ЛЄЖДДШЄ пр'Ьд'Ь врд'ґ'КІ к 
ГО ГНОИНШІИ. (ІОЛГКШІЛ'АІД 
ІІДС'КІТИТН СА ОТ’К кроупн 
ЦЬ І[ДДДЮІ(ІННХ'К отш трдпє 
ЗШІ БОГДТДДГО. НШ И фн ХО 
ДАЦ1Є ОБЛИЗДДХОу гном кго. 

Б ШІСТЬ ЖЄ 0\;'Л\р г І;ТИ ниції/ 
оумоу И НЄСЄНОу Б'КІТН днгє 
лші нд лоно дврддлглк. оу 
л\ьрє ЖЄ И БОГДТШІИ н погрє 
БОШД И ВШ ДД'Ь. И вшзвєдш о 
ЧИ СВОИ СШІИ ВШ Л\0\"КДХШ оу 
зьр'Ь дврддлід ИЗДДЛЄЧД И 
ЛДЗДрА НД ЛОІГІ; КГО. И Т'К 
ГДД В'ЬЗҐЛДІІІЬ рече . очє д 
врддліє П0Л\ИЛ0\/'И Л\Л. И по 


Л. XVI, 
19-31 


5 


10 


15 


20 


88 



Метиелавове Євангеліє 1095 - 1117 років 



25 


ЗО 


35 


40 


45 


50 


55 


Л. X, 
22-24 


60 


81 г 

СТАН АДЗДрА ДА ОМОЧИТЬ КО 
ньць пьрстд СВОКГО ВТ» ВОД'Ь. 

И оустоудить ІАЗ'ЬІК’Ь МОИ ІА 
КО стрлжю В’К ПЛАМЄНИ сємь. 
рече ЖЄ лврддлгь. ЧАДО ПОМА 
НИ. ЇДКО при (ЛАТ ПСИ ВАГА ІД 
ТВОІА вт> живочгЬ ТВОКМЬ А 
лдзорь ТДКО ЖЄ ЗЛАІА. ІГЬПгк 
ЖЄ сьдє оіргЬшлкт СА А Т'КІ 
стрджєши. и пдд т ь всіілиі 

СИМИ МЄЖЮ ВДМИ И НАМИ 

пропдсть вєликд оіргвьрди 

СА. ЇДКО ДА Х0ТАЦ1ЄИ МИНОу 
ТИ ОТ’КСЮДЛІ К’К ВЛМТ» НЄ В'Ь 
ЗМАГАЮТЬ. НИ ЖЄ ОТ'Ь ТОЇ/ - 
ДО!/ - К’Ь НАМТ» приХОДАТЬ. 
рече ЖЄ МОЛЮ ТА оуко ОЧЄ. ДА 
посжлкши вт» домт» оцд мо 

І(Ґ0. ИМАМТ» БО .Є. БрдТИІА. 

ІАКО ДА В'ЬЗВ'ІІСТИТЬ ИМТ» 

ДА нє и ти прииджть НА М'Ь 
СТО СЄ моучєниїд. ГЛААШЄ 
жє лврлдмт» имоуть мсоу 
С'Ьд и пр(о)ркт»і ДА ПОСЛОІ/ТИЛЮ 
ТЬ ИХТ». онт» жє рече НИ ОЧЄ А 

82 а 

врддмє. НТ» АЦІЄ к’то ОТ'Ь МЬ 
р’тВ'КІНХ'Ь ИДЄТЬ К'Ь н’имт» 
ПОКДЮт’ СА. рече ЖЄ КМОІ/ - А 
ціє мсоус'Ьл и пр(о)рк г ь НЄ ПОСЛІ/ 
ШЛЮТЬ. НИ А ціє к’то отт» 
МЬр’тв'ЬІИХ'Ь в'ьскрьснєть. 

нє имоіргь в'Ьр'ьі: ~ вт» по 
нє(д) .". нє(д). є\/'а(г).іС лі/к: ~ 
Рече ГЬ. ВЬСА м’н'Ь прє 

ДАНА Б'КІШД ОЦА МОК 

го. и ник’то жє нє в'Ьсть 
к’то ксть сіть тжк’мо оць. 
и к’то ксть оць ттж’мо сіть. 

И КМ01/ - ЖЄ АЦІЄ ХОЦІЄТЬ СЇТ'Ь ІА 
ВИТЬ. И ОБрдТИВТ» СА К'Ь 0 \[ 


89 




65 

70 

Л. XI, 
1-13 

75 

80 

85 

90 

95 



ЧЄНИК0МЖ КДИНЖ рече. БЛД 
жеігі; очи видаціии ідже ви 
дите. ГЛЮ БО влмж. їдко 
м’нози пр(о)рци и ц(с)ре ВЖСХОТгЬ 
шд видати ідже в'кі види 
те И не ВИДЮЩА И СЛЖІША 

ти ідже слжішите. и не сажі 
і наша: ~ 

вж в(т)ж 1г. не(д). єуа(г). Кі лжк: ~ 
Еж оно вр'Ьмл. БЖІСТЬ 

82 6 

СОуфОу ІС01/ТЖ КДИНОМОу НА 
М'ЬСТ'Ь Н'ккАКОМЬ МОЛАІ [ 
са. и іако пр'Ьстд рече ігЬкжі 
и отж оученикж КГО кж нкм^ 

ГЇІ. НАОучИ НЖІ МОЛИТИ СА 
ІАКО же ЇЮАНЖ НАОучИ 0\"ЧЄ 
НИКЖІ своід. рече ИМЖ КГДА 
молите СА ГЛ'Ьте . Оче НА 
ШЬ иже КСИ НА НБС г Ьх' ь - ДА 
СВАТИТ СА ИМА ТВОК. ДА 

придеть ц(с)рьство ТВОК. ДА 
воудеть ВОЛА ТВОІА ДКД НА 
НБСИ И НА ЗЄМЛИ. ХЛ'ЬвЖ НА 
ШЬ БЖІТЬНЖІН ДАЖЬ НАМЖ 
НА ВСАКЖ ДЇЇЬ. И ОСТДВИ НА 
МЖ гр'кх'К! НАША ІАКО ЖЄ И МЖІ 
ОСТАВЛАКМЖ ВСАКОМЖ ДЖЛ 

жьникоу нлшемоу. н не вж 
веди ндсж вж искоушеник 

НЖ ИЗБАВИ НЖІ ОТЖ НеприіД 
ЗНИ. н рече КЖ НИМЖ кто о 
тж вдсж нмдть дроугж И И 
деть кж нкмоу полоуноціи. 
н речеть кмж дроуже ДАЖЬ 

МИ ВЖ ЗАИМЖ .Г. ХЛ'ЬбЖІ. 

82 в. 

ельмд же дроугж ми приде 
сж поути КЖ МН'Ь И не ИМА 
мж чсо положити предж ни 
мь. и тж изжоутрьюдоу о 
ТЖВ'ЬфАВЖ речеть. не тво 
ри ми троудд оуже двьри ЗА 
творенжі соуть. И Д'Ьти мо 


90 



Метиелавове Євангеліє 1095 - 1117 років 




105 


110 


115 


120 


125 


130 


135 


140 


Л. XII, 


іа ст мною на аожи сжть не 

могої/ - втстати дати те 

Б'Ь. гаю же вамт. аціе и не 

дасть кмоу втставт занк 

ксть дроугь кмж. іі'ь за 

везточьство кго втставт 

дасть кмоу папко трековії 

ть. и азт гаю вамт. проси 

те и дасть са вамт. ицгЬ 

те и оврАціете. ттац'Ьте и 

оттвьрзет са вамт. вьсь 

прОСАИ прииметь. и иціа 

и окрАцієть. и ттакоісцій’ 

оі/зиоі/ - оттвьрзет са : ~ 

вт срє(д) !г. нє(д). еуаг. ГО айк ~ 

Рече гь кт оучеиикомт 

своимт. просите и 

дасть са вамт. иці'Ьте ї 

82 г 

ОБрАЦіете. ТТДЦ'ктб И ОТ’Ь 
вьрзет СА вамт. вьсь про 
саи прииметь и иціаи ОБрА 
ціеть и ттакоі/'фО\'Оі/'мж о 
ттвьрзет са. которааго 
же отт васт оць втпросить 
сит свои хл'кка. еда камень 
подасть кмоу. пап р тік ті 
еда вт ртівті лгЬсто змию 
подасть кмоу. пап аціе 
просить іаица еда подасть 
кмоу сктрпию. аціе оуво 
вті зтаи сої^ціе оум'Ькте 
даіаниіа вагаїа даіати ча 
домт вашимт. коами па 
че оць вашь ст іївсе дасть 
доухт стт. просАціиимт 
оу нкго: ~ 

[•■•] 

96 в 

соіг(б) .лі. еуа(г). ГО аоігк: ~ 

Рече ІТ. НЄ Б0ПТ6 СА 


91 



32-40 

5 


10 


15 


20 


25 


ЗО 


35 


40 

Л. XIV, 
16-24 


Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 


96 г 

ліалок стадо. іако багон 
зволи оць вашь дати ва 
ліж ц(с)рство. продадите и 
лгЬник ваше и дадите 
лшлостжіню. сотворите 
сев'Ь илеЬниіа не ветжша 
юціа. сжкровиціе не оскої/ - 
д'Ькмо на неси. йде же та 
ть не привлижакт са ни 
ТЬЛ’А ТЬЛНТЬ. йде же БО К 
сть сжкровиціе ваше тої/ - 
и срдце ваше еоі/'дєть. и 
чресла ваша пр'Ьпоіасана 
и св'Ьтильници горАціе. 
и вжі подобьни чл(о)вкл\ж 
чаюціииліж га свокго. кж 
гда в’кзвратит са от’к 
врака да пришьджшої/ - и 
тжлкноі/жжшж авик о г гк 
вьрзоірг СА двьри. ЕЛЖНЇ 
рави ти іаже пришьдж 
їж оврлціеть вждлціа. а 
линів гаю валив, іако пре 
поіашет са н посадить іа 
и лишо\,'в - в послоужнть ї 

97 а 

ЛІТ. ЛЮБО В’В В'ВТ0р01,'Ю лнз 

во в’в третиною стражю прї 
деть и оврАЦіеть тако вла 
жени сої/ть рави ти. се 
же вадите, іако аціе вжі 
в'кд’кл’в ґїТ’в хрдлиіігьі в’в 
К'він час’в тать прндеть. 
вжд'Ьлж оі/"бо Б'вв и не дал'в 
вжі поджкопати ДОЛІОІ/ - сво 
КГО. Н В'ВІ Б01,'д'кте готови. 
іако вж нь же часж не ліьни 
те. снж чл(о)вчь прндеть: ~ 
не(д) .аі. еиа(г). ІС лоик: ~ 
Рече гь притжчю сню. 
чл(о)вкж н'Ькжш сж 
твори вечерю великж и 


92 



Метиелавове Євангеліє 1095 - 1117 років 






45 


50 


55 


60 


65 


70 


75 


80 

Л. XX, 
27-44 


85 


ВТ»ЗТ»ВЙ ЛШ0ГТ.І. и пост» 
лд рдвт»і СВОЇЙ вт» годиноу вє 
чєрл рєціи ЗТ»ВДНТ»ШЛП». 

ГрАД'ЬтЄ ІЙКО оужє ГОТОВЙ 

СЖТЬ ВСА. И НйЧйШй ВТ»К^ 

ПЬ ОТТ»рпЦйТИ СА вси. пьр 
вт»ш рече кл\ж село КОІ/ТИ 
ХТ» И НДДЛЛДТ» НОІ/^ЖЮ изити 
И ВИДАТИ І(. ЛЮЛЮ ТА їлгЬ 

97 6 

И Л\А отт»рочьнд. и дро\п»і 
и рече КДЮ1/ - сжпроі/тт» воло 

ВТ» КОІ^ПИХТ» .Є. И ГрАДОі,' и 
СК01/ХИТБ ИХТ». МОЛЮ ТА и 
ЛгЬи Л\А ОТТ»рОЧЬНй. и дроу 
ГТ»Ш рече жєноу ПОІЙХТ» и сє 
го рлди не ллогої/ - прити. и 
пришьдт» рдвт» ТТ» ПОВ^ДД 
все ГОСПОДИІІОі,' СВ0КЛЮ1/ - . ТТ» 

ГДй рдЗГІІ'ІІВЛВТ» СА гіїт» до 

люу рече рдвоу свокмж изи 
ди скоро Нй рйСПЖТИІД и 

СТЬГНТ»І ГрйДй. И НИЦ1ДІД 
и В'кдкп'кнд. и хродгьпд и 
СЛ'Ьп'ЬІІЙ вт»вєди С'Ьлю. и 
рече рдвт» ГОСПОДИНЖ ВТ»І 
сть кже повел'І; и кціє дєЬ 
сто кеті». и рече гіїт» рдвоу 

ИЗИДИ Нй П0\"ГІІ И ХДЛ0\|' 

ГТ»І И ОІ/'Б'ЬдИ ВТ»НИТИ. Дй 
НЙПТ»ЛНИТ СА доліт» люи. 

ГЛЮ БО вдліт». їдко ни кди 
НТ» ЖЄ люужь Т'ІІХ’І» ЗТ»ВЙ 

НТ»ШХТ» не вт»кжсить люк 

ІД ВЄЧЄрА. ЛІНОЗИ БО СЖТЬ 

97 в 

ЗТ»ВЙНИИ. МДЛО ЖЄ ИЗБьрд 

нт»шхт»: ~ вт» по 

нє(д) .ВІ. нє(д). Є\7й(г) . ГО лоїгк: ~ 
Вт» 0 Н 0 Вр4»МА. пристж 
пншд н'Ьции кт» ісоу. 

ОТТ» СйД0\,ТСЄИ ГЛЦ1Є вт» 
скрьсєнию НЄ БТ»ІТИ. 

И В'ЬпрдШДйХОІ/ - И. ГЛЮЦ1Є 


93 




90 


95 


100 


105 


110 


115 


120 


125 


Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 


оучитєлю. миіуси ндпи 

СЛЛ'К КСТЬ НЛЛЄБ ДЦІЄ КОДїХ’ 
0\|'л\кретк крд'гк. НДГКІН 

ЖЄНЖ и тт» веціддд оумьре 
ть. дд поиметь женої/ - к 
го крдтж и вжстдвить пле 
МА врдтд свокго. седмь оу 
БО врдтии Б'Ь. И пьрвжш 
женж П0ИЛЄБ Ої/'мьре БЄЦІД 
дт». и поїд вжторжш женоу 
И Т'К оулдкрє ВЄІІ ІЛД'К. ї тре 
тни ПОІД. тдко же И ВСА се 
мь оумьрошд не остдвль 
ше ЧДДТ». ПОСЛ'Ьжде же ВС'Ь 
ХТ» и женд оумьре. вт» вт» 
скрьсеник оуво которддго 
ИХТ» воудеть женд семь БО 
97 г 

ИЛгЬшд Ю ЖЄН0І/ - . И ОТ'ЬВ'Ь 

ЦІДВТ» іст» рече имт». сіїове 
В'Ькд сего ЖЄНАТ СА и посд 
ГДЮТЬ. Д С'ЬПОДОБЛ’ЬШеи 
СА В'ІЖ’К 01ҐК ОуЛОуЧИТИ и 

вт»скрьсеник юке очгь л\ьр‘ 

ТВЖШХТ». НИ ЖЄНАТ СА 

ни посдгдють. ни оумре 
ТИ БО по томь л\ого\/ть рд 
ВЬНИ БО сжть днглмт». и 
снове СОІ/ТЬ вжни и вжскрь 
сеннід сіїве соїргь. їдко вт» 
стдють мьртвии ї дщіуси 
стждзд вт» коупин'Ь їдко же 

ГЛД. ГД БД ДВр ДДДЛД’Л И БД 
ИСДКОВД И БД ИІДКОВЛ’А . БЖ 

же Н'ЬсТБ (Иьртвжшхт» нт» 
ЖИВЖІИХТ». ВСИ БО томж 
живи соуть. ОТВ'ЬфДВ'Ь 
ше же ігЬцИИ ОТ’К КНІІГ’К 
чии рекошд. оірителю до 
вр'Ь рече, к томоу же не ст» 

М'ЬіДДХОу КГО В'МірдіІІДТЇ 

ничео же. рече же имт» кд 
ко глкте х'сд СЇТд СЖЦІД ДДВ'КІ 


94 



Метиелавове Євангеліє 1095 - 1117 років 



130 


135 


Мт. VI, 
9-21 


5 


10 


15 


20 


25 


ЗО 


98 а 

дова . саліт двдт глть вт 

КІШГДХ’П ПСДЛТЛІЬСКТШ 
Х'К. Рече ГЬ ГВН МОКМОу СА 
ди о деснолгю мене, донтдє 
же положю врагті ТВОЇЙ по 
ДТНОЖНЮ НОГйЛіа твои 
МЛ . ДВДТ БО га нарицакть 
и. то како стшт кмоу 
ксть: ~ 

[■••] 

122 г 

тако бо молите са в'кі. Оче 
нашь иже кси на нвс'Ьх 
да стит са ііл\А твок. да 
придеть ц(с)рствик твок. 
да воудеть вол’а твоіа ака 
на нбси и на зеліли. хл'Ь 
вт нашь насоуціьнтш да 
жь наліт дїїьсь. и остави 
наліт дтлгті наша іако и 
ЛІТІ ОСТаВЛАКЛІТ дтлжь 
николіт нашиліт. и не вт 
веди наст вт напасть нт 
извави нті отт лої/жаваа 
го. іако твок ксть ц'Ьса 
рьствик и сила и слава, вт 
в'Ькті аліинь: ~ : ~ 
не(д). стіропоустьнаїа. 

еуа(г). © ліаТтОте: ~ 

Рече іт своиліт 01/"ЧЄ 
николіт. аціе отт 
поуціакте чл(о)вкліт ст 
гр'кшепиіа ихт. отт 
помстить и валіт оць ва 

123 а 

шь нвсьнтш. аціе ли не о 
ттпоуціакте чл(о)вкліт ст 
трушений ихт. ни оць 
вашь оттпоустить ва 
літ стгр'Ьшении вашихт. 
кгда же постите са не в# 
д'кте іако лицелі'кри оу 


95 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 




35 


40 


45 


50 


55 


М.ІІ, 60 
23-26 


65 


ижіли. прошрджлють БО 

ЛИЦЛ СВ0ІД ДА Б'КІША СА (ДВЇ 
ЛИ Чл(о)вКЛП» П0СТАЦ1Є СА. А 
лиши ГАЮ влліт» їдко оудд 
Л’АЮТЬ ЛІКЗД0І,' СВОЮ. Т'КІ 
же ПОСТА СА ПОМАЖИ ГЛА 
воу свою елеиліь. и лице сво 
К ОБЛІТАЙ. ДА не ІАВИШИ СА 
ЧЛ(о)вКЛП» ПОСТА СА НТ» ОЦЮ 
ТВ0КЛІ01/ - иже КСТЬ ВТ ТА 
ИН'Ь. И ОЦЬ ТВОИ ВИДАИ 

ТА К'Ь ТДШГІ; вжзддсть те 
БЄ ІАВ'Ь. не стжртлвлите се 

Е'Ь СТЖрОВИЦІЬ НА ЗЄЛіЛ’И 

йде же чьрвь И ТЬЛ’А тьли 
ть. йде же ТАТИК ПОД’ЬКО 
пдвдють и крддоуть. С'Ь 
кржівлите же сев'Ь сткро 

123 б 

ВИЦ1А НА НЕСИ, йде ЖЄ НИ 
чьрвь НИ ТЬЛ’А тьлить. и 
де же ТДТНК не подтжопл 
вдють ни крлдоі/ть. йде 
же БО ксть сткровиціе вд 
ше. тої/ - и срдце вдше: ~ : ~ 

124 а 

* * * 

СОІ/'БОТА. СТГО ПОСТА. 

ВТ» НЮ же ЕТІВАКТЬ ПА 
ЛІАТЬ. СТГО ЛічЇТкд тОтЄ 
юдорд. АЛЛ(і/ - )ГА. прдвь 
дьник. еігд(г). Кі лідркд: ~ 

Ет 0Н0 вр’ЬліА. ХОЖДД 
ше ІСТ ВТ СОІ/ЖОТТІ 
СКВОЗ’Ь С’Ьаниіа. и 
НАЧАША ОІ/ЧЄІІИЦЇ 
КГО П01/"ТЬ творити В’КС’І’Ь 
рздюціе ВЛАСТІ. И фдриС’Ь 
И ГЛДАХ°'Ґ КЛ '°'Г- К, ІЖЬ что 
творлть оіреиици ТВОИ 
В’К сої/тотті кго же не досто 

ИТЬ. И ГЛААШЄ ИЛІ’Ь. ІГІІ 


96 



Метиелавове Євангеліє 1095 - 1117 років 



70 


75 


80 


Мт. XVI, 
1-3 


5 


10 


Л. IV, 
24-26 15 


20 


стє ли чьли что ст»твори 

ДВДТ». КГДА ТрЄБОВЛ И ВТ» 
ЗААЛКЛ САЛГЬ И ИЖЄ БААХ^ 

СТ» ІГИЛІЬ. КАКО ВТ.Л'ЬзЄ вт» 
ДОЛІТ» Б ЖНИ прии ДВИДтОтД 

р'Ь с т гдр т Ьишин т Ь жьрьчь 
СТ'Ь. И ХЛ'ЬбТ»! прєдложє 
124 6 

п'кнд из'І; ихт» же не достоїд 
ДШЄ 'ЬСТИ нт» тт»чию жьрь 
ЦЄЛГЬ. И ДАСТЬ и соуціиилгь 
СТ» ІНШІ». 

[•••] 

216 в 

Ет» 0Н0 Вр4»МА. пристй’ 
пльшє фдрисєи КТ» ЇСОІГ 
и слдоукєи вт»проси 
шд и искоушлюціє 
ЗИАЛ1ЄИИК СТ» НБСЄ покдзд 
ти ил\т». онт» же отт»в'1;і|ід 
вт» рече ил\т» вєчєрої/ - БТ»ІВТ» 
шю глктє вєдро. погдрдк 

ТЬ БО НБО. И НД 01/ТриіЛ ДНЬСЬ 
ЗИЛ\А. погдрдкть БО ДрА 
Хл01,3л нбо. лицєлгЬри. ли 
ЦЄ ИБСЬИОК в'Ьстє рлсоїркл 
ти зндлієнии же врєлієнь 
НТ»ІИХТ» не люжєтє. прдво 
ГЛЮ ВДЛІ’І». їдко никотєрт»і 
и же пр(о)ркт» приідтьнт» ксть 

ВТ» ОЧЬСТВИИ СВОКЛІЬ. вт» и 
СТИН01/ - же ГЛЮ вдлп». їдко 
л\ногт»і вт»довицд б4»шл. 

ВТ» ДІЇИ ИЛИИНТ»! ВТ» ИЗЛ’И. 

КГДА ЗДКЛЮЧИ СА НБО .г. л4; 

212г 

тд. и 1г. л\(с)ць. їдко бт»ість 
глддт» вєликт» по всєи зє 
л\ли. и ни кт» кдинои же 

ИХТ» П0СТ»ЛДИТ» БТ»ІСТЬ и 
ТТ.КЛЮ ВТ» СдрефтОтОІ,' сидо 
ньскоі/то кт» жеігі; вт»дови 


97 



Й. VI, 
30-33 

зо 


35 


40 


45 


50 


55 


Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 

ци. глаша кмоу ноуд'кн. 
кок оуво творншн знаме 

НИК Дй ВНДИМТ» н в'Ьроу и 

мемт» тєв'Ь. что д'Ьллк 

ШИ. ОЦН НАШИ 'ЬіІІА МАН 

ноу к’к поусттанн іако же к 
СТЬ ПИСйНО ХЛ'ЬеТ» ст» несє да 
сть нмт» іастн. рече же и 
Л\'К ІСЬ. амин. амин. гаю 
клді’к. не лт>усн дасть ва 
МТ» ХЛ'ЬеТ» ст» несє. нт» оць 

МОН ДАКТЬ ВАМТ» ХЛ'Ье'Ь ст» 

НЕСЄ НСТИНЬНЖШ. ХЛ'ЬеТ» 

ЕО ВЖНИ КСТЬ СТ»Х0ДАН ст» 

несє. и животт» даіа мирй’: 

: •—алшнь: •— 

ГЇТ БЄ ОЦЬ НЛШНХТ». авраалювт» исл 
ковт» иіаковль. и Семене ихт» прлвь 
дьнааго. [стподовивтіи ма гр'Ьшьнл 

213 а 

аго рава свокго алєксоу написати 

сик єу 

ангелик] Блгов г Ьрьноуоул\оу и хрь 

столю 

Бивосомоу. и егл\ь чьстимоомоу 

КНА 

зю Ютєсодороу. а мирьскьі л\ьс 

тисла 

ВОу. ВЖНОуКОу СОуЦІЮ вьсеволожю 

а сноу 

володимирю. князю новжгородь 

СКОу 

омоу. ижє сжвьрши сик єуа(г)к 
НА Ел(с)внн 
к пр г Ь'ст г Ьи чст'Ьи вл(д)чци на 

шеи БЦН. 

дай же клюу гь вж мл(о)сть свою 

и насл'Ь 

дик ц(с)рства нвсьнааго. и дт»л 
гол т Ь(т)но 

КНАЖЄННК и ст» вс'Ьми своими 

аминь: ~ 


98 




Метиелавове Євангеліє 1095 - 1117 років 




Ежі же врд(т)к П0ЧИТДЮЦІЄ вж сик 
Єуд(г)к. д 

ціє (к)де криво идл'Ьзете. то ис 

прдвивж 

шє чьт'Ьте же д не кльн'Ьтє. дзж 

БО гр'Ь 

60 ШЬНЖІИ рдК’К ДЛЄКСД ІІДІІИСДХ’К сиє 

е 'Г л ( г ) 

к. сит лдзоревж. прозвутерл 

тчи спси кїїаза ндшєго твтесодорл. 

л\ж 

НОГЖІ Л'Ьт. д ліирьскжі (ИЬСТИ 

слдвд: ~ 

ждд'кпж пьсдлж : ~ 

65 АзЖ рдК'К вжни недостоинжш Х°Ч 

Д'кіи гр г І; 

ШЬНЖІИ. С'ЬПЬСДХ'Ь ПДЛ1АТИ Д'ЬлА. 

црж 

НДШЄЛЮі/ - И ЛЖДЄЛ1Ж 0 С’ККОІІКЧдпкн 

е 'Г л ( г )- 

І(ЖЄ БАШЄТЬ кдздлж ліьстислдвж 

кж 

213 б 

НАЗЬ. ХОуДОЛЮІ/ - ИАСЛАВ01/ - . И ВОЗИВЖ 
70 црю городоу И О^ЧШШХ’К ХИЛШ 

ПЄТЖ. БЖІ 

КЮ ЖЄ ВОЛЄЮ вжзврдтихж СА исж 

ІфА. 

городд. И СКІїрдВНХ'К вьсе злдто 

и сре 

вро и дрдгжш клллень. пришедж 

КЖІК 

во\\ И СЖКОНЬЧД СА вьсе д'Ьло. 

Л\(с)цА ДВП/ - 

75 СТД. ВЖ Ж. Ц'ЬиОІ/ - же е&’лнгелиід 

сего 

КДИНЖ БЖ В'ІІДДК дзж же 

Х 04 / - 

джш ндслдвж. лшого троудл подж 
(ДХЖ и печдли [...] 


99 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


НАПИС НА ЗМІЙОВИКУ 
(«ЧЕРНІГІВСЬКА ГРИВНА») 
КІНЦЯ XI АБО ПОЧАТКУ XII СТ. 


Змійовиками називають давні металеві медальйони-амулети - обереги від 
хвороб, на яких містилися зображення християнських святих та переплетених 
змій, а також заклинання й молитовні звертання. 

Найдавніший із них — золотий круглий (до 7 см у діаметрі) змійовик, 
знайдений 1821 року на р. Білоус (притока Десни) в с. Білоусова Чернігівського 
району в 17 верстах від Чернігова (звідси — розповсюджене іменування 
пам’ятки «чернігівська гривна»). Імовірно, змійовик належав князеві 
Володимиру (у святому хрещенні - Василь) Мономахові, що до 1095 року 
князював у Чернігові й у 1078 — 1094 роках полював в околицях цього міста, де 
й міг під час полювання загубити амулет. Пам’ятка зберігається в Державному 
Ермітажі в Санкт-Петербурзі. 

Круговий напис на змійовику публікуємо за фотографією пам’ятки в праці 
Б. О. Рибакова «Русские датированньїе надписи XI — XIV веков» (М., 1964. 
Табл. XXXIV) (Археология СССР. Свод археологических источников. - Вьіп. 
Е 1 - 44) та статті Т. В. Ніколаєвої «Змеевики с изображением Феодора 
Стратилата как филактерии преимущественно для воинов» («“Слово о полку 
Игореве” и его время». — М., 1985. - С. 344). 

+ ги поможи рлкоу свокмі/ влсилигж лмии 

Примітки. У першому слові пропущено титло. У третьому слові буква р має незвичний 
вигляд. В імені-антропонімі за допомогою знаків г та ж передається буква їж (юс великий 
йотований). 


100 





ІУІінея XI єт. Шінея Дубровєького) 


МІНЕЯ XI СТ. 
(МІНЕЯ ДУБРОВСЬКОГО) 


Уривки зі Службової мінеї (на червень) XI ст. зберігаються в Державній 
публічній бібліотеці ім. М. Щедріна в Санкт-Петербурзі (шифр: Р. п. І. 36). 
Названа за прізвищем відомого збирача рукописів П. Дубровєького 
(Е. 3. Гранстрем. Греческие параллели к гимнографическим текстам «Минеи 
Дубровского». — Русский язьік/ Источники для его изучения. - М., 1971.— 
С. 27 - 43; транслітерація, И. X. Тот. Минея Дубровского. - Піззегіаііопех 
зіауісае. - Зесііо Ііпіщізїіса. - Т. XVII. - З/еіщсІ, 1985. - С. 109-128; 
транслітерація, фотокопії, бібліографія). 

Подаємо за фотокопією в праці І. X. Тота з урахуванням попередніх 
транскрибованих публікацій. 

п4 ирмо :■ 

КаЛ\ЄНЬ НЄржКОС'ЬчЕНЬІіа горьі • ОТТ» НЕС'ЬкОЛШІ 
іа ти дца • крайоугольнт» очгьс'Ьче са хт»ст» 

ВТ»К01/Т1ИВТ» • раСТОАШТИЙ СА ССТЬСТВ'Ь т-Ьлш 
5 ВЄСЄЛАШТЕ СА • ТА ЕЦЄ ВЕЛИЧаЕМТ» 

І'ІЬІМ А СТ БЛАЖ£НЬІИХТ» СТ»Б0рьі • И СТ» ЛИКЬІ Ж£ МЖ 

чсникт» • іако пр г Ьсв г Ьтьлт» • страстий си ст»вт» 
дварліа СА • И СТ»ВЄСЄЛА сіа в-Ьньць НОСА • пріє 
стонши ЖЕлашоїрмої/ - тОтсбдорс :• —- 
10 На НБЬСНОІ/ТО ВЬІСОТОІ/ - ВТ»ЗИД£ • 6 ЗШЬНЬІЙХТ» 

Н£ родивт» • ЙЖЄ ОНОМОІС коньцю си- СПОДОБИ 
СА ІЄГО • КОНБЧЬН-Ьс ЖЕ ЖЕЛаНБНЬїЙ тОтЄОДОріЕ 
ПОСТИГНОІ/'ВТ» ВТ»ЗВЄСЄЛИ СА :■ 

ДИНО ТА НЕВИДИЛЄО слово • плт»тию страда 01/" 

15 л\ьрт»ша- МЧНКТ» ЛЄО^ДрТ» Й ЛЮБИВТ» • БЄСТ»Л\Ь 
рТИЄ ТВОЄ О^ЛО^ЧЕВа • ВТ» ИБСЬНЬІЙХТ» ВЕСЕЛА 
са • вьс4»мь творьчс БЬСЕМОГЬІЙ :• || 

Ил\ЬІИ 01/" БГЛ ДЬрЬЗНОВЕНИІЕ • іако ДОБЛИ й люі/"дрт» 
лєчнкт» • хвалАШТийл\т» та любт»вик> сьгр-Ь 
20 шєниіа ославої/ - испроси • отт» страстий же и 
скьрвий вьса ньі извавлАЙ ■; — 

Плт»тик> прити в-ьсхот-Ьвт» • оукрасивьш вьса 

СЛТ»ВТ»Л\Ь • ВТ» ТА ВТ»С€ЛИВТ» СА • ЄДИНОЇ/ - пр-ЬчСТгЬ 


101 




Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


—чи. 

І 

ишої/ - вьс'Ьх' 1 » 0 кр'Ьтгь • и 
25 чиста дво діти : — 



БЦЮ ПОКаЗАВТ истинж 


(6-6 зв.) 


Примітки. 3. Тобто хет «Христос». 18. Написання дьрьзновений, очевидно, є 
результатом «контамінації» давньорусьукраїнської форми дьрзновеник та 
старослов’янської дрьзновеник; форма добли - наслідок звукової зміни сполуки ь + и: 

ДОБЛЬ И > ДОБЛИ И. 

на стихо • вер • глас -є- пФ радони са : — 

Радони са озареное око • чистаїа доврод'Ь 
тели й овит-Ьль • св-Ьтильник-ь вьс'Ьх 1 » 
св-Ьтай • св-Ьтозарьнаїа лгьлний • чьсть 
5 наго й вжьствьнаго вт йстиної/ - дха • гласт 
словєсє пришьствье пропов-Ьдавьій пишталь 
вжьствьнаїа • понзштаїа нейздреченьнаїа стт 
лпт не подвижиліьій • црквьное оснований ка 
л\ень лшогоц г Ьньньій • КаЛІБІЧБЦБ не раС'ЬкОЛІБІ 
ю й • аплолгь слава • влжне йждо и похвала • хви 
послати дііТалі’і, нашилть подати велию лиі 
лость: — на стнн-Ь- за- гла -и- по А - 6 преслав: — 

( 13 ) 

Примітки. 3. Написання окит-кль можна трактувати як результат впливу слів, що в 
їхньому складі маємо -к перед ним - доврод-ктели та після нього - св-ктильникт, однак 
не виключено, що перед нами один із перших випадків фіксації так званого «нового» -к 
на місці е перед складом, у якому занепав слабкий ь. 

сі- гла -д- по А - скоро вари: — 

Исходить днь слово гласьно • втзтпиіа • оі/тото 
вайте поі/ть йстовьіи хж бої/- нашеліоі/ - • привли 
жи бо сіа цретвие нвсьное • сттворите поклоне 
5 ний • истиньнааго плода • подвиптклць са 
01/"Е0 т-ьшташте са в-ь в-кчьньїй живот-ь • 

ина • п$ • оі/'диви са йосиф-ь: — 

Чоі/ууз ствьіше страшьно пришлеть йзль • іако 
в-ьноі/трь цркве • захариіа воі/ - слоірка тайної/ - 
іо ствьршааше • англж к-к ишо\[ глашаизштої/ - 


102 



ІУИнея XI ет. Шінея Дубровєького) 



гладше • родиши сїТл ПЛЧЕ нлдсждл своеіа • мж 
нози же вжздрлдоі/-ють са отрочлти • рлждл 

НЗШТОІ/ - СА 6 приШЬСТВИЙ • САМЖ БО СИЦЕ НАСТ А 

вить люди ги а: — 

15 ІІЙКО СЛИЦЕ СВ'ЬтьЛО • ЙщрЕВА КЛИСАВЕтОтИНА • вж 
СИІДЛЖ ЕСТЬ ИЛМЖ • злхлрийнт» сит • И 03? рл 
здр'ЬшлЕть неглашеиие • и вьс-Ьмж людьмж 
дьрьзновсниЕмь многжмь • оупрлвитЕ вж 
ПИІД ГНА поірги • ИБО тж придсть 

20 КЖ НЕ ОБрАТАШТИМЖ СА • ЕГО ЖЕ про 

ПОВОДА ЙІАІЛНЕ • ПОМОЛИ СА дл спссть ндсж: — 

инд- сі- глл •’?• по- сж безнача: —- 

йщрсвл прркд • ПОКЛЗЛВЖШЛ СІЛ БЖИІД • ОТЖ НЕ 
плоджве св-Ьтило мирови пришьджшс • п-Ьснь 

25 МИ ДЛ ПОХВАЛИМЖ • Х<?Ж КрьСТИТЕЛЬ Й ПОБ-ЬдО 

носьнл стрлстьникл • прдтчж ійЗана • моли 
ТЬ БО СІЛ ГВИ ПОМИЛОВЛТИ СА дшлмж нлшим: — 

инл- глл -и- по- повел-Ьное т: — 

ЗлХ л Р и ЕВЖ плодж • нсплоджви цв-Ьтьць роди СА 
зо дньсь нлмж • об-Ьштаииймь стьіи волнж пр-Ь 
джтсчл гіїь • игрліл ЖЕ ВЖ ЛОЖЕСИ-Ьхж мтсрьни 

ХЖ • ІДВЛАЕТЬ Й прсжс рОЖЬСТВЛ • ЗИЖИТЕЛА 

вьс-Ьмж поклзл • нсйздрсчснно БЖЬЕ • и сгісь 
нос ілвление • ссго вьси почьт-Ьмж: — 

35 Рлдоїщ са оче и мти весели са • ілко прркл НА 
зсмли родистл • днь йзж об-Ьтовлниіл НЕПЛО 

ДЬІ • МЛАДСИЬЦЬ ДОЙТЬ КрСТЛА • Й рлД01/-£ТЬ 
са • рожьствжмь твоймь йсрсй • ГЛА ІЛЗЬІКЖ 
мои рлздр'Ьши СА • твоймь пришьствиимь 
40 НЛ ЗЕМЛИ • Св-Ьтил-Ь ВЕЛИКА СВ-ЬтЛ • ОЛЕ 401/" 

до прссллвьно: — 

(15-15 зв.) 

Примітки. 15, 23 Написання йщрсвл - асиміляція з до ч, тобто из чрсвд. 
15. Написання клііслвс.о.имл - гіперизм із . 0 . замість т. 18. У формі дьрьзновсниЕмь - 
контамінація живомовної дьрзновЕИИЕмь та старослов’янської дрьзновЕнисмь. У слові 
многьмь - пропуск ж у слабкій позиції, замість мжногьмь. 27. нашим - пропуск 
кінцевого слабкого ж. 33. нейздрЕЧЕИно - пропуск слабкого ь після н. 


103 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 




НАПИС-ГРАФІТО XI СТ. 

ПРО СМЕРТЬ ЄПИСКОПА БІЛГОРОДСЬКОГО ЛУКИ 


Напис відкрито в давній південній галереї Софійського собору в Києві на 
стовпі з зображенням св. Онуфрія (Вьісоцкий С. А. Древнерусские надписи 
Софии Киевской XI - XIV вв. - Вьіп. 1. - К., 1966. - С. 45). С. О. Висоцький 
датує графіто 1089 — 1091 роками (Зазнач, праця. — С. 46 47). 

Публікується за фотографією С. О. Висоцького. Текст звірено з оригіналом 
у Софії Київській. 


МЦА ЛВ'ЬГОІ/'СТЛ вж 
КВ прєстлви СА рлБЖ 
вжни лі/кл єппж вже 

НЬІ вТлОГОрОДЬСККШ 

Примітки: 4. У транслітерації С. О. Висоцького (Зазнач, праця - С. 45) помилково 
ж замість ь в слові вТлоі’Ородксккіи. 


104 





Пеалтир XI ет. із ворожильними приписками того ж часу... 



ПСАЛТИР XI СТ. 

ІЗ ВОРОЖИЛЬНИМИ ПРИПИСКАМИ ТОГО Ж ЧАСУ 
(БИЧКОВСЬКИЙ ПСАЛТИР) 


Манускрипт XI ст. розміром у 4°, написаний на пергамені уставом. У 
давнину, розгортаючи біблійні Книги, особливо Книги пророків та Псалтир, 
люди прагнули на основі цих текстів дізнатися про долю, майбутнє, події, що 
чекають на них, перспективи здійснення їхніх намірів тощо. Факт ворожіння на 
Псалтирі відзначив, наприклад, князь Володимир Мономах у своєму відомому 
повчанні дітям. В окремих рукописних Псалтирях під псалмами написано 
відповіді на загадані питання. їх містить і Псалтир, уривки з якого публікуємо. 

Спершу в науці були відомі 8 (9 ?) аркушів пам’ятки з колекції російського 
археографа й бібліографа О. Бичкова (1818 — 1899), які опублікував 
1.1. Срезневський. Вони зберігаються в Російській національній бібліотеці в 
Санкт-Петербурзі, шифр: ().п. 1.73. Основна частина рукопису — 135 арк. 
зберігається в монастирі св. Катерини на Синаї, шифр: 81а\.6; вона є 
продовженням «бичковської». Самого початку пам’ятки й досі не знайдено. 

Фотокопії «синайської» частини разом із фотографіями «бичковської» 
опубліковані в книзі: 8аіпІ СаіЬегіпе’з Мопазіегу, Моипі 8іпаі Ап Еагіу 81ауопіс 
РзаІІег їгот Кліз’. Уоіите Опе: Р її о І о г е р г о сі и с І і о п / Рсіііеіі Ьу МозЬе АІіЬаиег \\їіЬ 
їЬе соїІаЬогаїіоп оГ Ногасе Е. Рипі. - СатЬгісІее, Маззасїшзеїіз, 1978. За цією 
публікацією наводимо уривки з «синайської» частини Псалтиря. Уривок із 
«бичковської» частини подаємо за фотокопією, що її опублікував дослідник 
пам’ятки І. Товт у щорічнику «Біззегіабопез зіауісае...» / Материальї и 
сообщения по славяноведению. - VIII. - 8ге§ес1, 1972. 

Дослідники відзначають, що краї рукопису дуже забруднені. На фотокопіях 
у таких місцях текст читається погано або його зовсім не видно. У зв’язку з цим 
використовуємо видання І. І. Срезневського («Сведения и заметки о 
малоизвестньїх и неизвестньїх памятниках. — № ХЬН: Псалтьірь без толкований 
русского письма XI века (с гадальньїми приписками»). - СПб., 1876. - С. 38— 
62). 

У виданні М. Алтбауера «бичковська» й «синайська» частини Псалтиря 
мають окремі пагінації. їх зберігаємо, позначаючи першу літерою Б, а другу - 
літерою С. 

1.1. Срезневський відзначив, що рідке чорнило давньоруського писця 
подекуди важко прочитати, тому якийсь серб у XIII ст. обвів окремі букви й цілі 
рядки. У виданні «бичковських» аркушів Псалтиря дослідник передав такі 
фрагменти курсивом. За 1.1. Срезневським такі місця з явно сербськими 
мовними рисами також друкуємо курсивом. 


105 




Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 


4 зв. Б 

сла- іра • • двдвж ка ■: — 

Ее ЕЄ ВЖНЬЛІИ ЛІН ВЖСКО^Ю ОСТаВИ ЛІА 
далече отж спсєниа ліоієго словеса гр'Ь 
ХОпадении ліоихж ■: — 

5 Ее ЛІОН ВЖЗОВОІ/ - ВЖ ДНЬ И не ОІ/ХЛЖІ 

шншн 

И ноціию не вж кезоулшк Л\Н Т Ь — 

Т'кі же вж стізліь живеши хвала излва 
На та оі/зіжваша оци нашн ■: — 

10 Оі/зіжваша и йзБавилж іа іеси 

Кж тєбє вжзжваша и спсли са соїргь —- 
На та оі/чіжваша и не постжід'Ьша са 
Л зж ієсліь чрьвь а не члвкж 
Поношениіе ЧЛВКЖЛІЖ И ОІ/'НИЧЬЖЬНИіе 
15 людьліж — Кі печали вж радо придеть 

5 Б 

Еьси вида ціни лі а пороі/таша лій са 
Г лаша оустьнал\а н покжіваша гла 
вою — 

Оупова на га Да изкавить и — 

20 И спсеть и аціе хоціеть — 

Ако тжі іеси истжргжш л\а ицірева 
Оупжваниіе л\оіе отж сьсьцю л\атере 

ЛІОНА — 

Кж теке привьрженж КСЛІЬ из ложеснж • 

25 ОтЖ Оі/ТрОБЖІ Літре ЛІОНА БЖ ЛІОН ксі Тжі : — 
Не отжстоі/'пи отж ліє не іако скьрвь близь 
А ко Н'ЬСТЬ ПОЛІЛГЛАИ ЛІН — 

Оеидошл ліа тельци ЛІНОЗИ — 

И оуньци тоучьни одь ржаша ме 
зо От 'ьврьзоше на ме оуста свот 
Ако львж вжсхжіціла и рикай 
Ако вода излиіахж са и разндоше 
се КОСТИ МОК 

Бнстк срдце мок іако воскь 
35 так■ по ср'к чр'ква мокго —- 


106 



Пеалтир XI ет. із ворожильними приписками того ж часу... 
5 зв. Б 

И нсжше акти скоуд'Ьль кр'Ьпость —- 
И АЗЖІКЖ мон прнльпе гржтлнн МОКМЬ — 

И ВЖ пьрсть смрти СЖВЕДЕ МА — 

Ако ОЕНДОША МА ПСИ МНОЗН — 

40 И СЖБОрЖ ЗЛОБИВ'ЬІИХ'Ь ОС'ЬдЕ МА — 

И привоздншл рОІ/'Ц'Ь МОН И НОЗ'Ь МОН — 

И НЦІЬТОША ВЬСА КОСТИ МОА — 

Ти ЖС СЖМОТрнША МА И прЄЗьр г Ьшд МА •> — 
РаЗД'ЬлИША СЕБЕ рнЗЖІ МОА 
45 И О МАТИЗМ'Ь МОКН МЄТАША жрбБИА — 

Тжі ЖЕ ГИ не ОБДАЛИ П0М0Ц1Н ТВОКА отж 

мене — 

И на злетоупленик мок призьри —- 
Изблви отж ороіркнл діїТю мою — 

50 Изд роукжі ПЬСЬА ННОЧАДОІ^Ю мою — 

Спси МА отж оустж ЛЬВОВЖ — 

Отж рогж кдннорожь сжм'Ьреннк МОК — 

Пов'Ьмь ИМА ТВОК Брдтьи МОКИ — 

И и посред'Ь црве ВЖСПОЮ ТА — 

55 Еоіаціни СА ГА ВЖСХВАЛИТе И —- 

6 Б 

Вьсе С'ЬмА НАКОВЛЄ прОСЛАВЬТЬ И —- 
И ОІ/ЖОНТЬ же СА ОТЖ НЕГО ВЬСЕ С'ЬмА НЗЛ6В0 •> — 

АкО не ОІ/'НИЗЬЖИ НИ Н6ГОДОВА МЛТВЖІ НИЦІ А™ 

Ни отжврдтилж же КСТЬ ЛИЦА свокго отж 
60 мене — 

И КГДА ВЖЗЖІВАХЖ КЖ НЕМ01/ - ОІ/'СЛЖІША 
ше МА — 

Отж ТЕБЕ ПОХВАЛА МОА ВЖ Ц)ЗВИ 
нспов'Ьмь ТИ СА — 

65 Он'ктжі МОА ВЖЗДАМЬ предж БОАЦ1ИИМЇ 

СА КГО — 

'ЇїДАТЬ НИЦІИИ НАСЖІТАТЬ СА V — 

И ВЖСХВАЛАТЬ ГА ВЖЗИСКАЮЦ1ИИ КГО V — 

Жива боі/'доі/' ердцл ихж вж в'Ькжі в'Ькоу 
70 ПоМАНОірГЬ СА Н ОБрдТАТЬ СА КЖ ҐОІ/ - ВСН 
КОНЬЦН 36МЛА 

И ПОКЛОНАТЬ СА предж ННМЬ ВЬСА отьчь 
СТВИА ІАЗЖІКЖ — 





107 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 


ІЙКО ГІ црьствиїе И ТТ» ОБЛДДЛІЄТЬ ІАЗ'ЬІБ'ЬІ 
75 ІіШй И ПОКЛОНИША СА вьси тоучьиии зел\ли 

6 зв. Б 

Пр'ЬдТ» ІІНЛЛЬ припддоіргь ВЬСИ СТ»ХОДАЦ1Є 
и вт» землю — 

ДдіГіА ЛЮА Ч’ОЛЛОї;' живеть И С’ІлЛЛЛ ЛІОН по 
рлБОТАКТЬ КЛЮІ/ - — 

80 Е'ЬЗВ'ІіСТИТЬ ГВИ род'ь грАД'КІИ 
И В'КЗВ'ІіС'І’А'І’К прдвьдоїс — 

ЛЮДЬЛГЬ рОДЛГЬЦІИЛД'Ь СА ІАЖЄ С'К'І’ВОрн гь- 


Примітки. 14. Елемент -ьник подаємо за транслітерацією 1. 1. Срезневського, бо на 
фото нічого не можна вчитати. 15. І.С печдли г.'к рддо придеть - ворожильна приписка. 
29, 32. Під наведеною буквою е в кінці рядка видно сліди літери а. 45. Можливо, 0 
илддтизлгк, пор. гр. іцатіоцос. 63. В останньому слові у публікації 1.1. Срезневського 
надруковане титло. На фотокопії цього знаку не видно. 82. Пор. друге слово в 
Болонському Псалтирі: рождьшиилгь. 

ЗО зв. С 

пслгь- двдвт»- її 

ПолеИЛОуи Л\А БЄ по велпц'Ьп ДІЛО 
сти твоки • П ПО ЛШОГЖІЛГЬ ціе 
ДР0ТАЛ\Т» ТВОИЛГЬ • ОЦ'ІіСТИ БЄЗЛ 
5 БОННА ЛД0ІД — 

Ндипдче 0Л\ г ЬШ Л\А ОТТ» БЄЗЛБОПП 
А ЛЮКГО • П ОЧГЬ Гр'Ьх* М0КГ0 очи 
СТИ ЛЛА — 

ІЙКО БЄЗЛКОНПА ЛЮА АЗТ» ЗНАЮ П 

10 Гр'Ьх'Ь МОИ преДТ» Ліною ксть вт» 
иної/ - — 

Теке ІЄДИНОЛЮ!/ - С'ЬГр'ЬшиХ'Ь и зло 
к предт» тобою ст»творихт» — 

Або да опрдвьдиши вт» словесь 
15 X ті » СВОПХТ» • и препьриши ВЖНЬГДА 

СОІ/'ДИТП ти — 

Се БО ВТ» БЄЗЛБОНИИ ЗАЧЛЗГЬ КСЛ\Ь 
и в’к гр г І;С'І;х’ь роди лла лдти люіл 
Се БО ИСТИН01/ - ВЖЗЛЮБИЛТ» иси везв'Ь 
20 СТЬНДА И ТАИНАА прелііїдрОСТИ ТВ0ІЄ 
А АВИЛТ» ЛІН КСИ — 

БЛАЗНЬ ИЛ\АТЬ Д'ЬлО ТВ0ІЄ •> 


108 



Пеалтир XI ет. із ворожильними приписками того ж чаеу... 


■• "•"••а»- 

31 с 

Окропити МА ОІ/ХОфжмЬ и очицію 
СА ОМЖІКШИ Л\А И ПДЧЄ СИ'Ьгд 01/" 

25 Е'ЬлЮ СА — 

Слоухої/' М0КМ01/ - ддси рддость И ВЄ 
СЄЛИК • ВЖЗДрДДОуЮТЬ СА кости 
СЖМ'ЬрЄИЖІА —- 

От’кврдч’н ЛИЦ€ ОІС ОТЖ І'Р'ІІХ'К мої 
ЗО Х' 1 » ' ВСА КСЗДКОНИА моа оц'Ьсти — 

Срдце чисто сжзижи вж л\н г Ь ке • и 
ДХТ прлвж ОБНОВИ ВЖ ОіргрОБ'Ь мокї 
Не отжвьрзи меие отж лицд твоіе 
го- и дхд стго твокго не Юимн иі мене 
35 Вжздджь ми рддость спсениА тво 

іего- И ДХМЬ влдчьиьмь оіргвьрди МА 
Нлоучк» бєздкоиьижіа поіргьмж тво 
ИМЖ • И нечьстивии КЖ ТЄБЄ ОБрдДАТЬ С 
ИзБДВИ МА ОТЖ кржвии ЕЕ БЄ СПСЄИИА 
40 МОІЄГО • ВЖЗДрАДОІ/'КТЬ СА АЗЖІКЖ 

мои о прдвьд'Ь твоіеи — 

ГїТ ОІ/'СТЬИ'Ь мои отжвьрзеши оустд 

31 зв. С 

ЛІОІД ВЖЗВ Г ЬСТАТЬ ХВЛЛОІС ТВОЮ — 

Ако дціе бжі вжсхот'Ьлж жьртв'Ь ддлж 
45 БЖІХЖ 01/Ж0 олокдвтомдтжі не влговолїш: 
Жьртвд Б0\[ ДХЖ ежкроісшенж ердЦА сж 
кроі/'шенд И СЖМ'ЬреНД БЖ не ОІ/'НИЧЬ 
жить — 

Оі/жлжи ги Блговоленикмь твоимь 
50 сионд • И ДД СЖЖДИЖЮТЬ СА СТРИЖІ 
ИЕрЛМЬСКЖІА — 

Тжгдд блговолиши жьртвої/ - прдвьд'Ь 
вжзношеник ОЛКДВЖТОМДТЖІ — 

Тжгдд вжзлождть нд олтдрь ТВОИ ТЄЛЦА : 


Примітки. 22. блдзнь имдть д'Ьло твоє - ворожильна відповідь, а не частина 
псалма. 29. У фотокопії зовсім не видно двох букв початку третього слова - твок або 
свок. 38. У дієслові помилка; кінцевої літери після букви с не видно; треба: окрдтАТЬ 
са. 45. Двокрапку в кінці рядка ледь видно. 50. ежждижють са - так у рукописі. 


109 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 



71 зв. С 

ПСЛЛГЬ- ДКДК'Ь • пд • — 

Елговолилт» кси Ги землю твою ■: 

ВТ»ЗТ»раЛТ» КСИ ПЛ'ЬнТ» ЙійКІЛ»ВЛЬ ■: — 

отт»поі/хтилт» кси незаконній 
5 ЛЮДЬМТ» твоимт» ■: — 

не БОН СА ВТ»ЗИЄСЄШИ СА ПО ДНЬХТ» 

72 С 

ПокрТ»І ВЬСА Гр'ЬхТ» 1 НХТ» 

Оукротилт» к вьсь птЬвт» свой ■: : 
Етзвратилт» са кси отт» птЬва іаро 
ю сти твоіега ■: — 

Оврати нт»і не спсителю нашь •: : •— 

И втзврати іарость твоні» отт» наст 
ІЄда вт» в'Ькті проптЬвакши са на нт»і 
Или простьреши птЬвт» твой отт» ро 
15 да вт» родт» 

Ее тт»і овраціь живити нт»і ■: —- 
И людиіе твой втзвєсєлать СА о теве 
Аби і і амт» ги масть твою •: — 

И спсеник твой даждь намт» ■: —- 
20 Оі/'сл'ьшої/' чьто речеть 6 мн'Ь гь вт» : — 
Йде речеть мирт» на люди своїй ■: — 

И на пр г Ьподовьнт»ііа своїй й на овра 
ціаюціаіа срдца кт» немоу 
Оваче влизт» воіаціаймт» са йго 
25 спсеник ЙГО ■: — 

Етселити славої/ - вт» землю нашю 
72 зв. С 

Млсть и йтина стр'Ьтоста са 
Правьда й мирт» овловтізаста са 
Истина отт» зємла вт»сиіа — 
зо И правьда ст» нвсь приниче 
Иво гь дасть влгость 


110 



Псалтир XI ет. із ворожильними приписками того ж часу... 
И 3£Л\ЛІА НАША ДАСТЬ ПЛОДТ» СВОИ 

Прлвьдд пр'Ьдт» нилгь йдеть •:■■■ 

И положить вт поіргь СТОПТІ СВОІА — 




Примітки. 3. У першому слові третя літера нібито виправлена на в, але помилка 
залишилася, треба: в'ьзврдтил'ь. 4. Остання буква у фотокопії невиразна. 6. не еон са 
втхЗиесеши са по дкьх'ь - ворожильна приписка. 24. ЕОіДфДЙлгь са - так в рукописі; 
після останнього слова рядка помітна якась буква (и?). 

132 С 

(ЇСЛЛГЬ • ДВДК’К • рн — 

Хвалите ел в’ь ст'ьіих'ь кго 
Хвалите кго вт оісТвьржЕнии сї 
лті кго —- 

5 Хвалите кго и на силдхт кго 

Хвалите кго и по пр г Ьлгьногоі/' 0 \/' 
л\оу величьствию кго 
Хвалите кго й вт глдс'Ь троі/'кьн т Ь 
л\ь 

132 зв. С 

ю Хвалите кго вт псдлТтіри и вт гжсльхт 
Хвалите кго вт тірмпдн'Ь лици 
Хвалите кго в’ь строі/'ндх'ь и оргдн'І; 

Хвалите кго в’ь кі/ - мвал'Ьх' ь докро 
глдсьн'кх'ь —- 

15 Хвалите кго в’ь кі/ - л\вал т Ьх' ь в'кскн 

ЦАНИІА V — 

ВьСАКО ДТІХАНИК ДА ХВАЛИТЕ ГА •> 

слд вт коньць- пслмт»- двдвт 

КТ ГОЛЬІАДЖ — 

20 Мьнии Б'Ьх'Ь ВТ крдтии л\оки и оу 

Н'Ьи ВТ Д0Л\01/" ОЦД Л\0КГ0 • ПАСАД 

ХТ овьцл оцд л\окго • ржц'Ь л\ои ст 

ТВОриСТЕ ІДірГАНТ» •> И ПЬрТИ Л\0И СТ 
ставиша і|гллттірь • И КТО В'ЬЗВ'Ь 
25 СТИТЬ гоу МОКМОу ТТ СЛАТЬ САЖІ 
шить • ЧГЬ ПОСТЛА ЛГГЛА свокго • и 
ПОІДТТ Л\Л ОТ'К овьць оцд мокго • 

И 110МЛЗЛ Л\А лгдстию иомлзл 
НИІА СВОКГО • БрдТИІА МОІЛ ДО 


111 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


133 с 

зо крага и ведикага • и не клговоли вт» 
нихт» гь • изидохт» противої/ - іржжде 

ПЛЄЛ\ЄНЬНИКО\( • И прОКЛАТТ» Л\А и 

долтд своилхи • азт» же извл'Ькт» ме 
чь кго оі/'С т Ькнжх г ь ї • и ГОгахт» ноше 
35 НИК ОТТ> СНВТ» ИЛВТ» •:. 




Примітки. 8. Кінцевої букви г к майже не видно. 9. Літер мь на фотокопії майже не 
видно. 10. Передостання літера читається непевно. 17. Треба хвалить; перед цим словом 
наче буква г без крапки (крапок) над нею. 23. У слові сктнористе остання буква 
написана невиразно. 29. Букви н у полхазанига на фотокопії зовсім не видно. ЗО. 
Помилково ведикага замість вєликага. 34. Потрібно поношеник. 


112 






Реймєьке Євангеліє XI ет. 


РЕЙМСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ XI СТ. 


Під такою назвою в славістиці відомі оправлені в одній книзі дві пам’ятки 
різного віку, написані в різних місцях. Перша частина - кирилична, уривок у 16 
пергаменних аркушів (два зошити — 19-й та 20-й) із апракоса датується першою 
половиною XI ст. Друга частина — глаголична — переписана в XIV ст., очевидно, 
в Емауському монастирі біля чеської Праги. Більшість учених у кириличному 
тексті знаходить давньосхіднослов’янські риси, але дехто схильний пов’язувати 
його окремі мовно-орфографічні особливості з Сербією. 

Нині книга зберігається в місті Реймсі - давній столиці Франції (звідси - 
назва пам’ятки). Книга має складну й заплутану історію. У записі близько 1395 
року в другій частині пам’ятки зазначається, що кодекс подарував якомусь 
монастиреві чеський король Карл IV. У XV ст. Євангеліє потрапило до 
Костянтинополя. В середині XVI ст. воно стало власністю кардинала Лотарінгії 
Карла, який 1574 року подарував його кафедральному соборові в Реймсі. На 
ньому присягали французькі королі під час коронацій із другої половини XVI 
до кінця XVIII ст. Існує припущення, що кириличну частину Євангелія доставив 
у Чехію з Франції король Карл IV, який виховувався в Парижі, а до Парижу її 
привезла дочка великого київського князя Ярослава Мудрого Анна Ярославівна, 
яка 1044 року вийшла заміж за французького короля Генріха І (вона залишила 
свій підпис під грамотою 1063 року). Варто згадати, що В. Ягич висловив 
гіпотезу, що Реймське Євангеліє походить із південного Підкарпаття (див.: 
Л§іс V. ЕпізіеЬітехеехсЬісЬіе бег кігсіїепзіауізсіїеп БргасЬе: №ие ЬегісЬіііЦе ипсі 
епуеіїегіе Аш§аЬе. - Вегііп, 1913. - 8. 105). Пам’ятку не раз видавано. До 
найавторитетніших треба віднести видання: Ье§ег Ь. Ь’ЕуагщеІіаіге зіауоп сіє 
Реітх сій: Техіе сій засге. ЕсІіїіоп іасхітіїе... — Кеітз, Ргауие, 1899; 
ЖуковскаяЛ. П. Реймское евангелие: История его изучения и текст. - М., 1978; 
Ротт-Жебровский Т. Кирилловская часть Реймского евангелия / Лингвистическое 
исследование. — ЬиЬИп, 1985. 

Уривки з Реймського Євангелія наводимо за транслітераціями 
Л. П. Жуковської та Т. Ротта-Жебровського. Якщо читання зазначених фахівців 
не збігаються, ми надаємо одному перевагу на основі власного читання 
фотокопії пам’ятки (див. ще факсиміле: Реймське Євангеліє Анни 
Ярославівни. - Львів, 2010). 

стоуси. славАїце и 
хвалАїце ба. о вьсіі. 
хь ажє вид'кша и сльї 
шашА. ако же гїїано 
10 бьїсть кь нимь. й е 
гда напльниша са о 
смь д'нии да ебр'Ьжж 


8 зв. 
б 

МЦА ГЕВАРА 

Л. II, :а: обр'Ьзание га нашегоїу 

20-52 ха. и па стго оца ш^е. васи 
льа: - су й лукьі: - 
5 вь вьзвратиша са па 


113 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 



9 

а 

ть отрочА. и нареко 
ша има емоуїс. наре 
15 чено ангпмь пр'кже 

даже не зачАть са вь чр 
ев'к. й отрочА растА 
ше И Кр'кгіЛАІІіе СА дх 
МЬ. ИСПЛЬНАА СА Іір'ІІ 

20 моу цро сти. и блдть бжь 

А бАНіе на немь. и хож. 
Аста родителА его по 
вьса л'кта вь ерслмь. 
вь прідьникьї пасхьі 
25 и егда бьїсть їс :їв: л'к 

ть. вьходащємь и мь вь е 
рслмь. ПО ЙбьіЧАЖ пр 
аздьника. и коньча 
вьшемь ймь дни. вь 
ЗО звращажщемь са и 

мь. бета їс етрокь вь 
ерслхгк. и не разоум 
б 

’к йосифь и мати его. 
мігквьша же и вь др 
35 оужиігк сжщь. щук 

идоста дни поуть. й й 
скаста его вь рожде 
нии вь знаний, и не 
обр'ктьша его вьзв 
40 ратиста са вь ерслм 

ь. вьзискажща его 
и бьїсть по трьхь днь 
хь. ебр’ктоста и вь 
цркви С’ІІДАІЦЬ сре 
45 д'к оучитель. и по 

слоушажщи ихь 
и вьпрашающь а 
и оужАсахоу же са 
вьси послоушажщи 
50 и его. 0 разоум'к и 



0 й’в'кгкхь его. и 
вид'квьша и диви 
9 зв. 
а 

ста са. и рече кь нему 
мти его. ЧАДО чьто с 
55 ьтвори нама тако. се 

0 ць твой и азь скрь 
бліца искахов'І; те 
бе и рече кь нима чь 
то ако искаста ме 
60 не. не В'ксте ЛИ АКОВ 

ажє сжть ГОйа моего. 
вь гкхь достоять м 
и бьїти. и та не разу 
м'кста глгла. ажє їл 
65 а има. и сьниде сь ни 
ма и прийде вь наза 
рефь. и б'к повиноу 
а и са има. мати же 
его сьблоудаше вьс 
70 А ГЛЬЇ ЄНА. ВЬ срдци 
своемь. їс растАше 
пр т кмоудростьж. 
б 

и гкльмь и блдтьж СС 
ба и члігккь: - 

75 сж та пр'кже боАвлехь.: 

еу и» мат: - 

Мт. III, вь. прнде ибнь крьсти 

1-6 тель. пропов'кдаА вь п 

оустьіни илї.ткисгки: 

80 И ГЛА покаите СА. при 

ближи бо са цртво не 
бсное. сь оубо єсть рече 
ньі исаимь пррмь гл^щ 
емь. глсь вьпь^щаго вь 
85 поустьїни оуготоваи 

те поуть гнь. правьї тв 
орите СТЬЗ'Ь его. ть же 
иань. им^ашє ризоу св 




Реймєьке Євангеліє XI ет. 


ож 15 влась вельблжжь. 

90 И ПОАСЬ ОуСНЬАНЬ 0 Чре 
сл'кхь СВОИХЬ. И АДЬ же 
его б'(і медь дивин, ть 
10 
а 

гда ИСХОЖАШЄ кь нем 
оу. вьсь ерлмь. И ВЬСА йу 
95 д'ііа. и вьса страна ерьд 

аньскаА. и крьщахоу са 
вь р'Іаі'І; иерьдаїгк. 15 не. 
го. испов'кдажще гр'кхьі 
своє:, не п|тк бгоАвле ни хь 
юо еу и> марка:: - 

М. І, зачАло евуньгельА їу 

1-8 хва єна 6 жиа. ако же е 
сть писано вь пррцхь. 
се азь посьлоу а'нгль мо 
105 н гір'кдь ЛНЦЬМЬ ТВОЇ! 

мь. н ж е оуготовнть п 
оуть твон пр'кдь тобо 
ж. глсь вьпьжщаго вь п 
оустьїни. оуготовнте 
110 поугь гнь правьї твор 

нте СТЬЗА его. бьїсть й 
ань крьстА вь поустьї 


б 

нн. н про""в'кдаА крьщ 
енне, покааньж вь в 
115 ставленне гр'кхомь. 

II ИСХОЖАШЄ К нему 
ВЬСА жидовьскаА стр 
ана. и ерсамлАне и кр 
ьщахоу са вьси. вь е. 
120 рданьсгки р'кп'к 15 
него. испов'кдажще 
гр'кхьі своє. 6 ашє же 
иань ебл'кчснь вла. 
сьі вельблжжи. и ПОА 
125 сь ОуСНЬАНЬ 0 ЧрССЛ'к 
хь его. й едьі пржгьі 
и медь дивий. и проп 
в'І; даше гла. грАдет 
ь кр'кплии мене, вь 
130 сл'кдь мене, емоу ж 
е ігксмь достоинь. 
поклонь са. раздр'к 
10 зв. 
а 

шити вьзвжза сап 
огоу его. азь оубо 
135 крьстихь вьі водо 
ж. а ть крьстить вьі 
дхмь стьмь •: 


Примітки: 5. Над першим словом літера не виразна: о[но]. 38. Стягнення ии або 
пропущено слово и, пор.: ггк рожении и г.'к знлнии в Мстиславовому Євангелії. 


14 зв. 

б 

а 

М С ЦА ФЕВРАРА 

стра стму труфону еу 
пй сж д: лоукьі. МЦА 

22-40 дгітєлА йтроА іса вь й 

ерслмь. поставити пр 

'кдь ГМЬ АКО же єсть 

10 ано вь закоігк гни. 

тго .в. сьр'ктепие га на :ха: - 
5 еу 15 лоукьі: - 

АКО вьсакь младеньць 
моужьска полоу ра зврь 

Л. II, ВЬ : вьзнесоста ро 

зал ложесна сто гви на 


115 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 




речеть са . и дати тр'І; 
15 б Лі по реченоумоу вь 

законі, грьлици .в. й 
ли два голоубичища. 
и се б'І; чіівкь вь ерсли 
М'ІІ. емоуже ИМ А сь 
20 мьонь. и чіівкь сьїй 

правьдьнь и чьстивь. 

ЧАА ОУТ'ІІХЬЇ ИЗЛЄВЬЇ . 

И ДХЬ б'ІІ стьї и вь немь. 
и б'к емоу еб'Іішапо. 

25 ДХМЬ СТМЬ. не ВИД'ІІ 

ти сьмрьти. гір’ |; же да 
15 
а 

же видить хса. и га. и 
прийде ДХМЬ вь цркь 
вь. ї кгда вьведоста ро 
ЗО дитєла отрочА іса. сьт 

ворити по б б ьї чалі за 
коньномоу 0 немь. и 
ть приАтьї на роукоу 
своелі. и блви ба и ре 
35 пь'пгі; поущаеши раб 

ь твой влдко. по глж 
твоемоу сь миромь. 

АКО видасте 0ЧИ могі 
спсение твоє, еже еси 
40 оігготоваль. пр'Ьдь ли 

ЦЬМЬ. ВЬС'ІІХЬ лоудигі. 
св'Ііть вь етькрьвени 
Є АЗЬЇКЬ. и славоу лоу 
ди твоихь ИЗЛА. и б'к 
45 П0сифь И МТП его. ЧЛІ 

ДАЩА СА 0 ГІІеМЬІХЬ 


б 

0 немь. и блви А сьм 
Ь0НЬ. и рече КЬ мріш 
мтри его. се лежить 
50 вь на иадение. и вьск 
ресение многьімь вь 
изли и вь знаменне 
пр'Іікьї глемо и теб'к 
же самои днїоу пройд 
55 еть ероужьс. АКО да 0 

тькрьїліть СА. Сі ми 
огь срдць помьішле. 
ниа. и б'к айа гіррчца 
дьщи фаноуилева. 

60 Сі племени асирова. 

єн заматер'квьіпи 
вь днхь мпоз'кхь. 
живьши сь моужьм 
ь семь л'кть Сі д'квь 
65 ства своего. и та вь 

ДОБИ 0СМЬ ДЄСАТЬ. 

15 зв. 
а 

т и четьїри л'кта. ажє 
не 0ХОЖДАШЄ. Сі крьв 
е постьмь и молитв 
70 ами слоужАщи днь 

и нощь. и та вь ть ча 
сь приставьши йспо 
в'кдаше са гви и гла 
ше мь вьс'кмь ЧАЛІЇ (І 
75 имь избаниА вь ерсл 

м'к ако ськоньчАша 
СА ВЬСА . еже по закон 


116 



Реймєьке Євангеліє XI ет. 



оу ги лі вьзвратиша 
са вь галил'Ьж. вь гра 
80 дь свои назарефь. в 
ча же раСТАПІЄ и кр 



'ІІГІЛАШС СА ДХМЬ 
ИСПЛЬНАА СА Гір'ІІМу 

дрости. и блдть бж 
85 ьа 6ашє на немь: - 


Примітки: 28. Після слова прийде , очевидно, пропущено слово ведомь. 
33. Л. П. Жуковська читає прилти, Т. Ротг-Жебровський - прилть; пор.: приідчгь к у 
Мстиславовому Євангелії. 50. Прийменник вь зайвий (мабуть, написаний помилково під 
впливом наступної сполуки з прийменником вь). 53. Пор. у Мстиславовому Євангелії: 
зндмєник прєрочьно. 66. Так у рукописі: вьдови. Пор.: и та вщдовд в Мстиславовому 
Євангелії. 67. Л. П. Жуковська читає: ти четьіри (без коментаря). Т. Ротт-Жебровський: 
т и четьіри (очевидно, слушно коментуючи, що буква т - зайва). 68-69. Потрібно 
црькьвє або црквє, пор.: цкрісквс в Мстиславовому Євангелії. 74. Треба: глдшє 0 
нємь, пор.: глддшє о ік-л\к у Мстиславовому Євангелії. 75. Потрібно: извдвлєниа, пор. 
избдвлкниід в Мстиславовому Євангелії. 80-81. Потрібно отрочА , пор. Отрочд в 
Мстиславовому Євангелії. 


117 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 



СИНАЙСЬКИЙ ПАТЕРИК XI СТ. 


Таку назву десь у XIV — XV ст. одержав давній слов’янський переклад із 
грецької мови збірки оповідей про аскетів-ченців, більшу частину якої 
становить «Левада (луг) духовна» візантійського письменника Івана Мосха, 
скомпонована в першій чверті VII ст. Існує думка, що збірку в 
східнослов’янській традиції названо Синайський патерик через те, що в ній 
значна кількість оповідань пов’язана з життям і благочестивою діяльністю 
ченців монастиря на Синаї, де провів свої перші чернечі роки І. Мосх. 

Найдавніший і найповніший старожитній слов’янський переклад твору 
І. Мосха зберігся в давньосхіднослов’янському списку XI ст. (дехто датує його 
початком XII ст.). Манускрипт налічує 184 аркуші іп 4°. Написаний уставом 
кількома почерками (не менше 8-ми). Зберігається в Державному історичному 
музеї в Москві, шифр: Син. 551. Уривки з Синайського патерика XI ст. 
друкуємо за виданням: Синайский патерик / Изд. подгот. В.С. Гольїшенко, 
В.Ф. Дубровина. - М., 1967. На місці втрачених знаків (букви, що осипалися 
тощо) в публікації наведено три крапки. 

24 зв. 

слово: .м" 

Пов'кдаше же намь шккьто христолю 

25 

бьць • о анастас'к цсри • по отьставлении 
евфима • и македона • патриархама • коста 
ньтина града • изгьна бо а вь евхаитьі 
5 кь поньтоу • стаго сьньма д'клА • иже вь 
халькидошк оць • ви.тк вь сьігі; ть же 
цсрь анастась • моужа ігЬкаго сьврьшена • 
б'клообразьна ■ гір'кмо емоу стоАща • песУ 
ща кожоу написаноу и чьтоуща • и разгь 
10 ноувь ПАТЬ ЛИСТОВЬ КОЖА • и прочьте церво 

им.ече кмоу ■ се за безв'крие твоє изгла 

жоу л'кть четьіри на дєсатє • и своимь пь 
рьстомь поглади ти рекьше • и по дьвою 
дьнию мьльнии бьівьши • и громоу ве 
15 ликоу з'кло • оужась са цсрь продасть доу 
шоу вь скьрьби и мьноз’к • поне же не ч... 
ствовавь стоую ха ба нашего цркьвь • и па 
стьірА іаже изгьна •: слово : 

Вь аньтиохию великоую пришьдь сльїша 


118 



Синайєький патерик XI ет. 



20 хь • оть одиного прозвутерь црквьньш 
хь пов'Ьдающоу • їдко глаше анастась 

25 зв. 

патриарьхь • чьто толико ако мьнихь 
ігіікьго вь манастьіри • аввьі севири 
ідна ■ поущень бьість вь слоужьбоу вь 
25 страньї свободьнаго нарицаемаго гра 

да ■ и їдко же приде шбита оу єдиного д'к 
лателА холюбива • имоуща дьщерь 
одинородьноу ■ матере своєа оуже оу 
мьрьшоу • сьтворивь же мьнихь три 
ЗО дни вь домоу д'ЬлателА • Иже вьиноу 

бореть СА СЬ ЧЛВКЬІ ДИАВОЛЬ • вьложи 
зьльїи и сквьрьньньїи ПОМЬІСЛЬ вь 
брата • и б'І; победимь на д'квицоу • и и 
скаше оупражнениід когда наидеть 
35 на ню • нь и...е брань вьложи вь нь б'Ьсь • 
ть же и празнь сьтвори оць бо д'квици 
отьиде вь аскалонь • соущаА емоу по 
тр'Ьбь ради • брать в'Ьда іако инь ни 
кьто же ігіість вь домоу • тькьмо ть 
40 и .тквица йде кь неи • хота еи ноуждоу 
сьтворити • она же їдко ви.тк сьмоуще 

26 

на • и вьсего кь сьтворению ражизаема • 
рече емоу • никако же са сьмоути • ни небьі 
тьна чьсо сьтвори на мьігі; • оць бо мои ни 
45 ...ьньсь ни оутро не придеть ■ нь пьрьвое по 
слоушаи мене оже ти рекоу • и їдко в'ксть гь • 
и азь вьсею мьіслию • сьтворю ако же хоче 
ши • она же пр'кмоудрова и глиіци • соущю 
тебе ги брате ■ колико л'кть имаши вь ма 
50 настьіри • гла еи брать семь на дєсатє л'к 
ть • пакьі гла емоу имаши ли искоуше 
ниє женьско • гла еи ни • отьв'кща д'кви 
ца братоу • то хощеши ли одиного часа 
діл а • погоубити толика л'кть д'Ьло • колишьдьі • 
55 аще излиаль еси сльзьі • да без гр'кха 
пльть не осквьрьненоу поставиши пр'І; 
дь христосомь • и вьсего троуда мальїА 
д'Ьла ..л • лишень хочеши бьіти • оба 


119 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 


че ако хощеши послоую тебе • аще са паде 
60 ши сь мьною • имаши ли камо поати ма 
питати • гла же брать ни и • тогда отьв'к 
ща д'квица и рече • вь истиноу не льжоу • 

26 зв. 

аще сьм'криши ма мьногамь зьлобамь по 
виньнь боудеши ■ гіїа еи мьнихь • како гла кмЬ’ 

65 .тквица • одино ако погоубиши свою дїиоу • вь 
торое ІАКО МОЄА діла ИСТАЗАНЬ боудеши 
се же да в'кси ако и клАтвоу на та пр'кв'кщава 

ю • та 

ко ми рекьшаго не сьльжи ми • аще сьм'криши 

МІЙ 

абие оудавленикмь себе погоублю • и 

обрАЩеШИ 

70 са и разбои сьтворивь • и на соуд’к ако разбои 
никь осоужаемь • пр'кжс не боудеши толикамь 
зьлобамь виньнь • нь иди сь мирьмь вь мана 
стьірь свои • и вельми имаши помолити за 
мій: вьспомійнжвь же брать и вьспрійноувь: 

75 абик йде вь манастьірь свои. и поклони сій и 
гоуменоу .да потомь из манастьірій не и 
зидеть: и сьтворивь :г: мсца кь господоу йде 


Примітки. 16. У публікації вь скьрьбии. 


—слово:мн: 

[...] 73 зв. 

• рлд- ІЙко Сі кдиного попьрища. стго иер’дана. 
р'ккьі лав’ра ксть ав’ва. герасима нари 
74 

цакма. вь тоулав’рю пр т кходАщемь намь. 
пов'кдаша. с'кдАїции тоу старьци. о ав’в'к ге 
расим'к. ійко хода кдиною по блатоу стго ик 
р’дана. оусьр'кте и львь з'кло рьідаА Сі ногьі 
5 свока. имашє бо трьстАноу тр'кскоу оунь 

зьшю кмоу. ІЙКО Сі сего отещи кмоу ІІОЗ'к. и 
пльїгк гноій бьіти. ійко же оузьр т к львь ста 
рьца. показаше кмоу ногоу. ійжє б г І; ійзвь 
на Сі оуньзьшаїй гіор'кзи. плачА са ійко 
10 И ігкчьсо И МОЛА СА кмоу. ИСіркл СІП) СІ ІГСГО 
бьіти. ійко же ви. гк и старьць. вь такои б'к 
д'к. с'кдь и имь и за ногоу и роздвигь м'ксто 


120 



Синайєький патерик XI ет. 


иза трьсть. сь м’ногомь гноимь. и добр'к о 
чистивь строупь. и облзавь платомь поу 
сти и. львь же иігкдспь. по семь не оста ста 
рьца. нь їдко свои оученикь. ідмо же идла 
ше кмоу. їдко чюдити са старьцю. толикж 
разоумоу зв'кри. и прочек Сітол'к старьць пи 
таше и. помеща кмоу хл'кбь и мочена сочи 
ва. имАїне же та лавра, одинь осьль на ігс 

74 зв. 

мь же приношааше водоу. вь потр'кбоу оцемь. 
стго иер’дана. Сіїподоу же і пиліть водоу. Кісто 
ить же ГО лаврьі різка, попьрище одино. обьі 
чан же имАхоу старьци. даідти львоу. да ходи 
ть и пасеть и по краю стго иер’дана. одиноїж же 
пасомь осьль оть льва. Сліде Сі ігсго не маломь 
Сіїпьствикмь. и се моужь сь вельблоудьі оть 
аравиїд идьі. и обрать и поать и вь своід єн. ль 
вь же погоубивь осьла приде вь лавроу. з'кло оу 
ньівь и дрАхль. кь ав’ва герасимоу. мьнаніє 
же ав’ва герасимь. їдко из'кяь ксть осьла львь. 
гла кмоу кьде ксть осьль. сь же їдко члкь стоїд 
ше мльча и долоу зьр а. гла кмоу сарьць из'кяь 
ли и кси. блнь гь кже творАше осьль. Сісел'к 

теб'к 

ксть творити. отьтол'к же мльвльшю старь 
цю. ношаше кан’пилии комьрогьі имоущь че 
тьіри ї приношаше водьі. приде же одиною вои 
нь. млтвьі д'кдА кь старьцю. и вид'квь льва 
носАіца водоу. и оув т кд т квь виноу помилова и. и 
вьіньмь три златьникьі дасть старьцемь 

75 

да коупАть осьль вь потр'кбоу себ'к. и свободА 
ть Сі таковьіід работьі льва. вельблоудьникь 
же иже б'к осьла поаль. идашє пакьі пьшєница 
продаїдть вь стьіи градь. нмьі осьль сь собоїлі. и 
пр'кіпьдь стго икр’дана. оусьр'ктс са по сьлоучаю. 
сь львомь. и вид'кв і. и оставивь вельблоудьі б'к 
жа. львь же познавь осьль тече кь ігсмоу. и оустьі. 
имь и. їдко же б'к обьпсль. ВЄДАШЄ и сь трьми ве 
льблоудьі. радоуА са вькоуп'к и зовьі. їдко осьла 
кго же погоуби. обр'кть приведе и кь старьцю. ста 
рьць бо мьиашє їдко львь из'кль осьла. тогда ста¬ 
рьць оув'кд'квь їдко обльгань бьість львь. поло¬ 
жи же има львоу. иер’дань. сьтвори же вь лавр'к ль 




вь ващє пати л'кть. не ЮлоучаА СА оть него при 
55 єно. кгда же кь гоу приде. ав’ва герасимь. и оци по 
гребеньї бьіс. по сьмотрению бжию львь не обр'к 
те са вь лавр'к. по семь же мало приде львь вь ла 
вроу. и искаше старьца свокго. ав’ва же севатии 
киїликь оученикь ав’ва герасима. вид'квь и 
60 глаше кмоу. иер’дане. старьць нашь остави на 

75 зв. 

сь сирьі. и кь гоу изиде нь вьзьми 'кждь. львь 
же 'кети не ХОТАПІЄ. и НаЧАТЬ СТОА очима сво 
има с'кмо и онамо часто вьзирати. ища ста 
рьца свокго. рикаїд вельми и не трьпА отьча 
65 ідти са. ав’ва же севатии прочии старьци. гла 
дащє и по хрьбьтоу глахоу. Сліде старьць кь 
гоу. оставивь ньі. ни тако имь глтоще кь ігс 
моу. не можАхоу кго й вьпла и Сі рьіданшд 
оуставити. НЬ КЛИКО же МЬНАХОу кго слово 
70 МЬ оут'кшити. И Іір'км'кіГАТИ ТОЛИКО же онь 
паче рьідаше. п вьпда бод ьша двпзаше. п 
рьіданпю прптварАше показаА гласьі. и п 
зм'кпоуА гласьі. и лпцьмь и очима, печа 
ль іліже имАше не вида старьца. тогда гла к 
75 моу ав’ва севатии. поиди сь мьною поїте же 
не имеши намь в'крьі. и покажю ти кьде 
лежить нашь старьць. и поимь веде и. йде же 
б'кіпа погребли кго. Сістоідшс же Сі црісве по 
ль попьрища. ставь же ав’ва севатии. врьхоу 
80 гроба. ав’ва герасима. гла львоу. се старьць 

76 

нашь сьде погребень бьість. и пр'кклопи ко 
л'кігк ав’ва саватии врьхоу гроба старьча. ід 
ко же сльїша львь и вид'к како поклони са 

ав’ва 

саватии врьхоу гроба и плакаше са. поклони 
85 са и сь. и оударАід главою о земл ю з'кло и ревьі. 
и тако абик скоро оумреть врьхоу гроба. се же 
вьсе бьість. не їдко ділю словесьноу им'кіжша. 
нь їдко ббу хотащю. слав агцимь кго просла 
вити, не тьк’мо вь житии семь нь и по сьмрь 
90 ти. и показати намь како повиновеник има 
ахоу. зв'крик кь адамоу. гір'кждс ослоушани 
ід кго заповіли и. кже вь пород'к пища 


Примітка. 59. киликь - так у рукописі, гр. 6 Кі/дс «кілікієць». 


122 



Слова» Григорія Богоелова (Назіянзина) XI єт. 



«СЛОВА» ГРИГОРІЯ БОГОСЛОВА (НАЗІЯНЗИНА) XI СТ. 


Пергаменна книжка іп 4°, 376 аркушів, написана гарним уставом у два 
стовпці. У тексті трапляються глаголичні букви - очевидно, свідчення, що 
протограф був глаголичний. За змістом пам’ятка - 13 проповідей Григорія 
Богослова (Назіянзина), перекладених недосконало на південнослов’янському 
терені (мабуть, у X ст.). Переклад здійснено майже слово в слово, тому він 
важкий для зрозуміння. Неуважний переписувач зробив чимало помилок у 
слов’янському тексті і в одному місці критично (для себе?) зауважив: чьгьлг 
кривліа главо пиши право (арк. 101 зв.); див.: Сводньїй каталог славяно- 
русских рукописних книг, хранящихся в СССР. - С. 75; у виданні 
А. М. Будиловича. - С. 78: чьгле, пор. укр. чеглик, рос. чеглок «підсоколик» - 
Раїсо зиЬЬиіео Ь.). 

Книжка оздоблена високохудожніми кольоровими заставками. Зберігається 
в Державній публічній бібліотеці в Санкт-Петербурзі, шифр: ().п.1.16. Уривки 
публікуються за виданням А. М. Будиловича: «XIII Слов Григория Богослова в 
древнеславянском переводе по рукописи Императорской публичной 
библиотеки XI века» (СПб., 1875) з урахуванням зауважень І. Фалева в рецензії 
«Заметки о “13 словах Григория Назианзина”, рукописи XI в.» (ОРЯС. - 
Т. 101.-№3.-Л., 1928. - С. 245-249). 

Мову пам’ятки відносно детально дослідив А.М. Будилович у кн.: XIII слов 
Григория Богослова по рукописи Императорской публичной библиотеки XI в. - 
СПб., 1871. 


Арк. 6, Р 
начАло, 

Арк. 6 , у 
рече, пр'кмждро 

СТИ ПрИобрАЩИ 

пр'Ьмждрость; 

5 чьто се ГЛІА начА 
ло пр'Ьмждро 0 ™? Бо 
іазнь. Не оть ви¬ 
да бо начьньше- 
мь, вь боїазни по- 

Примітка. 13. Тобто сь стіни. 

Арк. 143, а 
вал о несьвраще- 

П'ІІМЬ Д'ІІ.ТІІ . 

Подражаи пилата' 


10 доба оустати' 

(видь бо невьхла- 
штень' еда и сь 
стиньї сьрине 
ть'): но боїазнию 
15 сьв'Ьтовавьше- 

мь; и очисти- 
вьшємьса , ...да 
сице рекоу, нс'гЬігЬ 
вьшемь', на вьі- 
20 сость ВЬЗАТИСЯ . 


на оуньшек', зь.тіі 
5 пишжшта , добр'к 
напнеаньї: И рь 
ци пр'кпираїжщи 


123 




Арк. 195, 5 
Вь глад'Ь •— 

Вь жажди •— 

Вь п а гот'к •— 
Сьв'кіц Ава іжща 
5 А' 

Низь, 

Ві.ігкілідоу нань, 
И “зьжтріт •— 
Противьно творл 

10 ЩАА --. 

Оставліаїж оть 

ГОНКНИВГ, 

Сьборьі ■— 
Тьмьница, 

15 ВЖЗЬІ" - , 

Обложьникьґ, 

Сждища', 

По вьса дьни и ча 

сьі сьмрьти •-. 

20 КоїИЬНИЦА •- , 

Бикник камени 

Арк. 196, а 
кмь : , 

Бикник жьзль 

КМЬ', 

25 Обьхождени 

К —, 

Б'Ьдьі по земли" 
и 

По мореви*—, 
зо Глжбишк •—, 

Тапаник •—, 


Б'кдьі р'кчьпьі 
А —, 

Б'кдьі разбоини 

35 ЧЬСКЬГ" , 

Б'кдьі 15 рода •—, 
Б'кдьі оть льжї 
вьіа братиА -, 
Оть ржкоу житї 
40 К - , 

Бес крьмлкниіа 
благов'кстова 

Арк. 196, Р 
ник --, 

Арк. 271, у 
Понкже то вид'к 
хь тоу абик р'кх і. 
КОЛИКО зьло ри 

Арк. 271,5 
МЬСКОК' крьми 
5 ть'! й гір'кждс на 

м'кпивьй. бьі 
ТИ' льжевль 
хвь самь о ссб'к 

ПОМОЛИВЬСА’. 

10 Оуне бо" или таїгк 

ХЬ' испльни 
тиса оуселкігк 
й зьльї', и тако 
моу ідвитиса 
15 дивоу, іакоже 

николиже прь 
в'кк'; 


124 





«Слова» Григорія Богоелова (Назіянзина) XI ет. 


Многамь же по 
вонемь слов* 

20 щамь', 

Мьногомь же за 
палени”мь', 

И вьскьпгкни 
е земли', й раск 

Арк. 272, а 

25 ЛЬМЬ', 

Еще же мжжемь 
нечлскьимь' и 
зв'кремь нпац'к 
мь и сьложено 
ЗО мь', естьства но 

вотворима'. 

Сего Д'ЬліА и ко 
ньць достойнь 
НЬ ПріІА безоу 
35 мию - ; 

Сьде тькьмо не 
сьтрьігЬвьшю 
боу обьіченаго 
дльготрьпиід', 

40 Егда мьногомь 

зьло б'кашс члко 
любие', и мьногж 
хотАашс подати 
дрлхлотж пра 


45 ВАЩИИМЬ, 

Арк. 282, р 
вьинж же 
гор'І; йздривакм, 
присно же долоу 
сьвлачимо'; ни сви 
5 СТАЩЖ же колоу 

СЬКручаАСА', ни 
птицами Адрь оу 
стризакмь'. ни 
оубиваА николи 
10 же', нь присно й 

спльніакмьй'; й 
ли йстина се єсть', 
йли кощюна, при 
показаА' йсти 
15 нж вь тварьхь'; 

нь видимь чимь 
йли кац'кми вь 
тьгда мжчимьі 
їдко мпоз'Ьмь єн 

Арк. 282, у 

20 хь лгот'кишеми', 

ельмаже проти 
вж м'кр'к сьгр'к 
шакмьйхь 


Примітка. 9. Тобто оубьівалі 

Арк. 294, Р 
І)Жде ли онь 
покой' иже славж 
ідже отьложена 
блаженьймь', и 
5 ли ОИО' что е'? Не и 
но, нь се'. 77онюке 
се испов'Ьдахомь', 

Арк. 294, у 
й "но да пр'Ьпьі 
такмь'. Ееть ли 


10 чьто'кжесАда 

ідіть жилища 4 , 
гдкоже моїа мьі 
ель', йли ничь 
то же? Ееть ВЬСА 
15 ко'. Ч ьто се‘? не еже 

ли различь бьі 

ТИ ЖИТИІЖ' й й 

збиранні*', ино 
моу инамо нести' 

20 против* М'кр'к 

в'крігііи . кжс й 


125 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 



поути именоук 
мь\ Вьс'кми Л1 оубо 
грАсти', или оггі; 

25 МИ ПЖТЬМИ СИ 

хь ? ,4ще е мощьно 
томоужде, то вь 
скми'; 

Арк. 304, 5 
ДО жестосрьдоу 
Арк. 305, а 
моу фараосж', й 
люто д'клодав 
цж, вь прозорь сь 
5 храпкпоу бжи 

и сил'к на нечь 

СТИВЬІА . 

.. .Отькждоу тако 
вьіа ідзвьі и 
10 раньг? и кокк 

же о сихь слово'? 

И кое ли движе 

НИК' ИЛИ ВЬСА 

кьимь бещи 
15 на', и безь оустро 

енша', и бе крь 
мьчьствовани 
ниід' и бе словь 
сеносимоу, їдко 
20 ниединомоу 

сжщими обла 
даккщж', и са 

Арк. 305, Р 
МО ЛИ СА О себ'Ь 
движеть', 

25 Мкоже непьщю 

ють немждри..., 
й ашють' носи 


ми оть дха мра 
чьнаго' и бечи 
ЗО ньнаго'; или 

словомь етеро 

МЬ' И ЧИИОМЬ', 

іакоже 6ьіша 
вьса испрьва', 

35 и растворишА 

са', но сьчьташа 
са... красьно', їдко 
кдиномоу ство 
рьшж знакма', 

40 тако движж 

тьса' и пр'Ьла 
гаютьсА' строе 
ниемь оуздак 

Арк. 305, у 
ми й водими'? 

45 Отькждоу погр'к 

сш, и в'ктроть 
лиігкіа...; ньін т к 
шьнідід наша 
ідзва' и показа 
50 НИК'? 

Юкдоу аеромь' и 
стьл'кпиіа'. и 

НЄДЖЗИ', И ВЬСКЬІ 

ігкпиіа земля', 

55 И морж ВЬЗМЖ 

ЩЄНИІД', и оть не 
бесь страси'? И ка 
ко створеная тва 
рь' вь работж чло 
60 в'ккомь. обьща 

пища... 


126 





Супраельеький збірник XI от. 




СУПРАСЛЬСЬКИЙ ЗБІРНИК XI СТ. 


Один із найбільших слов’янських рукописів (285 арк. іп і'оііо) XI ст. 
Написаний уставом в одну колонку. Відкрив пам’ятку М.К. Бобровський у 
1823 році в Супрасльському монастирі коло Білостока (тепер - у Польщі). 
Сьогодні частини манускрипту зберігаються в трьох місцях: у Російській 
національній бібліотеці в Санкт-Петербурзі (шифр: 0. п. І. 72), Національній 
університетській бібліотеці Словенії в м. Любляна (шифр: Сой. Кор. 2), 
Національній бібліотеці Польщі у Варшаві. За змістом — четья-мінея на березень 
та різні «Слова», переважно Івана (Йоана) Золотоуста. Досі більшість 
дослідників відносять пам’ятку до старослов’янських. Проте деякі видатні 
славісти допускають давньосхіднослов’янське походження Супрасльського 
рукопису (див.: ЯгичИ.В. Отчет о присуждении Ломоносовской премии за 
1883 год. - СПб., 1884. - С. 71 [Сб. ОРЯС. - Т. 33. - № 2]; Уопсігак V. 
А1і8ІоуепІ8сйе Зіисііеп // ЗіЩигщьЬегісЬіе сіег рЬі 1 озорЬІ8сЬ-НІ8ГогІ8СНеп Кіаззе сіег 
Каізегіісйеп Акайетіе Йег \УІ88ЄП8СЙаЙ:еп. - В. 122. - АЬйапсІ. 7. — \Уіеп, 1890. - 
8. 1, 43, 48, 52—53; Крьшскіш А. Е. Украинская грамматика для учеников 
вьісших классов гимназий и семинарий Приднепровья. - Т. 1. - Вьіп. 1. - М., 
1907. - С. 209 г, виноска). Досліджуючи Супраельеький збірник, ми дійшли 
висновку, що це пам’ятка перших десятиліть християнства на Русі, коли 
старослов’янські тексти в нас ретельно копіювали й мало редагували 
{Німчук В. В. Про походження Супрасльського рукопису // Мовознавство. - 
1994.-№6; 1995,-№1). 

Окремі уривки з пам’ятки, в яких відбилися елементи рідного мовлення 
Ретка - писця-русина, подаємо за публікацією С. М. Северьянов. Супрасльская 
рукопись. - Т. 1. - СПб., 1904 (Памятники старославянского язьїка. - Т. 2.- 
Вьіп. 1) та фотокопіями в книзі: Супрасьлски или Ретков сборник: В два тома / 
Йордан Заимов. Увод и коментар на старобьлгарския текст. Марио Капалдо. 
Подбор и коментар на грьцкия текст. - София, 1983. 

135 

окради хс вт» влеж- леллди л\ои поЙдоша по 
ЖЄСТОКО у ПЖТИ • ІІ'КШІД СОуСДИ’л оуд'кке- 
НЛ К'КІСТК • СИТЬ кедакоігміоу стлрцої/" ІГКІ- 
НІЙ ОЧГЬКр'ЬІВЛІЖЧГЬ Л\ЛАДЖ й докрж- дл ил- 
5 СЬПГАЧГЬ СА докротжі КА- Й ВТ. ЛТ»ЖЖ НДВДДА- 
Т'Ь НД НЖ ІІ'КШІД оїщо- ГЛДД'Ь не ХЛАККП'КіЙ 
НИ ЖАЖДД ВОДЖНДІД- НТ» СЖС Оі/'СЛЖІШДТ’И слово 
ГОСПОДЬИе- ІІ'КШІД ОЇДІО ВКЗДр г Ьл\ДША СА вь- 
СА Д'ЬвНЦА Й СЬПДДХЖ- С'ьвржши К0 СА глт» 

10 гд йсд- йдд СЬІНТ» ЧЛОВ'ЬчКСК'ЬШ ОКрАШТС- 


127 




Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 




(Є^і02і 


тк в-Ьрж нд зел\н* Сл-ьішж же їдко й йди- 
ігк к-кждо блнжнкж пр'Ьддйтт» • дд сьвр-ь- 
шнчгь са рЕЧЕнок- Йже пр-Ьддти Брдчгь бра¬ 
та в-ь сьл\рьть- йли йспросил-ь йсчгь влст» со- 
15 тонд- прос'Ьдти акта п’шеннцж- н-ь дд ни- 
ктоже не л\нит-ь чада- їдко очгьншоже гь- 
НТ» ЛГКІ ГЛСЧГЬ БО- Йли НЕ Л\0Ж£Т т Ь р£Ч£ ржКА 
Л\0ІД ОТАТН вдск • йли ОТАЖЬЧЛ слоухт» Л\0- 
Й НЕ ОуСЛТАШАТН • ІҐК гр'ксн вдши рдСТОА- 
20 ТТ» ПОСр'ЬдОІ/ - НАСТ Й БД- ОБЛ-ЬнИХОЛГБ БО СА 
дроузии ЖЕ Й пр г ЬбБИД т ЬвТ»Ш£- еезако- 
НИК сжтворихолп»- дроі/тж ДрОІ/ГА Х ЛП Ь- 
ІЖШТЕ- Й дроі/тж ДрОІ/ГЛ ІДДЖШТЕ СДЛІИ СА 
0\'Л\0риХ0Л\ г Ь • Л’ІІІІО ЖЕ В'ІІ наліт» прлв’дж 
25 йзлихд ил\ г І;ч’и • плче книхчий й флри- 

СЕИ * СЛТ.ІШЖ БО ЇДКО Й КТ»ІА ОТТ» ВЛСТ» ЖИДО- 

ве призжівліжтт» вт» сьньлгЬхт»' т т Ьл\т» 

ВБНБЛгЬтЕ ДД НИКДКОЖЕ ВАЛП»- Й ВЕЛИКО 
Й Л\ДЛ0- Й ВОЛЬНЖІИ Гр'Ьх'Ь приКОСНЕТГЬ СА- 
Й НИ ЙДННТ» ОТТ» ВДС'К ДД НЕ С'Кі р'ІаіІНТ’К • 


5 


10 


15 


136 

В£ЛНКТ»іЙл\Т» гр-Ьхолп» Й хоулоїж ІДЖЕ НД СВА- 
Т'КІН ДОіі'Х’К • НЕ ЕЖД'ктЕ К0\|'ПП0 СЬ НИЛ\И 



Йл\Ж£ ржц-ь Кр-ЬВЕ ЙСПЛЬНБ- Л\Т»І ЖЕ НИ прО- 
рокд о^бнхолі’к • ни х'сд пр'І;ддхол\-к нн рд- 

СПАХОЛІ-К • ДД ЧТО ЛЧІОґО ГЛДГОЛЖ ЕДЛ\Т» • 
П0Л\НИТ£ ЙГОЖЕ СЛТ»ІШАСТ£- Й ІГКІПІД БЕС'Ь- 
ДОІ/'ЙТЕ йл\’ж£ НЛО^ЧЕНН БТ»ІСТ£- ПОНЕЖЕ 
Й СЕ ОуСЛЖІШАСТЕ- ЇДКО р-ЬніА ЖИДОВЕ )(С 
члов-ккт» Б-Ь-кшЕ- й почн їдко ноуждт»н°- 
іж ст»л\рьтьіж- ДД рЕКЖТТ» ндл\т» койлО/ 
нжждеіж оіриьрьшоу вьсь л\ирт» О^ЧЕНН- 

К’К ЙСПЛЬНЕНТ» Б'КІС'Г'К • КОЙл\Оу Н0\"ЖД£- 

іж оІриБр-ьшоу члов-ккоу- о^ченици й дре¬ 
зин С ІГиЛІ’К ТОЛИЦН- ЗД ЙЛ\А ОуЧНТЕЛІД сво- 
Йго 0\|'Л\р г ЬшА* койл\оу НО\"ЖД£ІЖ оулль- 
р-ьшоу Члов-Ькоу ЙЛ\£Н£Л\Ь толико л-к- 


128 



Супраельеький збірник XI єт. 


ТЖ Б'Ьси ЙзГОНАТЖ СА- Й ЄЛИКО Нй ВЄЛИЧІ- 
іа вж цржкви С'ЬБОрН'Ьи ЕЖІВЛІЖТЖ- не рл- 
зоулгЬіжтж же іако ноуждеїж сжлерьть- 

НЖ КСТЖ- ІОКЄ ПО СВОКИ ВОЛИ ИЗВОДА СЄЕ-Ь 

отж житиіа- се же і(л\о\[ гллголлвжшоу 

ПОВЄЛ'іі ПОТЖШТЛВЖШЄ СА Йл\Ж ЙЗЛ'ІІСТИ 

йс тєліница- придостл же к нилеж неок°- 
рж Йеплрхж тОтСЙфиЛЖ- сж нлродолеж л\н°- 
гол\ж гллголжштл- се стлр'Ьи влеж оукті- 
леонж ВЖДЛСТЖ СА- й жржтвж ежтвори- 
оув-Ьштлйте СА й вжі- вжпрлшліжтж БО 
ВЛСЖ ЛЄПИДОНЖ- Й еуктилеонж • ПИЛИНИ 
рече- йже ежтж вьведени вь телеьницж- 

[...] 159 

жате и тврждо- дл протАжелгь др-Ьве- 
сжі ежкроушитж СА- й пожьретж- йли 
овличлйлеж оулеретж зьл-Ь- Лле^лндрж 
МЖЧИЛЄЖ ГЛЛГОЛЛ- нич’тоже СЖТЖ ХЖІ- 
трости твоа- й пришедж лле^лндрж 
протАженж ежістж нл др-Ьвесехж • ДОБЛИ- 
Й же МЖЧЄНИКЖ хриежовж ТЛКОВЖІЖ 
мжкж трьп-Ь-бше ВИДА ВЬСА оуджі 
прОТАЖЄНЖІ- Й ВЬСА КОСТИ СВОА СЖКр^- 
ШЛІЄЛЄЖІ- ВеЛЬЛЛ/УчДр0\|'А же лле^лндрь 
рече- тжі йси вогж крьстиіанескж- при- 
ХОДИВЖіЙ кж стжійлеж вжгодивжший- 
л\ж тев-Ь- приди й кж л\ьн г Ь гр-Ьшноу- 
леоу* й покажи іако Йлєа твоіе велико й- 

СТЖ- Й БОАШТИЙХЖ СА ТЄЕЄ • Й СЄ ІЄЛЄОІ/ - 

рекжшоу йзле-Ьни СА лице Гслл 01,' • Й БЖІСТЖ 
ЛКЖІ пллмжі- й пристжпи К іГеЛіОІ,' отж 
СЛОуЖАШТиЙхЖ пр'ІІД’К КНАЗЄЛІЖ- й глл 
йлеоу- кьс'ііліь дв'І; ксть лле^андре- 
іако влжшжбллєи одол-Ьвлйши • Б-Ьлше 
БО ти лице вл-Ьдо видиліо • НЖІНІЛ же пл- 
кжі св-Ьтжло лкжі сльнце- Лле^лндрж 
рече довр-Ь рече вл-Ьдо- нелеошти раді 
ПЛЬТЬСКЖІА- ВЬС'ЬкЖ БО вж вол-Ьзни 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


25 ста т-Ьлесьігки кл-кд-Іпс з'Ьло • світло 
же кже н-ьініа вид-Ь- трьп-Ьниіа ради 
й промжішлениіа кожній- вьс’Ьк-ь ко 
СЖТ-ркЛ-Ьв-ЬШ СЖПйСйКТТ» СА вь в-Ьк-ьі- 
слоугй рече Дй Тр-МГІІІІШЛ ЛИ рйДИ ЙзЛгЬ- 
ЗО НОуКЧГЬ СА лице твоіе- Лле^йвдр-ь рече- ей- 

[...] 429 

Л\ЙЛОЧИСМЄНЬНЙ КО к-ь КЛйГОД’Ьть- рйСІІА СА 
христост» Й присно ПИТЙІЄЛ\И КСЛГЬ- Й НйСЖІ- 
ШТЙІЖШТЄ СА пакті просилгь- й прийл\’ше 
любіш -ь • й коле ксть НЄДОСТйТЬКй- кезт 
5 ТЬШТеТТІ КО БЛЙГОД'ЬтЬ • Дй ХКЙЛИЛІ'К кж- 

Де'Г'К ДЬНЬ с- СВ'ііТОК'ЬІГЬіЙ родитель- йго- 
же ради прочии дьник на веселик нареко- 
ша са- како- послоушай- дьнесь адамт ст- 
зтдант ктістт вт шест-ьій дьнь- дьнесь 
ю окразт кожьствьн-ьій носи- Дьньсь ліала 

о~іргварь в-ь о~іргвари стстави са- дьнесь кр-ь- 
ліник-ь члов-Ьчьск-ь • докраіа оусел'ентіА 
привесла- живот-ь вьс’Ьх’ь- живочгь стар-Ь- 
йшиньствоуіАЙ- дьнесь запов-Ьди прил 
15 самовласттн-ьіА* дьнесь йспаде йс поро- 
д-ьі- дьнесь пак-ьі втпоуштент КТІСЧГЬ- 
00 многоокразьнааго дьни- Су ліногоплачь- 
нааго й кезплачьнааго- Су зао'іргра опеча¬ 
лившій- вечерт» же вьзвеселивт- Паче же 
20 не толма вр-Ьдив-ь- клмиже йсц’Ьливт- 

скр-ькьнь вамт йспов-Ьдаїж са- вєчгьхтіа 
страсти погона- сл-кіша адал\а отча долїХ’ 
йспадтша- члов-Ька породьнааго гра- 
жданина- кезт земьнааго троужданиіа 
25 живжшта- кезт дтжда кртмАїнта са- 
никакоже потов'ь йли ртіла- йли троуд 0 - 
вт- йли течениіа- на житик тр-Ькоуіжша- 
присно зелентіймт джкикмт веселАиїта 
са- отт цв-Ьтовт в’к цв-Ьтті пр'ІіХОДАШ'і’а• 
зо от’ь плодов'к в’ь (ілод’кі пр-ЬходАШта... 


130 



Тлумачний Пеалтир феодорита Киреького... 




ТЛУМАЧ НИЙ ПСАЛТИР ФЕОДОРИТА КИРСЬКОГО 
(ЧУДОВСЬКИЙ ПСАЛТИР) 

XI ст. 


Давньосхіднослов’янський список старослов’янського перекладу Псалтиря з 
тлумаченням псалмів (за віршами) візантійського теолога й історика V ст. 
Феодорита Киреького. Написаний уставом у два стовпці на пергамені. Бракує 
багатьох аркушів усередині книги та частини книги (від псалма 87 до кінця 
Псалтиря). Зберігається в Державному історичному музеї в Москві, шифр: 
Чуд. 7 (раніше — в Чудівському монастирі в Москві). 

Рукопис повністю опублікував В.Погорєлов: Чудовская Псалтьірь XI века: 
Отрьівок Толкования Феодорита Киррского на Псалтьірь в древнеболгарском 
переводе/ С приложением двух фототипических снимков. СПб., 1910. 
«Памятники старославянского язьїка». - Т. 3. - Вьіп. 1; Изд. Отдел. рус.яз. и 
словесн. АН). За цим виданням наводимо уривки з пам’ятки, звірені за 
фотокопією. За В. Погорєловим, додані пропущені в автографі букви 
друкуються в квадратних дужках. Використано також підрядкові зауваження 
публікатора. Варто зауважити, що В. Погорєлову належить «Словарь к 
толкованиям Феодорита Киррского на Псалтьірь в древнеболгарском переводе» 
(Варшава, 1910). 


Пс. І_ХХ\Ї. СККАЗАНИК. .05. фддмд. 
1-19 НА КОНЬЦЬ. ЗА ЙДИтОЛу 

МА. фАДМТ. АСдфОВИ, Су 

ЛШАХТ> же рєчє. ЙДИтОЛу 

МА РАДИ -І- -- 

Лика й сь овржуеігь 
к г к поіжштийхт» 
ба. сего іі'кіігі; делфт». 
йди слмт рект. йди про 
роуьствоу двдвоу. 

129 в СЛОірКА. о т гьв т Ьштлти 
БО о рлепьрим’ьйх’ь. не 
не в’Ьдьно. пр г Ьдьгде 
ть же. й й^дтгЬігь. по 
І Юіркдкі І'кінук рдБОТА 

ТИ В'К 6П/ТПгЬ. Й рдСЛІ 
Мї ГІІІІНІД МТІСЛИЙ. й 

рлстоіритАІа бол’Цни 
ОТК ТОГО. ОуКА^АКТЬ 
ЖЄ. Й КАКОу ПОДОБАК 


ть имт» принести моли 

ТЕЖ ЮЬ БВИ. Й^Б'КГІ’И 
ІД ^ЬДЖІЙХГ прОСАШТе 
МТ. ВТОБрд^ИЛТ» же ї( 
сть фллмл. ВІКО ПО В’К 
^врдштенпй. се пов’І; 
ддіжштеит» ймт. й 

БА ХВАЛАШТеИТ» •- 

(2) Гллсомь моймь юь гоф 
129 г вчфвдх’к. глдсомь мо 

НИК ЮЬ Б0^ й ВТНАТК МИ 

Нлт’ьштьно рече моли 
ТЕЖ прні іеСОХ’К. Й В’К 
скор’І; прошений прнід 
X і к потомь же Й Вр’ІСИА 

ОІ/КАЗАКТК •- 

(3) В’К ДКНЬ ПЄУАЛИ МОЙІА 

БА ВТ^ИСКДАХТ •- 

Еол’Цньми БО водо 
лгк ксмь. прил’Ьжно 


131 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 




кжиіа помошти вж^и 
скахж. натжштьноу 
їж литвої^ іавлжкть 
потомь же покаг;акть 
окрась молнтвжі •— 
Ржкама лдойлда ноціь 
ІЖ. Іір'ІІД'К і гилдь й не 
пр'Ьльшгєнж К'КІХ’Ь. 

130 а Суммахж же сице ре 
ує. ржка моіа пошТі 
їж прострьта Б'Ь. К'КІ 

ІІОЛ," ВЖ НОШТИ БЄ*;Л\ЖЛ 

вик йдд'Іаа. ржц'Ь про 

СТр'ІіХЖ- МОДА УЛКО 
Л’ЮБиїа оі/поірліти. 
й не погр'Іамих’к са на 
дєжда. се бо іавлжк 
ть кже не пр г Ьльште 
ігк Б'іах’к. снр’їіук не 
ВЖСЖК БЖД'Ьх'Ь- нт. 
овьли^ь нлод'к млтвжі •— 
Отжврьжє СА 01 і "1"кше 
(4) ниіа дша ддокіа. пома 
ноі,хб ва й в'к^веселн 

X і к СА •- 

ЦьсАкоу оі/жо виноу 
отжраджі откр'Іаа 
130° х^- прохлаждєник 

же кдино ймлахж тж 
уиіж. ва лдокго палать •— 
Е’кскр’їаткх’к й не нр4; 
неиоже дхж мой •— 
Суммахж же сице 
рете. і’лаах’к сев'Ь. 
й нр'Іаіедтаї ааі’ОХ’Б. 
уасто кж сєв'Ь весЬдої/ - 
іа. й одьржАштаїа лда 
^ ьла полджіштай. не 
уаах’к йг;БЖітиіа й 


Х'к. й горькжі прийма 
ах'к стр'Ьлжі оідіжіниа •— 

(5) Цариста стражьвжі 
оуи мой •— 

Страждьвжі нарине 
ть. разд г Ьл'єниіа 
ношти. в’ь іга же стра 

130 в ЖНК. И^ЛґЬіГАІЖТЬ СА. 
ІавД'АКТЬ же сими. БЖ 
д4а іик кже вжсю ношть •— 
Сжматохж са и не гла 
ахж — 

И йти жде. й вж ма р'Ь 

Пс. 41 7 ша \|галм'к. кж сєв'Ь 

дша моіа сжматє са. не 
й^волихж БО йі гЬмЖ. 
моіа помжішленніа й 
гадати •— 

(6) ІІодджіслихж дьни пь 
рвжііа. й л'Ьта в'Ьчьі іа 

(7) іа поманоі/хж й пооу 

уийхж •— 

Прьвжійхж твойхж 
доврод'Ьани рече о 
внавЛ’Аахж памлть 1 

130 г ко 2 доврод'Ьаник приіа 
ша отж теве нашн пра 
д'Ьди. како отж егу 
птьскжііа равотжі сво 

БОЖДЄНН БЖІША. КОКО 3 

урьмнок море прОЙДОША. 
како ОБ'Ьштаноірж оце 
мж ^ємдю пригашА •— 
Ноштиіж сьрдьцеиь 
моймь глоумлжахж 
са. й вжзджіхааше доу 


1 Далі один рядок стерто. 

2 

КОЛИКО. 

3 клко. 


132 





Тлумачний Псалтир феодорита Киреького... 




уж ддой •— 

(>ЖЄ ВЖЗДЖіуааі [ ІЄ тСЧ- 
ООдотионж рєує. о 
ТЖрИГНЖ. акула же о 
тжгрєноу рєує. се ре 4 кж 
сев'І; ноштиіж пол\жішла 
га попжітаахж. поуто 
о і ш і інуж прад'Ьдж то 

131 а лико проліжішлений сж 
творилж КСТЬ. ІіаСЖ же 
г^ьло творАштє по^ьри 
ТЬ. ПОЛгЖІШДЖауЖ же 
КЖ СИДДЖ й се •- 

(8) Єгда вж к'ккж отжри 
нєть іж- й не приложи 
ти Благоволити пакжі. 

(9) йли до коньца лшлость 
своїж отжсЬуєть •— 
Єда бьшіж юкє о на 
СЖ ОТЖВ'ЬіПТаЛЖ к 

сть. й тоуждл нжі сво 
кі'О лдиловаї іша йздрє 

КЛЖ КСТЬ •- 

Сжконьуа іт\ж отж ро 
да вж родж •— 
Сумлгауж же сицє ре 
ує. сжконьуа рєує 

131 ° ний. о род'І; колль жьдо 

когауж са й сего реуе. гак 0 
йспьрва іоке по вьсакж 
родж. пров'Ьджй. оусі’а 
вжі йдтосить на вьса 
кж родж •— 

(10) Єда ^акждеть подди 
ловати бж. йли оудьр 
жить вж пгіів'і; свок 
л\ь. штедротж свога •— 
Нж пакжі севе чгЬшаа 



уж полджішлАїа. іак° 
штедролювьць БЖ. НЄ 
пр г кдасть насж ^авж 
вениїж. й іако же счгЬ 
ноїж пґііболж вж^вра 

НИТИ ЙСТОЧЬНИКЖІ лш 

лости •— 

(11) И рфуж п'кіігі; начАу. 

131 в си й^лсЬна дєсница 

ВЖІШЬІГАЛГО -І •- 

Л^ж рече йсуодатай 
вжіуж сеь”І;. такого 
пр'Ьложенига. а^ж гр'І; 
уолж лдоукоу родиуж. 
науАТЖкж. нжигЬ й 
лгалдь ^жлж. нжигЬ на 
улуж пока^анж бжґй. 
дєсницєіж вжішьігла 
го. пьрвжійуж докро 
д'каї ній. 11 юірліа ддоу 
кжі наносАштж. й^дгЬ 

ІГЄННК БО ДЄСНИЦА БЖИ 

га. ддоукоу нареуе. гак 0 
ОБЖІЧЬНО десници. до 
крага подагати. нж й 
силди словеса недовжл 
на БЖІША. ВЖСПОМАНй’ 

131 г уж же салдж са. й 6 влаго 

СТЖІІГИ ВЛУЬІГН. се БО 

глєть •- 

(12) ПоддАноі/уж д'Ьла п7а. 
гако вжсполдлноу о 
тж науАТЖка уоуде 

(13) са твога. й пооууж са вж 
вьс'Ьуж д'Ьл'Ьуж твой 
уж. й вж оулсЬнийуж 

твойуж поглоудллю СА •- 

Вьса бо уоудеса тво 

га. Бжівжшага на насж 
йспьрва. вж ср'кдоу по 


133 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


Л0Ж01,'. Й К’К Т’Ьх’Ь К’КІ 

І юір пооіреник ’І’КОрл 
елдж’Ьйі 11 а надєжда. 
не от’ьвьргоїр •- 

(14) Боже к’к стЬень поі/ - 

ТЬ ТВОЙ •- 

132 а Суммахт» же сице рете. 

вже В’К СВАШТЄНИЙ 
поіргь твой. дкірід же 
реуе В’К ОСВАШТЄН’Ь. сгь 
КСИ рете. Й НА СТ'КІИХ’К 
ПОУИВАКШИ. Й В’К тЬх 

живеши й ходити •— 
К’К’І’О БТ» велий ЇДКО К’К 

(15) НАШК. Т'КІ КСН БТ» ’І’ВОрл 

Й У01/ДЄСА ІСДИІГК •- 

Еьсе пр’Ьдьржиши влк° 

КДИНТ» БО КЖЄ ХОШТЄШИ 

УОІ'ДОТКОрш ІIII • 

О’ЬКА^ДЛ’Ь НЕСИ В’К Д’Ю 

(16) ДЬХТ» СИЛЖ ТВОІЖ. й 
^БАВИЛТ» КСИ ЛГЬІШЬЦЄ 
ІЖ ТВОКІЖ СИТІ ИАКУЖДА. 

йО&сифов’ьі •— 

ЕкС’Ьлі’К ЧЛКОЛІ’К. то 
132 6 дикої,' дьрждвж сккд 
і;дл’к кси. рдБО’Г’кі еіу 
ИТКСК’ІНІД СВОБОДИВТ. 
СКТВОрен’КІІД люди тво 
ід. йже прдд’Ьдд йлі’Ь 

ША ЙАКШВА. СЛЛВЬИИ 
же К’КІІІІД О’ГК йОосифо 
ВА родд •- 

(17) ВіІД’ІН 11А ТА ВОД’КІ БЖЄ. 
ВИД’ЬіИА ТА ВОД’КІ Й 
ОІ/БОІДІ 11А СА. В’К^ЛІОІ' 

(18) ’ІТІІ 11А БЄЗДКН’ЬИА. ЛІ’К 

ИОЖЬСТВО 11 ІОІ'ЛІД ВОД’К •- 

ЕкС’ЬліІІ ВЛКО. ТВОІЖ 



СІІЛ01' покд^длт» к 
си. еп'їггіагкі кил’к 

КСИ. СВОІА ЛЮДИ СВОБО 
ДИЛТ КСИ. ІАВИ СА НА 
ладри. й рлзд’Ьли СА 
132 в поіруинл. й жид’кко к 

СТЬСТВО ОБА ІІОЛ’КІ СТА •- 

ІЛДСК ДДІ11А ОБЛАЦИ. Й 
БО СТр’Ьл’КІ ’І’ВОІД Іір’ІіХО 
(19) ДАТЬ. І’ЛДС’К гролід тво 

КГО В’К колеси •- 

СулШАХ’Ь же реуе. шж 
ЛІТ ДАСТЬ В’ЬЗДОІ/Х- 
НКеСЬСК'КІІІ. оіргоїр БО 
в’ї^в’Іадв’кі і юір гако 
же й пов’Ьсть реуе. рд 
ЗД’ЬлИ СА ПОІ/УИНЛ. К’К 
^доірхоїр же С’КЛІАТОЛіХ’. 

Й ОБЛЛКОЛІ’Ь СЬХОДАШТе 
ЛІТ СА. К’ІіТр’К рджддк 
ТЬ СА. ЛЮ1/КТА ТВОІА ре 
УЄ. їдко же СТр’Ьл’ЬІ НА 
рд’ї’ьн’кійх’к йд’Ьлхоїр 
шоірлюли» же гролід* 

132 г колесд оржжинід кп/тггь 

СКААГО. С’КІІАЛ’К КСИ. се 
же Й пов’Ьсть 0 \КА^ДК 
ТЬ. БЖІСТЬ БО К’К стрл ИсХ. 14 24-5 
жи оіргркігий. й при 

^ьр’Ь ГЬ К’К ІІЛ’КІСК епр 
ІП’ЬСК'КІЙ. СТ’ЬЛПОЛІЬ 
ОПГЬІІОЛІЬ Й ОБЛАУЬИО 

лік. й сьліатє пл’іаск 

еіуіГГЬСК'КНЙ. й ^двд 
ди оси колесі ІИІ ІДЛІ’К й 
Х’К. Й ВОЖДААШе СА С’К 

ноіркдеїж •- 

Оск’Ь’гніііа лільниід 

ТКОІД кьсед еї 101,'ІЖ • 

Св’Ьт’Ь БО УОІ'ДОТВО 


134 



/,'^,,,^ '4 Тлумачний Пеалтир феодорита Киреького... % <-^4, 

— 


' — у 

ретиід. віко же лмьни 


тор г Ьл\ь бо Далась, вла 

по вьсєй ккседеї гЬЙ по 


ДЖІКЖІ ХА И УЛУСКЖІ 

тєує •— 


ід стрдсти. й црство про 

133 а Подвижл са й трепє 


ПОВ'ЬдАКТЬ. кпіте же 

ТЬПЛ БЖІСТЬ ^емлж •- 


й стрлнж ^жвдник пр'І; 

Стрлхл ЙСПЖЛНИША 


джпишєть. й пев'кро 

СА ВЬСИ. ТВОІЖ 01,' 


БАІІНІА ЖПДОВЬСКЛ 

СЛЖІШАВЖШЄ СИЛ01Д сє 


ПЛАУЄТЬ СА. КЖЄ БО ВЖ 

жде Й рЛАВЖ БЛОІ/ДЬПИ 


складі вж^гьрдишА 

ЦЛ. КЖ пр'ЬлОГДТАІШЖ 


СА стрднжі. ОБрд^Ж К 

рЄУЄ. (ЛКО стрлхж ВДШЬ ІОС. 2д 


СТЬ ПЛАУЖШТА СА. и 

Й трепєтк ВДШЬ ПАПА 


^Д^прдіЛІІ 1ІТА БЄЦ0\[ 

де НА ІІ'КІ. СЛЖІІ1 ІДХ0Л\’К 


лміілі. не тр'ІіБ'І; же сж 

БО. КАКО рдЗД'ЬлИ ГЬ БЖ 


ТЬ НАМЖ ЛУІОҐА слове 

вашь. урьлтьнок море 


СА НА СЖКА^АПИК. УЬ 

ОТЖ ЛІК ІД вдшего •- 


стьнддго петрд. вьр 


7 В 

ХОБЬІ ГААГО АПЛЖ. ВЖ 

[...] 7 а Пс. П, ПЛ°МЬ. Е. 


Д г ЬдПИЙХЖ положьшд 

1-4(1) Ежскжіж вжг;гьрди 


сжкд^дник. й йродд. 

ША СА стрднжі. Й Д’Ю 


й понтьскддго ПИЛА 

ДІІК ПООІ/УИША СА 


ТА. Й дрхнер'їіід. й кпи 

тжштєтьнжійм. 


ГЬУИІД. ЦрА Й Й КПА 

(2) приСТЛША І фе ^еиьсци 


^А 1 ІАрЄКЖІ 1101,'. 01 (Ж БО 

Й. Й КПА^И СЖБЬрдША 


отж рилтьскллго ЦрА 

СА ВЖКОІДгЬ НА ГД Й НА 


ПОСЖЛАПЖ Б"І;, влдсти 

ХА КГО •— 


КГО ПОВІТІ І0\1 А СА. А СЬ. 

Еж ПЛЛТАТИ іієуьсіті 


ЛСЬСТЬІ ГКІЙ КПА^Ь Е'Ь 

ВЖІЙХЖ. пьрвжій 


ВЖ ТО Вр'ІІЛТА. вж жи 

і|гдлол\ж СЖКОНЬУДВЖ. 


ДОВ'ІІХ’Ь. тЬліЬ же онж. 

ОТЖ тої А ПДКЖІ. вжто 


ЖІТД'КІ ЙЛТААШе СЛОТ/ - 

рлдго НДУАТЖКЖ сж 


ГЬІ. А СЬ сгрді ІЬІГКІІА 0 

твори оі^уа. їдко пр'І; 


ИЛГЬІ. НЖ ОБДУЄ КЖКО\' 

джреуєнжй ІІЄУЬСІТІ 


ІГІ; БЖІША. Й ВЛУЬІПО 

ВЖІЙХЖ коньць. й вж 


сьлтьрть С'кв'Іаптдв’к 

^ЛАІЛВЖІ 1 ІІІЙХ'Ь НА СЖ 


ША. ткніте Й БЄ^Оу 

7 ° ПАСА, црА же Й КПА^А. 

7 Г 

л\л скв'Іа пташа. 

V V 


БЖГПТІЖ не могьшл 

И ЖНДЖІ. и стрдньни 


1 (\ 

кжі приймєть. вж вж 


пржддти . прОПАТА 

5 - X 

ВТіЗГЛЛВШИ*. 

0 нрТідодТ;'і'н. 

135 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 


ігкін лоука. клевета 
аулі і ви гк Тлюї і п’є 
сего овр’Ьтохолгь. ра 
г;враштаіжшта стра 
нж. й вранАшта кєсарж 
дань даіати. й Тлю 


Д23, 


аго йліа. вж трєтий 
бо дьнь вжскрксж. вь 
сетеї їж приіатж. при 
доїльно же г^Ьло й ве 
ЛЬЛІИ ПОДОБИ но. йже 
ІІООуУИША СА ТЖШТЄ 
І ГКіЙЛІЖ. се 6 Л'ЮДЬХЖ 
ретеї 10 йсть. жидове 

БО ^ЖЛЖіЙ ТЖ СЖВ'ЬтЖ. 
на спса сжтвориніА. 

Й ПОСЛОІ/ХЬ ЙСТК. сж 
пон'Іідапнк стжійхж 
еуаГіігелий наоууа 
іжшти. іако іі^л'іі^к М. 3 6 
ше фарпс'кй. сжв'ктк 
творипіА. іако да по 
8 а горбать кго. й кайа 

фа вжпиіа оуїге йстк. Й. 1150 
да йдинж уліг б оуліьре 
ть. а не вьса страна по 
гьіБнєть. а йже вжгуж 
рдишА са. акула в’к 
^говоришА са. сжка^ал 
йсть. сулшахт» же. вж 
^МАТОША СА. а йже се 
странжі. сице грлде 
ть ра^оуліж. віко жи 
долгь кж пилатоу віко 
же противьника. й 
іса приведжше. й мно 
гашьджі рекжшемж. 
подовайть йлюу оу 
ЛууЬтИ. невол’еїж 01 гк. 
йздреуеннй С’клікр'Е 
і юГс отжв’Ьціа. вж^бо 
8 ° іавж са. віко аште отж 
поуштєнж вждеть. 
еда кой писаний наліж 
сжв’Ьштано вждеть. 
іако же бо реуе влаже 


игга. ха црА сжшта 
(3) РастьрітгЬлгь оу^жі 

ихж. й отжвьр^Ьй 
йго йхж •— 

Иже БО не уьтеть реуе 
сна. ни оца уьтеть. 
й вж правьдж сж 
снолж й оіуйь иго отж 
8 в поуштаїжть. нж а^ж 

лигю. в’Ьровавжшнй 
лгк. поржуанть стжі 
йй дук. сего пхати, ра 
сткрпгкліж оу^жі й 
Х’к. нєуьстивжійхж 
странж й отжвьр^Ь 
ліж отж насж йго ихж. 
ур г Ьсж^аконьнжій 
Х’к жидовж. й В’К^К 
лі’кліж на са. поахала 
ной йго Ті ге. того бо й 
стк гласж. прийлсЬте Мт. 11 2 9 
йго ліой на са віко йго 
ліой поливано йсть. 

И Кр’ІІЛІА ліой льгько 
ксть. й самж же г;ако 
нж. йго стжійліи аплжі 
нареуе са. уьстьнжі 
8 г Й БО петрж. О ТОЛІЬ реуе. 

вж д’каї інйх’к. по уь Д т Ьян. 15 ю 
то йскоушайте ва. 
вжгдожити иго на вжі 
їж оууеникж. йго же 

НИ ОЦИ. НИ ДІЖІ. вжгдю 


136 



Тлумачний Пеалтир феодорита Киреького... 




І’0Х0Д\’К понести. ІІ’К 
БЛЛІВДЬТИІЖ. ЙІСЛ. 
в'Ьржішт. спсти са. 
(ЛКО же й они. силеь по 
ДОБЬНЛ СЖТЬ. й проро 
уьскліа словеса. рл 
стьріггЬлеь ОІ^КІ й 
Х’к. й 0'і”кккр^'1;л\’к 
НЛСЬ ЙГО ЙХ’К •— 

(4) Жнк'кій на НБСЄ по 
СЛсЬЙТЬ СА йлеь. й 


гь поржглкть СА йлеь •- 

ПрИГВОЖДЄІГЬ БО Й 
9 а ДНІ. й сжлгьрти (ір'ІІДД 

ІГК. НЛ ІІБСеХ’К СТІЙ. Й В’К 
се ОДЬрЖА. ЧГЬШТА. Й 
слііа [іл]вл'аітгь йх’к. й о 
ЦЬ же І(ІО. Й ККС'ІІХ’Б 
влкл достойнж йлеь 
л\ьсть подасть •— 


137 




Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 


ХРОНІКА ГЕОРГІЯ АМАРТОЛА 
В ПЕРЕКЛАДІ XI СТ. У СПИСКУ XIII СТ. 


Георгій Амартол (гр. «рартоілод «грішний»), або Георгій Монах Амартол, - 
візантійський письменник-хронограф IX ст. Відомий як автор літопису 
«Коротка хроніка», що охоплює історію від Адама до кінця панування 
імператора Феофіла (842 рік), коли були переможені іконоборці (заперечували 
іконописне зображування святих). У X ст. хроніку Г. Амартола продовжено 
(гадають, це зробив Симеон Логофет) до 948 року. В. Істрін вважає, що 
переклад хроніки, доведеної до 948 року, в XI ст. було, можливо, здійснено в 
Києві. Однак деякі вчені висловили міркування про те, що твір Г. Амартола 
перекладено в X ст. в Болгарії, а в XI ст. його привезено в Київську Русь 
(М. Вейнгарт, М. Дурново, який датує пам’ятку XII ст., та ін.). Пам’ятка 
збереглася в різних списках, найстаріший із яких датується XIII - XIV ст. 

У нашій «Хрестоматії» наводимо уривки зі списку кінця XIII - початку 
XIV ст. за виданням В. Істріна: «Книгтд прєлшімгкнд и ШЕрл^ншпд [!] гешргшд 
мнихл: Хроника Георгия Амартола в древнем славянорусском переводе / Текст, 
исследование, словарь. - Т. 1: Текст» (Петроград, 1920. - С. 3; 21-24; 372-373). 
Пергаменний оригінал іп 1° (273 арк., два стовпці на сторінці, багато 
ілюстрацій) зберігається в Державній Російській бібліотеці в Москві, шифр: Ф. 
173, № 100 (рукопис колись належав Московській духовній академії, № 100). 

КРИНИЦА 

истинаа кні си х написаниє д'каніє оуставлені[е] и вре- 
мень в'кнца но и /гкапіе ветх'ми’ д'Ьла и наїтиа б'мвшіїГ и 
сьтворшР 1 са. вса бо оучити хота си х кнй проиті напісаніе 
разоу“ оуставй, [да не] оутаитсА нічтоже, їдко оуставиші 
т'кіа псв'кдущии м а мнаї веще м гораїїьствіа 

[•••] 

в. О како найде на Костантннь гра бии гн'Ьвь и бшгкзпь мозолнаїд, їдко и 

м _ 

домомь многомь затворено от^іті. 

г. О недостоинтд изглати д'Іпдпии (0 безаконьнаго црА и како поставлень СЗ 
него патриархь преиде шружиіємь, скка ин'кхь много. 

д. Како воквавьшю кмоу на Болгарії на Лхилопьст'кмь поли, рекше на 
власат'кмь, и вьсточномоу в'ктроу доуноувьшю, скроуши лодии воипьск'кнд •V- 
и -х- и вокмь истопьшемь. 

е. Мко при временехь нечтиваго мотилника б'ьі мразь велии горко, їдко 
вьсточномоу морю Понетьскомоу шкаменитисА -р- поприщь, а глоубле -л- 
локо, а вьзвшіше -к- локо, їдко ВСАКОН жівотп'ки измерзноути. 


138 





Хроніка Георгія Амартопа в перекладі XI ет. у списку XIII ет. 



5. Мко априльїа мца истеченік б'кі многщімь зв'кздамь, іако видащимь 
мн'кти кончина ксть. но и бездожьк и гладь б тії, зане исьхноути источникомь и 
р'ккамь. и продаїахоу споудь кдинь гачнАнь по -ві- златн. 

Мко троусоу б'ьівьшю Соурии велью, мнози гради пог'кібогпа бьшью, а 
зємла Месапотамиискага, рекше межю р'ккама, •г* поприща рас'кдесА и ина 
вьскип'к зємла б'кла и п'ксочиа, и вьзиде пречюдно из неіа мьска, члвчкомь 
глмь глщи іазтлкомь воквати. 

й. Како испроверже житик моучитель и чюжии црь, щгнемь СИЛІРКІМЬ 

ГОрАЩЄМЬ. 

6?. По КостАїїтиігк цртвова Лещнь, снь кго, иже СЗ Козар'кпгк, л'к -є-, се 
дерзноу носиті в'кнець велик'кна цркве, абьк вьноуглисА кмоу глава и потомь, 
щгнемь великмь щдержимь, житик изверже. 

"а. О пс т к напов'кдавшю гна свокго дважд'и ланоувшю и пре разбоиника 
шбличи. 

ой. По Лечічгк цртвова Костаитінь, снь кго, и Принци л'к -ід-, при нею 
блгочтнага преданиіа начало пригать и корста щбр'ктесА оу долгкма ст'кігкі и, 
СЗ кров єна б'ківши, іавлАїпе написаник, изьгла кю блгочтиво цртво. 

"а. О пришествии Арони, Срациньска киаза, и како с'кдАїпе на Кроусполи и 
како, мирь правшій створивь, СЗиде. 

в. Мко Павлоу КюпрАниноу, патриархоу Костантина гра, оумершю, и 
щставлень б'кі Тарасии в него \гк. при не и сборь б'кі -т- -ш- оць. 

оі©г. По КостАїїтиігк держа вдасть Иринии л'к -є- ибо сна ки щсл'кпиша. 
іаже сігкі мот'кільпича щбр'кте на са вьставьша, щземьствова іа вь Афиігкі и 
зл'к измориша іа. 

п. По Иринии цртвова Никифорь древле сьі логофеть саномь по -є- л'к. 
повел'кнїкмь Ириниіа оу Лезви. прі немь и Вардании патрикии и стратить 
нарень б'кі цремь ноужею. и створивь днии -н- и не приимьшемь кго граждано, 
б'кжавь, мнихь б'кі вь монастирі Иракликв'к. иже и щсл'кплень б'кі поел'кже СЗ 
моужь, ненавидАщй Ха, бес повел'кнша црва. 

"а. О Срациньскаго кол'кна киаза и како приде на Амарьскоую страноу с 
велікою силою и како чюдивьса гл'кі Никифора црА, мирь велии створь СЗиде. 

в. Мко на Болгарії шедь Никифорь црь поб'кди іа з'кло. киазю же Кроумоу 
Болгарьскомоу молющюса и глющю: «год'к, црю, поб'кдиль кси повеликоу.» п 
не ради щ томь црь, вьзгорд'квьсА велми. варварь же, стоуживь и сьбравь люди 
многта, погоуби и и соущаіа с нимь. 

па. По Никифор'к цртвова Стаоувракии, снь кго, л'к -а-, кдва изб'кгь СЗ 
Болгарьска пос'кчениіа. бодень бо б'кі з'кло и не могоша изл'кчити к и никомоу 
же іавлАїасА. 


139 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 

гїв. По Стаоуракии цртвова Міхаиль, зать к, л'К -а- и мць -є-, иже б т к на все 
благь, аже на радь невелико и не можаше исправлАти. т т кмь шземьствовань вь 
острові) противоу града сь женою и с чаджі и б'кі мнихь. 

гїг. По Михаил'к цртвова Лешнь Арменинь, иже и престоупникь гави 
поагкдь, влад'квь л'К ■і'- и мць -в-, на оудеса рас'кчень б'к вь цркви и животь 
испоусти. 

"а. Мко при томь гави зв'кзда преходнага вь образь двою лоуноу 
совькоупльшюсА, таче пак’кі разд'клисА на мпог'кі шбраз'ьі. б'кшіа же и троуси 
страшни и гладь и бездожьк и оусобица и воиігкі по всемоу мироу. 

в. СтАзаник безбожнаго Арменша и подвиг'кі сь іавленікмь вь ст'кі 
Никифора и соущимь с нимь испов'кдникомь ЧТІГКІХЬ ИКОНЬ СТ'ЬІ. 

гїд. По Леилгк Армепиігк цртвова Михаиль АморАнинь л4 -и- и мць -є- и 
оумре, не МОГ'КІИ ходити кь двьремь. 

а. О Фом'к, вьземьшемоу рать, и како нападе на Костантинь градь сь вои 
Срациньскіми, и множьство людии по соухоу и по морю воюющю. таче бькнь 
СС шбоюдоу и гатоу кмоу, оус'ккоша роуггк и иоз'к и, на дрьв'к распАть, дшю 
зл'к испоусти, трил'кпок держа мчтльство. 

пі. По Михаил'к цртвова Фешфіль, ень кго, ба ненавндАИ, скверігьіи, л 1 ! 
•вї- и мц'к -г-и оумре шкапьігьіи, зане чревомь не шло. 

"а. Мко при томь Срацини за -еі- днин вьзАша Амор'кискь гра и мечи 
ис'ккоша вс'к, коупно и стратигь сь вои своими, и шкрьнАїа шстров'кі исказіша 
и Крить и Сикелью ВЬЗА. 

па. По Фешфил'к цртвова Михаиль, ень кго, сь Фешдорою л'к -д-, а кдинь 
л'К -і-, а с Василикмь л'кто -а- 

а. Мко црца Фешдора, правовірна соущи, іаже на ст'кил икоп'кі чтно в'кроу 
имоущи, патриарха шземьствова іако соуще кретика. шземьствовани же кмоу 
соущю, икоігк спв'к тчи изверті и архіїглов'кіма иконама. того ра и тепоша кго 
ременикмь до -с- рань, и по днехь н г кколиц г кхь патриарха постави. 

в. О Логофет'к Феижтисгк, како побіжень вь Криті, и Ммерови исікшішю 
воіа злі. 

г. О кони и ш Василии Македопиігк. 

д. Како біїкмь ГОкровеникмь іависА ш Василии Миколі игоуменоу ста 
Дишмида предь дверьми лежащю. 

"є. Како кесарь Варда Л[о]гофітііа Фешктиста на оудеса расіче вь Скоулш 
црА веліник. 

2 . Како црца сьжаливьшиси оум'кісли на Вардоу и оуби кго, и лаіанию 
іавльшемоусА, а иже блхоу в томь же світі, в Сидоігк оусічени б'кшіа. 





140 



Хроніка Георгія Амартода в перекладі XI ет. у списку XIII ет. 


ц. Мко попель паде с нбсе прим'кщающьсА кь крьви и на поути каменик 
чубр'ктахоу чьрвлено іако кровь. 

й. Мко црь Михаиль с Кесаремь идоста воквать на Болгар'кі, гладомь 
оумирающимь. Болгаре же оубоїавьшесА повиноуша црви и кртишасА. и како 
стар'ки кртивьсА Михаиль наресА. 

е. О СЗ поб'кдь рашедшемьсА ИзмаилтАномь и црю Михаилоу. 

Й. О велиц'кмь хл'кв'к кже оу кочери божшігк, кгоже Михаиль оукраси 
вс'кми лици, и и> оуботкмь магистр г к. 

аі. О каз'кхь злтахь створи Варда кесарь патриархоу Игнатию, зане 
и>бличаше и скверненша ради. 

ві. О Роусьскомь пришествии, како шсрамлени СЗидо. 

п. Како оубькнь б та СЗ Василиіа Варда Кесарь вь ссград'к и скоро вь 
Црьградь коупно внидоста. 

дї. Како СЗ Михайла в'кнчань б'кі Василии вь днь -н- ігкіи. 

еі. О Соубантии зати Кесарева. 

Зі. Како црь Михаиль мотталника ись кртта втаверже, ц'кла одбр'ктоша іа 
никакоже на подьроумнии изнесоша іа и «ібнаживь тепе іа маглавикмь, и посла 
воіа сьжгоша іа оу Стамастр г кпоу. 

ці. О бтавшихь оу стого Мамонта на вечери сказаник, кгда и Михаиль свок 
подроумик хвалАїие, за доброд'кшнік Василикмь Михаиль оубькнь б та. 

иц. По Михашгк цртвова Василии л'к -еі- 

"а. Мко зл'к житиіа си предаша св'ктпици Василикви на оубииство. 

в. Како б та троусь за -м- днии, тогда Сигматьскаїа цркта падесА и вса 
постапа. 

г. Како на воиноу шедь црь на Тиверьсктаїа Срацинта поб'кжень б та. 

д. Мко Апдр'ки иже СЗ Козарь, магистрь и деместикь саномь сьі, то поскче 
ИзмаилтАнта бьшью и погоуби ихь. 

"є. Мко созда црквь Василии, юже и новоу наре црь, СЗ домовь многь црвь 
каменик сьбравь. тогда и Соуракоуса градь СЗ Срацинь пл'кнень б та. 

З- О Федор'к епп'к СаврАііиігк и како са на немь сверши. 

ц. О св'кщающимьсА на Васильїа и какоу казнь приіаша. 

[•••] 

•Й- Вь временьнтахь же т'кхь троусь велии и страшень бта, іако вь 
Лле.іандрию вьзб'кгноути морю далече, коубаромь же іако на соус'к обр'кстисА 
лежащимь. и множьствоу же людии стєкьшюса на преславнок вид'кньк, во.тк 
же пакти вьзвративьшисА и шедьши далече шбтачнаго свокго хгкста, и потопи 
члвкь •е > темь, и тоудоу шьствоующимь коубаромь вода покрта, 
обр'ктьшимьжесА имь вь реігк Нил'к и изверже іа вода на соушю и сь многою 


141 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 


б'кістрью за -р- и -п- днин. кще же || Критьсктлга и Ахаисктла и Виотииск'нил, 
Иперьск'кил и Сикилииск'кил множаишаїл страта ключишасА погтабноути 
морю ишедьшю, и многта корабли на горахь извержени б таїла за стадний -р-. 
В[р] т ктапииск'ннл же островта и Африисктаїл тоже и хоуже пострадаша, и сь 
тщанькмь всеи всечгкиеи СО морж и>ва СС знаменьга, игаи же СЗ морж потоплени 
б таїла. аще и вь глоубиігк и вь поучиїгк ищержимага Аньдриілниискоу 
поучиноу и ина множаиша растоупиліасА, и разидошасА ілко сгкнта вода, и 
гависА соуша. и тьгда мнози обр'ктошасА корабли плавающе, вь бездьігк 
ставше, пакта вьзидоша воднтамь пакта оуставленькмь. юдержимомь же 
троусоу бтавіню, градь ігкктаи Вифоуниисктаи || весь сіл паде, а ижроугта кго и 
вен и села и д'кла многа потребишасА. Гервии нарицакмтаи градь вь 
І6леиспонт г к весь изь «існованьїл падесА. и ктомоу пропасти многта по 
м'кстомь различнтамь б та їла, ілко страха ра в горахь преб'нівати члвкмь, СЗ 
бездождьіл же многа скотина и члвци изгтабоїла. 


142 




Руська Правда XI - XII ет. за списком 1282 року 


РУСЬКА ПРАВДА XI - XII СТ. 
ЗА СПИСКОМ 1282 РОКУ 


Руська Правда — зібрання законодавчих актів Київської держави. До нього 
входять: Правда князя Ярослава Мудрого, Правда його синів - Ярославичів, 
Устав Володимира Мономаха. Дослідники виділяють три редакції Руської 
Правди: коротку, широку, скорочену. У фахівців немає одностайної думки про 
те, коли і де виникла кожна з них, про співвідношення між редакціями. 

Збереглося понад 110 списків Руської Правди. Найдавніший список 
Широкої редакції Руської Правди міститься в так званій Новгородській кормчій 
1282 року (арк. 165 зв. -627 зв.), яка зберігається в Москві в Російському музеї, 
шифр: Син. 132. Треба мати на увазі, що в списку відбилися деякі риси 
давньоновгородського діалекту, особливо — поплутання цін. 

Уривки подаються за чудовою публікацією Ю. Ф. Карського в книжці: 
«Русская Правда по древнейшему списку: Введение, текст, списки, обьяснения, 
указатели авторов, словарного состава» (М., 1930), звіреною з фотокопією, 
вміщеною в ній. На жаль, Ю. Ф. Карський не брав до уваги надрядкових знаків, 
крім букв і титл, а останні в фотопублікацїі невиразні. Букви, пропущені в 
оригіналі, зокрема ті, що мали бути написані киновар’ю (циноброю), 
відновлюються в квадратних дужках за іншими списками пам’ятки. 


615 зв. а 

СОУДЬ ІЙРО- 
ЛДВЛЬ- володи- 
мирицл 

Правда роусьскаїа • а- 
5 жь оубькть моу- 

жь моужа • то мьсти- 
ти братоу брата • 
любо шцю любо сноу. 
любо браточадоу. 

10 любо братню снви • 

шже ли не боудеть 
кто КГО МЬСТА • то 
положити за голо- 
воу. птрвнь- аче 
15 боудеть КНАЖЬ 

моужь • или тиву¬ 
на кн Ажа • аче ли 
боудеть роусинь 
любо гридь- любо 


20 коупець-любо тиву- 
нь боїарескь • лю¬ 
бо мечникь. любо 
изгои. любо слове¬ 
нцю, • то -м- грвнь 
б 

25 положити за НЬ •— 

[П]о (дрослав'к же па- 
кт»і сьвькоупивь- 
ШЄСА сиве КГО • ИЗА- 
славь- стославь- 
зо всеволодь • и моу- 

ЖИ ИХЬ КЬСНАЧЬ- 

ко- переігЬгь- ни- 
кифорь • И ©ЛОЖ II- 
ша оубикник за 
35 головоу- нь коуна- 

ми са р/кікоупати- 
а ино все іакоже іаро- 
славь соудиль • та- 


143 






Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 




коже и снве кго оу- 


иже са приклад "ьіва- 

ставиша-.*— 

80 

кть вирою - 

^ ОХ/'БИИСТВ'Ь : — 


Оже станєтб бє^ ви- 

Аже кто оубикть 


ІІБІ НА рЛ^БОИ V 

КНАЖА моужа* 


Боудеть ли сталь на 

вь разбои* а голо- 


разбои* безь всако- 

вника не ищють 

85 

їа сваджі • то за разбо- 

то вирьвноую пла¬ 


иника людьк не пла- 

тити-вь чьки 


тать* нь вчмдадА- 

же вьрви голова 


ть и всего* сь женою 

лежить* то -її* грнь 


и сь дітьми на пото¬ 

616 

90 

ки • а на разграблени- 

паки людинь • то 


к • аже кто не вложи- 

сорокь гривень V 


ТЬСА вь дикоую виру. 

[К]отораіА ли вьрвь* на- 


томоу людьк не пома¬ 

чнеть платити 


гають • нь самь пла¬ 

дикоую вироу. ко- 

95 

тить А се ЛОКОНИ 

лико л*Ь заплатА- 


вирьнии 

ть тоу вироу* зане- 


А се покони вирнии білі¬ 

же безь головни- 


ли при іАрослав^. ви- 

ка имь платити. 


рьникоу ВЗАТИ -з* 

боудеть ли голо- 


616 зв. 

вникь* ихь вь вь¬ 

100 

віідерь солодоу на не- 

рви • то зане к ни- 


лю • оже игаьнь. лю¬ 

мь прикладтлвак- 


бо полоть • или -в • но¬ 

ть • того же дНклА и- 

мь помогати голо- 
вникоу. любо си ди¬ 


гаті • а вь сре. коу- 
на* оже счьірь* а вь па- 

коую вироу* нь спла¬ 

105 

тничю такоже* а коу- 

тити имь вь обч'і* 


рь по двок на днь*а хл^- 

•м* грвнь а головни- 


бовь -з* на нелю. а пше- 

чьство* а то самомоу 


на -з* оубороковь* а 

головникоу. а вь 


горохоу •'з* оубороковь* 

•м* грвнь кмоу запла¬ 

по 

а соли -з* гол важень • 

тити* из дроужи- 


то то вирникоу* сь 

нжі свою часть* нь 


трокомь • а кони • д • 

и?же боудеть оуби- 


конемь на роть соу- 

ль • или вь свадНк • и- 


ти ^овьсь* вирникоу* 

ли вь пироу ІАВЛЄНО • 

115 

•її* грвнь* а *Т* коунь* 

ть тако кму платі- 


перекладьнаїА • а ме- 

ти по вьрвинт^пгЬ • 


телникоу* *вї* векши* 


144 





Руська Правда XI - XII ет. за списком 1282 року 





а сьсаднаїа грвна 

вирлх'ь 

120 Аже боудеть вира* вь* 
п* грвнь • то вирни- 
коу *г7* грвнь* и 7* 
коунь* и *ві* в'Ькше* 
а переди сьсаднаїа грн • 
125 а за головоу -г- грвн-ьі 
о кнажи отроц-Ь 
Аже В КНАЖИ иггро- 
ІГІ1- ИЛИ ВЬ КОНЮС'Ь. 


шш вь повар'к • то 
130 м- грвнь. а за тиоу- 
нь- за шгнищн-ьіи- 
и за конюшин, то- 
-п- грвнь • а вь сельско- 
мь тиоуи'І; в кна- 
135 жи- или в раташгк- 

мь- то -вї- гршгЬ- а 
— « 

зарАдовича -є- грн- 
такоже и за боїарескь 


Примітки. 46. Очевидно, треба вьрвьноую. 49. Літера під титлом невиразна, можна 
читати і як к. 78. Деякі дослідники читають: по вьрви н т./н -£. 


620 

25 

свою • на берестовомь 

о мцьиємь Р'ЬзІї* 


ратибора тііісачь- 

А мцьнтли р'Ьзь • о- 


КОГО КТ^КВЬСКОГО* 

же за мало то има- 


и прокопию б^лого- 

ти кмоу. заидоу- 


рОДЬСКОГО ТЧЛСАЧЬ- 

ТЬ ЛИ СА коунт^і до 

зо 

кого* станислава 

того же года* то дадА- 


переіаславьскаго 

ТЬ кмоу коунііі вь 


т т ьісачького * на- 

треть • а мцьнт^і ріі- 


жира Мирослава* 

зь СЗгр^ноути* по- 


иванка чюдинови- 

слоуховь ли не боуде¬ 

35 

ча. ишьогова моужа* 

ть* а боудеть 


и оустави люди 

620 зв. 


до трьтьіаго р^за • 

коунь *г* грвігьі* то 


оже кмлеть вь р^- 

ити кмоу про свок 


зь коунт^і • аже кто 

коунт^і рот^* боуде¬ 

40 

вьзм'Ьть два рНкза 

ть ли боле коунь 


ть то взати кмоу 

то рчи кмоу тако • 


исто. пакііі ли вь- 

промиловаль кси* 


зметь три р'Ьз'ьі то 

оже кси не ставиль 


иста кмоу не взатї 

послоуховь V— л се 0 \[- 

45 

р^з^ :- 

стлви Володимир 


[0]же кто кмлеть по 

А се оуставиль воло- 


•7* коунь • СЗ лНкта на 

димирь всеволоди- 


грвноу то того не Со- 

чь* по стополче сь- 


метати о закупі;- 

звавь дроужиноу 

50 

[0]же закоупь б’Ьжи- 


145 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 




ть © гдл»і • то а’б'Ьль 
идеть • искать коу- 
нь. а ідвлспо ходи¬ 
ть ИЛИ КЬ КИ АЗЮ • 

55 или кь соудиідмь • 
б-кжить ооб-кд-м 
д-Ьла свокго гна • 
нь про то не робоТА- 
ть кго- нь дати к- 
60 моу правьдоу 

о посдо\-шьс г гв г к-:- 
621 

На послоушьство холо¬ 
па не ск[л]адають • но 
оже не боудеть свобо- 
65 дьнааго- то по ноу- 

жити сложити на 
боїдрьскаго тиоуна • 
а на шгЬхь не скла- 
ддавати о кород-к-;- 

70 А вь мал'Ь і’ажк по 

ноуже сложити на 
закоупа • а кто по- 
рьв-кть бородоу- а 
в'кіимсть знамень- 
75 к-а вд.ш'Ьзоуть лю- 

дьк- то -вї- гршгк- 
продаже- аже безь 
людии • а вь поклепе 
то нетоу продаже-:-— 

80 № зоук-Ь-:-— 

Оже в'кібьють зоубь • 
а крьвь оувидАть 
оу него вь рт'к • а людї 
вд.игкзоуть- то -вї- 
85 гршгк продаже- а 

за зоубь грвна-;— 

БД>рТИ-:- 

Аже оукрадеть кто 


борть- то -вї- гршгк 
90 продаже- аже боуде¬ 

ть рос'кчспа зємла 
или земли знаме¬ 
ннії • имьже ловле¬ 
но или с'кть- то по вь- 
95 рви искати • вь соб'к 

татА- любо платї- 
ти продажю 
Аже разнаменакть 
бьрть- то -вї- гршгк- 
юо аже межю перетне- 
ть борьтьноую- и- 
ли рол'кипоую розо- 
реть- или дворноу- 
Ю Т'КІПОМЬ перего- 
105 родить - то -вї- грігк- 

продаже- оже доубь 
перетнеть знаме- 
ННД.ІИ- или межь- 
НД.ІИ- то -вї- гршгк- 
по продаже-:— 

ед се НДКДДДИ-:— 

621 зв. 

А се наклади -вї- грї- 
виоу- а’трокоу- дв-к 
гршгк - и -к- коуиь- 
115 а самомоу кхати сь 
«їтрокомь на двоу 
коню • соути же на ро- 
ть «ївьсь • а масо да¬ 
ти- иліьпь или поль- 
120 ть- а инемь кормомь- 
что има чрево вьзме- 
ть- пюсчю -Т- коуиь- 
перекладнаго -є- ку- 
нь • а за м-Ьхь • дв'к 
125 погат'к- 


Примітки. 36. Мабуть, треба читати, як в інших списках: и оуставили до. 62. В 
інших списках: а послоушьство на холопа. 69. Заголовок о бороді не на місці; він 


146 





Руська Правда XI - XII ет. за списком 1282 року 




повинен бути в 72 рядку перед а кто. 87. Неправильний заголовок; потрібно, як в інших 
списках: о бобр г к. 89. Потрібно, як і в інших списках, замість борть - бобрь. 
123. Замість помилкового пюсчю потрібно писчю, письцю. 


624 зв. 
о смерді;-:- 

Оже смердь моучить 
смьрда- безь кна- 
жа слова- то -г- грвн- 
5 продаже- а за моуку 

грвна коунь • аже ш- 
гнищанина моучи¬ 
ть то -ВЇ- грвне прода¬ 
же- а за моуку грвна- 
ю аже лодью оукраде- 
ть то -з 1 • коунь прода¬ 
же- а лодию лицемь 
воротити- а за мо- 
рьскоую лодью -г- 
15 грвнт^і • а за набои- 

625 

ноую -в- грвне- а за 
челнь -и- коунь- а 
за строугь грвна*;- 
Ж перевесех^ ;*— 

20 Аже перетнеть вьрвь 

вь перевес^- то -г- 
грвне продаже- за 
вьрвь грвна кунь • 
аже кто оукрадеть 
25 вь чеки перевесе- и- 

ЛИ СОКОЛЬ ИЛИ ЇАСТрА- 

бь • то продаже -г- гри- 
внт^і- продаже- а гноу 
грвна- а за голоубь -0- 
ЗО коунь - а за коурА -0- 

коунь • а за оутовь -л • 
коунь • а за гоусь -л • 
коунь • а за лебедь • л. 
коунь • а за жеравь -л- 


35 коунь • а в сен-Ь • и вь 
двров'кхь -0- кунь- 
а гноу- колико боу- 
деть возь оукраде- 
но • то имати кмоу 
40 по -в - ногат-Ь за возь-і- | 
ю гоумн-Ь-: — 

Аже зажьжеть шу¬ 
мно- то на потокь- 
и на розграбежь до- 
45 мь кго- переди па- 

гоубоу исплатить 
а вь прочи кназю 
поточити и • тако 
же «іже кто дворь за- 
50 жьжеть- а кто пако- 

щами порежеть ко- 
нь. или скотиноу. 
то продаже -ві- грвне- 
а за пагоубоу грвноу 
55 оурокь платити-:-— 

[Т І'КІ ТАЖЄ все еоуДА- 
ть ПОСЛОУХ'КІ • сво- 

бодьігмми • боуде- 
ть ли послоухь хо- 
60 лопь • то холопоу на 

правдоу не втдлазї- 
ти • нь адже хочеть 
истьчь- или име- 
ть и • а река тако по 
65 СЄГО речи КМЛЮ ТА • 

625 зв. 

нь азь кмлю та а 
не ХОЛОПЬ • И КМСТС 
и на жел-Ьзо. аже 
адбинить и- то кмь- 
70 леть на немь свок- не 


147 








Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 




обинить ли кго • а 
платити кмоу гри- 
вноуза моукоу- за 
похолопьи речи іа- 
75 ль и • а жел'Ьзнаго 
платити -м- коу- 
нь• а мечникоу -є- 
коунь • а поль грвне 
д'Ьтьчьскомоу- то 
80 ти жсл-кзп'ми оу- 

рокь • кто си вь че- 
мь кмлеть • оже и- 
меть на жел'Ьзо 
ПО СВобоДЬП'КІХ І) лю- 
85 дии речи • любо за- 

па на нь боудеть • 
любо прохоженик 
ночнок • ИЛИ КТДМЬ 
любо шбразомь • а- 
90 ЖЄ НЄ ИЖЬЖеТЬСА • | 

то про моукла не пла¬ 
тити кмоу. нь и>ди- 
но жел'кзнок кто бу- 
деть іаль л се 
95 ^ЛКЛЛДЛЮче городт» : — 

А се оурочи городникоу- 
закпадаче городь- 
п а кХ’па взати а ко- 
нчавше ногата • а 


100 за кормь • и за вологу 
и за мАса- и за р-ьіб-ьі- 
•"з- коунь на нед'Ьлю• 

•з- хл'Ьбовь -з- оуборо- 
ковь пшена •з- лоу- 
105 конь ишса- на -д- ко¬ 
ни • имати же кмоу 
донел^Ь городь сьроу- 
6 ать • а солодоу дадА- 
ть кмоу а’дипоу 7- 
по лоуконь а се оуро- 

ЦИ (ИОСТЬНИКОу-:- 

А се мостьникоу оуро- 
ци- помостивьше 
мость • ВЗАТИ иі 7- 
і і 5 локоть • по ногагк • 

626 

аже починить моста 
ветхаго- то колико 
городень починить • 

ТО ВЗАТИ кмоу по ку¬ 
по ігк й городнє- а мость¬ 
никоу кхати само- 
моу сь и’трокомь на 
двоу коню • ВЗАТИ 
•д • лоукна «ївса на не- 
125 д-клю • а 'кети что мо- 
жета-і- 


Примітки. 25. Мабуть, чеки - помилка; потрібно чькліь. 63. Слово истьчь - 
новгородська форма терміна истьць. 67. Останнє слово по списках км'Ьпи, єм'кти, 
им’кгпи. 94. Складав - зайвий. 


148 













Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


«ПОВЧАННЯ» ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА 
ПОЧАТКУ XII СТ. У СПИСКУ 1377 РОКУ 


Володимир Всеволодович Мономах (1053 - 1125) княжив у різних містах 
Київської Русі — Смоленську, Чернігові, Переяславі. Протягом 1113-1125 років 
був великим київським князем. Видатний політичний діяч, талановитий 
письменник-мемуарист. Його «Пооучєньк» для дітей - видатний зразок давньої 
літературної мови, народної у своїй основі. Зберігся лише один список цього 
твору, включений під 1096 роком (разом із листом В.Мономаха до князя Олега 
Святославовича) до «Повісті временних літ» у складі Лаврентіївського літопису 
1377 року. «Пооучєньїє» фахівці звичайно датують 1117 роком. 

Уривки наводимо за фототипічним виданням: Повесть временньїх лет по 
Лаврентьевскому списку/ Изд. Археографической комиссии. - СПб., 1872, 
звіреним із публікацією: Полное собрание русских летописей. - 
Т. 1. Лаврентьевская летопись / Изд. 2-е. - Л., 1926—1927. 


78 

а 

пооучєньк 

А*;ж хуД'ьш Д'Ьдомж своимж іа 

рОСЛАВОМЖ • БЛГВЛНЖІМЖ слл 

внжімж наречен'Ьмь вж крцїнї 

5 И • ВАСИЛНИ • руСЬСКЖІМЖ НМ€ 

нєл\ь володимирж • ЦІЦМЖ вж 

2;ЛЮБЛЄНЖІМЬ • и мтрью своє 

ю • мьномахжі • 

Р т . 

и хь'гьіаи'кі людии джла • колико 

10 БО СБЛЮДЖ ПО МАТИ СВОЄИ • И ПО 

иггни млтк'к • и> вс4 Б'кдж • ск 

ДА нл сане ПОМЖІСЛИ в дши 

т _ 

своєи • и похвали ва • иже ма 
сиуж дневж гр'Ьшнаго допро 
15 вади • да д'Ьти мои или инж 
кто слжішавж сю гралютицю • 
не посмійте СА • но сому же 
любо д'Ьтии моиуж • а приме 
ть є в ерце своіе • И не Л'ЬниТІ 
20 СА начнеть • тако же тружа 
б 

ТИ СА • первое БА дЬлА • И ДША СВО 


іеіа • стра им'Ьите вин в ерци 
своємь • и млтню творл не со 
скудну • то бо іесть начатокж 
25 ВСАКОму довру • А ЦІ Є ЛИ КОму 
не ЛЮБА гралютицА си • а не по 
сохритають са • но тако се ре 
куть на далечи пуги • да на 
сане С'Ьда ве^л'Ьпицю си лю 
зо лвилж • оуср'Ьтоша бо ма сажі 
ГО враіа моєїа на вол^Ь • р'Ь 
ша потжени са к на • да вжіже 
немж ростиславича • и воло 
сть иуж Кіиме • иже ли не по 
35 идеши с нами то мжі сов'Ь ву 
де • а тжі сов'Ь • и р'Ьх' 1 » Л Ф £ вжі 
са и гн'Ьвате не могу вжі іа и 
ти -ни крта переступити • и 
ГОрАдивж іа в^емж псалтжі 
40 рю в печали ра^гнухж іа и 
ТО ми СА ВЖІНА • вскую ПЄЧА 
лукши дше • вскую смуціає 
ши ма • и прочаїа 


Примітки. 8. Потрібно мономахжі. Після цього в оригіналі пробіл приблизно 
чотири з половиною рядки. 25. В кінці останнього слова лігатура м та у. 37. Потрібно 
гніваєте (?). 


150 




«Повчання - Володимира ІУІономаха початку XII ет. 


79 зв. 


Белин кси ги • 

И ЧЮНЙ Д'Ьлй ТВОЇЙ • НИКйК ЖЕ 
рй^уЛГЬ ЧЛВЧКТ НЕ МОЖЕТЕ и 
СПОВ'ЬдйТИ • ЧЮДЕ ТВОнуТ • и 
5 ІІЙК’КІ рем'к • ВЕЛИИ еси ги 

И ЧЮНЙ Д'Ьлй ТВОЇЙ • И БЛГВНО 
И ХВЙЛНО ИЛ\А ТВОЄ В В'Ьк'КІ • 

ПО ВСЕИ ^ЕМЛИ • ИЖЕ КТО НЕ по 
ХВЙЛИТЬ • НИ прОСЛйВЛАЄТЬ 
6 

10 СНЛ'КІ ТВОЄА • И ТВОИ ВЕЛИКЬІ ЧЮДЕ • 

и довротк оустроєпкі нй семь св г І; 
ТІ; КйКО нбо ^строєно • КйКО ли со 

ЛИЦЕ • КйКО ЛИ ЛІДІЙ • КйКО ЛИ 

ЗДТІ • И ТМЙ И СК’Ь • И ^ЕЛиА Нй во 

Т 'С' 

15 Дй ПОЛОЖЕНЙ • ги твонлгк промті 
сло • ідгЬрье ро^ноличнии • и пти 
Цй И Р'КІБ'КІ ОуКрйШЕНО твоимт 
промтісло ги • И СЄЛЛЛД ЧЮДу ди 
ВІ/'ЄМ'Ь СА • КйКО Й ПЕрСТИ СО^ДЙ 

20 Б'К ЧЛВКЙ • КйКО ачірй^н ро^но 

_ т 

ЛИЧИНИ В’К ЧЛВЧСК'КІХ’К лнцн • 
йфЕ И ВЕСЬ ЛЧір’К СОВОКІДІИТЬ • 

НЕ ВСИ В’К СОДИ! І'Ь СЮБрй • НО К'КІН 
ЖЕ СВОИМТ ЛИЦЬ а’Брл^О • ПО БЇТ 
25 И лтдрти • И СЕЛИ/ - СА ПОДИВуЄ 
М'ЬІ КйКО ПТИЦЙ ПБІГКІІЙ • ИІ^’К 

ирьій идл'д • и псрв'Ьє ийши ріді 1 ,’к • 
и не стйва са нй содннон ^слии • 
но и силігкіій и худ^на Ц\У • 

ЗО ПО ВС'Ьм'Ь ^ЕЛСЛАМТ • БЖИИМЬ 
повсл'Ьньємь • Дй НЙПОЛНА 
Т СА Л'ЬСИ И ПОЛА • ВСЕ ЖЕ ТО ДЙЛ’Ь 
Б'Ь • Нй оугодьє ЧЛВКОМ'Ь • Нй 
СігЬдь Нй ВЕСЕЛЬЄ • ВЕЛИКЙ ГИ 
35 лить ТВОЇЙ НЙ Нй • ІЙЖЕ Тй 0 \[ 

ГОДЬІЙ створнл’к КСИ • ЧЛВКй 


д'Ьла гр'ЬіІIIїй • И Т’КІ ЖЕ ІІТИЦ'І; 
НБНЖІІЙ • ОуМОуДрЕНТІ ТОБОЮ • 

ГИ • ЄГДй ПОВЕЛИШИ то вспою 
40 ТЬ • И ЧЛБК'ЬІ ВЕСЕЛАТЬ ТОБЕ 
И ЄГДй ЖЕ НЕ ПОВЕЛИШИ ИМТ • 

80 

а 

ІЛ^'КІКТ ЖЕ ИМ'ЬюфЕ СОНЕМ'ЬЮТЬ • 
й БЛІ’ІІ'К КСИ ГИ • И ХВЙЛЕІІ'Ь 
ЛО • ВСАКй ЧЮСй • И Т'КІ ДОБрОТ'КІ 
45 створивсь И ЗД'ЬлйВ'Ь • Дй ИЖЕ НЕ 
ХВЙЛИТЬ ТЕБЕ гй • И НЕ В'ЬруКТЬ 
ВС'Ь срцл\ь • И ВСЕЮ ДНІЕЮ ВО ИЛ\ А 
СОЦЙ И СІТй И СТГО ДХЙ • Дй БуДЕТЬ 
прОКЛАТЬ • СИ СЛОВЦЙ прочитй 
50 ЮЧЕ • Д'Ь'ГИ МОЇЙ БЖТВНЙІЙ ПО 
Хвйлите бй • дйвшйго нй лить 
СВОЮ ’ Н СЕ &’ ХУДЙГО Л\ОКГО БЕ^у 
МЬІЙ НйКй^йНЬЄ • ПОСЛІД ІІЙИ 
ТЕ Л\£Н£ ЙфЕ НЕ ВСЕГО прнІМЕ 
55 ТЕ ТО половину • ЙфЕ В’КІ ЕТ 0 \[ 
лсакчить срц£ • И СЛЕ^’ЬІ СВОЇЙ 
нспуститЕ со гр’кс і; свой рс 
К1Д(ІЕ • ІЙКО Блудницю И рй^ВО 

ИНИКй • И ЛТ’КІТЛрА помило 

Є . т 

60 ВЙЛ’Ь КСИ • ТйКО И Нй гртшньї 
помилуй • и в цркви ТО Д’ЬнТс • 

И ЛОЖй СА НЕ Гр’ІНІІИТЕ • НИ СОДІ' 
ну ЖЕ НОЧЬ ЙфЕ МОЖЕТЕ ПОКЛО 
НИТИ СА ДО ^Елии • й ЛИ Б'КІ СА 
65 НЙЧНЕТЬ НЕ МОЧИ • й ТриЖДТІ • 
й ТОГО НЕ ^ЙБТІВЙИТЕ НЕ Л'ЬіІИ 
ТЕ СА • тЬмЬ БО НОЧНЬІ ПОКЛО 

но н ігЬньє члвкт пое'Ьжйє 
дьійволй • н что вт днь согр’І; 

70 ШИТЬ й тЬмТ ЧЛВКТ И^К'КІВЙ 
ЄТЬ • ЙфЕ И Нй КОНИ 'ЬЗДАЧЕ 
НЕ БуДЕТЬ НИ С КЬІ СОруДЬІЙ • й 
ф£ ИІГІ ЛиТВ'Ь НЕ ОулгЬєТЕ 


151 






Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


б 

молвитн • л гй помилуй ^ок'І; 

75 ТЄ БЄС прЄСТАНИ В ТЛИІгк • Тй БО 
ксть литвд всі; л'кпшн • нєжє 

ЛИ ЛІ'КІСЛНТИ БЄгЛ'кпИЦЮ 'к 

1Г 

ЗДА ' всего же ПАЧЄ ОуБОГЬІ НЄ 
^АБЖІВАИТЄ • НО ЄЛИКО МОГу 

80 ціє ПО СНЛ'І; кормите и придд 
влите сироті; • и вдовицю и> 
прдвдите СДМИ • А не ВДАВ А 
ите СИЛНЬІ ПОГУБИТИ члвкл • 

НИ ПрАВА НИ КрИБА НЄ 0\|'БН 
85 влите • НИ ПОВЄЛ'квАПТЄ 0\[ 

БИТИ КГО • ДЦ1Є БуДЄТЬ ПОВНИ Є 
ІГК СмрТИ • А ДША не ПОГуБЛА 
ісі’е иикдкоіа же хбілігкі • р'І; 

ЧЬ МОЛВАЧЄ И ЛИХО и довро • не 
90 КЛЄНИТЄ СА БМЬ НИ ХРТИТЄ СА • 
ІІ'к’іу БО ти нужл НИК0ЄІА же • 

АфЄ ЛИ В'КІ БуДЄ Кр'ГК 11 ,'клОВД 
ти к врдтьи или г кому • лли 
оупрлвнвтшє срце своє • НА 
95 НЄМ же можете ОуСТОІДТИ • 
то же 1 уклуптє • и ц'кловдвше 
БЛЮД'кте • дд не приступки 
погуките діТгк своє - 1; • єпігкі 
И (ЮИ'КІ • и нгумєнжі С ЛЮБО 
100 вью в^имдите Й НИ БЛГВЛНЬ 

т 

Є • И не 01,'СТрдНАНТЄ СА Іл! НИ • 

И ПО СИЛ'І; лювите и ндвдите • 

гт, Т _ 

дд приймете иі ни литві/ - иі 
БА • ПАЧЄ всего ГОрдОСТИ НЄ И 
105 лі'кктє • в срци И В’К ОуМ'к • НО 

80 зв. 
а 

рц'км'Ь смртни КСЛІ'КІ • ДИБ живи 
А • ^АОІ/ТрА В ГрОБ'К • се ВСЄ Ч'І’Н'КІ К 

си вддлт» • не ндше но твоє • пору 

ЧНЛ’К ІІ'КІ КСИ НА МАЛО ДНИН • И 

і ю в г;єлин не хороните то ігкі іе 


сть велиюь гр'кх’к • Отдр'кна 

ЧТИ ЇДКО ІОЦД • А МОЛОД'КІІА • ІА 

ко врдтью • в дому своємь не 
Л'кнкте СА • но все внднте • не 
115 ^рнте НА тивун А • НИ НА ІАТрО 
кд • дд не посм'кют СА прнуо 
ДАЦ1ИИ к вл • н дому вдшему • 
ни іл’Б'кду вдшему • Нд вон 
ну втлшєдт» не Л'кните СА • не 
120 ^рнте НД ВОЄВОД’КІ • НИ ПИТЬЮ 
ни 'кденкю • не ЛЛГОДИТЄ НИ 
спднью • н сторож - !; СДМИ НАрА 
живднте • н ночь Ювсюду НА 
РАДИВШЄ школо вон • то же лл 
125 ^нте • А рдно ВСТАїгкте • А Шру 
жьіл не сннмдите с севе • В БО 
р^к не рО^ГЛАДДВШе Л г кнОІ|ІД 
МИ • вне^дпу БО ЧАВИТЬ ПОГЬІ 
БАЄТЬ • ЛЖ'к БЛЮДИ СА И ПЬІА 
130 НЬСІЇЛ • И влудд • В ТОМТ» БО ДША 
ПОґ'КІБДеТК н ткло • кудд же 
ХОДАЦ1Є путемт ПО СВОИМТ» 
^ЄЛІЛАМТ • не дднте ПАКОСТИ 
Д'кілтн • штроколі’к НИ СВОИ 
135 МТ» • НИ ЧЮЖИЛГК • НИ в сєл4 • 
ни в житі; • дд не клатн вд 
ндчнуть • кудд же ПОИДЄТЄ 
б 

ИДЄЖЄ стднете • НАПОИТе НА 
кормите • оуне ИНД • И БОЛЄ 
140 же чтитє гость • йкоуду же к вд 
прндеть • или прость • ИЛИ довр’к 
ИЛИ СОЛ’К • дціе нє можете ддро 
мт» • врдшно • И ПИТЬЄМЬ • ТИ БО 
МИМО ХОДАЧИ прОСЛДВАТЬ че 
145 ЛОБ'ккд ПО ВСЕ ^ЄЛІЛА • ЛЮБО ДО 
врьі • ЛЮБО ^Л'КІЛІ'К • БОЛНАГО при 

сктнте • ндд'к мертвецА НД'І; 
те • їдко вен мєрТзєни КСЛІ'КІ • И 


152 





«Повчання» Володимира ІУІономаха початку XII єт. ... 



ЧЛВКЛ не минете не (ірИК'ІІЧЛ 
150 ВШЄ • докро СЛОВО (СЛЛ\;' длдите • 
ЖЄІII/ - свою люките • но не дли 
те ИЛІТ НАДТ СОБОЮ вллети • 

Ое же в'кі конєць всемі/ - страйк 
вжни нлгкитє • В'КІПіе всего • й 
155 ЦІЄ £;ЛБТІВАЄТЄ всего • А ЧАСТО 
прочитлнте • и лигк бі/"дєть еє 
сороліл • И ЕАЛІТ Еі/'деть довро • 
Єго же оулгкючи того не І/ЛЕТІ 
влите доврого • д іего же не оу 
160 лгкючи д толи/ - са оі/'читє • ід 
ко же ЕО иіць люи дол\д с г Ьда • 

Нір/'ЛГкіЛШЄ Г І • ІА^ТІКТ В ТО 

літ во чть єсть &’ иігкх’ь г;єлмь • 
л'кность во всели/ - літи • еже 
165 01/ЛгкєТЬ ТО ^АБІ/ДЄТЬ • А КГО 
же не оі/жкієть д толи/ - са не 
оі/'чить • довр'І; же творлціє не 
Л\0^ИТЄ СА Л'кпити НИ НА Ч'І’О 

же доврое • первое к цркви • 

81 

а 

170 ДА не ^АСТЛНЄТЬ ВА СЛНЦЄ НА ПО 
стели • тлко во ІіІЦЬ ЛЮИ Д'ІПАІ І іе • 
влжнтіи • и вен доврии ЛІірКИ све 
ршении • ^доі/трєнюю ССддвшє 

ВВИ ХВАЛІ/ - • И ПОТОЛГЬ СЛНЦЮ В’К 
175 СХ0ДАЦ1Ю • и оі/^уквше слнце • и 
прослдвити вд с рддостью • и ре 

ІірОСВ'к'І’И СОЧІ! ЛЮ хе ЕЄ • И ДЛЛ’Ь 

ЛІН КСИ СВ'ктГ твои крдснті 
И • И ЄЦ1Є ГИ приложи ЛІН Л'ІГІ’О кт 
180 л'к'п/ - • дд прокт гр'кховт свои 
ПОКЛІЛВТ СА іопрлвдіівт живо 
ЧТЬ • ТЛКО ПОХВАЛЮ БА • И С'кдшє 

ДІрИАТН с дрі/жиною • ИЛИ ЛЮ 
ди ішрлвливлти • или нд ло 
185 В’К 'кхдтн • ИЛИ ПО'к^ДИТИ • или 
ЛЄЧИ СПАТИ • СПАНЬЄ ЄСТЬ Ю ВА 


присі/жено полі/'дне • їй чть чина 
вопочивлєть • И І/В'крь • и пти 
ци • и члвци • А се В'КІ пов'кддю • 
190 Д'к'І’И ЛЮІА Трі/ДТ свои • южє СА 
єсліь трі/жллт • П1/ТН Д'кід и 
ЛОВ'КІ • гГ л4 • первоє к росто 
ві/ - идохт сквог^к ва'і’нч'і; • по 

СЛА ЛІА ШЦЬ А СЛЛІТ ИДЄ К1/рь 
195 СК1/ - • И ПАКТІ • В • Є К СЛЮЛИНЬ 

скі/ - • со стлвколіь скордлти 
ЧЄЛІТ • ТО И ПАКТІ и ГОидє к ве 
рестию СО Н^АСЛАВОЛІЬ • А Л\Є 
не ПОСЛА слюлиньскі/ - • то и елю 
200 линьскд идохт володилієрю • 
тоє же ^ИЛ\ТІ • то и поеллетл ве 
б 

рестию врдтд НА ГОЛОВНІ • ИДЄ 
БАХУ пожгли • ТО И ЧП/ - влюдт го 
родт ТИХТ • ТА ИДОХТ пєрєїдслл 
205 влю юцїо • А по велиц'к дни не пе 
реіАСЛАВЛА ТА володилеерю • 

НА С1/ТЄНСК1/ - лінрд творичгь • 

С ЛАХТІ • ГОті/ДА ПАКТІ НА Л'к'ГО 
В0Л0ДНЛ\ЄрЮ ЩПАТЬ • ТА ПОСЛА 
210 ЛІА СТОСЛАВТ ВТ ЛАХТІ • ХОДНВТ 

глоговті • до чешьекдго л'к 
сд ходивт в ^елии ихт • д • л\'к 
САЦН • Н В ТО же л'к Н Д'ктА СА ро 
ди • стдр'кишее новгородьско 

215 Є • ТА КПЛ/ДА ЧП/рОВІ/ - • А НА ВЄСН1/ - 
ТА перЄІАСЛАВЛЮ • ТА ЖЄ ЧП/'рО 
ВІ/ - • Н СТОСЛАВТ ордере • Н ІЛІ/'Ь 
ПАКТІ СЛЮЛИНЬСКІ/ - • А Н СЛЮ 

линьскд ТОН же ^ил\'к ТА К но 
220 вугороді/ - • на весні/ - гл'квони 

В ПОЛЮЧЬ • А НА л’к СО ЮЦЛІЬ ПО 

дт полтеект • А нд дрі/п/ю г;и 
щ • с стополколіт подт полте 
ект • южгошл полтеект • юнт 


153 




Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 




225 ИДЄ НОВІ/ГОрОДу 'ЛИС ПОЛОВЦИ 
НД ІГДрьСК'Ь ВОЮІД тд черпи 

ГОБІ,' • И ІІДК'КІ и шолиньскд 

— т 

ЮЬ ІГЦЮ придо чєрннгову • И № 
легь приде нг; володнлієрА • 

230 Б'КІБЄДЄІІ'К • И ВО^ВД И К СОБ'Ь • 

нд а’К'ІіД'к со ігцмк • в черниго 
в'к нд крдсі гЬмк двор'І; • и вдд 
Х’К еоцнз • т • гри • *;олотд • и пд 

81 зв. 
а 

К'КІ и шолиньскд же пришед'ь • 
235 и придо сквог^Ь иоловечкск'кі 

И ВОИ БЬІД СА • ДО переіДСЛДВЛА • 
И ІГЦД НДіГІІ^ОХ’Ь • с полку при 
шедше • ТО И ІІДК'КІ ХОДИХОЛГЬ • 
ТОЛІ же ЛТ • СО ІГЦМЬ И СО И^АСЛ 
240 ВОЛІК БИЧГЬ СА ЧЄрнИГОву • С БО 
ріІСОЛІК • И ПОБ^ДИХОЛІТ» вори 
СД И ІГЛГЛ • И ІІДК'КІ ИДОХО пере 
ідслдвлю • и стдуо во сокров'І; • 

И ВСеСЛДВ’К ШОЛІ ІЄСК'Ь ІЛ’ЖК 
245 же ' И Діук ВС'ІІД'К С ЧЄрнИГОВЦИ • 
1 Л> ДВОЮ КОНЮ • И не ^ДСТДуО В’К 
шолш ікск'І; • тіш же путе по 


всеслдв'к • пожегь ^ель\ю И по 
воевдв’к ДО луКДЛІЛА • И до 
250 логожьскд • тд нд дрютьсігк 
воюїд • тд чернпгову • д нд ту 
^нл\у повоевдшд ПОЛОВЦИ 
стдродук'к весь • И Діук ІІіеД'К с че 
рнпговцп И С ПОЛОВЦИ • нд де 
255 СІ гк И^ЬИЛІДХО КПА^И • дсд 
дукд • п сдукд • п дружину И 
Х'к и^кишд • п нд ^доутре'Ь 
НОЕ'ЬІЛГЬ городо рд^І’НДХОЛІ'К 
СИЛН'КІ ВОИ • БЄЛКДТГИНД д се 
260 ЛіЄЧИ И ПОЛОН’К весь ІЛТАХО • 
д в’к ватичи ходихо по дв'І; 

^нлгЬ • нд ходоту н нд снд кго • 

И КО корьдну ХОДІїук • д • Ю ^И 

Л\у • И ІІДК'КІ ПО И^АСЛДВИЧІІХ'К 
265 ^Д Лінкулиі І’К • И НЄ ПОСТИГО 

6 

ХО ІІХ'К • н нд ту весну • К’К ідропо 
лку совкуплАТГь са нд крод'кі • 
толі же л'І; • гоннхо по по ло вкцих'к 
^Д хорол’к • ИЖЄ ґОрОШИН’К В^АІІІД 


Примітки. 97. В останньому слові, можливо, в префіксі н замість е, 'к. 107. Можна 
текст на слова ділити інакше: чт ігкі кси ддл'к, де перше слово - скорочене чьсть, а 
ігкі - «нам». 199, 218, 227. Тобто не шолиньскд - гаплографія букви с. 259-260. Можна 
читати селіечи - помилково написаний патронім еєлшчи (називання за батьком згаданих 
половецьких князів). 


82 зв. 
б 

X се тру 

ждх’к са • лов'кі д'кід • понеже сЬ 
до черннгов'Ь • д "ціерннговд 
вжіше И Д[...І] 0 Л'Ьтд по сту угд 
5 НИВД И ИЛІЬ ддро • всею СИ 

лою кролгЬ нного ловд • кролгЬ 
туровд • ИЖЄ СО ІГЦМЬ ЛОВИЛ’К 


КСЛГЬ ВСАК'Ь ^В'Ьрь • д се в чернн 
гов'І; д’Іидл'к келгь • конь днкн 

10 СВОИЛІД руКДЛІД СВА^ДЛ'К КШК • 

в пуп їді- н • к • ЖИВЬІ конь • д кро 
лі' І; того нже по рови 'Ьзда плід 
л’к келгь своилід рукдлід ті; 
же кони дикігі; • турд ліа - в • діє 
15 тдлд нд ро^І не конєлгь • соле 

НЬ ЛІА ІГДИІ І'К БОЛТ Д • В • ЛОСИ 


154 



<5 


«Повчання - Володимира ІУІономаха початку XII ет. 


83 


СУДНІ І'К НОГАМИ ТОПТДЛТ» • А Дру 

("КІН рогома БОЛТ» • вєпрь ми нл 
вєдр'Іі мечь Ссталт» • мєдв'Ьдь 
20 МИ 0\Г КОЛОНА подт»кллдл оуку 
силт» • лютт»ш ^к г І;рк скочилт» ко 
МП'ІІ НЛ БбДР'КІ • и конь со мною 
ПОВЄрЖЄ • И БТ» НЄВрЄЖЄНА МА СТ» 

т 

ЕЛЮДЄ • И С БОНА МНОГО ПЛДЛ • ГО 
25 лову СИ рО^ЕН ДВАЖДТ»! • И руЦ'Ь И 
поіуі; свои вереди • вт» оуности 
своеи вереди не блюда живоТл 
свокго • ни цідда головті своеіа • 
Єжє бт»іло творнй илгроку моєму 

ЗО ТО СА КСМЬ СІЗОрИЛТ» Д’ІІЛД • НА во 
НІГІІ Н НА ЛОВ'ЬуТ» ночь и днь • НА 
^ною и на ^им'Ь • не даіа сое’іі оу 

ПОКОІА • НА ПОСАДНИКИ НЄ 2$А НІ 
НА вирити • СА творилт» ЧТО БТ»І 
35 ЛО • І ІДДОБ’ІІ весь НАрАДТ» и в дому 


своємь то іа творилт» ємь • і в ло 

т ® 

вчи ловчии ндрлдт» СА єсмь де 

ржалт» • Н В КОІ ІЮС’їі • Н СО СОКОЛ'ЬуТ» • 

и со іаст’рАБт; тоже • и ууддго сме 

40 рДА • Н ОуБОГ'КГІ; вдовиці не ДА 

лт» кемт» силньі а’Бид'кт’и • и 

црквнаго НАРАДА Н СЛуЖБТ»! • СА 

ЄСМТ» при^ирдлт» • ДА не ^А^ри 

те ми Д’ІІТИ мои • но инт» кто про 

45 четт» не увалю бо са ни дер^осТі 

своєїа • но увалю ба и прославь 

ЛАЮ МЛТЬ КТО • НЖЄ МА Гр'ІІПІПА 

го и ууддго селико лт евлю Со тіі 

б 

ут» чдст» смртнт»іут» • и не Л'ІІІІИ 
50 ва ма бт»ілт» сТіорилт» ууддго нл 
ВСА д’Ьлд члвчкдіа потревнд • 

Дд сю грдмотицю прочитаючи 
ПОТГ»СН т ЬтЄ СА НА ВСА Д'ІІЛД до 
врага • сл абаці є ба с стми кто 


Примітки. 3. В останньому слові асиміляція, тобто иг; черниговд. 4—5. На 
середині аркуша в оригіналі позваний пергамент, тому здогадно читають: д[о Сег]о... 
оуганивд[лт»]. 11. Треба в пуцід. 29. В оригіналі лігатура м і у в слові моєму. 35. В 
оригіналі лігатура м і у у слові дому. 36. У п’ятому слові, мабуть, пропущено букву с: 
ксмь. 44. За змістом мало б бути не инт» замість но. 


155 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


НАПИС-ГРАМОТА ПОЧАТКУ XII СТ. 
ПРО КУПІВЛЮ БОЯНОВОЇ ЗЕМЛІ 


Один із найбільших написів (у 14 рядків, устав), виявлених на стінах 
давньокиївських споруд. Відкритий на колишній зовнішній південній галереї 
Софії Київської (внаслідок пізнішої добудови до собору нині старожитна 
галерея - всередині храму) на стовпі, що на ньому зображено св. Онуфрія. Це 
фактично купча грамота княгині Всеволожої, тобто дружини князя Всеволода. 
У літописі Всеволожими називаються дві жінки-киянки - вдова князя 
Всеволода Ярославича (померла 1111 року, похована в Андріївському - 
Янчиному монастирі) та дружина князя Всеволода Ольговича (померла 1179 
року, похована в Кирилівській церкві). На думку С. О. Висоцького 
(Вьісоцкий С. А. Древнерусские надписи Софии Киевской XI - XIV вв. - К., 
1966. — С. 70), землю купила друга княгиня, бо за палеографічними ознаками він 
датує грамоту другою половиною XII ст. Проте є серйозні підстави датувати 
напис початком XII ст. із таких міркувань. 

У давнину священиків називали тільки хресними іменами. Наша грамота 
кількох попів ідентифікує і за допомогою двочленних антропонімів. Уточнення 
виступають насамперед при іменах, що їх носять два чи більше свідків: 
Михллко ІІ’кжипоит, Л\п\лл Єлііслкшіігак. ТУдор’ь ТоЬ’е г ьіноб т ь, Тудор'к 
Бч.рзлтичь. Але другий член маємо й при іменах, що їх носить тільки один 
свідок: Ивлшь Шн’ьчип'ь, Идьга Коп'ьі.лобнчь. Це могло б указувати, що такі 
свідки є авторитетами, бо вони мають стосунок до відомих і поважних осіб. З 
літопису відома Янка - дочка князя Всеволода Ярославича, для якої тато 1086 
року заснував монастир у Києві (Андріївський, Янчин). Отже, Іван був із її 
монастиря. Померла Янка в листопаді 1112 року. Не можна оминути й 
найменування Єлислвиничь. Ім’я Єлисава -Олисава («Єлисавета») зафіксоване в 
графіто Софії Київської як ім’я матері князя Святополка Ізяславовича, що 
померла 1107 року (Вьісоцкий С. А. Зазнач, праця. - С. 78). Коли допустити, що 
землю купила Янчина мати - дружина князя Всеволода, яка померла 1111 року, 
то за документом ідентифікуються три відомі особи, які жили на початку XII ст. 
Палеографічні властивості епіграфеми не суперечать характерним 
особливостям накреслень літер на початку XII ст. Привертає увагу той факт, що 
в графіто вживається тільки графема (графем у, оу зовсім немає). Вона 
характерна для служебників, починаючи з XII ст., де, очевидно, уникали оу. щоб 
помилково не проспівати окремо о та у ( Карський Ф. Е. Славянская 
кирилловская палеография. - М., 1979. - С. 199). Виняткове вживання букви ^ 
може вказувати на те, що грамоту написала духовна особа, для якої звичними 
були такі тексти. 


156 



Напис-грамота початку XII ет. про купівлю Боянової землі 



Л\ЦА КНдрА ВТ • Л • СТГО ИП...ТА 
крилл ^ЄМЛЮ КНАГТІНИ боілню 
всєволожл а передт» стою софикю 
передТ» ПОІІ'КІ А Ч’Х’ БТІЛТ по 
5 ПИНТ ІАКІ1МТ ДТЛ\ИЛ0 пдтелеи 

СТИПТКО (ИИХАЛЬКО н'Ьжьнович 
МИ Х Л ДАНИЛО Л\дрк0 СЬЛ\ТЮНТ Л\ИХАЛ 
єлислвиничь ИВЛНТ ІАНТЧИНТ 
тн’дор’к ТОЇ/бТІНОВТ ИЛЬІЛ КОПТІ 
10 ЛОВИЧЬ т^дорт БТр^АТИЧЬ А пере 

Д Т К ТИЛ\И ПОСЛАХ' 1 ' 1 кй’пи ^єл\лю КНА 

ГТІНИ БОІАНЮ ВЬСЮ А ВТДАЛА НА НКИ 
С6Л\Ь Д6С АТТ гриВЬНТ С0Б0ЛИИ А ВТ Т0Л\Ь 

дрднпць сел\ьстт^ гривьнт -- 

Примітки. 1. Усередині останнього слова пошкоджені й не читаються три букви. 
Мало бути: иподитд (день мученика Іполита відзначається якраз ЗО січня). 2. У 
передостанньому слові після другої букви н дві риски, між якими значна відстань. Це, 
мабуть, невдала спроба викарбувати и. 4. У слові етілт перед т вертикальна риска. 
Очевидно, писець мав намір написати форму множини - етіли. 5. В останньому слові 
пропущено букву и, тобто мало б бути пднтелеи. 6. В останньому слові немає кінцевого 
ь. 8. У слові іднчинт у графіто літера и написана на помилково написаній ь, тому вона 
дещо нагадує ті, яку й транскрибує С. О. Висоцький (див.: Древнерусские надписи 
Софии Киевской. — С. 61). 9. Графічний (звуковий) комплекс, поданий як друге слово, не 
вдалося ідентифікувати з певним іменем, через що поділ тексту тут умовний. 


157 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 



«ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ» ПОЧАТКУ XII СТ. 

ЗА СПИСКОМ ЛАВРЕНТІЇВСЬКОГО ЛІТОПИСУ 1377 РОКУ 


Найдавніше вітчизняне літописне зведення, яке в Лаврентіївському літописі 
має заголовок «Се пов'Ьсти врємАньнтл л4- Шкуду єсть пошла рускліА 
ЗЄЛІА • кто вш КИЄВ'к нлчл пєрв'Ьє КНАЖИ и ГОкуду рускліА ЗЄЛІЛА • стала 

єсть», в науці відоме під скороченою назвою «Повість временних літ». 
Збереглася у двох редакціях, що їх умовно називають другою — в складі 
Лаврентіївського літопису 1377 року та Радзивилівського літопису XV ст. - і 
третьою - в складі Іпатіївського літопису близько 1425 року та 
Хлєбниковського (Острозького) літопису XVI ст. Перша редакція пам’ятки до 
нас не дійшла. 

Із давніх-давен автором «Повісті временних літ» уважається чернець Києво- 
Печерського монастиря Нестор; цієї думки дотримуєтся більшість науковців. 
Нестор уклав «Повість» близько 1113 року. Її редагували спочатку ігумен 
Видубицького монастиря в Києві Сильвестр 1116 року (редакція представлена в 
Лаврентіївському літописі), а згодом - у Києво-Печерському монастирі близько 
1118 року (редакція представлена в Іпатіївському літописі). Несторова 
«Повість» охоплює історію східного слов’янства від часів біблійного Ноя до 
початку XII ст. 

Уривки з пам’ятки наводимо за літографічним виданням рукопису: Повесть 
временньїх лет по Лаврентьевскому списку / Изд. Археограф, комис (С.-Пб., 
1872). При цьому використано (особливо щодо пунктуації) публікацію в книзі: 
Полное собрание русских летописей. - Т. 1. — Вьіп. 1. — Л., 1926 (М., 1962). 
Оригінал зберігається в Державній публічній бібліотеці ім. М.Є.Салтикова- 
Щедріна в Санкт-Петербурзі; шифр: Р. п. IV. 2. 

4 

по рдзд'Ьлєньи іазтакж приіашд сновє 
симови* вжсточнжна стрлнші* а хлмови снвє п° 
лудєііьп'кпа стрднтл • йфєтови жє приіашд за 
падт» и полотно ці шьпа стрднжі* СС сихт» жє •‘о* и *в* 

5 іаз'кіку к'кі іаз'кік’ь слов'Ьнєскт» • &’ плємєни дфєт° 

вд* нлрци єжє сіргь СЛОВ'ЬнЄ* ВО Л\Н03 т Ьх’ ь Ж£ врємл 
н4. С'ЬлИ Сіргь СЛОВЕНИ ПО ДІ/ПАЄВИ ГД'Ь ЄСТЬ НТАНЄ 
ОІ/ТОрьСКА З Є ЛІД А • П БОЛГдрьСКЛ* Ю Т'ІІХ’Ь СЛОВ'Іаі'Ь 
рлЗПДОША СА ПО ЗЄЛЬгЬ* П прОЗВАША СА КЛІЄНТА СВ° 

10 ПЛІП. ГД'Ь С'Ьдшє НА которолгь ЛгЬсТ'Ь» ІАКО при 
ШЄДШЄ С'ЬдОША» НА р'ЬщЬ ИЛІАНЄЛГЬ МДрДВД• П 
прОЗВАША СА ЛІОрдВА» А Дрі/'ЗПП ЧЄСИ НлрЄКОША* 

А СЄ ТИ ЖЄ СЛОВЕНИ ХРОВАТЄ Б'Ьлии и сєрєвь и хо 
рірГАНЄ В0ЛХ0ЛП» БО НАШЄДШЄЛТЬ НА СЛОВЕНИ НА 

15 ДіріАИСКИІА» С'ЬдШЄЛГЬ В НИ Х И НАСИЛАЦІЄЛГЬ ИлС* 
словени жє щви пришєдшє С'ЬдОША НА ВИСЛ'Ь» и 

158 



<СЇ?>?їв^і 


«Повість временних літ» початку XII ет... 


5 

ПрОЗВАША СА ЛАХОВЕ* А ГО 'ГІІХ’Ь ЛАХОВЖ прОЗВАША СА 
ПОДАНЕ* ДАХОВЕ* ДруЗИИ луТИЧИ • ИНИ МАЗОВШАНЕ 
ИНИ ПОМОрАНЕ• ТАКО ЖЕ И ТИ СЛОВ'ЬнЕ приШЕДШЕ 
20 И С'ЬдОШД ПО ДН'Ьпру* И ПЛрЄКОШЛ СА ПОДАНЕ А дру 
ЗИИ ДрЕВЛАНЕ ЗАНЕ С'ЬдОШД В Л'Ьс'І* А ДруЗИИ С'ЬдО 
ША Л\ЄЖЮ прпПЕТЬЮ И ДВИНОЮ И НЛрЕКОШЛ СА дрс 
ГОВИЧИ р г ЬчьКИ рдди ІАЖЕ ВТЕЧЕТЬ ВЖ ДВИНу ИМА 
НЕМЖ ПОЛОТА* ГО СЕІА прОЗВАША СА ПОЛОЧАНЕ* СЛОВ'Ь 
25 НИ ЖЕ С'ЬДОША СОКОЛО ЕЗЕрД ИЛМЕрА* прОЗВАША СА СВ° 
ПЛІТ ИМАНЕМЖ И СД'ЬлДША ГрАДЖ* И НДрЕКОША И Н° 
ВЖГОрОДЖ* А Дрі/'ЗИИ С'ЬдОША ПО ДЕСН'Ь* И ПО С'ЬдИ по 
Сул'Ь И НЛрЕКОШЛ С'ЬверЖ* ТАКО рдЗИДЕ СА СЛОВ'Ь 

ньскии іазжікж т'Ьм же и грлмотл прозвд СА сло 

ЗО В'ЬньСКАІА* ПОЛАНОМЖ ЖЕ ЖИВШИМЖ СО СОБ'Ь ПО ГОрд 

МЖ СИМЖ* Б'Ь пуТЬ ИЗЖ ВЛрАГЖ ВЖ грЕКИ* И ИЗЖ гр£ 

КЖ ПО ДН'Ьпру* И ВЕРХТ» ДН'Ьпрд волокж до ловоти* 
по ловоти впити в жілмерь СОЗЕрО ВЄЛИКОЄ • ИЗ НЕ 

ГО ЖЕ СОЗЄрл ПОТЕЧЕТЬ ВОлуОВЖ И ВЖТЕЧЕТЬ В ОЗЕрО 
35 ВЕЛИКОЕ НОВО* ТОГО СОЗЕрД ВНИДЕТЬ ОуСТЬЕ В МОрЕ 
ВАрАЖБСКОЕ * И ПО ТОМІ/ - МОрЮ ИТИ ДО риМА А ГО 
рНМА прити ПО ТОму ЖЕ морю КО црюгороду А ГО 
црлгородд прити В ПОНОТЬ МОрА* В НЕ ЖЕ ВТЕЧЕ 
ДН'ЬпрЖ Р'Ькд ДН'ЬпрЖ БО ПОТЕЧЕ ИЗ ОКОВЬСКАГО Л'Ь 
40 И ПОТЕЧЕТЬ НА ПОЛЖДНЕ* А ДВИНА ИС ТОГО ЖЕ Л'ЬСА 
ПОТЕЧЕ* А ИДЕТЬ НА ПОлуНОЦІЬЕ И ВНИДЕТЬ В МО 
р£ ВАрАЖЬСКОЄ * ИС ТОГО ЖЕ Л'ЬСА ПОТЕЧЕ ВОЛГА НА 
ВЖСТОКЖ* И ВЖТЕЧЕТЬ СЕМЬЮДЕСАТЖ ЖЕрЕЛЖ В МО 
р£ хвллисьскоє ЧгЬм ЖЕ И ИЗ руш МОЖЕТЬ ИТИ 
45 В БОЛГАр ТІ И ВЖ ХВЛЛИСЖІ НДСТА ВЖСТОКЖ ДОИТИ 
ВЖ ЖрЕБИИ СИМОВЖ* А ПО ДВИН'Ь ВЖ ВДрАГИ* ИЗЖ 
ВЛрАГЖ ДО РИМА* ГО РИМА ДО ПЛЕМЕНИ ХАМОВА А 
ДН'ЬпрЖ ВТЕЧЕТЬ В ПОНЕТЬСКОЕ МОрЕ ЖЕрЕЛОМЖ* 

6 

ЕЖЕ МОрЕ СЛОВЕТЬ руСКОЕ'ПО НЕМу ЖЕ ОуЧИЛЖ СТЖІИ СОНЬ 
50 др'Ьи крлтж пстровж* їдко же р'Ьшл соньдр'Ью оучдцію 
вж синопии* и припіЕдшю Ему в Корсунь* оувид'Ь ІД 
ко ис корсунА близь оустьЕ дн г Ьпрьскос* вжсуот'Ь по 
ИТИ ВЖ римж И пройде ВЖ вустье ДН'ЬпрьСКОЕ* ГОтоле 
ПОИДЕ ПО ДН'Ьпру гор'Ь* и по приключдю* приде И СТА 
55 ПОДЖ гордми НА БЕрЕЗ'Ь *ЗАОутрд ВЖСТАВЖ И рє К СуфИ 
мж с нимж оуенпкомж* ВИДИТЕ ли горжі спід* їдко 
НА сиуж горл ВОСИІАЕТЬ БЛГДТЬ БЖЬІА* ИМАТЬ ГрАДЖ 




159 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


велика и цркви лшоги вч» вжздвигнути ИЛ\ДТЬ • ВЖ 
ШЕДЖ НА ГОрЖІ СИІА БЛВИ ІА* ПОСТАВИ КрТЖ И ПОМОЛИ 
ВЖ СА Бу*И СЖЛ'ЬзЖ СЖ ГОрЖІ СЕІЛ ИДЕЖЕ ПОСЛ'ЬжЕ БЖІ КИ 
£ВЖ*И ПОИДЕ ПО ДН'Ьпру ГОр'Ь'И прпдс ВЖ СЛОВЕНИ* ЙДЕ 
ЖЕ НЖІН'Ь новжгородж* И ВИД'Ь ту ЛЮДИ СуЦІАІА* КАКО 
ЕСТЬ ЦІБЖІЧЛИ ИЛ\Ж* И КАКО СА МЖІЮТЬ ХВОЦІЮТ СА* И 

оудиви СА ил\ж* йде вж вдриги И приДЕ в рил\ж и спо 
В'ЬдД ЕЛИКО нлоучи* И ЕЛИКО ВИД'Ь* И рЕ ил\ж дивно ви 
Д'ку’К СЛОВ'ЬнЬСКуЮ 3£Л\ЛЮ* йдучи Л\И С'ІІЛіО • ВИД'кук 
БАНИ ДрСВЕНЖІ • И ПЕрЕЖЬГуТЬ £ рдЛ\АНО* СОВЛОКуТЬ 
СА И Будуть НАЗИ* И СОБЛ'ЬЮТ СА КВЛСОЛ\Ж ОуСНИІЛНЖҐ'"’• 
И возлиргь НА СА пруТЬЕ МЛЛДОЕ • БЬЮТЬ СА СЛЛШ* И Т° 
ГО СА ДОБЬЮТЬ • ЕГДА ВЛ'ЬзуТЬ ЛИ ЖИВИ • И ЦІБЛ'ЬЮТ СА 

ВОДОЮ СТуДЕНОЮ* тдко ожиоуть* и то творлть по 
ВСА ДНИ*Н£ л\учил\и НИКИМ ЖЕ* НО СЛЛШ СА Л\уЧА 
ТЬ* И ТО творлть МОВЕНЬЕ СОБ'Ь А НЕ Л\уЧ£НЬ£* ТЖІ СЛ™ 
ШАЦІЕ ДИВЛАХУ* СШДР'Ьи ЖЕ БЖІВЖ ВЖ риЛгЬ* приДЕ 
В СИНОфиЮ* ПОЛ€Л\ ЖЕ ЖИВШЕЛІЖ СО СОБ'Ь И ВОЛОДІ 
ЮЦІЕМЖ И рОДЖІ СВОИЛШ* ИЖЕ И ДО СЕЕ БрдТЬ'Ь БАХУ 

подане и живаху кождо С'к своилі'ь родолгь И 
на свонх’ь л\'ксі"І;х’ь • влад'Ьюціе кождо родолгь 

СВОИЛГЬ НА СВОиуЖ ЛгЬст4* Б ЧАША *Г* БрдТЬІА ЕДИ 
НОЛ\у ИЛ\А КИИ А друг0л\у ЦІЕКЖ А ТрЕТЬЕМу ХОри Кк 

7 

СЕСТрд иуЖ ЛЖІБЕДЬ* С'ЬдАЦІЕ КИИ НА ГОр'Ь ГД'Ь ЖЕ НЖІ 
НЕ оувозч» БОриЧЕВЖ* А ЦІЕКЖ С'ЬдАШЕ НА ГОр'Ь • ГД'Ь 
НЖІНЕ ЗОВЕТ СА ЦІЕКОВИЦЛ* А ХОриВЖ НА ТрЕТЬЕИ 
ГОр'Ь* ГО НЕГО ЖЕ прОЗВД СА ХОрЕВИЦД* Н СТВОРИШ А 
грлДЖ ВО ИЛ\А БрАТА СВОЕГО СТдр'ЬиШАГО* И НдрЕ 
КОША ИЛ\А €Л\у КИЕВЖ* ВАШЕ ІАЖОЛО ГрдДА С'ЬСЖ И 
БОрЖ ВЕЛИКЖ* И БАХУ ЛОВАЦІА ЗВ'Ьрь БАХУ Л\уЖИ 
Л\удри И ШЖІСЛЕНИ НдриЦАХУ СА ПОДАНЕ* ГО НИХ £ 

ЕСТЬ ПОДАНЕ В КИЕВ'Ь И ДО СЕГО ДНЕ* ИНИ ЖЕ НЕ СВ'Ьду 
ЦІЕ рЕКОША* ІАКО КИИ ЕСТЬ ПЕрЕВОЗНИКЧ» БЖІЛЖ Оу КІ 
ЕВД БО ВАШЕ ПЕрЕВОЗЖ ТОГДА С ОНОІЛ СТОрОНЖІ ДН'Ьпр"* 
Т'ЬмЖ ГЛХУ НА ПЕрЕВОЗЖ НА КИЕВЖ* АЦІЕ БО БЖІ ПЕрЕВО 
ЗИИКЖ КИИ* ТО НЕ БЖІ уОДИЛЧ. црЮГОрОДу НО СЕ КИИ КНА 

ждше в род'Ь своемь• приходившю єл\у ко црю: ІАКО 
ЖЕ СКАЗАЮТЬ • ІАКО ВЕЛИКу ЧЕСТЬ приіЛЛЖ*ГО црА* при К° 
ТОрОЛЇЬ приходивч» цри* идуцію ЖЕ €Л\у ІЛЧІАЧ’Ь при 
ДЕ КЖ ДуНАЕВИ* ВЖЗЛЮБИ ЛгЬсТО И СруБИ ГрлДОКЖ Л\АЛЖ 
ХОТАШЕ С'ксти С родомч» ВОИМЖ И НЕ ДАША £Л\у Ту БЛІ 
зь живуціии* еже и до нжін'Ь ндрЕчють дуици городи 

160 






юо ціє києвєць* кисви жє пришєдшю вч» свои грлдч» ки 

євч»* ту животж свои скончд: А БрлТЧ» ЄГО Ц1ЄКЧ» И хори 
вч» и сєстрд И ЛЧАБЄДЬ ту скончдшд СА *и по сиуж врдтьи 
дєрждти» ПОЧДШД родт» иуж КИАЖЄИЬЄ В ПОЛАХТ»* 

В ДЄрЄВЛАХТ» своє* д дрєговичи своє* д словени своє* 

105 в нов г Ьгород т Ь д другоє НД ПОЛОТ'Ь ижє полочднє Кі ни 

ХТ» жє* кривичи ЖЄ СІДАТЬ НД вєрхт» ВОЛГИ* Д НД вєрх ь 
ДВИИЧА И НД вєрхт» ДН'Ьпрд* ИХ жє грддт» єсть шолєн 
скж тудд бо сідать кривичи ТД ЖЄ С'Ьвєр'Ь сС НИХТ» н д 
Б т Ьл т Ьсозєр г Ь СІДАТЬ вєсь д нд ростовьсколгь шзєр'Ь 
по л\єрА Д НД КЛЄЦІИИ'Ь СОЗЄр'Ь МЄрА ЖЄ* ПО ичуЬ Р'Ьц'Ь гд с 
потєчє в волгу жє* муролід ІАЗЧАКЧ. свои и чєрєліи 
СИ СВОИ ІАЗЧАКЧ» • л\орч»двл СВОИ ІАЗЧАКЧ» • СЄ БО токл\о 
8 




СЛОВ'ЬнЄСКЧ» ІАЗЧАКЖ в руси* ПОЛАНЄ* ДЄрЄВЛАИЄ • иооуго 
родьци* полочднє* дрєговичи* С'Ьвєрж вуждиє ЗДНЄ 
115 С'Ьдошд по вугу посл'Ьжє ЖЄ ВЄЛЧАИАИЄ* д сє суть и 
НИИ ІАЗЧАЦИ* ижє ддиь ддють руси* чюдь* л\єрА* вє 
сь* л\уролід* чєрєлшсь* л\орч»двд* пєрл\ь* пєчєрд 
ІАЛ\Ь* литвд* зилшголд* корсь* норовд* ЛИБЬ* си су 
ТЬ СВОИ ІАЗЧАКЖ* ил\уціє К5 колєнд дфєтовд* ижє ж" 

120 оуть в'к стрдидх'ь полупо(|т'кіх’ь • слов'Ьиьску жє ід 
зчАку (ДКО жє рєкохолгь* жиоуціє нд дунди* придо 
шд ГО скуфч»* рєкшє ГО коздрч»* рєколши волгдрє 
С'Ьдошд по дундєви* НДСЄЛНИЦИ СЛОВ'ЬнОЛІЧ» Б ТІ 
шд* по сєлгь придошд оугри Б'Ьлии* ндсл'Ьдишд з с 
125 Л\ЛЮ СЛОВ'ЬньСКу* СИ БО Оугри ПОЧДШД БЧАТИ* при рд 
клин цри* ижє ндходишд нл хоздроїд црл пєрьскдго :: 

Еч» СИ ЖЄ врЄЛ\АНЛ БЧАШД* И соври ХОДИШД нд лрчжли 
ід ц"рА • И Л\ЛЛ 0 ЄГО НЄ ІДШД* ДОБр'Ь ВОЄВДХУ нд 
слов'Ьн'Ь** и прил\учишд дул'Ьвжі* суці ДІД СЛОВ'ЬнЧА* 

130 и ндсильє творлуу жєндлгь Дул г ЬпЬСКИЛГЬ • ЛЦ] Е 
ПО'Ьх*™ КуДАШЄ СОБЖриНу* НЄ ДЛДАШЄ ВЖпрАЧИ 
БОНА* НИ ВОЛА* НО ВЄЛАШЄ ВТШрАЧИ •‘г* ЛИ *Д* ЛИ ЛИ * 
ЖЄНЧ» В ТЄЛ'Ьгу* и повєсти совр'Ьнд* ТДКО Л\удху ду 
л'кв'кі • б чаша бо ичгьр'І; т'Ьлоліч» вєлици* и оул\ол\ь 
135 Г°рди* И БЖ ПОТрЄБИ ІД* ПОЛірОШД ВСИ • И НЄ Ц1СТД СА 
ни єдинч»* совжринч»* єсть притжчд в руси* и до сєго 

ДНЄ ПОГИБОШД АБИ ІЛ’Бр'Ь* ИХ ЖЄ н4 ПЛЄЛІЄНИ НИ 

ндсл'Ьджкд* по сиуч» жє придошд ПЄЧЄН'Ьзи* ПАКИ 
идошд оугри чєрнии лшл\о києвч»* посл'Ьжє прі 
140 іл’лз'Ь* поланолгь жє жиоуцієл\ч» ІА> СОБ'Ь • їдко жє 
рєкохолгь* суціє К5 родд слов'Ьньскд* и ндрєкош л 

СА ПОЛАНЄ* Д ДрЄВАИА ЖЄ Ю СЛОВ'ЬнЧ» ЖЄ* И ИДрЄКО 


161 






Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 




Шй СА ДрСВЛАНЕ» рйДИМИЧИ БО И ВАТИЧИ СІ ЛАХО 
В Ті • БАСТА БО ‘ЇЇ* ЕрдТА В ЛАС Г ІІ Х * рАДИМЖ • А Др\"Г0ЛЛ^ ВА™ 

9 

145 и пришсджінд С'Ьдостд рлдимж нд СЖЖЮ» прозв 
Шй СА рйДИМИЧИ» Д ВАТЖКО С'Ьде сж родомж свои 
МЖ ПО ІЛ’Ц'Ь» СІ НЕГО ЖЕ прозвдшд СА ВАТИЧИ» ИЖЕ 
БАХ^С в МИр'Ь ПОДАНЕ» И ДЕрЕВЛАНЕ» С'ЬверЖ И рдд" 

МИЧЬ» И ВАТИЧИ» И ХРВДТЕ» ДІ/'Л'ЬбИ ЖИВАХІ/ - по Еу 
150 ГД'Ь НЖІНЕ ВЕЛЖІНАНЕ» Д Оулі^ЧИ ТИВЕрьЦИ» С'ЬдА 

XV БО ПО Дігкстрі'» ІірнС'ЬдАХІі'' КЖ Д1|ТІДЕКН Б'ІІ ми 0 

жьство нх’б • с г і;дахіі" бо по ді і г кс г грх' • или до мор а» СV 

ТЬ грдди И Х » И ДО СЕГО ДН£»ДД ТО СА ЗВйXV ГО ГрЕКЖ • ВЕ 
ЛНКДІД С^фь» ИЛ\АXV БО Ц1БЖІЧДИ свои и здконж 
155 СОЦЬ СВОИ» И ПрЕДДИБІД КОЖДО СВОИ нрдВЖ» ПОЛА 

не бо свои соць собжічди иміргь • кротокж и тихж • и 
стжід'Ьнье кж снохдмж своимж» и кж СЕСтрдмж • 

КЖ МТрмЖ И К рОДИТЕЛЕМЖ СВОИМЖ» КЖ СВЕКрОВЕМ 1, 

и кж д€в€рсл\ж • велико стжід'ЬньЕ ил\ г Ьх¥ : Брдчн 1,1 
160 И 1АЖЖІЧДИ ИЛ\АXV• НЕ Х0Ж£ ШС ЗАТЬ ПО НЕВ'Ьс^» но при 
В0ДАXV В£4£рж» Д здвжтрд приНОШйXV ПО НЄИ • что 

ВДі^^ЧЕ» Д ДрЕВЛАНЕ ЖИВАXV ЗВ'ЬриНБСКИМЖ СО 
БрАЗОМЖ • ЖИОуфЄ СКОТЬСКИ» 0VБИВйXV ДР'іТ”Б АРV 
Гй» IДДАXV ВСА НЕЧИСТО» И БрДКД 0\[ НИХЖ НЕ БЖІВД 
165 Ш€ • НО ОVЛ^ЖIКИВйXV 0\[ ВОДЖІ ДВЦА» и рддилшчи и 
ВАТИЧИ И С'ЬвЕрЖ • СОДИНЖ ЦЇБЖІЧДИ ИМАXV ЖИВАХ^ 

В Л'Ьс'Ь» ЇДКО ЖЕ ВСАКИИ ЗВ'Ьрь» ГСу^ЦІЕ ВСЕ НЕЧИСТО 
СрдМОСЛОВЬС В НИ прЕДЖ ІЛНГЬЦИ» И прЕДЖ СН0ХДЛ\И» 

т 

Брдци не БЖIВйXV вж ни • игрицід МЕЖЮ СЕЛЖІ» СХО 
170 ЖйXV СА» Нй игрицід Нй ПЛАСДНЬЕ» И НД ВСА Б'ЬсОВБ 
скдід игрицід» и ту ОVл\ЖIКйXV женжі соб'Ь» с нею 
ЖЕ КТО СЖВ'ЬційШЕ СА» ИМАXV ЖЕ ПО ДВ'Ь И ПО три ЖЕ 

нжі» лціе кто оумрлшс творАXV тржізно нддж ни 

МЖ • И ПО СЕМЬ Т0рАXV КЛйДV ВЕЛИКІЇ' и ВЖЗЛОЖй 
175 Х'П’б нл КЛ АА¥ мртвцд» сожьжйXV• н по семь 
СОБрДВШЄ КОСТИ» ВЛ0ЖйXV В Л^йЛV• И по 

10 

СТйВАXV Нй СТОЛП'Ь Нй ПірГ£ Х ЕЖЕ ТВОрАТЬ ВАТИЧИ 
И НЖІН'Ь» СИ ЖЕ ТВ0рАXV МОБЖІЧДІД кривичи» прочии 
ПОГАНИЙ» НЕ В ^ ЬдVЦ1£ ЗДКОНД БЖІД» НО ТВОрАЦІЕ сд 
180 МИ СОБ'Ь ЗДКОНЖ» 


Примітки. 1. В останньому слові зайва надрядкова буква с. 2. У передостанньому 
слові над рядком зайва буква с. 27. В інших списках пам’ятки передостаннє слово семи 


162 



Повість временних літ» початку XII ет... 




(йдеться про річку Сейм). 38. Над першим словом у фотомеханічному виданні не видно 
титла. 39. Останнє слово недописане: треба д'Ьсд. 45. У фотомеханічному виданні в 
п’ятому слові перша буква невиразна, нагадує з. П’яте слово в інших списках літопису - 
тільки нд. 55. В оригіналі в останньому слові лігатура ці та и. 64. У шостому слові 
помилка письма: потрібно вдрАГИ. 86. У передостанньому слові помилка письма: треба 
Л'кс'к. 99. У передостанньому слові помилка: потрібно дундици, як в інших списках 
пам’ятки. 123. У четвертому слові помилка письма: потрібно ндсидници, як в інших 
списках пам’ятки. 128. У сьомому слові помилка: треба окри, як в інших списках 
пам’ятки. 132. В останньому слові в рукописі лігатура л та и. 145. В кінці рядка 
пропущено букву д; треба прозвдшд са. 147 - 148. Написання ижє еаху - помилкове; 
потрібно и живаху, як в інших списках пам’ятки. 150. У п’ятому слові помилка: треба 
оудичи, як в інших списках пам’ятки. 152. Написання или - помилкове: потрібно оди, як 
в інших списках пам’ятки. 168. В останньому слові лігатура букв м та и . 173. В інших 
списках пам’ятки тризну, тр'ьізну. 174, 175. Написання кддду помилкове: потрібно 
крдду, як в інших списках пам’ятки (пор. укр. діал. корода «велика купа дров; купа 
складеного кругляка»). 


74 

Е д^ •£?*у*чг» Идє вододнмєрт» ст» вои нд Корсунь грд 
грєчьскнн* и здтворишд С КОреуНАНС вт» грдд'Ь* и стд 
вододнмєрт» ЩЕТ» онт» подт» городд В ДИМЄНИ* дддн гр д 
дд столицю єдино* и ворлху са крапко изт» грд водо 
5 димєрж ЖЕ ЩЕСТ0ІД грддт»* НЗНЄїИОГДХУ вт» грдД'Ь ДЮ 
дьє* и рє вододнмєрт» кт> грдждномт»* ДЦ1Є СА не вдд 
СТЄ имдмт» СТОІДТН и зд •‘г* дж* они ЖЄ нє поедушд 
шд того* володимєрт» же изрлди ВО'Ь СВО'Ь* Н ПОВЄЛ'Ь 
приступити кж грдду* енлгь же спуціє нлгь* корсу 
ю паї к под'ькопдбпіє счгЬну грддьскую* крддуїрє 

стдплємую пєрьсть* И НОШДХУ к СОЕ'Ь вт» грддт»* СЖІ 
плюціє посрєд'Ь грддд* ВОИНИ Ж€ ириСЖІПДХУ ЕОЛЄ • 
д володнмєрт» СТОІДШЄ* и мужь корсунАииит» стр'Ь 
ЛИ ИМАНЄЛГЬ НДСТДСТ»* ндпедвт» енцє НД стр'Ьл'Ь* 

15 КЛДДАЗИ ІДЖЄ суть ЗД ТОБОЮ СС ВЩСТОКД* ис того вод д 
ндєть по трув'Ь* копдвт» пєрєнмн* володнмєрж 
же слжішдвт»* возр'Ьвт» НД НЕО рє* ДЦ1Є сє евуде* 

И СДЛГЬ СА крцно* и ту ДБЬЄ ПОВЄЛ'Ь копдти прєкі 
трувдлп»* и пєрєшрд воду* ЛЮДЬЄ ИЗНЄЛЮГОШЛ 
20 водною жджєю н прєддшд С • внндє володи мс рт» 

вт> грд н дружннд єго* н посад володимєрт» ко црві 

ВДСИЛЬЮ И КОСТАНТИНу ГЛА енцє* СЄ грд вдю 

т 

СДДВИЖІИ ВЗА* слжішю же сє їдко сєстру ИМДТД 
ДВОЮ* ДД ДЦ1Є є г І; нє вддетд зд ма* створю грдду 


163 







Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 




75 

25 вашєліу іако же и сєліу створили СЛЖІШаСТа црл ЕЖІСТ Д 
печальна* вжздаста в'Ьсть сицє глціа*нє достоить \е 
іаноліж за поганжна дати* аціє са кртиши то и се п° 
лучИШЬ* И цртво ИБИОЄ приилієши* и с наліи єдин° 
в'Ьрникж вудєши* аціє ли сего не хофєши створит"* 
зо не люжєлгь дати сєстрж своее за та* си сажі 
шавж володилієрж ре* послаижілгь № црю* гате 
црліа* тако іако азж крцно са* іако испжітахж прєж с 
сиуж днин законж ваиіь* н єсть л\и любо в'Ьра ваш л 
и служєньє* єжє бо л\и спов'Ьдаша посланий “лій 
35 ліужи* и си слжішавша црл ра вжіста* и оулюлиста 
сестрі/ - свою и ліан емж аньні/ - * и помста к’ь володи 
ліері/ - глцїа* крти са и тогда послев'Ь сестрі/ - свою к т є 
в'Ь* ре же володилієрж да пришеджше сж сестрою ва 
шею крть ліа* и послушаста црл посласта сестру 
40 свою* сановники ігЬкиїа и прозвіргержі* юна же не 
ХОТАШЄ ити* іако В ПОЛОНЖ ре ИДІ/ - * ЛуЧИ ЕЖІ ЛІН сде 
Оі/"лірети* и р'Ьста єн вратьіа* еда како юкратить 
бж тобою рускую зелілю вж покаїаньє* а грєчьскую 
зелілю извавишь Кі лютжна рати* видииіи ли ко 
45 лько зла створиша русь греколіж* и нжін'Ь аціє не 
идеши то же илн/ть створити наліж* и юдва ю прі 
нудиша* юна же С'ііджпін в кувару* ц'кловавши оу 
жнкн своіа* сж плачєліж поиде чресж люре* и при 
де кж корсі/чію* и изидоша Корсі/ЧІАНЄ с покло 
50 ноліж* и вжведоша ю вж градж* и посадиша ю в пола 
по бжью же оустрою* в се вреліА раЗБОЛЖ володилі с 
рж ючиліа и не видашє ничто же* тужашє веллі" 
и посла к нєліу црца рькуціє* аціє хоцісши избжі 
ти бол'Ьзни сеіа* вжскор'Ь крти са* аціє ли то не 
55 иліАШи избжі 1 сего• си слжішавж володилієрж ре* 

76 

да аціє истина Буде* то поистин'Ь великж бж Буде* 
уенескж* и повел'Ь х^чти са* єппж же корсуньскі 
и* с попжі црцнжі* югласивж крти володиліира* 
іако вжзложи руку на нь* авьє прозр'Ь* видивж 
60 же се володилієрж* напрасное иіувлєнье* и просла 
ви 5 а рекж* топерво оувид'Ьх' 1 » кл истиньнаго* 
се же видавше дружина его* лінози кртиша 




164 





Повість временних літ» початку XII єт... 


СА* КрТИ Ж С СА В црКИ СТГО ВДСИЛЬІА* И ЄСТЬ црКИ ТА 

СТОІАЦІИ вт» корсі/тгЬ грлД'Ь* НА М'ЬСТ'Ь посредп грл* 

65 ИД'ЬжС торгт» Д'ЬіОТЬ КОрСІ/ПАПС* ПОЛАТА ЖС ВОЛО 

— ч» .—■ 

ДИЛЕРА СТ» КрдіА црквс СТОП* И ДО ССГО ДПС* А црЦПА 

ПОЛАТА ЗА ЩЛТдрСМТ»* ПО КрфНЬИ ЖС ПриВСДС црцЮ • 

НА врлченье* СЄ ЖС ПССВ'Ьді/'ЦІЄ прдво ГЛТЬ* ІАКО кртлт» 

СА ЄСТЬ В КИЄВ'Ь* ИНИИ ЖЄ Р'Ьша вдсиливи • дрезин 

70 ЖС индко склжють* 

Примітки. 4. Потрібно стр'клиціє; в інших списках пам’ятки - стрєлищд. 5. В 
останньому слові рукопису лігатура л з Ю. 9. Перше слово так написане і в інших 
списках, але в Іпатіївському правильно: присну скіпати (так мало б бути і за змістом). 
27 - 28. В інших списках полічити. 44. В інших списках избабиши. 54. Мабуть, після 
слова ли пропущено частку ни. 

96 

а 

Начало кпажєпь 

ІД ІдрОСЛАВЛА К'ЬІЄВ'Ь V В л4 

•^•фі*кд Прпдє ідросллвт» 

П СТАША против!/ - * СО ПОЛТ» ДН'Ь 
5 прд* И ПЄ СМАХУ НИ СИ ОН'Ьх'Ь • 

НИ ЩПИ СИХЬ НАЧАТИ и стоіаша 
МіуЬ •‘г* Против!/ - СОЕ'Ь* и воє 

ВОДА НАЧА СТОПОЛЧЬ ’ІІЗДА В’К 

зл'Ь вєрєгь* оуклрАТп новгоро 
10 ДіуЬ ГЛА* что прпдостє С ХР0Л!Ь 
ЦЄМЬ СИМЬ • !А> ВЖІ ПЛОТНИЦИ С!/ - 
ЦІЄ* А пристдвилп» ВЖІ ХОрОМО 
М*Ь РОКИТИ ПАШИМТ»* СЄ СЛ'КІІІҐ 

вшє новгородци р'Ьшд ІАрОСЛЛ 
15 В!/ - * ІАКО ЗАОутрд ПЄрЄВЄЗЄМТ» 

СА НА Н€* АЦ1С КТО ПЄ ПОИДЄТЬ 
С НАЛ\Н • САМІЇ П0ТПЄМТ»* Б'Ь БО 
ОуЖЄ В'Ь ЗЛЛЛОрОЗ'Ь • СТОПОЛК’К сто 
ІАШЄ межи дв'Ьмд щзєромд* и 
20 ВСЮ ПОЦІЬ ПИЛТ» В'Ь с дружиною 
СВОЄЮ* ідрослдвт» ЖС здоі/трд И 
сполчивт» дружину свою* про 
ТИВ!/ - СВ'Ьту перевезе СА* П В'ЮСЬ 
ДТ» ПА врегт»* КїриНуШЛ ЛОДЬ'Ь и> 

25 ЕЄрЄГА* И ПОИДОША прОТИВ!/ - СО 

В'Ь* И ССТупИШЛ СА НА м'Ьст'Ь* 


165 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


—чи. 

І 

96 
б 

бті с'Ьча зла* и не Б'Ь лз'Ь созеромь 
печен'Ьгомт помагати* и при 
тненуша стополка с дружиною 
зо ктзеру* и втетупнша на ледт«* 

И ОБЛОМИ СА С НИМИ ЛЄДТ* И № 

далати нача іарославт* стопо 
акт же Б'Ьжа в лахті* іарославт 
же С'іідс к'кіев'І; на стол'Ь їлигьни 
35 и Д'Ьдни И в ті тогда іарославт 
нов г Ьгород т Ь • л4* кн В л4 
• Шрославт йде* и по 

гор'Ь цркви В л4 */г*<|>*кг 
40 Приде колеславт ст стополкомь 

на іарослава с лахті* іаросла 
вт же совокупнвт русь* и варл 
гті* и слов т Ьн г Ь* понде противу 
БОЛССааву* и стополку* приде 
волтіню* и сташа соваполт р'Ь 
45 кті* вуга* и Б'Ь оу іарослава ко 
рмилець* и воєвода* имене 
мь воудті* нача оукарлти бо 
леслава гла* да то ти проводе 
мт тряскою черево* твоє толт 
50 СТОЄ* Б'Ь бо волеславт великт 
и тажєкт* іако и на кони не 

МОГ'КІ С'ІІД'ІІТН • НО БАШЄ СМТІ 

слень • и ре волеславт кт дру 
жин'Ь своєи* аціе вті сего оуко 
55 ра не жаль* азт едикт погтіну* 
вс'Ьдт на конь ввреде в р'Ьку и 
по немь вои іего* іарослав же 
не ОуТАГНу НСПОЛЧИТИ СА* 

97 
а 

и побуди волеславт іарослава 
60 іарославт же оув'Ьжа ст *д* ми му 
жи новоугороду* волеславт же 
вниде В КТІЄВТ ст стополкомь* 
и ре колеслав'к развед'І;те дружї 
ну мою по городомт на покорт 


166 



«Повість временних літ» початку XII єт... 

65 МЖ* И БЖІ ТЛКО* ідрослАву же прї 
Б'ЬгШЮ нові/тор ОДІ/ - И ХОТАІШ Б'Ь 
ЖАТИ ЗА море- И ПОСДДНИКЖ ко 
СНАТИНЖ* ент» докржінь с новго 
родьци • рлС'ІіКОІІІА ЛОДК'І; ІАрО 
70 СЛАВЛ'Ь рекі/'фе* ХОЧЄЛ\Ж САПЕ 
ЦІ Є БИТИ СЖ БОЛЄСЛЛВОЛЄЖ И СЖ 
СТОПОЛКОЛЖ* НАЧАША СКОТЖ СЖ 
БирАТИ • Ю ЛИрКА ПО • Д • К1/ЗІЖІ* А 
Й СТлрОСТЖ ПО М* гри* А СС БОІА 
75 рж по *йГ* гри* и приведошд вд 

рАГЖІ И ВДАША ИЛГЬ СКОТЖ* И СО 
ВОКІ/Ч1И ІдрОСЛАВЖ ВОІА ЛШОГЖІ* 

БОЛЄСЛАВЖ же Б'Ь кжієв'Ь С'Ьда* 
иждньнжш же стополкж ре* є 
80 ЛИКО же ЛАХОВЖ ПО ГОрОДІ/ - ИЗБИ 
ВАИТЄ ІА* И ИЗБИША ЛАХЖІ • БО 
леслдвж же ПОБ'Ьже ИС КЖІЄВА* 
вжзлід илгЬнье* И БОІЛрЖІ ідро 

СЛЛВЛ'Ь* И сестрі ІЄГО* И НАСТАСА 
85 пристдви ДеСАТИНЬНАГО КО И 

лгЬнью* Б'Ь бо са іелеу вв'Ьрилж 
лестью* и людии лшожьство 
веде С СОБОЮ* и городжі червень 
СКЖІІЛ ЗАІЛ СОБ'Ь* и приде в сво 
90 Ю ЗЄЛЄЛЮ* СТОПОЛКЖ же НАЧА 

97 

б 

КНАЖИТИ КЖіев'Ь* и поиде ІА 
рослдвж НА СТОПОЛКА* И Б'Ьжд 
СТОПОЛКЖ в печен'Ьгжі 

Е л4* # 5*^*кз*Приде сто 
95 полкж с печен'Ьгжі* В СИЛ'Ь ТА 
ЖЬЦ'Ь* И ідрослдвж СОБрЛ мно 
ЖЬСТВО ВОИ* И ВЗИДЄ против!/ - є 
Л\\С НА ЛЬТО* ідрослдвж СТА НА 
ЛГІіСТ'І; идеже 01/ЖИШД БОриСА* 

100 вжзд'Ьвж рі/'Ц'Ь НА НБО ре кровь 
БрАТА ЛЄОІЄГО вопьеть К ТОБ'Ь 
влко* леьсти ГО крове прдведнд 
го сего* їдко же леьстилж кси кро 

ве АВЄЛЄВЖІ*ПОЛОЖИВЖ НА КА 


167 




Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 


105 ИН'Ь СТЄНДНБЄ И ТрАСЄНЬЄ*ТА 
К0 ПОЛОЖИ И НА СЄМБ* ПОМОЛИ 
ВТ» СА И рЄКТ>* крдтд МОІА АЦ1Є Є 

ста и т'Ьломь ГОсюдд* но м°лтво 

Ю ПОМОЗ'Ьтд МИ НА прОТИВНА 

по го сего Свинцю и гордлго* и се 
ему рекшю ПОИДОША проти 
ву СОБ'Ь* и покржішд по летьско 

Є ОБОИ* ГО МНОЖЬСТВА ВОИ* Б'Ь 
же ПАТОКЖ ВЖСХ0ДАЦ1Ю 
115 СЛНЦЮ* И сступишд СА Ц1Б0И • 

Б ТІ С'ЬчЛ ЗЛА* ІАКА ЖЄ НЄ БЖІЛА 

в руси* и ЗА рукжі ємлюче С'Ь 
ЦАХ¥ са * и сступдшд СА ТріІЖД'КІ • 
їдко по ^дольемь крови теїри* 

120 К вечеру же ОДОЛ'Ь ідросллвт»* 

А СТОПОЛКТ» Б'Ьжд* 


Примітки. 4. В інших списках пам’ятки обаполі.. 27. У фотомеханічній публікації 
над першим словом не видно надрядкової букви с. У ПСРЛ 1 надруковано і"кї. 37. У 
деяких списках пам’ятки після йде написано вч. києвч.. 60. У кінці рядка в пам’ятці 
лігатура м з у. 108. У деяких списках пам’ятки після слова тгвломь написано отошлд. 
112. У кінці рядка гаплографія складу ле; потрібно поле летьско. 


168 



Хоженьє Данида, Руської землі ігумена» початку XII ет... 



«ХОЖЕНЬЄ ДАНИЛА, РУСЬКОЇ ЗЕМЛІ ІГУМЕНА» 
ПОЧАТКУ XII СТ. У СПИСКУ XV СТ. 


Про цього оригінального письменника другої половини XI — початку XII ст. 
відомо достовірно лише те, що сказав він про себе в заголовку опису своєї 
подорожі по Палестині: «Житьє и хоженьє Данила РусьскьіА земли игумена». 
Отже, Данило був ігуменом якогось монастиря. Руською землею в джерелах 
XI - початку XII ст. іменуються, як правило, землі Київщини та Чернігівщини. 
Описуючи ріку Йордан та її береги, Данило порівнює її з рікою Снов, зокрема 
зауважує, що «вшир'Ь єсть Іордань іако же Сновь на устій... болоніе имать іако 
Сновь р'кка». Річка Снов - права притока Десни — має устя (гирло) в с. Брусилів 
Чернігівського р-ну Чернігівської обл. (див.: Словник гідронімів України. - К., 
1979. - С. 514). На підставі цього можна думати, що Данило народився в 
Чернігові або в якомусь поселенні недалеко цього міста. Ігумен Данило згадує в 
«Хоженьї» єрусалимського короля Балдуїна, з яким був у гарних стосунках. 
Допускається, що Данило подорожував до Палестини в 1104 - 1107 або 1106 — 
1108 роках. Збереглося багато списків «Хожєньа» Данила, що відносяться до 
XV - XIX ст. Твір багато разів друкувався, але для лінгвістичних потреб 
найточнішим вважаємо видання в книжці «Хрестоматия по истории русского 
язьїка» (авторьі-составители В. В. Иванов, Т. А. Сумникова, Н. П. Панкратова. - 
М., 1990. — С. 213—216), де опубліковано уривки за збірником 1496 р., який 
зберігається в Державній публічній бібліотеці в Санкт-Петербурзі (шифр: 
0 XVII. 88; арк. 4-4 зв., 5-5 зв., 9-9 зв., 32-32 зв.). 

Публікуємо уривки за зазначеною книжкою. 

...щ кипрьст’Ь"' иіс’ров'Ь. 

1 Кипрь є шстровь • великь З'ІІЛО и мно ж ство в не м 

людии и шбилень є вс'1і м добро м ■ и соу т в не м еппи *к д * 
митрополша же єдина ■ а стхь в не м бещисла ле | 
жи т и тоу лежіТ стьш єпифаниє и апль варнава . 

5 и стьш зизо н • и стьш трифолиє еппь • его же 
кртиль апль павель ш финшаїгЬ • 

И таї ражаєть теміїань лада н • спадає т с носе • и та 
ко взимаю т на древци* • соу т бо по горамь гкмь 
древца многа • и низка с травою равна • и на то м 

10 падаєть теміань ть добрьш • и ємлють єго и 

юла мца и авгоуста • вь иньпа же мци не спадьі 

т ^ 

ває • но токмо в та два ражаєть • а кипра • до іа 
фа града • версть -у- все по морю ити [...] 

(4-4 зв.) 

Примітка. 12. а кипра; потрібно а оть кипра. 


169 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 



1 ш єр лм'Ь. 

Єсть же стьш гра д иєросали” в дебре х коло его горьі | 
каменьї и вьісоки • да нолньї пришє д ше близь ко 
градоу тоже вид'ііти • прьвое столпь двдь и 
5 попи” доше д ше мало • оуви.тк і і єлещньсклію го 
рлі • и стаа стьі х • и вьскрниє црквь ■ и.тіі же є гро 
бь гнь • и оузр'кти поти> м весь гра д и глі є гора равь 
на и> пліти близь града ієрлма ■ їдко верстьі вда 
ле • на той гор'І; сс'Ьдаю 1 с конь вси людіе • и поста 
10 вллють крестци ТЛі" • И ПОЮіаНАЮТ СА стмі/ 

вьскрнілі на обзор'Ь градлі и бьіваеть тог 1 а ра до сть 
велика всакомлі хртіїдниноу • видавше СТЬІ 
и гра д иєрлмь • и тлі слезамь пролитьє бьіваеть • 

&’ в'ІірігьГ' члкь • никто ж бо можеть не прослезиті • 

15 са • оузр'квь желаннлію тлі землю ■ и м'кста 

І 'С' р— .—■ _І_ 'с' ’Т 

стаа віда • ид’Е же хс огь ншь претрьіГБ стрти на 
ра дн гр'кшпьі • и ндліть всі ігіііпи с радостію велі 

. 'С' 

ко^ • кь град^ іерлмлч • 

(5-5 зв.) 

Примітка. 16. У першому слові пропущено титло. 

1 ш столп’Ь двдв’к • и е на м'Ііст'к томь 

пьпгіі манастьірь • цркви стаа бца кліітьскі • 
верхь вьсперень А иітліда е до столпа да 
вьідова и до домоу • "с • сажень • столпь же то е 
5 стго пррка двда • тоу е и до м его бьі • в то м столп'іі 
двьі д прркь и псалтьірю сставй • и написа • диве 
е столпь ть • великії” каменіемь сд'Ьла • вьісо 

— д '? 

ко вельми • на -д- оугльї соз ань • и весь е черствь • 
и днероде и камень оуродилсА • і юсред'к его во 
10 дьі в немь многи • двери же имать -є- рьі жел'Ь 
зньї • и степенеи имать ч> по нима же взиті 
гор'к и жита в не м бес числа желй • и е много тве 
рдь ко взатию и то е глава всемоу градлі то 
МЛІ • и блюдліть его велми • И не ДаДАТЬ ВЛ'ІІ 
15 СТИ ИИКОМЛІ же во нь лапь • МП'ІІ же хоудомлі 
недостоиномлі пригоди бгь В СТОЛ й СТЬІИ І 
щдва мого х ввести с собою єдиного ■ из д еслава 

(9-9 зв.) 

Примітки. 12. Помилково жели" замість лежи". 16. стол (Д тобто стол от < столь ть. 


170 




Хоженьє Данида, Руської землі ігумена» початку XII ет... 


1 «І ДОМ# СОЛОМОН'Ь 

Тоу же бьі ди> м соломонь • и силно бьшо з д аніе его • 
и велико велми и 5 'кло красно • мощень бьі ве 

-Є- X 

сь мраморньїми дьсками • и е на комара оутве 
5 ржень • и водьі исполне • весь домо ть бьі • храмі 
же соз д ани бьши красни 5 'кло и хитро моусиє 
ю оукрашено изрлдно • и столпи мраморл 
ни драгаго мрамора и красно поставлени 
стоід т по рАдж • и комарьі на столп г Ь х гкхь 
ю соз д ани соуть хитро и покрьі т актова" весь 
и тж сж т врата домж тоги’ красно З'кло н 
хитро покрьіта ишови»" моусиею испісана и по 
кована м'кдию позлащеною • и та врата зовХ’ 

є г п 

ть красна а [. . .] 

1 и> самарій 

тоу е близь гра д самаріа • їдко по л верстьі вдалеє 
ГО кладАЗА то • гра д же самаріа велі 
кь є велмие и «ібилень є вск" добро м градо т са 
5 маріа стоить межи дв'кма горама вьісо 
кима • источници водний мнози стоуде 
ни • посрс.тк града того текуть красно 
и древеса огаоїцнаїд бещисла тоу соу т всАка • 
смокви и’р'кіпие ■ и рожца • масличне • їдко 
10 доубравьі • їдко л'кси соуть по всеи земли тон • 
и’коло самариід • по краємь нивьі многопло д0 
витьі соу т по поле м г'кмь • и є зємла та и’ко 
ло самаріа красна • и чюдна 5 'кло • и є м'ксто 
то и’билпо вск м добро м ■ масло м и вино м пшоніцею | 

„ ^ . 'С' 

15 и и>вощомь -и просто регци штоуда є живь ієрлмь 
вск м добра'" ■ и ть пігк гра д самариискіи зове 
тса неаполи • [...] 



( 10 ) 


(32-32 зв.) 


171 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


ГРАМОТА БЛИЗЬКО 1130 РОКУ 

ВЕЛИКОГО КИЇВСЬКОГО КНЯЗЯ МСТИСЛАВА ВОЛОДИМИРОВИЧА 
ТА ЙОГО СИНА ВСЕВОЛОДА 


Найдавніша зі збережених пергаменних грамот (розмір 16x19 см). 
Написана в Києві. Її дали великий князь київський Мстислав (1076 — 1132), син 
Володимира Мономаха, та його син, новгородський князь Всеволод 
новгородському Юр’ївському монастиреві. Написана розчином золота. 
Публікувалася дуже багато разів. Друкуємо за фотознімком у книзі 
1.1. Срезневського «Древние памятники русского письма и язьїка X - XIV вв. 
Приложение. Снимки с памятников». — СПб., 1866). 

=|}= се а^т» мьстиславт» володимирь сит» дьржл рої/ - 
сьскої/ - ^емлю ВТ» СВОК КНАЖЄНИК повел'Ьлт» к 
смь сноу свокмої/ - всеволодої/ - ГОдлти коуи 
Ц'Ь стмої/ - геиіргиеви ст» данино и ст» вирлми и ст» 

5 продажами даже котор т кш кна^ь по мокмь кна 
жений почьнеть хочгЬти Слати оі/ - стго гешрги 
Га • а егь воуди за'і”І;лік й стаїа вца и тт» спай геїлі 
ргий о\[ него то ілітимакть • й ттд йгоумене йса 
ик • и вть врати'Ь • донкл'Ь же са мирт сжстойть • 
ю молите ва ма й мо'Ь д'І;ти • кто са й^оФста 
неть в’к манасттдри • то в т м чгЬмь д'клжкпн їє 
сте молити нть ка й при животі и вт» ст»мь 
рти • а іа^т» далт» рої/жоіо свокно • й осеньнкк по 
людик даровьнок полжтретиіа дєсатє гри 
15 вкіі'к стомої/ - же геФргиеви • а се іа всеволод'к да 
лт» Ієсмь блюдо сереврьно • вт> »л* грвнт» серевра* 
стмої/ - же геФргиеви вел'Ьлт» КСМЬ БИТИ вт» 
нк на Фв'кд'к коли игоумент» Фв'Ьдакть • 
даже кто заптртить или тої/ - дань и се блю 
20 ДО • да С01/"ДИТЬ КМ01/ - БТ» В’Ь діїь пришьстви 
іа свокго и тт> ст’ьш геюргий • : З—‘ 

Примітки. 5. Над словами даже ко'і'Ор'ьш іншим почерком дописано мальтійський 
хрестик і слова, які звичайно фахівці читають так: и вено воскоє. Автори «Словаря 
древнерусского язьїка (XI - XIV вв.)» (Т. 2. - М., 1989. - С. 294) читають: в'кмо 
бо(т)скоє, однак не тлумачать вислову. Читання дискусійне, бо текст погано зберігся. 
Запропоновано різні кон’єктури, однак проблему може розв’язати тільки обстеження 


172 



Грамота близько 1130 року великого київського князя... 



оригіналу за допомогою сучасних технічних засобів — фотографування в 
ультрафіолетовому чи інфрачервоному освітленні, лазерне дослідження (пор.: \¥огГЇі 
Беаш. ТЬе Собійсаііоп оРМопехізІеп! РЬгазе: „и вено вотское” іп Іііе 81. Оеог§е Сгатоіа // 
Зіисііез іп ІЛсгаіпіап ілп^уізіісз іп Ьопог оґ О. І. ЗЬєуєіоу / Еб. Ьу Е Р. Нигзку. - №\у Уогк, 
1985. - Р. 359-368). Пропонуємо читання воское або носкоє. іїодк - етнонім, назва 
прибалтійсько-фінського племені, територія якого була на схід від Нарви і складала 
Водську п’ятину давньої Новгородської землі. 10. В останньому слові, можливо, одна 
буква на позначення о - зайва (пор. сучасне українське зостатися, зістатися). 
Малоймовірно, щоб через оса передано дифтонгізацію о, бо після нього немає 
новозакритого складу після занепаду зредукованого голосного. 


173 




Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 


ГАЛИЦЬКЕ (КРИЛОСЬКЕ) ЄВАНГЕЛІЄ 
1144 РОКУ 


Одне з найдавніших Четвероєвангелій (тетрів). Пергаменний манускрипт, 
написаний уставом в один стовпець (за небагатьма винятками - в два стовпці). 
Налічує 260 арк., з них арк. 1—228 переписані в XII ст., 1144 році, арк. 229—260 - 
в XIV ст. У тексті є невеликі втрати. Оздоблене ініціалами й двома заставками 
XIV ст. На арк. 111 зв. - запис XIII - XIV ст. На арк. 228 є запис писця з прямою 
датою завершення його праці - 1 жовтня - 9 листопада 6652 року (1144 року). 
Як свідчить запис, книгу виявив у 1576 році львівський єпископ Гедеон Балабан 
у монастирі в с. Крилос, заснованому на місці княжого Галича (нині Галицького 
р-ну Івано-Франківської області). Звідси назва пам’ятки. У другій половині 
XVII ст. Євангеліє 1144 року перебувало в молдавського митрополита Досифея, 
який проживав у Москві і 1679 року мав намір повернути книгу до Крилоса. Та 
після його смерті Євангеліє залишилося в Москві. 

У пам’ятці за допомогою надрядкового значка ' передається як відсутність 
редукованого, так і м’якість приголосного. На жаль, на фотокопії він не завжди 
виразний. 

Повністю опублікував пам’ятку (проте не бездоганно) архимандрит 
Амфілохій під назвою «Четвероевангелие Галичское 1144 г., сличенное с 
древнеславянскими рукописними евангелиями XI - XVII вв. и печатними...» 
(Т. 1 - 3. - М., 1882—1883). Євангеліє від апостола Марка опублікував 
Г. Воскресенський у книзі «Древнеславянское Евангелие. Евангелие от Марка 
по основним спискам четнрех редакций рукописного славянского 
евангельского текста с разночтениями из ста восьми рукописей Евангелия XI - 
XVI вв.» (Сергиев Посад, 1894). Пам’ятка зберігається в Російському музеї в 
Москві, шифр: Син. 404. Уривки наводимо за фотокопією, звіреною з 
виданнями архим. Амфілохія та Г. Воскресенського. Написані на полях 
скорочені імена євангелистів, числа зачал тощо не метаграфуються. 


Мт. V, 
1-48 


5 


10 


8 

же народна • вт^іде на 
гороу • и ако С'Ьдє • пристоупиша кт> 
нємоу оученіці кго • и Ківьр^т» 0 \[ 
ста своа оучаше а гла. •— 

Еаажені ницпи дх’клш • іако ті; 

ХТ» ксть цретвьк НБСЬСКОК. -- 

Важені паачюціеи • іако ти оіргЬ 
шать са. •— 

Важені кротьции • іако ти наса'І; 
да ^елеаю 


174 



Галицьке (Крилоеьке) Євангеліє 1144 року 



Елжні ДЛЧЮЦ1ЄН • И ЖДЖЮЦІЄІ прд 
кьд'І;. їдко ти ндст»ітать са. •— 

Елжєни лілствии • їдко ти полило 

ВДНИ БОуДОї/ТЬ- •- 

Елжєни чистин срдцмь- їдко ти сно 

15 ВЄ БЖЬИ НдрЄКОуТЬ СА- -- 

Елжєни и^гжнднии прдвджі рдді. 
їдко т'Ьх'ь ксть црствьк нбсьскок. 

8 зв. 

Елжєни кстє. кгдд поносать вдліт». 
и ижчєноіргь в ті и рєкоіргь ВСАКТ» *;т» 

20 лт» глт» нд вт»і лжжюціє л\єнє рдди. •- 

Рддоуитє СА И ВЄСЄЛИТЄ СА. їдко ЛІК 
ЗДД ВДШД ЛІНОГД КСТЬ НД НБСЬХТ». -- 

Тдко БО и^гьндшд прркт»і. ИЖЄ Б'Ь 
шд пр'Ьжє вдст». •— 

25 Ет»І КСТЄ СОЛЬ ^ЄЛІЛИ • ДЦІЄ жє соль овоу 

ІДІЄТЬ • ЧИЛІЬ ОСОЛИТЬ СА • НИЧС0Л\0\[ 

ЖЄ Б01/"ДЄТЬ К Т0Л101,' • ДД НСКІІІДІІД Б^ 
дєть вт»нт». и попирдклід ЧЛКТ»І. 

Ет»і кстє св'Ьтт» всєліоу лшрої/ - . нє л\о 
ЗО ЖЄТЬ грдД’Ь оукртдти СА вьрхої/ - гор'кі 

СТОІД. НИ ВЖЖДГДЮТЬ СВ'ЬтіЛНІКД. 

и постдвлідють подт» споуджліь. 
нт» нд св г Ьціниц т Ь. И СВІТІТЬ ВС'Ь 
ЛП». ИЖЄ ВТ» ХРЛЛІИН'Ь со\ть. тдко 
35 дд просвьтить СА св'Ьчгь ВДШ пр'Ь 

Д'К ЧЛБК'ЬІ • ДД ОБРАТЬ д'Ьлд ВДШД 
ДОБрдіД • И прОСЛДБАТЬ ОЦА ВДШЄ 
ГО ИЖЄ КСТЬ НД НБСХТ». -- 

Нє лшитє їдко прідохт» рд^орітт» 

40 конд • ли прркт» • НЄ прідохт рд^орі 

тт» • нт» испт»лнитт». •- 

9 

Ллинь длинь глю вдлгь. дондєжє 

пр'ІІИДЄТЬ НБО И ^ЄЛ\ЛА. ГЄТД КДІ 

но • или кдінд чьртд • нє пр'Ьидє 
45 ТЬ ГО ^ДКОНД • ДОНДЄЖЄ ВСА Б0\"Д0\/'. 

Ижє БО рдооріть ІЄДІНОІ/ - ^АПОВ'ЬдЬ 
Н СНХТ» Л\ДЛ'КІХ' К - и НДО^ЧІТЬ тдко 




175 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 




ЧЛКЖІ. ЛІЬНЬІІ ндрєчєть СА ВЖ црь 
ствіи нвєсьсц г Ьл\ь • Д ИЖЄ сжтво 
50 ріть И НДО^ЧІТЬ • сь велика ндрє 

ЧЄТЬ СА ВЖ цр'ствьи НЄБЄСЬСЦ г Ьл\Ь" - 

ГЛЮ БО вдліж • їдко ДЦІЄ не н^Боуде 
прлвдд ВДШД . ПЛЧЄ КНІЖНІКЖ И 
флріС'Ьи • НЄ ИЛІДТЄ вжнити вж 
55 црСТВЬК НБСЬСКОК . СЛЖІШДСТЄ А 

ко речень БЖІ др'Ьвльнімж. не 0 \[ 

БЬКШН • иже БО ОуБЬКТЬ . ПОВИНЬ 

нж ксть соудої/ - • д^ж же глю вдд\ г Ь. 
їдко ПтЬвДІД 1 СА нд врдтд свокго сої/ж- 
60 ПОВИНЬНЖ КСТЬ СОуДОІ/ - • иже БО рече 

ть врдтоу своклюї/ - рдккд • ПОВІНЬ 
НЖ КСТЬ СЖНЬЛІИЦІЮ . д иже рече 
ТЬ Б01/"К . ПОВИНЬНЖ ксть геон'Ь 
огньн'Ьи • дціє оі^бо прінесеши 
65 ДдрЖ твои кж олтдрю . и тої/ - по 

9 зв. 

ЛІАНЄШИ їдко Брдтж ТВОИ ИЛІДТЬ 
ІГІІЧТО НД ТА • остдви тої/ - ддрж 
ТВОИ пр'ІіДЖ олтдрьліь . и шьдж 
пр'Ьже ежліирі СА сж крдтжліь сво 
70 ИЛІЬ . Бої/'ДИ ОІ/'В'ЬціАВДІД СА СЖ С01/ - 

пьрьліь СВОИЛІЬ • дондеже кси нд 
ПОІ/ТИ С НИЛІЬ • дд не пр'Ьддсть 
ТЄБЄ С01/"ДЬИ • И С01/"ДІИ та пр'Ьдд 
сть слоі^'І; • и вж тьлініцю вж 
75 вьржеть ТА • ДЛМІІІЬ глю тєб'Ь 

не изидєши ГОтоудої/ - • донде 
же ВЖЗДЛСИ ПОСЛ'кдІГІИ кондрдтж. 
лжішдсте їдко речено БЖІ ДР'ЬвАь 
ниліж. не пр'Ьлювжі ежтворіши. 

80 Д^Ж же ГЛЮ ВДЛІЖ. ЇДКО ВСАКЖ ї 

же вжзрггь НД ЖЄН01/ - СЖ ПОХОТЬЮ • 
оужє любжі ежтвори сж нкю вж сь 
рдьци СВОКЛІЬ- дціє же око тво 

К ДЄСН0К СЖБЛАЖНАКТЬ ТА • И 

85 зьліи к • и вьр^и ГО тєбє • оі^тЬк 

БО ТИ КСТЬ • ДД ПОГЖІБНеТЬ КДІ 


176 



Галицьке (Крилоеьке) Євангеліє 1144 року 




ИТ ОІ^ДТ ТВОИХТ» • й не все т'Ьло 
твок втвьржЕно бо\"деть вт ге 

ЕНОІ/ - . И АЦІЕ ДЕНАІЙ ТВОЇЙ рОІ/Жй 

10 

90 СТБЛАЖНАКТЬ ТА • ОІ^ЬцИ Ю • 

и вьр^и КІ ТІ • Оі^тЬе БО ти ксть. 

Дй ПОГТІЕНЕТЬ КДІНТ ОІ^ДТ» ТВОЇХ- 
й НЕ ВСЕ Т'ЬлО ТВОК ИДЕТЬ ВТ ГЕЕ 
Н01/ - • РЕЧЕНО ЖЕ Б ТІ • ИЖЕ ЙЦІЕ ПО!/ - 
95 СТИТЬ ЖЕНОу СВОЮ • Дй ДАСТЬ ІЕИ 

КНИГТІ рйСПОуСТЬНЖІІЙ • А^Т ЖЕ 
ГЛЮ ВАЛНЬ . ІЙКО ВСАК’К 1101,4 |ІЙАЇ 
СВОЮ ЖЕН01/ - рй^В'Ь СЛОВЕСЕ любод'Ьань 
НйГО • творить Ю Пр'ЬйЮБЖІ Д'Ьа 
100 ТИ . И ИЖЕ ПОТЬБ'ЬгОу ПОКЛ\Л£ 

ТЬ • пр'клЮЕ'КІ Д'ЬіЕТК • ПАКТІ 
СЛТІШйСТЕ ІЙКО РЕЧЕНО БТІ Др'ЬвЛЬ 
НИЛНЬ. НЕ ВТ ЛТЖЮ КЛЬНЕШІ СА • 
В’Ь^ДАСИ ЖЕ ГВИ КЛАТВТІ ТВОА . 

105 Й^Т ЖЕ ГЛЮ БАЛИК . НЕ КЛАТИ СА 

отиноудь • НИ НБЛ\Ь • АКО пр'Ь 
СТОЛТ КСТЬ БЖЬИ • НИ ^ЕМЛІЕЮ • 

АКО ПОДНОЖЬК КСТЬ Н0ГЙЛ1Й кго. 

НИ И£рлл\тл\ь • ІЙКО ГрйДТ ксть 
ПО ВЕЛИКйГО црл • НИ ГЛАВОЮ СВОК 

Ю КЛЬНИ СА • АКО НЕ ЛЮЖЕШИ 
ВЛйСй КДИНОГО Б'Ьлй ЛИ чьрнй ст 
творити . БОІ^ДИ ЖЕ СЛОВО ВАШЕ • 

10 зв. 

ЄН ЄН • И НИ НИ • ЛИШЕК БО СЕЮ СС 
115 НЕпріА^НИ КСТЬ • СЛТІШАСТЕ АКО 

РЕЧЕНО БТІСТЬ • ОКО ^й ОКО • И ЦО\[ 

Б’К г,А ^ОуБТ • й^’К ЖЕ ГЛЮ ВАЛИК. 

не противити СА цло\[. •— 

М’к йціе кто та обдаріть гик десн 
120 Ю ЛАНІТО!,' • ОБраТИ КЛЛО!,' И ДрОІ/ - 

го\,'Ю • и хотАціклюу со\,'д т к пріА 
ТИ СТ ТОБОЮ • И ри^О!/ - ТВОЮ ВЬ^А 
ти • Сцпо\|'Сти ісллої,' и срачицю 


177 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 



125 


130 


135 


140 


145 


Мт. VI 150, 
1-34 


155 


160 


ТВОЮ . И АЦ1Є кто понлить ТА 
ПО СИЛ'Ь • попьриціє КДИНО • ИДІ 
СТ» НИЛ\Ь Д'ЬВ'Ь. •— 

ПрОСАЦІЄЛЮу оу ТЄЕЄ ДйИ • И ХОТА 
цілго й тєеє ^ЛАТИ не сСврлти • 
слжішдстє ако речено ксть • вт» 

^ЛЮБИШИ ИСКрьНАГО СВОКГО • ї 
вт^нендвидіші врлгл твокго . 

же ГЛЮ ВЛЛ\Т» • ЛЮБИТЄ врдґ'КІ 
ВАША • БЛГСЛОВИТЄ КЛЬНОуфА 
ІА ВТ»І • довро творите НеНАВІДА 
ЦІІЛГЬ ВАСТ» • И Л\0ЛИТЄ ^А ТВОрА 
Ц1АІА ВЛЛ\Т» НАПАСТИ • И И^ГО 
НАЦІ ДІЛ В'КІ • ДА воудете СНВЄ 
ОЦА ВДШЄГ0 ИЖЄ КСТЬ НА НЕСХТ» . 

АКО СЛНЦЄ СВОК СЬАКТЬ . НА ^ЛТ»І И 
БЛГТ»І • И Д'ЬЖЧИТЬ НА ПрдВЬДНТІ • 

н непрдвьдн'ьі... 

ЛфЄ БО ЛЮБИТЄ ЛЮБАЦ1АА ВТ»І • КОу 
ю л\ьздоу ИЛ\АТЄ • не н л\т»ітлрє ЛИ 
ТО же ТВОрАТЬ • И АфЄ Ц'ЬлОуКТЄ 
дроуґ'кі ВАША ТЖКЛЮ • ЧТО ЛІШЄ 
творите • не н лгьітлрє ЛИ ТДКО тво 
рлть • воудете оуво вт»і ст»вьршє 

НИ . АКО И ОЦЬ ВАШЕ НБСЬСКЖІИ СТ» 

вьршєнт» ксть. -- 

Ет»НЄЛ\Л т ЬтЄ ЛЛЛСТ'ЬША ВАШ Є А не 
творити пр'кд’ь ЧЛК'ЬІ. ДА види 
ЛШ Боудете ИЛШ . АЦ1Є ЛИ ЖЄ НИ . 
ЛІЬЗДТ»! не ИЛ\АТЄ Й ОЦА ВЛШЄГО 
ИЖЄ КСТЬ НА НБСХТ . КГДА ОуБО ТВО 

риши л\лстт»іню • не вт»строуви пр'Ь 

ДТ» СОБОЮ • ІАКО И ЛНЦЄД'Ьи ТВОрА . 

ВТ» СТ»НЛ\ИЦ1ИХТ» • И ВТ» СТЬГНДХТ» . 

ДА прОСЛДБАТЬ СА Ю ЧЛКТ» • ЛЛЧНЬ 

глю влл\т» • вт»спріил\оуть л\ь 
здоу СВОЮ • ТОБ'Ь же творлцію Л\І 
Л0СТТ.ІНЮ • ДА не чюеть ШЮЇЦА 


178 




165 


170 


175 


180 


185 


190 


195 


Галицьке (Крилоеьке) Євангеліє 1144 року 
1 Ізв. 

твоіа • что творіть дєсніца твоа • 
дл воудеть МЛСТТІНІ ТВОЇЙ В’К та 
НН'Ь • И ОЦЬ ТВОИ ВИДАМ вт таи 
ігЬ • 'і”ь втзддсть тое'Ь іак'Ь . и 
кгда молиши са • не воуди іако 
ЛНЦем'Ьри • АКО любать на стнь 
мицпхт • и вт стьгнахт на ра 
споі/тьихт стоіаціе молити са • 
да ійвать са члкомт • алинь 
аминь гаю вамт • або втспрік 
МАЮТЬ МЬЗДОІ/ - СВОЮ. - ТТІ ЖЄ к 
гда МОЛИШИ СА ВТННДН ВТ КЛ'Ь 
ть твою • и ^атворь двьри твоа . 
помоли са оцю твокмоу в'ь тлїігЬ • 
и оць твои видам вт таин'Ь • 
втздасть тое'Ь ав'і; . 

Молаціє ЖЄ СА НС ЛИХО ГЛ'Ьте • іако 
же и іа^жічьници • мьнать бо 
са іако вт» мно^Ь гланьи своіемь 
ОпраВДДНИ воудоірть • не по до 
вите СА имь • в'Ьсть БО оць ва 
шь • ихт» же тр'Ьвоукте • пр'Ьже 
прошеньїа вашего • тако оуво 
молите са в ті. Оче нашь їже 
12 

кси на пв’сх’ь • да са остіть їма 
твоіе • да прідеть цретвьк твоіе • 
да воудеть вола твоіа • іако на 
неси и на ^емли • хл'Ьвт нашь до 
стопігь кстьствоу дажь намт 
дьньсь • и ГОпоусти намь дтлгті 
наша • іако и мті КіпоуціАКмт 
дтлжьникомт нашімт • и не втве 
ди на в напасть • но и^вави наст 
сС непрна^ни • іако твоіе ксть це 
сарьствьіе и сила и слава • вт В'Ь 
кті амннь ... 

Лціе бо й 1101,411 акте члкомт . ст 


гЬ} 


179 





200 


205 


210 


215 


220 


225 


230 


235 


Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 
гр'Ьшеиід «х^ь • ГОпоустіть и 

В АЛЛ» ОЦЬ ВДШЬ НБСЬСКЖІИ • ЙЦІЄ 

ли не ГОпоуцідкте члкол\т» С’м р'І; 

[±ІЄНЬИ ИХТ» • НИ ОЦЬ ВДШЬ и> 

ПОМСТІТЬ ВАЛГЬ С'Кґр'кшеїІКЇ вд 
ШІХТ» . Ібгдд постите СА • не воу 
д'Ьте їдко и ^покрити. С'Ьтоу 

ЮЦІЄ • ПОШрдЖДЮТЬ БО ЛИЦА 
СВОЇЙ • ДЛ В'КІІІІА СА ІДВНЛН ЧЛКО 

МТ. П0СТАЦ1Є • длшиь глю вдлп» • 
їдко вт»спрікл\лють л\ьздоу свою . 

12 зв. 

Т'КІ же ПОСТА СА ІІОЛЗДЖИ ГЛАВО!/ - 
твою • и лице твоіе ОІ/ЇМЖІИ • дд не 

ІДВИШН СА ЧЛКОЛГЬ ПОСТА СА • НТ» 0 
ЦЮ ТВОКЛЮ!/ - нже КСТЬ ВТ» ТДИН'Ь • 

И ОЦЬ ТВОИ ВИ ДАЙ ВТ» ТДИН'Ь • вт» 

^ДДСТЬ ТОБ'Ь ІДВ'І;. не С'ЬКр'ЬІВАЇ 

те же СОБ'Ь стжровиціь НА ^еліли 
идеже чьрвь. И ТЛА тьлить • и 
деже тдтьіе подкопдвдю ї крддої/ - .. 
Стжржівдите же СОБ'Ь сткровіцід 
НА НБСЄ • идеже НИ Чьрвь • НИ ТЛА 
тлить . идеже тдтьіе не подтко 
пдвдють ни крддоі/ть. їдеже БО 
ксть стжровіціе вдше. тої/ - КСТЬ 

и сьрдьце вдше. -- 

Ов'ктилиік'к тгЬлоу ксть око • 

ДЦ1Є 0\[К0 Боудеть око твок просто • 
все чгЬло твок св'Ьтьло Боудеть • 

'т' 

дціе ЛИ ОКО ТВОК ЛОІ/ЖДВО Б0\"ДЄ. 
все чгЬло твок ТЬЛІНО Боудеть • 

ДЦ1Є ОІ/ВО СВ'ІІТ'К иже В’Ь ТОБ'Ь ть 

лід ксть • то тьл\д кольлш • -- 

МиК'КІ же рдБТ люжеть дв г Ьл\д 
глїд рдБОтдти • ЛЮБО КДІНОГО в т ь 

13 

^иеидвідіть • Д ДРОІ.'ҐДҐО В’Ь^ЛЮ 
БИТЬ • ЛИ КДИНОГО дьржить СА • 
д дроі/тдго иенр г І;і|іи идчиеть • 




180 



.Галицьке (Крилоєьке) Євангеліє 1144 року 

НЕ ЛЮЖЕТЕ БОЇ/ - рЛБОТЛТИ И ЛіаЛЮН’Ь.. 

Оєго ради глю валик • пє пьц’Ьтс 
СА дшею ваш сю • ЧТО ’ЙСТЕ и что 
240 пьієтс • ни т г Ьл г ьл\ь вашшь вт» 

ЧТО ОВЛ’ЬчЕТЕ СА • НЕ ДША ЛИ БОЛЬ 
ШИ КСТЬ ПИЦІ А и т’Ьло одЕжа . 

ВТ»^ріТ£ на ПТИЦА НБСЬСКИГа 
іако НЕ С’Ьють ни жьнють • ни ст» 

245 вирають ВТ» ЖИТНИЦА • И ОЦЬ 

ваиіь НБСЬСКИИ ПИТЬКТЬ А . 

НЕ ВЖІ ли паче оуньши ИХТ» КОТЕ • 

КТО ЖЕ и> васт» ПЕКЖІИ СА . л\о 
жеть приложити Т’ЬлЕСИ сво 

250 КЛ\Ь ЛОКЖТЬ ІЕДИНТ» . И 0 ОДЕ 

ЖИ ЧТО СА ПЕЧЕТЬ. СЖЛЮТрі 

те крипт сельнжіхт» . како ра 
СТОІ/ТЬ • НЕ тр01|'жаютк СА. 

НИ прАДОірГЬ • глю же валик • 

255 гако НИ СОЛОЛЮНТ ВТ ВСЕИ слав’Ь 

СВОКИ ОБЛ’ЬчЕ СА • іако КДІНТ 
ГО СИХТ» • аціс ЖЕ еЬно сельнок 
13 зв. 

ДБНБСБ С01/"Ц]£ІЕ • а оі/тр’Ь вт огнь 
ВТМ£Ц1£Л\0 БТ» тако од’Ькть . ко 
260 ллш пач£ васт ліалов’Ьри • не пь 

Ц'ЬтЕ СА оуво ГЛЦ1Е . ЧТО ’ІІЛИК . ЛИ 
ЧТО ПЬКЛП» . ЛИ ЧИЛ\Ь ОДЕЖЕЛНЬ СА . 

нс г і;х'б бо сих'к страшкі иціють . 
в’Ьсть бо оць вашь нбсьскіи . іа 
265 КО Тр'ЬвОуіЕТЕ сих’к вс’Ьх’к їцгЬ 

те же пач£ црствьіа вжьіа и пра 
кд'кі кго • и си вса пріложать са вал\ь. 
не пьц’Ьте са оі/'бо на оутр’Ьи. 

01/ТрЬНИИ БО ДНЬ СОБОЮ ПЕЧЕТЬ СА 
270 ДТВЛИТЬ БО дні и ^лова своіа.. 

Примітки. 14-15. Пропущено текст. Пор.: Блажсни чистин срдцмь гако ти ва 
оіс^ьрАТЬ. Блажсни сьлиЬрАЮЦіии гако ти снобе ежии нарекоуть са. 78. У першому 
слові початкова буква с на фотокопії не читається. У виданні архімандрита Амфілохія: 
сл’кипасте. 89. У четвертому слові буква с, дописана без титла, більша від букв, що 


ТЙВ.-. 


181 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 



звичайно пишуться під титлом. 112. Кінцева буква рядка на фотокопії невиразна. 
140, 141. Надрядковий паєрок в оригіналі віддалений - аж над буквою н. 
147. Надрядковий паєрок в оригіналі аж над початком верхнього елементу букви т. 
175. У четвертому слові буква т в оригіналі виправлена з С. 194. Початок рядка (до слова 
напасть) на фотокопії не повністю читається: видно елементи букви д, надрядкову с та 
паєрок. Текст наведено за публікацією архімандрита Амфілохія. 202. Після вашь 
затушковане (?) якесь слово, що на фотокопії не читається. 231. У слові тьма буква к в 
оригіналі виправлена з 0. 251. Пор.: что са печете в Мстиславовому Євангелії. 267. У 
публікації архімандрита Амфилохія вамд>. 270. У публікації архімандрита Амфилохіїї дньи. 


Мт. XXVIII, 

1-20 


5 


10 


15 


20 


25 


66 ЗВ. 

Вт> вечерж же соукотьнтаи . світа 
юціи вж пьрвжш соукотамж . при 
де Л\лріА МаГДаЛЖІНІ . ї ДРАГЛІЙ 
мар і а . від'Ьтж грека . и се троу 
сж вдасть вельи . аггелж ко гик сь 
шьдж сж нксе ■ и прістоупль ІСва 
ли камень ІС двьрьи грока • и С'Ь 
дашє на немь. к'Ь же *;ракж кго 
іако мжлши • и од'Ьньк кго к'Ь 
ло іако сн'Ьгж. 

Ш страха же кго сжтрАСОША са стр'Ь 
гоуціеи . и кТіша іако мьртви • 
Сів г і;і(іав'к же аггелж рече женама- 
не коита са в'кі • в'Ьд'Ь ко іако їса 

67 

пропАтаго иціета • ігксть еде • 
в'ьста ко іако же рече • Х°А ІТГЛ ВІ А ! 
та м'Ьсто • идеже лежа хет» • и скоро 
шьдши ркц'Ьта оученікомж к 
го. іако вжста ГО мьртвжіхж • и 
се варАієть вжі вж галілеи • тоу 
и оузргге • се р'Ьх' 1 » вл м л • 

И ССшьдши скоро СС грока • сж страхмь 
и радостью велькю • текоста вж^в'Ь 
стітж оучешкомж кго- кгда же 
идАшета вж^в'Ьстітж оі/ченіко кго • 
и се ісж сжр'Ьте и гла • радоуита са • 
он'Ь же прістоупльші гаста са 
но^ кго . и поклоніста са кмоу. 
тжгда гла имж (сж. не коита са. 


182 





Галицьке (Крилоеьке) Євангеліє 1144 року 


ид'Ьтд и в'ь^в'Ьстітд врдтьн мо 
ЮІ • дд идо\/ть ВТ» ГДЛІЛЕЮ • ї тоу 
МА ВІДАТЬ. ИДОуфАМД ЖЕ ЇМА І 
СЕ ІГІІЦІИ Й КОІ/ХТОДІІД • ІіршКД’Ь 
ШЕ вт» грддт» • И В'Ь^В'ЬСТІША дрхі 
ИЕрСОМТ» . ВСА Е'ЬІВ'ЬШАА • И СТ» 

БьрдША СА СТдрЦІ • С'ЬВ'ЬчГЬ ЖЕ 
СЖТВОрШЕ • СрЕКрО МНОГО ДДША 
ВОИНОМТ» ГЛЮЦ1Е- рьЦИТЕ ЇДКО 

67 зв. 

ОуЧЕШЦІ кго ноціью прішьдт» 

ШЕ . ОІі'КрдДОПІЛ И ІІДЛЛ'К СПАЦІЕ 

МТ» . И ДЦІЕ СЕ ОІ/'СЛ'ЬШАНО БОЇ/ - 

ДЕТЬ 01/" ИГЕМОНА • М'КІ 01/ТЛЕЛГКІ 

И . И ВЖІ БЕС ПЕНАЛИ СЖТЕОріМТ»- 

ОНІ ЖЕ пріИЛГЬШЕ СрЕБрО . СЖТВОрі 

ША АКО ЖЕ НДО^МЕНІ В'ККІІА • И про 

МЧЕ СА СЛОВО СЕ ВТ> ИЮД'ЬнХ'Ь ДО СЕГО ДНЕ. 

(ЇДКІІД НД ДЕСАТЕ ЖЕ ОІ/ЧЕІІІК’К • ЇДО 

ША ВТ> ГДЛІЛЕЮ ВТ> ГОрОІ/ - ДМОЖЕ ПО 

ВЕЛ'Ь ПЛІТ ІСЬ • И ВІДАВШЕ И покло 

НІША СА «МОЇ/ - • ОВІ ЖЕ ОІ/'СОМН'Ь 

ША СА • И ПріСТОІфЛЬ ІСТ» • р£Ч£ ПЛІТ 

ГЛА • ДДНД МІ КСТЬ ВСАКД СВДСЇ 

НД НЕСЕ И НД £;£МЛИ . ШЬДШЕ ОІ^БО 

НДОІ^ЧІТЕ ВСА ІД^ЖІКЖІ . ХРЬСТА 

Ц1Е ІД . ВТ» ИМА ОЦА И СНД И СТДГО 

ДХД • 0І/ЧАЦ1Е ІД БЛЮСТИ • ВСА КЛИ 

КО ^ДІІОВ'ЬддХ’К КАМ'Ь. И СЕ Д^'Ь 

СТ> ВДМИ КСМЬ ВСА ДІЇИ • до ст» 

КОНЬЧАНЬІД в'Ькд дмннь .... -- 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


—'*• • 



68 


60 


глдвт»і евдгге 

лід кже и ; млркл 


л 

о Б'Ьсьноі/тршь. 

КВ 0 КВДС'Ь фдріСЕИСЦ'Ь 


в 

0 ТЬЦІИ Петрові. 

кг о сл г Ьп г Ьл\ь . 


г 

о исц'Ьл'Ьвші и> рд 

КД 0 ВТ»прОШ£НЬИ КЕ 



^ЛІЧЬНТ» НЕД01/Т.- 

сдріисц г Ьл\ь • 

65 

А 

о прокджн т Ьл\ь • 

КЕ 0 пр'ЬОБрдНІИ ХВ'Ь- 


є 

0 ОСЛАБЛІЕН г Ьл\Ь. 

К5 о ^лод г Ьюціил\ь СА 


5 

0 ЛЕВГІИ л\т»ітдри- 

НД Н0ВТ»І МЦА. 


? 

о соухороуц'Ьлгь. 

~ > т 

К^ 0 11 ОЛЛ’КІ 11 ІЛЛЮІ|ІИ 


її 

0 И^БЬрдНЬИ АПЛТ». 

КТО БОЛЬ ІЕСТЬ. 

70 

тОг 

0 С т Ьл\£НИ пріТЧА • 

КЇІ 0 В’КПрОІИКШІХ'К 


7 

0 ^АПр'ЬціЕНІИ ВОД • 

фдріСЕИХТ»- 


їл 

0 Л€Г€0Н г І» . 

КЮт 0 В'МірОШКІІІШК и 


їв 

о дірері дреюнлгого 

вогдт г Ьл\ь. 


їг 

о крт.воточів'Ьи. 

Л 0 СНОВОІ/ - ^ЕВЕДЕОВОІ/ - - 

75 

ЇА 

0 ПОВЕЛЕНІЙ ДПЛЛ\ 

ЛД 0 ВДрТИЛІЕИ . 


Ті 

о иодн'Ь и ирод'Ь. 

ЛВ 0 ЖереБАТИ- 


15 0 ПАТИ ХЛ'ЬбТ» . 

(її 1 0 оуст»хт»шіи шо 



0 Л\0рСЦ г Ьл\Б ХОЖЇН - 

КТ.ВБНИЦИ- 


їм 

о пр'Ьстоуплении 

лд о непол\н г Ьті врдждт»і. 

80 


^ДПОВ'Ьді БЖЬА- 

Л£ о впрошші ГД- дрхі 


ЬОг 

о фіникисии . 

иереихт» • икніжніц4. 


к 

о го\/тнів г Ьл\ь- 

Л 5 о виногрдд'Ь- 


кл 

0 С£ДЛ\И ХЛ'ЬбТ». 

\к, о впрошш*! льсть о кінс'Ь 


Примітка. 52. Останнє слово написано з помилкою. Треба: влдсть. 

69 

М. І ІЕВАГГЄЛІІЄ ІЕЖЕ сС л\лркл . 

1-15 ^АЧАЛО ЄВЛГГЕЛІІАЇС ХСОВЛ . 

снл бжьід • їдко же ксть гісд 
НО ВТ» Ііррц'кх’К • СЕ д^т» по 
5 СЛЮ АГГЕЛА МОКГО Пр'ЬдТ» 

ЛІЦЬЛ\Ь ТВ0ИЛ\Ь • ИЖЕ оуго 
ТОВІТЬ ТВОИ пр'Ьд'Ь ТОБОЮ • 

Гласи» вжпьюціаго вт» поустжіні • 

ОІ/ГОТОВІТЕ ІІО\"І’К гнь • прдвт»і 
10 творите СТЬ^А ІЕГО- 


184 




15 


20 


25 


ЗО 


35 


40 


45 


Галицьке (Крилоеьке) Євангеліє 1144 року 

ЕжіСТЬ И0ДНТ» ХР'ГА Б’К ПОІ/'СТ'ЬІНІ • 
пропов'Ьддід хрьцісньк покдань 
ід • вт» остдвденьіе гр^ховт» • 1 и 
СХОЖАШЄ К НЕЛЮІ/ - ВСА июдснскл 
стрднд • И ИЕрЛМЛАН £ • И ХР Ь Ф А 
ХОі[ СА вси вт> иордлньст'Ьи Р'Ь 
Ц'Ь оу НКГО . НСПОВ'ЬдлЮЦІЕ гр'Ь 
ХТ»І СВОЇЙ • Б'Ь ЖЕ ИиїлНТ» ОБЖЛТ» 

ЧЕНТ» ВЛЛСЖІ ВЕЛЬЕЛОірКИ • И ПО 

ідст» оусньїдчгь о чрссл г Ьх г ь кг0 ■ 

И АДЖІИ проугьі И Л\£ДТ» ДІВІИ. 

И ПрОПОВ'ЬдлШЕ ГЛА • ГрАДЕТЬ кр'Ь 
ПЛЬИ ЛІСНЕ ВТ» СЛ'ЬдТ» МЕНЕ • КЛЮ1/ - 
ЖЕ Н'Ьшь ДОСТОИНТ» ПОКЛОНЬ СА 

69 зв. 

рдздр'Ьшгп рсмснс чрсвьклгь 
КГО . Д^Т» 0\р Б0 ХРБСТІХ’ 1 ' ВТ»І ВОДОЮ- 
Л Т'К хрьстить В'КІ ДХ'КЛГБ СТ'КІМК• 

И ЕЖІСТЬ ВТ» ДНІ 'І”КІ . прідс ІСТ» © нд 
^дрЕтОтД ГДЛІЛЕИСКДГО . И ХР'І’І СА 
ГО иснднд вт» ни)рдлн г Ь . И ЛБЬК вт> 

СХОДА Ю ВОД'КІ • И В ІД'І; рд^ВОДА 
I (ІА СА НБСЛ • И ДХ’К ЇДКО ГОЛОВНЕ 
СТ»Х0ДАЦ1Ь НД НЬ • И ГЛДСТ» БЖІСЇ 
С’К ІІБСК- Т'КІ І(СИ СЇТ'К ЛЮИ В'К^ЛЮ 
БЛЕНЖІИ • О ТОЕ'Ь БЛГОВОЛІХТ»- 
И ДБЬК ДХТ» НАВЕДЕ И ВТ» ПОуСТЖІ 
НЮ • Н Б'Ь тої/ - ВТ» ПОІ/'СТ'ЬІНИ дь 
НЬИ -М- ИСКОІ/ТПАІСЛГЬ сотоною • 

И Б'Ь СТ» ^В'ЬрьЛІИ . И ЛГГЕЛИ слоу 

ЖАХОїрГЬ (СЛЛ 01,- . 

По нр'кдании же иа’днов'І; прідс 
ІСТ» ВТ» ГДЛІЛЕЮ • пропов'Ьддід £ 

ВДГГСЛІІЕ цр’СБА БЖЬА ГЛА • 

ЇДКО ИСПЖЛНИ СА вр'ЬліА. ї ПріБЛІ 
ЖІ СА црСТВЬК ЕЖЬК • ПОКДИТС 
СА И В'ЬрОіриТЕ ВТ» ЕВДНГГСЛІІЕ 


Примітки. 1. Заголовок на фотокопії погано видно. Подаємо його за публікацією 
архімандрита Амфілохія. 3. Надрядковий знак у групі пс подаємо за тією ж публікацією. 
7. Перед словом твои в оригіналі пропущено слово поірть . 20. Пор. о^сниїлігк у 
Мстиславовому Євангелії. 


185 




Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 


М. VI 
1-21 


5 


10 


15 


20 


25 


ЗО 


35 


80 

И ИІІІЬДЖ іСтоудої/ - • И Ііріде В Ж очсь 
к свок . и по нкмь идошд оі/ченіці 

КГО- И БЖВШІ СОІ/'БОТ'Ь . НДЧАТЖ 
Нй СЖНЛІЇЦ1І 01/ЧІТІ • И ЛІНОЩІ СЛЖІ 
ПІАК'КІІІЕ ДІВЛіаХОІ/ - СА елюціє • ГО 
КО^ДОІ/ - се ксть сєлюї/ - • И ЧТО пр'Ьм 
дрость данаіа ісл\о\' • н сіл'кі тдко 

ВЖІ рОІ/ЖДЛІД КГО БЖІВДЮТЬ. НЄ СЬ 
ЛІ КСТЬ ДрЄВОД'ЬлИНЖ СНЖ ЛІДрІННЖ- 

и Брдтж же иіакової/ - • и посіп и ию 
Д'Ь . И СІЛІОНОІ/ - . не плі сєстржі кго 

80 зв. 

СОІ/ТЬ СДЄ оу НАСЖ И СЖБААЖНІАХ01/ - 
СА о нєліь. глдше же ИЛІЖ ісж їдко 
н'Ьсть пр°ркж бєціьсти . нж вж сво 
кліь очсьи • и вж роженіи • и вж долл 
СВОКМЬ • И не ЛІ0ЖАШЄ ТО!/ - НІ КДІ 
ноіа сілжі сжтворіті . нж тжкліо нл 
ліало недоужнікж вж^ложь роуц'Ь- 
и нецілі іа- и діві са нєв'Ьрс'Іьк ї’хж- 
И ОБХОЖАШЄ ВЬСИ. окрьстж ОІ/ЧА. 

И прі^ВАВЖ ОБА НА ДЄСАТЄ • И НАЧАТЖ 
ІА СЖЛАТИ ДВА НЖ ДВА • и ддіаше їмж 
ВЛАСТЬ НА ДС^Х 1 » НЄЧІСТЖІХЖ • ї г,А 
пр'Ьті ИЛІЖ ДА НІЧСО же не ВЖ^ЛІОІ/ - 
ТЬ НА поіргь . НЖ ТЖКЛІО ЖЬ^ЛЖ КДІНЖ- 
ні лгЬх л . ні хл'Ьба . ні прі поіас'Ь 

ЛІ'ІІДИ . НЖ ОБОІ/'ВЄНЖІ ВЖ САНДАЛІА • 

И не ОБЛАЧІТе СА ВЖ ДВ'Ь рі^Ь . 

И глдше ИЛІЖ . идеже КОЛІЖДО ВЖ 
НІДЄТЄ ВЖ ДОЛІЖ . тої/ - пр'ІіВЖІБДИ 
те . дондеже наїдете ГОтоудої/ - - 
И иже аціе не пріиліеть ВАСЖ . и не 

ПОСЛОІ/ТНАКТЬ СЛОВЄСЖ ВАШІХЖ . и 
СХОДАЦ1Є ГОтОІ/'ДОІ/ - ОТрАСЬтЄ пра 
ХЖ . иже КСТЬ ПОДЖ НОГАЛІІ ВАШІЛІІ • 

81 

вж сжв'Ьд'Ьтєлство иліь . аліінь 

ГАЮ ВАЛІЖ. не радник БОІ/'ДЄТЬ ^е 


186 




40 


45 


50 


55 


60 


65 


Галицьке (Крилоеьке) Євангеліє 1144 року 

МЛИ СОДОМЬСЦ'Ь и гоморьсц'Ь . вт» дь 
нь соудьнТіїн- неже грддоу Т0М01/ - • 

И НШЬДШЕ Єпропов г Ьдлхоі/' дд покдю 

ТЬ СА • Н Б'Ьс'ЬІ МНОГЖІ И^ГОНАХОІ/ - • 

и л\а^лх°'Г млстью мпог'ьі нсдоу 

ЖЬНЖІ . И ИСЦ'ЬлАХОї/ - - 
И ОуСЛЖІША црь иродт» СЛОІ/ТТ їсовт» • 
ілв'Ь бо б Тії има кго • и глаше . їдко 

НОАНТ» Хр Сг ГЛЬ Б'ЬСТА Й ЛІкр'ГВ'КІХ'К- 
И СЕГО рдді СІЛЖІ Д'ЬіОТЬ СА о нкмь. 

Ині же гллхоу • їдко иліід ксть- ині же 
глахоі/ - • їдко пррк’к ксть. їдко ісдіігк 

Й прркж . СДЖІШАВТ» ЖЕ ирОДТ» р£Ч£- 

їдко кго же л^т» о\/ , с г Ькноух г ь йодна- 

СЬ КСТЬ . ТГЬ Б'ЬСТА ГО МЬрТВ'ЬІХ'Ь • 

И СЕГО рдді СІЛЖІ Д'ЬіОТЬ СА о нкмь. 

Тт» бо иродт» посллвт» іатгь иолнд 
и вжсдді вт» тьмьніцю • иродпаджі 
раді ЖЕНТІ філіппл врлтл свокго- 
ЇДКО ЖЕНІ СА КЮ • Глдшс БО ИОДНЬ 
иродові • ЇДКО НЕ ДОСТОИТЬ ТОБ'Ь И 
М'Ьті ЖСІГКІ врдтд ТВОКГО • ирОДІА 
81 зв. 

ГІтЬвЛШЕ СА НД НЬ • Н ХОТАШЕ Н ОІ/'БІ 
ТІ • Н НЕ МОЖАШЕ • иродт» БОІДШЕ 
са ишднд в г І;д'кіи моїркл прдвдь 

НД Н СТА • Н ХРДНІДШЕ и • Н ПОСЛОІ/ТНА 
А КГО МНОГО ТВОрАШЕ • Н ВТ» СЛДСТЬ К 
ГО ПОСЛОуніАШЕ • Н ЕТ4КІІІЮ ДНІ ПО 
ТрЕБЬНОІ/ - . КГДА иродт» рОЖЬСТВОІ/ - 
СВ0КМ0І/ - • ВЕЧЕрЮ ТВОрАШЕ КНА^Е 

мт» своимж и т'ьісоуціьніком'ь • 
и стдр'Ьишіндм'ь ГАЛІЛЕНСКАМ'Ь. 


і— 


Примітки. 14. Третє слово з асиміляцією на початку: еес чьсти. 19. У слові 
НЕБ'Ьрствьк лігатура т і в. 44. Пор. СЛОі'Х'ь ісвт. у Мстиславовому Євангелії. 54. Рядок 
погано видно на фотокопії. Його подано за публікацією архімандрита Амфілохія. 


187 




Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


99 зв. 

М. XIII И ИСХ 0 ДАЦ 1 К» кмоу Оі црквє • ГЛЛ ІСЛЛ 01 ;' 
1-20 кдінт» Кі оученікт своихт» • оі/чггє 

ЛЮ ВІЖЬ КЛКОВО КЛМЄНБК . (1 БАКОВО 
ЗДЛНЬК • ІС же &>>'!;(( І АК’К рече кмоу • 

5 ВІДІШІ ЛІ ВЄЛІКЛА СІ ЗДЛНЬА . НЄ ИМЛ 

ТЬ 0 СТАТИ сде клмень нл камені • 
иже не имлть рл^оріті СА • и сЬда 
цію кмоу нл гор'Ь елеоньсц г Ь • прлмо 
цркві • ВЖПрлШАХОїрГЬ и єдиного 
ю петрж И ИАК0ВТ» • и иолнт» и лндрел • 
рьці іілм'к к’ьгдл се коудєть • и коїе 
коудеть ^нлмєньк • кгдл имоуть 

100 

СЬКОНЧАТІ СА ВСА СИ • ІС ЖЄ СІВ'ІІЦІА 
В’Ь НЛЧАТТ» ГЛЛТІ ИМ'К • ЕЛЮД'ЬтЄ 
15 СА ДЛ не КТО Пр'ЬлЬСТІТЬ ВДС'Ь • М'Ь 
но^і бо прідоіргь ВТ» МОК ИМА глю 
ціе. ако л^т» ксмь • и многті пр'Ьль 
СТАТЬ • КГДЛ же ОІ/'СЛЖІШІТе врлні • 

И СЛОІ/^ЖІ врлньи . не ОІ/ЖАСЛИТЄ СА . 

20 ПОДОБЛКТЬ БО БЖІТИ • НТ» НЄ 0 \{ КОНЬ 
чінл • вжстлнєть БО ІЛ^ЖІКТ» НЛ ІЛ 

,—, —. 'Т' 

^ЖІКЛ . и црство нл црсо . и воудоу 
трофеї ПО М'ЬСТЛ • и водоуть ГЛЛДІ • 

И МАТЄЖІ • НЛЧАЛО БОЛ^НЬМТ СИ • 

25 БлЮД'Ьте же В'КІ СА СЛМИ • Іір'ІіДЛДА 
ТЬ БО ВЖІ ВТ» СЖНАТЬА • И НЛ СЖНМІ 

цііХТ» бькнн Еоуноі^дете • и пр'Ьдт» 
вокводлмі • и цри станете мене р 
ді • вт» с г ьв г Ьд г Ьтельство имт» • 
зо И в’к вс'ііХ’ь іл^'ьіц'ііх’ь подовлкть 
пр'Ьже пропов'Ьдлті СА евлггелію • 
Єгдл же ВОДАТЬ В'КІ Іір'ІІДДЮЦіе не 
гіц'Ьте СА пр'Ьже что вж^глкте • 

НІ ПООІ/ЧАИТЄ СА • НТ» КЖЄ ДАСТЬ СА 
35 ВЛМТ» ВТ» ЧГЬ ЧАСЬ то глите • не ВЖІ БО 
БОуД€Т€ ГЛЮЦ1ЄИ • НО ДХ’К СТ'КІИ • 


188 



.^ Галицьке (Крилоське) Євангеліє 1144 року ,, 

100 зв. 

продасть жє крлтт» крата на шь 
рть • И ОЦЬ ЧАДО • И ВТ»СТАН01/ТЬ ЧА 
да на родггєліа • и оувьють іа . и бої/ - 
40 ДЄТЄ НЄНАВІДІЛ1І ВС'Ьмі ИЛ1ЄНЄ л\о 

кго раді • пр'Ьтьрп'Ьвтіи же до конь 
ца сь спсєть са • кеда же оі/д/рітє га 

Д'К ^АП01/ - СТ т ЬнЬА. рЄЧЄНТШ ДАНІЛТ» 

Л\Ь ІіррК’КЛІК • СТОАЦІЬ ИДЄЖЄ НЄ ПО 

45 добакть • ч'і"кш да ра^оі/ - л\ т Ькть • 

Т'кгда ижє во\/"доі/ть в’к июдєи • да Б'к 
гають на горті • и ижє на кров'Ь . 
да нє сжла^іть вт» доліт кго • и стін 
на сєл'Ь • да нє вж^вратіть са вт»спа 

50 ТЬ ВБРАТЬ рі^Т» СВОИХТ» • 

Горє жє нєпра^дьнжілп» и доіацішт» 

ВТ» ТТ»І дьни • 

МбЛІТЄ ЖЄ СА ДА НЄ Б01/"ДЄТЬ Б'ЬСТВО 

ваш є ^илгЬ . 

55 Боі/"доі/ть бо дньк ти сктрвьні. іако 
нє бт»і такова и> начала зданью • 
кжє сь^да вт» до ігкіїгк и нє воудєть • 

И аціє нє ет»і гь сжкратілт» діїьи . нє 
бт»і ет»іла спсєна всака плт»ть • 

60 нт» и^Бьранжіхт» раді іажє и^вьра 

101 

сжкратить дни. 

Примітки. 14. Над третім словом на фотокопії не видно титла. У публікації 
наводимо його за виданням архімандрита Амфілохія. 27. У третьому слові помилково 
повторено склад еоі/ - . 28. На фотокопії не видно букви а у слові раді. У публікації 
архімандрита Амфілохія раді. 50. Друге слово вь^атт» - так в оригіналі. 

143 зв. 

Л. XI рєчє 

1-13 Н'Ьк'ЬІИ ЇС оі/чєнї кго к нє га наоучі 
нт»і люліті са • іако жє наоучи иіл) 
ант» оучєникт»! своіа • рєчє жє 
5 ИЛП» • КГДА ліолитє са глитє • 

Очє нашь ижє кси на нвсьхт». да сті 


189 




Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 


ТЬ СА ИМА ТВОІЄ • Дй пріДЄТЬ цр 
ТВОІЄ • Дй Б01/"ДЄТЬ ВОЛА ТВОА . 

10 АКО Нй НЕСИ И Нй *;ЄМЛИ . ХЛ"ЬвЖ Нй 
ДНЄВНЖІИ • ДйЖЬ НйМЖ Нй ВСАКЖ 
ДНЬ . И ОСТйВІ НйСЖ гр'Ьх'Ь' НйША . 

ИБО И СйМЖІ ОСТйВЛАІЄМЖ ВСАКО 
МОЇ/" ДЖЛЖЬНІКОІ/" НйШСМОІ/" . н не 
15 ВЖВЄДІ НйСЖ вж нскоі/чиеньїє . нж 
И^БйВІ НЖІ КІ НепрИА^НИ . 

И рече К НИМЖ . КТО КІ ВйСЖ ИМйТЬ др 
Гй . И идеть К НЄМ01/" П0Л01/"Н0ЦІИ • 

И рЄЧЄТЬ ІЄМОІ/" • дроуже • ДйЖЬ МІ 

144 

20 ВЖ ^йИМТ» три ХЛ'Ьб'ЬІ . имь же 
дроі/т мі пріде сж поі/ти КЖ МН'Ь- 
И не ИМйМЖ чсо положіті пр"Ьдж 
ннмь . и тж их, оі/трьоудої/ - иік'І; 

Ц1АВЖ речеть . не творі МІ троудй 
25 01/ЖЄ двьрі ^йТВОрЄНЖІ СОІ/ТЬ • И 

Д"Ьті МОА СЖ МНОЮ Нй ЛОЖІ СОІ/ТЬ • 
не МОГО!/ - ВЖСТйТИ ДйТЖ ТОБ'Ь . 

ГЛЮ ВйМЖ . йЦіе И не ДйСТЬ ІЄМОІ/" 
ВЖСТйВЖ ^йНК ксть дроугж кмй’. 

ЗО НЖ ^й БЄ^ОЧСТВО КГО ВЖСТйВЖ • Дй 
СТЬ ІЄМОІ/ - кліко тр'квоуїсіж- 
И лг, глю влмж • просіте н дйсть са вй. 
ИЦгЬтЄ и оврАфєте. ТЖЛЦ'Ьте 
те И Ювьр^еть СА ВйМЖ • ВСАКЖ 
35 БО прОСАИ прпємлкть . И ИЦІАИ 
ОБр'ЬтйІЄТЬ • И ТЖЛК01/"Ц1ЄМ0І/" 

Ювьр^еть СА • КотерйГО же ВйСЖ 
ОЦА • вжспросіть СЇЇЖ СВОИ ХЛ'Ьвй • 
едй Кймень ПОДйСТЬ ІЄМОІ/" • 

40 ЛИ ржівжі . едй ВЖ рЖІБЖІ М'ЬСТО 
І/МКЮ ПОДйСТЬ ІЄМОІ/" • ИЛІ йЦіе 
просіть АИЦА . едй ПОДйСТЬ К 
мої/ - скорпію • йЦіе 01/Ж0 ВЖІ ^ЛІ СОЇ/" 
ціе . 


190 



Галицьке (Крилоеьке) Євангеліє 1144 року 



144 зв. 

ОуЛД'ІЛСТЄ ДДАНЬА БДГДА ДДАТИ 
45 М АДОЛЛ'К ВДШІЛГЬ • КОЛМІ ПЛЧЄ 

ПДЧЄ ОЦЬ ВДІІІЬ С'Ь І ІКСЕ ДАСТЬ ДХ’К 
БЛДГЬ • ПрОСАЦІИЛГЬ Оу НКГО • 




Примітки. 10. Останнє слово, очевидно, ндшь. 32. Друге слово — лігатура а і г,. 34. 
На початку рядка те, очевидно, зайве. 


Й. VII 
38-53 


5 


10 


15 


20 


25 


197 

В’к посл'Ьднии же діТк • кєдік'кш прдздь 
НІБЖ СТОАШЄ ІСЬ и ^вдше гла- Аїре кто 
ЖАЖЄТЬДА прідеть К’К ДМІ'І; И ПЬКТЬ- 
В'ЬрОуАИ ВТ> ДЛЛ АБО ЖЄ БНІГЬІ р'ІНІІА • 

Р'Ьб'ЬІ Кі чрєвл іего истєБоуть ВОДЖІ ЖІВЖІ- 
197 зв. 

се же рече 0 ДСЬ. иже ХОТАХОу пріилідті • 
в'Ьроуюціє ВТ» НКГО . не оуво Б'Ь ДХТ» 
сттаи дднт». ідбо їст» не оу Б'Ь просддвлент» . 
МнО^І же &’ нлродд СЛ'КШІАКІІіе словесд си • 
гллхоу • СЬ КСТЬ В’К истіноу пррк’к • 

Дроу^іи гллхоу • СЬ КСТЬ ХСТ» • ОВІ же ГЛДХ^ • 
ЄДД ОДД иі ГДЛІДЄА ХСТ» прідеть • не БНІГЬІ 
ЛІ Р'ІІПІА • АБО С'Ьліене ДДВД . И Й ВІтОтЛЄ 
ОМЬСБАГО ГрдДЦА . йде же Б'ІІ дддт» пр'Ьдє хс . 
Рдспр а же бжість вт» нлрод'Ь іего рдди • 
Н'кціи же &’ ііих'ь х° Г| ’ А Х°'Г АТІ и • нт» ні 

БТО же не ВТ^ЛОЖІ НД НЬ рОуБОу • 

Пр'ЬдОША же слоугжі дрхіиереолп» • и 
флрісєолгь . И Р'Ьшд илгь ти • По что 
не пріведосте іего • ІСв'ЬціАША слоугтд • 

НіБОЛІ же ТДБО ГЛДЛ’Ь ЧЛБ’Ь • АБО СЬ ЧЛБ’Ь • 
иів г І;і|іАША идгь фдрісеи • дд и в'кі 
пр’ЬлЬЦІЄНІ БЖІСТе . ЄдД БТО ГО БНА^Ь 
в’Ьровд вт» Н Ь • ли Ш фдрісеи • нт» ндродТз . 
СЬ . иже не В’ЬСТЬ ^ДБОНД прОБЛАТИ 
соуть- глд нібоділгь бт> нилгь • прішь 
ДЖІИ Б нкмоу НОЦІЬЮ • КДІНТ» СТАН КІ НІ 
Х'Ь • ЄДД ^ДБОН'Ь НДШЬ соудіть ЧЛБОу • 
дціе не СЛЖІШІТЬ КІ НКГО пр’Ьжє • и рд^оу 


191 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 





зо 


Й. VIII 

1-9 35 


40 


45 


50 


198 

лгЬкть что творіть • иік'кціАША и 

Р'кіІІА КЛТОТ/ - • €ДЛ И 'І”КІ &’ ГЛЛІЛЄА кси • 

испжггли 1 віжь • ілко тС гллілєа прркж 

НЄ пріХОДІТЬ • •- И йде КЖЖДО К'К долтж свої • 

їс же йде вж гороу елеоньскоу • от/тро же 
ПАКЖІ пріде Б’К црквь • И ВСІ людьк ИДА 
Х0\[ к нелтоу. И С'кд'К оучлше а. пріведо 
ША же КНІЖНІЦІ и флрісеи женоу ВЖ пр'Ь 
люеод'Ьанін атот/ - - и постлвльше ю по 
сред'І; • ГАЛІТІ А клтот/ - • Учггелю • си женл 

АТЛ КСТЬ НЖІІгЬ ВЖ пр г ЬлЮБОД г ЬАНІИ 

Л ВЖ ^ЛКОН'Ь нллтж лтоси повел'Ь тлко 
ВЖІА кллтеньклть ПОЕІВЛТИ • ТЖІ же 
ЧТО глеші . се же Р'ІІІІІА НСКОТ/ЧНАЮЦІЄ и . 

ДЛ Е'КІША НАТЯЛИ НЛ НЬ ЧТО гллти 
їс же ні*;ж поклонь са . пьрстжлть гісл 
ше НЛ ^ЄЛТЛИ • АКО же прілеЖАХОІ/ - вж 
прлШАЮЦіеи . ВЖСКЛОНІ СА И рЄЧЄ НЛТЖ . 

Иже ВЛСЖ ве^ Гр'Ьх* КСТЬ . преже вьр^и 
кллтень НЛ НЮ • Н ІІЛІС'ЬІ ПОКЛОНЕ СА 
гіслше НЛ ^ЄЛТЛИ • СЛЖІШАВШЄ же ИСХО 
ЖАХОу • КДІНЖ ПО КДІНОЛТОТ/ - • 


Примітка. 28. У слові сот[дічгЬ лігатура т і т Ь. 

227 зв. 

Й. XXI, Латинь латинь глю ток'к • кгдл К'к 

18-25 оунж • поаслшє са слать • н хожа 

ше АЛТО же Х0ТАШЄ . кгдл же С'ЬСТЛ 
Р'ЬіЄШІ СА . вжздежеші рОТ/'Ц'Ь тво 

5 Н. Н ШІ'Ь ТА ПОАШеТЬ • Н ВЄДЄТЕ А 

АТО же не ХОЦІСШИ • се же рече ^нллте 
нла . кокю сжлтьртью просллвіть БЛ • 
н се рекж ГЛЛ КЛТОТ/ - НДІ ПО ЛТН'Ь . оврл 
ЦІЬ же СА петрж ВІД'Ь оученікл кго 
ю же люелашє ісж идот/трл вж сл'Ьдж. 

иже вж^леже нл вечерн нл пьрсн к 
го н рече • ГИ . КТО КСТЬ преДЛАН ТА . 
сего від'Ьвж петрж ГЛЛ ЇСОВІ • ги • л сь 


192 



Галицьке (Крилоєьке) Євангеліє 1144 року 

ЧТО • ГЛД ІСЛЛ01;' ІС’К • ЛціЄ х 0І І 110 А л 
15 ТТ» пр г Ьк т ЬІВЛКТЬ Д0НДЄЖЄ пріДІ/ . 

что к тов'Ь . по лпгі; ч"кі грАди • 

И^ІД£ ЖЄ СЛОВО СЄ ВТ» БрлТЬЮ . АКО 0 \{ 
ченікт» чгь не оірмреть • и не рече 
ІСТ» АКО не оуліреть . ІҐК ЛЦ1Є ХОЦНО 
20 дл чгь пр'Ьк'ьівліеть • дондеже 

прідоу ЧТО КСТЬ ТОВ'Ь • сь ксть 
228 

01/ЧЄНІК'Ь СЬВ'Ьд'ЬтЄЛЬСТВОІ/'АИ 
О СІХТ» • иже И НЛПІСЛ СИ • И В'Ьлі'Ь 
ако истіннок ксть С'ьв'Ьд'Ьтельс'Бь 
25 К КГО ■ Сої/ТЬ же И ИНЛ ЛШОГЛА ЖЄ СТ» 

творі ІСТ» • АЖЄ лціе по кдіноліоу ПІ 
СЛНЛ БЖІВЛЮТЬ . ни слл\ол\оу л\ь 
ню всел\оу лмроу • в'ьлі'Ьстітп • 
пишеліжіхт» СИХТ» КНІГЬ . ЛАМНІН . 





Е л4 ЛХНВ . НЛППСЛША КНІГ'ЬІ СІ Н ДНЬИ ПОЧАТЖІ 
ІТСЛТИ ОКТАБрА . ВТ» . А А КОНЧАША СА НОАВрА ВТ> т£. 


Примітка. Запис про час створення книги міститься в самому низу сторінки; на 
фотокопії погано читається. При метаграфуванні використано публікацію в книжці: 
Горский А.В., Невоструев К.Н. Описание славянских рукописей Московской 
Синодальной библиотеки. - Отд. 1. - М., 1855. - № 20. - С. 211. У цьому джерелі 
остання цифра - Пор. у публікації: Калайдович К. Иоанн, ексарх болгарский. - 
М., 1824. — С. 105; «Сводньїй каталог славяно-русских рукописних книг, хранягцихся в 
СССР: XI - XIII вв.» - М., 1984. - С. 4: «.. .с датой ...сі окт. По 9 ноября». 


193 




Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 



НАПИС НА ЧАРІ 

ЧЕРНІГІВСЬКОГО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА ДАН И ЛОВИЧА 

ДО 1151 РОКУ 


Карбований (чеканний) напис на вінцях срібної чари (діаметр її - близько 32 
см), яка належала князю Володимирові Давидовичу, що княжив у Чернігові в 
1139 - 1151 роках. Б. О. Рибаков припускає, що чару виготовлено 1139 року - 
часу вступу Володимира Давидовича на чернігівський княжий престол. Напис 
ділиться проквітлими хрестами на чотири частини. Зберігається в Оружейній 
палаті Московського Кремля. 

Публікується за працею Б. О. Рибакова «Русские датированньїе надписи X - 
XIV веков» (М., 1964. - Табл. XXIX). 

й СЄ Чдрд КИА володимировл ДДВТДДОВЧД 
кто пг , нєє пь томі/ - нд здоровьє д хвдла богд 
своєго щсподдрл великого КИА 

Примітки. Четверте й останнє слова недописані, потрібно кна^а або кнажа. В 
шостому слові перед ч пропущено букву и. У дев’ятому слові друга е на місці 
ненаголошеного Г. У десятому слові, можливо, помилка: пропущено е та своєрідна 
гаплографія — пропущено кінцеві ть перед словом, що починається на т, хоча не 
виключаємо, що пь своєрідно передає живомовну форму 111 особи однини пйе «п’є». 
Вважається, що перед словом сссподдрА пропущено сполучник и. 


194 





Написи на хресті Єфроєинії Полоцької 1161 року 




НАПИСИ НА ХРЕСТІ 
ЄВФРОСИНІЇ ПОЛОЦЬКОЇ 
1161 РОКУ 


Шестиконечний дерев’яний хрест, окований срібними, золотими та 
позолоченими пластинками, оздоблений емаллю, коштовним камінням, 
перлами, що його подарувала княжна полоцька Євфросинія Георгіївна 
жіночому Спаському монастиреві в Полоцьку. На пластинках — вкладний 
(дарчий) напис княжни, благальний напис майстра Лазоря-Богші та ін. тексти. 
Наводимо їх у нашій хрестоматії з огляду на наявність тут букви 'к у 
новозакритих складах (так званий «новий т к»). 

Публікується за фотографіями у книжці Б. О. Рибакова «Русские 
датированньїе надписи XI - XIV веков« (М., 1964. - С. 32, табл. XXXI — XXXII) 
та прорисом Л. В. Алексеєва в статті «Лазарь Богша - мастер-ювелир XII в.» 
(Советская археология. - 1957. — № 3. - С. 231—232). 

+ ВТ» Л'к' • 5 • И • X • й • ’вг- ПОКЛАДАЮТЬ шфрОСИИЬА 

ЧЬСТЬН'ЬІИ крст»- ВТ» ЛІАНАСТ'Ьіри своіемь- вт» цркви- 
стго спса • чьстьиок др'кво весц'киьио исть- 
А КОВЛИЬК его • ^лото • и серевро- и кллткньк- и 
5 жьичюгь • вт» -р- гривнт»- А м- гривнт»- 

ДА И'к И^НЄС т кть СА Н% МАИАСТ'ЬфА • НИКОГДА ЖЄ ЇДКО 
ни проддти НИ ЙДД'ІТ Аїре КТО Пр'ксЛОІ/'ШАеТЬ • 

И^НЄС т кть И ЇС ЛІАНАСТЖірА ДА НЄ Б01/"ДИ КЛЮ1/ - 
ПОЛЮЦІЬИИК'Ь- ЧЬСТЬН'ЬІИ крстгь НИ ВТ> СЬ В'кк'Ь ни 
10 Т» БОІ/'ОІ/'ірнИ- И ДА БОЇСДТЬ прОКЛАТТ СТОЮ 
животворлірею троицею- И СТТІЛІИ штци 

т- И -її- СЄЛІИЮ СЖБОрЖ СТ'ЬІХ'Ь ОТЦЬ- И ВО^ДИ 
ЮНОЇ/ - ЧАСТЬ СТ> ИЮДОЮ- иже пр'кдд ХСА’ КТО же 
дрь^неть сотворити с вллстелиит»- или 

15 КНАЗЬ- ИЛИ ПИСКОІ/'П'Ь- ИЛИ ИГОІ/'М'кнЬА- или инт» 

КОТОр’МИ ЛЮБО ЧЛВК’Ь А ВОІ'ДИ КЛЮу КЛАТВА СИ 

щфросиньА же рдвд х^д- С'ьтаждв'ьши крстт» сии- 
прииліеть в'кчнхю жи^нь ст» вс'к 

Примітки. 5. Кінець пластинки відламаний. Із тексту збереглась перша літера, 
нижня частина якої пошкоджена. Її можна читати і як л і як д. З другої букви видно 
частину її верху. Можливо, це залишок від д. 10. У першому слові не читається перед т» 
буква в. 14. Кінець пластинки відломлений. У третьому слові після с видно верхню 
частину букви е — се. Втрачений текст можна реконструювати приблизно: или.18. 
Кінець останнього слова не читається. 


195 




Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 

+ моїц'Ь 
свтго 

ПАНТЄ 

л'Ьимо 

НА 

+ ги пол\ози рл 
БОЇ/" СВО 
КМХ ЛАЗ 0 

рю- ндре 

ЧЄН0Л\01/" 

БОГЬШИ 

С'ЬД'ЬлАВТ» 

ШЄЛ\Оу 
крьстт» 
сни црь 

КВИ СТА 

ГО СПАСА И № 

фроснньи 

+ л\оіц т Ь + кро 

свтго вь стго 

сте дьлш 

фднд триід 





196 



Добрилове Євангеліє 1164 року 




ДОБРИЛОВЕ ЄВАНГЕЛІЄ 1164 РОКУ 


Добрилове Євангеліє — перша точно датована пам’ятка, в якій широко 
засвідчене явище вокалізації - переходу в звуки повного творення - 
редукованих голосних у сильній позиції (ь —> о ,ь—> є) та занепад їх у слабкій, а 
також відображений один із наслідків занепаду редукованих - якісні зміни в 
вокалізмі в складах перед зниклими ь, ь - появу так званого нового г к. 
О. І. Соболевський відніс Добрилове Євангеліє до «галицько-волинських» 
пам’яток ( Соболевский А. Очерки из истории русского язьїка. — Ч. 1. — К., 1884. 

- Є. 1-8). До південноруських пам’яток Добрилове Євангеліє відносять учені: 
Г. В. Ягич (Критические заметки по истории русского язьїка // Сб. ОРЯС. - Т. 
46. - СПб., 1889. - Є. 11-14; дослідник зазначає, що Євангеліє може походити з 
Київщини), О. О. Шахматов (Короткий нарис історії української мови // 
Шахматов О., Кримський А. Нариси з історії української мови та хрестоматія... 

- К., 1922. - Є. 54), М. М. Дурново (Введение в историю русского язьїка. - М., 
1969. - Є. 58), П. П. Бузук (Нарис історії української мови: Вступ. Фонетика і 
морфологія з додатком історичної хрестоматії // 36. Історико-філол. відділу 
УАН. - №48. - К., 1927. - Є. 19), Ф. П. Філій (Происхождение русского, 
украинского и белорусского язьїков. - Л., 1972. - Є. 219), М. Б. Тихомиров 
(Каталог русских и славянских пергаменних рукописей XI - XII вв., 
хранящихся в Отделе рукописей Гоударственной библиотеки СССР 
им. В. И. Ленина. Ч. 2 (XII в.) // Записки Отдела рукописей ГБЛ. - Вьіп. 27. - 
М., 1965. — Є. 96.) та ін. Північнодавньоруською пам’яткою Євангеліє вважали 
Г. О. Воскресенський (Древнеславянское евангелие от Марка ... - Сергиев 
Посад, 1894. - Є. 41-42; дослідник твердить, що диякон Добрило служив у 
новгородській церкві св. Апостолів і переписав книгу для новгородця Симеона- 
священика церкви св. Йоана Предтечі), Б. М. Ляпунов (Древнейшие взаимньїе 
связи русского и украинского язьїков и некоторьіе виводи о времени их 
возникновения как отдельннх лингвистических групи // Русская историческая 
лексикология. - М., 1968. — Є. 199), А. Кримський (Деякі непевні критерії для 
діалектологічної класифікації староруських рукописів // Твори в п’ятьох 
томах. Т. 3: Мовознавство. Фольклористика. - К., 1973. - Є. 153—155; уперше 
опубліковано 1905 року), І. Свєнціцький (Нариси з історії української мови. - 
Львів, 1920. - Є. 31) та ін. Недавно думку про новгородське походження 
пам’ятки висловив Я. М. Щапов (Новое о русском книгописце Добре, 
современнике «Слова о полку Игореве« // «Слово о полку Игореве» и его 
время. — М., 1985. - Є. 375-384 ). Дослідник звернув увагу на назву церкви та 
ім’я писця в його замітці в манускрипті XII ст. - Апостолі з Місяцесловом, який 
зберігається в монастирі св. Катерини на Синаї. У ньому зазначено: «положиль 
Гешрг [...] оу Петру Павлу [...] книги, в пам хат. вь це/жови ... А Добр [...] гісаль. 
БрашА н'Ь к[ль]н'Ьте Ам[и]нь...» (Там само. — Є. 377). Я. М. Щапов твердить, що 
за джерелами на XII ст. на Русі відомі тільки чотири церкви апостолів Петра й 


197 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


Павла: у Новгороді (Великому) (дві), Смоленську та Ярославлі. 

Найімовірнішим він допускає відношення синайського рукопису до Новгорода 
чи Смоленська, де були відповідні муровані святині. Церкви апостолів Петра й 
Павла називалися й просто «святих Апостол». Дослідник допускає якийсь 
зв’язок між писцем Євангелія 1164 року та писцем Добром і названими 
відповідними храмами — церквою святих Апостолів і церквою Петра й Павла 
(Там само. - С. 379, 381—382). Він справедливо зауважує, що необхідне 
порівняльне вивчення обох пам’яток - мови й почерків, кодикологічних 
особливостей (Там само. - С. 382). 

З історичних джерел достовірно відомо, що на південних землях Київської 
Русі, в тому числі й недалеко стольного города, були церкви, посвячені 
апостолам. Такий храм у Берестовому недалеко від Києво-Печерського 
монастиря під 1051 роком згадується в «Повісті временних літ»: «бблюбивому 
бо кназю Мрославу. лю6ащю Берестовое. и црквь ту сущюю. Стьіхь Апль. и 
попьі многьі набдАїцю» (Полное собрание русских летописей. - Т. 1: 
Лаврентьевская летопись и Суздальская летопись по академическому списку. — 
М., 1962. — С. 155—156), а під 1144 роком у Київському літописі — в Білгороді 
неподалік Києва: «в то же л т кто сщена би. цркви оу Б г кл г кгород г к стхь апль » 
(Полное собрание русских летописей. - Т. 2: Ипатьевская летопись. - М., 
1962,— С. 314; очевидно, церква була дерев’яна, бо під 1197 роком у пам’ятці 
зазначено: «...созда црквь камей оу. стхь апль. в Б т кл г кгород т к. блгов'крпьіи 
кназь Рюрикь. приехавь. ис Києва, и сти црквь ... каменоую. стхь апль. єппьа 
Б'клогородьскага...» (Там само. - С. 706). У Галицько-Волинському літописі під 
1289 роком сказано, що князь Володимир Васильковій «вь памА сьб'к, вь 
манастьірь вь свои апльї да еілгтїе опракб...» (Там само. - С. 925). Щоправда, 
невідомо, коли цей монастир засновано. У Добриловому Євангелії, 
найімовірніше, йдеться про церкву на Берестовому, де був, напевне, гарний 
книжний центр і скрипторій. Варто при цьому згадати, що саме з берестівської 
церкви св. Апостолів «б'к презвутерь. именемь Ларишнь мужь блгь. и книжень» 
(ПСРЛ — Т. 1. С. 156) — майбутній перший київський митрополит-русин. 
Церква Йоана Предтечі на Копиревому кінці, в Києві була закладена 1121 року: 
«Того же л'кта заложи цркви стго Йвана, вь Копнрев'к конци» (Полное 
собрание русских летописей. — Т. 2. - С. 286). Мабуть, у ній правив замовник 
Добрилового Євангелія — піп Семеон. 

На півдні Київської Русі ім’я Добрило знане і з інших джерел. У написі на 
корчазі, знайденій у Старій Рязані, читаємо: новое вино докрило послллщ кна^ю 
когоункл (див.: Рьібаков Б. А. Из истории культури древней Руси. - М., 1984. - 
Є. 47; автор припускає, що «добрило» - гатунок вина; що сумнівно). 
Антропонім Добрило як прізвище — .Іозко ОоЬгіІо Куапіп - засвідчується в 
козацькому реєстрі 1581 року (див.: 2г6с11а сі/іеі'охсе. - Т. 20. - ЇЛ'агх/ахса, 1894. - 
8. 160). 


198 




Добрилове Євангеліє 1164 року 



Що стосується Добра, який переписав Апостол із Місяцесловом, і храму 
апостолів Петра й Павла, то справді не виключено, що йдеться про того ж 
Добрила і якусь із церков св. Апостолів, однак це, мабуть, храми в Берестові чи 
Білгороді (нині - с. Білгородка біля Києва). Адже в пам’ятці XII ст., яка 
зберігається в монастирі св. Катерини на Синаї, є недвозначні південні (русько- 
українські) риси, наприклад: скЕркь ми в'кльїа, які серед руських рис відзначив 
ще М. Н. Сперанський (Славянская письменность XI — XIV вв. на Синае и в 
Иерусалиме // Известия ОРЯС. — Вьіп. 32. - 1927. - С. 97). До південноруських 
пам’яток Добрилове Євангеліє відносить російська дослідниця О. В. Малкова 
(Исследования по лингвистическому источниковедению. - М., 1963). Див. ще: 
Тихомиров Н. Б. Зазнач, праця. — С. 125; Добрилове Євангеліє 1164 року. - 
Львів, 2012.-Є. 7-10. 

У Добриловому Євангелії налічується 270 пергаменних аркушів іп 4°. 
Написане в два стовпці. Зберігається в Російській державній бібліотеці в 
Москві, шифр: Рум. 103. Уривки з пам’ятки публікуємо за фотокопією. 

Запис диякона Добрила (арк. 270 зв.) зберігся погано й нині читається дуже 
важко (див.: Сводньїй каталог славяно-русских рукописних книг, хранящихся в 
СССР. XI - XIII вв. - М., 1984. — Є. 97). Його наводимо за публікацією 
О. І. Соболевського (Очерки из истории русского язика. — Ч. 1. — К., 1884). 


73 зв. 
б 

С0ір к .т£. куа г • СС ма'°т 
Мт. XV, Ет» оно • призтва 

32-39 іст» ова нл ДЕСА 

те оуч£иикт»і 
5 своїй • и рече и 

мт» милосе 
рдоую о народі се 
мь • іако оуж£ три 
дни прилЕжать 
ю мшк и н'Ь имоу 

74 а 

ть что іасти и Кі 
поустити пук 
не іад'їшінук НЕ 
ХОцію • кда како 
15 ослав'кють на 
поути • глаша к 
моу оучЕници ГО 
коудоу ВТ»ЗЬМ£ 

МТ» ХЛ'Ьб'ЬІ вт» поу 


20 стт»іии • наежіти 

ти толико наро 
да • и гла іст» коли 
ко хл'Ьбт» имйте 
они ЖЕ рЕКОШй С'Ь 
25 дмь и мало рт»іБТ» 

и повел'Ь народоу 
вт»злеціи на тра 
в г І; • и прнкм’к хл'і; 
бт» и рт»івоу • хвалі/ 
зо вжздавт» прЕло 

ми • и дасть оучс 
никомт» своимт» • 
и оученици и наро 
б 

домт» • и іаша вси 
35 и наежітиша са 

И ВЬЗАШа ИЗБТ»І 

тт»кт»і оукроухт» 
СЕДМЬ кошь испо 
лнь • и іаджшихт» 

40 б4» Д- ТЖІСАЦІ'Ь 


199 









Ієторія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 





моїркь • рязв'Ь 


льф'Ьовл • И СИЛІО 


женж и д'Ьтии • 
и ГОпоусти няро 

ДЖІ И ВЖЛ'ЬзЄ вж 

20 

НЯ НЯрнЦАКМЯ 

го зилота • июдоу 
иіаковліа • и юдоу 

45 

корявяь • и приде 
вж пр'Ьд'Ьлжі л\я 


скяриотьскяго и 
же и продасть • и 


гдад'кшкск'кі • 

111 зв. 

6 

ВЖ ЧЄ • В • НІ • ГО ЛОуК • 

25 

сжшедж сж нил\и 
ста ісж на лгЬст'Ь 
рявьн'Ь • и нлродж 
оученикж ИГО И ЛІН 

Л. VI, 

Еж оно изиде ІСЖ 


го лшожьство лю 

12-16 

вж гороу помоли 

ТЖ СА • И Б'Ь ОБ НО 

зо 

дии • иі всеїа жидо 
вьскжия пкрлліа 

5 

ЦІЬ ВЖ ЛДЛТВ'Ь 

вжни • и кгдл 

Ежі с днь призжвя 
оученикжі СВОІЯ • 


и поліорьіа тоурь 

б 

скя и сидоньскя • 

иже придошя по 


и извьря ГО НИХЖ 

112 

а 

35 

слоушятж кго и 
иіуЬлитж СА ГО не 
ДОуГЖ СВОИХЖ • и 

10 

ДВЯНЯДеСАТе ІЯ 
же и лплжі нарече • 


стражюіре ГО дх'к 
нечистж ніукліа 


силіоня кго же и 

л\еновя петря • и я 
ндр'Ьіа врлтл кго • 

40 

хоу СА • и весь няро 
дж искяше прикя 

сяти са клік • іако 

15 

Н ІЯКОВЯ • нояня 

филипл • влрфоло 


сила из нкго исхо 
жаше • и іуЬліаше 


л'Ьіа • ліаттОг'Ьіа- 
феліоу • И ІЯКОВЯ я 

45 

ВСА • 


Примітки. 15, 18. Стягнення и + и > и; можна читати і як: ніякова. 16-17. Треба 
варфололгЬіа. 18. Треба фолдої/ - . 22. Можна читати також: июдоі(\ 39. Стягнення и + и > и: 
и и[с]ц т Ьліахоіс са. 44. Також стягнено и + и > и: и и[с]ц т Ьліаше. 


124 зв. 

^ б 

ні - 7 - куа • ГО лоук 
Л. XVI, Ре іж • члвкж ігі; 
19-31 к'кін ігк вга 

ТЖ • И 0БЛЯЧАШЄ 
5 СА ВЖ БЯГрАНИЦЮ 


И ВЖ ОуСЖСОІ/ - • весе 
ЛА СА Нй ВСА ДЇТн 
СВ'ЬтЬЛЖІ • НИЦІЬ 

125 

а 

же Б'Ь Н'ЬкТО IIДІЄ 
ю неліь лазорь • н ле 
жяше пр'Ьдж вра 


200 





Добрилове Євангеліє 1164 року 


ТТІ кго • гнокнт • 
н політішлшш на 

СТТИТИ СА № крИ 

15 пт падаюцінхт 
© трлпсзті кгата 

ГО • НТ И ПСИ прихо 

ДАЦ1Е овлизахої/ - 

ГНОИ КГО • БТІ ЖЕ 
20 ОІ/'Лір'Ьтн НИЦ1Е 

МОЇ/ - И НЕСЕНОЇ/ - БТІ 
ти англті на лон 
авралілк • оі/тирс 
ЖЕ И БГаТТІИ И по 
25 грЕБЕНТ БТІ ВТ ОД'Ь 
И ВТЗВЕДТ ОЗИ сво 

н в'к люї.'ках’к оі/ - 
зр'І; авраліа нзда 
леза • н лазорл на 
ЗО ЛОН'Ь КГО • И тт вт 
ЗГЛЛШЬ р£3£ • ОЗЕ 

б 

аврали полінлі/ 
н ма • н посли ла 
зорл да оліозить 
35 КОНЕЦЬ ПЕрСТй сво 
КГО ВТ ВОД'Ь И 0 \[ 

стоі/"днть іазтікт 
Ліон • іако стражю 
вт плаліснн С'Ьліь 
40 рсзс же авраліт» ЗА 

до поліани іако 
прніалт ксн влга 
іа вт животі тво 
кліь • а лазорь та 
45 ко же злаїа • нті 
н'Ь же сдс оіргЬша 
кть са • а тті стра 
жешн нт н надо 
всілій силін ліе 
50 жю налін н валін 
пропасть вЕлнка 
оутвЕрдн са іако 


Х0ТАЦ1ИИ ЛІНН&* 

ти ГОсоуд'Ь кт ва 

125 зв. 
а 

Л. XVI, 55 літ ігк ктзліага 
[[26]—31 ють • нн же іСтої/ - 

доу к'к наліт пр£ 

ХОДАТЬ • р£3£ ЖЕ ЛЮ 
ЛЮ ТА 01/"Б0 ОЗЕ да 
60 ПОСЛКШИ ВТ ДОЛІТ 

оца ліокго • иліа 
літ пать вратьіа 
іако да ств'Ьстн 
ть нліт да н ти 
65 не прндоі/ть на 
ЛІ'ЬсТО СЕ ЛЮ1/"ЗЕ 
ньіа ■ гла же авра 
літ нлюїрт лі о 
С'Ьіа н прркті да 
70 послоі/"шають нхт 

ОНТ ЖЕ р£3£ НИ ОЗЕ 

авраліЕ ■ нт аці£ 

КТО IV ЛІЕрТВТІХТ 
ИДЕТЬ КТ НИЛІТ 

75 покають са • рсзс 
же авраліт • аці£ 
ліос'Ьга н прркт не 

126 

а 

послоі/тнають • нн 
аці£ кто й лісртвті 
80 X ті » вткрксн'Ьть НЕ 

ИЛІОІ/ТЬ в'Ьрті • 

ВТ ПОНІ НІ Кі лоу 

Л. XVI, РІ іт вса лін'Ь 
22-24 продана сої/ть 

85 IV ОЦА ЛІОКГО • И НИ 
КТО ЖЕ НЕ В'ЬсТБ 

кто ксть снт • то 
КЛІО оць • н кто ксТь 

ОЦЬ Т0КЛ10 СІЇТ • И 
90 кліоу ЖЕ аці£ Х0Ц1Е 


201 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 



ть снж гавить • и о 
вратнвж са кж оу 
ЧЄНИК0МЖ рече 
важен'Ь оми вида 
95 цій іаже видите • 
гаю бо валіж іако 
мнози пррци и цри 
вжсхот г Ьша вид'Ь 
ти • н не вид'Ьша • 
юо и сажішатн іаже 
126 
а 

сажішнте и не сажі 
шаша • 

в’к вж т ні • К аоук 
Л. XI, Еж оно • ежі соуцюі/ - 
1-10 105 ИС01/ - КДИН0ДЮ1/ - 
на лгЬст'Ь ігк 
коклль діода 
цію са • н іако пр'Ь 
ста рече ігЬкжш 
по Кі оученнкж кго 
кж ніемої/ - гй • на 
оучн нжі люднії 
са іако же ноанж 
наоучн оученн 
115 кжі своіа рече же н 
мж • іегда люанТе 
са гате • Оче нашь 
нже кси на нвс'Ьх 
да стнть са ИЛ\ А 
120 твоіе да прнд'Ь 
ть цртво твок да 
воі/туЬть воаіа тво 
іа ака на нбсн н на 
б 

земан • хл'Ькж на 
125 шь бжітьнжіи да 
жь наліж днь • н о 
стави і іаліж грі; 

Х'кі наша • іако н 


діжі оставаїакмТі 
ізо доажниколгь на 
шнліж • не вжведн 
насж вж напасть 
но изкавн насж 
ю непрніазнн • н 
135 рече КЖ НИЛ1Ж кто 
ю васж имать др^ 
гж • н ндеть кж не 
мої/ - поаоуноцін 
н речеть клюу др^ 

140 же дажь дій вж за 
кл\ж три хл'ккжі • 
ісаліа же дроугж 
прнде сж поіргн ко 
лмі'к • н н'Ь нл\а 
145 діж што поаожнії 
пр'Ьдж ііішь • н тж 
126 зв. 
а 

нзж оі/трьоудоу 
Кїв'Ьцілвж речеть 
н д'Ьтн люїа со дню 
150 ю на аожн соїргь • не 
люгоу вжстатн да 
ти теке- гаю же 
валіж • аціе н не да 
сть іелюї/ - вжставж 
155 занк іесть дроугж 
клюу • нж за Б езо 
очьство кто вжста 
вж дасть кдюу к 
анко тр'Ьвоі/'іеть 
160 н азь гаю валіж • 
просите н дасть са 
валіж • нцгЬте н о 
врАЦіете • тоац'Ь 
те н ГОверзоуть СА 
165 валіж • весь просАн 
приилгЬть • нціа 
н оврАціеть • тоакй’ 
ціелюу н Ківерзоу 

ТЬ СА • 


202 



Добрилове Євангеліє 1164 року 




_ 

б 

170 вт ері -г- ні • ГО лої/т 
Л. XI, Ре їт своил\т оу- 

9-13 просите и ддсТь 

СА ВАЛЦЬ • ИЦІ'Ьте 
И ОБрАЦІЄТЄ • ТОЛЦ'Ь 

175 те И Юверзоіргь СА 
ВАЛЦЬ • весь прОСАИ 
приилцвть • ИЦІА 
И ОБрАЦіеТЬ • И ОІ/ДА 

рлюціемоу Ківерзі/ 

180 ТЬ СА • которлго ЖЄ 
ГО влст оць втпроси 
ть сіть свои хл'Ькд 
кдл кдл\ень подл 

СТЬ КД\Х’ • ИЛИ Р'КІ 


185 БТІ КДА ЗЛІЬЮ ПО 
ДДСТЬ іемоу • ИЛИ 
дціе втспросить ІД 
ИЦА • іедд скерпью 
поддсть іел\оу • д 
190 Ціе ОІ/ТО ВТІ ЗЛИ СОЇ/ - 

ціе оіршЬкте ддід 

ТИ ЧАДОЛІТ вдши 

127 

а 

Л\Т БЛГАІА • КОЛЛІИ 

пдче оць вдшь • ст 
195 НЕС€ ПОДАСТЬ ДХ’Ь 
СТТ • прОСАЦІИЛ\ т Ь 

Оу нкго • 


Примітки. 6 . Помилка. Пор. вусст «вісон, тонке полотно» в Остромировому 
Євангелії. 57. Пор. приходАть у Мстиславовому Євангелії. 80. Треба втскрьсткть. 136, 
137, 139. Букви в кінці рядків на фотокопії невиразні. 148. Нижче цього рядка 
пропущено текст, пор. у Мстиславовому Євангелії: не твори дмі троудд оірке двьри 
здтвореігьі соуть ■ и д’к’іті... 


141 зв. 
б 

Л. XVII, Ет оно втпроше 
20-25 нт в ті • іст Ю фд 
рис'Ьи • когдд 
придеть цртв 
5 вжьіе • иів г І; 

цід ил\т іст • не при 
деть цртво БЖЬК С’Ь 

БЛІОД€НЬКЛ\Т • ИИ 

рекоуть се сьде ИЛИ 
ю онтде • се БО цртво 
вжьіе оутрьоудоу 
вт влст ксть • ре 
че же кт оученико 
літ придоуть диь 
15 к • кгдд втжделд 
іете єдиного діїи 


И СИА ЧЛВЧА ВИД'Ь 

ти и не оузрите 

142 

а 

и рекоуть вдліт 
20 се сде се онде ХТ И'Ь 
иціете ни пожене 
те • їдко л\олнии 

БЛИСЦАЮЦІИ СА © 
ПОДТНБСИТІІЛ нд 
25 ПОДТНБСН'Ьи СВЬ 
ТИТЬ СА ТДКО БОу 
д'І;ть сіть члвчь віз 
диь свои • пр'Ьже 
же ПОДОБАКТЬ І(Л\8’ 
зо л\ного пострддд 
ти • и искоушеИОу 
БТІТИ ГО родд сего • 


203 






Іеторія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 



144 зв. 
б 

ні "• ісуд • 15 лої.'к 


ВЖ НІД же ДОСТОИ 

ТЬ Д'ІІЛДТИ • ВЖ ТЖІ 

оуво прнХОДАЦіе 

Л. XIII, Еж оно • к'к ісж оі/ - 

зо 

цілите СА д не вж 

10-17 

ЧА ВЖ КДИНОІ/ - 
15 С01/Ж0ТЖ н се 


днь соувотьнжін 
Юв'Ьірдвж же кж 

5 

женд ИЛІОІ/ - 
ЦІН ДХ’К недЯ 


НКЛІОу іж рече ЛИ 
целгЬрн кождо вд 


женж ОСЛІВ нд де 
сатє л'кт’к н к'к 

35 

СЖ ВЖ С01/Ж0Т01/ - не 
отр'Ьшнть ЛИ сво 

10 

ежлоукд И не ЛІО 

ГОуЦІИ В'КСКЛОНИ 

ТИ СА отнноудь 


КГО В0Л01/ - ИЛИ ОСЛА 

те і5 ІДСЛИИ н ведж 

НДПДІДІГГЬ сню 


оузьр'Ьвж же К> ІСЖ 
возжвд нз • н рече к 

40 

же джціерь дврд 
лілю соуірю нз же 

15 

н жено і5поуіренд 

КСИ і5 недоі/тд тво 

КГО • И ВЖЗЛОЖИ 

НД НИЗ рОуіуЬ И ДБЬ 


СЖВАЗД сотонд се 

ОСЛЮК НД ДЄСАТЄ 
Л'ЬтО • не Д0СТ0ІД 

б 


іе простьре СА • И слд 

45 

ше ли рдздр'Ьшн 

20 

ВАШЄ БД • і5в г к((ІД 
вж же стдр'Ьншн 

145 

а 


ТИ іеїд і5 оузж вж 
днь соувотьнжін 

И се КЛІОу ГЛНЗЦ1НЗ 
оустжід'Ьшд са вси 

25 

НД СЖБОрОІ/" негоді 

ІД • здне же вж соуво 
тої/ - иіуЬлн нз ісж • 

50 

противлілюціни 

СА ІЄЛІ01/ - • И ВСИ рд 
Д0ВДХ01/ - СА 0 ВС'кх'Ь 
СЛДВЬНЖІХЖ БЖІ 

глдше ндродоліж 

ІІГІіСТК ДНИН ксть 


вдюцінуж і5 него • 



Примітки. 23. У слові здне щось подібне на лігатуру з літер н та ю. 28. У слові 
тжі буква та — невиразна. 


148 зв. 
б 

НІ -ДІ- ІСЛ^А • Со Л01.Ж • 

Л. XIV, Ре 4 ^ іж прнтжчю 
16-24 сню • члвкж і гк 

КЖІИ СЖТВОрн ВЄЧЄ 

5 рю великої/ - • и во 

ЗЖВД ЛІНОГЖІ и 

посад рдвжі своїд 


вж годж вечерл ре 

ЦІН ЗЖВДНЖІЛГЬ 
10 ИД’ІіТе ЇДКО 01 .'ЖЄ 
готово ксть все • и 
ндчашд вжкоупь 

ЮрнЦАТИ СА ВСИ 

первжін рече КЛІОІ/ - 
15 село коупихт» • и 
II ЛІЛЛІ Ж НОірКЮ 
ИЗИТИ И ВИДАТИ 


204 




Добрилове Євангеліє 1164 року 




К МОЛЮ ТА идті» 
и д\а !5рект»ша 
20 И ДрОуГЬІИ рЕЧЕ СОу 
проугт» воаовт» коу 
ПИХТ» ПАТЬ и идй’ 
ИСКОуСИТТ» НХ’К 

149 

а 

ДДОЛЮ ТА НДД'ІІ'І’Н 

25 длл !5рект»ша • и 
третин рече жені/ 
поіахт» и сего Д'Ь 
ліа не люгоу при 
ти • и пришедт» ра 
ЗО БТ» ТО ПОВИДЛ ВСЕ 
ГНОЇ/ - СВОКМОу • то 
гдл разжгн'Ьва 
СА гіть долюу • ре 

Ч£ раЕОу СВОКМОу • 

35 изи А " скоро на распй’ 
тьіа и сі’кгп'кі гра 
да • ннціаіа и Б'Ь 


дьнт»па • и хроліті 
іа • и сл'Ьптпа вт» 

40 ВЕДИ С'кмо • И РЕЧЕ 
равт» ги вт»! іако 

ЖЕ ПОВЕЛ'Ь • И КЦ1Е 
ЛгЬсТО КСТЬ • И РЕЧЕ 
гіть равоу • изи 
45 ДИ на ПОуТИ • и вт» 
град ті и ноуди 
б 

вжл'Ьсти и напо 
ЛНИ ДОЛІТ лгьи • 

гаю бо вамт» • іако 

50 НИ ІЕДИНТ» ЖЕ МІЇ 
жь т'Ііу'і» звант»і 
ХТ» ВТ»КОуСИТЬ л\о 
кга ВЕЧЕрА • МНОЗИ 

бо соуть звани и 
55 ліало же извьра 
ігкіх’к • 


Примітки. 46. Пор. у Мстиславовому Євангелії - халоугві и оуБ'Ьди втнити. 


151 зв. 
а 

ВТ» ПА вТ- НЕ 15 лоу 
Л. XXI, Вт» оно • бН» іст» оу 
37-38 ЧА вт» цркви ДЕ 
НБЮ ■ а НОЦІБЮ и 
5 СХОДА ВО ДВО 
рт» БТ»іваше 
вт» гор'Ь илеоньсТ'Ь 
и • и вси людьк изт» 
оутра приходах^ 

10 кт» нкмоу вт» црквь 
послоушатт» кго 
б 

Л. XXII, приваижи ЖЕ СА 
1-8 праздьникт» о 
пр'Ьснокт» нари 
15 ЦАКл\аіа пасха 


и искахоу стар'І; 
ишинт»і жьречь 
скт»і и кт»нижь 
ници како и бт»і 
20 ша оуБили БОїа 

хоу БО СА ЛЮДИИ • 
В'ЬЛ'Ьзе ЖЕ СОТО 
на вт» июдоу про 
З'ківакддаго ска 
25 риота • соуціа 15 чи 
сла 15 двою на де 
САте- и шедт» гла 
Стар'Ьишииамт» 
жьречьскт»іл\т» 
зо и кт»нижнико 

д\т> и вокводадд'Ь 
како илп» пр'Ьда 
сти и • и вт»здра 
доваша са и св'Ь 


205 



(^^ 2 1 


Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


40 


45 


ЛХХП, 50 
19-29 


55 


60 


65 


70 


152 

а 

цілим кмої/ - дати 
срекро • И ОЕ'Ьцій 
ШЛ и исклше йод 

БЬНА Бремене ■ ДЛ 

и пр'Ьддсть еєз 
нлродл • приде же 
діїь опр'Ьснокж 
ВЖ НЬ же П0Д0БН0 
Б'Ь жирати пл 
С\ 0 \[ ■ и посла пеТрд 
йодна рекж • ше 

ДЖША 0І/Г0Т0ВА 
ИТА НЛМЖ ПДСХОу 
ДА Ю ІАМ'КІ • 

С0\[ вГ- К1ДХ КІ ЛОЇ/ - 
Ре їж притжчю 

СИЮ • ОІ/ЇЮДОЕИ 
СА цртво НЕ*СН0 
к зерної/ - гороуціь 
НОІ/ - • иже прик 

МЖ ЧЛВКЖ в’кве 
рже вж огрддж сво 
и • вжздрдсте и 

б 

БЖІ • др'Ьво вели 
КО • И ПТИЦА НБСЬ 
НЖІІА ВЖСЄЛИША 

СА вж в'Ьтви кго • 
и плкжі рече комй’ 
0І/ЧІ0Д0БЛЮ цртво 
БЖЬК • П0Д0БН0 К 
СТЬ КВЛСОІ/ - • иже 
прикмжши женд 
сжкржі в ж мої/ч і, г І; 
три полжспоудь 
ІА • дондеже вжски 
се все • И прохожд 
ше сквоз'Ь грдджі 
И ВСИ ОуЧА • И ше 
СТВЬІА творл ВЖ 


икрлмж • рече же 
75 ІГІЖТО КЖ НКМй’ 

ГИ АЦ1Є МАЛО іесТь 
Сп’САЮЦІИХ'Ь СА • 

онж же рече кж ни 
МЖ • подвиздите 

80 СА ВЖНИТИ СКВО 

152 зв. 
а 

З'Ь ЧгЬсНАІА врд 
ТА • ГЛЮ ВЛМЖ • ІА 

КО мнози вжзи 
ЦІЮТЬ вжнити и 
85 не ВЖЗМОГІ/ТЬ • 

Сої ієл г к же оі/жо вж 
СТАНУТЬ гнж до 

мої/ - • и здтвориТь 
двьри И НАЧЬН'Ь 
90 ТЬ ВЖН'Ь СТОІАТИ 
И ТЛ'ЬціИ вж двьри 
глїоціе гіі гй Кїверь 

ЗИ НАМЖ И й’в'Ь 

цідвж речуть ИМІ1 • 
95 не В'Ьд'Ь вдсж Кжй’ 
доу ксте • ТОГДА 

НАЧЬНОірГЬ ГЛАТИ 
ІАХОМЖ пр'Ьдж то 
БОЮ И ПИХОМЖ • и 
100 НА стегндхж НА 
ШИХЖ ОуЧИЛЖ НЖІ 

кси • и речеть ГЛЮ 
ВАМ Ж не Б'кд'І; ВА 

б 

сж Кікоудоу ксте • 

105 Шстоі/ттите Ю ме 
не вси д'Ьлдтели 
не прдвии • ТО!/ - ЕОІ/ - 
деть плдчь и скрь 
жетж 30І/Ж0МЖ 
110 КГДА 01/"3рите А 

врдмд НСАКА • Н ІА 
КОВА • И ВСА прркжі 
вж цртвьи БЖЬИ • 


206 




Добрилове Євангеліє 1164 року 


—а».. 


вал\т» же изгони 
115 молгв • и придоуТв 

ГО ВЖСТОКЖ И ЗАПА 


ДТ» • И С'Ьверл И 01/ТА 
И ВЖЗЛАГОІ/ТВ 

вт> цртвви БЖВИ • 


Примітки. 45. Перед першим словом пропущено и. Результат стягнення або 
гаплографії. 89-90. Пор. у Мстиславовому Євангелії начвнете. 100. Тобто ствгнах'ь, 
счгьгндх'ь «вулицях». 110—111. Можна ділити: аврамА и сака. підкова. 



153 


ІІОЛГКІШЛАХОу 


б ^ 

ВТ» ПОНІ П- НІ • ГО Л0І/ 1 

зо 

дроугь к’к дроугЯ 
глюїрс їдко хл'Ьвт» 

М. VIII, 

Ет» оно • придошд 


н'Ь имамт» • и ра 

11-21 

фдриС'Ьи кт ісоу • 


зоулгЬвт» іс’ь гла 


И ИАЧАША ст»вт» 


ИЛІ’К • что полгкі 


прдшдти СА 

35 

шліакте їдко хл'Ь 

5 

ст» ннллв про 


вт» не имате • НЄ 0 \[ 


саціє 01 нкго знд 

МЄИВІА СТ» ИЕСЄ • ИСКй’ 


ли чнжте и разоу 
М'ЬкТС • И КЦ 1 Є ли 


ШАЮЦІЄ и • вжздт» 


0КАМЄНЄН0 ердце 


ХП0\|'В’К ДХ0ЛІК ГЛА 


б 

10 

что родт» се зналгЬ 

40 

ваше • очи ил\оу 


ньіа иціете • право 


іре не видите • оу 


глю валі’ь аі 1 1 є да 


ши илюуїре не СЛВІ 


СТЬ СА родоу С Ш0\[ 


шите • и не полши 


знаменвіе • и остд 


те ли кгда пать 

15 

вивт» іа вжл'Ьзе па 

45 

Хл'Ьвт» пр'Ьлолш 


ктд вт» кордвлв • и и 


Х’К ПАТИ Т'КІСА 


153 зв. 


ЦІВ колнко кошв 


а 


полн'в оукроухт 


де на оноу страйк 


в'взастє • глаїма 


И ЗАВЖІША ВЬЗА 

50 

кмоу дванаде 


ти хл'Ьбжі • разв'Ь 


сатє • а кгдд седв 

20 

•єдиного хл'Ьва не 


дів четтірелгв 


илгЬіахоу ст> сово 


т'віСАіралгв • ко 


но вт> коравли и не 


лико кошенице 


пр'Ьстаїаше ил\т» 

55 

ИСПОЛИВ оі/'крої/' 


глід • слютрите 


ХТ ВВЗАСТЄ • они 

25 

влюд'Ьте са СС ква 
са фарис'Ьиска и 
садоукеискд • и Ю 


же рекошд СУДДІВ 
и гле илі'в • ка 
ко не рдзоулгЬеТе • 


кваса иродова • и 



Примітки. 11. Потрібно иіретв. 23. Пор. пр'Ьірдаше в Мстиславовому Євангелії. 38. 
Пор. аїре ли в Мстиславовому Євангелії. 


207 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 




М. IX, 
10-16 


10 


15 


154 зв. 

20 

Ж'Ьть И ИСКОІ/ХА 

а 


ТИ И • НО ГАЮ ВАЛДЖ 

вж че • П • НІ • КІ ЛО^ 


їдко ильїа придс • 

Вж оио • оудЕржд 


и сжтворишд кмії 

Шй ОірЕНИЦИ сло 


клико хот'Ьшд • 

В0 ІС0В0 ВЖ СЕКС • 

25 

ІАКО ЖЕ КСТЬ ПИСА 

СЖВОпрлША 


НО 0 и'Ьмь • и при 

Юф£ СА • МТО К 


Ш£ДЖ КЖ ОіріЕНИК 

СТЬ КЖЄ И3 МЕрЖ 


лгь вид'І; идродж 

ТВТИХТ» вжскрьсиіі 


МНОГЬ 0 ІІИХ’Ь и 

ТИ • И В'ьпрлшлхої/' 

зо 

КНИЖЬНИКЖІ сж 

б 


ВЖПрАШАЮЦІА СА 

ти и глюфЕїако 


155 

ГАЮТЬ кжиижьии 


а 

ци • їдко ильи подо 


СЖ НИМИ • И АБЬК 

БАКТЬ прити пр'Ь 


ВЕСЬ идродж ВИД'Ь 

ЖЕ • ОНЖ ЖЕ ЙК'ІіфА 


ВЖШЕ И оіркдсошд 

ВЖ РЕЧЕ ИМЖ • ИЛЬ 

ІД 0\|"Б0 приШЕДЖ пр£ 

ЖЕ оустроить ВСЕ • 

КАКО КСТЬ ПИСАНО • 

35 

СА • И пририфЮфЕ 
ц'Ьловдхоїрги и • 
и вжпроси кжнижь 

НИКЖІ что сжвж 

о сі7о\" члвчьсчгЬ • 

ДА много пострд 

40 

ПрдШАКТЕ СА ВЖ 

СЕБЕ • 


Примітка. 24. Пор. хотааше в Мстиславовому Євангелії. 


М. XIII, 
31-37 


5 


10 


170 зв. 


И МОЛИТЕ СА НЕ В'Ь 

а 


СТЕ БО КОГДА вр'Ь 

ВЖ ЧЕ -ЗІ- НІ • ГО МЛр • 

Ре • гь своимж оу 

15 

Л\А БОІСДЕТЬ ІАКО 

ЖЕ ЧЛВКЖ ІІ'ХОДА 0 

НЕО И ЗЕМЛІА 


СТАВИТЬ домж сво 

пр'Ьид'Ьть • а сло 

ВЕСА МОІА НЕ ДНІ 

МОИДОІ/ТЬ А СІЇ 

20 

И • И ДАВЖ рдвомж 

СВОИМЖ ВДАСТЬ и 
КОМОірКЬДО Д'ІІЛО 

б 

ДНИ ТОМЬ И 0 

ЧАС'Ь НИКТО ЖЕ 

НЕ В'ІіСТЬ НИ АНГЛИ 

ИЖЕ соїргь НА НБСЬ 

ХЖ • НИ снж нж точь 

Ю ОЦЬ КДИНЖ • БАЮ 

Д'ЬтЕ СА БЖДИТЕ 

25 

СВОК • И врдтдріс по 

ВЕЛ'Ь ДА БЖДИТЬ • 
БЖДИТЕ 01/Ж0 ЇДКО 

НЕ В'ЬсТЕ КОГДА ГЬ 

ВЖ домж прнд'кть 
вЕчсрж ли или полії 

НОфИ • ИЛИ ВЖ КОІ/ - 


208 



Добрилове Євангеліє 1164 року 

~— 


V- 

ржі П0ЮЦ1А • ИЛИ ЗА 


СКДХ01/ - стдр'Ьиши 

оіргрл • да прнніЕдж 


НЖІ ЖБрЕЧБСКЖІ • И 

ЗО ВЖНЕЗАПОІ/ - оврл 


кжнижьници • кд 

ЦІЕТЬ ВЖІ СПАЦІА А 


К0 ЛЕСТЬЮ КМЖШЕ 

І(Ж£ ВАДДЖ ГАК» БС'к 

40 

ОІ/ЖЬЮТЬ • ГЛДХ01/ - 

ДІЖ БЖДИТЕ • ВАШЕ 


НЖ НЕ вж прдздьни 

БО ПДСХА и опр'Ьснж 


КЖ • КДА КАКО БОЇ/ - 

35 ЦИ ПО ДВО^ ДНЬЮ и 


ДЕТЬ ПЛИЦ1Б ЛЮДЕМ • 

Примітки. 3. Пор. пр'кидстк у Мстиславовому Євангелії. 10. У слові ни букви н на 
фотокопії не видно. 

186 


ноі/ - члвкж се прд 

б 


ВЬДЕНЖ Б'Ь И ВСИ 

л. XXIII, Югдд ЖЕ придошд 


пришЕджіш НА по 

33, 44-51 на дгЬсто ндрицл 

25 

ЗОрЖ ВИДАЦІЕ БЖІ 

ісд\ок крдмькво 


ВЖШЕІЕ • БИЮЦІЕ ВЖ 

ТОЇ/ - рдСПАША И • 


ПЕрСИ СВОГА ВЖЗврд 

187 


б 

а 


1 (ІЛХ0\;' СА • СТОГАХ^ 

5 Б'Ь ЖЕ ІАКО ГОДИ 


ЖЕ ВСИ знлкмии 

НА ШЕСТАІА • И ТЬ 

'с' 

ЗО 

1(1’О ИЗДАЛЕЧА • И 

МА БЖІ • ПО ВСЕИ 3£ 


ЖЕНЖІ ВЖШЕДЖША 

МЛИ • ДО ДЕВАЖЖІ 


ІА С НИМЬ &’ ГДЛИЛЕ 

(А • СЛНЦЕ ПОМЕрЧЕ 


ІА • ЗБрАірЄ СИХЖ • И 

10 И ЗАВІСА црКОВЬ 


СЕ МОїрКЬ ИМЕНЕ 

НАІА рАЗДЬрА СА 

35 

мь иосифж • СЖВ'Ь 

НА ДВОК ГО ВЕрХОІ/" 


ТЬНЖІКЖ СЖШ И МОЇ/ - 

ДО Д0Л01/ - И ВЖЗГЛА 


ЖЬ ЕЛГЖ и прдвь 

шь гллсомь вели 


ДЕНЖ • СЬ НЕ Б'Ь при 

15 КОМЬ РЕЧЕ 0Ч£ ВЖ 


стдлж сжв'Ьт'Ь и 

рОІ/'Ц'Ь ТВОИ пр'Ьдд 

40 

Хж • СІ лримлф'Ь 

ю дхт» мои • и се рскТз 


ІА грддд ЖИДОВЬ 

ИЗДЖШЕ вид'Ьвж 


СКД • ИЖЕ ЧАІАШЕ И 

ЖЕ СОТЬНИКЖ БЖІ 

20 ВЖШЕІЕ прослдви 

БА ГЛІД • ВЖ ИСТИ 


ТЖ црТВА ЕЖБІД • 


Примітка. 39. У Мстиславовому Євангелії після слова сжк'ІсгЬ йдуть слова: и 

д'Ьгании. 


209 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 




187 

а 

соу ■ сжіропоїс • Кі мл 
Мт. VI, Рє гь сжмотри 

1-13 же маттиіл 

влшєіл не твори 
те пр’Ьд’ь члвк’ьі 

5 ДЛ ВИДИМИ БІЇ 

б 

дете ими • лціє ли 
же НИ • МЬЗД’ЬІ не и 
мате ОТЬ ОЦА вл 
шего нже ксть нл 

10 НБСЄХ’Ь • КГДЛ 01/" 

БО творншн МЛТ’ЬІ 
НЮ Н’Ь вжстроі/'кн 
те пр’Ьд’ь собою іа 
ко н лицєм’Ьри тво 
15 РАТЬ • ВО сворн И НЛ 
СТеГНДХ’Ь ДЛ про 
СЛЛВАТЬ СА № члвкТз • 
право глю вдмт 
приимоіргь мь 
20 ЗДОІ/" СВОЮ • ТЄЕЄ ЖЄ 
ТВОрАЦІЮ МАТТІ 
НЮ дл не чюеть шю 
ица твоіа іаже тво 
рить ДЄСНИЦА тво 
25 ІЛ • ДЛ ВО^ДСТЬ МИ 

лосттіни твоіа вт» 
ТЛИН’Ь И оць тво 

И ВИДА ТА В’Ь та 

187 зв. 

а 

ин’Ь в’ьздлсть 

ЗО ТЄЕЄ ІЛВ’Ь • И КГДЛ 
МОЛИШИ СА не БОу 
дн акті лицєм’Ь 
рн • ІЛКО ЛЮБАТЬ нл 
С г ЬЕ0риЦ1ИХ г Ь н сте 
35 шахт • н нл рас 
поіргьихт» стоіа 

ЦІ Є МОЛИТИ СА 


ДЛ ІЛВАТЬ СА чло 
в’Ьком’ь право 
40 глю влмт» іако при 

нмоіргь МЬЗДОІ/ - 
СВОЮ • ТЖІ же КГДЛ 
МОЛИШИ СА В’Ь 

Л'ІІЗИ В’Ь кл’Ьть 
45 свою • н затвори 

двьри своіа • и по 
МОЛИ СА оцю тво 
КМ01/ - ВТ» ТЛИН’Ь • 

И ОЦЬ ТВОИ ВИДА 
50 ТА В’Ь ТЛИН’Ь ВТ» 

здасть теве іав’Ь • 
б 

МОЛАЦІЄ же СА не 
лихо глте іако же 
и іаз’ьічьници • 

55 МЬИАТЬ БО СА ВТ» МИ 

З’Ь гллньи свокмь 
опрлвьдлни Е 01 [* 

доіргь • не ПОДОБИ 
те СА имт» • в’Ьсть 
60 БО ОЦЬ ВЛШЬ ИХТ» 

же тр’Ьвоі/’іетє пр’Ь 
же прошеньїл вл 
шего • ТЛКО БО мо 
лите СА В'КІ • Оче 
65 НАШЕ иже КСИ НЛ 

НБЄСЄХ’Ь дл ости 
ТЬ СА ИМА ТВОК 

дл придеть цртвь 
К ТВОК ДЛ Е01[*Д€ 

70 ть воліа твоіа л 

КО НЛ НЕСИ и нл зе 
мли хл’Ьб’ь нл 
шь достоинт дл 
жь ндмт» днь и 
188 
а 

75 Шпоусти НДМТ» 

ДОАГТІ НАША • іа 


210 



Добрилове Євангеліє 1164 року 






КО И ДГКІ СС|І0\;'І(ІЛ 
КЛГЬ Д0ЛТ»ЖЬНИ 

коліт» нашил\т> • 

80 И Н'Ь ВТ»ВЕДИ наст» 
ВТ» ИСК01/ХТ» • нт» и 


звави наст» ГО ліТ 
каваго • іако тво 
к ксть цртво и си 
85 ла и слава • вт» в'Ь 
кт»і алшнь • 


Примітки. 2. Потрібно л\Атт»ініа. 21. У другому слові на фото не видно 
надрядкової букви с. 16, 34. Пор. у старослов’янських пам’ятках вт» стт»гнахт», але у 
Мстиславовому Євангелії — на стьгнахт». 


195 

а 

Й. XII, ре 

21-45 че же л\арфа кт» ісїТ 

гїТ • аїре вт»і еде вт»і 
ЛТ» НЕ БТ»І ОІрМЕрлТ» 

5 вратт» люи • нт»і 

б 

ніа в г Ьл\ь іако кго 
ЖЕ колиждо проси 
ши ЇС ва • дасть тс 
Б£ • гла ки іст» вт»скрь 
ю сн'Ьть вратт» тво 

и • гла ішоу ліарфа 
в г Ьл\ь гако вт»скрь 
сн'Ьть во вт»скрь 
С'ЬньїЕ ВТ» ПОСЛ'Ь 
15 ДНИН ДНЬ • РЕЧЕ ЖЕ 

Тст» азт» кшь вт»срь 
С'Ьньк и животт» 
в'Ьроуіаи вт» л\а а 
ЦІ Є оірмр'Ьть ожи 
20 В'Ьть • И ВЕСЬ ЖИВТ»І 

и в'Ьроуіаи вт» л\а 
не оумр'Ьть вт» В'Ь 

КТ»І • ИМЕШИ ЛИ В'Ь 

рої/ - сслгоу • гла І(Л\ 0 \;' 

25 ки ги азт» в'Ьрова 

Хт» • іако тт»і кси хет» 
СЇТт» вжни грлдт»і 

И ВТ» Л\ирт» • И СЕ рс 


195 зв. 
а 

кт»ши йде и при 
зо зт»ва лТрью сестрі 

свою отаи • рект» 

ШИ оучитсль СЕ КСТь 
И ЗОВЕТЬ ТА она 
же іако оуслт»іша 
35 вт»ста скоро и йде 

КТ» нклюу НЕ оу 
ЖЕ В'Ь приШЕЛТ» ІСТ» 
вт» весь нт» В'Ь на 
ЛГЬСТ'Ь И КЦ1Е и 
40 ДЕ ЖЕ С'ьр'ЬтЕ и ма 

рфа • ЖИДОВЕ ЖЕ и 
ЖЕ ст» нию вт» долііТ 
оіргЬшаюіре ю 
вид'Ьв'ьше лТрью 
45 гако скоро вт»ста 

ВТ»ШИ ИЗИДЕ И 

доша вт» сл'Ьдт» 
глюїре іако ид'кт’ь 
на гровт» да плаче 
50 ТЬ СА тої/ - • лТрьіа 

ЖЕ іако приде ЙДЕ 
б 

ЖЕ В'Ь ІСТ» • ВИД'Ьв'Ь 
ши паде клюу на 
Н0Г01/ - глюїри КЛ\іТ 
55 ГЇТ аїре ВТ»І СДЕ ВТ»І 

лт» не вт»і вратт» 

ЛЮИ ОІрМЕрлТ» • ІСТ» 


211 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


же іако вид'Ь ю пла 
ЧЮЦИО СА • и при 
60 шедтшаіа ст нк 

Ю ЖИДОВТІ ПЛАЧІ/ - 
Цій СА • Зйпр'Ьтп 
ДХ0\|' И Б'ЬЗЛЛА 
ТЕ СА САЛГЬ И рече 
65 КДЕ ПОЛОЖИСТЕ И 

ГЛАША КЛІОІ/ - ГЇТ • 
приди и вижь и 
просльзи СА ІСТ» 
ГЛАХ°'Г Ж£ ЖИДО 

70 ВЕ • ВИЖЬ КАКО ЛЮ 

БАШЕТИ И дрої/ - 

ЗИИ ЖЕ Ю НИХЖ 
рЕКОША • НЕ ЛЛОЖЕ 
ТЬ ЛИ СЬ Ювсрзті 

196 

а 

75 и очи сл'Ьпьцю 

ДА И СЬ НЕ ОІ/Тмр'Ь 
ТЬ • ІСТ» ЖЕ ПАКТІ 
пр'ЬтА ВТ СЕБЕ ПОИ 
ДЕ КТ грОБОІ/ - • Б'Ь 
80 ЖЕ ГрОБТ И КЛМЕ 

НЬ ЛЕЖАШЕ НА НК 
Л\Ь • ГЛА ІСТ ВТЗЬ 
ЛгЬтЕ КЛЛЛЄНЬ 
ГЛА КЛЛ01/ - МАрфл 
85 ГЇТ 01/*Ж€ СМЕрДИ 

ТЬ • ЧЕТТірн БО ДНИ 
соїргь • ГЛА КИ ІСТ 
НЕ рЕКОХТ ЛИ ТИ 
ІАКО ЛЦІЕ В'ЬрОІ/ТЕ 
90 ШИ ОІ/'ЗьрнШИ СЛА 


В01/ - БЖЬЮ ВЬЗА 

ША КАМІНЬ 

ІСТ ЖЕ ВТЗВЕДТ 0 

чи свои гор"Ь И р£ 

95 Ч€ ОЧЕ ХВАЛ01/ - ТЕ 

Б£ ВТЗДАЮ ІАКО 01/ - 
СЛ'КІІІІА ЛЛА • ЛЗ'Ь 

б 

ЖЕ ВИД'Ь ІАКО ВСЕ 
ГДА ЛЛЕНЕ П0СЛ01/ - 

іоо шакши • нт нйро 

Дй РАДИ СТ0ІАЦ1А 

ГО окртт рЕКОХТ • 

Дй В'ЬрОІ/ - ИЛЛОІ/ТЬ 
ІАКО Т'КІ ЛЛА ПОСЛА 
105 И СЕ р£КТ ГЛАСОЛЛЬ 
ВЕЛИКОЛЛЬ ВОЗВА 
ЛАЗОрЮ грАДИ ВО 
НТ • И АБЬК ИЗИДЕ 
0І/*Л\ЄршНИ СТВА 

по зант оукроклль 

рОІ/'КАЛЛА И НОГА 
ЛЛА • И ЛИЦЕ КГО 01/ - 
БрОІ/'СОЛЛЬ ОБАЗА 
НО • ГЛА ИЛЛ’Ь ІСТ 
115 рАЗДР'ЬиіИТЕ И И 
НЕ Д'ЬиТЕ КГО ИТИ 
ЛЛНОЗИ ЖЕ СУ ДОВ’К 

пришЕдтіш кт 
ллрьи • И ВИД'Ьв'Ь 
120 ШЕ КЖЕ сттвори ІСТ 

196 зв. 
а 

В'ЬрОВАША ВТ НЬ • 


Примітки. 20. Пор. всак'к живтіи в Мстиславовому Євангелії. 75. Пор. очи 
сл'Ьпооі/'мої/ - сьтворити в Мстиславовому Євангелії. 98. Пор. лз'к же в'Ьдаах'ь у 
Мстиславовому Євангелії. 117. Потрібно ІУ жидог.'к. Пор. отт пошуки у 
Мстиславовому Євангелії. 


212 



Добрилове Євангеліє 1164 року 




196 зв. 197 

б а 


Мт. XXI, 

шеджша же оуче 


и пр'Ьдж НИМБ и 

6-11 

ника сжтвориста 
іако же повел'Ь и 


вж сл'Ьдж зжвахої/ - 
глюще • осана сної/ - 


л\а їсж • приведо 

20 

ДВДВ01/" • БЛНЖ грА 

5 

ста ОСЛА Н Жр’ілБЛ 
и вжзложиша ве 

рхоу ризжі своіа • 

Н ВЖС'Ьде верхої/" и 


ДЖІН вж ил\л гне 

осана вж вжішни 

ХЖ • вжшедшю же 

КЛ\ 01 С вж икрлл\ж 


Хж л\нози же на 

25 

подвижа са весь 

10 

15 

роди постилахоу 
ризжі своіа по поу 
ти • дроузии же 
р'Ьзахоу в'Ігі’ви 

Кі др'Ьва • и пости 
лахої/ - по поірги 
народи же ходаціи 

ЗО 

градж глга кто сь 
ксть • народи же 
глахоу гако се іесТь 
їсж прркж иже Ю наза 
рефа галил'Ьиска 


Примітка. ЗО. Пор. назарегв»а в Мстиславовому Євангелії. 


200 

б 

ВЖ ПОНІ • в! • СТрНЖІ 

іа ні к{[- СС л\ат' 0 ' • 
Мт. XXIV, в’к оно • С'ЬдАфу 
3-2 ісо\" на гор'Ь іе 

леоньст'Ьи • при 
пристоупиша кж 
5 нкмоу 0\;'МЕ 

ници КГО ГЛЮЦІЄ по 
в'Ьжь нал\ж когда 
си воудоірж • и что 
ксть зналгЬньїе 
10 ТВОКГО приШЕСТВЬ 

іа и коньчина в'Ь 
200 зв. 
а 

коу • и Юв'Ьціавт» 

ІСЖ рЄЧ€ НЛ\Ж • БЛЮ 
Д'Ьте СА да никто 
15 ЖЄ васж не пр'Ьль 


стить • Л\Н03Н БО 
придоі/ть ВЖ ИЛ\А 
ллоїс глюціе • аз ж к 

ШЬ ХСЖ • и ЛІНОГЖІ 
20 пр'ЬлБСТАТБ 01/" 

слжішати же ил\а 
те врани и сажі 
шанвіа врани ви 
даціє не оужасаи 
25 те са • подовакть 

БО ВС'ЬмЖ БЖІТН 
нж не тогда воі/'Д'Ь 
ть коньчина вжсТа 
н'Ьть бо страна на 
зо страноу • и цртво на 

цртво • и БОІ/'ДОірГЬ 
глади и пагоі/жжі 
и трофей по лгЬсТо 
ліж • вса же си на 
б 

35 ЧАЛО БОЛ'Ьзнем'Ь • 

и тогда пр'кдадА 


213 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 




ть вті вт скєрвь • 

И ОІ/'БЬЮТЬ васт и 
воудетє нєнавиди 
40 ЛШ ВС'ЬлШ ЧЛВКТІ 

НЛ\€Н€ мокго ради 
и тогда ствлазнА 
ТЬ СА лшози • и др^ 
гк дроі/та пр'Ііда 
45 сть • и втзнєнави 

ДИТЬ ДрОІ/ТЬ дроу 
га • и лшози л'ьжи 
и пррци втстаноу 
ть • и пр'Ьль СТАТЬ 
50 лшогті • и за оу 

лшоженьк вєза 
коньїа исакн'Ь 

ТЬ ЛЮБТІ ЛШОГТІ 

Хт • пр'Ьтєрп'Ьвті 
55 И ЖЕ ДО КОНЬЦА ТТ 

спсєть СА • и пропо 
в'Ьсть са куальк 

201 

а 

цртва по всЬи все 
ліен'Ьи • вт С'ьв'Ь 
60 Д'ЬтЄЛЬСТВО ВС'Ь 

д\’ь іаз'ьїколть • 
и тогда придать 
коньчина • кгда 
же оузрите мєрзо 
65 сть и запоуст'Ь 

ньіе • рєчєноую 
данилолш прркол\ь 
стоіацію на лгЬстє 
ст'І; • иже чьт'ііть 
70 да разоулекіеть • 

тогда сої/чуни вт и 
юд’ііи да в’кгають 
на гороу • и иже на 
кров'Ь да не стла 
75 ЗАТЬ ВЬЗАТН КЖЄ 

ксть вт храмині 


и иже на сел'Ь да не 
втзвраціаіеть са 

ВТСПАТЬ ВЬЗАТН 

80 риз ті своіеіа • о го 

201 

а 

ре же нєпраздьнті 
літ и доіаціил\т вт 
Т'КІ дїТи • л\олитє 
же СА да не БОІ/'Д'Ь 
85 ть Б'Ьство ваше зи 
лгЬ ни в’к сої/'вот^’ 
[...] 227 зв. 
б 

ку г- СС л\ат А • 

Мт. XXVI, вт оно • воини е 
57-75 лгьшє іса • ведо 

ша ісь каніа 
5 ф'Ь архикре 

ови йде же книжь 
228 
а 

ници и старьци сТі 
вьраша са • петрт 
же ПО НКМЬ НДАШЄ 
ю издалечА до дво 

ра архикр'Ьова • и 
втшєдт втноіргрь 
с г І;Д аніє ск слоі/та 
лш • да видить ко 
15 ньчиноу • архик 

реи же и старьци 
и весь сворт иска 
уоу л’ьжа С’ьв'кд'к 
чгЬльства на іса • 

20 іако да оірморлть 

и и не овр'Ьтоша • 
посліди же два 
лтжа С’ьв г кд г кте 
ліа пристоупль 
25 ша рєкоста • сь рече 

л\огоу разорити 
црквь БЖЬЮ и три 


214 



Добрилове Євангеліє 1164 року 





МИ ДНЬМН СЖЗДА 
ТИ Ю • Н вжстдвж 

б 

ЗО лрхикрєи р€Ч€ КМй’ • 

ничто же ли не й 
В'кі|ІЛБЛІ(([Ш что 

СИ Нй ТА СВ'Ьд'Ь 
ТЄЛЬСТВ01/К>ТЬ • ІСЖ 
35 Ж Є М0ЛЧАШЄ И Й 

в'Ьірдвж дрхикре 
и рече КМ01/ - ЗАКЛИ 
НАЮ ТА БМЬ ЖИВ'КІ 

МЬ Дй ндмж рече 
40 иіи дціе тжі кси хет» 

сит бжии • глл к 
Л\0\ г ІСЖ 'І”КІ рече о 
ЕДЧЄ гліо влмж &’ 
сел'І; оузрите сїТа 

45 ЧЛВЧЬСКА С'Ьда 

ЦІА 0 ДЄСНОірО СИЛЖІ 
И ИДОІ/'ЦІД НД ОБЛД 
Ц'Ьх'Ь НБСНТІХТ» • 
ТЖГДА дрхикреи рд 
50 стерзд ризжі СВОІД 

глід їдко х 01 Г л0 ¥ Р с 
че • что и кціе тр'Ь 
228 зв. 
а 

боі/тємж скв'кд'к 
телід • се НЖІНІА СЛЖІ 

55 ШДСТЄ Х°'Г ЛОі Г кг0 

ЧТО СА вдмж мни 
ть • они же иін г к 
цілвжше рекошд 
повиненж КСТЬ СІ] 

60 мерти • тогдд зд 

нльвдшд лице І( 
мої/ - • и пдкости іе 
моу • д'Ьідхоїс ови 
же ЗД ЛАНИТ01/ - оудд 
65 ришд глюїре прорь 

ЦИ НДМЖ хе кто к 


СТЬ Оіі'ддрнн'кш ТА 
петрж же ВЖН'Ь С'Ь 
ДАШЄ нд двор'Ь и 
70 пристоупи кж не 

мої/ - іединд рдкжі 

НИ ГЛЮЦІИ • И ТЖІ 

к'к сж ісомь гдлил'І; 
ИСКЖІМЬ • онж же 
75 Йверже СА пр'кдо 

вс'Ьми ГЛІД не В'Ь 
Д'Ь ЧТО ҐЛКІІІИ и ше 
ДЖИП/ - же ІЄМ01/ - вж 
врдтд ОІ/'ЗР'Ь кго др* 5 ’ 
80 ГДІД • и глл имж тої/ - 

И СЬ Б'Ь ІСМЬ дзд 
рАНИНОМБ • И ПД 

КЖІ Сіверже СА сж 
клідтвою їдко не 

85 ЗНДЮ ЧЛВКД • не ПО 

многоу же присті/ 

ПЛБШЄ СТ0ІДЦ1ИИ 

рекошд Петрови 
вж истиноу И ТЖІ 
90 ГО НИХЖ КСИ • ИБО 

бєс'Ьдд твоід ід 
В'Ь та творить 
ТОГДД НАЧА роти 
ТИ СА И КЛАТИ 
95 СА ЇДКО не ЗНДЮ 

ЧЛВКД • И ДЕБІТ К# 
рж ВЖСП'Ь • И ПОМА 
1101;' петрж ГЛЖ ІСО 
229 
а 

вж иже рече кмоу 
100 їдко пр'Ьже ддже 

коурж не вжспок 
ть тришдд ГОве 
ржеши СА мене н 
ишедж вонж плд 
105 кд са горко :• • • 


Примітка. 80-81. Потрібно ндздрАНИномь. На фото перед д початку слова видно 
якийсь невиразний знак. 


215 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


256 

а 

Соу- пр'І; просв'кціень 

КЛІК • К^Л . Й ЛІДТЮт • 

Мт. Ш, В’к оно • приде йол 

1-11 ігк кртль пропо 

5 к’кдділ к’к поусТ'ьі 

ни жидовсте 

И. ГЛА П0КЛИТЄ СА 
приБЛИЖИ БО СА ЦрЬ 
СТВО НЕНОК СЬ БО К 
10 СТЬ рЄЧЄНТЛИ исли 
КЛІК прркол\ь глїо 

І (ІИЛІК • ГЛЛ В’КІІКЮ 
Ц1ЛГ0 Б’К ПОІ/'СТЖІНИ 
01(Г0Т0ВЛИТЄ П01/Тк 

15 ть нрлв'кі творите 

СТЬЗА кго • чгь же 
НОЛІІ’К ІШАШЄ риз^ 
СВОЮ № ВЛДС’К в ель 
влоіркь • И ІІОІЛС’К & 

20 сі імлі гк о чр’Ьсл’Ь 

256 
б 

Х’К КГО • ІЛДЬ кго 
ь'к проузи и л\ед’к 

ДИВИН • ТОГДЛ ИСХО 
ЖЛШЄ К’К І ІКЛіОЛ," икрлле 
25 И ВСА ЖИДОВЬСКЛІЛ 

и вса стрлнл нкрдл 
НЬСКДІЛ И крьцілхоу 
СА в’к р’Ьц’Ь нкрдлі і'І; 
й іікго • нспов’Ьдлю 
зо ціе гр г І;х'кі своїл • ви 
Д’Ьв’Ь же ЛІІІОГ'КІ фл 
рнс’іаа и слдоірсеїл 
ГрАД01[*фЛ нл крьціе 
ньіе • и рече илгь • роди 
35 КХИДНОВИ КГО С’ККД 

ЗЛ ВЛЛГЬ ОІ/’Б’ЬжЛТИ 

й боісдоі/'цілго гіг І; 

ВЛ • С’ктворнте ОІ^БО 
ПЛОДТ» ДОСТОИІІ’К по 


40 КЛІЛНЬЮ • и не нлчи 

НЛИТЄ ГЛЛТИ В’К СЄБЄ 
ІЛКО ОЦА ИЛІЛЛГЬ л 
врллел • ГЛЮ БО КДЛІ’К 

256 зв. 
а 

ІЛКО люжетк ЮЬ и> 

45 калееньїа сего В’КСТл 

ВИТИ ЧАДЛ авралі 

оірке бо секирл при ко 
рени др’Ьва лежить • 
все ОІ/’БО ДР’ЬвО кже 
50 не сотворить плодл 

ДОБрЛ • пос’Ьклкть 

СА И В’К ОГНЬ В’КЛІЄІ|ІЄ 
ТЬ СА • АЗТ» БО крьціл 
Ю В’КІ ВОДОЮ К’К покл 

55 ІЛІІЬК • грАД’Ьть же 

по лч г І; кр’Іаїлии 
ЛІЄЇІЄ ксть КЛ\0\" же 
і гксліь достоші’к сл 
погл понести 'ГК 
60 В’КІ кртить ДХ<ІІЬ • 

Ш • пр’І; просв г І;і|іеііье 
ЛІК • кі'а • Й Лілрк 
М. І, Нлчало ібдіЛКіа ІС0\" 

1-8 Х^ л СИЛ БЖЬІЛ ІЛ 

65 ко же ксть писано 

К’К пррц’Ьх’Ь • се АЗІЇ 

б 

ПОСЛЮ АНГЛА ЛЮКГО 

пр’кд’к лицєліь тво 
нліь • глл к’іаіьюірд 
70 го к’к поі/’СТ’ьіии оу 

готовлите поіргь 
гнь прлк’іа твориТе 

СТЬЗА КГО • Б’КІ ЮЛ 
НТ КрТА К’К ПОІ/'СТ’ЬІ 
75 ни и пропок’кддіа 

крьціеньк ПОКЛІЛ 
НЬЮ • К’К остлвлкнь 
к гр’Ьхов’ь исхожл 
ше ЮЬ І ИСЛЛОЛі" ВСА жи 


216 



Добрилове Євангеліє 1164 року 


80 довьскаїа страна 

и икрллміанЕ • и крь 

І (ІЛХОЛ," СА ВСИ В'Ь и 

крдаї гЬ и> і ієґо испо 
В'ЬдаЮфЕ (’Р'ІІХ’КІ 
85 своіа • ВАШЕ ЖЕ иоанТі 

оел т Ьн€н т ь власні 

ВЕЛЬКОірКИ П ІІОІЛ 

ск оусьньїант» о чр'І; 
сл'кх'ь кго • и іад'кін 

257 

а 

90 Іір01,Г'НІ И Л\ЕД’Ь ДИ 

ВИН • И ІірОІІОВ'ІІДД 
(НЕ ГЛІЛ грАД'Ьть кр£ 
ПЛИН Л\£И£ В’К сл'І; 

Д'Ь Л\€Н€ • клаол," ЖЕ 
95 І І'ІіСЛГК ДОСТОИІГЬ 

поклони са раздр'Ь 
шити рсмснЕ сапо 
гої,' кго • азт» оуко крь 
ціаю в'кі водою а т'Ь 
100 крьстить В'НІ д\о 

л\ь стмь 


На ВЕЧЕрнИ стго прОСВЕ 
ціЕньїа • куа • ГО лої/тс. 

Е’к л г І; з. и. х- ов нап(и) 
сап'кі к'кіша кпнгкі ... л\ца 
ав’кгоіі' • в'к • зк 
днь лшою гр'Ьшьн'ьі 
5 л\ь ракол\ь • и дьіако 

л\ь стхь аил'к коста 
нтинол\ь а лшрьскті 
докрило • СЕЛК0И01/" 

(по)пови • стго иоана 
10 пртча • а кратьіа и 

оци • ажЕ вті кде кри(во) 
а нсправнв’кшЕ чкті; 
те же а не кльігЬте 
іако же радоукть са 
15 (ж)енихт» о пЕв'кстІ; 

тако радоук 

ТИ СА ПИСЕ 
ць вида послрі;) 
днини листь • 


217 




Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 


«СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ» 
КІНЦЯ 80 -Х РОКІВ XII ст. 

ЗА ПЕРШОЮ ПУБЛІКАЦІЄЮ 1800 РОКУ 


Глибокопоетичний знаний твір про похід новгород-сіверського князя Ігоря 
Святославовича на половців 1187 р. та його наслідки. Автор поеми й місце 
написання пам’ятки при збереженому тексті не зазначені, тому про локалізацію 
пам’ятки та про творця її висунуто багато гіпотез. (Див.: Булахов М. Г. «Слово о 
полку Игореве» в литературе, искусстве, науке: Краткий знциклопедический 
словарь» (Минск, 1989), «Знциклопедия “Слова о полку Игореве”»/ В 5-й томах 
(СПб., 1995). Відкрив пам’ятку в 90-их роках XVIII ст. граф О. Мусін-Пушкін, 
котрий придбав колекцію рукописів Спасо-Ярославського монастиря, серед 
яких виявилася й книга «Хронограф», у кінці якої містилось «Слово о полку 
Ігоревім». Під час пожежі в Москві, окупованої військами Наполеона в 1812 р., 
разом із бібліотекою О. Мусіна-Пушкіна манускрипт «Слова» згорів. Основним 
списком пам’ятки треба вважати перше її видання 1800 р. (Москва), що його 
підготував власник рукопису за участю М. Бантиша-Каменського та 
О. Малиновського. Другий список пам’ятки — копія, зроблена для цариці 
Катерини II (див. його факсимільне видання в Москві, 1954 р.). О. Мусін- 
Пушкін писав, що за почерком і папером текст, який був у його розпорядженні, 
треба віднести до кінця XIV — початку XV ст. На основі особливостей 
орфографії виданого тексту більшість дослідників «Слова» вважають, що в 
О. Мусіна-Пушкіна був текст XV — XVI ст. Оскільки в ньому спостерігаються 
написання ш на місці с, ц на місці ч, допускається, що пам’ятку переписано у 
Пскові або на Псковщині. Перші дослідники й видавці поеми не були в змозі 
адекватно прочитати давній текст, тому в публікації 1800 р. і в катерининській 
копії багато так званих «темних місць», над якими дослідники працюють 
донині. 

При відсутності старовинного тексту XV - XVI ст. з різних міркувань 
окремі вчені скептично висловилися щодо давності поеми (А. Мазон та ін.), 
висувалися твердження про те, що пам’ятка є фальсифікатом XVIII ст. 
(О. Зимін), проте їхні аргументи непереконливі. 

Уривок із пам’ятки друкуємо з першого видання, яке має заголовок: 
«Ироическая п'кспь о похо.тк на половцовь у/гкльпаго князя Новагорода- 
С'кверскаго Игоря Святославича, писанная старинньїмь русскимь язьїкомь вь 
исхо.тк XII стол'ктія сь переложеніемь на употребляемое ньпгк пар'кчїе» 
(М„ 1800). 


218 





«Сдово о полку Ігоревім» КІНЦЯ 80 'X років XII ет. 




Ярославпьшь 
глась сльїшить: зег- 
зицею незнаемь, ра¬ 
но кьічеть: поле- 
5 чю, рече, зегзицею по 

Дунаеви; омочю бебрянь 
рукавь вь Каял'к р'кц'к. 
утру Князю кровавьія его 
раньї на жсстоігкмь его 
10 т'Ьл'Ь. Ярославна ра¬ 

но плачеть вь Путивл'к на 
забрал'к. аркучи: о в'ктр'к! 
вітрило! чему Господине 
насильно в'кеши? Чему мьі- 
15 чеши Хиновьскьія стр'клкьі 

на своєю не трудною крил- 
цю на моея ладьі вои? 

Мало ли ти бяшеть горь 
подь облакьі в'кяти. ле- 
20 л'кючи корабли на сиігк мо- 

р'к? Чему Господине моє 
веселїе по ковьілїю разв'кя? 
Ярославна рано плачеть 
Путивлю городу на забо- 
25 рол'к, аркучи : о Днепре 

словутицю! тьі пробиль 
еси каменньїя горьі скво- 
з'к землю Половецкую. 

Тьі лел'кяль еси на ссб'к 
ЗО Святославли носадьі до 

пльку Кобякова: вьзлсл'кй. 
господине мою ладу кь 
мігк, а бьіхь неслала кь 
нему слезь на море рано. 

35 Ярославна рано плачеть 

кь Путивл'к на забрал'к, 
аркучи: св'ктлое и тресв'кт- 
лое сльнце! вс'кмь теп¬ 
ло и красно еси: чему 
40 господине простре горя- 

чюю свою лучю на лад'к 
вои? вь пол'к безводн'к жа- 
ждею имь лучи сьпря- 
же тугою имь тули 


45 затче. 

Прьісну море полунощи; 
йдуть сморци мьглами; 
Игореви Князю Богь путь 
кажеть изь земли Поло- 
50 вецкой на землю Рускую, 

кь отню злату столу. 
Погасоша вечеру зари: 
Игорь спить, Игорь бдить, 
Игорь мьіслїю поля м'к- 
55 рить оть великаго Дону 

до малаго Донца. Комонь 
вь полуночи. Овлурь 
свисну за р'ккою; велить 
Князю разум'кти. Князю 
60 Игорю не бьіть: кликну 

стукну земля; вьшум'к 
трава. Вежи ся Половецкїи 
подвизашася; а Игорь 
Князь поскочи горнастаемь 
65 кь тростїю, и б'кльїмь 

гоголемь на воду; 
вьврьжеся на брьзь ко¬ 
монь, и скочи сь него бо- 
сьімь влькомь, и потече 
70 кь лугу Донца, и поле- 

т'к соколомь подь мьгла¬ 
ми избивая гуси и лебеди, 
завтроку, и об'кду и ужи- 
н'к. Коли Игорь соколомь 
75 полет'к, тогда Влурь 

влькомь потече, труся 
собою студеную росу; 
претрьгоста бо своя брь- 
зая комоня. Донець рече: 

80 Княже Игорю! не мало 

ти величїя, а Кончаку не- 
любїя, а Руской земли ве- 
селіа. Игорь рече, о Дон- 
че! не мало ти величїя, 

85 лел'кявшу Князя на вль- 

нахь, стлавшу ему зе- 
л'кну траву на своихь 
сребреньїхь брез'кхь, од'к- 
вавшу его тепльїми мьгла- 


219 









Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 


90 ми подь сінїю зелену дре- 

ву; стрежаше е гоголемь 
на воді, чайцами на стру- 
яхь, Чрьнядьми на вет- 
ріхь. Не тако ли, рече, рі- 
95 ка Стугна худу струю 

имія, пожрьши чужи ру- 
чьи, и стругьі ростре на кус- 
ту? Уношу Князю Рости¬ 
славу затвори Дніпрь те- 
100 ми і березі. Плачется мати 

Ростиславя по уноши 
Князи Ростиславі. Уньїша 
цвітьі жалобою, и древо 
стугою кь земля прікло- 
105 нило, а не сорокьі втроє - 

коташа. На сліду Иго- 
реві іздить Гзакь сь Кон- 
чакомь. Тогда врани не 
граахуть, галици ломль- 
по коша, сорокьі не троско- 
таша, полозїю ползоша 
только, дятлове тек- 
томь путь кь реці ка¬ 
жуть, соловій весельїми 
115 пісьми світь повідають. 
Мльвить Гзакь Кончако- 
ви: аже соколь кь гнізду 
летить, соколича рості- 
ляеві своими злаченьїми 
120 стрілами. Рече Кончакь 
ко Гзі: аже соколь кь 
гнізду летить, а ві со- 
колца опутаеві красною 
дивицею. И рече 


125 Гзакь кь Кончакови: аще 
его опутаеві красною ді¬ 
вицею, ни нама будеть 
сокольца, ни нама красньї 
дівице, то почнуть наю 
130 ПТИЦІ! бити вь полі По- 
ловецкомь. 

Рекь Боянь І! ХОДЬІ 
на Святьславля піствор- 
ца стараго времени Яро- 
135 славля Ольгова Коганя 
хоти: тяжко ти го¬ 
лови, кромі плечю; зло 
ти тілу, кромі голови: 
Руской земля безь Игоря. 
140 Солнце світится на небе- 
сі, Игорь Князь вь Рус¬ 
кой ЗЄМЛИ. ДІВИЦІ! поють 
на Дунай. Вьются голоси 
чрезь море до Кїева. 

145 Игорь ідеть по Боричеву 
кь Святій Богороди¬ 
ці! Пирогощей. Страньї 
ради, гради весели, півше 
піснь старнмь Княземь, 

150 а ПО ТОМЬ МОЛОДЬІМЬ. 

Піти слава Игорю Свять- 
славлича. Буй туру Все¬ 
володі, Владимїру Иго- 
ревичу. Здрави Князи и 
155 дружина, побарая за 
христьянн на погання 
пльки. Княземь слава, 
а дружині Аминь. 


Примітки. 18. Очевидно, в останньому слові помилка; потрібно горі. 36. У 
першому слові друкарська помилка; треба вь. 97-98. «Темне місце» читають по-різному, 
зокрема рострена к устью ... затвори дні при темні березі ; першу частину можна 
зрозуміти й без кон’єктур, коли брати до уваги діалектне значення дієслова потерети 
«поламати, потрощити, розбити» (див.: Онишкевич М. Й. Словник бойківських 
говірок, — Ч. 2. - Київ, 1984. - С. 124, потерти «те саме» (закарпатські говори). У 
пам’ятці ростерети — «розбити» (стругь — «різновид човна»), 111. Можна читати 
полозїе, зіпсоване полозик «полози-змії». 132. Текст поділяють також: ходьіна, 
інтерпретуючи його як антропонім - ім’я співця. 


220 




Устав князя Володимира про десятини, еуди та про людей... 



УСТАВ КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА 
ПРО ДЕСЯТИНИ, СУДИ ТА ПРО ЛЮДЕЙ ЦЕРКОВНИХ 
XI - XII СТ. У СПИСКАХ XIV - XVI СТ. 


Під назвою Устав князя Володимира, чи Устав князя Володимира про 
десятини, суди та про людей церковних, відома пам’ятка давнього церковного 
права, котра формувалася від часів великого князя Володимира Святославича 
(Хрестителя) (князював у Києві в 980 - 1015 роках) до початку або першої 
половини XII ст. Вона збереглася в кількох редакціях у понад 200 списках 
XIV — XIX ст. Найдавніший список так званої Синодальної редакції зберігся від 
XIV ст. як додаток до Новгородської кормчої 1280-их років. Одна з редакцій 
Устава входить до складу списків Володимиро-Волинської кормчої, архетип 
якої внесено до тексту номоканона, переписаного в 1286 р. у Володимирі- 
Волинському на замовлення князя Володимира Васильковича. 

Тексти зазначених редакцій друкуються за публікацією Я. М. Щапова в 
книзі «Древнерусские княжеские устави XI - XV вв.» (М., 1976). Зауважимо, 
що в ньому надрядкові букви внесено в рядок і набрано курсивом, а в круглих 
дужках наведено літери, яких немає в манускрипті. Букви й текст, написані 
киновар’ю, передаються півжирним шрифтом. 

Оригінал Синодального списку XIV ст. зберігається в Державному 
історичному музеї в Москві, шифр: Син. 132. Оригінал публікованого списку 
XVI ст. Волинської редакції Устава князя Володимира зберігається в Російській 
національній бібліотеці в Санкт-Петербурзі, шифр: Погод. 234. 


[...] 628 Оуставь с(вя)т(о)го кн(я)за Во|лодимира, кр(е)стивша|го 
Роусьскоую землю, | и> ц(ерк)о(в)нтлхь соуд'Ьх. 

[1] Вь има ш(т)ца, и с('кі)па, и с(вя)т(о)го д(у)ха. 

[2] Се іазь, | кназь Василии, на|рицакм г ьі Володї|мирь, стань 

5 С(вя)тославль, | вноукь Игоревь, бла|жент,иа кнагини Ш|лг'кі. 

вьспршаль ксмь | с(вя)ток кр(е)щ(е)ник кхт грець|скаго ц(а)рл 
и 'Хні Фотиа | патриарха ц(а)регородь|ского, в’захь пьрва|го 
митрополита Лсафіа Киквоу, иже крь|сти всю землю 
Роусь|скоую с(вя)т(т>і)мь кр(е)щень|кмь. 

10 [3] По томь же л'Іі|томь мпог'кімР) мї|ноувшемь создахь | ц(е)р- 

к(о)вь с(вя)ттаіа Б(огороди)ца ДеЦсАтиньноую и дахь | ки дєса- 
ств. 2 тиноу по все|и земли РоусьсгЬи | ис кнАженша вь с’бор|ноую 
ц(е)рк(о)вь \хт всего | кнлжа соуда дєсаіУ|ю в'ккшю. а ис тор- 
гоу десАтоую нед'Ьлю, а | из домовь на вс ако | л'кто 'хт вс акого 
15 ста|да и \хт всакого жи|та чюдномоу Спасу и чіодігки кго 

м(а)т(е)ри. 

[4] По томь разверзьше гре|цьск"кіи номоканонь | и а’бр’кто- 


221 








20 

628 зв. 


25 


ЗО 


ств. 2 


35 


40 


45 


ств. 2 
50 


55 


60 

629 зв. 


Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 


хомь в’ немь, | чиже не подобакть си|хь соудовь и тажь кн(я)зю 
соудити, ни бо|ідромь кго, ни соудь|іамь. 

[5] И ідзь. сьгада|вь сь свокю кнаги|нєю сь Анною и сь 
сво|ими д'ктми, дал || ксмь ткі соуд'кі ц(е)рква|мь, митрополи- 
тоу І И ВС'ІІМІ) пискоупиА|мь по Роусьскои землї. І 

[6] А по семь не падоб'І; вь|стоупатисА ни д'ктс|мь моимь, 

ни вноу|чатомь, ни в’семоу | родоу мокмоу до в'кка, | ни в люди 
ц(е)рк(о)вн г ьі г Ь, | ни во вск соудда ихь. | 

[7] То все даль ксмь по | вс'кмь городомь и | по погостомь, 
и по сво|бодамь, гд'к нь соуть | хр(и)стиіане. 

[8] И своимь | тиоуномь приказ'кі|ваю ц(е)рк(о)внаго соу|да, 
не ччбид'кти, ни | соудити безь вл(а)д(ла)чнА нам'кстника. | 

[9] А се ц(е)рк(о)внии соуди: ра>|споусть, смилнок, заста- 
ваньк, пошиЦбаньк, Йм дачка, промежи му|жемь и женою 

жї|вот'к. вь племени и|ли вь сватьств'І; по|имоутьсА, в'кдь- 
ство, | зелии’ничьство, по|твори, чарод'кіапиїд. | волхвовапиїд. оу- 
р г к|капиіа три: 6ладиє|ю и зельи, кретичь|ство, зоубо'кжа, 
їли | с( т ьі)нь «;(т)ца бькть, или | м(а)т(е)рь, или дчи, или | сньха 
свекровь, бра»;|іа или .ткти тажютьс(я) | задницю, ц(е)рк(о)вна|іа 
татба, м(е)ртв(е)ци сво|лочать, кр(е)сть пос'ккії’Іть или на 
ст'кпахь | р'кжють. скоть, илї | псьі, или поткжі бе|з всликза ноужи 
вь|веде»;, или ино что не|подобно ц(е)ркви под'кЦкть, или два 
дроуга | иметасА бити, кдї|ного жена ’иметь за|лоно дроугаго 
и розда|вить, или кого заста|ноуть сь четвароно|жиною, или 
кто м«ї|литьса подь (Л’випо|мь, или в’ рощеньи’, | или оу водда, 
или ,тк|вка д'ктА повьрже|ть. 

[10] Т г к вск соудда це|ркви данд.і соуть. Кна|зю и боїаромь 
и соудь|іамь ихь в’ тла соудда | ігклз'к вьстоупатї|сА. 

[11] То в’се дал ксмь | по пьрвдахі. ц(а)р(е)вь оу|рАженью 

и по вселе|ньск г ьіхь с(вя)т(л>і)хь семї | зборовь великлахь с(вя)- 
т(ите)ль. 

[12] Аже кто гтреа>|6идить нашь оуста|вь, таковдамв не||про- 
щепдамі) б дати | ц т закачіа б(о)жиіа и | горе соб'к насл'кдоують. | 

[13] А своимь тиоуномь | приказд«іваю соуда це|рковнаго 

не а’бид'кти | и сь соуда давати тб. ча|стии кназю, аТ-іа с(вя)т т к|и 
ц(е)ркви. 

[14] А кто поа>бидї|ть соудь ц(е)рковнлаи, пла|тити кмоу 
собою, а пе|ред б(ого)мь томоу же и>/;ж'І;|чати на страііпгкмь 
соудТ пресі тмами анг(е)ль, | йде же когождо д'кла не | скрда- 
ютьс(я) бл(а)гаіа илї| злаїд. йде же не помо|жеть никто же ко- 
моу, | но та’кмо правда изба|вить «і»; втордаїд см(е)ртї, | «і»; 
р/кчпдаїа моукда. ап | хр(е)щениіа несп(а)сенаго, | а’т огна не- 
гасимаго. Г(о)с(под)ь р(е)че: в д(е)нь месть вь||здамь с’держа- 
щимь | неправ’доу в разоум'к, | т'кхь а’гпь не оугасне|ть 


222 





Устав князя Володимира про деєятини, єуди та про людей... 


65 


70 ств. 2 


75 


630 80 


85 


и червь ихь не оумре|ть, створшимь же бла|гаід — вь жизнь 
и в’ радо|сть и неизреченноую.| А створшимь злаїд | вь вьскр'к- 
шеньк соу|да, им же р(е)че, неизмолимь соудь а’бр'ксти. | 

[15] Еже неколій оуставле|но ксть и пороучено| с(вя)т( г ьі)мь 
п(и)с(ко)п т ьиамь горо|дьск'кгк и торгов'кгі; всАкаїд м'крила и’ сгіу|д'кі 
изв'ксдд. ставила, | 'Хін б(ог)а тако искони оуста|влено пискоупоу 
блю|сти бес пакости, ни | оумалити, ни оумно|жити, за все 

то дати | кмоу слое(о) вь д(е)нь соуда | великаго, їдко же 
и № Ц д(у)шахь ч(е)л(о)в(е)ч(е)скахь. 

[16] А се ц(с)рк(о)вігкгІ; люди: | игоумень, попь, дь|ідкишь, 
д'Ьти ихь, | попадиід и кто вь | клирос'к, игоумень|ід, чернець, 
черница, | проскоурница, пало|мникь, л'кчець, про|щеникь, за- 
д(у)шьн г ьі|и ч(е)л(о)в(е)кь, стороникь, | ся'кпець, хромець. | Мана- 
сттареве, болнї|ц г Ь, гостин’ници, | стран’ноприимни|ц г Ь. 

[17] То люди ц(е)рк(о)вн т ьі| г Ь, б(ог)ад г клн г ьі т к. Мїтро|тлшить 
или п(и)с(ку)пь в'ЬІдакть межи ими |соудь, или «ібида, илї | ко- 
тора, или вражда, | или задница. 

[18] Аже б&’Ідеть иномоу ч(е)л(о)в(е)коу | с ттдмь ч(е)л(о)- 
в(е)комь р'кчь, Ц то иібчии соудь. 

[19] Кто престоупить си | правила, їдко же ксм'кі | оуправили 
по с(вя)т(т»і)хь и>|(те)ць правиломь и по | пьрв'кіхь ц(а)р(е)вь 
оупра|вленью, кто иметь | престоупати правї|ла си, или д'Ьти 
мои, | или правноучата, ї|ли в’ которомь горо.тк | пам'кстпикь. 
или | тиоунь, или соудь|ід, а поа’би. іАть соу|дь ц(е)рк(о)вн г ьіи, 

ИЛИ І КТО ИНД.ІИ, да боуд^ть ПрОКЛАТИ в’ СИИ І В'ІІКІ) и в’ боу- 
доущиї | семию зборовь с(вя)т( , ьі)хь | а>(тс)ць вселеньск'ьіхь. 


Примітки. 6 . У рукопису останнє слово має форму цр‘ а. 7. У рукописі 
црегородьского; під титлом неясна буква, очевидно, с. 31. Слово &мт./чка вставлене над 
рядком. 46. У рукопису іррвь. 60. Від слова не оумреть - перифраз з Євангелія від 
апостола Марка (IX 44, 46, 48). 82. Останнє слово в рукопису цр^вь. 


181 зв. [1] Во имя о/пца, и с( т ьі)на, и с(вя)т(о)го д(у)ха. 

[2] Се азь, кн(я)зь Вьлодимерь, паречсігкій вь | с(вя)томь 
кр(еще)нїи Василїй, посла в вь вся страігкі испчдтати о всякой 
ггкр'к. вь | коем же яз'кпгк вслики.і/ прилежаниемь, | и 
5 расмотр'кхі. сь вс'кми бояр'м своими о всякай законі по вс'км 

земля м и обр т кт(е) | єдину правую в'кру с(вя)тую хр(и)стїян’- 
скоую, як(о) | св'ктило прссв'ктлос и безц г кн т ьій бисер’ | 
прор(о)ческими прореченій послушеству ему | и Х(ристо)ва 
пришествиа смотрением не їзреч(е)но просв(е)щающу всякого 
10 ч(е)л(ове)ка в'крующаго вь | с(вя)тую тро(и)цу по еу(ан)г(е)ль- 

сквд проповеданиемь | ї по ап(о)с(то)льскимь оучением. 

182 [3] Тьм же и азь || прїемь с(вя)тое кр(е)щ(е)нїе, просвещень 


223 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


15 


20 


25 


ЗО 


35 


182 зв. 
40 


45 


50 


55 


б зал' д(у)шею | и т'кломь, и абие исц г Ьл г Ьвь от одрьжащая 
мя тогда пеисігклпзая бол'кзни, и просла|вих б(ог)а, яко 
сподоби мя пріяти таковую | бл(а)г(о)д(а)ть преос(вя)щ(ен)з»ш 
митрополитомь Ми|хаиломь, и взяхь его прьваго митрополї|та 
от патрїярха и от всего сьбора почте|наго лампадою и сакомь, 
яко втораго | патрїярха, с ним же кр(е)стих всю Роускую| 
землю. 

[4] По том же сказа ми вся митропо|лить, еже о хр(и)сті- 
ян’скои в'Іф'І; и како свя|тіи о(т)ц т ьі оутвр'кдиша в'кру па вскл 
сьбоїр'кх вселен’скихь. От велекихь с(вя)т(ите)ль ве¬ 
лико | послушество прїях, поревновавь т г кмь | великих/ ц(а)- 
р(е)мь помощию с(вя)т(о)го д(у)ха ї с(вя)т т ьія | б(огоро- 
ди)ца. 

[5] Бл(аго)с(ло)вение прїемь от Михайла митро|полита 
всея Руси сьездах ц(е)рк(о)вь Десяти|н’ноую с(вя)тза>/ 
Б(огороди)ца и дахь ей десАтиноу | по всей РН’ской земли вь 
своемь княженіи | десятоую в'ккшоу, и оу торгу десятую І 
нед(е)лю, а изь домовь на всякое л'кто от всего | прибзатка 
и от лова княжа и от стад и | от жита десятину люд¬ 
ному Сп(а)су и с(вя)т'кг/1 Б(огороди)ци, городза и 
гіогостза, села и виногра|дза, земли и борти, озера, 

р'кки. воло|сти и дани сь всими прибзаткза, деся|тое вь все.и 
ц(а)рств т к и княженїи. 

[6] И княги|ни моя всю безіркн’ную коузнь, порт за. | 

и злато, и камение драгое, и великій же|нчюгь, иконзл, 
ї еу(ан)г(е)лїа, трапез за сьсоудза || ц(а)рскими оукра- 
сивши обогатих. 

[7] И ц(е)рков’|ное б(о)гатство — нищих богат’ство вьз- 
ра|ста ради сироть, и старости, и немощи | вь недугь 
вьпадшихь, пиіпи.и крьмленіе, стран’нзам приложение, 
сирота м и оубогши | промзашление, д(е)ваеи пособие, в’дови- 
ца м по|трсбза. вь напастех поможение, вь по|жар'І; и вь по- 
тоїгк. гіл'кіґпз.и/ искупле|ние, вь глад прекрьмленїе, ц(е)рк- 
ва м и мона|стзаремь подятие, живзам приб'кжшце | и оуте- 
шенїе, м(е)р»;вз«ш память. 

[8] То|го д'кля ц(е)рковную нед(е)лю даль есмь вь 
сво|емь им'кпїи. 

[9] По том же митрополит’ | т'км же сказа ми фю сьборь 
греческих | и номоканон ї како велицїи тій ц(а)ри не вь|- 
схогкіпа сами судити т'кх соудовь, ни ве|лможаи ни боїаромь, 
ни соудиїамь их, но | предаша ц(е)ркви и с(вя)т(ите)лс.и. 

[10] Тако же и азь, и|згадавь сь своєю княгинею и сь 
своими | д'ктми, даль есми ц(е)ркви с(вя)т'ки Б(огороди)ци 
ми|трополиту всея Руси и вси м еп(и)с(ко)помь по всей 
Руской земли тза соудза. 


224 




Устав князя Володимира про десятини, еуди та про людей... 



[11] Не оустоу|патися ни д'ктс и моимь, ни оунучатолі, | 

ни роду моемоу до в'Ька, не оустоупатися | вь ц(е)рковн г ьіи 
60 люди ни в соудта ихь. 

[12] Даль | есмь по вс’кмь градом и по погостом, и по | сво- 
бо дай, где хр(и)стїане суть: рос пустим, сми|рное, 
застание, оумтакание, пошибание, | промежи мужем и женою 
о живот'к. оу пле|мени, или вь сватьств'І; поимется, 

65 в'ЬдьЦство, зелейничьство, оур'Ьканіа три: бля|днею и 

з'клїи, еретич(е)ство, зоубоедь, о(т)ца или м(а)т(е)рь бьеть 
с( г ьі)нь или дщи, братїа | или д'Ьти тяжутся о задницу, 
ц(е)рковная татба, м(е)ртв(е)ця сволочать, гро|бігмй тать, 
кр(е)сть пос'ккусть, или на | станах р'кжготь. или скотла, 

70 или пси, или птици без великії ноужда, или что | непо¬ 

добно ц(е)ркви под'кють. 

[13] Тій вси суди | ц(е)ркви дани суть. Кн(я)зю, и бояро м, 
и судиям І ВЬ Т'КІ судла не оуступатися. 

[14] То все даль есмь | по прьвлахь ц(а)ревь ряже- 

75 нїю, и вселенских | великих с(вя)тлахь сейми сьборь 

великих с(вя)т(ите)ль. 

[15] Аще кто приобидить нашь оуставь, как|о же оуставиша 
с(вя)тїи о(т)ци, таковл>ш непро|щенлалі б дати от закона б(о)- 
жія, горе соб4; на|сл г Ьдоують. 

80 [16] Еже искони оуставлено ес(ть) и по|роучено 

с(вя)тд.и/ еп(и)с(копо).и горойскдаи торговдаи в'к|сда. и вся¬ 
кая марила, от б(ог)а искони тако | оуставлено еп(и)с- 
(ко)пу блюсти без пакости, ни | оумножити, ни оумалити, 
за все то дати | емоу отв'Ьть вь д(е)нь великаго соуда, яко | 

85 и о д(у)шахь ч(е)л(овече)скихь. 

[17] А се ц(е)рковнїи людїе: Игумень, попь, дїякон, 
кто вь клиросЬ, | чернець, черница, по па Дня. попович, 
л'кчепь. про|щени/с, зад(у)шьн г ьій ч(е)л(ове)кь; мапастдаревс, 
болпи|п'м. гостин’ници, страннопрїимци. 

90 [18] То люби | ц(е)рковнїи, богад'Ьлнїи. Митрополит їли 

еп(и)с(ко)пь | в'їдає»; межи ими суд, їли обида 
которая, задни|ца л(и). 

[19] Аже будет обида їному ч(е)л(ове)коу с ними, 
то | обчїй соуд. 

Примітки. 27. У рукописі третє слово написане помилково свьздах. 67. На березі 
рукопису до слів тяжутся о задницу глоса о статк, тобто о статки ? 


225 







Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


УСТАВ КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА 
ПРО ЦЕРКОВНІ СУДИ XI - XII СТ. 
У С ПИ СКАХ XV СТ. 


Назва Устав князя Ярослава, або Устав князя Ярослава про церковні суди, 
носить у науці кодекс родинного та шлюбного права Київської Русі, який почав 
формуватися в період володарювання великого князя Ярослава 
Володимировича (Мудрого) (княжив у Києві в 1019 - 1054 роках). Зберігся в 
шести редакціях, у близько 90 списках. У давніх редакціях виділяються дві - 
Простора (Широка) та Коротка. 

Тут наводимо так званий Архівний ізвод Просторої (Широкої) редакції, що 
виник у XIV - XV ст. на заході Русі і зберігся в єдиному списку 1460 — 70-их 
років, за публікацією Я. М. Щапова в книжці «Древнерусские княжеские устави 
XI —XV вв.» (М., 1976). Зауважимо, що в ній надрядкові літери внесено в рядок 
і набрано курсивом, а в круглих дужках подано букви, яких немає в рукописі. 
Написи циноброю передаються півжирним шрифтом. 

Оригінал зберігається в Російському державному архіві давніх актів у 
Москві, шифр: Ф. 181. - №279 (658). 

З цієї ж книжки передруковується один зі списків - 80-их років XV ст. - так 
званої Рум’янцевської редакції, в якому поєднані зводи Короткої й Просторої 
редакцій. Оригінал зберігається в Російській державній бібліотеці в Москві, 
шифр: Рум. 232. 

[...] 504 Сжд Шрослава | кназ(я), с(ьі)на Володимерое(а). 

[1] Се азь, великій | кназь Мрославь, с(ьі)нь Владимировь, 

| по правилом с(вя)тих ш»;(е)ць и по записи ш»;ца | своего по¬ 
мисли* гр'їіховпьіа вещи | и д(у)ховньі шмдати ц(е)ркви по слові*’ 

5 ми|трополита ш»; сі/дебних книг. 

[2] видали | есмо с(вя)т(ите)лемь тьіа д(у)ховньіа сі/дн, | 
судити их шприсно мирлнь, развее | та/нбьі с поличним, то 

504 зв. судити с моши, та ж'(е) || и д(у)шегі*’бленїє, а во иньїа д'Ьла 

никако.ж'(е) | моши не встіїпатисА, да не в проклА|тіе владі*’»;; 

10 или д'ііти мои, или болАре, | или заказникь нашь, аще тп рода 

мо|єг(о) всті/питса — да бі/де»; проклА»;. 

[3] Сеж'(е) | с(вя)»;(ите)л(е)мь щ»;дано с(вя)тнми ад/нци: 
оумн|канїе, насилованїе. Аще бі*’де»;(ь) боАрь|скаа дщи, за ера м 
е гривен зла»;(а), а митро|поли»;(у) тако ж'(е); а менших боАрь, 

15 то грив(на) зла»;(а); а добрих люди грие(на) среб(ра), а митро- 

пол(и)ті*’ | тако ж(о), а на і*’мьітниц г кх митропол(и)ті*’ | по % гри- 
е(ен), а кназ(ь) казни»;(ь). 

[4] А кто поши|бе»;(ь) жені*’ боАрскі*’, "є грив(ен) зла»;(а), 

а менших | грие(на) д, а митрополи»;(у) та ж(е); а добрих | люОг/и 


226 




Устав князя Ярослава про церковні єуди XI - XII єт... 



20 в рубли, а с(вя)т(ите)лю в рубли; а про|стьіх чаби — ві грие(ен), 

а митропол(и)я;(у) ві грив(ен), | а еще кназь казншя(ь). 

[5] Аще пжститя(ь) боА|рин жспН’ свою, за ераги є грив(ен) 
злая;(а), с(вя)т(ите)лю | то .ж'(е); а м(е)ньшік д грие(на)злая;(а), 
а с(вя)т(ите)лю та ж(е)', | а нарочшяьіх люби по в ріЛзли, а с(вя)- 

25 т(ите)лю та ж(е)', а простьцю ві грив(ен), а с(вя)т(ите)лю та ж(е); 

а кназ(ь) | казнши(ь). 

А гривна по патидєс(я)ть грог«(ей). | 

[6] Аже д(е)в(и)цею прижшя(ь) и робнт(ь) д'ктищь | оу ияяца 
и м(а)т(е)ри, шблич(и)вь, пжститї ю | в доги божии. 

ЗО [7] Тако ж(е) и вдова, оли ж(е) роб вьі|кЙшя;(ь). 

[8] Аще девица засАдеіи(ь) великих бо|лАрь, митрополшя(у) 
є трив(ен) на іхтоци или | племени; а нарочитьіх люби ві три|- 
вень; а простьіх чаби роубль. 

[9] А д(е)в(и)цю | кто оумльвши(ь), дасть в толокй’, | на оумл- 

35 веници св(я)т(и)т(е)лю гри «(на) среб(ра), а д(е)в г Ь за | ерам"? 

грив(ньі), а на толочнех по % | гри«(ен), а кназ(ь) | казншя(ь). 

[10] Аже моуж’ «іжении;(ь)сА иною, а [с] ста|рою не рас- 
пжстивса, моу.Ж' єп(и)с(ко)пж в’вин(е), | а поваго жспН’ в доги 
ц(е)рк(о)вньш, а старою дрьжаяш и жити с щкю. 

40 [11] А поидеіи(ь) жен(а) | ц т мЙка за иньїи, а тако ж , (е). 

[12] Аще в жеігі; | лихій педХ’гь бждея;(ь), или сл'кпа, или 
дль|гая бол'кзнь, про то не пжстшя(и) ее; так(о) | и жене моуж(а). 
ств. 2 [13] Аще кЙи с’ кЙиою сживіЛяса, || а щблич(и)тьс(я), с(вя)- 

т(ите)лю ві гри«(сп), а вь гр'кс'к | сами вь и>/яца вьзмХ’ть. 

45 [14] Аще кто за|жже»;(ь) дворь или г^мно, св(я)т(ите)лю м 

гри«(е)нь, | а кназ(ь) казнши(ь). 

[15] Аще с сестрою блжбить кто, | єп(и)с(ко)пж м грив(ен), 
а запов т кб(ь) по законі. 

[16] Аже | ближнии роб поиме»;(ь)сА, св(я)т(ите)лю гри«(на), 

50 а их | розлжч(и)ти. 

[17] Аще кто водшя(ь) в жсігк, | єп(и)с(ко)пж к гривен, а 
котораа поблегла, | тЙо в доги взая;(и) ц(е)рковньш, а прьвійо | 
вобить по законі. А име»;(ь) лихо водити — | казнити ег(о). 

[18] Аще мж.ж с женою роспж|ститсА вь своєи воли, а бж- 

55 дея;(ь) венчал|наа, то с(вя)т(ите)лю ві трив(ен). 

[19] А жид(о)вин бждея;(ь) | с рискою, или бесерменин, на 
инов г крц г к | с(вя)т(ите)лю н гри«(ен), а рХ’сскХ’ поіати в доги | ц(е)р- 
к(о)вньш. 

[20] Аще кто блжбить с черницею, | с(вя)т(ите)лю м грие(ен). 

60 [21] С животиною сугке/я(ь), | ві грие(ен). 

[22] Аже свекорь (с) снохою сд г кєт(ь), | с(вя)т(ите)лю м гри¬ 
вен). 


227 





65 


70 


75 


80 


85 

505 


90 


95 


100 


Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 

[23] А деверь сь ідтровью, с(вя)т(ите)лю | ві грив(ен). 

[24] А с мач(е)хою ві грив(ен). 

[25] Аще в бра»;(а) | сь женою сд'Ью»;, еп(и)с(ко)п^ а гри¬ 
вна), а жена | в до м. 

[26] А иля(е)ць сь дщерїю сд'Ьєщ(ь), м грив(ен), а опи- 
»;(емья) по закон(у). 

[27] Аще д(е)ва не восхоч(е)ть за|моуж, а щ/и(е)ць, м(а)ти 
сил# счина/н, а д(е)в(и)ца | что оучинить пар собою, щ/и(е)ць, 
м(а)ти вл(а)д(ьі)ц г Ь | в’ виїгі;. 

[28] Аще кто женй’ зове»;(ь) 6ла<3(и)ю, | а блжде»;(ь) болр- 
скаа жена, за ера м є грив(ен) | зла»;(а), а с(вя)»;(ите)лю тако 
ж(е); ажь ли гражанка — | грив(на) д еребра, а еп(и)с(ко)п^’ та 
ж(е); а сєланцє — | % коун, а с(вя)т(ите)лю г грив(ньі) среб(ра). 

[29] Аще кто | пострижет(ь) браду или главу, с(вя)т(ите)лю 
г грив(ньі). | 

[30] Аще моуж или жен(а) краде»;(ь) конопли или лей, | 
с(вя)т(ите)лю г грив(ньі). 

[31] Аще моуж 1 или жен(а) крадет(ь) | бельї прьтьі, полотна 
и портище, | с(вя)т(ите)лкщ грив(ен). 

[32] Аж(е) ли изгородноє и сваде|бное, то все с(вя)т(ите)лю. 

[33] Аще за д'квХ’ сьрь | краіднь б^де»;(ь), а не так сьчииа/и, 

за сьірь | гривна д, а что истерАли, то за|платА»;, а с(вя)т(ите)лю 
З грив(ен), а кназ(ь) казнши(ь). 

[34] А жена оу моуж(а) име»;(ь) красти, с(вя)т(ите)лю "г гри- 
в(ньі), Ц а мж.* 1 казнши(ь); а оу свекра тако ж; а не разлй’- 
ч(и)|ти юс. 

[35] Аще жена зелеиница, чарод'кица, | наоузница, вльхва, 

а моуж долич(и)тьс(я), | ее казнши(и), а с(вя)т(ите)лю з грив(ен). 

[36] Аще моуж | с мЙкещ 6ию»;са, или од'ЬІретСь), или 
жена моуж(а) биет(ь), вл(а)0(ьі)ц т Ь "г грив(ньі). 

[37] Аж(е) | биютсА женки меж себе, на виноватои | с(вя)т(и- 
те)лю % кжн. 

[38] А ми чюж женж, за сорол/ | по зако«(о)пис(и), еп(и)- 
с(ко)пж з грив(ен). 

[39] А.ж(е) кто бие/и(ь) | с(вя)щен’ника, за срал/ є грив(ен) 
зла»;(а). 

[40] А свекорь | снохж би ет или деверь ідтров, с(вя)т(ите)лю 
З | грив(ен). 

[41] Аще с(ьі)нь «дица бие»;(ь) или м(а)т(е)рь, киаз(ь) | каз- 
нши(ь), а с(вя)т(ите)лю в’ вин'Ь; или руки кназ(ь) | полишши(ь), 
или вь градскЙо казнь, в поз(о)рь, | а єп(и)с(ко)п&’ в’ вшгі; безь 
оурок(а). 




228 





в 2:-' 


Устав князя Ярослава про церковні суди XI - XII єт... 


105 [42] Аще черне|ць с черницею сд'кю/н блжд, судить их с(вя)- 

т(ите)ль, | а мирАн не припжщаа, аще и в'крпи са/я(ь). | 

[43] Или по/? с ігкю, или попа<3(и)я с черньцещ, или про|- 
ск&’рница, а тих тако ж(е) суди/н(ь), а во что | ос^ди/и(ь) волен. 

[44] Аще по/? или ино/с бьетьс(я), все|гда еп(и)с(ко)поу вь 

по вин(е). 

[45] Аще кто нечисто | по воли іасть, кобьілин^, или мсР- 
вединй’, | и вса/с(о) нечисто ш/яреч(е)но, еп(и)с(ко)пж В ВИІГІІ. ( 

[46] Аще по/? д'кти кр(е)стит[ь] иног(о) попа вь | пр т Ьд(е)ле 
шприсно великїа нжжи, еп(и)с(ко)пж | в’ виїгк. 

115 [47] А не сь кр(е)сщеньіми не іасти, | ни пити, или сь ино- 

врьньш, вл(а)д(ьі)ц г Ь | в’ вищк. 

[48] Аще кто сь щ//?л^’ч(е)нь№ іасть | и пие//?(ь), ш/ял&’чен 
б^де/я(ь). 

[49] Аще с жидовкою | или с бесерменкою сд т Ье//?(ь) блжд, 

120 а не лиши|тса, ц(е)ркви ш/ялжчи/я(ь)са; еп(и)с(ко)пж ВІ гри¬ 

вен). І 

[50] Аще чрьнець или черница ростриже|тсА, еп(и)с(ко)п^ 
м грие(ен). 

[51] А се роспжстьі | из нам(о)канон(а) Мрослаели | шиї 

125 правиль. | 

Прьваа вина жене, ажь оусльіши//?(ь) | ш/я иньїх людна, \ 
что джмаю/н на ц(а)рА, или | на киаз(я), а м&’жй’ свосмХ’ не ска- 
же//?(ь), а по | слес)?/ шбшави/л(ь)сА, разл&’чити ю. 

Е-а і вина, аже застане/я(ь) мЙка своего жен(а), а мЙкь 
ізо ств. 2 свою жен(у) тако ж(е) с прелюбод'кез/, || а с добрьіми послоухи 
— разлоучїти ю. | 

Аг, подоумае/я(ь) жена на мЙка своего | З'клїемь оумори/я(и) 
или иньш чом, разлоучшя(и) их. | 

X, аже жена в г Ьдае/я(ь) на моуж(а) своег(о), а не ска|же/я(ь) 

135 мХ’ж^ своел/(у), а после шбьіави/я(ь)сА, ра|злжчитї ю. 

Аж’(е) жена безь мЙка своего | воли име/я(ь) ходити с чю- 
ж{а)ша, пити, и асти, | и спати, а потом шбьіавитсА, ра|злоу- 
чи/и(и) ю. 

Аже жена начне/н(ь) ходи/я(и) по и|грш^(а)мь опроч(е) воли 
140 мЙка своег(о), а моужь счю|вал, разлоуч(и)ти ю. 

Аще ли крадеть моу.з/с(а) | или ц(е)рк(о)вь кой люб(о), раз- 
лжч(и)тї ю. 

[52] А что | оуткго/н монастьірьскьіА люд?/, да не | встЙіа- 
е/я(ь)сА в них киазь, никакїи сжд(и)а, | а безатщина иде/н(ь) 

145 митрополичимь | заказники»?. 

[53] А кто оуставленїе | с(вя)т(ьі)хь правім пор^’ши/я(ь), или 
д'ктї мои, | или рос) мои, о/яца моего придание Ва|силїа, вели- 


229 









Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


150 


ког(о) киаз(я) Володимера, а вь|стлшитса в соуд с(вя)т(ите)лескь, 
что есмьі | дали ц(е)рк(о)вньіа сІд(ьі), то, сждивше, казниш(и) | 
их по законі. 

[54] А чрес се кто почне»;(ь) судити, | сам оскІдєє;;;(ь), а 
клАтва и бл(аго)с(ло)венїе на | них с(вя)тьіх ш»;(е)ць, иже 
в Ник'ііи тні. | 


Примітки. 49. Останнє слово виправлене із зри. 91. Слова мЬ’.исем биютсл, ти 
написано двічі. 113. В оригіналі кр(е)стити < крьстить иног(о), тобто ьи > ии\ 

199 зв. Кназь велїкїи А росла в ь. 

[1] Се азь, великьш кназь Арославь, | с(ьі)нь Володимеровь, 
по данїю | \ктца своего сьгадал есмь сь мї|трополитомь Ла- 

200 рщіном, сьложїЦль есми греческьш номаконо|нь; иже не 

5 под(о)баєть сихь | тажь судити кнакю и бо|лромь, даль 

есми мїтропо|литІ и єпископом гк сІдьі, что пїсаиьі вь прави- 
л'йхь вь но|мокан«ш т кх по вс'кмь горо | дол; и по вс'ки шбласти, 
г.тк | хр(и)стианьство. 

[2] Аще кто Умчить д'квкІ или иа|силить, аще болрьскаА 

10 до|чка, за соромь єи є гриве|иь золота, а митрополиті | є гри¬ 

вень золота; а меишихь | болрь грївиа золота, а мїтро| политі 
гривна золота; | а добрьіх людей за сорол/ еи | є гривень сере- 
бра, [а] митро|политоу є гривень серебра; а на Імьічнищкх по 
гривігк | серебра митрополитоу, а | кназь казни»;. 

15 [3] Аще кто пошибаеть боАрьсь|кІю дочкІ или боАрискІю 

жо|ноу, за сорол; еи є гривень | золота, а митрополиті є | гри¬ 
вень золота; а мень|ших болрь гривна золота, | а митрополиті 
гривна зо|лота; а нарочитьіх люди|и7’ рІбли; а митрополи|тІ"г 
ств. 2 рІбли; а простої! чалЦди й гривень, а митро|политоу й гри- 
20 вень, а кназь | казнить. 

[4] Аще поустить боАринь велик | жоноу без виньї, за со¬ 
рол; еи | є гривень злата, а митро| политі є гривень злата; а 
менших боїдрь гривна золота, а митрополиту гривна золота; 
а нарочитих людин г роубли, | а митрополиті7 рІбли; 

25 а простої! чади й гривень, | а митрополиті й гривень. | 

[5] Аще вь щ»;ца и вь м(а)т(е)ре дочка давкою д'ктАти до- 
бІдеть, Ц/|блИЧИВЬ, Ю ПОИАТИ в дол; ц(е)рковньі|и. 

[6] Тако же и жонка, а чимь ю | род окІпить. 

[7] Аще Д'квкІ оумльви»; кто к соб'к | и дасть в то- 

30 локІ, на оумльвь|ници митрополитоу 7 гри|вньі серебра, а д'квц'к 

за сорол; | "г гривньї; а на толочаїгкх | по рІблю. а кназь каз¬ 
нить. | 

[8] Аще мІжь тп жоньї блАдеть, | митрополиті І вшгк. | 


230 





Устав князя Ярослава про церковні єуди XI - XII єт... 



[9] Аще мІжь шжєнитса иною | жоною, сь старою не рос- 

35 пІсти|вса, мІжь тон митрополи|тІ оу впне, а МОЛОДДЮ В ДО М І 

ц(е)рк(о)вньш, а сь старою жїти. | 

[10] Аще жене лихьіи недІгь болить. | или сл'Ьпота, или 
долгаА бол'ЬІзнь, про то е(е) не пустити. Ц 

200 зв. [11] Тако же и жсігі; ігклзе поу|стити мІжа. | 

40 [12] Аще жена оу моужа крад'кть, | а шбличить ю, митро¬ 

политі | V гривньї, а мІжь казнить, | про то не разлучити. 

[13] Аще югЬть покраде»;, тако же тво|рАть над нею. | 

[14] Аще д'Ьвка засАдеть великьіх | болрь, митрополиті є 
гри|вень золота, а менших болрь | митрополиті гривна золота; | 

45 а нарочитих людии вї гри|вень серебра, а митрополиті | вї 

гривень; а простои чади | гривна серебра, а мїтрополї|тІ гри¬ 
вна серебра. | 

[15] Аще поидеть жона кут своего мІ|жа за иньїи мІжь, 
тоую жо|ноу понати в до м ц(е)рк(о)вньш, а но|вожєна мїтро- 

50 полїтІ оу про|дажи. | 

[16] Аще кІмь с кІмою блІдь сьтво|рить, мїтрополитоу 
гривь|на золота и вь опїтемьи. | 

[17] [А]ще кто зажьжеть дворь, или | гоумно, или что иное, 
мїтро|полїтоу’р гривень, а киазь | казни»;. | 

55 [18] Аще кто сь сестрою сьгр'Ьшить. | митрополиті'р гри- 

ств. 2 вень, а оув опїтемии и в казни по за||коноу. 

[19] Аще ближнии рос) поимєтса, | митрополиті н гривень, | 
а ихь разлІчити, а ишїтємь|ю да прийміть. 

[20] Аще дв'к жсігі; кто водить, | митрополитоу м гривень, 

60 а котораа подьлегла, тоую | понати в до м ц(е)рк(о)вньш, а пер- 

вІ|ю дрьжати по зако|нІ; а иметь лихо водити, ка|знїю каз- 
нити его. | 

[21] Аще МІЖЬ И СЬ ЖЄИОЮ ПО СВОЄЇ! І ВОЛИ рОСПІСТАТСА, 

митро|политІ ві гривень; а боудІ»; | не в'Ьнчалньш, митрополї|тІ 
65 з гривень. 

[22] Аще жидовинь или бесерменин | с роускою бІдеть, 
иноіазьічь|ници митрополитоу 57 гри|вень, а роуска понати в до м \ 
ц(е)рк(о)вньш. І 

[23] Аще кто сьблІдить сь чрьноріфицею, митрополиті 

70 р’ гри|вень. 

[24] А сь жївотїною ві гри|вень, а вь «іпитемью вло- 
жиш. | 

[25] [А]ще св'ккорь сь снохою сьблюди»;, | митрополиті"р 
гривень, а | иліїтемьа по законоу. | 

75 [26] Аще кто сь двома сестрама па|детсА, мїтрополитІ л | 


231 




201 

80 

85 

90 

95 

ств. 2 

100 

105 

110 

115 

201 ЗВ. 


Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 
гривень. || 

[27] [Аще деверь со іатровью падетьс(я), митрополитул гри¬ 
вень]. 

[28] Аще и с мачехою кто сьблоуди»;, | мїтрополитІ м 
гривень. | 

[29] Аще два брата боудоуть сь о|дїною жонкою, мїтропо¬ 
литІ ] 'р гривень, а жонка в домь. | 

[30] Аще девка не восхочеть заміж, | а «і(те)ць и м(а)ти 
сїлою дадуть, | а что сьтворить над собою, | ш(те)ць и м(а)ти 
митрополитоу оу виігіі, а исторь има плати|ти. Такожь и отрокь. 

[31] Аще кто зов'кть чюжюю жоні | блАдью великих боАрь, 
за со|рол/ е г к є гривень золота, | а мїтрополитІ є гривень. | 

а кназь казнить; а бІдеть | менших боАрь, за сорол/ с'к г | 
гривни золота, а мїтропо|литоу 7 гривньї золота; | а бІдеть 
городскьіх людии, за | соромь єи 7 гривньї серебра, | а мїт- 
рополитоу г гривньї | серебра; а сельскьіх людии | за сорол/ 

Є'її грївна серебра, а | мїтрополитоу грївна сер'Ьбра. | 

[32] Аще кто пострижеть голові | или бороді, мїтропо- 
лїтІ ві | гривень, а кназь казнить. | 

[33] Аще моужь иметь красти ко|нопли, или лень, или вса- 
ко|е жїто, митрополиті І виігіі | сь кназємь напольї. Тако ж(е) 
и жо||нка, аще им 'Ать то красти. 

[34] Аще моужь краде»; б'кльїи портьі, или полотна, или 
портища, поневьі, тако ж(е) и жонка, ми|трополитІ оу виігіі 
сь кнАзеш напольї. 

[35] Аще йме»; красти свадебное и о|городное бои и Ібии- 
ство, а что | Ічииитиса д(у)шегІбьство, | платАть вїнІ 

к п аз і о с мїтро|полито.и напольї. 

[36] Аще про .тквкІ сьірь боудеть кра|ань, за сьірь гривна, а 
што | стерА заплатАть, а мїтро|политоу з гривень, а киаз(ь) 
казни»;. | 

[37] Аще мІжа два бьютсА женьскї, | или вкІсить, или оде- 
реть, мї|трополиті7 гривньї. | 

[38] Аще моужь бьеть чюжоую жоноу, | за сорол; єи по за¬ 
коні, а мїтропо|литІ з гривень, а киазь ка|знить. 

[39] Аще с(ьі)нь бьєть а’(т)ца или м(а)т(е)рь, ка|знїть єго 
волостельскою казни|ю, а мїтрополитІ оу виігіі. | 

[40] Аще д'Ьвка вьсхочеть замІжь, | а щ(те)ць и м(а)ти не 
дадІть, а что | сьтворить, митрополиті І вин , йщ(те)ць и м(а)ти. 
Тако (ж)е и щт[рок]. | 

[41] Аще чрьнець, или чрьнїца, [поп], или попадїа, или 
пр[оскурни]|ца вьпадІ»; во блід, [т'кх судити] || мїтрополи¬ 
тоу ачірочь мїр а|нь, во что их щсІдить во|лень. | 



232 



Устав князя Ярослава про церковні суди XI - XII єт... 


120 


125 


130 


135 


ств. 2 


140 


145 


150 


155 


арк. 202 
160 


[42] Аще попь или чрьнець оупию|тсА безь времени, мит¬ 
рополиті І виїгЬ. І 

[43] Аще чрьнець или чрьница ро| стрижете а, митрополиті | 

Оу ВШгЬ, ВО ЧТО ИХЬ ЩбрАДИШ. І 

[44] А что л'кетс'А в домовьньїх людех | и вь ц(е)рьков- 

ньіх и в самех мана|стьірех, а не ІстІпаютсА кна|жїи волостели 
в то, да в'[;да|ють их митрополичьи воло|стели, а безатщина ихь 
мї|трополитІ поидеть. | 

[45] Аще дв'І; жене бьетесА, митро|политоу % р'Ьзапь на ви- 
но|ватои. 

[46] Аще без виньї свекорь бїеть сь|нохоу или дьверь АТ- 
ровь, | то платАть єи по законі, |а митрополитоу з гривень. | 

[47] Аще что кто поганое | кість І сво|єи воли, или \гкд- 
в'кдипІ. и|ли иное что поганое, мїтро|полїтоу І вине и в казни. | 

[48] [А]ще попь дита кр(е)етить І чюжомь оуезсі'і; или 
иное что | [с(вя)щен]ническое, разв'ки ноужа | [и боле]зни, 
митрополиті оу І [вин'Ь]. 

[49] [Сь] некр(е)см/(е)нньш а иноіазьїЦчьником, шш на- 

шего іазьїка | сь некр(е)сщ(е)ньіми ни пити, ни | ести, докол'Ь же 
кр(е)стАтьсА. Аще кто в'Ьдаа асть и пиеть, | да бІдеть 
мїтрополїтоу оу вї|ігк. 

[50] Аще кто сь щтлоученьш асть и пїеть, | самь ію/илІ- 
чень боудеть. І 

[51 ] Аще кто сь бесерменкою или сь | жїдовькою блІдь 
сьтворить, | а не лишитса, шш ц(е)ркви да щ/нлІ|читса и шш 
хр(и)стиань, а мїтро|полїтоу кТ гривень. 

[52] А т'Ьми винамї разлічши(и) моужа | с женою. 
а вина. | Аще оусльїшить жона шш иньїх лю|деи, что до- 
умають на ц(а)рА | или на кназа, а она мІжІ сво|емоу не ска- 
жеть, а а> после щ6ьа|снитса, разлІчити. 
в вїна. Аще застанеть мІжь свою жоіілі сь | прелюбод'к- 
емь или какь оучи|нить на ігііє исправоу сь добрьі|ми послІхьі, 
разлІчити. | 

[А]ще доумаеть жона на своего моу|жа или зелїемь, или 
иньїми | людми, или пакь иметь в'Ьдать, | что хотать моужа 
е г І; оубїти, | а цчіа моужІ своемІ не скажеть, | а ачіосл ’к щбь- 
АСНИТСА, разлІчиіи(и). І 

"г вина. Аще жена безь своего моу|жа им’йть ходити, или 
питї, || или асти, а опречь своего домі | иметь спати, а потом 
щ6ьа|снитьса, разлоучити. 

д вина. | Аще иметь жона ходити по игрї|щомь или во 
дні, илї в нощи, | а моужь иметь Ісчювати, а | щпа не по- 
слоушаеть, разлоучи|ти. 


233 









Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


е вина. | Аще в'кдеда(ь) жона моужа своего по|красти кл г /ггь. 
или товари, или | сама покраде»;(ь), да иньш пода еть, | или 
165 иметь в'кдати. што хота|ть ц(е)рк(о)вь покрасти, а а’ па мі^жоу 

своемоу не скажеть, разлічити. 


Примітки. 22—23. Від слів а менших до гривна золота в цьому списку тексту немає. 
Він подається за списком, який зберігається в Бібліотеці Академії наук Литви. 29—30. В 
рукопису помилково написано не толок#, а толікі/. 34. В рукопису помилково 
шженитисл. 38. У рукопису помилково пккі/стити. 51. У рукописі кІЇмі/юІ 61. Після 
слова перв!/ю закреслено понлти. 77-78. Цієї статті в видаваному списку немає. 
Дається за списком, що зберігається в Бібліотеці Академії наук Литви. 116-118. Куток 
аркуша з текстом рукопису обірваний, текст відновлено в квадратних дужках за списком 
Центральної бібліотеки Литовської АН. 


234 



Напис на прясельці XII ет. 


НАПИС НА ПРЯСЕЛЬЦІ XII СТ. 


Під час розкопок на схилах Старокиївської гори в 1968 році археолог 
П. П. Толочко знайшов шиферне прясельце (диск, що надівається на кінець 
веретена для надання йому стабільності при прядінні), на якому міститься 
напис: 

АНТ»КЛ ВТ»ДЛЛй 
прАСЛЄШЬ жнр'ьщЬ 

П. П. Толочко датує пам’ятку XI - XII століттями. Публікується за 
фотографією розгортай епіграфеми в кн.: Толочко П. П. Історична топографія 
стародавнього Києва. - К., 1972. - С. 115. 


235 




Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


КИЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС XII ст. 

ЗА ІПАТІЇВСЬКИМ С ПИ СКОМ БЛИЗЬКО 1425 РОКУ 



На самому початку XIV ст. (допускається - близько 1307 р.) в Україні-Русі 
скомпоновано літописне зведення, основою котрого був літопис, укладений у 
Києві до завоювання столиці держави ордами хана Батия 1240 р., до якого 
долучено пізніше літописні оповіді про події в Галицькому та Волинському 
князівствах. Це зведення збереглося в двох основних списках. Іпатіївський 
список (названий так за Іпатіївським монастирем у Костромі, де пам’ятку 
відкрито) скопійовано десь на Псковщині. Він має заголовок «л'к т писе ць 
рускии». Пізнішим є Хлєбниковський список (далі умовно - X.; належав колись 
коломенському купцеві Хлєбникову) - XVI ст. Висловлено припущення, що 
його зробив у 1570-их роках котрийсь із викладачів Острозької академії й 
подарував князю Костянтинові Острозькому - патронові навчального закладу 1 . 
Збереглося п’ять списків XVII ст., зроблених із Хлєбниковського (для цього 
запропоновано також найменування Острозький список). 

Літописне зведення, представлене в Іпатіївському та Хлєбниковському 
списках, складається з «Повісті временних літ» та ще двох літописів, які в науці 
одержали назви відповідно Київський та Галицько-Волинський літописи. 

Київський літопис є ніби продовженням «Повісті времянних літ». Він 
розповідає головним чином про події на півдні Київської Русі від 1118 до 
1199 р. Скомпонований із хронологічних записів, що велися в Києві, 
Переяславі, Чернігові, Галичі та інших князівських центрах. Існує думка, що 
редактором Київського літопису та автором кінцевої його частини (1196 — 1198 
роки) був ігумен Михайлівського Видубицького монастиря. 

Уривки з Київського літопису наводимо за науковою публікацією «Полное 
собрание русских летописей. - Т. 2: Ипатьевская летопись / Изд. 2-е. - М., 
1962», що є фотомеханічним відтворенням видання 1908 р., здійсненого за 
редакцією видатного лінгвіста акад. О. О. Шахматова. Це видання 
супроводжується різночитаннями за Хлєбниковським, Погодінським (XVII ст.) 
та Єрмолаєвським (кін. XVII — поч. XVIII ст.) списками. Оригінал Іпатїівського 
літопису (на папері, 307 арк. в 1° , напівустав, у два стовпчики) зберігається в 
Бібліотеці Російської академії наук у Санкт-Петербурзі, шифр: 16.4.4. 


1 Пріцак О. Вступ // ТИе ОІсІ Риз’ Кіеуап апсі СаІісіап-\/оІїіупіап СИгопісІез: ТМе Озігог’куі 
(ХІеЬпікоу) апсі беЬ/егІупз’куі (Родосііп) Сосіісез / НагуагсІ ИЬгагу ої Еагіу ІІкгаіпіап ІЛегаІиге. 
Техіз. -УоІ. 8. - 1990. -Р. ІЛ/ІІІ-иХ 


236 




[...] 119 вь вьтр'ки же днь пр'кстаН 

виса Всеволодь, мца авгоуста. вь а днь и 
спрАтавше т'кло его и положиша. оу цркви 
стою мчнку Игорь же 'кха Киевоу. и созва 
5 Киїане вси на гору на Мрослаль дворь. и 
ц’кловавшс к немоу хрть и пак'кі скоупи- 
шасА. вси Киїане. оу Тоуров'ьі божьпиігк 
и послаша по ИгорА. рекоуче кнже по- 
'кди к на Игорь же поемь брата своего Сто- 
10 слава, и 'кха к нй. и ста сь дроужиною своєю, 
а брата своего Сгослава посла к нимь оу 
в'кче. и почата Киїане складдавати виноу на 
тиоуна на Всеволожа. на Ратью и на 
другаго тивоуна В'к 1111 е город ьс кого. на Тоу- 
15 дора рекоуче Ратша ігм погоуби Киевь. 

а Тоудорь Вдаїнегородь. а ігмігі; кнже Сго- 
славе і гклоуи намь хрть и за братомь 
своимь. аще комоу на боудеть шбида да 
т'кі прави. Стославь же ре имь. іазь ігк- 
20 лоую крть за братомь своимь. іако не боудеть 
в'кі насильїа никоторого же. а (с)е в'кі и 
тивоунь а по вашеи воли. Стославь же 
сьскдь с кона. и на томь целова хрть к 
нимь оу в'кчи Киїане же вси сьскдіпе с конь 
25 и начата молвити. брать твои кнзь и 

ткі и на томь ц'кловашс. вси Киїане хрть 
и с д'ктми. а>же подь Игоремь не льсти- 
ти подь Сгославомь и Стославь поима 
лоутпгки моуж'к Киїаігк. и 'кха с ними 
ЗО братоу своемоу Игореви. и ре брате на томь 
азь. ц'клова к нимь хрть. а>жс ти 
іа им'кти вь правдоу и любити. Игорь же 
сьскдь с кона. и ц'клова к нимь крть на 
вси воли, и на братьнии. 'кха на 
35 «іб'кдь. ачш же оустремишасА. на Ратьшинь 
дворь грабить. и на м'кчьник'ьі. и по¬ 
сла к ни Игорь брата своего Сгослава 
сь дружиною, и и>два оутиши. в то же 
веремА посла. Игорь. кь ИзАславоуре. се 
40 брата нашего Бь пональ. а стоишь ли вь 

хртьномь целованьи. ачп. же ни й’в'кта емоу 


237 








не дасть, противоу тон р'Ьчи. ни посла 
119зв. к немоу поусти. и не оугодень Ц б за Киїаномь 
Игорь. и послашасА кь Переіаславлю кь Иза- 
45 славоу. рекоуче поиди кнже к намь хо- 
щемь тебе. ИзАславь же се сл'ьшіавь. и 
сьвькоупи воіа своіа. поиде на нь. не Пе- 
реіаславлА. вземь млтвоу оу стомь Ми- 
хаил'Ь. оу еппа оу Ефимьіа. и перейде 
50 ДігЬпрь оу Зараба. и тоу прислашасА к не¬ 
моу Чернии Клобоуци. и все Поросье. и ре- 
коша емоу тта нашь кнзь а кУлговичь не хо- 
чемь. а по'Ьди в борз'Ь а мта с тобою, и 
поиде ИзАславь кь Дерновоумоу. и тоу скоу- 
55 пишасА вен Клобоуци. и Поршане. томь 

же м'Ьст'Ь. прислаша к немоу Б'Ьлогородьчи. 
и Василевци. тако же рекоуче поиди т'кі 
нашь кнзь. а Млговичь не хочемь. 
томь м'Ьст'Ь. прітЬхаша © Кшань моужи. 

60 нарекоуче тта нашь кнзь. гю'кди ^Улговичь 
не хоцемь. б чати ак г кі в задничи. кде 
оузримь стать твои тоу н м'кі с тобою 
готови есмь. ИзАславь же сьбравьсА на 
поли, и хртьіап'кна и ііогаїгкна. и ре имь 
65 брае Всеволода есми им'кль вь правду 
брата старишаго. занеже ми брать и зать. 
стар'ки мене іако а’ЇЇь. а сь сими како ми Бь 
дасть, и сила животворАщаго крта да любо 
єн головоу положи, передь вами любо 
70 єн. нал'Ьзоу столь д'Ьда своего. и ГОца своего. 
и то рекь поиде на нь. Игорь же посла 
кь братама своима. Володимироу Иза- 
славоу. и ре стоита ли брата оу мене, оу 
хртьномь цілований, о.’па же и вьспросиста. 
75 оу него волостии много. Игорь же има вда. 
и повел'Ь има ити к соб'Ь. ачіа же по- 
идоста. Игорь же посла ОуігЬба. и Йвана 
Воитишича. и ре има како еста опала оу 
брата моего. тако же боудете оу мене. 

80 а Оул'Ьбови ре держи ткі ткісачю. какь 
єн оу брата моего держаль. всскозпсігкіи 
же дьідволь. не хота любви межю братьею. 
и вложи срце злтамь св'ктькомь Оул'Ьбови. 


238 





ТТЛСАЧЬСКОМОу. Иванови Воитишичю иже 
120 85 св'Ьщаста св'ЬЦть золь сь Киїаігм на 

кназа своего. и почаста са слати кь Иза- 
славоу. Мьстислаличю. рекоче поиди кнже 
в борз'к. идета ти Двдвца Игореви в по¬ 
мочи иже блхоу великоу чть приймали © Все- 
90 волода. и й брата его. ти же почата 

лестити подь кнземь своимь. ИзАславь же 
Двдвчь ’кха в борз’к. ч'кловаль бо 6ашє 
хрть оу стго Спса сь братомь с Володи- 
миромь. кь Игореви. и кь братоу его Сто- 
95 славоу. еппь же Черниговьскии иіпофрни. 
прозвитеромь своимь ре аще кто сего крть- 
но ірклованиіа сьстоупить. а проклАть 
боудеть. гдьскима. ві. празникома. и по 
мал'к же днии сьстоуписта Двдвча хртьного 
100 н’кловапиіа. началничи. же бжіша св г к- 
тоу зломоу томоу IV нихь же переже ре- 
кохомь. Оул'Ьбь гкісачкои же Ивань Вои- 
тишичь. и Лазорь Саковьск'кш. а вь Сго- 
славли полкоу. Василь Полачанинь. и Ми- 
105 рославь Хиличь вноукь и скоупиша чжоло 
себе Кишгьі. и св'кіцашасА. како бт>і имь 
оузьмощи перельстити кнза своего. а кь 
ИзАславоу послаша рекоуще. поиди кнажє. 
св'кіцали ти са есмь рекоуще. с Кша- 
110 і гм. хочемь пориноути стать поб'кгпоути. 
с полкомь своимь вь Киевь. кь Игореви 
же и кь братоу его Стославоу. почата лестью 
молвити. рекоуче по'кди противоу. ИзА¬ 
славоу. Игорь же сь братомь Сгославомь. 

115 вьзр'Ьста на пбо и рекоста. ИзАславь тк- 
ловаль крть к нама іако не подьзр'кти Киє¬ 
ва и прийде ИзАславь ко валови идеже 
єсть Надово тзеро. оу Шелвова боркоу. и 
тоу ста полкт .1 гюдл'к валь сь сномь. своимь 
120 Мьстиславомь. Киїане же а’собпо сташа. вь 
УЛ^лговтд МОГЖІЛ'М. многое множьство. стом¬ 
иш мь же 'кще полкомь. межи собою, и 
видивь Игорь. вси его вои. а’же Киїа¬ 
не пославшесА. и поАша оу ИзАслава тт»і- 
125 сачкого и сь стагомь. и приведоша и к со- 


239 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 




120 зв. бї. и потомь переїхавше || Берендичи чересь 
Лзабїдь и взАіпа Игореви товар'кі. передь Зо- 
лотзами воротза. и подь ©городза и. то ви- 
дивь Игорь. ре братоу своєму Стославоу. 
ізо и сивцю своєму Стославоу Всеволодичю по- 
їдите брате вь своїй полкза. а како 
нза с ними Бь росоудить. и Оулїбови тза- 
САЧКОМОу своемоу и Иванови Воитишичю 
тако же ре поїдита вь своїй полкза. И 
135 при г І;хавь же Оулїбь вь свои полокь. тако 
же Ивань. и поверга стАгза и поскочи кь 
Жидовьскзамь воротомь. видивь же то Игорь. 
и Стославь. и сивець его Всеволододичь не 
смАтошасА но поидоша противоу ИзАславоу. 
140 и нїльзї б за имь доїха Надовомь а'зсромь. 
и поидоша на верхь а’зсра. и тоу бзаша имь 
пророви © ці з ер а. а дроузии ись Соухої 
Лзабсди. и тоу са. стїсни полци. и бї 
имь в томь пакость. и юто чина вьїхаша 
145 Берендици взать полкоу. сь саблАми и по¬ 
чата їй сїчи. и тоу побїже Игорь. и Стославь. 
вь Слоудовза. Дорогожьчьскиїй. и Иза- 
славь же сь Мьстиславомь сїїомь своимь и сь 
своєю дроужиною. вьїха в нї в бокь имь. и 
150 начаша сїчи и разлоучиша дроугь © дроуга 
и сь Игоремь же не бї кто ©лоучасА. и 
вбїже Игорь в болото. Дорогожичьское. и 
оугрАзє йод нимь конь. и не може емоу ІЙТИ. 
бї бо ногама болень. а Стославь бра его 
155 бїжа. на оустье Деснза за Днїпрь. а Всево- 
лодичь Стославь Всеволодичь вбїже в Киевь 
кь стїи ІУрини в манастзарь. и тоу и 
ійша и. идоша до нихь до Взашегорода. и 
до Нїпра до оустьій Дсспза и до пере- 
160 воза до Киевьского. сїкоуще їй. а дроу- 
гз.іій во водї избивахоу. и многимь паде- 
ние б за. 

Начало кнжєниій ИзАславлА. єна Мьстислав- 
ла в Киевї. ИзАславь же вьзрївь на нбо и по- 
165 хвали Ба и силоу животворАщаго крта IV тако- 

'С' 

вои помощи его. с великою славою и чтью 
вьїха в Киевь. и взаидоша противоу емоу мно- 


240 



121 

170 


175 


180 


185 


190 


195 


200 


205 


Київський літопис XII ет. за Іпатіївеьким списком близько 1425 року 


жество народа. игоумени сь черноризьци. и 
попове всего города Києва в ризахь. || и прігкха 
кь стоп Софьи. и поклониса стоп Бци и 
с'Ьде на стол'к д'Ьда своего и оіца своего. и 
приведе к соб'І; Стоелава. и ре емоу свои ми 
еси сестричичь. и поча и водити ПОДЛ'Ь са и 
боїдр'кі мпог'кі изоимаша. Данила Великаго. 
и ГюргА Прокопьча. Ивора Гюргеви Миро- 
славлА. вноука. и шгі изоимаша много в 
город'к КисггІ;. и тако гЬхь на искоуггк поу- 
стиша. се же єсть пособьемь Бжиимь. и си¬ 
лою чтнго ха. и застоуплениемь стго Ми¬ 
хайла и млтвами сто'Ь Бци б'кі же сьстоупь. 
мца авгоу вь гі. вь днь вь вторникь ИгорА 
же по. д. хь днехь. емше в болот'к при- 
ведоша кь ИзАславоу. и посла и в мана- 
сттьірь. на Вд.ідоб'ьічь. и а’ковавтл и. по¬ 
сла. Переіаславлю и всади в пороубь. в ма- 
насттіїрь стго Іо н а и розьграбиша. Кша- 
не. сь ИзАславомь дрвужинт»! Игорев'кі. 
и Всеволож'к. и села и скотзл. взАша 
им'кпьіа много. в домехь и в манасттіїрехь. 
Сгославь же вб'кжа в Черниговь. сь маломь 
дроужшгм. посласА ко братома ре Воло- 
димироу и ИзАславоу стоита ли бра оу хрт- 
номь ц'кловапии. се есми ц'кловали па- 
томь дни ач і а же р'кста стоив'к. ре имь 
Сгославь се ва а’ставливаю. КьстАжка моу- 
жа своего. ачеть вам так к соб'к. а самь 
г кха Коурьскоу. оуставливать людии. и й- 
тоуда Новоугородоу приде и сл'кішавшс 
Половецьстии кнзи створившеесА надь Иго- 
ремь. прислашасА ко ИзАславоу мира про- 
сачє И почаста Двдвича. доумати а>таи. 
СтоелавлА моужа. б чи же в'кеть. кь Кснат- 
кови. моужю Стославлю а>же Двдвича доу- 
маета ідти. бра своего. Стослава. и присла. 
Коснатко ко кнзю своемоу. река. кнже 
доумають а» тоб'к хотать іати аче по та 
и приелета браіа. не 'Ьзди к нима. лоу- 
кавжіи бо проігкірлив'кіи дьідволь. не хо- 


241 







Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 

таи добра межи браею. хотаи приложити зло 
кь злоу. и вложи има міісль. || не взискати 
брата ИгорА. ни помАноути щцьства и а’ 
х'Б оутверженшд. ни бжественіїїд любве. 

Примітки. 6. У рукописі перед скоупишасл видно сліди зіскобленої букви, напевне, 
и. 13. У X. - ратьшю. 50. У X. — зароуба. 51. У X. - пороусе. 56. В оригіналі літера ч 
перероблена в ц у слові Б'клогородьчи. 69. В рукописі у слові положи літера и 
виправлена на ю. 87. Слово рвкоче в рукописі. 88. В оригіналі у слові Двдвца літера ц 
виправлена на ч. 92. В оригіналі у слові ч'кловаль букву ч перероблено в ц. 100. У слові 
началничи буква ч перероблена в ц в оригіналі. 102. У X. - т'ьісячск'ьпі. 104. 
Полачанинь - так у рукописі. 105. Слово Хиличь, здається, перероблене з Лихичь. УХ.- 
хилич. Над словом скоупиша в оригіналі дописана сполука ово, тобто совокоутаиа. 107. 
В оригіналі в слові оузьмощи оу перероблено в во. У X. - измощи. 110. У X — пориноучи. 
115-116. В оригіналі у слові ч'кловаль буква ч виправлена на ц. 128. У X. — огородіа. 
129. Друге слово треба рече 138. Друга літера д в оригіналі виправлена на в. 140. Треба 
до'кхати. 143. У слові тоу кінцева буква дописана пізніше. У X. — стксниша. 147. У X. 
- слоудві,!. 151. У X. — оулоучася. 159. У X. — дн'кпра. 196. У X. на місці ачеть вам так 
написано если вам та доума б ждет. 199. сьтворивіиее се. 

[...] В то же веремА. Иза- 

славь посла, к Володимиру Галичкому. 

Петра Бориславича сь кртьніїми грамотами, 
зане ткіи же бАїпеть. и в Перемінили, с 
5 королевії мужи водиль кь ху и ре ему 
ИзАславь крть еси к нама с королемь ігіі- 
ловаль. на то їдко что Рускои волости. то 
ти все воротити. и того еси всего не оупра- 
виль. ніі же азь того не поминаю всего. но 
10 же хощеши хртьному щвлованию оуправи- 
ти. и с нама бііти. то оузвороти моїд го- 

Т 'Г 

родії, на ниже еси к нама с королемь крть 
щЬловаль. не хощеши ли дати то сьступиль 
еси кртьного щЬлованша. а се тво'к гра- 
15 мотіі кртьніна. а нама с королемь с тобою 
како Бь дасть, и ре Володимирь. рци 
брате изверемениль еси на ма. и королА 
еси на м а вьзвель. но щже буду живь. 
то любо свою голову сложю. любо себе мьщю. 

20 и ре ему Петрь кнже крть еси кь брату сво¬ 
єму. кь ИзАславу и кь королеви щвловаль. 
їдко ти все оуправити. и с нима бііти. то 
ти оуже еси сьступиль кртьного щЬлованша. 




242 





166 зв. и ре Володимирь. || сии ли кртць малеїн. 

25 ре Володимиру Петрь. кнже аче кргь маль. 
но сила велика его єсть, на нбси и на 
земли. а тобі* єсть кнже король ідвлаль 
ТОГО чтнго ха. ^же Бь своєю волею на 
томь руци свои простерль єсть, и привелльї 
ЗО и Бь по своеи млти кь стму Степану и 

^ 'С' 

то ти іавиль ноже ц’Елова всечтнаго ха а 
сьступиши. то не будеши живь. и ре ему 
Петр а оу королева еси мужа слчмшаль. 

V Ч , ч? 

ли а’ томь. чтномь крт'к и ре Володимирь. 

35 в'кі того до сз.іти есте молвили а ігкі по- 
л'кзи вонь. по'кди же кь своєму кнзю Петрь 
же положа ему грамотз. 1 . кртьігмід. л'кзе 
вонь. и не даша Петрови, ни повоза ни 
корма Петрь же по'кха на свои конихь. и 
40 (дкожс сь'кха Петрь сь кнАжа двора и Воло 
димирь поиде к божници. кь стму Спсу на 
вечернюю. и іакоже бз.і на персход'к\ до бож¬ 
ници и ту види Петра іадуща. и по- 
ругасА ему. и ре по'кха мужь Рускии а’бу- 
45 имавь вса волости и то рекь йде на по- 

лати. и Слгіівшс вечернюю Володимирь же 
й божници (дкожс б'кі на томь м'кст'к. на 
степени идеже поругасА Петрови, и ре 
«;ле г'к ігккто ма оудари за плече, и не може 
50 с того м'кста ни мало поступити, и хот'к ле- 
т'кти. и ту подьх'кп иіпа и подь руп'к. и 
несоша и вь горенку. и вложиша и 
вь оукропь И МОЛВАХуТЬ їдко дна єсть, подь- 
ступила. инии же другоідко МОЛЬВЛАХу и 
55 много прикладтдвахуть и бь велми ве¬ 
черь. Володимирь же нача изнемагати. 
в'клми и (дкоже бт»і влагомо. и тако Воло¬ 
димирь Галичьск'ми кнзь пр'кстависА. 
Петрови же в'кгкхавшіо. из Галича и б г к ему 
60 оуже вечерь, и леже оу Болшев т к. и гдкоже 
бд.і оубо кь куромь. и пригна д'ктьскии 
из Галича к Петрови, река кнзь ти молвить 
не 'кзди никаможе. но жди ту докол'к по та 
ВЗ.ІСЛЮ. Петрови же не в'кдушю кпж'к смрти 


243 



65 

167 


70 


75 


80 


85 


90 


95 


100 


Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 

ни ть ему д'ктьскии не пов'к.тк. Петрь же 
т'кмь печалень 6 ашє велми. ігасе ему 6 ашє 
ЦІПАЦтЬ в городь по'кхати. ТВОрАШАТЬСА 
пригати, муку пуще того. Петрь же тужа- 
шеть гако б'к еще до иіб'кда. и тако из 
града пригнаша по Петра рекуще. кнзь та 
зоветь. Петрь же гю'кха вь градь и при'кха 
на кнжь дворь. и ту снидоша противу ему сь 
С'кн'ки слуг за кнжи вси в чернй матли и 
видивь се Петрь И ПОДИВИСА. что се єсть, 
и гаже взиде на с'кпи. и види Мрослава 
скдАїца на иггни м'кст'к. в черни матли и 
вь клобуї гк. тако же и вси мужи его. и по- 
ставиша Петрови столець. и с'кде. Мрославь 
же вьзр'квь на Петра и росплакасА. Петрь 
не в'кдага скдАшс. и нача прашати что 
се єсть, и гюв'кдаша ему Бь сзаночи 
кнза погаль. и ре Петрь. а сзаночи есмь 
по'кхаль. а шнь добрь. тни же рекоша. 
что єн оусунуль за плече, и с того нача 
велми изнемагати и тако Бь пога и. и ре 
Петрь вола Бїїга. а вси тамо б дати. 

Мрославь же ре Петрови мза есмза тебе того 
д'клА позвали, се Бь волю свою како ему 
оугодно. тако створиль єсть, а нза по'кди 
кь Кіцю своєму ИзАславу. а К> мене са 
ему поклони, и се ему гавиши аче Бь Кіца 
е пональ. а тза ми буди вь Кіца м'ксто. 
а тза са с мои м Кіцмь самь в'кдаль. что межи 
има б зало. а то оуже Бь а’судиль аче 
Бь 11 Кіца мое г пональ а мене Бь на его 
м'кст'к а’ставиль. а полкь е и дружина е оу 
мене суть, разв'к а’дипо копие. поставлено 
оу гроба его. а и то в руку моєю єсть, 
нза Кіче кланАю ти сга прими ма гако єна 
своего Мьстислава.такоже и мене, ать ездить 
Мьстиславь подл'к твои стремень. по шдинои 
сторон'к. тебе а га по другої! сторон'к. по¬ 
дл'к твои стремень. 'кждю всими своими 
полк за. и тако йпустиша Петра 




Примітки. 17. Буква л дописана по зіскобленому пізніше в слові изверемениль. 
30. Сьоме слово так у рукописі. 41. В оригіналі слово божници закреслено, а над рядком 


244 



Київський літопис XII ет. за Іпатіївеьким списком близько 1425 року 


дописано цркви. 42-43. Також. 43. У рукописи перша буква в слові іа дуща виправлена 
на ’£. 47. В оригіналі слово божници закреслено й над рядком дописано цркви. 52. Слова 
вь горенку в оригіналі виправлено, можливо, з в ’ьістебку; у X. — на горницоу. 55. Слово 

'С' . 

бь - так у рукописі; у X. — б’ьіс. 65. Слову ть у X. відповідає тьи. 67. У X. творлше бо 
ся. 70. У X. після рекуще є ще слово поед. 83. В оригіналі над словом добрь дописано 
здоровь. 84. У X. на місці си написано се и. 




[...] В л'Ь 7 . "з. .х. . че. Сдоумавь кназь Сто- 
славь. со сватомь своимь Рюрикомь. поити 
на ПоловігІ;. в борг І; изьездомь. пов’кда- 
хоуть бо имь Половци. близь на Татинци. 

5 на Дн т Ьпр г Ьискомь брод'к. и ехаша изь'кз- 
домь. безь возь. Володимерь же ГДгЬбови. 
при'Ііха к нимь. не ПереідславьлА. с дроу- 
жиною своєю. испросисА. оу Сгослава и во 
Рюрика ’кзд’кти напереди с Чернимь 
ю Клобоукомь. Стославоу же не любо 6ашєть. 
поустити Володимера. напередь передь 
сїгьі своими. но Рюрикь инии вен оуби дп 
ша. зане б'к моужь бодрь. и дерзокь. 
и кр'кпокь на рати. всегда бо тоснаса на 
15 добра д'Ьла. кназємь же Роускимь идоу- 
щимь на на. и-Щернлихь же Клобоукь 
дата в'Ьсть. сватомь своимь. в Половци. По¬ 
ловци же сллишавше ц>же идоуть на на 
кнази Роустии. б'кжаша за ДігЬпрь. кназєм 
20 же Роускимь ігі; лза б'к 'кхати по ни. 

оуже борзо, сполонилса бАїнеть Дп'кпрь. 
б'к бо в'кспа. и возвратишасА во своідси. 
на томь бо поути разбол'ЬсА Володимерь. Гл'к- 
227 зв. бовичь. бол'ксть||ю тажкою кюже скончасА. 

25 И принесоша и во свои градь. Переід- 

'г 

славль на носилицахь. и тоу престависА мца 
априлА. во ні днь и положень бли во 
цркви стго Михайла, и плакашасА по немь 
вен Переідславци. б'к бо лю6а дроужиноу. и 
ЗО злата не сбирашеть. им’книід не щадАїнеть. 
но даідшеть дроужиігк. б'к бо кназь добрь. 
и кр'Іііюкі, на рати. и моужьствомь кр'кпкомь 
показаідсА. и всакими доброд'Ьтелмн напол- 
нень. щ нем же Оукраина много постона 
35 В то же л'ЬД оумре снь Борись, великаго 


245 






Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 



Всеволода, и положень б'м в цркви. сто'к 
Біт І;, сборпо'к подл'к Излслава Гл'кбовича 
В то же л'к 1 воєва Кончакь. по Рси с По¬ 
ловий. по семь же почата, часто воєватп по 
40 Рси. в Чсрпиговьскои волости. и на тоу 

«їсень б'ні зима зла велми. такои же в нашю 
памАть не ставала николи же •> То'к же 
зим та Стославь сославьсА с Рюриком. 
сватом свой. и сдоумаста ити на Полов- 
45 ігк. Рюрикь же оулюби Сгославль и ре 
емоу. тта брате 'кди в Черьниговь. сово- 
коупй же со братьею своєю, а іазь сд'ксе 
со своєю, и тако совокоупившесА вси кна- 
зи Роуски'к. поидоша по Дігкпроу. не лз'к 
50 бо 6апієть ИИД'к ити б'к бо сігіігь великь. 
и доидоша до Снепорода. и тоу изьимаша 
с торж т ьі Полов'кцк'кгІ; и пов'кдаша в'кжа 
и стада Полов'кцкаїд. оу Голоубого л'кса. 
ІЯрославоу же не любо б та дале поити. Ти 
55 поча молвити братоу Стославоу не могоу 

ити дале й Дігкпра. зємла моїа далече, а дроу- 
жина моїа изнемогласА. Рюрикь же поча 
слати ко Стославоу поноуживаїа єго. река 
ємоу брате и сватоу. намь б тало, сего оу На 
60 просити, а в'ксть ігкі єсть, а Половин восе 
лежать, за поль дне. аже кто росдоумза- 
ваєть. и не хочеть ити а м'ьі два. до сихь 
м'ксть. ци на того зр'кла. но что намь Бь 
даваль. то есв г к дали. Стославоу же любо б г м 
65 и ре ємоу. азь єсмь брате готовь єсмь всегда 
и н г ьін г к. но посли ко братоу Мрославоу. 
и поноуди єго. а б'ьіхомь по т кхал т к вси. Рю¬ 
рикь же посла ко Мрославоу. и ре ємоу 
брате тоб'І; бгало не л'кпо. измасти нами. 

70 а в'ксть нг .1 правам єсть, аж вежи По- 
ловецкиїа. восе за поль дне. а великого 
228 'кздоу ігктоуть. а бра||те кланАю ти са ткі 
мене д'клА поиди до полоудньїа. а іазь тебе 
д'клА едоу. С дневь. Мрославь же не хота 
75 г кхати ре не могоу по'кхати амии в. а полкь 
мои ігкшь. вг.і б'кі есте ми'І; пов'кдал'к дома 


246 





же дотол'к ити. и б'кі межи ими распрл Рю- 

т 

рикь же много попоуживаїд и и не може ихь 
повести. Стославь же хот'к ити с Рюрикомь. 

80 но не а’ста брата Мрослава. и возвратишасА 
во своіаси 

Примітки. 8. У X. замість во — оу. 9. У слові Чернимь буква и перероблена з т>/. 38, 
40. У X. замість по Рси - по Рши. 45. В оригіналі в слові Святославль букву ь 
виправлено на ю, а на полі приписано р'кч. У X. після слова оутоби наявне ще сьв'кт. 
49. Кінцева буква в Дн'кпроу виправлена в оригіналі з ю. 52. Перше слово пор. у X. - 
сторожі. У слові віжа в оригіналі а виправлено на и. 


247 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


«СЛОВО НА АНТИПАСХУ» 
КИРИЛА ТУРІВСЬКОГО 
XII СТ. У СПИСКУ XIV СТ. 


Кирило Турівський - видатний письменник й оратор XII ст. Його перу 
належить багато проповідей, повчань, молитов. Достовірних фактів про його 
життя майже не збереглося. Єдиний точний факт із біографії Кирила — це те, що 
він був єпископом у м. Турові на Поліссі, про що згадує Іпатіївський літопис під 
1169 р. У проложному житії Кирила, складеному, як припускають, у XII ст., 
говориться, що він народився в м. Турові в заможній родині, постригся в ченці, 
прославився книжністю і на бажання князя та городян був поставлений 
єпископом. У житії сказано, що Кирило полемізував із єпископом-єретиком 
Федорцем (Федором) та листувався з князем Андрієм Боголюбським. В одній із 
проповідей Кирило використав притчу про кривого й сліпого: сторож-сліпець 
поніс на плечах кривого й вони разом обікрали сад господаря. На думку 
І. П. Єрьоміна, притча, написана між 1160 - 1169 роками, скерована проти 
ростовського єпископа Федора (Федорця) й, можливо, проти Андрія 
Боголюбського (див.: Еремин И. Б. Литературное наследие Кирилла 
Туровского // Трудьі Отдела древнерусской литературьі. - Т. XII. - М., Л., 
1956.- С. 340—361). Якщо притча є натяком на погром Києва в 1169 р., який 
учинив Андрій Боголюбський, можна припускати, що Кирило був очевидцем 
неподобства війська володимиро-суздальського князя і до висвячення на 
єпископа мешкав у якомусь із київських монастирів. В Іпатіївському літописі 
під 1182 р. згадується турівський єпископ Лаврентій. Отже, на цей час Кирило 
або залишив турівську кафедру, або помер. 

Із великої письменницької спадщини Кирила Турівського дослідники 
друкували дуже багато, особливо І. П. Єрьомін, але видання не відповідають 
нинішнім вимогам публікації текстів як пам’яток історії мови. Лінгвістичне 
видання твору письменника «Слово вь новую нед'Ьлю», відоме в літературі й 
під назвою «Слово на Антипасху», містить «Хрестоматия по истории русского 
язьїка» / (Авторьі-составители В. В. Иванов, Т. А. Сумникова, Н. П. Панкратова; 
М., 1990. — С. 140 - 148), за якою наводимо цей твір. У зазначеній «Хрестоматії» 
уривок подано за «Збірником» кінця XIV ст., який зберігається в Державній 
російській бібліотеці в Москві (зібрання Троїце-Сергіївської лаври, ф. 304, №9, 
арк. 68 зв.-73 зв.). 

1 Велика оучитєлА и моудра сказателА • требі/ 

є т црїсви на і/крашенье праздника • мьі же ни 
щи есмьі словомь • и медлени оумомь не имі/ 
ще огна стго дха в наслаженіе дшеполезньїхь 

5 словесь • но обаче любве д'Ьла соущаіа со мною 

братіа • мало ігкчто скажемь • о поновленьи 


248 



10 


15 


20 


25 


ЗО 


35 


40 


«Слово на Антипаеху» Кирила Турівеького XII єт. у описку XIV от. 

вскрніа хва • в мин&’вшюю бо нед'Ьлю стьіід 
пасхи • оудивленіе б'І; поем • и оустрашеніе пре 
исподньїмь обновленіе твари • избавленіе 
мироу • разрАненіе адово ■ и попранье емрти 
воскрніе мртвьімь • и пог&’бленіе прелесть 
ньіід власти дьідвола • спнье же члвчкомХ’ 
родй’ • хвьімь воскрньемь • обетщаніе ве 
тхомоу законоу • и порабощенье сЬ’бот'Ь • о 
бащспіс цркви • и вьцреніе нед'Ьли • в мин# 
вшюю неділю всемоу прем'Ьненіе бьі с • створи 
бо са небомь зємла • очищена бгмь © б'Ь 
совьскьіхь сквернь ■ аіїгли с женами рабо 
л'Ьпно воскрнію служать • обновисА тва 
рь • оуже бо не нарскХ’тсА бози ст&’хіа ■ ни 
слнце ни огнь ни источници • ни древеса • 

ГОсел'Ь бо не приємлеть адь закалаємьіхь 
оції младенець • ни емрть почьсти • преста 
бо идолослоуженіє и погоубисА б'Ьсовьско 
е насилье кртньїмь наитьемь • и не то 
КМО СПСЄСА члвчь родь • НО И ОСТИСА хвою 
в'Ьрою • ветхіи же законь иптшХ’дь обни 
ща • ГОверженье телча крове • и козльїа же 
ртвьі ■ единь бо хсь самь собою ко оцю за 
вс'Ьхь • жертві вьзнесе • т'Ьмь и празь || 
никь сХ’бот'Ь преста • а нед'Ьли блггь дана 
бьі воскрньїа ради • и цртвоуеть Х’жс вь 
днехь нєд'Ьла • їдко в т^ хь воекре с из ме 
ртвьіхь • в'Ьнчаемь братье нед'Ьлю прціо 
днемь • и дарьі чтньіід с в'Ьрою бви прине 
семь • дадимь по сил'Ь їдко же можемь • 
овь млтню и безлобье и любовь • а дроугіи 
двтво что и в'Ьроу правоу ■ и см'Ьреніе нели 
цем'Ьрно • инь псаломьское п'Ьнье апль 
ское оученіє млтва со вьздьіханіемь 
кь боу ■ сам богь мос'Ьемь глть • не ідвла 
иса предо мною тощь в днь праздника • 
принесемь емоу прежереченьнд доброд'Ь 


249 







45 


50 


55 


60 


65 


70 


75 


80 


Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 


тели ■ да всприм'Ьмь бгтоую млть • ибо 
не лишить гь добра приходАгцихь с в'Ь 
рою • славАїцаїд бо \іа рече прославлю ■ по 
хвалимь красно новоую сию нед'Ьлю • вь 

'с'. 

ню же поновленіє вскрнид праздноуемь • 
не бо та же пасха -но антипасха наречетсА 
пасха бо избавленее мироу єсть оть на 
сильїд дьідвола • и свобоженіе мртвьі 
мь ГО ада преисподнАго • антипасха же 
єсть поновленье вскрньїд • образь имХ’ 
щи ветхаго закона ■ иже зав'Ьща гь вь є 
гоупт'Ь моис'Ьсви гла • се избавлАю лю 
ди моїд ГО работь фараонА • и свобожаю 
ід © мчньїд приставникь єго • да пона 
ВЛАЄШИ ДНЬ СПНЬІА твоего • во нже по 
б'Ьдихь враги твоїд излю • се пьпгЬ и мьі 
понавлАЄмь празьіоующе ■ поб'Ьдньш | 
днь хвь • в онь же спньє всемоу миру сд'кіа • по 
б'кдивь начала и власти темп вид • то 
го ради артоусньїи хл'Ьбь й пасхи и доньї 
на вь цркви сщнь бьі • и днь на "ер'кискьі 
хь всрс'кхь ломитса ■ за опрісноки не 
сеньна на главахь левгить • й егоупта 
по поустьіни • донде же и чермноє море 
проидоша • и тоу того остиша бвн • єго 
же вкоушающе сдрави бьівахоу и враго 
мь страшни • они оубо избьівше телесь 
ньна работьі • понавлАхоу празноующе 
днь опр'кспочпьіи • мьі же влкою спни ГО 
работьі • мьісленаго фараоліа дьідвола • 
понавлАемь поб'Ьдньїи на враги днь • сего 
сщнаго ньін'Ь приємлюще хл'Ьба • тако 
вк&’шаємь ідко же они хл'Ьба нбнаго • и анге 
льскаго брашна • и хранимь єго на всакХ’ 
потребі блгоу • на сдравье телесемь и 

.-■ 'С' 

дшмь на спньє • и на прогна всакого не 
д^га • днь с ветхаїд конець пршдша • и се 
бьіша вса нова видимаїд же и невиди 
маїд • ньіігЬ нбса просв'ЬтишасА • те 


250 






«Слово на Антипаєху» Кирила Турівеького XII єт. у єпиеку XIV єт. 




мньїхь облакь їдко вретшца сьвлекь 
ше • и св'ктльїмь вьзд&’хомь славоу 
85 гню испов'кдають • не си глїо видимаїд 

носа но раз&’мньпд апльї • иже днь на си 
оігк к нимь вьшедша познаша та • и вь 
сю печаль забьіша и скорбь июд’киска 
го страха ГОвергьше • стмь дхмь ос'к 
90 нившесА воскрніє хво їдено пропов'І; || 

дають • пьпгі; слнце красоуіасл кь вьі 
сот'к вьсходить • и радоуїдсА землю о 
гр'кваетв • взиде бо намь ГО гроба пра 
ведное слнце хь • и вса в/кроугошаїд е 
95 моу спсаєть • ньпгк л^на с вьішнаго сь 

стоупивши степени • болшемоу св'кти 
лоу чть подаваеть • оуже бо ветхіи зако 
нь по писанію сь соуботами преста и про 

'С' 'с' 

роки хвоу законоу чть подаєтьсА • ньі 
100 на зима гр'Ііховпаїд покаанье преста 

ла єсть • и ледь пев'Іфіа бгоразЙньємь 
растаїасА • зима оубо іазьічьскаго коу 
мирослоуженіа • аплкимь оученіємь 
и хвою в'крою престала єсть • ледь же 
105 фомина нсв'криіа • показаніємь хвь 

ребрь растаїасА • днь весна красХ’етсА 
ОЖИВЛАЮЩИ земноє єстьство • и боу 
рніи в'ктри тихо пов'квающе плодьі 
гобьзЬ’ють • и зємла с'кмА напитаю 
ПО щи • зеленоую травХ’ ражаєть • весна 

оубо краснаїа єсть в'кра хва • іаже 
крїценіємь поражаєть члов'кчс 
ское пакиєстьство • боурнии же 
в'ктри • гр'кхотворніи помьісльї • и 
115 же покааніе претворшесА на доброд'к 

тель • діїїеполезньпа плодьі гобьзоу 
ють • зємла же єстьства нашего • 
аки с'кмА слово б楺 приємьши • и 
страхомь ЄГО боЛАЩИ присно • и дхь 

'с'. , 

120 спніа ражаєть • ньіна новоражаєми | 

агньци и оуньци бьістро поуть переїде 


251 





125 


130 


135 


140 


145 


150 


155 


160 


Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 


скачють • и скоро кь мтремь вьзвраща 
ЮЩЄСА вєсєлатса- да и пастьіри свирА 
юще весельемь ха хвалАть • агньца глю 
кроткьпа ® ідзьїкь люди • а оуньца кУ 
мирослоужителА нев'крньїхь странь • 

'с' .-■ 'С' 

иже хвмь вьчлвчньемь и аплкьімь оу 
ченіемь и чюдесьі • скоро по законь емше 
са • кь сгЬи цркви вьзвратившесА ■ мле 
ко си Ученьїд сьсоуть • да и оучители хва 
стада о вс'кхь молащєса ха оа славАть • 
вса волки и агньца вь єдино стадо сьбра 
вшаго • ньінА др'ква л'кторасли испоуща 
ють • и пв'ктьі блгоУханіїд процвитаю 
ть воню • и д'клатели с надежею трУжа 
ющєса плододавца ха призьівають • б'к 
хомь бо преже аки древа доубравнаїд не 
имУщи плода • ньіна же присадисА хва 
в'кра вь нашемь псв'кріи • и Уже держаще 
са корене иа’скева • їдко пв'кти добро 
д'ктели пУщающе ■ раискаго паки 
житі а о х г І; ожидають • да и стіш о црь 
кви трУжающесА • й ха мьздьі ожида 
ють • ньіна ратай слова словесньїіа оу 
ньца кь дхвномУ ідрмУ приводАїце • и 
кртноє рало вь мьісленьїхь браздахь 
погрУжающе ■ и браздУ покааніа про 
чертающе скмА дхвноє всьіпающе • на 
дежами бУдУщихь блгь вєсєлатьса • || 
днь встхаїд конець приідша ■ и се бьіша 
вса нова воскрньїд ради • ньіна р'кки а 
плкьіід наводнАютсА • и ідзьічньіід р'кки 
плодь поїдають • и рьібари глоубинУ біта 
вьчлвчньїд испьітавше • полноу црісо 
внУю мрежю ловитвьі обр'ктають р г к 
ками бо рече прркь расАдетсА зємла оу 
ЗрАТЬ И разбоЛАТСА нечтивии людье • 
пьпгк мнишьскаго образа трудолюбива 
іа бчела • свою мУдрость показающи • вса 
ОуДНВЛАЄТЬ • їдко же бо они в поустьінА 


252 






«Слово на Антипасху» Кирила Турівеького XII ет. у описку XIV от. 


хь самокорміемь живоуще англьї и 
члвкьі оудивлАють • и си на нв'ктьі вь 
зл'ктающи медвеньї стьі стварАють • 
да члвкомь сладость и црїсви потребна 
165 іа подастьсА • ньіна все доброгланьїіа 

птица • црїсвньїхь ликовь вьгн'кздАїцесА 
вєсєлатса • и птица бо рече прркь обр'кте 
гігкздо себ'к олтарА твоіа • и свою каїа 
ждо поющи ггкснь • славАть 5а гласьі не 
170 молчньїми • днь поновишасА вс'кхь стьі 

хь чинове • новоу жизнь о х'к пріимше 
пррци и патріарси троудившеисА • в ра 
нотки почивають жизни • и апли сь стан 
пострадавшеи • прославлАютсА на носи 
175 и на земля • моученици испов'кдпини 

за ха претерггквше страсть • со англьї 
в'ІіпчаютсА • цри и кнази посл^шаніе 
мь спсаютсА • д г квьствьніи лици и ино 
чьстии сьстави • свои кресть терігкпіе | 

180 мь понесше ■ перв’Ііпець хбу Й ЗЄМЛА на 

небо посл'Ьд^’ють ■ постници поустьінь 
ници • й роуки Г С НА • тр&’да мьздоу пріимь 
ше вь горнемь град'к сь стми вєсєлатьса 
днь новьімь людемь воскрніа хва поновле 
185 ньга праздникь • и вса поваїд богови при 

носатса • ® іазьїкь в'кра • й хртгань 
тр'кбьі • ГО ер г І;и жертвьі • Ю миродерь 
житєла бголюбньпа МЛТНА • й вельмо 
жь ц]жвное попеченіе • © праведникь 
190 см'креномоудріе • Й Гр'кіІІПИКЬ истинь 

ное покааніе • &’ нечтвьіхь обращеніе 
кь боу • и; ненавидАщихь са дхвнаїа лю 
бьі • взи.гкмь пьпгк и мьі братіє мьі 
слено в сионьскоую горницю • їдко та 

'є _ .—■ ^ 'Є 

195 мо апли собрашасА ■ и самь гь ись хь 

затвореньїмь дверемь • посре.тк ихь 
обр'ктссА • и рекь мирь вамь исполь 
ні іа радости • возрадоваша бо са рече 


253 








200 


205 


210 


215 


220 


225 


230 


235 


Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 

оучнци видавше га • и всю печаль те 
лесноую и страхь срчньїи йрипН’іпа ■ да 
сть бо са дшамь ихь дхвнаїд дерзость 
познаніемь своего влйи • їдко обнажи 
предь вс'кми своїд ребра • и гвоздньпд 
ідзвьі на рХ’кХ’ и на погХ’ показаеть фо 
м'к • не б'к фома вь первьіи приходь сь 
оученики ви.ткль га ■ и сльїшавь его вь 
скріпа • не їдко лжю мна не в'кровашс 
но и самовидець хота бьіти хбу тако 
глше • аще не вложю руки моеїд в ребра || 
его и вь ідзвЬ’ гвоздинноую перста моего 
не имХ’ в'крьі • т’кмь и гь не поноса смХ’ єн 
це глше • принеси рХ’кХ’ твою и вижь пробо 
деніе ребрь моихь • и в'Ьроу ими їдко азь са 
мь есмь • мігк бо и преже тебе патріарси и 
пррци • разоум'квше в'кроваша моемоу вь 
члвчнью ■ испьітаи перво исаино о мігк 
писанье • копьемь бо рече в ребра прободе 
нь бьі изиде кровь и вода • в ребра прободе 
нь бьіхь • да ребромь падшаго адама вь 
скрйхь • а тебе ли нев'Ьроующа ми презрю • 
осАзаи ма їдко самь азь есмь • егоже пре 
же осАзавь семеонь • и в'Іфого прошаше 
Кіпоуіценіа с миромь • и не боуди ми нев'І; 

'С' 

рень • їако же иродь • иже сльїша моє ржтво 

.—■ 'с' 

глше вольхвомь • кде хь ражаєтсА да и 
азь шедь поклонюса емХ’ • а в срци о Х’бн 
иств'к моемь мьіслашє ■ но аще и мла 
денци изби • но искомаго не а’бр'кте • вь 
зищють бо мене злии нь не обрАщють • 
р/крХ’и • ми ми фомо и познаи ма їдко же и 
аврамь к пемХ’же подь с'Ьнь сь дв'кма 

.-* 'С' 

англома придохь • и ть познав ма га ма 
нарече • и о содом'к молашє ми са да его 
не погублю • аще и до дєсати бьшо бьі в не 
мь праведникь • а не б&’ди нев'Ьрень їдко 
же валамь • иже дхмь стмь прорекь мо 

.-■ . 'с'. 

6 за мирь оумртвіє и воскрніе • и пакьі мь 


254 




«Слово на Антипаеху» Кирила Турівеького XII ет. у списку XII/ ет. 


здьі ради прельсти вса погибе ■ и в'кроу 
и ми фомо їдко самь азь есмь • егоже 
240 ви.тк шаковь • в нощи на л'кствиїгк • оутве 

ржающасА • то же и паки позна ма дхомь 
егда бор ахса с нимь вь месопотамии • тогда 
бо об'кщахсА ємЬ’ вчслов'кчитисА вь племе 
ни его • и не б&’ди псв'крспь їдко навьходьносо 
245 рь • иже ВИДОВБ МА В ПЄЩИ ОТрОКИ Щ ОГНА СЬ 

пасьша • истиною єна біа нарече ма • и пакьі 
к свймь прельстемь оуклонисА погибе • 
в'кр&’и ми фомо їдко самь азь есмь • егоже 
образь ви.тк исаиід на престотк вьісоїгк 
250 обьстоима множьствомь англь • азь е 

смь ідвивьіиса єзск'килю посрсд'к живо 
тньїхь придержахсА • вьздвизающихсА 
со мною • тоу бо животньїи дхь б'к в коле 
с'к • егоже И НЬІИА вь вась доун&’хь ДХЬ СТЬІ 
255 и • азь есмь егоже ви.тк на облац'к 

хь нбньїхь и подобьемь єна члвча • сьшедь 
шаго до ветхаго дньми • и ть написа данй’ 
ю ми ГО ба оца вдасть • и цртво на нбй и на 
земли • ньінешнАго и боуд&’щаго бесконе 
260 чнаго в'кка • принеси и> близнече твои пе 

рсть • и вижь рН’пи мои имаже очи сл'кпьі 
мь ©всрзохь • и гл^химь слХ’ха даровахь 
и ігкмвнд доброгливьі створихь вижь и но 
зи мои • имаже пред вами по морю ходи 
265 хь и по воздХ’хХ’ ідвєствєио ст^пахь • и вь 

преисподнАїд вшедь • т'кма ада попрахь 
и с клеопою и л^кою до елма^са шествова 
хь • и не б&’ди ми псв'крепь но в'крст. • й’в'к 
ща фома гла в'крХ’ю гй їдко тьі еси самь гь || 

270 мои бь мои • о немже писаша пррци прозрА 

ще дхомь • егоже прообрази в законі мо 
иси • егоже ©вергошасА сь жерци фариск 
и • емоуже пор^гашасА завистію сь кни 
жники жидове его же сь каифою на распАтье 
275 пилать предаде • егоже бь оць из мртвьіхь 


255 



280 


285 


290 


295 


300 


Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 

всїсрси • вижю ребро Ю негоже не точи кровь 
и водй’ • водй’ же да очистити оскверньшю 

.—■ 'с' 

са землю ■ и кровь еюже да остити члвчко 
е єстьство • вижю рЙгк твои • имаже пре 
же створи всю тварь и рай насади • и члвка 
созда • имаже блгви патриархьі • имаже 
помаза цри • имаже ости апльї • вижю но 
зи твои • имаже прикосноувшисА блоу 
дница гр'кховь Юпоусть приіать • на ню 
же припадши первое вдовица • СС мртвьі 
хь своего єна сь дшею приіать жива ■ надь 
сима ногама кровоточиваїа • подолгрк ри 
зьі прикосн&’вшисА иц'кл'к СІ недоуга ■ и 
азь гй в'крХ’ю • іако тьі єси Бь мои • и рече 
к нсмХ’ ісь іако ви.тквь ма и в'крова • блжни 
нсви.тквшси в ма в'кроваша • т'кмжс бра 
тье в'крХ’емь хбу боу пашемХ’ • распепшемХ’ 

'С' 

са поклонимса • воскршаго прославимь 
авльшсмХ’сА аплмь в'кр&’емь • и своіа ре 
бра фом'к показавшемоу вьспоимь • при 
шедшаго оживить нась похвалимь ■ и 
просв'ктивіпаго ньі испов т кдаемь • и вс'к 
хь блгь подавшаго намь обилье вьзве 
личимь <лі троица єдиного познаимь га | 

.-■ .'С' 'с' 

и оа спса нашего іса ха • ємоу же слава сь ^ 
цмь и с пртьімь дхмь • ньіна и присно • 




(68 зв.-73 зв.) 


Примітки. 28. Можливо, потрібно їїверженьє". 79. Потрібно на прогнанье. 100. 
Мабуть, треба покааньб". 163. стьі, тобто сьтьі «стільник меду». 230. Помилково 
повторено слово ми. 


256 



Виголекєинєький збірник кінця XII ет. 





ВИГОЛЕКСИНСЬКИЙ ЗБІРНИК 
КІНЦЯ XII СТ. 


Під такою назвою в філології відомий манускрипт, що містить «Житіє 
Нифонта Констанцського та Феодора Студита» (у пам’ятці: гОтЄУ-'ДОрд 
гоумєнд [!] ст&’диискдго). Пам’ятка - пергаменна книжка іп 4°, написана 
уставом двома почерками кінця XII ст., в один стовпчик. Оздоблена заставками 
й ініціалами. Записи свідчать, що протягом XIII - XVII століть манускрипт 
зберігався в новгородському Юр’євому монастирі. Невідомо, коли рукопис 
потрапив до бібліотеки Виголексинського монастиря, що на півночі Заонежжя в 
Росії. Нині зберігається в Російській державній бібліотеці в Москві, шифр: 
М. 1832 (ф. 178). Під назвою «Вьіголексинский сборник» пам’ятку з повним 
покажчиком словоформ опубліковано 1977 року в Москві. Видання підготували 
В. Ф. Дубровіна, Р. В. Бахтуріна, В. С. Голишенко, ред. С. І. Котков. За цим 
виданням наводимо уривки з «Житія Нифонта». 


9 зв. 


10 


блжнь кси нифонте їдко 
побидиль кси дшдвола. гм 
КСИ СТ'МИ мои. и кьто кеть 
такь на земли акь же тл.і. 

5 Вижь себе вт.ішьнии члвче. 
святило велик доблии оупа 
ситель. сице глаше хота пре 
льстити стаго. почювь же 
СТ'ЬІИ зьлод’киетво лоукава 
ю го. и гладь себе, блюди оубо 
гаті нифшнте. да ти не оу 
крадеть пагоубьникь сь 
в'ктьпика діла твокід. вь 
нимаи дше ужаньнаїд да 
15 не прельщена боудеши. не 
шслабліди ни сід вьзноси. 
їдко же бо кдино зерно пьше 
ничьно вь житьници лежа. 
прочимь бо кеть подобьно. 

20 тако и в 4; дше їдко клинь члв4; 
кь Сі вс'Ьхь члвкь ксв’Іі. Тако 
и в'к дше ГО того же берниід к 
СВ’ІІ. ГО нкго же и вен члвци соу 
ть сьзьдани. да сьмотри оубо 
25 їдко землід кси. и вь землю 


10 зв. 


зо 


35 


40 


11 45 


50 


поидеши. и на соудь имаши 
ити. Да трезви сід ш вс'Ьхь ш 
каньнь. разоум'Ьваи гр'кх'кі 
своїд а не вьзноси сід. плани 
сід утрачене горькаго у.’по 
го в'кка. иже тід имать из'к 
сти вь горести у.ч ьіГ'ки. 
єн глід дшоу си сьм'крідіпс. 

И по с'Ьмь вид'!; правьдмгьін 
како идоуть б'Ьси искоу 
шающе члв’к'кі. и вьлагаю 
ще лоукавьства вь слоух 'ьі 
члвкомь. у.’пи же приле 
жаще вь скьрбьхь житии 
ск'ьіихь. а не разоум'Ьюще 
скьрби ідже ГО б'Ьсовь. да у> 
ви вь удслеветаник вьпа 
дахоу. шви же шже осоуди 
ти ближьнідго. ні гм же на 
котердц и свар'м. И се видід 
рабь бжии скьрбід глаше. ш 
лоукавьства бесовьскаїд. о 
шканьнии ськазають члвко 
МЬ СЬВ'ЬСТН. У.ЧІИ же мнід 
ще їдко ГО свокід м'мели та 


257 







Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 




ко гають, и скоро тако творід 
Ж ть наважакми $ б'ксь-;- щ сварії. 
Вид'кхь бо рече моужа діла 
юща. и приде ігккто кь ігк 
55 моу муринь чьрнь. и принц 
кь шьпташе вь оухо члвкоу 
томоу. б'к же члвкь дроуг'кі 
и близь кго. да и томоу шь 
дь б'ксь шьпташе вь оухо и 
60 стоідше и ть д'клаїд. и по то 
мь час'к щставльша члвка 
д'кло свок. начаста сід котора 

11 зв. ти и бити. Си ви.гквь правь 

дьігмн нифуунть вьзмоу 
65 щаше сід глід. и> прельсти 
бесовьскаїд. ка ти подвижю 
ть члвк'кі на вражьдоу. дрЬ’ 
гь на дроугь. тни же сего 
не разоум'квающе. всід не 
70 подобьнаїд творідть-;- 

И пак'кі ходід стиди нифонть. 
ви.тк члвка с'кдшца щб'кда 
юща. сь женою свокю и сь ,тк 
тьми, и ви.тк некотортдід 
75 краєві гкі вь св'ктьлтдхь ри 
захь предьстоідща предь 'к 
доущими вь храм'к томь. 
б'к же ихь числьмь КЛИКО 
же и 'кдоупшхь. видід же се 
80 рабь бжии ПОЧЮДИ СІД ГЛІД. 

12 Воле чьто се соуть с'кдідщии 
оубозии оубо з'кло. а престо 
ідщии вь св г ктьл т ьшхь а’де 
жахь. и недом'ьіслідщю сід 

85 кмоу. И ІДВИ кмоу ЇЇЬ КТО 
си соуть престоідщеи. анТли 
бжии соуть им'кіоть такь 
чинь. да вь времід а’б'кда 
предьстаноуть. да кгда на 
90 чьігкть сід слово клкв'кть 
НО ИЛИ КОІЦІОІГКІ. или ино чь 
то неподобьно глати на трід 


пез'к. или хоулити ігачьігк 
ть кто брашьно. се добро а 
95 се недобро. Да ако се бьчел'кі 
©гонить дтьімь. тако и зь 
лдаїд бес'кд'ьі ©гонідть ангада 
бжшд. Излазідщемь же 

12 зв. ангамь ст'кіимь. приходи 

юо ть темьігкіи б'ксь. и вьс'ква 
кть зьлосмрадьн'ьіи д'кімь. 
посеред'к щб'кдающихь. © бе 
с'кдь зьлтдхь. ідвлідють сід 
всід зьлаїд. Да не моз'кте оу 
105 бо молю в'кі на трідпез'к с'к 
дідще постошьн'ьіхь глати. 
ни брашьна хоулити 
И глахь кь нкмоу. щче нифщ 
нте чьто сьтворю. їдко б'кси 
110 хоульни сьтоужають ми лю 
бо КМЬ любо пью или сьплю. 
Не престакть ноудід мід и іс 
гда престою на молитв'к. 
ереси и прон'ьірьства вьлага 
115 ють ми вь срдце. на ха ба мо 
кго и на ст'ьид икоігкі. азь 

13 же б'кдою щдьрьжимь. не оу 
м'кю чьто сьтворити. и бою 
еда итив сь нїїсе сьнидеть и 

120 пожьжеть мід. гла кмоу ра 
бь бжии. приими оут'кше 
ник по разоумоу мокмоу. 

Море кгда вьзмоутить сід 
© в'ктра. како ти начьн'к 
125 ть втлищі издр'кідти на 
соухо. и бшд ими щ каме 
ник. да кда како имать 
вредь каменик. © вьзмй’ 
щениід вьлньнаго. и вь 
130 лігкі вьзвращають сід вь 
море, и камень ц'кль б'Кі 
вакть. Тако же оубо и по 
м'кішлкпиід. и хоулкни 
ід исходідть © диідвола. 

13 зв. 135 и прибивають сід кь помтьі 


258 







Виголекєинеький збірник кінця XII ет. 


слоу члвчскоу. Да т'кмь члв'к 
КЬ ИСКОУШСПЬШ не прик 
млкть иісоужениїл. нь па 
Ж че в'кпьць и славоу-і- 
140 Вьл'кзохь вь црквь стаго. 0т 
мь полить сіл. и иібр’ктохь 
іддца пооучающаго доуховь 
ігк и оуткшающа люди, и 
глюща ід.’ млстьіни. иже бо 
145 дакть нищемоу самомоу 
боу вь роущк вьлагакть. се 
же сл'ьішавь реченок. не в'к 
ровахь рабоу бжию. размьі 
шлілхь бо и глахь. ІЙко азь 
150 сльшіахь ха на нбси іаддє 
сную щца свокго. да како 
на земи иібр'ктакть сіл іл 
14 ко же т'кі глкши. да вьземлк 

ть ілже ткі нищемоу дак 
155 ши. да кгда тако пом'кісли 
хь. Оузьр'кхь на поути ни 
ща вь роуб'кхь градоуща. 
и надь главою кго стоілще 
а’бразь га нашего іс ха. ни 
160 како же неразлоучьно. и 
ілко же нищии иділше поу 
тьмь. ігккто млстивьі 
хь иділше поутьмь и сьр'к 
те и. и дасть кмоу хл'Ьбь. 

165 да ілко же простьре роукоу 
дьрьжаи хл'кбь нищелюбь 
ць. и се простьре сіл а’бразь 
спсовь вь роуп'к нищелю 
бивомоу шноумоу. и приіл 
170 ть ГО роукоу кго хл'кбь. и вь 
14 зв. дасть кмоу блгсловлкник. и 
то ви. гквь Сдтол'к в'кровахь. 
ілко даїли нищемоу вь исти 
ноу вь роуц'к бжии дакть. и 
175 азь зьрю того же «дбраза хва 
надь главою нищихь стоіл 


ща. да т'кмь страхьмь шдь 
рьжимь творю, клико же 
могоу по сил'к нищемоу да 
180 ти. И ЄН рече ми СТ'КІИ пифід.’ 
НТЬ. ІД.’ моужи томь нище 
Ж любивемь-:- И пакьі ходіл 
сгьіи ви.тк чіївка кмоу же 
сіл молілше множьство ма 
185 ЛОМОЩНИ. просілще МИ Оу 
НКГО МИЛОСТЬІПІЛ. ІДІНЬ же 

не іддзираше сіл. приближивь 
же сіл кь англоу хранитіл к 
го рече, рьци ми много ли йме 
190 ншл имать члвкь сь. Гла англь 
много имать іаі нифщнте. 
сребролюбьць бо КСТЬ. и ІІАТ'КІ 
ради оунить оумерети. Бик 
ть же челілдь свою голодомь 
195 моріл и наготою. Д'кльмь оу 
насиліліл имь. гла нифідднть. 
к'кіимь сьмьісломь сьста 
ВЛІЛКТЬ СІЛ СЬМ'КІСЛЬ кго. не 
подаваїл им'кпиіл оубоз'ки 
200 братии. гла кмоу англь. По 
слоушаи мене нифідднте и 
ськажю ти. приходить бо ть 
мьньїи б'ксь. вьспоминаїл 
кмоу и гліл. сьстар'кти ти 
205 СІЛ КСТЬ. И по томь вь бол'кзнь 
вьпадеши. да не дажь свок 
15 зв го никомоу же. еда како недо 
статокь ти боудеть. и начь 
неши каїлти сіл и глати. вь 
210 поустошь раздаїлхь свок и 
м'кник нищимь. и каїл сіл 
не оусігккіпи ничьсо же. да 
се І і ифідді гтс прельстиль и к 
сть печистьі б'ксь. часто вь 
2і5лагакть кмоу вь срдце. ідліь 
же щмрачакмь повиноук 
ТЬ СІЛ пом'кіслоу семоу. и 
пребьівакть помрачакмь 


259 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


и не милоукть просідщи 
220 хь. И гла кмоу стали. сьмо 
три їдко же в'Іфоукть боуд'к 
ть кмоу. бь бо не искоуси 
тель ксть зьлоу. не искоу 
шакть бо ниго же. всідкь 
16 225 бо икоушакмь ксть своими 

гр'Ьхтд. понк же послоушак 
ть диідвола и вьспоминани 
ІД кго. и єн рекь СІ йде СІ нкго. 
Члвкь же ть по мал'Ь време 
230 ни сьлеже. и б'к бол'Ьзнь к 


то люта з'Ьло. и кгда вьпаде 
члвкь ть вь лютоую бол'Ь 
знь. и истьщи ськровища 
своїд златаїд даід врачемь. 

235 И НИКОКІД же ПОЛЬЗ'КІ ПрИА 
Сіть них. нь паче вь горе 
вьпаде. И сице мпогтд дни 
моучивь СІД. изиде й ни 
хь дшею и т'кломь оумьре. 

240 и ськоньча сід а> нкмь рече 
нок. Се члвкь иже не поло 
жи ба помощьника себе. 


Примітки. 66 . В іншому списку пам’ятки друге слово: како. 136. У слові т т кмь в 
оригіналі буква 'Ь виправлена з е. 140-141. В іншому списку: фом т>і помолигпь. 195. У 
формі д’кльмь буква ь виправлена в оригіналі з о. 213. В оригіналі в слові прельстиль 
буква ь виправлена з о. 224. В іншому списку пам’ятки третє слово: никого. 235—236. В 
іншому списку: гіршать ЇЇ. 


260 




Устав етудійєький кінця XII єт. 


УСТАВ СТУДІЙСЬКИЙ 
КІНЦЯ XII ст. 

Пергаменний манускрипт іп 1°, налічує 281 арк., написаний уставом. 
Оздоблений простими киноварними ініціалами. Містить правила церковні 
(арк. 1—96) та монастирські (арк. 196 зв,—281) для ченців-студитів. Первісний 
переклад його з грецької мови зробили, мабуть, ченці Києво-Печерського 
монастиря. Записи в пам’ятці з кінця XII - початку XIII ст. свідчать про те, що в 
цей час рукопис належав Благовіщенському монастиреві в Новгороді. Нині 
зберігається в Державному історичному музеї в Москві, шифр: Син. 330. 
Уривки з пам’ятки наводимо за працею Д. С. Іщенка «Устав студийский по 
списку XII в.» в кн. «Источники по истории русского язьїка» (М., 1976. - 
С. 121-130). 

213 Се оубо тако 

написано ксть. мьі же пакьі кь слоужь 
біі слова вьзвратимь са. оурокь бо и вь 
великоую неО. тькмо. нь и вь понеОльник. 

5 пороздьно т Ь неО. и вь вьторник. а вь про 
чаій дни и до пентикостиіа. кгда оубо 
оурокь. кут ката се да бьівакть. кгда же 
ли ігксть. то тьгда аще і ті ловьць оуловл 
ть рьібьі. и год'к боудеть игоуменоу. да 
10 іадАть мниси рьібьі. ксть же кгда и сьі 
рь и іаицА. и всеїа в'крьі сьмотреникмь 
игоуменьмь. вь НА же дни ігіість оурока 
кут коута. вь тьі глемьна сьдробленик 
кут притАЖАнии да боудеть. сьіроу на ча 
15 сто сьдраблАКмоу. и вь вариво зелию 
вьлагакмоу. и сладькоу оухоу сьтва 
рАющю. а вь соубтоу и вь пес), и вь иньї дь 
ни . памАти нарочитоу стоумоу соущи. 

213 зв. да вьлагають четвьрти великьі вь ма 
20 герию. по числоу мнихь. и да пр'кдь по 
ставить СА имь. достоить же игоуме 
ноу вьсю неб. кдиною кгда повелить 'Ь 
сти рьібьі. или просоленьї. кгда ли и 
пр'кспьі. аще кут ловьць іатьі боудоуть. 

25 аще и бь гь вь тьі дни не покть СА-:~ 

А издокнок мл'Ько. вь неб. да не насьірА 
ть кго. и да из'Ьдено боудс/и кут мнихь. а 
избьівающек са да дасть са оубогьім-:— 




261 









О томь кже не 'Ьсти СВОКГО ни кдиномоу 
ЗО же. И не ПрИТАЖАТИ вь келиіахь оу 

КрОПЬНИЦА ни гьрньць о келиіахь-: ~ 
Да вьходать оубо вен вь трАпезьницю 
вьсьгда. и вькоупь да вдать. кже бо 
гіриоби/гкти комоу обьщаіа трАпезьі. 

35 и кже сь всею братикю пр'кбьіваниіа. 
а вь келии 'кети. вьсАіскмь образьмь 
трьнии. они же м'ксАть т'ксто. и по ко 
ньчанию кго. абик вьзвратАть са 
вь цр/свь. и поють сь прочими. а пьрвьі 
и радить по досігкпию т'кста. цдииде 
40 ть абик вь м'ксивьшихь келиіа. и сь 
береть іа. они же шьдьше близь хл'кбь. 
се на вьсакомь рлдоу подобакть бьіва 
ти. боуди же и м'кшепик. или двоици 
или тришьдьі. а проскоурьі повьсьгда 
241 45 да хгкшеньї боудоуть тп пєчьца-:- 


Примітка. 7. Третє слово, очевидно, написано помилково; треба коута ? 


О недоужьньїх и о старьіхь-:~ 

[.. ,]242 зв. аще ли кто 

іако се много сьключакть са. странь 
нь и бездомькь вь гостиньницю при 
деть. недоугьмь одьржимь. и ть того 
5 же промьішлениіа. иже вь манастьі 

ри сь недоужьньїми. игоумена и \хт 
врачА да полоучить вь всемь. вьзле 
гь іав'к вь сьзьдаїгкмь нами недоужь 
ньімь храм'к. кь притвороу’стбю серги 
10 а и вакха. доньдеже вьстрабить с. ть 

гда же подобьнок на поуть тр'кб'к тп и 
гоумена приимь. сь млтвою да иішпоу 
щень боудеть. Понеже и старьімь. оу 
того же притвора нами сьзьдано бьість. 

15 подобакть и количьств'І; старьць иже 
вь немь. и о пр'кбьівании вь мал'к рещи. 
старьць оубо присно немощьньїи оти 
ноудь. И ВЬСАКОІЙ помощи не имоущемь. 
и вь помощи и старьіхь. оустроити же. 

20 тр'кбовапьіхь наслажАти са гіовсл'к 
вакмь. ибо одри гкмь равьночисльни 


262 




Устав етудійєький кінця XII єт. 


вь немь поставленії бьіша. на покои 
старьіхь. т'кхь же пр'Ьбьіваник боу 
ди сине, кьждо таковьіхь старьць. да 
25 кмлеть на всакь дав ц т манастьірА. 
дасть хл'Ьба оукроїд два. а зам'Ьсита 
то дьва. вина тп него же мниси пиють. 
по .д. чангЬ оурочьньгЬ. а волога равьно 
сь мнихьі. вариво же и сокь. кгда же и 
ЗО мати оурокь манастьірьс. аще ли кдина 
миса боудс/и. и ти ц т того да вьзимають. 
аще ли .в. тп когождо кю. аще ли .г. то тп 
двою, а кже за тьі да вьзимають поло 
виноу. дадАть же имь за од’кник. по .в. 

35 златьника. аще ли что холюбивьіхь 
придеть вь манастьірь почьсти .тіла 
мних. сь т'кми и ти вьзимают. да мьію 
ть же с .в. мсцьмь. без мьздьі баньньпа. 
кмлюще за мьіло по .а. ср'кбрьпикоу. 

40 да ИМ'ІЛОТЬ слоугоу єдиного кго же ХОТА т. 
тако же имь вьзимати на пищю и на 
ризьі. и вс'іімь иігіімв имь же йди что 
хомь. и таковьш слоуга на принесе 
ник пища вь ню. и на оустрокник по 
45 стєламь. и прочАїа. осми сими слоу 
зв. жащимь старьцемь. а пьраник ризь ихь. 
щ»; кдиноіа ближьнихь жень. ідже за 
троудь свои прииметь тп манастьірА. 
пшепиігі; споудьі .д. вина м'крьі .д. зла 
50 тьникь кдинь да дасть са реченьїмь 

старьцьмь на всАкоу не<3. и дрьва и оугли. 
за оукропь же имь. и за сьгр'Іівапик к 
гда зима боудс/п. тако же и масло др'квА 
нок на кьіиждо мсць вь кандило йде же 
55 попивають. м'Ьр'к. .в. и по св'кщи по дв г І;. 
оунькии на кьіиждо мсць по ,е. не толи 
ко же. нь клишдьі мниси св'кща вьзима 
ють. вь на же праздьни/с оуставихои. и ти 
тако вьзимають. да пос'кщакть же ихь 
60 кдиною или двоици не<3 игоумень. и да 

почьнеть с да не пр'кобидими боудоу»;. аще 
ли ключить с комоу разбол'кти. манастьі 
рьскомоу врачеви. прилежАник недоу 
жьнаго повєлать. вино же лоучьшек 




65 


[...] 261 


5 


10 


15 


261 зв. 
20 


25 


Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 


хлібь чисть на всакьднь. и ино все юти 
ко на то оу годин неоскоудьно кмоу умт 
манастьірА да дають. 

О томь иже сь всацІмь прилежаникмь 
книгь блюсти книгохранильник порамон-:- 
Да имікта ж велико прилежАник кни 
жьньїх хранитея. и гтарамопар. и книжь 
ньіи храните./ оубо. да отрАсакть іа и за 
тварлки; опасно. и да отварАіггь блюда, 
и да не оставлАКть книжьньна храни 
льі отвореньї. їдко да прахоу испьлнь 
шю с погоублАю»;. полагакмьнд вь нихь 
книгьі. ни моусі перелетіти чрісь НА. 
великьі тьщетьі повиньна боудета-:- 
И иже ксть старій на обою стороноу. да про 
мьісль има/н о книгах. їдко ни самімь ни 
иніл/ не обидимьі боудоу/и. їдко се по сьлоу 
чаю помітакмьі и тережемьі. ни «дива 
рАти ихь разві достоинаг. нь клиг«дьі ви 
діньї бьіти IV»; чтоущаг. нь нагьіми пь 
рстьі да не дасть никомоу ж хартии прико 
сноути са и да не осквьрнАть их. да бьіва 
ють ж и чь»;нша сь свіщами чистами и ть 
ньками. и да блюдоу»; чьтоущеи. ни ка 
пити, ни слиною же из оусть ихь окропи»;, 
ни роукама окалА»;. се бо послідьнаго 
ненаказаниіа знаменню хотАїцемоу ж чис. 
да повели»; старіший, юже на пінихь \|/л»;р. 
кгда боуде»; начА ї ик вьторьна. и на пісх. 
на .г. мь ж початий и на . 5 . мь. кгда же вь 
ть чьншик бьівак»;. тацімь ж образьмь да 
повелівакть. и хотАщемоу піти-.'оо 


264 




Служебник Варлаама Хутинеького кінця XII - початку XIII ет. 


СЛУЖЕБНИК ВАРЛААМА ХУТИНСЬКОГО 
КІНЦЯ XII - ПОЧАТКУ XIII СТ. 


Дуже скорочені тексти трьох Літургій - Василія Великого, Йоана 
Золотоустого, Напередосвячених Дарів - ЗО пергаменних аркушів; в один 
стовпець, іп 4°. Устав кінця XII — початку XIII ст. кількох почерків. Оздоблений 
двома мініатюрами - св. Василія Великого та св. Йоана Золотоустого (обидві в 
орнаментальних рамках), заставками, золотими та киноварними ініціалами. У 
записі XVII ст. зазначено, що книга належала Варлаамові - засновнику 
Хутинеького монастиря недалеко Новгорода Великого. Судячи з мовних 
особливостей (зокрема з «нового ’к»), рукопис походить із Півдня Київської 
Русі. Зберігається в Державному історичному музеї в Москві, шифр: Син. 604. 

Уривки наведено за фотокопією. Перший уривок звірено з публікацією 
О. І. Соболевського в «Очерках из истории русского язьїка». Ч. 1. К., 1884, а 

другий - з літографованим виданням 1863 р. (?). [Електронний ресурс: 
Ьйр//оШ.8І8І.ги/тапшсгір1:8/ґ-317/66.] 

СЛОУ* . СТО 7 . ВАСИЛШ — 
чинт» всь писана» . во иванов'Ь слоіркьв'Ь . 
мо трьстлюї/ - . стго василиіа •— 

Вже стт»ш почиваїаи вт» стхт» . иже трьстмь гла 
5 лік Сі с'Ьрафилп» вт»сп г Ьваюіп». и Сі х'Ьровилп» 

словословилп» и ГО вслкоса нкшьпа сиат»і 
покланАКлгь . привсдтіи Сі н£ЕТ»ггиіа 
вт» бт»ітик вса создавт»і мавка по іскра 
зоу СВОЕЛЮІ/ - П ПО ПОДОБПЮ . П ВСАЧЬСКТ»ІЛ\И ТВО 
ю ил\и дарт»л\и оі/граінь . и дага просАЩЕлюу 

лідреть и разоумт» . и не пр'Ьзрл ст»гр т Ьшаюіраго 
нт» покаїаннк положь на спниіє . и сподовлии 
наст» слгЬрЕнжіхт» . и недостоинт»іхт» рант» твои 
Хт» . вт» ча сь стати пр'Ьдт» славою стго твокго же 
15 ртвьника . и долт»жнок тоб 4» покланАник и 

славословив приносити . ТТ»І влдт»іко прииліи 
1 зв. 

оусп» наст» гр'Іашгкіх’і» . трьстоі/то ігЬ с . и пос г І;ти 
наст» влгтию твокю . прости наліт» всако пр'Ьгрс 
шеннк волнок и неволноіе . ісстїі наша діїїа и тс 
20 лсса . и дажь наліт» вт» пр'Ішодонші слоіркити то 

б4» вса діїи живота нашего . лілткллиі стт»на вца 
н вс г Ьх гь С'і’Х’і» оугожкіїшх’і» ти Сі в г І;ка . іако стт» е 
си ее нашь и тов4» славої/ - вт»ст»іла£лп» шцю •— 
и по С'Ьлі . про . и аплт» . аллу . и суангли . 


265 






-- -•—•“а*. ііЯк-**. 


Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


25 И ПО Е^АНГЛИИ . диіакопж ГЛТЬ СЕ -- 

рьц'Ьлгь вси ото всеіа дшл и ГО •— 

ГИ ВСЕДЕрЖИТ БОГЛТЖІИ ЛІЛТЬ •> -- 

НЕ ХОТАИ СМЕрЬ И ІА> пр'ЬсТОІДЦІИ 
ПОЛ\ИЛОІ/"И НАС ПО . Л\0 . приЛ'ЬжиОІ/ЧО СОТА 
ЗО И . ПИСАНА пр'Ьдн И КЦ1Е МОЛИМ СА СО БЛ •> 

И ІСЦІЕ ОІ/ХЛЖІШАТИ V И ІСЦІЕ МОЛИМ СА ВСЮ Б/ 
ВТЯГЛА . ЇДКО МЛТИВЖ И ЧЛВКОЛЮБЕЦЬ БЖ •> 

ПОМОЛИТЄ СА СОГЛАШ в'крнии иТЛАШЕНЖІХЖ 
ОГЛДСИТЬ ІА СВОВОМЬ •> сСкрЖІІСТЬ ИМЖ Е^АНГЛИ \- 

35 приісдииить ІА КЖ СТ'Ьи СВО'Ьн СБОрн'Ьн АПЛЬ -- 

МО . ІА> ОГЛАШЕНЖІХЖ . ПО . ОТДИ 
ГІГ ЕЕ НАШЕ ЖИВЖІИ ііб'сХ’К И прнЗИрдІА НА ВСА 
Д'Ьлй ТВОІА . притри НА рлЕЖІ ТВОІА ІАТЛАШС 
ИЖІІА ПОКЛОИИВЖШАІА ВЖІІД СВОІД пр'Ьд то 
40 БОЮ ДАЖЬ ИМЖ ЛЕГКОІЕ ИГО СТВОрн ІА 0І/"ДЖІ СТЖІ 

ІА ТВОКІА ЦрЇЇВЕ . И СПОДОБИ ІА ВАНН ПАКИ ЕЖіТІИ 

ст г ки . н иістдвл'Ьиию гр'кховж . н сод'книю ігк н 

2 

СТЛ'ЬнніА . ВО 0\'Б т Ьд т ЬнИІЕ ТЕБЕ ИСТИНЬНАГО БА НДШГО 
СПСИ П0МИЛ0І/"И ЗАСТОЇ/ - 0ГЛАШЕНИИ ГЛАВЖІ ВД •> 

45 В 3г Ь ДА И ТИ С НДЛІИ СЛДВАТЬ пруТНОК И ВЕЛИ -- 

ЕЛИКО ІАТЛАШЕНИИ И^И •> ОГЛАШЕНИИ ИЗИД'Ь •> 

ЄЛИКО ІЛ’ҐЛ ДІМ СИНИ ИЗИ ДА И'ІІКТО Й ІЛ’ҐЛДІІіе 
НЖІХЖ ИЖ МО . IV В'ЬриЖІХЖ . А ТДИ 
Тжі ГИ СКДЗА НАЛІЖ ВЕЛИКО^Ю СИЮ СПСНИІА ТДИ 
50 НОІ/ - . ТЖІ СПОДОБИЛЖ НЖІ КСИ СМ'крСНЖІІД . И НЕ 

ДОСТОИНЖІІА рЛБЖІ ТВОІА . БЖГГИ СЛ01/"ЖИТ£Л£ 

МЖ СТМОІ/ - ТВОКМОІ/ - жсртквинкоі.' . тжі оудовли 
НЖІ СИЛОЮ СТГО ТВОКГО ДХА ■ НА СЛОірКЕНИІС СЕ . ДА 
ЕЕЗЖ ІДіСОуЖСНИІА СТДВШЕ Пр'ЬдЖ СТОЮ СЛАВОЮ ТВОЕ 
55 Ю . приНСССЛГЬ ТОБ'Ь ЖСрТВОІ/" ХВАЛ'ЬииіА . ТЖІ БО 

КСИ Д'ЬиСТВОіріАИ ВСА ВО ВС'ЬхТ» . ДАЖЬ ЖЕ ГИ И СО НА 

шихж гр'Ьс'Ьх' 1 » ■ и ю людьскжіхж нев т Ьд т Ьниихж . 
приіАТ'Ь БЖІТН жертві НАШЕИ . И БЛГОприіАТН т Ь 
в 3 о пр'Ьдж ТОБОЮ •— ^дстоупи СПСИ по . прмдро 

60 ІАКО ПОДОЕАКТЬ ТИ ВСАКД СЛАВА ЧЕСТЬ И ПОКЛАН •> -- 

паки и паки миром . о свжішииліь мир"к 
0 мир'к ВЬСЕГО Ліирд 0 СТМЬ хрллгь С'кмЬ И 
0 НЗБАВИТИ СА НАЛІ ПО . МО . ІАТДИ . 

Бс пос'Ьтивжш млтью цісдротлми СЛІ'Ьр'ЬпИІА 


266 



(^^Ґї0~2і Служебник Варлаама Хутинєького кінця XII - початку XIII ет. 

65 нашего . постави и нті слгЬрентпа и гр'Ьшнті 

іа и недостоинтпа ракті твоіа . пр'Ьдт стою 
славою твокю . слоужити столюу твоюмоу 
жертвьникоу . тті оукр'Ьпи нті силою дха 




Примітки. 6. Перша лексема — словословимт - так в оригіналі. 16. У кінці рядка, 
можливо, пропущено прийменник из. 33. Перед словом юглашентіхт гаплографія ю, 
тобто потрібно б ю юглашеитіхт. 34. Третє слово з механічною помилкою: треба 
словомь. 37. Перед іменником іібсхт пропущено прийменник на. 43. У слові нашго 
диграф ш+г. 47. У ігЬкто Т на місці и. 

27 зв. 

Уинт . на полювеник . сттіл\т трлпе 
^ал\т б ті ваші . вт сттш великтш че 
твьрто . стлелгь . по коньчании . г . и . 5 

ча . первок. покади . стоую тржпс^оу 

’ ’ « 

5 школо по шбтічлю по и тако твори 

ть люлитвоу СПЮ . Ш СОБ'Ь . и копець . 
втзгласить . и ГОв'Ьціають соуціии ст 
нішь . алміиь . и тогда сошдежють 
стоую трлпезоу . и полтьівають . ґН’ка 
ю л\и новтіліи . теплоую водою и радосто 

л\ою . и потирають ю оукроусті ■ по то 
л\ь пакті покр тікають . и пакті пока 
ть по шбтічлю . и тако творить вто 
роую . ЛЮ . Ш СОБТ . и копець . втзглать 
15 и по с г Ьл\ь раздавають гоукті тті •— 

мо . а . на пол\тіваниіе сттіліт . трлза 
Ги вже нашь . иже животворлірею си 
шертию оумертіи . и наст ГО страсти 
и гр'Ьх* втскрси . тті сал\т и нтіна . 

20 ЩБТходАїра нті спснаго грока швразт . 

и дтлжентиа ради слоужьвті сірнті 
іа жєланмк . пр'ЬподОБЬноіе творліри 
л\т . приилиі по множьствоу ціедротт 
твоихт . и таинтпа твоіеіа вечерл ш 
25 Е'ЬціЬНПКТІ пригати СПОДОБИ прича 

стьннкті . ПБСнаго цртвиїа твоіего іа 

28 

ви . іако ГО ТЄБЄ ксть источьникт жи 
вота . и блТтіхт наслажениіе . и еєсліь 
ртьнаїа слава шца и сна и стго дхл •— 

Примітки. 12. В останньому слові рядкові букви ка та надрядкова д на фотокопії 
невиразні. 


267 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 

ЗВЕНИГОРОДСЬКА БЕРЕСТЯНА ГРАМОТА 
КІНЦЯ XII АБО ПОЧАТКУ XIII СТ. 



Берестяні грамоти — різновид писемних пам’яток, названих так за 
матеріалом, на який наносився текст, - березовою корою, що по-давньому 
називалася бересто (пор. нинішнє укр. літературне берест, укр. діалектне 
березню, рос. береста «кора, луб берези»). Текст на бересті протискувано 
(«продряпувано») писалом - загостреною металевою або кістяною паличкою 
(стрижнем). Писали звичайно на гладкому (внутрішньому) боці кори. 
Потрапивши в грунт, берестяні грамоти при відповідних природних умовах 
законсервовувалися. Усі берестяні грамоти знайдено під час археологічних 
розкопок. Першу берестяну грамоту виявлено в Новгороді (Великому) в Росії 
1951 року. Звідси походить найбільша кількість знайдених пам’яток. Берестяні 
грамоти відкрито також у Пскові, Смоленську, Вітебську, Твері, Москві та 
інших містах Східної Славії. 

В Україні перші берестяні грамоти (три фрагменти) знайдено влітку 1988 
року, а цілу пам’ятку - влітку 1989 року, під час розкопок давнього міста 
Звенигорода (нині с. Звенигород Львівської області), якими керував доктор 
історичних наук І. К. Свєшников. 

Береста, на яку нанесено текст повної грамоти, що її публікуємо, має розмір 
6,5x30 см. У тексті п’ять рядків. Уперше пам’ятку надрукував І. К. Свєшников у 
статті «Звенигородські грамоти на бересті» (Дзвін. - 1990. - №6 (548)). 
Лінгвістичний аналіз грамоти та різночитання див. у статті: Німчук В.В. 
«Звенигородські грамоти на бересті» (Мовознавство. — 1992. - №6). У грамоті 
спостерігається взаємозаміна букв ж о, ь є, написання е на місці и після 
голосних. Пам’ятка зберігається в Інституті українознавства НАН України у 
Львові. Публікуємо за фотокопією, що її дав у наше розпорядження 
І. К. Свєшников. 

+ ГО гов'Ьновоє: ко шЬжьиьцю дає г: дєса 

коїріо лодиєн оіро ПОВІДАЛО гов'Ьно ИДД НА со\р 
до: д попж флж: д дає лоущЬ оли нь воддси то аі[ 

КОНАЛА ПОЄМА отроко приЖЬ приКДІА 
А во коле ти вонидь: 

Примітки. 1. Останнє слово недописане (треба дєсачгь). 2. Можливе інше 
читання: лодиєноі/то «лодійну(ю)», але тоді порушується узгодження з коуно «куй». 4. В 
останньому слові кінцеву букву можна читати і як ю. 


268 





Успенський збірник кінця XII - початку XIII ет. 


УСПЕНСЬКИЙ ЗБІРНИК 
КІНЦЯ XII - ПОЧАТКУ XIII СТ. 


Пергаменний манускрипт іп 1°, написаний на 304 арк. уставом, у два 
стовпці. Оздоблений чорнильними та киноварними ініціалами. Містить житійні 
читання на травень, частково - на квітень, червень і жовтень та різні «Слова», 
переважно твори Й. Золотоустого, а також вітчизняні твори про Бориса і Гліба, 
Феодосія Печерського. Збірник виявив В. М. Ундольський у 40-х роках XIX ст. 
серед книг московського кремлівського Успенського собору (звідси — усталена 
в науці назва пам’ятки). Зберігається в Державному історичному музеї в 
Москві, шифр: Усп. 4 перг. Повністю пам’ятка разом із покажчиком словоформ 
опублікована під назвою «Успенский сборник XII - XIII вв.» 1971 р. в Москві. 
Вид. підгот. О. О. Князевська, В. Г. Дем’янов, М. В. Ляпон; ред. С. І. Котков. За 
цією книгою наводимо уривки з Житія Бориса і Гліба та оповідей про чудеса, 
пов’язані з мощами Бориса (Романа) та Гліба (Давида). 


86 

ВЬ ТЬЖ'ДЙЬ • СЬКА — 
заник • и страсть и похвала • 
стюю мчнкоу • бориса • и гл'Ь 
ба • "ги блгсви оче •— 

5 Родь правьшхь блгослови 

ть са рече проркь • И С'ЬмА 
ихь вь блгословлении боу 
деть • сице оубо бьість маль 
мь преже сихь • соущю само 
ю дрьжьцю вьсеи роусьск'ки зе 

мли • володимироу споу СВА 
тославлю • вьноукоу же иго 
8 в 

ревоу • иже и стьшмь крїце 
никмь вьсю просвіти сию 
15 землю роусьскоу • прочаА 

же кго добро.тктели инде 
ськажемь ньигЬ же ігі; 
сть времід • а о сихь по рлдоу 
сице ксть сь оубо володи 
20 мирь им'Ьіаше сновь •вД- 

не оть кдиноїд женьї нь о 
ть раснь матерь ихь • вь 
нихь же 6 ашє стар'Ііи вьі 


шеславь • а по немь изАсла 

25 вь -Г- СТОПЬЛКЬ • ИЖЄ И Оу 

бииство се зьлок изьобр'к 
ть • сего мти преже б'к чьрни 
цею • грькьіни соущи и по 
ідль ю б'к ідропьлкь брать 
ЗО володимирь • и ростригь ю 
красотьі д'Ьлід лица кіа • 
и зача оть псід сего стопль 
ка оканьнааго • володими 
рь же поганьи кще оубивь 
35 ідропьлка • и поідть женоу 
кго непраздьноу соущю • о 
ть неїд же роди сід сип окань 
ньш стопьлкь • и бьість о 
ть дьвою цю и братоу соу 
40 щю • гЬмь же и не любліда 
ше кго володимирь • акьі 
не оть себе кмоу соущю • а о 
ть рогігкди -Д- сньї ИМ'ІПД 
ше • изідслава • и мьстисла 
8г 

45 ва • и ідрослава • и Всеволода • 
а оть иноїд стослава и мь 


269 







Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 


стислива • а оть бьлгарьі 
ігк бориса и гл'Ьба • и поса 
жа всій по роснамь земліа 
50 мь вь кніажении • иже и 
ньде ськажемь сихь же 
сьпов'кмьі оубо • о нихь же 
и пов'ксть си ксть • посади 
оубо сего оканьнааго стопь 
55 лка вь кніажении пинь 

ск'к • а іарослава • пов'кгоро 
д'к • а бориса • ростов'к • а гл'к 
ба • моуром'к • нь се остаа 
ноу много глаголати • да 
60 не многописании вь забьі 

ть вьл т кземь • нь о немь 
же начахь си ськажемь оу 
бо сице • многомь же оуже 
дньмь миноувьшемь и 
65 іако ськоньчаша сіа дник 

володимироу • оуже миноу 
вьшемь Л'кїОМЬ -К й- по 
сгкмь крщении • вьпаде 
вь недоугь кр'кпькь • вь 
70 то же времга біаше прише 

ль борись издростова • пе 
ченегомь же о оноудоу па 
кьі идоущемь ратию на 
роусь • вь велиц'к печали 
75 біааше володимирь • зане 

не можааше изити проти 
9а 

воу имь и много печалА 
аше са • и призьвавь бо 
риса кмоу же б'к иміа на 
80 речено вь сгкмь крщени 

и романь • олажснааго и 
скоропослоушьливааго • 
предавь всі; мьногьі вь 
роуц'к кго посьла и проти 
85 воу безбожьньїмь ПЄЧЄ 

н'кгомь • онь же сь радости 


ю вьставь йде рекь се гото 
вь ксмь предь очима тво 
има сьтворити клико ве 
90 лить воліа срдца твокго • 
о таковьіихь бо рече при 
тьчьникь "снь бьіхь оцю 
послоушьливь и любии 
мь предь лицьмь мтре 
95 свокіа • ошедьшю же кмоу 
и не обр'ктьшго соупоста 
ть своихь вьзвративь 
шю сіа ВЬСПАТЬ кмоу • и 
се приде в г кстьникь кь не 
іоо моу пов'кдаїа кмоу очю 
сьмрьть • како престави 
са оць кго василии • вь се 
бо иміа біаше наречень 
вь сгкмь крщении • и ка 
105 ко стопьлкь потай сьмь 

рть оца свокго • и ночь про 
имавь помость на бере 
стов'кмь и вь ковьрь обь 
96 

ргквьше сьв т ксивьше оужи 
110 на землю • везьше на саньхь 
поставиша и вь цркви "стьі 
іа оца • и іако оусльїша стьш 
борись начать ткльмь оуть 
рпьівати и лице кго вьсе ель 
115 зь испьлни сіа • и сльзами ра 
зливаїа са и не могьіи гпа 
ти • вь срдци си начать сице 
ваіа в'кщати • 

[,..]9в 

и глааше вь срдци свокмь • 
то пшгі; оузрю ли си лице 
9 г 

братьца мокго мьньшааго 
гл'кба • іако же ишсифь ве 
5 ниіамина • и та вьса пола 
гаїа вь срдци си воліа твоіа 


270 






Успенський збірник кінця XII - початку XIII ет. 


да боудеть гїТ мои • помьі 
шліаше же вь оум'к свокмь • 
аще поидоу вь домь оца сво 
ю кго • то іазьіци мнози пре 
вратіать срдце мок • іако 
прогнати брата мокго • а 
ко же и оць мои преже стго 
крщениіа • славьі ради и 
15 кніажениіа мира сего и и 
же все мимоходить • и хоу 
же паоучиньї то камо има 
мі - н н - приити • по ш 
шьствии мокмь «лисюдоу • 
20 какь ли оубо обріащю са ть 
гда кьш ли ми боудеть кут 
В'ІІ Г Ь • кьде ли ськрьію мь 
ножьство гр'кха мокго -чь 
то бо приобр'Ьтоша преже 


25 братша оца мокго или оць 
мои • кьде бо ихь житиіа и 
слава мира сего • и багріани 
ца • и бріачиньї • сребро и зо 
лото • вина и медове • брать 
ЗО на чьстьнаїа и бьістрии ко 
ни • и домове красьнии и ве 
лиции • и им’книга многа • 
и и дани и чьсти бещисльньї • 
и г ьр.гкпиіа іаже о боліар'Ьхь • 
10 а 

35 своихь • оуже все имь акьі 
не бьшо николи же всіа сь 
нимь шцезоша • и ігксть 
помощи ни оть кого же си 
хь ни оть им'книіа • ни о 
40 ть множьства рабь ни о 
славьі мира сего • 


Примітка. 18. Перед словом приити в оригіналі зіскоблено п’ять-шість букв. 


18а 

о боригЬ • какь б'Ь вьзьрьм 

Сь оубо блГОВ'ІфЬПЬІИ бори 
сь • олга корене сьіи послХ’ 
шьливь оцю б'І; • покаріа 
5 іа са при всемь оцю Т'ІІЛЬ 
мь біаше красьнь • вьісо 
кь лицьмь кроугльмь • 
плечи вслиц'к • тьнькь 
вь чресла • очима добраа 
10 ма весель лицьмь- - ро 
да мала • и оусь • младь 
бо б 'І; кгце • св'кка сіа цсрь 
скьі кр'Ііігвкв гкльмь 
вьсіачьскьі оукрашень • 

15 акьі пв'іі г ь цвьтьіи вь 

оуности своки • вь ратьхь 
хьбьрь вь сьв'кт'кхь моу 


186 

дрь • и разоумьнь при вьсемь • 
и блгодать бжша цвьтіааше 
20 на немь •— 

СЬКАЗАНШб чюд — 
сь • стою страстьрпьцю хвоу • 
ромапа • п ііі іа • їй бикви оте•— 

Не вьзможеть члвкь 
25 глати • и не насьітить 

сіа око зьр’Ііти и не на 
пьлнить сіа оухо сльї 
шаниіа • рече еклисиасть • 
тако и стьіхь мчнкь оумь 
30 нашь чюдесь не достигне 

ть ськазаати • ни іазьїкь 
не можеть издрещи • ни сло 
во сьпов'кдовати клико же 


271 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 


вьзмьздик троудоу свок 
35 моу прідмо оть га вьспршд 


ша • акьі чада и причастьни 
пи ожин • 


Примітка. 10. У давньому рукописі пергамен розірваний, утрачені дві-три букви; 
над розривом іншим почерком дописана літера б. 



1-0 24 в 


шащихь • Нь мьі се остави 


• 5- х ч • л'Ь 


вьше пакьі на передь вьзи 


то • а посл'Ьди по пренесени 

35 

демь • кгда же оубо володи 


и множаиша сиділа надь 


мирь преже окова стою раїгЬ 


стьшма гробома • Пскова 


а иліьгь снь стославль оумьі 

5 

вь бо сребрьньпд дьскьі • и 


сли вьздвигноути црквь 


стьпд по нимь издража 


ськроушивьшюю сіа вьіше 


вь • и позолотивь покова • 

40 

городі камАноую • и приве 


ворь же серебрьмь и золоть 


дь зьдателе повел’Ь зьдати 


мь • сь хроустальньшми 


вьдавь имь вьсе пообилоу • 

10 

великьіими разнизани 


іажє на потребоу • и сьврьше 


и оустрои • имоущь врьхоу 


н^ ки бьівьши и испьсан г Ь • 


пообилоу злато св'Ьтиль 

45 

многашьдьі поноужаше оу 


на позолочена • и на нихь 


бо и моліааше стоплька да 


св'кпгк горідітрЬ оустрои вь 


бьіша перенесли стаїл мчка 

15 

иноу • и тако оукраси добр'к 


вь сьзьданоую црквь • онь 


їдко не могоу ськазати оно 


же пакьі акьі зазьріа троу 


го оухьіщрениід по достоіа 


25 а 


24 г 

50 

доу КГО И не ХОТАИІЄ прене 


нию довьлігк • їдко многомь 


сти • зане не самь 6 а ше юЬ 


приходідщемь и оть грькь и 


сьзьдаль цркве тоїа • малоу 

20 

ОТЬ ИІГІІХ І) же земль и глти • 


же времени миноувьшю • 


никде же сицеїд красотьі пі; 


и стоплькоу преставивь 


сть • а многьіхь стьіхь ра 

55 

шю сїа на вьторок л^то по 


кьі вид'кли ксмьі • и сице оу 


оустрокник цркве ТОІА • и 


строй на памід»; добрьшхь 


многоу міатежю и крамо 

25 

ішоу д'кль • прьвок оубо тп~та 


л^ бьівьши вь людьхь и мь 


рекьша не ськрьіваите и 


лв^ не мал^Ь • и тьгда сьвь 


м'кпиід на земли нь на небе 

60 

коупивьше СЇА вси людик 


єн • вьторок оть стою їдко та 


паче же большии и нарочи 


ко ід по тихоу почьстивьшю • 


тни моужи • шедьше при 

ЗО 

третики же оть члвкь блго 


чьтьмь вс^хь людии • и 


словлспик и похвалоу оть 


моліахоу Володимира да 


вьс'кхь ВИДІДЩИХЬ И СЛЬІ 

65 

вьшедь оуставить крамо 


272 



Успенський збірник кінця XII - початку XIII ет. 



лоу соущюю вь людьхь • 
и вьшьдь оутоли міате 
жь и гьлкоу вь людьхь • и 
гірсід кніаженик вскіа роу 
70 сьскьі земліа вь л'кто • 5 • 

•х* и -к а- л'кто •— 
Володимироу же предрьжа 
щю вьсю вдасть • тьгда оу 
мьісли пренести сша ста 
75 іа страстотрьпьца • вь сь 

зьданоую црквь • и вьзггі; 
сти братии своки двдви 
и ольгови • тако же и гкма 
всегда оубо глщема и поноу 
80 жающема Володимира о 

пренесении стою • и тьгда 
25 б 

володимирь сьвькоупивь кь 
себе сньї свога • тако и двдь 
и ольгь сь своими сїїьми при 
85 идоша вьішегородоу • и ми 

трополить никифорь сьбь 
ра вьсіа епискоупьі • ищерни 
гова ©еоктиста • ис переіасла 
вліа лазоріа • миноу оть поло 
90 тьска • данила из гургева • и 
игоуменьї вьсіа • прохора пе 
черьскааго • савоу стго прео 
бражениіа • силвестра стаго 
михаила • петра стиіа бца 
95 из лахернитиса • григориіа 

стааго андреа • и феофила 
стааго дьмитрша • и вьсіа 
прочаїа преподобьньїіа игоу 
меньї • и вьсіакого чина сти 
100 тельскааго • и чьрноризьчь 
скааго • и вьсіа клирикьі и вь 
се поповьство • тоу б'к сьшьло 
сіа оть вьсе'к роусьскьі земя’к • 
и оть шгкхь странь и много 


105 множьство людии • И КНіа 
зи и вьсе боліарьство и вьсе 
стар'кишипьство • и вокво 
дьі вьсіа роусьскьі земляк и вь 
си предрьжащаіа страньї всіа • 
по и сь проста рещи вьсіако мно 
жьство тоу б'каїпе • и всіака о 
блашь и вьси богатии и оубози 
и • сьдравии же и боліащии іако 
25 в 

испьлнити са градоу весе 
115 моу и по ст'кпамь градьньї 

мь • не сьм'кстити са • и вь • 
а • днь • мсца маиіа • стиша 
црквь • вь соубо т -в- не<5 • по 
пас •— 

120 На оутриіа же вь стоую пе.тклю 
іаже поють сіа о муроносица 
хь • вь вьторьіи днь того же 
мсца • и начаша ігкти оутрь 
нюю вь обою црквию • и вь 
125 ставивьше на сани на росньї 
іаже б'кіпа на то оустрокньї • 
повезоша же преже бориса • 
и сь нимь идіаше володи 
мирь сьмногьмь ГОВЄНИК 
130 мь • и сь нимь митрополи 
ть и поповьство сь св'кіца 
ми и кандильї • и идіахоу 
влекоуще оужи же великьі 
ими • т'кспіащс сіа и гнетоу 
135 ще вельмож'к и все боліарь 
ство • біаше же оустрокпь 
вьрьмь по об'кма сторона 
ма • оудоу же волочахоу чьсть 
ігки рац'к • и не біаше льз'к ни 
140 ити ни повлещи оть мьно 
жьства людии • тьгда воло 
димирь повел'к метати лю 
дьмь коунами же и скорою 
и паволокьі • и оузьр г квьше 


273 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 



145 лгодик тамо обратиша са • 
а дроузии то оставивьше кь 
25 г 

стьшма ракама течахоу • 
да бьіша достоини бьши при 
косноути СА • и вси клико 6 а 
150 ше множьство людии • ни 

кдинь же бесльзь не бьість • 
ц т радости же и многааго ве 
сслиід • и тако одьва вьзмо 
гоїла довлещи • тако же и 
155 стааго гл'Ьба по немь вьста 
вивьше на дроугьпд сани • и 
двдь сь нимь и епспи и клири 
ци • тако же и чьрноризьци • 
и болідрьство и людик и бе 
160 щисльнок множьство • І! вь 
с'Ьмь зовоущемь курелеисо 
нь и сь сльзами ба призьіва 
ющемь • и се чюдо преславь 
но бьість • їдко же бо везАхоу 
165 стааго бориса • идідхоу бес па 
кости тькмо оть людии т'Ь 
снота бідше • а стааго гл'Ьба ід 
ко повезоша ста рака не по 
стоупьно • їдко потАгоша си 
170 лою оужа претьргнідхоу са • 
велика соуща з'Ьло їдко одва 
можааше моужь обигдти о 
б'Ьма роукама • и тако кди 
ною всід претьргнідхоу са • а 
175 людьмь зовоущемь куреле 
исонь • и бідше множьство 
много по всемоу градоу и по 



ст'Ьпамь • и по забороломь 
26 а 

городьньїмь- 

180 и вьсхожаше глась народа • 
ц т вс'Ьхь ги помилоуи їдко 
и громь • и тако одьва вь 
змогоша оть оутрьнідід 
до литоургиід превести соу 
185 щии цркви • ооу же наше 

моу слава сь оцьмь и сь стьі 
мь дхьмь • НЬІНА •- 

МСЦА МАИМ • ВЬ 
•г* днь житик прпдбнааго 
190 оца нашего ©еиїдосиїд • и 

гоумена печерьскаго • ги •— 

Блгадарю та влдко мон 
г-(иіс) хе • їдко сьподобиль 
мід кси недостоина 
195 аго сьпов'Ьдателід 

бьіти СТЬІНМЬ 

твоимь вьгодьникомь • 
се бо испьрва писавьшю 
ми о житик • и о погоубле 
200 нии и о чюдесьхь стою и 
блженою страсірьпьцю • 
бориса • и гл'Ьба • поноуди 
хь сід и на дроугок испо 
в'Ьданик приити • кже 

205 ВЬІШЄ МОКІД СИЛЬІ • КМОу 

же и не б'Ьхь достоинь 
гроубь сьі и неразоуми 
чьнь • 


Примітки. 87. ищернигова, тобто иш чернигова «з Чернігова». 151. бесльзь, тобто 
бе[с\ сльзь «без сліз». 179. В оригіналі після першого слова по зіскобленому написано 
іншим почерком: аки изо пчель. 


274 



















Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 




ГЕОРГІЄВЕ (ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ) ЄВАНГЕЛІЄ 
1264 -1301 РОКІВ 


Євангеліє-апракос із читаннями на весь рік, місяцесловом та читаннями на різні 
потреби й випадки - 175 пергаменних аркушів у два стовпці іп їоііо. Письмо - 
устав. Оздоблене заставкою та киноварними ініціалами. Датується на основі часу 
князювання галицько-волинського князя Лева Даниловича: 1264 - близько 1301 
роками, що згадується з його сином Юрієм у післямові пресвитера Георгія. 
Найімовірніше це текст XIII ст. Букви, що вказують на рік у післямові, тепер не 
читаються, але в ній зазначено, що переписування тексту закінчено в четвер 
12 лютого. У XIII ст. 12 лютого на четвер припадало в 1266 і 1288 роках. 

Пам’ятка зберігається в Державній публічній бібліотеці в Санкт-Петербурзі, 
шифр: Р.п. І. 64. 

Уривки наведено за фотокопією. Частину текстів звірено за публікацією 
О. І. Соболевського (Очерки по истории русского язьїка. - Ч. 1. — К., 1884). 
Післямову друкуємо за текстом, надрукованим у статті О. В. Малкової 
«Палеографическое описание галицко-вольїнской рукописи» (ГПБ. Р.п. І. 64.) / 
История русского язьїка. Исследования и текстьі. - М., 1982. - Є. 298). 


27 


27 зв. 

б 


а 

Мт. XVIII, Рс гї. елюд'Ьте са • и 


ЖЬШАІД- Н АфЕ ОБрАфЕ 

10-20 НЕ пр-ЬовидьтЕ • к 

20 

ть ю- прдво глю вдл\-ь- 

ДИНОГО ГО МйЛШІХТ» 


ІАКО рлДОуКТЬ СА 0 НЕИ 

СИХТ» • ГЛЮ БО ВДАТЬ- 


ПАЧЕ- НЕЖЕ 0 ДЕБАТИ 

5 ІАКО АНГЛИ «ХТ» НА Н£ 


ДЕСАТТ» И ДЕВА 1 " НЕ ЗДЕЛХ’ 

ЕС'ІІХ’Ь' КОПІ І0\' ВИДАТЬ 


жьшихт»- тдко и-Ьсть 

ЛИЦЕ ОЦА ЛЮКГО НБНЛ 

25 

ВОЛА пр-Ь ОЦСЛЛЬ ВАШИ 

Г0- приИДЕ БО СИТ ЧАВ'ІІ 


Л\Ь НБН-ЬШЬ- ДА ПОГ-ЬІ 

ЧЬ ВТЗИСКАТТ • И СЇ7с'І”К 


БНЕТЬ КДИН’Ь © ЛІДЛ'КІ 

10 П0ГТІЕШ АГО * ЧЬТО СА 


ХТ» СИХЖ- АфЕ жс стєр-Ьши 

МНИТЬ ВАЛГЬ- АЦ1Е 


ТЬ К ТЕБЕ Брдтгь ТВ0И • 

БОуДЕТЬ Н Г ЬК0КЛ\0\' 

зо 

ИДИ 0БЛИЧИ И Л\ЄЖЮ 

ЧЛВК0І/ - СТТ0 ОВЕЦЬ- и 


СОБОЮ и т т Ьл\ь ієдин-Ь 

ЗАБЛОуДИТЬ КДИНА 


Л\ь- АфЕ ТЕБЕ не П0СЛ0І/ - 

15 ГО НИХТ»- И НЕ 0СТДВИ 


ШАКТЬ • ІІрИОБрАфИ 

ТЬ ЛИ ДЕБАТИ ДЕСАТТ 


БрдТА ТВ0КГ0 • АфЕ ЛИ 

И ДЕБАТИ НА ГОрдХТ- И 

35 

ТЕБЕ " С ПОСЛО^ШАІЕТЬ- 

ШЕДТ» НфЄТЬ ЗАБЛОу 


П0ИЛ\И ПАКТІ СТ СОБОЮ 


276 




Георгієве (Галицько Волинське) Євангеліє 1264 - 1301 років 


40 


45 


50 


55 


60 


65 

Мт. IV, 
23-25 


70 


•ЄДИНОГО ИЛИ ДВА- ДА 

во втсчгЬхт двою по 

слоухоу ИЛИ трии- СТА 
НЕТЬ весь ГЛТ- АфЕ ЖЕ 
НЕ ПОСЛОЕ/ТИАІЄТЬ ИХТ- 
ПОВ-Ьжь цркви- АфЕ 
ЖЕ И црКВЕ НЕ ПОСЛОЕ/ - 
ШАКТЬ- ДА Б0Е|-ДЕТЬ 

їдко стрлньиикт и 
ЛЕТітдрь • прдво глю 

б 

ВАЛЕТ»- КЛИКО АфЕ СВА 
ЖЄТЄ НА ЗЛЕЛИ • Б0Е/-ДЕ 
ТЬ СВАЗАНТ НА НЕС'Ьх' 1 » 

И КЛИКО АфЕ рдЗДР'Ьши 
ТЕ НА ЗЛЕЛИ- Б0Е|-Д€ТЬ рд 
Зр'ЬиіЕНТ НА НБС'ЬХ' 1 »' 
ПАКТІ ПРАВО ГЛЮ ВАЛЕТ 
ЇДКО АфЕ ДВА Е\І ВАСТ 
СВ-ЬфАІЕТА НА ЗЕЛЕЬ 
ЛН 0 ВСАКОЛЕЬ Д-ЬіАНЬ 
И- КЛЬКО же КОЛИЖЬ 
ДО просите- БОуДЕТЬ ВД 
ЛЕТ сС оца леокго ижс 
КСТЬ НА НБС'ІІХ'Ь- ЙДЕ 
ЖЕ ЕО КСТЛ ДВА ИЛИ Трь 
К СОВТКОЕ/ЧІЛЕНИ ВО И 
ЛЕА ЛЕОІЕ • ТОЕ/ - КСЛЕЬ ПО 

ср'Ьд'Ь ихт Ет вторни- 

А • НЕ • по- Н • ЕЕ/Е • ЕЙ ЛЕА* • 

Ет оно прохождше і 
СТ ВСЮ ГДЛИЛ-Ью- 0 \[ 

ЧА НА СТБОрнЦІИХТ 

ихт- и пропов-Ьддід 
квіТгльк цртвл • иц'І; 

ЛАІА ВСАКТ НЕДОЕ/ГТ И 
ВСАКОу ІДЗЮ ВТ ЛЮДЕХТ- 
И ИЗИДЕ слоут КГО по 
ВС'Ьи СОЕСРИИ- и приве 


28 

а 

75 ДОША КЛЕОЕ/ - ВСА ЕОЛАфА 

ІА рдзличьнті НЕДОЕ/ГТІ- 
И СТрТЬЛЕИ ОДерЖИЛЕТІ- 
И Б-ЬсНТІІА И рЛСЛЛБЛЕ 
НТІІА- И ОЕОЕрЕЕИрдЮфА 
80 ІА ВО вр-ЬлЕЕНА ЛОЕ/ТЕНА 

іа и исфвли іа За 4 V -- 

Ет сл-Ьдт КГО НДОША НА 
роди ЛЕН03И- еС ҐДЛ'ІІІА 
И ДЕКДПОЛЬІА- И Е\І ИК 
85 рСЛЛЕД И ЮД'ЬіА- И ИСО 

оноїд стрднті икрдА 
Мт. V, на- оузр'Ьвт же ндро 
1-13 дті втзиде на го роу и 

ІАКО С'Ьде- пристоупи 

90 ША К НЕЛЕОЕ/- ВТЧНЦИ 

кго • и сСвертзт 0 Е/ХТЛ 

СВОІА ОЕ^ЧАШЕ ІА ГЛА- 
БЛНИ НИфИИ ДХОЛЕЬ 
ІАКО Т'ІІХ’Ь КСТЬ црТЬ 
95 ВБІГ НБІіОК • БЛЖНИ 

ПЛАЧЮфНИ СА ІАКО 
ТИ ОЕргвШАТЬ СА- БЛА 
ЖЕНИ КрОТТЦИИ ІАКО 
ТИ НДСЛ-ІІДАТЬ ЗЛЕ Б 
100 ЛЮ- БЛЖНИ ДЛЬЧЮ 

фЕН Н ЖАЖЮфЕН прл 
ВДТІ ІАКО ТИ НАСТІТА 

б 

ТЬ СА- БЛЖЕНИ ЛЕЛТИ 
ВИН ІАКО ТИ ПОЛЕИЛОВД 
105 НИ Б0Е/-Д0Е/-ТК • БЛЖНИ 

ЧИСТИН СрДЦеЛЕЬ ІАКО 
ТИ БА ОузрАТЬ- БЛЖЕ 
НИ СЛЕ-ЬрАЮфИИ ІАКО 
ТИ СНОВЕ БЖИИ Нлрекй’ 

ПО ТЬ СА- БЛЖНИ ИЗГНАНІ 


277 






Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


--"- —чи. 

и правд ті ради їдко Т'І; 
Хт ксть цртьвьк нвно 

К- БЛЖНН КСТЄ КГДЛ 
ПОНОСАТЬ ВЛМТ- НЖЧЄ 

115 ноугь в ті- и рекоуть В ТІ 

ВСАКТ ЗОЛТ ГЛТ НЛ ВТІ 

лтжюіре мене рлди- 
Рлдоуите СА и весели 
те СА- ілко мьздл влшл 
120 МНОГЛ ІЄСТБ НЛ НБС'Ьх' 1 » •• 

коне 4 Тлко БО изтгнл 


Д&' "Г-—--- 

с. 

піл прркті- иже Б-Ьшл 
пр-Ьже ВЛСТ- вті ІЄСТБ 
соль змли- ЛЦІЄ БО соль 
125 ОБОуїЛКТЬ ЧНМЬ ОСОЛИ 

ть са- ничьсомоу же 
воудєть к томоу Н'Ь 
ТОЧЬЮ НСТІПЛТИ вонт- 
и попирлкм-Ь втіти 
130 челов-Ькті -— 


Примітки. 38. У другому чергування у - в, пор. ігк оуст-Ьхт у Мстиславовому 
Євангелії. 83. В останньому слові пропущено склад, треба: гллил-кіл. 85. Пор.: и ноудел в 
Мстиславовому Євангелії. 114. Пор.: и ижденоуть г,-ьі у Мстиславовому Євангелії. 123. 
Пор.: г.'кі ксте соль у Мстиславовому Єангелії. 



33 зв. 


т-гт & . 

и? мл •— 


а 

Мт. УП, 25 

Ре ч гь всакт иже слті 

Мт. X, 

Ре ч гь своимт оучнико 

24-29 

шить словесл МОІЛ си 

32-36 

М’Ь • всакт иже испо 


и творить іл- оуподо 


в-ксть ма пр-кдт члв-к 


б 


кті- испов-кмь и лзт 


БЛЮ И МОуЖЮ МОуДрОу 

5 

пр-кдо оцемь моимь и 


иже стгрлди хрлминоу 


же КСТЬ НЛ НБС'Ьх' 1 »' Н£ 

зо 

свою нл клмени- и сниде 


мните ІЛКО приНДОХ’Ь 


дожчь и приидошл р-ккті- 


втвр-кіри мирл нл змлю- 


и втзв-кілшл в-ктри- и нл 


не приидохт» положити 


ПЛДОШЛ НЛ хрлминоу 

10 

мирл нт м-кчь- прии 


тоу и не плде СА основл 


ДОХ'Ь БО разд'к л "тт члв 

35 

НЛ БО Б-к НЛ клмени- Н ВСА 


кл нл оца своіего- и дцгк 


кт слтішли словесл МОІЛ 


рь нл лгг-крь свою- и не 


си- и не творл НХТ- оупо 


в-кстоу нл свекровь сво 


ДОБИТЬ СА моужнз ОурОДН 

Мт. XI, 15 

ю- и врлзи ЧЛВКОу домл 


воу иже СОЗДЛ СВОЮ хрл 

1 

шьннн іего- Н Б ТІ іегдл 

40 

миноу нл п-кстц-к- и сни 


сверьши іа злпов-кдл 


де дожчь • и приндо 


ІЛ ОБ-Ьмл НЛ ДеСАТЬ Оу 


шл р-ккті- и втзв-кіл 


чнкомл своимл- прии 


шл в-ктри- и оврлзишл 

20 

де КЇТОуДОу В’ЬЧИТ'К • и 


СА хрлмин-ь тон и пл 


пропов-кдлтт в-ь грлд'І; 

45 

де са- и в-Ь рлзор'кньк 


Хт ихт Соу Б • г • еуе • 


КІЛ в-кльк З'ЬлО- Н Б ТІ 


278 





Георгієве (Галицько Волинське) Євангеліє 1264 - 1301 років 


КГДЛ СКОНЧа ІСТ» ВСА сло 
ВЕСй СНИ ДИВЛАХОІ/" СА нл 
роди о в-ьч-Ьньи кго- Б'Ь 
50 во оуча га- іако вдасть 
нлгьіи • а не іако книжь 
ници ихт и фарисей- 
Мт. VIII, ст»шедшю же клюу сі» 
1-4 горт»і- вт» сл-Ьдт» кго и 
55 доша народи мнози- 
34 

и се прокажені» пристоу 
пль- кданАїа са іелюу и 


гла- ги аїре хоціеши- лю 
жешн Л\ А очистити- и 
60 простерт» рої^кої/ - • КОСНОу 

НІС!» ГЛА- ХОЦІК» ИЦ1ИСТИ 

са- и акьіе очисти са СС 
прокаж-Ьньїа- и ре іелюу 
їст»- вижь никомоу же 
65 не пов-Ьжь- но шедт» пока 
жи са стар-Ьишиналгь 
жьречьскалгь- и прине 
си дарт» иже повел-Ь люи 
си- во св-Ьд-Ьньїе илгь •• 


Примітки. 11. У третьому слові буква д в оригіналі виправлена з іншої. 61. Пор.: 
ХОірю очисти са в Мстиславовому Євангелії. 


36 

б ^ 

Не я • д • еуе й ма^іа -— 
Мт. VIII, Ет» оно Е • вт»шюдшю 
5-13 їсої/' вт» капернаоу 

мт» пристоупи кь 
5 НЄЛЮ\( сотьникт» 

МОДА И И ГЛА- ГИ отро 
кт» люи лежить вт» до 
люу ославлені» лют-Ь 
стража- гла клюу їст» 
ю азі» пришедт» исірЬлю 

и- и Юв-Ьціавт» сотий 
36 зв. 
а 

кт» рече клюу гіг н-Ьсь 
л\ь достойні»- да вт» до 
літ» люи внидеши- ні» 

15 токт»лю словолеь рьци- 

иц-Ьл-Ькть отрокт» лю 
и- иво азі» іеслеь члвкт» 


подо властью- илч»ш 
йоді» совою воинт»і- и 
20 глю селюу иди- идеть- 
и дроуголюу прииди и 


приидеть • и равоу лю 
клюу створи се и ство 
рить сл'кішашаві» же 
25 ІСТ» ЧЮДИ СА КЛЮІГ' И 

-V 

ре грАДОуфИЛГЬИЛЧ» 
по нелеь- право глю ва 
лм»- ни во изли ТОЛЬ 
кт»і в-Ьрт»і овр-Ьтохт»- 
зо глю же валгь- іако л\ 
нози ІС оустокт» и за 
паді» приидоіргь и вт» 
злагої/ть- ст» авралю 
л\ь исаколуь иіаково^ 

35 л\ь вт» цртьвьи нвггЬ 

л\ь- а снове цртва и 
жченоуть СА во тьлеі/ 
кролгЬшьнюю- Т0\( 
воудеть плачь и скрь 
б 

40 жетт» зоуволгь- и ре ЇС1» 

сотьникоу иди- іако 
же в-Ьрова воуди тев-Ь- 
ИСЦ'Ьл-Ь отрокт» кго во 
ті» часі» 


Примітки. 4. Написання ь в останньому слові, очевидно, помилкове. 16. Пор.: и 
исц-кл-кктк у Мстиславовому Євангелії. 20. Пор.: иди и идеть там же. 24. Треба 
слт»ішавт» (механічна помилка). 34. Можливий поділ: и сакомь и іаковомь. Пор.: и 
исак-клль и иаковт»л\ь у Мстиславовому Євангелії. 43. Пор.: и исц-Ьл-Ь там же. 

279 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 



51 

а 

Е-ь вто Е • аї • 
не 5 • еуе • ГО ма^іа 

20 

юдоу же полин соуть гра 
БЛ-Ьньїа и неправд-ьі- фа 
рис-Ью сл-Ьпє- очисти 

б 

Мт. XXIII, 

Ре ч гь к-ь пришєд'ьшилгь 


пєрьв-Ьк оі/трьнєк СТЬКЛА 

23-28 

к нєлюї/ - июд-Ьюлгь- го 


ИИЦИ БЛЮДО!,' • ДЛ БОуДЄТЬ и 

5 

ре валіз» книгочиїа и фа 
рис-Ьи и лицелгЬри- іако ГО 
ДЄСАТЬСТВ01/ТЄТЄ ЛІАТОу 
кроп-ь- и коуліинт»- И 0 

стависте тажьшєк за 

25 

в-ьн-Ьшьнек иліа чисто- 
горе валгь книжьници и фа 
рис-Ьи лицелгЬри- іако 

П0Д0БИТЄ СА грОБОЛТЬ ПО 

ваплєнолп»- иже оун-Ьо 

10 

вона- соудт» и лілть и в-Ь 
рої/ - - си же подоваше ство 
рити • и т-Ьхт не оставь 
лати- вожи сл-Ьпии- ц-Ь 

ДАіреи коліар-ь- а вель 

зо 

удої/ - іавлАЮть са 0І| ' м крлспи 
оутрьюдої/ - же полин соуть 

КОСТИИ Л\Єр-|’В'КІХ’Ь И ВСА 

коїа нечистот-ьі- тако и 
в-ьг в-ьн-Ьоюдоу СА іаВЛА 

15 

воуд-ь пожираюіре- горе 
валгь книжьнци и фари 
с-Ьи и лицелгЬри- іако очи 
іраіете оі/тгЬшьнєк сть 

КЛЬНАЦИ БЛЮДОу 0\Трь 

35 

кте чллгь праведьни- оу 
трьоудоу же полин ксте 
лицєлгЬрьіа и везаконь 

іа 


Примітки. 4. июд-Ьюлгь - так у рукописі. 16. У другому слові помилка: треба 
книжьници. 18-19. Потрібно стьклаиици. 34. У другому слові після -Ь зайва буква о 
(очевидно, писець хотів спочатку написати оу, але під впливом живої мови, що не 
любить збігу голосних, написав ю (= й+у). 


Мт. XIX, 
16-26 
5 


10 


55 

б 

Не я • гї • еуе ■ 

т-Г’ & . 

мл *.• •— 

Е-ь оно Е • оуноша н-Ьк-ьі 
И приСТОІ/ТШ К’Ь ЇС01С и 
ре 4 кмоу В'ЬЧИТелЮ 
Б<М"ЬІИ- чьто влго створю- 
Дй ИЛіаЛП» ЖИЗНЬ в-Ьчь 
Н01(Ю- он-ь ЖЄ ре 4 КЛЮІ/ - - 
ЧИТО ЛІА глети Блга- ни 
КТО ЖЄ БЛГЬ- НО ТОКЛЮ К 
ДИИТ» БТ»- афЄ ЛИ ХОЦІСШИ 
в-ьл-Ьсти в-ь ЖИЗНЬ- С-Ь 


БЛЮДИ запов-Ьди • гла к 
люї/ - к-ьпа- іст» же рє ч клюу 
15 не ОуБИКШИ НИ прилюв-ьі 
створити- не оі/жрадеши 

55 зв. 
а 

ни л-ьжи послоі/хь воудешн • 
ЧЬТИ ОЦА и літрь- и в-ьзлю 
БНШН БЛНЖЬНАГО свокго а 
20 к'кі салгь са- гла клюу о\[ 
ноша вса си с-ьхранихт 
ГО 01/ТЮСТИ МОК А- чьто к 
сл\ь и кціа не докончалт- ре ч 
клюу іс-ь • аїре хофєши сь 


280 




Георгієве (Галицько Волинське) Євангеліє 1264 - 1301 років 



25 ВЄріИЄИЖ БЖІТИ’ ИДИ прОДА 

И ИМ-ЬньК ТВ0ІЄ- И ДЛЖЬ 
01/Ж0ГЖІМЖ’ ИМ'ЬтИ ИМА 
ШИ ИЛгЬіІЬК НА НБС'Ьх' 1 »' и 
ПОИДИ ВЖ СД-ЬдЖ МЄИЄ’ САЖІ 

ЗО шдвж же оуношд слово- Юн 

де ПЄЧАЛЄИЖ ’ БАІТІЄ БО И 
М'ІНА приТАЖАНЬїе МИОГО ’ 
Теж же ре ч КО ОІ/ЧЇЇКЛТК свои 
ЛІТ» прдво ГЛЮ ВАМЖ’ (АБО 
35 не 0І/"Д0БЬ ВЖИИДеТЬ БАТЖ 

вж цртво НБН0ІЄ ’ ПЛКЖІ ГЛЮ 


ВАМЖ’ (АБО ОуДОБ'ІЖ КСТЬ 

в’Ьльвоі/’доу сбвоз'іі оуши 
ИГЛАН’Ь пройти- НЄЖЄ БА 
40 ТОЇ/ - ВЖ црТВО БЖБІЄ ВЖНИ 

ти- слжішдвжше же оуче 

НИЦИ іего- ДИВЛАХОу СА 
З'ІІЛО глюціе- БТО оуно мо 
жеть СПСЄНЖ БЖІТН ’ В'кзр'к 

б 

45 ВЖ же ЇСЖ ре 4 ИМЖ’ ВЖ ЧЛВЦ'Ь 

ХЖ се не моціьно іесть- А ГО 
БА все МОЦІЬНО КСТЬ З -- 


Примітка. 23. Пор. кціе в Мстиславовому Євангелії. 


56 

а 

Еж вто 1 • п • не я • 

Є\/"Є • й мдрж •— 

М. III, Еж оно • вжзидеїсж на 
13-21 гороу и призвл ІАЖЄ СА 

5 МЖ ХОЗГ^’ Н НДОША 

б немоу и створи • ві • дл 
воудоуть С ИИМЬ’ Н ДА ПО 
СЛЄТБ (А прОПОВ-ЬдАТН- 
и НЛгЬтН ВДАСТЬ ’ и Ц’ІІЛН 

10 ти недоугжі’ и изгонити 

б-Ьсжі- и положи симоно 

ВИ ИМА петрж- И ИІАБОВД 
зеведеинд- И ЙОДНА врд 

ТА ИІАБОВЛА' И ПОЛОЖИ И 


15 МЛ ИМЄИИ’ воднерьгесж 
кже іесть сил громовл- 
И АИДр-Ью И фиЛИПА ' И ВД 
рфолом-Ьід- и мдтьф-Ь 

ІА МЖІТДрА ’ И фОМО\” И ІА 
20 БОВА Алф-Ьіевд- И фдД-Ь 

ІА- И СИМОИА КАНАИИТЛ’ 

И ИЮДОІ/ - СБдриОТЬСБАГО- 
иже и пр-Ьддсть и- и прии 

ДОША ВЖ ДОМЖ’ И СОБрАША 
25 СА ПАБЖІ ндроди- ІАБО ИЄ 

моціи имж ИИ ХЛ'ЬбА к 
сти- и слжішдвжше иже 
БАХОу ВЖ него- ИЗИДОША 
ІАТЖ КГО ’ ГЛАХОу БО ІАБО 
зо неистовж КСТЬ - 


Примітки. 3. Буква з виправлена з іншої. 17. Треба Аіідр'кіл. 20. У кінці рядка 
можливий також поділ: иілбова. 


59 

а 

М. V, Еж че т • ді • не 3 • ГО мдрж •— 

1-20 Еж онов • прийде ісж нд о 

нж полж мор А ’ вж стрдні/ - 
ГАДдриНЬСБОІ/” и изл-Ь 


5 зжшю кмоу ис корд 

БЛА’ Ср-Ьте И АБЬК КІ ГрОВА 
ЧЛВКЖ ДХОМЬ нечистомь- 
иже ЖИТЬК ИМАШЄ вж гро 
Б-Ьхж- и ни веригдми ни 
10 БТО же не М 0 ЖАШЄ СЖВА 


281 






Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 



злтн кго- ПОНЕЖЕ ЛІНОГО 
крдтт»і- поутт»і и всрнгд 
ЛІН ЛІНОГО СВАЗДНОу соу 
цію • пр-ЬтЕрздхоу СА СС НЕ 

15 ГО ВЕриГТІ И ПОі/ТД СКрОу 
шлхоу СА- И НИКТО ЖЕ кго 
НЄ ЛіОЖДШЕ оутолштн- 
и присно дїїкю и ноцікю- 

В'К ГрОЕ'Ьх'К и В'К горлхт» КТ Ь' 

20 вопкід н ввід са кдлгЬнк 
клік • оузр'Ьвт» ЖЕ ЇСД нзт» 

ДДЛАЧД- ТЕЧЕ И ПОКЛОНИ 

СА ісліоу- и возт»пн глд 

ЛІК ВЕЛИКОЛІК ГЛА- ЧТО 
25 ЛІН-Ь И ТОБ'Ь ЇСЕ СНЕ БД ВТ»І 
ШНАГО • ЗДКЛИНДЮ ТА БО 
ЛІК НЕ ЛіОучИ ЛІСНЕ • ГЛД 
ІІІЕ БО ІЕЛіОу* ИЗИДИ ДШ£ 

б 

НЕЧИСТТІИ іС члвкд- И вт» 

ЗО прдшд КГО ЧКТО ТОБ'Ь ИЛІА 
И ЙВ'кціД ГЛА ЛЕГИОНТ» ИЛІА 
ЛІН'Ь- ЇДКО ЛІНОЗИ КСЛІ'КІ • И 
ЛіОЛИШД И ЛІНОГО- ДД ИХТ» НЕ 

поустнтк В'К ШГКІ стрдігкг 
35 БАШЕ ЖЕ тоу ПОДТ» ГОрОЮ сТд 
ДО СВИНИИ ВЕЛИКО ПДСОЛіО- 
И ЛіОЛИШД И ВСИ Б-Ьсн глюціе- 
ПОСТИ ндст» в-к СВННКІД дд в-к 
НА в-кл-Ьзеліт» • И ІІОВЕЛ'к И 
40 ЛІТ ДБКК ІСТ»- И ИШСДЖШС 
доусн НЕЧИСТИИ- в-кл-Ьзо 


шд в-к СВННКІД- н оустркліі 
СА СТДДО СТ» Бр-Ьгд в-к ліорс И 
Б-Ь ЖЕ ИХТ» їдко дв-Ь ТИСДЦ1И- 
45 И В-КТДПДХОу в-к ліорн- И 

пдсоуціс" СВННКІД б-Ьждшд- 
н в-кзв-Ьстншд в-к грдд-Ь И 
НД СЕЛ-Ьхт»- н прнндошд ВИ 
д-Ьтт» Б'КІВ'КШДГО- н прнн 
50 дошд ко їсоу И ВИД-кіІІД Б'ІІ 
енв-кшдго СА с-Ьдацід- о 

БЛ-ЬчЕНД И СЛІЖІСЛАЦ1А • И 

лгЬв-кшдго ЛЕГИОНД- н оу 
БОІДШД са- н пов-Ьддшд И 
55 ЛІТ» ВИД-Ьв-КШЕИ КДКО БТ»Ї 

Б-Ьсноуюцісліоу И О СВИНК 

59 зв. 
а 

ІДХЖ- И НДЧДШД ЛІОЛИТИ И 

іСнтн ГО пр'Ьд'Ьлт» нх’к • н в-к 
Л'Ьз'КШЮ ІЕЛіОу В’К кордвк 
60 лк- ЛіОЛАШЕ И Б-Ьсовдв-Кі 

И СА- ДД В’КІ С НИЛІК пр-Ьв-кі 
Л-К- ІСТ» ЖЕ НЕ ОСТДВИ КГО • 

Н’К ГЛД ІЕЛіОу ИДИ В'К ДОЛІТ 
СВОИ К СВОИЛІ-К- И В'КЗВ'Ь 

65 СТИ ИЛІ-К- клкко створи то 

Б-Ь ГК И ПОЛІИЛОВД ТА- И 
іСиДЕ НДЧД ІірОІІОВ'ІІДДТИ 
В'К ДЕКДПОЛИН- клкко ст» 
твори ІЕЛіОу гк- И ВСИ чю 
70 ддхоу СА 


Примітки. 22. Пор.: нзддлечд в Мстиславовому Євангелії. 38. У першому слові 
пропущено у після о; треба поусти. 44. Пор.: т-кісацін в Мстиславовому Євангелії. 67. 
Пор.: н ндчд в Мстиславовому Євангелії. 


78 зв. 

Л. II, 

В'К оно • бт»і соуцію їсоу 

б 

В-к • 

1-10 

кднноліоу нд лі'кст'І; 

5 

Н'ЬкОІЕЛІК ЛІ0ЛАЦ1Ю 

5 ■ Н£ Я • сус- ГО лоукті... 


са- н їдко пр-Ьстд- 


282 





Георгієве (Галицько Волинське) Євангеліє 1264 - 1301 років 


ре н-Ьк-ьш ГО оучїїкт» кго 
к н єлюу * ги наоучи НТ»І 
молити са • іако же 'іоа 
10 ІІ'Ь нлоучи ОуЧНКТ.1 сво 

га • ре илп» • кгда люлите 
СА ГмЬте- оче нашь иже 
кси на нвси- да стить са 
ил\а твою да приидеть 
15 цртвьк твок- да Б01/"ДЄТЬ 

вола твоіа- ака на НБСИ 
и на зліли- хл'Ькт» нашь 
насоуціии- даже наліт» 
днь- и остави наліт» до 
20 лт»гт»і наша- гако же и 

ЛГКІ ОСТаВЛАКЛГЬ долт» 
жьниколп» нашиліт»- 
79 
а 

и не вт»веди наст» вт» напа 
сть- но извави наст» ЇС не 
25 пригазни- и ре к ниліт» кто 
ГО васт» иліать дроугь- и и 
деть к нелюу полоуноіри- 


и реть клюу дроуже- дажь 
л\и вт» ^акліт» три хл г І;кт»і- 
зо клік жедроугь л\и прийде 

ко лін-Ь с поути- и н-Ь 
иліаліт» чьсо положити пр-Ьдь 
ниліь • и тт» издьноу ЇСв-Ь 
ціавт» реть• не твори л\и 
35 троуда • оуже дьври затво 

ренті соуть- и д-Ьти люїа 
со Ліною на ложи соуть • не 
люгоу вт»стати дати те 
в-Ь- глю же валгь- аїре и 
40 не дасть клюу вт»ставт»- 

зане ксть дроугт» іего- но 
за веочьство кго вт»ста 
вт» дасть клюу клько тр-І; 
Боукть- и азт» глю вал\-ь • 

45 просите и дасть са валіт» 

ицгЬте и оврАфєте * толт» 
ц-Ьте и Юверьзеть са ва 
Літ»- ВСАКТ» БО прОСАН приК 
лілеть- и иіраи оврАЦіеть- 
50 и вт»дарАЮіреліоу ЇСверь 

зеть СА 


Примітки. 18. Пор.: дажь у Мстиславовому Євангелії. ЗО. Пор.: кдьліа же. 35. У 
третьому слові помилка? Пор.: двьри в Мстиславовому Євангелії. 42. У другому слові 
помилка, пор.: еєзт»очьство у Мстиславовому Євангелії. 


80 

а 

Соу в • з • еуе • Сі лоук-ьі — 
Л. XIII, Ре гь • никто же оуво св-Ь 
16-21 тилника оужьчегь- по 

крт»іваіеть іего ст»поудо 
5 л\ь- или подт» одрт» 

(ЮД'ьлагаїегь • нт» на 
св-ЬірьниіуЬ поставллк 
ть- да вт»ходаціии вида 
ть св-Ьтт»- н-Ьсть бо таи 
ю но- іеже не гавлено Боуде 


ть - ни оутакно кже не 
Боудеть познако- и вт» 
іавл-Ьньк приидеть - влю 
д-Ьте са оуво како слт»іши 
15 те- иже бо иліать дасть 
са клюу • а иже ігі; иліа 
ть- и кже лінить СА НЛІ'І; 
іа- ісиліеть са &’ песо- 
приидоша же к нелюу 
20 літи и вратьіа кго- и не 
люжахоу вес'Ьдовати 
к нелюу народоліь • и 
вт«зк г І;стиша клюу глю 


283 




Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


б 

ф€' ЛІТИ ТВОЇЙ И БрйТЬІЙ 
25 ТВОЇЙ ВІТЬ СТОІЙТЬ- ВИ 
Д'ІГГИ ТА ХОТАЦК- 01ГЬ 


же еСв-Ьфйвж рє к ииліж 

ЛІТИ Лі 0 їй И БрйТЬІЙ Лі о 
їй- си сої/ть СЛЖІШйфИИ 
ЗО СЛОВО БЖЬІС И ТВОрАфС К 


Примітки. 5. У кінці рядка закреслене зайве слово подж. 6. На початку рядка 
закреслене зайве слово одр'к. 


97 зв. 
а 

ЕЖ по • ді • не • 
е\[е ■ Сі лійркй •— 

М. IX, Рє ГЬ • ИЖЄ ЙфЄ СЖЕЛЙ 

42-50 знить іединого еС лій 

5 ЛЖІХЖ СИХТ» В'ЬрОІ/ТОфИ 

Х’К ВЖ Лі А • ДОБр'Ьк Ні\\\[ 
ІССТЬ ПйЧЄ- ЙфЄ ОБАЖЮ 
ТЬ КйЛгЬнь жєрновнжі 
и о вжш ієго- и вжвєргоу 
10 ТЬ И 0\[ Ліорс- И ЙфС СТЕЖ 
ЛЙЖНАІЄТЬ ТА роукй 
твоїй еСс-Ьци ю- довр-Ьіє 
ти ієсть вр-Ьдної/ - вж жи 
вотж вжнити- нєжє о 
15 Б'Ь рО\,'ІІ,'І; ИЛіОуфЮ ити 

вж ієзєро ГОрАфЄ и и о о 

ГНЬ Н'Ь ВЖГйСйЮфИИ- и 
де Ж£ ЧЄрьВЬ ИХЖ Н'Ь 0\[ 
ЛіирйКТЬ И ОГНЬ Н'Ь вж 
20 ГйСйІЄТЬ • И ЙфС НОГй тво 

б 

їй СЖБЛЙЖПАІСІЖ ТА СІ 

сЬци ю- довр-Ьіє ти ієсть 

ВЖНИТИ ВЖ ЖИТЬІЄ ХР® 


ЛіОі/ - - НСЖС ДВ'Ь ИОЗ'Ь и 
25 ЛіОфЮ- вжвсрьжсної/ - 

ЕЖІТИ вж ієзєро огньно 
К И не Оі/ТйСйЮфЄІЄ йде 
же черьвь ИХЖ не ОірііИ 
рйіеть- И ОГНЬ не 0\/ТйСй 
ЗО КТЬ- И ЙфЄ око твоіе 

СЖБЛЙЖНАКТЬ ТА- ИСТС 

рьгни іе- довр-Ьіє ти іесть 
сж ієдин г Ьліь ОКОЛІЬ вж 
нити вж цртво БЖЬІС * не 
35 же ОЕ'Ь ОЧИ ИЛіО\"фЮ и 

ти вж кзєро вогньно- и 
де же черьвь ИХЖ не ОірііИ 
рйіеть И ОГНЬ не ОуГйСй 
іеть- весь ЕО ОГНСЛІЬ осо 

40 ЛИТЬ СА- И ВСАКЙ ТрйВЙ 

СОЛЬЮ ОСОЛИТЬ СА- до 
вро іесть СОЛЬ-ЙфЄ ли 
соль не слйнй воудєть * 
ЧИЛІЬ осолите- ИЛгЬи 
45 те СОЛЬ ВЖ СОЕ'Ь- И ЛіирЖ И 
лгЬитє ЛІЄЖЮ совою- и 
Мк X, ГО ті/-до\- вжстйвж прийде 

1 вж пр-Ьд-Ьлж жидовєскж- 


Примітка. 16. У кінці рядка двічі написано и о помилково? 


ІОІзв. 

б 

Л. XIX, Не- еі ■ е\[е • Сі лоукжі -— 
1-10 Еж оно • прохожйшє ісж 


вж іерифонж- И се ЛіОі/ - 

ЖЬ ИйрнЦАїеЛІЖІИ 

зйкжх'Ьи- и сь в-Ь 
СТйр'ки ЛіЖІТйреліЖ- и 


284 






Георгієве (Галицько Волинське) Євангеліє 1264 - 1301 років 
102 




а 

ТТ» К'к Б АТТ» • И ИСКДШЕ 
ВИДАТИ ЇСА КТО КСТЬ • и 
НЕ МОЖЛШЕ ВИДАТИ НА 

ю родомь- іако т-Ьломь мд 

ЛТ» Б'Ь- и притЕкт» пр-ЬжЕ 
ВЖЗЛ-ЬзЕ НА ІДГ0Д Ч "иН0ї/-- 
ВИДАТИ ЇСА- (АКО ТОЇ/'Д'Ь 
ХОТАШЕ МИН01/ТИ- и 
15 1АК0 ПриНДЕ НА М-ЬСТО • 

в-ьзр'Ьвт» їст» и вид-Ьвт» и 
ре К НЕМОї/ - - ЗАКХ'Ьк по 
тт»цілвт» СА с-ьл-Ьзи- днь 
БО В'К домої/ - твокмь подо 

20 БАКТЬ МИ БТ»ІТИ- И ПО 

тт»цілвт» СА с-ьл-Ьзе- и 


приІАТТ» И рАДОуіА СА- И 
вид-Ьв-ьше ВСИ роптдх^ 
глюціе- іако кт» гр-ЬшнІ/ 

25 МОїрКЮ ВТ»НИД£ ВИТА 

ТТ»- ВТ.СТЛВТ» ЖЕ ЗАКХ'Ь 

н- ре ко їсої/- се пол'к имї; 
НЬІА мокго ги длмь ни 
Ц1ИМТ»- И ДЦ1Е ксмь ко 
ЗО го овид-Ьлт»- вт»зврлцію 

ЧЕТВЕриЦЕЮ- р£ ЖЕ К НЕ 
МОЇ/- їст» • ІАКО ДНЬ СІЇС'к 
НЬК ДОМОї/- ТВОКМОї/ - 
БТ»Ї • ЗАНЕ И СЬ СІТЬ АВрд 

б 

35 МЛЬ ІЕСТЬ- приНДЕ БО СНТ» 

члвчьскт»ш вт»зисклтт»- 

И СПСТТ» ПОГТ»ІБТ»ШЛГО - 


Примітка. 3. Пор.: ерихон-ь у Мстиславовому Євангелії. 



ПОзв. 

20 

ХА И ЧАІДНБІД грАДОї/-ЦІН 


б 

жт 'Ж 'с' 'с' 

Не • мапої/- • иі мд — 


ХТ» НА ВСЕЛЕНОЇ/-Ю- СИЛТ»І 

БО НБНТ»ІІА ДВИГНОї/ТЬ СА 


Ре ГЬ • БАЮД-ЬТЕ СА- ДА НЕ 


И ТОГДА Ої/"ЗрАТЬ СІЧА ЧЛВ 

Мт. XXV, 

пр-ЬлБЦІЕНИ БОЇ/-ДЕТЕ- МНО 


ЧА ИДОЇ/-Ц1Д НА ОБЛДЦ-І; 

31-36 

ЗИ БО приНДОї/ТЬ ВО ИМА 

25 

ХТ»- СТ» СИЛОЮ И СЛАВОЮ 

5 

МОК ГЛЮЦІЕ- ІАКО АЗТ» К 


МНГОЮ- НБО И ЗМЛА 


СМЬ- И Вр-ЬМА прИБЛИЖИ 


111 


СА • НЕ ИД-Ь-ГЕ В’К СЛ’кд’К НХ’К 


а 


КГДА ЖЕ ОуСЛ-ЬІШИТЕ рд 


МИМОИДЕТЬ- А СЛОВЕСА МО 


ТИ И НЕСТрОКНЬІА- НЕ Ої/ЖО 


ІА НЕ МИМОИДОї/ТЬ- ВТ»Н£ 

10 

ИТЕ СА- ПОДОБАКТЬ БО СИ 


МЛ-ЬТЕ ЖЕ СОБ-Ь- КГДА КО 


МТ» Пр-ЬЖЕ БТ»ІТИ • НТ» НЕ 

ЗО 

ГДА ОТАГТ»ЧАЮТЬ СрДЦА ВД 


ТОЇ/ - АБЬК КОНЕЦЬ- И БОЇ/ - 


ША 0бЇ»длнБкмб н пбід 


ДОї/ТЬ ЗНАМ-ЬнБІА ВТ» СО 

лнци и лоун-І; и зв-кздл 


НЬСТВОМЬ- И ПЕЧАЛЬМИ 

15 



ЖИТИИСК-ЬІМИ- И НАЙДЕ 

ХТ» • И НА ЗМЛИ ТОї/ТА ІА 



ЗТІКОМТ» ГО НЕЧАІАНБІА 


ТЬ НА ВСА С-ЬдАЦІАІА НА ЛИ 


шюмд морьскдго И ВТ» 

35 

ЦИ ВСЕІА ЗМЛА БТ»ДИТ£ Ої/ - 


ЗМОї/Тр-ЬнБІД • ИЗДТ»ІХА 

ЮЦІЕМТ» члвкмт»- ГО стрд 


БО НА ВСАКО вр-ЬмА МОЛА 


285 






Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 






Ц1Е СА- ДА СПОДОБИТЕ СА 01/" 

БАЖАТИ КС'ІІХ'Б СНХ'Б Х0 
ТАЦ1ИХТ» В'КП’Н ' И СТАТИ 

70 

ХОМТ» ДЛЖЧЮЦІД И НАПИ 

ТАХОМТ» • ИЛИ ЖАДЬНА НА 

ПОИХОМТ» • КОГДА ЖЕ ЛИ 

40 

Іір'кд'Ь СЇЇОЛТЬ ЧЛВЧЬСК'ЬІ 

л\ь НІ • л\ап6і[* • сі д\д' &; 


ТА НИД'кхОМТ стрдньнд 

И В-ЬВЕДОХОМТ» • ИЛИ НАГА 

Мг.ХХУ, 

Ре гь • кгдд приидеть 

75 

и од'І;хол\'ь • когда же 

31-46 

СИТ ЧЛВЧЬСК-ЬІИ ВТ» САД 

В'Ь своки- и вси стии днгли 


ТА ВИД'кхОЛТЬ ВОДНА ИЛИ 
в-ь ТЕМНИЦИ - И приидохо 

45 

С НИМЬ- ТОГДА САДЕТЬ НА 

пр'ЬсТОЛ'Ь СЛДВТІ СВОКІА* 


мт» к'і’ЕВ'І;- и й’в-Іа ( ідв'к црь 

реть имт»- прдво ГЛЮ ВА 


И СТ»БСрО\/ТЬ СА пр'Ьд НИМЬ 

ВСИ ІАЗЖІЦИ * и рдзлоучд 

ТЬ ІА дроі/п» СС ДрО\ТА• ІАКО 

80 

МТ» ПОНЕЖЕ створисте ІЕ 

111 зв. 

а 

ДИНОМОу Й СИХТ» ДІАЛ'ЬІХ’Ь 

50 

ЖС рдзлоучдкть ПАСТЖірь- 

ВОВБЦ'Ь СС КОЗЛИЦІЬ- и по 
СТАВИТЬ ВОВЬЦ'к одесиоу 


врдтьи МОІЕИ МЕНЬШИИХТ» 
ми-к створисте- ТОГДА ре 

четь соуціим-ь 0 шююю 


б 

Ю СЕБЕ- А К03ЛИЦ1А 0 ШЮЮ • 

ТОГДА реть црь соуціим-ь 

85 

кго- ИД-Ьте ГО МЕНЕ про 

КЛАТИИ в-ь огнь в-кчи-ьі 

и- ОІ/ТОТОВАН-ЬІИ ДЬІАВО 

55 

ОДЕСНОуЮ кго- прийдете 

БЛГОВЛЕНИИ ОЦА МОКГО • 


ЛОЇ/ - И АНГЛМТ» кго • в-ьзд 

АЛКАХТ» БО СА НЕ ДАСТЕ МИ 


Іідсл'кдоунте В’ЬҐОТОВД 

ЛІОН влм-ь цртвьк- й сло 
ж-киьіл ВСЕГО Л\ирд- ВТ»ЗА 

90 

кети • В-ЬЖАДАХТ» С А И НЕ 

НАПОИСТЕ МЕНЕ - СТрдИЕ 

ІГЬ Б'ІІХ'Ь И НЕ В’ЬВСДОС'І’С 

60 

АЛКАХТ» БО И ДАСТЕ МИ К 

СТИ • В'ЬЖАДАХ'Ь СА И НА 


МЕНЕ- НЛГЬ И НЕ ОД'ЬСТЕ 

МЕНЕ- БОЛЕН-Ь И ВТ» ТЕМЬ 


ПОИСТЕ МА- стрднснт» Б'Ь 

Х’К И ВТВЕДОСТЕ МА- ИАҐ’К 

И ОД'ксТЕ МА- ВОЛЕП'Ь Б'ІІ 

95 

НИЦИ И НЕ ПОС'ЬтиСТЕ М€ 

НЕ - ТОГДА ГОв-ЬціАЮТЬ К 

моу И ТИ ГЛЮЦ1Е- ГТІ ко 

65 

ХТ» И ПОС'ЬтиСТЕ МЕНЕ • ВТ» 
ТЕМНИЦИ Б-Ьхт» приндо 


ГДА ТА ВИД'І;Х0Л\'Ь АЛЧЮ 
Ц1А- ИЛИ ЖАЖЮЦ1А- ИЛИ 


сте ко лигк • тогда йв-І; 

цілють кмої/ - ирдведнии 

ГЛЮЦ1Е- ГИ КОГДА ТА ВИД'ІІ 

100 

стрдньнд - ИЛИ НАГА - И 

ЛИ БОЛ-ЬНА- ИЛИ В-ЬТЕМЬ 


286 





Георгієве (Галицько Волинське) Євангеліє 1264 - 1301 років 


НИЦИ • НЕ ПОСЛОірКИХОЛГЬ 

тов-Ь- тогдд Сів-Ьірак 
ть илгь гла- право гаю 
105 валгь- понєже не ство 
ристе кдинолюу ГО СИХТ» 
МЕНЬШИХТ» НИ лмі'к сж 


ТВОриСТЕ- И ИДОІ/ТЬ ти 

б 

в’к люукої/- к-кчьпоі.'Ю • 
110 а праведний вж жизнь 
в-Ьчьноісю 


Примітки. 53. Пор. у 84: о шююю. 72. Після слова когда в оригіналі скісна риска — 
початок (елемент) помилкової ненаписаної літери. 78. У слові тев-Ь буква т іг в оригіналі 
виправлена з іншої. 101. Пор.: вольна у Мстиславовому Євангелії. 


115 зв. 
б 

Соу сжіро 

1101> • €\;'Е • иі ЛОЇ.'КЖІ •— 

Мт. VI, Р е ч гь слютрите лілти 
1-13 вашеїа не творите пр-Ь 

5 д т ь члвкжі • да видилиі 

воудете нл\н- аїре ЛИ 
же ни • ліьзджі не ил\а 

116 
а 

те &’ оца вашего- иже ксть 
на пвс'кхж • кгда оуво тво 
ю рите лілтжшю- не вжстрі/ 

вите пр-Ьдж совою - іако 
же И ЛИЦЕЛгЬри ТВОрАТЬ • 
вж соньліиірихж- да про 
СлавАТь са ГО члвкж • пра 
15 во глю валгь- в-ьсприимй’ 

ть ліьздоу свою - тжв-Ь 
же творлірю лілтжшю- 
да не ЧЮКТЬ ШЮИЦА тво 
іа- чьто творить десни 
20 ца твоіа • да воудеть лій 
лостжши твоіа вж таин-Ь • 
и оць твои ви дай та вж 
таин-Ь • вжздасть теве 
іав-Ь- и кгда люлите са- 
25 не воуд-Ьте іако и лице 


лгЬри- іако люеать на 
соньліиірихж • и вж сть 
гнахт и на распоутьи 
Хж стоіаіри люлити са- 
ЗО да ідвать са члвкліж • 

право глю валіж • іако вж 
сприилюуть ліьздоу 
свою • т'ьі же кгда діли 
ши са- вжниди в ж кл-Ь 
35 ть свою - и затвори дьвь 
б 

ри твоіа- и полюли са о 
цю твоклюу вж таин-Ь • 

И ОЦЬ ТВОИ ВИДА ТА вж та 

шгі; • вжздасть теве іав-І; • 
40 ДІЛА! (І е же СА не лихо ГІтЬ 

те іако и газжіници- 
ЛІНАТЬ ВО СА іако ВЖ ЛІНО 
з'І; гланьи свокліь оусл-ьі 
шани воі/доі/ть • не подо 
45 вите СА 01/Ж0 ИЛГЬ- В-ЬСТЬ 
во оць вашь- ихж же тр-Ь 
воірете- и пр-Ьже проигЬ 
ньіа вашего- сице оуво 
ділите са вжі- оче нашь 
50 иже іеси на нвс-Ьхж • да 
СТИТЬ СА ИЛІАТВОіе- да 
приидеть цртьвьіе твои- 


287 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


55 


Дй Б0уДЄТЬ ВОЛА ТВОЇЙ Й 
Кй Нй НЕСИ И Нй ЗМЛН- 
ХЛ'Ьб'Ь НйШБ НйСЖІЦІНИ 
ДйЖЄ НЙЛ\Ж днь • И ОСТй 
ВИ ПЙДЛЖ ДОЛ'КҐ'КІ НйШй- 
ІЙКО И ДДЖІ ОСТЙВЛАІЄЛІЖ 
ДОДЖЬІІИКЖ ДЛЖ НйШИ 


60 літ- и не ВЖВЄДН НйСЖ 
вж искоуш-Ьньк- НО И 

ЗБЙВН НЖІ ГО ЛОІ/ЖЙВЙГО • 

ІЙКО твок ксть цртвьіе 

116 зв. 
г 

ВЖ В-ЬкЖІ ЙМИНЬ • 


Примітки. 2. Ю лоукжі - помилка, потрібно СС ддлт.о.ея. 16. В останньому слові ж 
на місці о. 29. Пор.: стоїйіре у Мстиславовому Євангелії. 56. Перше слово пор. у 
Мстиславовому Євангелії: дйжь. 


118 зв. 
а 

Соу • д • по • еуе • Й ДЛйрКй 
Мк. VII, Еж оно ишедж їсж ГО пр-Ь 

31-37 д-Ьлж тоурьскж-прии 

де нй л\оре ГйЛНЛ'Ьи 
5 ско- МЄЖЮ пр'Ьд'Ь 

Л'КІ ДЄСАТН ГрйД'К • и при 
ВЄД0ШЙ К ІІЄЛ\0\' ГЛ0\|'Хй 
и ігклій и Л\0ЛАХ0\"ГК и • 
Дй ВЖЗЛОЖНТЬ рОІ/ЖОІ/ - Нй 

10 нь • и поил\ж и єдиного 

ГО Нйродй- Н ВЖД-Ь перстй 
СВОЇЙ во вжши кго- и плю 

НОІ/ЖЖ К0СН0І/ - Н ВЖ ІЙЗЖІ 

кж кго- и вжзр'Ьвж Нй нь 
15 ВЖЗДЖХЖНОІ/ - - Н ГЛЙ кл\оу 


Оффйфй- ІЄЖЄ КСТЬ рй 
зьверьзн СА- Н ЙЕЬК рй 
звергостй СА оуши кго- 
Н рйЗДР'Ьши СА 0\"3й їй 
20 ЗЖІКй кго- Н ГЛЙШЄ чи 

сто • Н Зйпр'Ьти ил\ж • 

Дй ННК0Л\0\" же не ПОВ'Ь 
ДАТЬ • и іелько же ил\ж 
ТЖ Зйпр г ЬфйШЄ- они 

б 

25 ПЙЧЄ прОПОВ т ЬдйХО\/ - - Н пр'Ь 

НЗЛНХй ДНВЛАХОу СА глю 
іре- довр-Ь все творить - и 
глоухжіій творить СЛЖІШй 
ти • Н Н г Ьл\ЖІІЙ ГЛЙТН -— 


Примітки. 16. Пор. еффй»о»д у Мстиславовому Євангелії. 


162 зв. 
а 

Не • ПО прОСВ г І;і(ГІНІЬИ . -— 

€\"Є • Со МЙ^ІЙ -— 

Мт. IV, Еж оно • слжішйвж ісж ійко іо 
12-17 йнж пр-кдйнж бжі иЮидевжгй 

5 ЛНЛ-Ью- ОСТй ВЖ НйЗйре 

ф-Ь- и пришедж вжсели 
СА ВЖ КйПернйОулгЬ- ВЖ по 


морьк вж пр г І;д г І;л'І;х’ь нєхтй 
ЛНЛ\ЛНХЖ • Дй сжБоудеть СА 
1 о ренок НСйНКМЬ прркмь ІЛЮ 

(|ШД\Ь • ЗМЛА ЗйОулОНА • Н ЗЄ 
ДІЛА ІіеХ'І’ЙЛИДДЛА • ПОІ/ТЬ 
дд'рю ОБ ОНЖ ПОЛЖ НіерДйНй- 

гйдил'кій ійзжікж- людьк ск 
15 ДАірии во тьдд-І; вид-іпіій св'І; 
тж велии- с т Ьдаціил\ж вж ть 


288 





Георгієве (Галицько Волинське) Євангеліє 1264 - 1301 років 



лгЬ и С'Ьни смрти'ки св'кчгь 20 ти покдідиьк- приклижи 

восьід имт»- и ГОтол'Ь идчд бо са цртво нбнок •— 

чгьісь пропов'кддти и глд 


Примітка. 7. Пор.: КАперидоілит. у Мстиславовому Євангелії. 


Вь л'кт ^ ... мца. фе 
врарл вь вї днь. вь днь 
четвер • при ЛВОВ'к КІІАЖ'к 
ньи. и єна кго юрьід. при и 
5 хь тишшгЬ хвалА ихь сь 
доровьк. роукою гр'кіппа 
го раба бжья георьгьід про 
звоутора. скончашасА 
кпиг'кі спід, вь честь гви 


ю соб'І; на спс'кпьк. ц т свокго 

довола. а в ті господо • и бра 
тьід • и оції исправлеваюче 
чьт'кте не кльноуче. но по 
минаюч ... ігк зла боудоу 
15 кде опьсальсА хоуд'кімь 

... умомь гр'кішгкімь прості 
те блгсов т к г к аминь амин. 
амйн 


Примітка. 17. Так у рукописі. Треба блгсов'кте. 


289 






Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


ЗАПИС НОВА (ІЄВА) БЛИЗЬКО 1269 РОКУ 


На останній сторінці збірника старослов’янських перекладів повчань 
Єфрема Сирина в списку XIII ст., який зберігається в Російській національній 
бібліотеці в Санкт-Петербурзі (шифр: Погод., № 71) міститься післямова писця 
Нова (Ієва). У ній писець бажає «многа л т кта» волинському князеві Володимиру 
Васильковичеві, котрий упокоївся 10 листопада 1288 року. Цей князь тяжко 
недужав чотири роки. Оскільки Йов (Ієв) просто побажав йому здоров’я і не 
згадав про хворобу, І. І. Срезневський уважав, що запис зроблено до 1284 або до 
1288 року (Срезневский И. И. Сведения и заметки о малоизвестньїх и 
неизвестньїх памятниках. - Вьіп. І - ХЬ. - СПб., 1867. - С. 39). До XIII ст. 
післямову відносять і інші дослідники (Дурново Н. Н. Введение в историю 
русского язьїка. - М., 1969. — С. 67). О. І. Соболевський приймає вислів «В л'кто 
се мок ттісАїц'к» як 7000 рік «від створення світу» і вважає, що текст XIII ст. 
скопійовано 1492 року (Очерки по истории русского язьїка. — Ч. 1. - К., 1884). 

Гадаємо, що Йов скорочено написав дату 6777, тому допускаємо, що запис 
зроблено в 1269 році. У своєму записі Йов (Ієв) згадує Лаврентія - сина особи з 
оточення князя. Напевно про загибель цього Лаврентія — сина галицького 
тисяцького повідомлено в Галицько-Волинському літописі під 6776 р. = 1268 р. 
(ПСРЛ, II, с. 867). 

Фрагмент пам’ятки наводимо за публікацією О. І. Соболевського, а 
різночитання - за виданням 1.1. Срезневського. 


СлАВА ТОБ'к ГИ ВТ СНИ ЧДСТ. 

Е л'кто семок. ттіСАір'к на 

ПИСАША СІА КНИГТІ США при 
цртв'к БЛГОВ'крНДГО ЦрА 
5 володим'крл. СНД ВДСИЛКО 

вд. оірніркл ромдновл. БОЛЮ 
ЕИВОМір ТИВірНір КГО Петрови 
ДА Аїре приключить СА КО 
Мір СИІА КНИГТІ прочитд 
10 ти. то первок ПОМАНИ стро 

ИТЄЛІД ИХТ. ИАПИСА ЖЄ СИІА 
КНИГТІ НА спнье своки дши 
И ЧАДОМТ СВОИМТ. лдвр'к 
нтьеви. вдрвдр'к. ДА И АЗТ 
15 гр'кшнтш Х'РА ТЬІИ - иквт 

Говерзт СКВерНДІА СВОІА Оір 
СТА ПОХВАЛЮ изврлникл 
БИІА. СПИСДВШДГО КНИГТІ СИ 

ЗА Кіпірцгкньк КГО. дай к 


20 Мір ГИ Б€ здрдвьк. И ТСЛССН 
І(Г0. щдеснірю Т€Е€ ВЛДКО 
стоіати. совкірпленір. ст 
прАженицею свокю и ст 
ЧАД ті. и сірд’к млтвт» оір 
25 СПриіАТИ СІ Т€Б€ Б€ С’К СТ'КІ 
ми твоими причти ИХТ» 
н'косіржн'ьімт» пр'кдт» то 

БОЮ СТАТИ. ПОМАНИ ИХТ» 
ги во цртвьи СВОКМЬ ст 
30 ПАСИ ДІЛА ИХТ». 

Оемок Т'ЬІСАЩ'к оір коне 
ЧНОМЬ род'к Б'КЇ міржь В ТА 
Л'к'І’Д кмір же ИЗД'ІШО Б ТІ 
оір СТОМЬ крщ'кньи петр’К 
35 стій ваш є оір кназіа воло 

ДИМ'крд. И Б ті оір него сит 
именемь лдвр'кнтии. е 
го же оірдл оірчити СТТІМТ 


290 



Запис Йова (Ієва) близько 1269 року 


КНИГАЛІТ. НйКАЗТІВАШ(Е) 

40 апльсктіліи запов г Ьдьл\(и) 

Нй ВСІЙ ЧАСТІ. СДЛ\Т ЖЕ СТІН 

строідшсть спід кннгті с(т) 
л\ногол\ь тціаньіеліь. на 

ВСА ДНИ Л1ИЛ1/ТА МАСТЕрд 
45 0 ТДКОВТІХТ БО р£ пр^КТ 

БЛЖНИ Л1ЛТВИИ до сир(о) 
тт їдко ТИ ПОМИЛО ВАНН 
Бісдіргь на суук. стрдішгі; 

Л\Ь. И ПАКТІ ПАВЕЛТ р£ К С(е) 
50 Л1/ТАН0Л1Т. БЛОСЛОВЛЕ 

НИ Сіргь ИЖЕ ИСПОЛНАЮ 
ТЬ ПИСАНБІА СТТХТ КНИ 
ГТ. ТИ БО Н'Ь оутдкии Б1/ - 
діргь пр'Ьдт СОЦЕЛІЬ ЛІОН 
55 Л\Ь. ИЖЕ КСТЬ НА НБХТ. ПО 

ПОЧИВАІД НА СЕрдфиЛІ'Ьх' 1 » 

0 ТДКОВТІХТ БО р£. Пр"рКТ 


двдт. прдвЕдннкт (їдко) 

фЮНИКТ ирОЦВЬТЕ. ДА ДЦІЕ 
60 КТО НЕ ПОХВАЛИТЬ С(тро)ит(£) 
ЛА СИЛГЬ КНИГАЛІТ ИЛ\£Н(е) 

Л\Ь ПЕТрд. БуДИ КЛ\у ЕОНдфо 
Л\А. ЇДКО ЖЕ ЛІОИС'Ьи рЕ но по 
ХВАЛНВТ КГО. ІІЕрВОК ТОЖЕ 
65 ЧТИ СПІД КННГТІ. НАПНСА 

ЖЕ КЛ\у СПІД КНИГ'КІ хУЛ'к(іи) 

И НЕДОСТОИНТІИ. н л\ног(о) 
гр'ЬіННТІИ. И ЧЕрЕСЬ Силу 
БЕЗАКОНЬНТІН. ХУДОЛТ Н£ 

70 ВТ. ПАКТІ НАПНСА ПДВЕЛТ 

к тнл\оф г І;ю БУДЬТЕ тврцн 
СЛОву н оучнтЕлн л\(ногд) 
Л'Ьта КНАЗЮ ВОЛОДИЛгЬру 
И КНАГННН ВОЛЗ'Ь. н стро 
75 ИТЕЛЮ КННГАЛ\Т СИЛГЬ 

ИСТО. 


Примітки. 24. У публікації 1.1. Срезневського чадті. 25. В 1.1. Срезневського 
немає слова е'е. 27-28. У публікації 1.1. Срезневського немає цих двох рядків. 35—36. В 
1.1. Срезневського після слів ваше оу маємо: та вреліенд тнвунт оу кназіа 
йолодилгЬрд. 47. В 1.1. Срезневського: їдко то. 59. В 1.1. Срезневського: процвіте. 
63. В 1.1. Срезневського: ре не. 64. В 1.1. Срезневського: то же. 66. В 1.1. Срезневського 
немає же. 66. В 1.1. Срезневського: луді,/. 69-70. В 1.1. Срезневського: Иевь. 76. В 
1.1. Срезневського немає слова нсто. 


291 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 

«ПОВЧАННЯ» ГЕОРГІЯ ЗАРУБСЬКОГО 
У СПИСКУ XIII СТ. 




Георгій - чернець монастиря в давньому місті Зарубі (нині село Зарубинці 
Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл., розташоване на правому березі 
Дніпра проти впадіння в нього річки Трубіж) - жив у середині XII - на початку 
XIII ст. Зберігся один твір Георгія Зарубського в кількох списках, найдавніший 
із яких виявлено в збірнику повчань Єфрема Сирина, що належить Російській 
національній бібліотеці в Санкт-Петербурзі (шифр: Погод., № 71). Цей список 
має заголовок «Оть гр’кшпого Георгшд черноризцА Зарубьскьнд пещерьі 
повч'Ьньк кь дховному чаду». Список датуємо XIII ст. 

Друкується за публікацією 1.1. Срезневського в кн. «Сведения и заметки о 
малоизвестньїх и неизвестньїх памятниках. — Вьіп. І - ХЬ. - СПб., 1867. - С. 54— 
57 (арк. 290 — 292 оригіналу). 


Оть грішного Гещрги 
ід черноризцА. Зарубь 
сктдід пещертд. повчань 
к кь духовному чаду... с 
5 Се пишю к те чадо мок 
оузлюбленок а>' ги. 
єлма же оусхот'кль 
кси дшю свою' спти ство 
риль мд кси оубгаго ста 
10 рцА. вожа оуности твока 
то помани како влдка тво 
- рець нбу И ЗЄМЛИ СТ.ІИ тво 
рець. Образь собою вс'кмь 
даід. пришедь О толиктд 
15 власти. до пижігкіх і. нась 
ігк оусхот'к поклонити са 

-р /р/р 

црю самь стан црь цремь 
ни иному властелину вла 
ділка скіи влдкамь. ни фи 
20 лософомь ни красігкіми лици 
ні любьмтдмь си. но сл7зшавь 
а>' старци кдиномь. странь 
ігк оубоз'Ь. и алчемь заморь 
шиса. наз'Ь порть носіаща. 

25 РИЗНТ.ІН ДО КОЛ'кпу. II ВСА 

чсск'кі оуморьшасА само 
вольствомь к тому приїде 
дь поклони прчтую главу 
свою, глава си вскхь обра 


ЗО зь вамь даіа. да не и мтд 
пр'кзр'квше нищелюби 
втдіа мужа Обпитавша Ха 
ради, пули правАїцаїД Хігкі 
оузтащ'кмь блгь и чткі 
35 и оучитель погодивь на 
мь. па же чадо мок сла 
- дькок. аще точию спсєниа 
ищеши. а ігі; иного никок 
го же славохотша то и ми 
40 мо мою грубость ігі; ищи оу 
ЧИТ7/ЛА иного СИ. МОІД бо 
ти грубость доволна ксть 
сказати имже спсеши сід 
аще схраниши клико же ти 
45 реку аще О б'ІІСЬ В'КІШИВІ) 

СА и пр'кзрА ма начнеши 
искати ино любь знати ли 
цемь оучителід. то аще и 
ного гр'кха "^'створиши то и 
50 то ти гір'кзорьству гонити 

начнеть на погибель ділу 
нь си храни чадо мок сладко 
к поминай присно смрть лю 
тую напрасньство кід. ка 
55 ко мпогтл вьскор'1; ВВСХ'КІ 

щакть. не дадущи ни по 
ігі; кдиного словесе издрещи 
потомже токмо что. не 


292 



*. 


«Повчання» Георгія Зарубєького у епиеку XIII ет. 




- страшнок ли то судище, и 

60 мук'кі различьн'ьид. лю 

г'кі бесконечн'ьид. оугото 
ваігми дигаволу. и творА 

ЩИМЬ ВОЛЮ КГО. И ІГ/КС по 

нопгкник гр'кшникомь 
65 и похуігкник пр'Іі. П) аіТгл'кі 
и члвк'кі. и оуготовап'кі 
га блгг'ьінА. и пр'ксто 
л'к слав'к и в'ііпьші на не 
бскхь праведникомь. 

70 но присно им'ііи єн на ду 

м'к сими присно поуча 
юса. всели страхь біш 
вь срдци си. и любовь ве 
ликую гаже к нему оукра 
75 іпаїдсА паче злата и ср'к 
бра. и камене драгаго 
см'кр'кникмь добрщімь 
своимь паче, и паче ми 
лосттдиа. помагай ни 
80 щимь. заступникь буди 

- сиротамь и вьдовицамь лю 
бьвь им'ки ко вскмь равну 
дружнА ташгкі храни клеве 
таньїд же з'кло оуб'кгаи. кла 

85 тв'кі хранисА. зависти ігі; 

им'кга. чюжихь доброть ігі; 
сьглАдаи. да ігі; оусхоще 
ши имь. см'кха б'Ьгаи ли 
хато, скомороха, и слато 
90 чьхара. и гудцА. и свирцА. 

ігі; оуведи оу домь свои тлу 
ма ради, поганьско бо то к 
сть а не кртьідньско. да лю 
6аи та глумл'Ьньїа йога 
95 ИЬ кет В. И сь кртьідігкі при 

частід ігі; имать. дьіаво 
ли бо то суть, всегда сли сь 


м'кіснії, и созваньїа и ве 
с'Ьльїд блудьскаїд' бо то к 
100 сть краса, и радость. б'ксчд 
ЩИХСА щтрокь. а КртЬА 
ііьск'кі суть гусли пр'ккра 
снага доброглнага псалттд 
- рА. кюжс присно должьни 
105 ксмщі веселитисга. кь прчто 
му влдц'к млтвому Ху Бу на 
шему. сть. сть. сть. кси бе 
исполпив'кіи нбо и землю сла 
в'кі твокга. то ти драго к'сть 
ПО всс'клд.ік. то ти пр'кславпага іг 
сть ГГК со апьклтд ігкі совкуплА 

'с' 

ющи. и ту же чть подаїа на 
мь гр'кіііпикомь. то ти пр'І; 
ДИВІГКІ суть гусли. ВСАКОИ 
115 дши животь подающи и ве 
скльк. аще ли глума ищеши 
и вескльга. и всакоа вт'кх'ьі 
то прикмь животворігкнд кь 
НИГТіІ. и почти стхь мужь по 
120 в'ксти. и оуч'кпьід и ,ткла и стра 
гаже приАша за Ха Ба. постра 
давшаго нась ради, гр'кшн'ьі 
хь. и щбрАщеши в нихь ста 
до. точігкі от'кх'ьі. й стго дха 
125 оустроігігкі. гако же бо бчслл.і 
й различень цв'ктець. не 
суща оутремно неразумь 
но слово, оутремове створА 
юща сттддива достоиігкі 
130 множьствомь кл'ктокь 

красігкіх і). и ГО росьі пбігкі 
га папокігкіга цв'ктцА. и сморь- 
ИАюща на жал'кхь носгаща 
наполиАюща своіод' 

135 тому слава оу в'кк'ьі. аминь. 


(арк. 290-292) 


Примітки. 5. Мабуть, недописане теб'к. 89-90. У «Материалах для словаря 
древнерусского язьїка» (Т. 3. — СПб., 1903. - С. 414) 1.1. Срезневський уміщує вокабулу 
спаточьхарь без перекладу паспортизуючи її цитатою з твору Георгія Зарубського. 


293 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 



ЄВСЕВІЄВЕ ЄВАНГЕЛІЄ 1283 РОКУ 


Пам’ятка - короткий апракос. Із післямови до неї відомо, що попович 
Євсевій закінчив переписування Євангелія 15 жовтня 6791 року, тобто 1283 
року після Різдва Христового, «коли са женило Гєоргии . кназе л шць кмоу в 
оугрьі ходило». 

У Галицько-Волинському літописі під 1281 роком зазначено, що коли князь 
Володимир звернувся до свого племінника Юрія Львовича по допомогу, той 
відповів: «строю мои. ра б'ніхь и самь с тобою шель. но ігкколь е мь т кдоу 
господине до Соуждали женить» (Полное собрание русских летописей. - Т. 2: 
Ипатьевская летопись. - Изд. 2-е. - СПб, 1908. - Є. 883—884). Та відомо, що 
хронологічна мережа (сітка) літопису належить до пізнішого часу, ніж описані 
події. Л. Є. Махновець літописну оповідь про подію, що її згадав попович 
Євсевій, датує 1282 роком (Літопис Руський / За Іпатським списком переклав 
Л. Є. Махновець. - К., 1989. - Є. 432). Гадаємо, що треба за ймовірну дату 
вважати ту, яку навів Євсевій: і за березневим, і за вересневим новим роком 
виходить 1283 рік. 

Велику наукову розвідку пам’ятці присвятив Г. Голоскевич (Евсевиево 
евангелие 1283 г. // Исследования по русскому язьїку. — СПб., 1914. — Т. 3. — 
Вьіп. 2. - Є. ). Повністю текст підготували до видання співробітники Інституту 
української мови НАН України. У серії «Пам’ятки української мови» рукопис 
опубліковано 2001 року в Києві під заголовком: «Євсевієве Євангеліє 
1283 року». 

Уривки публікуються за фотокопією, звіреною з оригіналом. 

Пам’ятка зберігається в Російській державній бібліотеці в Москві (шифр: 
М. 3168). 


79 зв. 
а 

[...] в-ь сфк 
на литоурги і\[а Сі л\а 
Ет» ООно ісоу БЖІВТ» 

ШЮ ВТ» вифлмьи 
5 в долюу спмона 

нрокажЕнаго* пр 
истоупи К Н£Л\ 
о\[ ЖЕна плюу 
ЩП СТЬКНАНПЦЮ 

ю моура драгаго- и 

в-ьзльїа на главоу 
кго вжзлЕжаїцю- 
впд-кв-ьшЕ оучьн 


ици кго- нсгодова 
15 Х°У І’ЛЩЄ по что по 

ГПБ'клЬ СП БЖІ- л\ож 
ЄШИ БО С£ Л\юрж про 
дано бжітп на лшо 
З'к" п раздаїатп оу 
20 богжілп» разоулз'к 

б 

в’ь • по что м'роуд'ь да 
СТЕ ЖЕН'к Д'кло БО вро 
створи ш лчі'к • оуво 
гжііа бо всЕгда ил\а 
25 ТЕ СТ» СОБОЮ- МЕНЕ ЖЕ 

не всЕгда иматЕ ст» 


294 




Євєевієве Євангеліє 1283 року 






собою- втзльїавшю 
лморо Нй т-Ьло люк 
на погрсБ-Ьньк лгЬ 

65 

ср-Ьвро испов-Ьда и и 
скаша подобьнд вр-Ь 
ЛІЄНЄ. и пр-Ьдасть и 

ЗО 

створи- аліинь глю 
валгь- ИДЄЖЄ діде про 


літ б сз народа’ прил£ 
Ж£ днь Супр-Ьсночьн 


ПОВІСТЬ СА С^аЛИК 

С£ во вс-Ьліь ліир-Ь ре 

Т СА- и кже створить 

70 

-ьіи. во нь же подоб-Ь 
жр-Ьти паска и посл 
а пстра йодна рект 

35 

си вт пдліать кіа- то 

гдд шедт СС Собою нд 


шедша наліт оуго 
товаитд паскої/ - дд 


дєсать нарицаклі 
-кін июдд скариють 
скии- к-ь дрхикр-Ьк 

75 

іалю. СОна же рект 
ста клюї/ - кд£ хоще 

б 

40 

літ ре ЧТО ЛІН ХОІЦЄТЄ 

дати- и азо валіт 
пр-Ьдаліт кго- Суни 


ши оі/тотовлкв-Ь. Су 
нт же рє ил\а. се втше 
дтшеліа валіа вт гр 


же постдвишд клюї/ - л- 
ср-Ьврьник-ь- и ГО 

80 

адт. ерлщета ваю 
члвкт вт скоі/туЬль 
ници водоу НОСАЩД 

45 

тол-Ь искаше вр-Ьліе 
не да и пр-Ьдасть 


по ігкліь ид-кта во 
доліт, во нь воходи 


вт четтвьртк. на 
зау- кі/-а- Кі йодна 

80 

85 

та. и рє та гної/ - то 

ЛЮІ/ - ГЛТЬ Т€Б€ Оучи 

тьль. кде ксть Суби 

Л. XXII 

а 

Во Суно- привлижи 


т-Ьль йде же паскої/ - 
ст оучьники ЛЮИЛІ 

50 

са праздьникт. на 
рицаклітіи паска и 
скахоу архикр-Ьи 
н книжници. іак 
о бтішд оі/тили и воіа 

90 

и сн-Ьліь и тт валіа 
покажеть. горниц 

ю великої/ - постла 
по\,-. и тої/ - оі/тотова 

55 

ХО\- во са людии. втни 


ита- и шедоша Суб 


де же сотона вт июдоу 
нарицакліаго скари 
ютоскаго. соїрща ю о 

бою на дєсать числа. 

95 

р-Ьтоста їдко же рє 
иліа. и оі/тотовис 
та паскої/ - и кгда 
в ті година, втзле 

60 

и шедт гла архикр-Ьк 


же и Субд на дєсать 


літ и вокводалгь како 
кго пр-Ьдасть иліт. и 
в’ьздрадовата са. и 
св-Ьщаша дати клюїр 

100 

аіїла с ііиліь. жад 
амькліь же втжада 

Хт сню паскої/ - іасти 

С валін. пр-Ьже дай 
же не приилюї/- люї/- 


295 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII ет. 


ґ '"Ь-ї ’ 


Лк. XXII 

80 ЗВ. 


ла иарицают са в-ьі 


а 

145 

же не ТАКО и-ь волии 

105 

к'кі и глю вам-ь. іако 

Юсєл'к не кмам-к іас 
ти ГО нєго. доньдє же 
К0НЧАКТ СА цртвь 


влеь воудєть іако мни 
и и стар-кии іако слоу 
жаи кок волии в-ьзлє 

жаи. или же аз т к по 


К БЖЬК. н приіємт» ч 

150 

ср-кд-к вас-ь ксмь іако 

110 

АШЮ ХВАЛОу ВЖЗДА 

в-ь рє приим-Ьтє и 
іад-Ьть. глнз бо вам-ь 
йсел г І; не имам-ь пи 


слоужаи’ в-ьі же ксте 
пр-Ьвжівавшеи со мио 
ю. в-ь иапастехт» мо 
пут и азт» зав-Ьщаю 


ти Ю плода лозиаго 

155 

вам-ь іако же запов-к 

є 

115 

дондеже цртвь БЖЄІЄ 
придьть- прикм-ь 

ХБ-кв-ь х влл0 Ч 
дав-ь приломи и дл 


да ми оць мои и цртво 

да іасте и пькть на т 
рлпєз'к моки. цртв-к 

МОИМЬ. И САДЄТЄ 


СТЬ ИМТ» ГЛА. се ксть 

160 

на пристол-кх'ь соудл 

120 

чгкло мт»іє дакмоіє 
зл в-ьі. се творите вт» 

МОЮ ПЛМАТЬ и члшю 

Лк. XXII 

81 

а 

щи СОв-кма на дєсат 


тлко же по вечери ГЛА 

СИ ЧЛШЛ ИОВЖІИ ЗЛВ'Ь 

1 

ь кол-киома излвома 
ре гь симоие симоие с 

125 

т-ь мокю кровью. іа 


имоне' ит» сотоиа пр 


ко же проливакт са 
за ва ООвачє се роука 
пр-кдающаго ма' с 
о мною іесте на трл 

165 

осить васт» дав-ьі и с 
-кіало іако пьшеиицю 
аз/ь же молихт» са СО т 
еве. да не ООскоуд-кк 

130 

пез'к и сіть оуво члвч 


те в-кра твоіа и н-ьіи-к 


ь идеть по вел-кном 
оу. СОвачє горе члвкоу 

б 

томоу им же пр-кда 
нт» воудєть. и ти на 

170 

когда СОвращь са оу • 
тверди вратью твою 
ООн-ь же ре ги С ТОБОЮ го 

тов-ь ксмь. и в-ь тьм 

иицю и в-ь смерть и 

-V ._. 

135 

чаша искати вт» севе 

котор-ьш оуво воудєть 

ГО ННХТ» ХОТАН ежтвори 

ТИ се- ЕЖІ же пьрл в-ь НИ 

Х’Ь. К-ЬІИ МЬНИТ СА В'КІ 

175 

ти. СОио же ре кмоу глю 
ти петре. не в-ьзжгла 
сить коур-ь диь доиде 
же три крат-ь йверже 
ШИ СА мьне вид-кти 

140 

ти в-ь иихт» волии. 00 
и-ь же ре им-ь црь іазжі 
к-ьі с-ьвлад-кють. и со 
БЛАДАЮЩЄ МИ ВЛГДТЄ 

180 

и ре им-ь кгда послаут» 

в-ь везт влагалища 
и ве спир-ьі и ве сапог 
-ь кгда чео лиш єни в 


296 



Євєевієве Євангеліє 1283 року 


жісте Сени же рекош 
185 Д НИЧСО ЖЕ. И НЖІН-Ь 
же влдгдлище имд 
те дд возмете. тдк 
о же и спирої/ - . иже не 
б 

имдть дд продлеть 
190 ризої/ - СВОЮ ДД КОІ/ЖИ 
ть ноже ГЛЮ ВДМЖ. ІД 
ко дше писдньк се по 
добдкть скончдкть 




СА 00 (И'Ьн'Ь кже сж БЄ 
195 ЗДКОНЬНИКЖІ ВЖМ-Ь 
НИ СА. ИБО иже 00 мн 
'Ь КОНЧИНО!/ - ил\дть 
ООни же рекошд Ги се 
ножд двд 00нт» же ре 
200 имж доводко ксть 
ишедо по ООбжічдю с 
В 0ІЄЛ\0\/" вж горої/ - іеле 
00ньСКО!/"Ю. по н-Ьмь 

ИДОШД 0!/"ЧЄНИЦИ КГО 


Примітки. 22—23. Замість бо кро треба докро. 41. дзо — так у рукописі, потрібно 
лз'к. 51-52. Замість и искдхої/ - . 68. Перше д виправлено з в. 117. хк'Ькж - так у рукописі; 
треба хл'Ье'ь. 143. Треба ими. 147. Третє слово стдр-кми; треба стдр'ки. 181. Перше 
слово в'к - так у рукописі, потрібно в г кк 



Еж че. нд литоі/'рг 
ии. кі/'д. ОС иООднд 

25 

мюрд многощЬньн 

Д- И ВЖЗЛЄІД НД ГЛДВО!/ - 

л. XXII 

Ре іж своимж оі/"ч 


кго вжзлеждшю вид 

5 

ЬНИКОМЖ В'Ьсте ІД 

КО ПО ДВОЮ ДНО!/ - пд 


'Ьвше же Оі/'ЧЬНИЦИ 
іего- негодовдшд гл 


СКД СИ БО!/"ДЄТЄ. сїїж 
члвчь приддно БО!/ - 

зо 

ще ЧЬСО рдди ПОГИБ'Ь 
ль си- и люждше БО се 

10 

те НД рдСПАТЬК - то 

ГДД СОБрДШД СА дрхи 
кр-Ьк стдрци людь 


проддно ЕЖІТИ нд м 

НОЗ'Ь • И ДДНО БЖІТИ 

нищил\ж рдзоілч'І; 

„ -V 


стии. нд дворж дрхи 
кр-Ьквж ндрицдкмд 

35 

вж же ісж ре ил\ж- что 
троі/"джі ДДІГГК жен 

Мт. XXVI 

81 зв. 


'Ь д-Ьло ДОБрО сжд-Ьл 

1 

а 

го кдідфжг И СВ'Ьщд 


Д ІАІ ЛІН-Ь- ВСЄГДД БО Н 
ИЩДІД ил\дте сж со 

15 

шд дд ісд лестею ил\ 

01/ТЬ И ОІ/ЖЬЮТБ * ГЛЮ 

40 

бою- мене же не все 

гдд имдте- вжзль 

20 

же нж не вж прдздьни 
кж- дд не ЛЮЛВД БО!/ - Д 

еть ВЖ ДЮДЄХЖ • ІСОІ/ - ж 

Є БЖІВШЮ ВЖ вифднь 

И ВЖ ДОМО!/ - силюнд 

45 

ІДВЖШЄ БО си мдеть 

сню нд т-Ьло мок нд 
погр-ЬБ-Ьньк МА ство 

ри- ДМБНБ ГЛЮ ВДМЖ 

идеже дще пропов-Ь 

'г' 


прокджендго- прис 
тоупи к немої/ - женд 

НД! 01,31111 длдвдтрж 


ДДНО БОІ/'ДЄТЬ КІ/'ДЛЬ 

к се во вс'Ьмь мир-Ь ре 
чет СА- и кже створи 


297 







Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 



се вж пдл\атє ієіа- тог 
50 дд шєдж Кі «Збою на де 
сать- июда скдрийЗ 
дєскжш дрхикр-Ьієм 
ж ре ЧТО Л\И Х01ЦЄТЄ 
дати и азж валгь пр-Ь 
55 дал\ж іего- йЗнж же по 

ставиш а кмоу л- 
ср'Ьвр-Ьникж- и Кіто 
л-Ь искаше подовна 
вр-Ьмєнє да и пр-Ьда 
60 сть • вж пєрвжш же дїїь 
ілЗпр-Ьснокж- пристоу 
пишд оучьници кж 
ісо»/ - гмце клю»/ - - кде 
Хощеши да вжгото 
65 ваієл\ж ти паско»/ - - ЙЗ 

нж же ре ид-Ьте вж гра 
дж кж ієтєро»/ - - И рц'Ь 
те оучтгЬль- гать вр-Ь 
Мт.ХХЛТ 82 

а 

Л\А ЛЮК БЛИЗЬ ІЄСТЬ- 0 \[ 

70 тєеє створю паско»/ - сж 

оі/'ченикжі люіілмі и 
створиша оучєници 
іако же ре ил»ж ісж- ве 
чероу же БЖІВШЮ вжз 
75 лежаше ісж- сж єіЗб-Ьл» 

а на дєсать оі/'ченик 
Й. XIII ол»а- в'іід'кіи же ісж іа 
ко вса дасть іелюї/ - ЙЗ 
ць вж рої/'ц'Ь- и іако Кі 
80 ба изиде и кж бо»/ - грл 
дьть- вжставж сж ве 
черл и положе ризжі- 
приіел»ж лентии при 
поіаса са- по тол\ь жь 
85 вжльїа ВОДО»/ - ВО 0»/"Л\ 


жівдлницю- и нача 

ТЖ 01/7МЖІВДТИ НОГЖІ 

и втирати лєіаЗнтьіє 
л»ь • ИЛ»Ь же Б'Ь пр-Ьпо 
90 іасанж- приде же кж 

силюно»/ - петро»/ -- и 
ТЛА клюу ТЖ • ГИ ТЖІ 
ЛИ ЛЮИ 01,'ДІ'КІКПІИ но 

З'І; СЗв'кіца кж ре клю»/ - 
95 кже азж творю ТЖІ не 

в-Ьси сил\оне разо»/ - 

б 

лгЬіеше же по сихж- гла 
іелю»/ - петрж не оулєжі 
кши ного»/ - мокю вж 

100 ВЄКЖІ- КІВ'ЬіЦА КЛЮ»/ - 

ісж - аще не оі/тмжію 
тьбє не ил\дши част 
и со л\ною‘ гла ієлю»/ - 
силюнж петрж- ги не 
105 НОЗ'Ь люи о тжкл\о 
нж и роуц'Ь и главо»/ - 
глд іел\о»/ - ісж - изл\о 
вьнжіи не тр-Ьво»/ - 
ють- токл»о иоз'Ь 

110 01/7МЖІТИ ІЄСТЬ ИБО 

весь чистж- И ВЖІ чи 
сти ксте нж н-Ь вси 
в г І; дапіє бо придаю 
щаго и- сего ради ре 
115 іако не вси чисти- 
іесте- іегда же о»/"л» 
жі ногжі ихж приіа 
тж ризжі своіа и вжз 
леже и ре ил\ж- в-Ь 
120 сте ли что створи 
ХО вдлгь- вжі гла 
піакть лла оучит' 
ла и га- и довр-Ь г 
лте КШЬ БО 0»/"ЖЄ 


Примітки. 2. Треба матфеїа (замість ийіана). 7-8. Треба во»сдеть замість ко»"ге. 
15. Треба глюще замість глю. 18. Треба людєхж. 23. Треба алавастрж. 51-52. Замість 
искариотьскжіи. 71. Остання буква в слові люими виправлена. 88. Треба лєнтнємь. 
105. о зайве. 


298 



Євєевієве Євангеліє 1283 року 


Й. XIII 82 зв. 

а 

БО ОуЛГКІХ’К азт» вам 

Т» ІІОГ'ЬІ- ГЬ И О^ЧИТ-Ь 
ЛЬ СТІН- И В ТІ ксте до 
лжни дроуг-ь ДрОуГОу 
5 оум-ьіти иоз'Ь • (лівра 

зт» бо длхт» вамт» дл га 
КО ЖЄ ЛЗТ» створихт» в 
ам-ь и в-ьі створите- л 
минь аминь глю вл 
10 ЛІ-Ь- н-ь рлБТ» БОЛИИ 

гна свокго ни СОЛТ» БО 
лии поеллвшлго и- и 
аще си в-Ьсте Б лжни 
ксте а ще творите га 
15 и іадоуі 11 ем-ь ре- ам 
инь глю вам-ь іако іе 
динт» ГО влет» пр-Ьда 
СТЬ МА • И скрервжщ 
е з'Ьло начата глт 
20 и кмоу іединт» кож 

до ихт» іеди азт» ксм 
Б ги- ГОнТ» же ГОк'Ьщ 
евт» ре- ГОмочив-ьі со 
МНОЮ В СОЛИЛО рОї/Ж 
25 оу тт» ма пр-Ьдасть 

си’к члвчь идеть іа 
ко же ксть писано 
>л> н-Ьмь- горе члвкоу 
б 

им же сіть члвчь пр-Ь 
ЗО даіет СА- ДОБр-Ь іем 

Оу Б ТІ Б ТІЛО ЛЩЄ Б ТІ не 
родил-к СА члвко то 
ГОв-Ьщав-ь же июда 
придав-ьіи- ре іеда 
35 азт» іесмь равьви гла 
кмоу т-ьі- и ре- іадоу 
щемт» же ИМ’Ь прик 

М'Ь ІСЬ ХЛ'ЬкТ» И БЛГВА 


40 


45 


50 


55 

Мт. XXVI 


60 


65 


70 


75 


ше и пр-Ьломль- и да 
шиє оучьником-ь сво 
им-ь- ре прим-Ьть іа 
д-Ьть се ксте т-Ьло мо 
к ломимоіе и приіемо 
чашю и хвалоу вжзда 
в’ь • вждасть им’ь гла 
пиите ГО неіа вси се іе 
сть кровь моїа нова 
го зав-Ьта пролива 
іемаїа за мног-ьі- во 
ГОставл-Ьньк гр-Ьхо 
в-ь глю же вам-ь- іако 
же не имам-ь пити 
оуже ГО сего плода ло 
знаго до дне кгда 
пью С вами н-ьв-ь цр 
твьк ГОца мокго и 
83 
а 

в-ьсп-Ьи азждоу в-ь 
гороу клеГОньскоую то 
гда гла им-ь к т ь • вси 
в-ьі ствлазните са ГО 
мн-Ь- в-ь сию ноще пь 
сано іесть поражю па 
ст'ьірл - и разидоуте 
са ГОвець стада- по во 
скрньк мокмь варю 
в-ьі в-ь галел-Ьи- ГОв-Ь 
щав-ь же петр-ь ре км 
оу• аще вси ствлаз 
НАТ СА ГО теве- азт» ни 
КОЛИ же не СЖБЛЛЖНЮ 
СА- ре КМОу ют дми 
нь глю тєбє- іако в-ь си 
ю нощь пр-Ьже ддже к 
01,'Р’Ь не в-ьзлглдсить 
тр-ь кратта ГОвержеш 
и са мене- гла кмоу 
петр-ь аще ми са клю 


299 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 




мить оумр-кти С ТОБО 
ю не сСвергої/ - СА теве- 
80 тлко же и вен оучьни 

ц-к р-кшд- тогдд при 
йде іст вт весь нлри 
ЦДКМ01/-Ю ГЄПСНМЛ 
НЬЮ- ГЛА 0І/-ЧЄНИК0 

б 

85 ЛІТ» САД'кте тої/ - - Д0НДЄ 

же шедт ПОМОЛЮ СА т 
дмо покмт петрд и 

ІАЇАНА СНА ЗЄВЄД'ЬіЄВА 

ІІДЧД'І"К тоужити и 
90 скерв-кти- тогдд 

ГЛА имт прискервь 

НА КСТЬ ДіІТд МОІЛ ДО 

смерте пождете И Б 
дите со мною- н пр-к 


95 ШЄДТ МАЛО ПАДЄ ННЦ 
ь- М-КЛАСА и ГЛА ІДІЧЄ 

мок діде втзможно 
ксть дд мимоиде 

ТЬ ЧАША СН. ІЛІБЛЧЄ 
100 не ІАКО же АЗТ ХОЩЮ 
НТ ІАКО же ТТІ. (АБИ 
же са кмоу ЛНГЛТ С Н- 
все ОІ/'Кр-ЬпЛАІА и- Н 
и БТІВТ подвизі пр-к 
105 ЛЄЖА Н МОЛАШЄ СА- 

Н Б ТІ ІІО'Г’К КГО ІАКО Н 
КАПЛА Кр-ЬВе КАПЛЮ 
ЩНІА НА ЗЄМЛЮ- Н В 

тстлвт © млтвт и 
по прийде кт ОІ/-ЧБНН 

комт и овр-кте ІА сп 

АЩА Н ГЛА ПеТрОІ/ - 


Примітки. 10. Замість ігк треба н-ксть. 21. Замість кди треба кдд. 33. В слові июдд: 
д виправлено з и. 55—56. Треба ново в-к цртвии. 57. На початку рядка треба втеп-квтше 
изидошд. 104. Треба бтівт в-ь або б-ьі в-к. 


Мт. XXVI 83 зв. 

а 

ТАКО ЛН В'ЬЗМОЖе 
те КДННОГО ЧА ПОБД-к 
ти со мною вдить и 
молите СА- ДА не ВТ 
5 нидьте в-ь искоі/чн 

-кник ДХО БО водрт и 


плоть немошьнд' 
пакті вторицею ше 

ДТ ПОМОЛИ СА ГЛА- «5 

10 че мои дще не може 

ТЬ СН ЧАША МНМОНТ 

и &’ мене дще не пью 

КІЛ Б01/-ДН ВОЛА ТВОІА 
Н пришедт ПАКТІ ОБр 
15 -кте ІА СПАЩА- Б-кіА 

СТА БО 0ЧИ НМИ СОТА 


гочен-к- ІЛІСТЛВЛЬ ІА 
ПАКТІ шедт помоли 


са третицью- то же 
20 слово рект- тогдд п 
рииде кт оученико 
мт и глд имт- спи 
ть- прочек и ПОЧНВА 
ите- се приБЛНЖе СА 

25 ГОДИНА- Н СІТЬ ЧЛВЧЬ 

пр-кддкт СА вт рої/ - 
ц-к гр-кшникомт- в 
тстдн-кмт ид-кмт 

б 

се ПрнБЛИЖИ СА пр-к 
ЗО ДАІАН МА- Н КЩЄ ГЛЩЮ 

кмої/ - - се июдд кдино 

ІС ІЛІБОЮ НА ДеСАТЬ при 
йде с нимь ндродт- 
многт- ст іліроіркек 
35 мь и тр-кколькмь й 

Архикр-ки и стдрець 


300 



(с^-і02 і. 


Євєевієве Євангеліє 1283 року 


ЛЮДЬСКИХТ»- пр-Ьда 
іан же дасть ил\-ь зн 

аЛгЬнЬК ГЛА- КГО Ж Є 
40 ЛЗТ» ЛОЕЖЮ ТО КСТЬ 

илгЬте Н- ЛЕВИ при 
СТОВПИ КТ ІСОу ре км 
0 \[ ран са равви- и йі 
влов-ьізаіа и- іс-ь же ре 
45 кл\оу дроже на не же 

кси пришелт»- тогда 
пристоупльше в-ьзло 
жнша роуц-Ь на іса и 

іаша и и се іединт» &’ 

50 соущихт ст» ішь про 

стер-ь рОуКОу Н ЗВЛ'Ь 
чь ноже свои в-ь свок 
лгЬсто вен ЕО прик 
линей ноже- ножеліь 
55 ПОГ-ЬІЕНОірГЬ ЛН ЛИШ 

ть ти са- гако не л\о 
Мт. XXVI 84 
а 

гоу йіца люкго оул\о 
лити и пристави 
ТЬ ЛМГІІ ВАЩЄ неже 
60 ли два на дєсать ле 

гейіна англ-ь- како 
же ОуБО СЖБОуДОуТЬ 
са книг-ьі- іако так 
о подокаше в-ьіти во 
65 т-ь ча- ре іст» народ-ь 

л\-ь- іако на развои 
ника ли и придесте 
с-ь роужькліь и тр-Ько 
лькліь іати мене- п 
70 о вса дни с-Ьдахт» п 

р-Ь вас-ь в-ь цркви оу 
ча и не гасте ліене- се 
же Е-кі все да своудоу 
т са книг-ьі пррчк-ьна 


75 тогда оучьници вен 

йіставлеше и в-Ьжаш 
а- йіни же клиьше іса 
ведоша и к-ь каиіаф 
-Ь архикр-Ью- йде же 
80 книжници и старц 

и совраша са- петр-ь 
же идашє по н-Ьліь и 
здалеча- до двора а 
рХиіер-Ьіева- и в-ьше 
б 

85 Д-Ь в-ьноутрь С-ЬдаШЄ 

С’к слоугалиі вид-Ьти 
кончиноу архиіер-Ь 
и же и старци и сне 
л\-ь весь- искахоу лжа 
90 св-Ьдитьльства на 

іса іако да оувьюти и 
и не йівр-Ьтоша л\но 
голі-ь же лт.желгь св-Ь 
ДИТЄЛЄЛГЬ пристоу 
95 ПИВШеЛГЬ- ПОСЛ-ЬдЬ 

же пристоупльша два 
лгоужа св-кдителА 
р-Ьста- се ре л\огоу ра 
зорити црквь вжюю 
100 и трьліи дньл\и созь 

дати ю- и в-ьстав-ь 
архиіер-Ьи ре іел\оу 
ничто же ли не йв г І; 
щевакши- что си на 
105 ТА СВ-ЬдиТНЛЬСТВ 

оують- іс’к же л\олча 
ше и ГОв-Ьщав-ь арх 
иіер-Ьи ре кл\оу за 
клинаю та вл\ь жи 
по в-ьіліь да речеиіи на 

лгь- аще т-ьі іеси уь 
сіть ва живаго- гла 


Примітки. 13. У слові кіа остання буква виправлена з іа. 43. Треба ра А оуи. 
45. Треба дроуже. 51—52. Треба и извл-Ьчь. 55. Кінець 51 і початок 52 вірша пропущені. 


ЗОЇ 




Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


Мт. XXVI 


5 


10 


15 


20 


25 


ЗО 


її 




84 зв. 

40 

ю члвкд- не по мно 

а 


З'Ь же пристоупльше 

КМО^ ІСЬ Т"ЬІ ре* юбачс 


СТОІДШ е и р-Ьшд пет 

ГЛД ВДМТ» ІСС€Л Т Ь- оузр 


рої/ - ВО НСТИН01/- ТТ»І 

ИТЄ сїТл ЧЛВЧД С'ЬдА 


ГО т-Ьхо кст»і- бєс-Ьдд 

ЩА ЦІ Д€СН0Ю СИЛТ»І грл 

45 

твоід ідв-Ь ТА твори 

доі/тид нд ціблац-Ьхт» 


ть- тогдд ндчд роти 

С НБСЬН'ЬІХ'Ь- тогдд д 


ТИ СА И КЛАТИ СА- ІД 

рХнкр-Ьн рлстерзд 


ко не зндю члвкд- И 

ШД рнЗТ»І своїд- глще 


ДБЬК К01/-рт» вт»зт»глд 

їдко влдсфнмню ре 

50 

сн- н поманоі/- петро 

что и кше тр'Ькоук 


ГЛТ»І ісвт»і- нже ре КМ01/- 

мт» св-ЬднчгЬль- се н 


їдко прнже ддже К01/- 

-ьигі» сл'кш ідете влд 


ро не возглденть- три 

сьфнмню кго- что с 


крлт'кі й’кержепіи СА 

А вдмт» мннть еони 

55 

мене, ншедо воно плд 

же СВ'ЬїЦДШД И Р'Ьшд 


КД СА горкь- оі/трої/- 

повинент» смерть к 

Мт. XXVI 

85 

сте- тогдд здпльвд 


а 

шд лице КМ01/ - и пд 


бт»івшю св-Ьто створ 

кости кмоу Д'ІИДШД 


ншд дрхнкр-Ьн И ст 

ЦІВИ ЗД ЛАНИТ01/ - 01/ - 


дрцн ЛЮДЬСТИИ нд 

ддрлюще- глще про 

60 

ІСА. їдко ДД 01 ,'БЬЮТ 

рци НДМТ» хе кто к 


И И. И ВСАЗДВТ»ШЄ И 

ТЬ 0\|'ддрив'кіи ТА пе 


прнддшд И ПИЛДТ01/- 

трт» же В'ЬН'Ь СТОІДШ 


нгЬмоної/- 

е нд двор-Ь дрхи к р г Ьк 


ЧИНО СТГО ПАТ’ККД БТ»І 

В'Ь- и пристрі/тін к 

65 

вдкть же ТОН НОЩИ 

о немоу кдинд рдк 


ВІ К01/-ДНГЛЬИ • К1/-Д 

ЖІН'Ь глїце- И Т'К в-Ь 

Й. XIII 

... й нднд- 

б 


Ре ГЬ СВОИМТ» 01/-ЧЄНИ 

ст» ісмь гдлел-Ьиски 


комт»- н-ьін-Ь просл 

мь- йЗнт» же йверже са 

70 

ДВИ СА сіть члвчьект» 

придо вс-Ьми ГЛА не 


И БТ» прослдвн СА ЦІ Н-Ь 

в-Ьмь что глшн- и и 


мь- дщь вт» прослдвн 

шедошю кмоу вт» в 


СА ці Н-Ьмь- И БТ» про 

рдтд- 01,-3р Г І; и дроу 


СЛДВИТЬ к вт» севе- И д 

ГДІД рдБ-ьіни глд к 

75 

бьк прослдвнтн н- 

МОЇ/ - ТТ»І и сь в-Ь СТ» ІСО 


ЧДЦА н кще С ВДМИ к 

МЬ НДЗДрАНННОМЬ 

и пдкт»і йверже СА ст» 


смь- вт»знщете мь 

КЛАТВОЮ їдко не знд 


нь- їдко же рекохт» н 


302 




Євєевієве Євангеліє 1283 року 




юд'ккдгь • їдко ідл\о 
80 ЖЕ ДЗТ» ИДОЇ/ -- НЕ ЛЮЖЕ 
те в-ьі приити- и ва 
ЛІТ» ГЛЮ Н'ЬІН'Ь- запо 
в-Ьдь нової/ - даю ва 
літ»- ДД ЛЮБИТЬ дрої/ - 

б 

85 го дроі/га- їдко ЖЕ в-ьз 

ЛЮБИХО В ТІ- ДЛ И В ТІ 
ЛЮБИТЕ дроуго дрої/ - 
га- іл5 с-Ьліь разоулі 
-Ьють вси- їдко люи 
90 КСТЕ ОІ/'ЗНЦИ ДЩЕ ЛЮ 

БОВЬ ИЛІДТЕ ЛІЕЖИ СО 
БОЮ ГЛЛ КЛЮЇ/ - силі-ь 
И'Ь ПЕТрЖ- ги кллю 
идьши- й’в'кіца клюї/ - 
95 к - ь • галю же азт» идої/ - 

Н€ ЛЮЖЕШИ ПО ЛІИ'ІІ 
ИТИ- ПОСЛ'Ьдь ЖЕ по 
лиі'І; идєши * гла к 
Л101/ - ПЕТрТ»- ги- по что 
100 НЕ ЛЮГ01/ - ПО ТОБ-Ь НЖІ 
ігі; ити. п'кнгк діїТю 
люю положю за та 
юв-Ізца клюї/ - іст» дііТю 
ли свою за л\а поло 
105 жити- аліинь аліи 
НЬ ГЛЮ ТЕБЕ- н-ь в-ь 
згласить кої/'рт» до 

НЬДЕЖЕ ЮВЕрЬЖЕШИ 
СА Л\€Н€ три крат 
по -ьі за- Да н-Ь слюї/ - 
іцакть са ваше 
ердце- В-Ьроі/'ИТЕ 
Й. XIV 85 зв. 

а 

в-ь БТ»- И в-ь И Л1А В-Ьрої/ - 
ИТЬ • В’Ь Д0ЛЮ1/ - ЮЦА 
115 ЛЮКГО - ЛІНОГ-ЬІ 1ЛІБИ 
тьли сої/ть- діде ли 


ЖЕ НЕ рекл-ь Б-ЬІХТ» ВЛ 
літ їдко идої/ - оі/тот 
овато лгЬста валгь 
120 П0ИЛ101/ - в-ьі КО СЕБЕ П 

ак-ьі приидої/ - пок 
ЛЮ1/ - В-ьі КО СЕБЕ- ДОН 
ДЕЖЕ азо ксліь- и в-ьі 
боі/'дьть • длюже азо 
125 идої/ - В-ЬсТЕ И ПОІ/ТЬ 
в-Ьсте и гла (ЕЛЮ1/ - ф 
оліа- ги не в-Ьліь ка 
лю идеши. и како 
люжслі'ь поі/ть в-І; 
ізо дати - гла клюї/ - іс 
аз'ь ксліь поі/ть и 
стина и жевот-ь- ні 
кто жи пр йдете к-ь 
ІІІЦЮ ТОКЛЮ ЛІНОЮ 
135 ДШЕ Л\А б-ьі знали 
и іііца люкго знали 
Б-ЬІ 01/"Б0. И ГОСЕЛ-Ь ПО 
знакть и. и види 
те и гла клюї/ - фили 
140 по- покажи н-ьі ііі 
б 

ца довол-Ькть і іалі’ь 
гла клюї/ - іс-ь толико 
вр-ІіліА с валін ксліь 
НЕ познали мьнє 
145 фиЛИПЕ- ВИД-Ьв-ЬІ 
И Л1А и іііца люкго 
и како глш покажи 
наліт оца не в-Ьрої/ - 
кше їдко азо во оци и 
150 оць во лін-Ь ксть- гл-ьі 
іажс аз'ь глю валі-ь о 
СЕБЕ НЕ глю- 0ЦЬ ЖЕ 
приБ-ьівдіа во ліігк 
то творить д-Ьлд- в-Ь 
155 рої/ - "ліьте лін-Ь- іа 

ко азо во оци и оць во 


303 



Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 






' — ' 

ЛІН'Ь- ДІДЕ ЛИ ЖС НИ ЗА 


БОЛЬША створить СИ 

ТА Д'ЬлА К'І;рО\.'ІГІ’К 


ХЖ- ІАКО АЗО КО 0ДЮ 

АМИНЬ АМИНЬ ГАК» 

165 

ГрАДОу КГО ЖЕ ТО КО 

160 ВЛМЖ- В'ЬрОуіАИ во 


ЛИ прОСИТЕ ВО НМА 

МА- Д'клА ІАЖЕ ТВО 


МОК то створю- ДА 

рю и то створить- и 


прослдвить СА 0ДЬ 

Примітки. 26. Треба пристояли. 

61. Замість 

БСАЗАВЖШЕ треба СВАЗАВЖШЕ. 

64. Замість чино треба чнігк. 67. Не читається на фото. 113. У словосполученні в-к и м 
зайве и. 126. Зайве слово в-кстЕ. 

[. XIV 86 


б 

а 


ЛЮБАИ МА- А ЛЮБА 

(ЛІ СНОІ/ - и діде чео про 

зо 

И МА ВЖЗЛЮБЛЕН 

сите ВО ИМА мок т 


Ж БОуДЕТЬ 0ДМЬ 

0 створю- АІЦС ЛЮБИ 


МОИМЬ- И АЗЖ ВЖЗ 

ТЬ МА ЗАПОВ-кди М0ІА СЖ 


ЛЮБЛЮ И И ІЛВЛЮС 

5 БЛЮДЬТЬ АЗЖ 0і[ 


А КМОІ/ - САМЖ • ГЛД 

МОЛЮ 0ДА- ИНОГО П 

35 

КМОІ/ - ИЮДА скдр 

дрдКЛИТА ДАСТЬ С В А 


И0ДБСКЖІИ ГИ- И 

ми вж в-ккжі хт» ист 


ЧТО ЕЖІ ІАКО НАМО 

иньнжш КГО ЖЕ миро 


ХОЩЕШИ СА гави 

10 НЕ МОЖЕТЬ пригати 


ТИ А НЕ мирови &’ 

ІАКО НЕ ВИДИТЬ ІП’О 

ни знлкть кго- вжі 

40 

в-кіддвж ІСЖ р£ КМОІ/ - 
ДІДЕ КТО ЛЮБИТЬ 

ЖЕ ЗНАЙТЕ и- ІАКО В 


МА СЛОВО МОК СЖБ 

Ж ВЛСЖ пр-кБ-ЬІВАКТЬ 


ЛЕДЕТЬ- И 0ДЬ МО 

15 И ВЖ ВАСЖ БОІ^ДЕТЬ • Н 


И ВОЗЛЮБИТИ и- И 

-к ІЛІСТАВЛЮ ВЛСЖ СЖІ 

45 

КЖ нсмоу ИДЕВ'к- 

рж- пр-кдоу ко вдмо 


ІЛІБИТ-клЬ оу НЕГО 

И КІДЕ МАЛО И мир-ь 


створив-к- НЕ лю 

К ТОМОІ/ - НЕ ВЕДИТЬ 

20 МЕНЕ- ВЖІ ЖЕ ВИДИТ 


БАИ МЕНЕ СЛОВЕСЖ 

МОИХЖ НЕ хрлни 

£ МА ІАКО ДЗ’Ь живоу 

50 

ТЬ И СЛОВО КЖЕ СЛЖІ 

И ВЖІ ЖИВИ БОІ^ДЕТЄ 


ШАСТЕ НЖ МОК Н 

во т’к діїь рдзоум-к 


Ж ПОСЛАВЖШЕГО М 

КТЬ ВЖІ- ІАКО АЗЖ ВО 


А 0ДД- СЕ ГЛДХЖ В А 

25 0ЦЬ- И ВЖІ ВО МН-к А 


МЖ ВЖ ВДСЖ СЖІИ ПА 

зж вж влеж- им-кга 

55 

рдклитж ЖЕ ДХ’Ь 

здпов-кди мога и 

СЖБЛЮДАІЛ ТО КСТЬ 


СТЖІИ КГО ЖЕ ПОСЛЕ 


304 



Євєевієве Євангеліє 1283 року 


И. XIV 


60 


65 


70 


75 


85 


90 

Й.ІУ 


86 зв. 
а 

ТЬ 0ЦЬ ВО ИЛ\А люк 
ТТ» ВТ»І На01/"ЧИ ВСЄ 
люу ВТ»СП0Л\АИЄТ 

в валгь вса- іаже ре 
КТ>Х0 валгь- Л\ирт» 0 
СТЛВЛАНЗ ВЛЛЛ’К не 

іако же лгьр-ь дакть 
азо даю валгь За 
да н-Ь слюї/чцакть 
СА ердца ваша, ни 
оустрашакть са сл 
жішасте гако азт» р-Ь 
Х’к валгь • азт» идоу 
и пр-Ьдої/ - к-ь валю [...] 

ЛЮБИЛИ- Л\А Б Тлі* И ВО 

здрадовали са б-ьі 
іако идоу ко оцю- іа 

КО 0ЦЬ БОЛИИ Л\€И€ 

ксть и ігкіїгк р г І;х’к 
валгь- пр-Ьже даже 
не воудьте- да- кг 
да не воудете в-Ьр 
оу илгЬте- іако а 

зо р'Ьх' 1 » вл,и 0, ґ 
же н-Ь лшого глю с ва 
Л\и- ГрАДеТЬ БО СЄГ0 
лшра кназь- и во л\ 
н-Ь н-Ь ил\ать ничео 
б 

же- но да разоулгЬк 
ть все л\ир-ь. іако лю 
влю 0 ца- іако же за 
пов-Ьда лш-Ь 0 ць- та 
ко же твори в-ьста 
н-Ьть ид-Ьлгь юсоу 
д'Ь за азт» кс 
л\ь лоза- истиньна 
іа- и 0 ць люи д-Ьла 
тт»ль- ксть- всако ло 



95 зоу 0 Лш-Ь не творл 
щю плода изе 
люїргь Ю. Н ВСАК01/ - тво 
рАІДЮ плодт» отр-Ь 
БЛАЮТЬ ю. да плодо 
100 БОЛИИ створить, оу 
же в-ьі чисти ксте 
за слово кже глахо 
валгь • воудьть- во 
ліи-Ь и азт» во васт» 

105 іако же бо розка- не 
люжеть плода тво 
рити ю сов-Ь- аще 
не воудеть на лоз'Ь 
тако и в-ьі аще во л\ 
по и-Ь не тр-Ьвоукть 

азт» ксліь лоза а в-ьі 
рождьк- иже воуде 
Й. XIV 87 

а 

т-ь в-ь лш-Ь и азт» во 
н-клі-ь- створить п 
115 лодт» лшогь- іако ве 
з л\еие не люжете т 
ворити иичео же а 
ще кто во лш-Ь не пр 
'Ьвоудеть изверже 
120 ТЬ СА вон-ь- іако же ро 
зтжа исжшеть- и ст» 
вирають ю и сжгак 
ть [...] аще воудете во л\ 
н-Ь- и гай люи пр-Ьв 
125 -ьівають в-ь ИИХТ» . к 
люу же до колиждо 
Хощеть- просить и 
воудєть валгь-:- кой 
О С'Ьліь прослави са ю 
ізо ць люи- да плод-ь л\н 
го створить И Б01/"ДЄ 
те люи оучіщи за 

Мко В-ЬЗЛЮБИ ЛЛА ЦІЦЬ 

люи- и азт» в-ьзлюбі 


305 




Примітки. 6. Пропуск и. 7. Пропуск дд коудеть. 8. Треба: дх т ь ■. 43. Тобто 
стклюдеть ■. 63. Треба мирт.. 110. Треба пр-ккоудете-. 122-123. Треба стгдрдкть-. 
125. Треба гл-ьі. 133. мд - нерозбірливо, напівстерто. 136. Треба здпов'Ьди. 162— 
163. Треба рдки. 


Й. XV. 87 зв. 

а 

ВЛМТ НЄ ВТІ МЄМЄ 
НЕ ИЗБрдСТЬ но д 
ЗТ» ИЗБрдХО ВТІ и п 
0 Л 0 ЖИХ 0 В ТІ ДД В ТІ 

5 йдете- и плодо пр 

инесете и плодо 
вдшь привоудет 
ь- ДД кго же коли 
ждо просить оу Сі 

10 ЦА МОН ДАСТЬ ВД 

мт за Он зд 
пов'кддю вдмт 
ДД ЛЮБИТЬ дроуг 
о дроугл діде ВД 
15 СТ Мирт ВТЗНЄН 

двидить- в г І;ди 


ТЬ (ДКО пр-Ьже ме 
не втзненлвид-Ь 
дще Сі сего л\ирд Б-ьі 

20 БТІЛН- СВОИ МИрО 

СВОІД ЛЮБНЛТ Б ТІ 

їдко Сі свьго мирл 

НТ . НО ЛЗТ НЗБрД 

Хт вт Сі свьго мир 
25 А- сего РАДИ НЄНД 

ІВИДИТЬ вдет ми 
рт- ПОМИИТЬ сло 
во кже дзт р-Ьхт 
б ^ 

ВДМТ- н4 рлБТ- БО 
зо лин гіїд своіего- дщ 

е ли мене изгндшд 
Н ВДС’Ь ижденоуть 
дще СЛОВО МОК СТЕЛЮ 
дошд и вдшь ствлюдоу 


306 



Євєевієве Євангеліє 1283 року 


35 ть • НЖ СИ ВСА творлт 

Ь ВДМЖ ЗА ИМА МОК ГА 
КО НЄ ВИДАТЬ ПОСЛДВО 
ШАГА МА• АІДЄ НЄ БЖІХО 

пришєлж гр'Ьх* Н£ кжі 
40 ША им’Ьли- ижіи’Ь жє 

виижі и’Ь имоіргь 
гр’Ьс’Ь свокмь- НЬНА 
ВИДАМ МЬНЄ ОЦА МО 
КГО НЄНДВИДИТЬ А 
45 Щ€ Д’ЬлЖ НЄ БЖІХТ» СТВО 

рилж вж нихт» гр’Ьхд 
НЄ ЕЖІША НМ’ЬлН ІІ'КІ 

Примітки. 1. Треба мєиє. 10. Треба во 
з.-. 22. Замість сєго або веєго. 24. Замість сеі 



п г І; жє вид'Іаид ма 

И ВЖЗНЄНАВНД’Ьшд 
50 МЄНЄ И УІЦА МОКГО 

НЖ ДД СЖБОї/"ДЄТЬ СА 
СЛОВО ПИСАНОК вж 
ЗАКОНІ ИХЖ- їдко вж 
ЗНЄНАВНД’ЬшА МА 
55 БЄЗ ОІрМА КГДА при 

дєть плрдклитж • 

Й. XV. 88 

а 

кго жє дз т к послю СС 

ЦА СВОКГО [...] 

има мок-. 19. Остання буква виправлена з 
о або веєго. 25-26. Треба нєндвидить. 



127 

лЦа то вж -3- сто 

ИСОАНА КрТЛА 

127 зв. 

25 

В А ИШАНЖ ГЛА- ІА 

ко вид-кх'ь дх'ь схо 

ДАЩЬ С НБСЄ- И при 
БЖІВЛЮІЦЬ НА Н’Ь 
лік • И АЗ'Ь ВИД’Ь 

Й. І 

а 

І\[А СІ ИСОАНА 

Во соно- ВНД’ЬвЖ 

НЄОАНЖ ІСЖ грАДІ/ - 


ХЖ КГО НЖ ПОСЛАВЖІ 

5 


и ма- кртичгь к т к 
вод’Ь тж мн’Ь рє- 
НАДО НЬ ЖЄ Ої/'зри 


ЩЄ К СЄБЄ * ГЛА СЄ А 

зо 

ШИ ДХ’Ь СХОДА 

10 

ГНЬЦЬ БЖИИ ВЖ 

ЗЄМЛАИ гр'ЬхИ 

свєго мирд- СЄ к 

СТЬ ЄО Н’Ьм ЖЄ АЗЖ 


б 

ЩЬ И ПрнЕЖІБДЮЩЄ 

НА н’Ьмь- СЄ ксть 

КрьСТАИ ДХ’Ь ЛІК 


р’Ьхж- п0 мн’Ь гр’Ь 
дєть- ижє пр’Ьдо 

35 

стмь- и азж вид-І; 

Хж и св г Ьд г Ьт г Ьль 

15 

МНОЮ Б ТІ * їдко пє 

рв’Ьк МЬНЄ Б’Ь- АЗЖ 

нє в’Ьд’Ьхж кг0 ' н0 


СТВОВАХЖ- ІАКО то 

ЄСТЬ СНЖ БЖИИ-:- 
С0\[ БОГОГАВЛ’ЬньИ 


ДА ІАВИТ СА ИЗЛВІ 

Мт. IV 

І\[А &’ МАТф’ЬіА- 


сєго рдди лзж при 

40 

Во ишо- вжзвєдє 

20 

ИДОХТ КО вдмж вж 
вод'І; крьститж- 
и сб'і;дит г і;лкстбо 


НЖ БЖІ С’Ь ВЖ ПО!/ - 

СТЖІНЮ- НСКОї/ - 

СИТЖ СА 15 ДЬІАВОЛА и по 


307 




Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


СТИ СА ІСЖ -м- дни 
45 И -М- НОЩИИ- И 

П0СЛ г Ьд т Ь ЖЄ ВЖЗА 

лкл- и пристоу 

ПИВЖ ИСКОІССИЧгЬ 
ЛК ре КМ0\" АЩЄ К 
50 СИ СИЖ БЖИИ- рци ДА 

КЛМ-ЬНКК се Х ЛТ Ь ЕИ 

Б0\"Д0\ТК ПИСАНО 

кстк не хл'кн'к к 
динемь живж воу 
55 ДЄ'і’К ЧЛВКЖ • ІГК И 

о всекомк ГмЬ ИСХО 

ДАНІ,КЛІК ИЗ 01,'СТЖ 
БЖКИХТ» • И ТОГДА 

Мт. IV 128 

а 

ПОІДТЖІ И ДЬІДВОЛЖ • 

60 вж стжш грлдж И ПОСТА 

ви и и на крил-Ь це 
рквігкллк ре кмоу 

АЩЄ СЇЇЖ ІЄСИ БЖИИ 

верзи СА долоу пи 
65 САИО БО КСТК- ІАКО 

АІЇГЛОМЖ СВОИМЖ 

ЗЛПОВ'ЬсТК Ці теве 
И НА рОІ/ЖАХТ возе 
М0\ТК ТА- ДА не 
70 когодд пр-Ьтжкие 

ши со клм-Ьнк ногжі 
ТВ0ІЄІА- ре КМОІ/ - 
ГСЖ- ПАКИ ПИСАНО 

іестк- не искоусе 

75 ШИ ГА БА ТВ0ІЄГ0- И 

ПАКТІ ПОІДТЖІ И ДК 
ІАБОЛА НА горої/ - ВЖІ 
С0К0І/ - З'ЬлО- И ПОКАЗА 
КМОІ/ - ВСА цртвк 
80 ІА ВСЄГ0 мирд- И САД 

ВОІ/ - ИХЖ- и ре КМОІ/ - 
ВСА СИ ДАМБ ТЄБЄ- А 


ще плдж поклони 

ШИ Л\И СА- ТОГДА 

85 ре кмоу їсж- ГОиди 

Ю мьие сотоио- пи 

б 

САИО БО КСТК Г01/- Щ- 
твокмоу поклони 

ШИ СА- И Т0М0І/ - 
90 КДИНОМІ/- послоу 

ЖИШИ- ТОГДА Ці 
СТАВИ И ДКІДВОЛЖ 

и се АИГЛИ присту 
ПИША И слоужл 
95 Х°'Г І(Л '°'Г ■ 

Не по боіавл-Ьнки 

І\[А &’ ЛІАТф-ЬіА 

Ео соио- слжішлво 

ГСЖ- ІАКО ИСОАНО 
100 приДАНЖ БЖІ КІ И 
де вж гдлил-Ью со 
стдвлк ндздре 
фк и пришедж 

ВЖСЄЛИ СА ВЖ КА 

105 пернлоумж- вж 

ПОМОркК- вж при 
Д-Ьл-Ьхж ЗАВЛОНИ 
ХЖ ДА СБ0УДЄТ СА 
рейок ИСАКМК 
по пр°ркжмк ГЛЩИМК 

З Є ДІЛА ЗАВЛОИА 
ЗЄМЛА иеффдли 
МЛА • П0\ТК МО 

рю- СОБ онж полж 

Мт. IV 128 зв. 

а 

115 икрдднд- ГАЛИЛ-Ь 

И ІАЗЖКЖ людкк ск 
ДАЩИИ во тм-Ь ви 
Д-Ьшд СВ'ІГГК вели 
и- С'Ьдащємж вж 
120 стрдн-Ь И С'кни сме 
ртьн-Ьи св-Ьто во 



308 



(<^рї02ї 

сьід илгь- йтол-к 125 те са приБлижи 

НАЧАТІ» ІСЬ пропо Б ® СА цртво НЕНОКІ- 

ВИДАТИ- ПОКДИ 

Примітки. 9. Треба всего-. 41. Треба Гст». 61. Зайве и. 76-77. Треба дкглвод'к. 
116. Тобто ІАЗ'БІК'Ь. 

Повідомлення поповича Євсевія - писця Євангелія 1283 року 


Євєевієве Євангеліє 1283 року 


62 зв. 

Еж Л'б -5- л(г- ч- д Ско 

НЄЧАША СА КНИГИ 
СИІА-:- МЦЛ ОКТІА 
•сГ- ДНЬ СТА- ЛЮКИІДНА 
5 прОЗВИЗТОрд-:- ВАГО 

СЛОВИТЬ А н-к КЛЕН-Ь 

ть д кеде воудоу исе 
кривило испрдвлА 
те-:- си же ПИСАЛО 
10 квсивии- поповиче 

СТА- иседнд- АЗТ» гр-Ь 
шини- ги пол\ози 
рдБОї/ - СВ0КЛ\1/-- КО 
ли са женило торги 
15 и- КНАЗЄ А СОЦЬ К 


20 


ЗО 


Л\0у В Ої/тр-ьі ХОДИ 
ЛО ТОҐД'КІ СКОНЧА 
ША СА КНИГИ СИІА-:- 


се КНИГ'КІ коупил-ь 
КОСТАНЬТИНТ» л '‘ шои ' 

НА СПС'Ьниіе и род . 
и племеню-:- 


ТАТЬ ІДИ-ьі Брдт ... 
Л\0\"ШЛТЛ юрд- 
ИВНА- ИВНА- ходор... 
фи л "пд- рлдоеллв-ь- 
л\ирослдв-ь- АКОВД 
АКЖІЛ\А-:- іевг-ьі- 
НИКИТ-ЬІ- А кде Б0\[ т 
ть кни си тоу по 
лшн 4 ітг ... 


Примітки. 2. Слово книги написано поверх витертого слова книжніук. Залишок ж 
видно в другому рядку, а в третьому виразно читається фіналь -ц-к. 3. Кінець слова 
залитий чорнилом (?), читається погано. 


309 






Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


ЖИТІЄ САВИ ОСВЯЩЕННОГО XIII СТ. 


Житіє Сави Освященного - твір візантійського агіографа VI ст. Кирила 
Скіфопольського, перекладений із грецької мови старослов’янською, відомий 
на Русі приблизно з другої половини XI ст. Найдавніший пергаменний список 
XIII ст. — книга іп 4°, налічує 134 арк. в один стовпчик. Вирізняються три 
почерки: перший належить Воронові, третій — Коханові. Оздоблений ініціалами 
старовізантійського типу. 

Невідомо, коли рукопис потрапив до монастиря св. Сави в Палестині. Книгу 
привіз із Палестини князь П. А. Вяземський, а його син Павло 1884 року 
подарував її Товариству шанувальників давньої писемності в Москві (Общество 
любителей древней письменности). 

Пам’ятка зберігається в Російській національній бібліотеці в Санкт- 
Петербурзі, шифр: ОЛДП. 0. 106. 

Уривки наведено за публікацією (з паралельним грецьким текстом) 
І. Пом’яловського «Житие св. Савьі Освященного, составленное Кириллом 
Скифопольским в древнерусском переводе / По рукописи Императорского 
Общества любителей древней письменности, с присоединением греческого 
подлинника и введением» (СПб., 1890). Взято до уваги рецензію на неї 
А. С. Будиловича в ж. «Русский филологический вестник» (1891. - Т. 25. - 
№1.-С. 143). 

Ош0\[ ІтЬкОГДй Д'ЬлАЮЦЮІ/ - ВТ МАНА- 
сттірьстгвмь огрлд'їі. ПОМ'КІСЛ'Ь 
шЬкжш прннде кмоу іаблтіко ст- 
гртісти довро стін з'Ьло крлсьно. 

5 дрєвлє ОуСТЛВЬНЛГО вр^мене ижє 

ПОМТІСЛОМЬ СА ВТЖЄГТ. 0\/Т0рГЬ 

же Кі др'Ьвл ідблтіко. помтісли- 
ВТ ЖЄ оудержлел Кр'Ьп'ЬЩв. и осоу- 

ЖАШЄСА САМТ ГЛА. КрлСенТ Б'Ь 

ю окрдзомь и докрт іддию. оумори- 
ВТІИ МА плодт дддмомь изво- 
ЛЬШЮ КМОу. ІДВИВТШЄІЄСА пло- 
тьнтімд очима крлсьно. Н ДХ0- 
ВЬНЛГО НАСЛАЖ'ЬНИІД ПАЧ€ полю- 

15 БИВТШЮ. Чр'ЬвНОК МН0Г0БрдШЄ- 

ньство. имьжє и смерть вт ми¬ 
рт бтл'Ьзє. чгЬмже дл не ОСЛАБЛЮ, 
ни оупоуціоуСА блгдго втздьржд- 

НИІА. ДШЬНТІМЬ П'ІІК'КІМЬ 0ТА- 

20 ЖЧАВТ ВТЗДьр'ЬдНИКМЬ. ІАК0ЖЄ 


310 






Житіє Сави Оєвященного XIII єт. 



бо плода цв'Ьчгь варАієть. ТаКО И 
Н£ВТ»ЗДьржаНИК всєго злонрави- 
іа начало ксть. и вольшиліь ст»~ 

ДГКІСЛОЛІБ полгжіслт» оудьржавт». 

25 повєржє іаБЛЖІКО НЛ ЗШЛИ. и сво- 
има попираїш ноглмл. попира- 
іа и с нидів и пом'ьіслт». и оустави 
си Ютол'Ь оуставт» сиць. гакожє 
до смєртьнаго дні н'Ь втжоуша- 
зо ти іаважка. Ксєл г Ь силоу сжежішь- 
нюю в'ьзшт». подаїаїш са вжздс- 
ржанию паче. гакожє злжна ГОго- 

НАЦ1Ю ПОЛПЛСЛЖІ. И СОНЬНОуК» вт»- 
споуціаюцію ТАГОСТЬ. К'К вжздьрв- 
35 жанию же и платню троужаїш- 
са. рекжіш роукама своима :■ •— 

(с. 19-21) 

Примітка. 26. А. С. Будилович пропонує читати попираіаи. 

[...] Братт» н'Ькжш вт» коуновьи. родомь 
алс^андрАнинт». имснмь иоант». 
ижє часто з'Ьло молашє влжнаго 
тОгЄОктиста. давжі и поустилт» вт» 

5 алс^андрик». родитєль своихт» оу- 

строити долгь. сажішалт» во ваш є. 
родитєлА своіа починавша. и Кіпоу- 
ціснт» діолашєса. давжі поіалта и 
ст» совок» влжнаго савоу. іако изв'Ь- 
ю ста и в'Ьрна и троудитисл могоу- 
ціа. влжігвш же тОтЄОктистт». по- 
слоушавж иоановт» молеві». посла 
савоу с нимв. он'Ьма же вт» алс^а- 
ндрьи пр т Ьв т ьів г ьшєл\а. о иоано- 
15 в'Ь ватьств'Ь скєрвАїрсма. спо- 

знаСА влжнтіи сава. софии мтрї 
своки. иоаноу оцїо кононоу. пр'Ьи- 
м'Ьнвноу. и вт> савр'Ьх'ь воллри- 
ноу соуїроу. И ПОБ'ЬжЧШОу илш 
20 ВІДТИ Оу НИХТ». и вт» воинвектиа 
са попті написати, и Кіпоусти- 
ВЖСА ИХТ» ГЛІШ. не Х^Ч 110 прєвжівак» 
во вт» свокмв чиноу. ДО ПОСЛ'ЬдНАГО 


311 





Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


моіего издтіханиід. и сконьчдти- 
25 СА НДД'ЬіО. ВТ ЧИСЧгЬмБ ЖИТИИ С£- 
го житиід. и ідкоже много хтчтри- 

ВТШЕ. НЕ МОГОШД КГО ОСЛАБИТИ ЛИ 

оудсрждти оу секс, длшд кмоу ж. 
злдтиць нд поуть. онт же н£ при- 
30 ІДТТ. И ВИД'ЬвТ ІД З'ЬлО ПЕЧАЛНТІ. 

ВТ»3£МТ» три ЗЛАТИфЬ. ДД ИХТ» Н£ 0- 
ПЕЧДЛИТЬ. 

(с. 39-43) 


[...] ОіГІІЛГК Ж£ ТОуЖ АфЕМТ ВОДИТІМЬ ЕЕСКй’- 
ДИІЕМЬ. ЛЮЛАШЕСА ВТ ПОЛОунОфИ ГЛА. 

Ги Б£ СИЛТ ЛфЄ ІЕСТЬ ТВОІД ВОЛА. ВТСЕЛИ- 
ТИСА ЛгЬсТОу С£Л\0у вт сллвоу прстд- 

5 ГО ТИ ИМЕИЕ. СПОДОБИ прОрйЗОулгЬти 

рлволгь ТВОЙМТ. МЛЛОВОДИЮ ОіргЬ- 
ІІІ І.ШІК. СИЦЕ МЛТВЬСТВОуЮфЮ «мГ 
ВТ МАЛ'Ьи црквици. ОуСЛТІШАСА ТТ- 
пттт дивиїдго осьлате. творимт 
10 ВТ ПОТОЧИфИ. й пр'Ьзьр'Ьвт» лоун'Ь йспо- 
лнь соуфи. оузьр'Ь осьла своймд ногд- 
Л\Д КОПЛЮфА ЗЕМЛЮ ВТ МНОЗ'Ь. Й КД€ 

ископд доволнок ископдний. смотрл- 
шє нто ст горті. приложьшд оустд вт ко- 
15 ПДНИЮ И ВОДОу ПИЮфА. И ПОМТІСЛИВТ. 

ЇДКО ПАЧЕ ГБ БТ приС'ЬтиВТ. ВОДО!/ - ЙСПОу- 
СТИВТ рдвомт» СВОЙМТ. С'ЬЛ'ЬзЕ ТОу ДБЬ- 
к. и лгЬсто ИСКОПЛВТ. ОБРОТЕ водоу 
живоу. Й ДОСЕЛ'Ь йсть водд тд поср г Ьд т Ь 
20 ллврті. ЛІНОГО ОіргЬш'ЬниЙ ОЦЕЛГЬ по- 
ДАВЛЮфИ. и ни зилгЬ ОуМНОЖИТСА. 
ни л'к'і"І; оскоуд'Ькть. вкс г І;лиі ккут- 

Мй ПО ИЗОБИЛИЮ ЧЄрЄПЛЕМД. 

(с. 79-81) 

[...] ЗдТВОриСА оуво НБО БЕЗДОЖДЬКМЬ. 1. 

Л'Ь. НЕ Б ТІ НД 3€Л\ЛИ ДТЖЧА. И КТ БЕЗДО- 

ждию проузи мнози з'Ьло БТІША. и 
ХрОуСТОВЕ ИМТЖЕ ігЬ Б'Ь слд и полізд- 
5 ШД ВСЕ ЛИЦЕ 3£Л\ЛИ. ВТТОрдГО ЖЕ Л'Ьтд. 

прогомт придошд дроузи прози, и 
втздоууд покртішд И ВСА ДР'ЬвД С'Ь- 


312 



Житіє Сави Оєвященного XIII єт. 




лнаід погртлзошд. и бжі кр'Ьпокж ГЛА- 
д'к н шсрть. ілкоже икрлмлно глти 
ю їдко бжівжінаго рлди гр'Ьх* и кпггЬ 
илии. приидошд злаіа СИ. ТОГДй ОЦЬ 

НАШБ СЛВЛ СТЛр'ЬиШИНЖІ ОІ/^ЧАШЕ 
СВОИХТ» ЛІАНАСТЖірь. МИКОЛИ же по- 
ПЕфИСА ІАІ ПЛОТН'ЬліЬ ГНЬ ГЛА. ВЖ- 
15 СПОЛ1ИНАШЕ ИЛГЬ ГЛА. Н'Ь пьфЬтЕ- 
СА ГЛфЕ ЧТО ІАЛГК ИЛИ ЧТО ПИКЛГЬ. 

ИЛИ ВТ» ЧТО В'ЬБЛЕЧЕЛГЬСА В'ЬСТБ БО 

оць вашб н вапни іако тр'Ьвоуіслгь 
СИХТ» ВС'Ьх' 1 »- ОКАЧЄ ифЕТЕ пр'Ьжє фЬ- 
20 САСТВА НБ*СНАГО. И СИ ВСА приЛОЖА- 
ТЬСА ВАЛГЬ. СТТНИ СИ СТлрЕЦЬ СИЦС 
С ЛІТІ СЛАНІ Є И оучдшс. БТ» ЖЕ ВСЕ НА Тр£- 
Б0\[ НЕСКОІ/'ДН'Ь ПОДАВАШЕ ІШ01,'. ІДКО- 
Ж£ ПАЧЕ ІгЬ ИЛгЬти ОупОВАНИІД 0\"П0- 
25 ВЛЮфИЛГЬ. И ОБр'ЬтЕЛИЮ НЕЖЕЛИ СИ¬ 
ЛАЧ» ЧТНКОЛАЧ» ЛгЬсТЧ». вч» то оуво вр'Ь- 
МА ГЛАДНАГО ЛІі. приИДЕ В£ЛИКЧ»ІІД 
лдвржі ИКОНОЛАЧ». НЕ ЛАОЖЕЛГЬ ОЧЕ Оі[- 
ддрити ВЧ» БИЛО ГЛА. ВЧ» СИЮ СО\"БО- 
30 тоу И ВЧ» НЕЛЮ. ІАКО НИЧТО ЖЕ Н'Ь ИЛ\А- 
Л\Ч» НИКДКОГО ЖЕ ВЧ»КОІ/"СА. АОЦМЧ» СЧ»- 
БрЛВЧ»ШЄМЧ»СА. И ГЛА КЛАОІ/ - СТдрЕЦЬ 
АЗЧ» БИІА СЛО\рКБЧ»І Н'Ь ВЧ»ЗБрлНЮ. 

(с. 345-347) 



Примітки. 4. У п’ятому слові помилка, треба числа. 6 . проголгк ... прози — помилки. 
Потрібно про\/толгь ... проірзи. 


313 






Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


ХОЛМСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ КІНЦЯ XIII СТ. 


Повний апракос. Пергаменний манускрипт, написаний уставом в один 
стовпець (крім арк. 151—167, де по два стовпчики); налічує 300 арк. Частину 
текстів усередині пам’ятки втрачено. Євангеліє оздоблене кольоровими 
заставками та ініціалами XIII ст. Арк. 1, 2, 3 вставлені і містять мініатюри 
XVI ст. На нижніх полях арк. 4-12 вміщено датований (1376 рік) дарчий запис 
князя Юрія, сина холмського князя Данила, церкві Пречистої Богоматері в 
м. Холмі (нині - в Польщі). Звідси й назва пам’ятки. Рукопис куплено для 
М. П. Рум’янцева 1821 року в Одесі у якогось вихідця з Молдавії. Уривки з 
Холмського Євангелія й дарчий запис надрукував О. І. Соболевський в 
«Очерках из истории русского язьїка» (К., 1884. - Є. 26, 44-51). Зберігається в 
Російській державній бібліотеці в Москві, шифр: Рум. 106. Уривки публікуємо 
за фотокопіями. 


Й. І, 7,л . ЕжсхотгЬ Їсь и 

44-52 ^ити вт» гдлил'Ью и швр'Ьте филипл й глд клюу грл 

ДИ ПО МН'Ь . Б'Ь же фиЛИПТ КІ ВИтОтСДИДЬСКД грддд . лнь 
др'ЬООвд и петровд «іврите филиггь ндфдндилд . и 
5 глд кл\оу кго же писд моуси вт» ^дкошЬ . и пррци . ш 

кр'Ьтохолгь ісд снд тосифовд иже ГО нд^дрефл . и глд к 
моу ндфдндилт» . Кі нд^дрефд можеть ли что докро 
БЖІТИ • глд кл\оу филипт . приди Й ВИЖЬ . ВИД'Ьв'Ь 
же ІСТ» НДтОтДНДИЛД ГрАДОуфД к севе • й глд щ н г Ьл\ь 
10 се во истиноу И^ЛЬТАНИНТ» вт> нел\ь же льсти н'Ьсть • 
глд юної/ - ндхОгДидилт» кдко л\а гщдкши • Сів'кцід 
іст» и рече юмоу • пр'Ьже дджь не вж^глдси теве фили 
ПТ» • С0\трд ПОДТ» Ш0К0ВНИЦЄЮ ВИД'Ьх’Ь ТА • ГОв'ЬціД 
НДтОтДНДЙЛЖ и глд іел\оу. рдвви ТЖІ ІЄСИ СІТЬ ВЖНИ • 

15 тжі Іеси црь И^ЛВТ» • КІВ'ЬціД іст» и рече іел\оу І ^дне Р'Ь 
Х'К ТИ ЇДКО ВИД'ІІХ'К ТА ІІОД'Ь шоковницею • в г І;роу 
ІЄШИ Й БОЛШД СИХТ» оу^риши. и глд клщу • дл\и 
НЬ ЛЛЛШІЬ глю вдл\т> • ГОсел'Ь окрите нбо Ківерсто. 

И ДНГЛЖІ БЖЬІД ВТСХ0ДАЦ1Д И НИ^Т»Х0ДАЦ1Д нд 

20 дт снд челов т Ьчьскдго 

Примітка. 13. Кінцевої букви в імені фнлиігк на фотокопії не видно - начебто 
залита чорнилом. 


314 





11 

М. XV, Еж еоно Е придс тосифж Кі арилсатОтЕїа • Блгосовразь 
43-47 нж св'Ьтьникж • йж£ и тж Б'Ь чага цртвьіа вжьга . 
ДЕрзноувж вжниде кж пилатоу • и проси чгЬла 

КОВА . ПИЛАТЖ ЖЕ ДИВИ СА АЦІЕ ОуЖЕ Оулср'Ь 

5 тж . й призвавж сотника вжпроси и аціе оу 

же оулдр'Ьтж . й оув'Ьд'Ьвж и> кЕнтоурисона • дасть 

Т'ЬлО ЙСОСифОБИ И коупль ПОНАВОу Й СЖНЕЛСЖІ и . 

СОБИТЖІ Й ВЖ ПОНАВОу . И ВЖЛОЖИ Й вж грокж ИЖЕ Б'Ь ИС'Ь 
ченж сС камснЕ . привали калгЬнь на двьри грова . 

10 мрьіа же лсагдалжіни . й лсрьіа и Сосисок а ^рлиіЕта 
М. XVI, кде и погр'квахоу. ^а. И леиноувши соувот'Ь лерь 

1-8 іа леагдалжіни . и лерьіа иіаковла й салолеи . коу 

пиша влговоньноу леасть • да пришЕджиіЕ полеа 
жюти и • и іукло за оутра вж пЕрвжіи соуксгі; • при 
15 доша на гровж восьіавшю слнцю . и глахоу к сов'Ь . 
кто схвалить належ калгЬнь сС двьрии грова . и вж 
здр'Ьвша вид'кпіа іако сСваленж в4; кале'Ьнь • в4; во 
велии ^ло . и вжл^ше вж гровж вид'Ьша оуношю 
с4;даі|іа сіо дЕСноую . ссууЬна вж еожю в'Ьлоу . и оужа 
20 соша СА . СОНЖ ЖЕ РЕЧЕ ИЛСЖ НЕ ОуЖСАИТЕ СА ІСА ИЦ1Е 
те на^арАнина пропАтаго . вжста н'Ь' сде се ле'Ь 

СТО ЙДЕ ЖЕ Б'к ПОЛОЖЕНЖ . НЖ ИД'ЬтЕ Й рЬіуЬтЕ ОуЧЕ 
николеж и ПЕтрови іако варАігть вжі вж галил'Ь 
й. тоу и видите іако же рече валеж • й йшсджше в'Ь 
25 жаиіА со грова • йде аі і і е же іа тр£П£тж й оужасж • й ни 

КОЛСй’ ЖЕ НИЧСО ЖЕ НЕ рЕКОША • ВОГАХОу ВО СА 

<+ вж пон£ я • не 5 . г. £у р . сС ісоана • глав • ’лг, • 

11 а 

Й. IV, Еж еоно Е . в'Ь йтєрж црь леоужь • КГО ЖЕ сіїж болаше вж 

46-54 капЕриАоулгЬ • се слжшавж іако ісж придЕ сС и 

зо нзд'Ьга вж галил'Ью . йде же к нелеоу и лсола и да 
снидеть исіуЬлить сна кто . в'к во оулеирал • 

РЕЧЕ ЖЕ К НЕЛСОу ІСЖ АЦІЕ ^НАЛСЕНИИ Й ЧЮД£ 
сж не видите . не илеатс к4;ржі іати • гла к нелеоу ца 
рь леоужь • ги сниди пр4іж€ дажь не оулереть еотро 
35 ча леок . гла к нелеоу ісж • йди снж твои живж ксть • 

Й В'кроу Йл\Ж ЧЛВКЖ СЛОВЕСИ КЖЕ РЕЧЕ клеоу ІСЖ ЙДА 
Ш£ . ЛБЬК ЖЕ СХ0ДАЦ1Ю КЛЄ0у . СЕ раВИ КГО Ср'ЬтОША Й 
глюціе . гако снж ти живж ксть . вжпраша же госпо 


315 




Історія української мови. Хрестоматія X - XIII от. 


ДОН Тії ЇУ НИХТ» • ВЖ КОІ/ТО СОІ/'Л'Ьк клюу ЕЖ| С . р'Ьшй 
40 же клюу іако вжчера ВЖ ГОДИНО!/ - селюую СОСТавІ 
й согнь . ра^оулгЬ же еоць іако та Б'к година • вж 
ню же рече ІЄЛ\ 0 !/" Їсж . сіть твои живж ксть • й в'Ьро 
ва салгь и долгь кго весь . се пакжі второк чюдо ство 
ри їсж . пришедж ЇУ июд'Ьіа вж галил'Ью:-'— 


Примітки. 19. Помилково написане шжм замість оЗдежіо. 34. Пор. пр'кже даже в 
Мстиславовому Євангелії. 38-39. Треба в'кііраіна же годинжі ЇУ нихж. Пор. 
в'кііраіііааіне же годинжі в Мстиславовому Євангелії. 

32 зв. 

С Соу в . в . <>\;'а' . й д\а' &; . глав • 

Мт.УІІ, Рече г с ь не йісоужаите . да не сосоужени Боуде 
1-8 те . ил\ь же бо соудолдь соудите 'Г'К ЇУсоудить 

вал\ж . и вж ню же лгЬроу лгЬрите вж^лгврит са 
5 валіж . что же видиши соукж вж соїуЬ врата сво 
кго . а вервьна кже ксть вж соїуЬ твокмт» не виді 
ши. или како речеши Братоу свокл\о\/" . не д'Ьй да 
йзлюу соукж изж сочесе твокго . и се Бервьно вж 
иЗіуЬ твокл\ь лиц г Ьл\ер г Ь . изл\и первок Бервьно 
ю изо сочесе твокго . и тогда оузриши ЙЗАТИ соу 
кж й^о сочесе Брата свокго . не дадите стаго псо 
мж . НИ ПОЛгЬціЄТЄ Бисерт» СВОЙХЖ пр'Ьдж свнньїа 
л\и • да не попероі/ть ихж ногал\и своил\и • й вж 
^враціьше са растергно\/ть вжі . просите и дасть 
15 СА валгь . ВСЬ БО прОСАИ прикмлеть. й шрам 

соврАіреть . й толкоуціелюу ЇУверзоуть СА — 

С Не я . в . ву'а . ЇУ Л\а 4, . глав . 

Мт. IV, Еж соно в . Х°А А ІС'Ь при люри галилеисц г Ьл\ь . ви 

18-23 Д'Ь два врата . сил\она нарицакл\аго петра . й а 

20 ндр'Ьа врата кго . вжлдеціюціа л\р"Ьжю вж л\оре. 

Б'Ьаста бо ржіварл . й рече ил\а йд'Ьта по л\н г Ь • 
й створю ва ловца члвч'ка. сена же авик соста 

33 

вльша л\р г Ьжа по нел\ь идоста . и пр'Ьшедж ЇУтоу 
доу . и оуіф'Ь йна два врата . иіакова г/евед'Ьсова 
25 й йсоана врата кго вж коракли сж ^еведейлмь соцмь 
кю . готоваюціе л\р г Ьжа своіа . й вж^ва іа сена же а 
вик составльша коракль и соца свокго по нел\ь и 


316 



Холмєьке Євангеліє кінця XIII ет. 


€ 5 ^ 




ДОСТД . Й прихождшє ВСЮ ГаЛИЛІЮ ІСТ» 0\"Ча Нй ст» 
ворнірихт» «хт» . й проповідаїа уангльк ц'рь 
зо ствд . й ицілліа всь нєдоі/тт» и всю іа^ю в людєхт» 

Ж ВТ» ПОНЄ Я . Г . Нє Д . 6і/"л г . СС Ма^ • глава • 

Мт. IX, Ет» еоно в . видівт» ют» народт» . и мл'рдова су н«хт» іа 

36-38 ко віахоу сматєни • й ССвєржєни гако же еовь 

ца не имоуціє пастова . тт»гда гла оучєникомт» 

35 своимт» • жатва оуво многа а ділатєль мало • 
молите са оуво г'дноу жат’в'кі . да наведе 
Мт. X ть діллтєла на жатвоу свою . й при^вавт» ют» ео 
1-8 ва на дєсать оучєника своіа . дасть имт» вдасть 

на дхжі нєч с тт»на да йзгонать іа • й сцілити ве 
40 сь нєдо\/п» й всю волі*;нь. еовіма на дєсатє ап'ло 
ма ймена соуть се • пьрвт»ш симонт» • кже ксть на 
рицакмт»ш петрт» • й андріи вратт» кго . й иіа 
ковт» зєвєдєебвт». йсіоант» вратт» кго . филипт» й 
Варфоломій . ЮтОма и матЮгіи и мт»ітарь • йіа 
45 ковт» алЮгЄеовт» . и кєлєвєеост» прог;вант»ш фадіи • 
симонт» кананитьскт»ш . и юда скариеотьскт»і 
й йже и прідасть . сиіа сова на дєсатє посла іст» • 
^аповідавт» имт» гла • вт» по\ргь страньнт» не й 

дітє . и вт» градт» самарлнескт» не вт»ходите . Гіді 

33 зв. 

50 те же паче кт» еовьцамт» погт»івт»шимт» домоу и^ле 
ва • ходжціе же проповідаите глюціе . іако привли 
жи са цртво нвнок • волліраіа цілите . мєртвт»і 
іа вт»скрішаите . прокажент»на еочиціаитє . ві 
ст»і й^гоните . тоунє приіаетє тоунє и дадитє — 


Примітки. 9. Третє слово — так в оригіналі. Треба лицеміре. 15. Пор. вьсь у 
Мстиславовому Євангелії і вьсікт» у Марийському Євангелії. 28. Пор.: и прохожаашє у 
Мстиславовому Євангелії. 39. Можливий поділ исцілити. 44. Перед словом мтітарь 
зайве и. 46. Можливий поділ июда скариютьскт»іи. Пор.: и июдд скариотьскт»ш у 
Мстиславовому Євангелії. 


45 

С во вторни 1 . и . нє д . Єі/тЄ . ГО ма 41 . 

Мт.ХУІ, Рече г'ь своимт» оученикомт» • смотрите Й БЛЮДІ 

6-12 те са СС квасд фарисіиска й садоукеиска . еони 


317 







ЖЕ ПОМЖІШЛАХОу вж секс ГЛЮЦ1Є . КДКО ХЛ'ЬбТ» не В^А 
5 Х 0Л '' Ь ■ рАЗОІрИ'ЬвЖ же ісж рече илгь . что лгьіслите ВЖ 
сене ліалов'Ьри . їдко хл'Ьвж не вж*;астє не оу ли рл 

ЗОІршЬваКТе . НИ ПОМНИТЄ ПАТИ ХЛ'Ьк'Ь . ПАТИ 
ТНСАЦІЬ • Й КОЛИКО КОШЬ ВЖ^АСТе . НИ ЛИ СЄДЬЛІИ ХТ» 
Л'ЬбЖ